#img_left_nostream#Єгипет – вузька смужка зрошеної землі, що протягнулася серед неосяжних пісків у нижній течії Нілу, що забезпечує її водою і родючим мулом. Єгипет був для стародавнього світу справжньою фортецею священної науки і лабораторією найбільш шляхетних легенд людства.
Традиції лікування в Стародавньому Єгипті впливали на становлення медицини Стародавньої Греції, котра вважалася попередницею сучасної наукової медицини. Про це свідчить багато висловів давніх греків.
Свідоцтва про медицину Стародавнього Єгипту вчені отримали в основному після розшифрування великого медичного папірусу Г. Еберса і папірусу з хірургії Е. Сміта. Обидва папіруси, мабуть, написані легендарним лікарем Імхотепом на початку III тисячоліття до н.е.
Медична енциклопедія Єгипту
Виявлений у Фівах у 1872 р. папірус Еберса є медичною енциклопедією давніх єгиптян. У ньому міститься понад 900 виписів ліків для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, дихальної і серцево-судинної систем, порушень слуху і зору, різного роду інфекційних процесів і глистових інвазій. Папірус склеєний зі 108 аркушів і має довжину 20,5 м.
До складу давніх ліків, згідно папірусу, входили рослини (лук, гранат, алое, виноград, фініки, снодійний мак, лотос, папірус), мінеральні речовини (сірка, сурма, залізо, свинець, алебастр, сода, глина, селітра), а також частини тіл різних тварин. Ось приклад пропису сечогінного засобу: пшеничної крупи – 1/8, плодів шед – 1/8, охри – 1/32, води – 5 частин. Готувати ліки рекомендувалося вночі та пити чотири дні.
Папірус Еберса має важливий теоретичний розділ, в якому аналізується роль серця в житті людини: "Початок таємниць лікаря – знання ходу серця, від якого йдуть судини до всіх членів, бо всякий лікар, усякий жрець богині Сохмет, усякий заклинатель, торкаючись голови, потилиці, рук, долоні, ніг – скрізь торкається серця: від нього йдуть судини до кожного члена…" Давнім єгиптянам більше чотирьох тисячоліть тому була відома діагностика хвороб по пульсу.
Природні та надприродні хвороби
Лікарі Єгипту розподіляли причини хвороб на природні та надприродні. До перших вони відносили погану їжу, несприятливі кліматичні та погодні чинники, наявність кишкових паразитів. Геродот пише, що єгиптяни вважали причиною людських недуг погану їжу, тому "шлунок свій вони очищають кожного місяця три дні підряд, приймаючи послаблюючі засоби, і зберігають здоров’я блювотними і клістирами". Єгиптянам приписують і винахід клізми.
Надприродні причини хвороб єгиптяни бачили у вселенні в організм злих духів померлих. Для їх вигнання використовувалися як лікарські засоби, так і різні магічні заходи. Вважали, що погані запахи і гірка їжа відлякують злих духів. Тому до складу ритуальних сумішей при магічних процедурах додавали такі екзотичні продукти, як частини хвостів мишей, виділення з вух свиней, кал і сечу тварин.
Гігієна
Давні єгиптяни приділяли велике значення дотриманню гігієнічних правил. Релігійні закони приписували помірність в їжі й охайність у побуті. Описуючи звичаї єгиптян V ст. до н. е., Геродот свідчить: "Єгиптяни п’ють лише з мідних судин, які чистять щодня. Плаття носять полотняне, завжди свіжовимите, і це складає для них предмет великої турботи. Обрізують волосся і носять перуки, щоб уникнути вошей… заради чистоти, вважаючи за краще бути охайними, ніж красивими". Мабуть, не випадково давні греки вважали єгиптян засновниками "попереджувальної" медицини.
Лікарська етика
Лікарська діяльність у Стародавньому Єгипті підкорялася строгим моральним нормам. Дотримуючись їх, лікар нічим не ризикував, навіть при невдалому результаті лікування. Проте, порушення правил жорстоко каралося аж до страти. Кожний єгипетський лікар належав до певної колегії жерців. Хворі зверталися не безпосередньо до лікаря, а в храм, де їм рекомендували відповідного лікаря. Гонорар за лікування виплачувався храму, котрий утримував лікаря.
Хірургія та гінекологія
Всі поранення ділилися за прогнозом на виліковні, сумнівні та безнадійні. Етика того часу вимагала відкритого повідомлення пацієнту передбачуваного результату лікування однією з трьох фраз: "Це хвороба, яку я можу вилікувати"; "Це хвороба, яку я, можливо, зможу вилікувати"; "Це хвороба, яку я не зможу вилікувати".
При лікуванні переломів єгипетські лікарі застосовували дерев’яні лубки або бинтували пошкоджену кінцівку льняною тканиною, просякнутою смолою, що твердішає. Такі шини знайдені на єгипетських муміях. Вони багато в чому близькі до сучасних гіпсових пов’язок.
У папірусі Еберса гінекологічний розділ містить відомості про розпізнавання термінів вагітності, статі майбутньої дитини, а також "жінки, яка може і не може народити". Берлінський і Кахунський папіруси описують простий спосіб визначення статі майбутньої дитини. Пропонується змочити сечею вагітної жінки зерна ячменю і пшениці. Якщо першою проросте пшениця – народиться дівчинка, якщо ячмінь – хлопчик. Американські дослідники з університету Джорджтауна провели такі проби і отримали статистично значиме підтвердження їх ефективності. Проте раціонального пояснення цей факт поки що не має.
