Інтерв’ю з Керол Еверетт, колишнім директором абортарію
#img_left#Керол Еверетт була частиною абортної індустрії в Далласі, штат Техас, з 1977 по 1983 роки. Як директор чотирьох абортаріїв та власник двох з них Керол відповідала за щоденну роботу в центрах. Керол, яка зробила аборт незабаром після того, як аборти стали легальними у 1973 році, тепер розповідає про те, що вона бачила в абортній індустрії.
– Що стоїть за абортною індустрією?
– Гроші. Це дуже прибутковий бізнес. Це найбільша нерегульована індустрія в нашій країні. Більшість клінік постійно змінюють керівництво, оскільки це настільки прибутково.
– В який спосіб жінок вводять в оману?
– Кожна жінка має два питання: «Чи це дитина?» та «Чи це боляче?» Аборціоніст має відповісти «Ні». Він/вона мають збрехати, аби заручитися згодою жінки та мати виручку для клініки. Жінкам казали, що ми маємо справу з «продуктом зачаття» або «шматком тканини». Їм казали, що будуть лише легкі спазми; насправді ж, аборт – це жахливо боляче.
– Чи пропонувалося якесь консультування в клініці?
– Насправді ми не проводили ніякого консультування. Ми продавали аборти.
– Як ви утилізували абортованих дітей?
– Ми скидали їх у вигрібну яму. У деяких дітей другого та третього триместру м’язова структура така сильна, що дитина не є пошматованою, тому їх доводилося викидати у сміттєві контейнери.
– Аборти вважаються «безпечною» процедурою. Ви були свідками якихось ускладнень?
– За останні півтора року, які я провела в цьому бізнесі, ми робили більше 500 абортів щомісяця, вбиваючи або спричиняючи каліцтво у одної жінки з 500. Найпоширенішими ускладненями, які зустрічаються, є отвори або порізи на матці. Багато таких випадків закінчуються гістеректомією (видалення матки*-примітка перекладача). Лікар може порізати або пошкодити маткову трубу, яку потім доведеться оперувати. Ускладнення, про які рідко говорять, це коли лікар протикає матку та витягає кишки через піхву, що закінчується колостомією (хірургічна операція на кишечнику, в результаті якої видаляється пряма кишка, а на тілі формується отвір для відведення калових мас*-примітка перекладача). У деяких випадках отвір ліквідують, але деяким жінкам доводиться жити з колостомією решту життя.
– Чому ви пішли з абортного бізнесу?
– Дві речі одночасно зіграли в цьому роль. Я пережила глибоку релігійну трансформацію-навернення до Бога. Приблизно в той час в мене з’явилися сумніви, а телевізійна станція Далласа випустила скандальний репортаж, який розкривав правду про аборти, що робилися в моїй клініці невагітним жінкам – все заради грошей! І я раптом усвідомила: «Ми не допомагали жінкам, ми руйнували життя їхні та їхніх дітей». На той момент моя трансформація завершилася, і я знала, що я не лише повинна була піти з абортної індустрії, але й повинна допомагати поширювати правду.
Говорять колишні аборціоністи
Я хочу, аби широкий загал знав, що лікарі знають, що насправді це особа, що це дитина. Що це не якийсь шматок тканини.
Нам говорили знаходити в жінок слабке місце та бити по ньому. Жінкам ніколи не давали жодної альтернативи. Їм казали, наскільки це багато клопоту – мати дитину.
Зображення дитини на ультразвуку непокоїло мене більш за все. Персонал не міг цього винести. Жінкам, які робили аборт, ніколи не дозволяли дивитися ультразвук.
Моє серце скам’яніло перед фактом, що я був вбивцею, але дитина, що лежала у холодному тазі, навчила мене, що таке насправді аборт.
Я вбивця. Я відбирав життя у безневинних немовлят та виривав їх з лона їхніх матерів потужною вакуумною машиною.
Вони брешуть, коли кажуть, що роблять це, аби допомогти жінці, тому що це не так. Вони роблять це заради грошей.
Ніта Уіттен, консультант з абортів, noabort.org.ua
