Насіння паразитичних рослин баланофори (Balanophora yakushimensis) поширюються перелітними птахами. До такого висновку прийшов японський ботанік Кендзі Суецугу після ретельних спостережень за цим видом на японському острові Яку. Ймовірно, саме пернаті мігранти, які їли плоди баланофори, допомогли їй розселитися по архіпелагу Рюкю і дістатися до Тайваню. До цього часу поширення насіння рослин з роду Balanophora залишалося загадкою. Результати дослідження опубліковані в журналі .
Багато рослин поширюють свє насіння за допомогою тварин, які поїдають їх плоди. Ця стратегія не тільки дозволяє знизити конкуренцію між батьківським організмом і його нащадками, а й забезпечує останнім переваги на початку життя: при проходженні крізь травний тракт насіння збільшує схожість, а послід служить їм відмінним добривом.
Щоб привернути тварин, багато плодів стають яскравими і великими. Однак у деяких видів вони настільки малі, що важко уявити, що вони можуть когось зацікавити. Наприклад, кожне супліддя паразитичних рослин з роду Balanophora містить від ста тисяч до мільйона крихітних сухих плодів, одних із найдрібніших у світі. Хто саме їх поширює, до цього часу залишалося загадкою.
Згідно з деякими спостереженнями, супліддя баланофори залучають гризунів, можливо, шляхом подібності з грибами. Однак у більшості видів роду вони не мають запаху, що не характерно для рослин, чиї насіння поширюють ссавці.
Розібратися в цьому питанні вирішив ботанік Кендзі Суецугу (Kenji Suetsugu) з Університету Кобе. Він зосередив увагу на вигляді баланофори, який росте в лісах японського архіпелагу Рюкю і на Тайвані. У грудні 2019 року дослідник встановив поруч з рослинами з острова Яку фото- і відеопастки, щоб побачити будь-яких тварин, які до них підійдуть. Крім того, він періодично вів спостереження особисто. Дослідження тривало до лютого 2020 року.
Виявилося, що плодами баланофори часто годуються синьохвісти (Tarsiger cyanurus) (дрібні горобині птахи з сімейства мухоловкових (Muscicapidae)), а також бліді дрозди (Turdus pallidus). За час спостереження представники першого виду фіксувалися 45 разів, а другого — десять. Птахів цікавили не плоди, а червоні м’ясисті тканини плодів. Поїдаючи їх, вони ковтали й насіння. При цьому гризуни повністю ігнорували даний вид рослин.
Суецугу вдалося зібрати послід декількох синьохвостів після того, як вони з’їли баланофору. Вивчивши його, дослідник виявив безліч насіння рослини, які зберегли схожість. Утім, птахи могли переносити насіння і разом зі шматочками супліддя, що прилипли до дзьоба.
Цікаво, що і синьохвости, і бліді дрозди не гніздяться в місцях, де росте баланофора, а лише проводять тут зиму. Швидше за все, даний вид рослини приурочив плодоношення до появи мігруючих птахів, які здатні розносити насіння між островами. Суецугу вважає, що саме цим пояснюється широке поширення Balanophora yakushimensis по островах архіпелагу Рюкю і на Тайвані.
Можливо, деякі близькі види, наприклад, Balanophora japonica і Balanophora nipponica також поширюють насіння за допомогою птахів. На це вказує червоний колір їх плодів. Втім, інші види роду, явно покладаються на якихось інших розповсюджувачів, які поки не відомі. Наприклад, у виду Balanophora tobiracola супліддя мають жовтуватий колір і пахнуть дріжджами, що не дуже добре підходить для поширення птахами.
