Президенту Міжнародного олімпійського комітету.
Лозанна, Швейцарія.
Шановний пане Рогге,
Ми отримуємо надзвичайно тривожні звіти з Китаю стосовно підготовки влади до приїзду десятків тисяч журналістів та працівників ЗМІ на Олімпійські ігри.
Стає все ясніше і ясніше, що організатори Пекінських Олімпійських ігор та китайські служби безпеки вирішили дуже ретельно контролювати журналістів до і під час змагань. Китайські органи влади повідомили, наприклад, що планують зібрати дані про журналістів, і залишають за собою право вислати цих журналістів назад, навіть якщо вони будуть акредитовані національними олімпійськими комітетами.
Вам, напевне, відомо, що організатори Олімпійських ігор оголосили, що мають намір провести перевірку посвідчень особи всіх акредитованих журналістів. Ян Мінхуей, заступник голови акредитаційного центру Олімпійського села, виправдав це рішення тим, що воно ніби прийняте заради безпеки, оскільки журналісти можуть являти собою загрозу або бути потенційними терористами. «Якщо вони не пройдуть перевірку, то їм буде відмовлено у акредитації», – сказав він, додавши, що «метою цього є усунення людей, які можуть загрожувати безпеці Ігор».
Інші Олімпійські столиці у минулому також збирали інформацію про журналістів, але це робилося для організаційних цілей, а не з наміром відмовити у в’їзді з політичних мотивів, як це відбувається у випадку з Китаєм.
Ця заява з’явилася слідом за повідомленням Генеральної адміністрації преси та публікацій (ГАПП) про те, що будуть зібрані дані приблизно про 30 тис. журналістів, які збираються приїхати на Ігри. Представник ГАПП сказав, що їхньою метою є виявлення «фальшивих журналістів» та допомога китайським чиновникам у відповідях на прохання про проведення інтерв’ю. Однак уряд не повідомив, який саме вид інформації буде зібраний.
В останні місяці у ЗМІ декілька разів просочувалася інформація про вказівки, дані службі громадської безпеки та органам держбезпеки Китаю, стосовно виявлення у Китаї та за кордоном груп, які потенційно можуть організувати демонстрації під час Олімпійських ігор. Журналісти також можуть стати мішенню цього профілактичного контролю, і, можливо, сотням людей буде заборонено в’їзд до Китаю.
Репортери без кордонів вітали у січні цього року введення нових правил для іноземної преси. Але 11 місяців потому отримані результати залишають бажати кращого. Щоправда, Міністерство закордонних справ у деяких випадках намагалося допомогти іноземних журналістам, які перебували в ув’язненні або зазнавали нападів, але ми зареєстрували більше 50 випадків, які ясно показують, що влада не дотримується цих нових правил.
На Барбару Луті, пекінського кореспондента швейцарського телеканалу Schweizer Fernsehe, та китайську жінку, її фотографа, наприклад, нещодавно був здійснений напад – місцева влада протримала їх у в’язниці протягом семи годин у селі Шенью провінції Хебей, де в 2005 році масові заворушення призвели до смерті декількох жителів. За останні декілька місяців принаймні п’яти кореспондентам заборонили працювати в цьому селі, розташованому неподалік від Пекіна.
Швейцарська подружня пара Матіас Брашлер і Моніка Фішер – обоє фотографи – нещодавно була затримана на 3 години у місті Учані провінції Хубей під час підготовки репортажу про сільських жителів, яких піддали погрозам та побиттю у зв’язку із суперечкою щодо земельної ділянки. Ще більш серйозним є той факт, що китайські журналісти та дисиденти продовжують ставати жертвами репресій. Наприклад, у середині листопада кібердисидент Ян Маодун, відомий під псевдонімом Го Фейсюн, був засуджений до п’яти років тюремного ув’язнення та оштрафований на величезну суму грошей за публікацію своєї книги без дозволу [влади].
Кібердисидент і блоггер [людина, яка веде електронний журнал – прим. пер.] Хе Вейхуа у серпні проти волі був поміщений у психіатричну лікарню в Хунані. Його родичі повідомили Репортерам без кордонів, що у нього не було жодних психічних захворювань і що дійсною причиною його ув’язнення послужили записи, які він ставив на своєму блозі www.boxun.com/hero/hewh.
Всього на даний час близько 100 журналістів, кібердисидентів та активістів із захисту прав людини перебувають в ув’язненні у Китаї.
Правозахисні організації відзначають посилення політичних репресій. Згідно з асоціацією Дуй Хуа [яка бореться за звільнення китайських політичних в’язнів – прим. пер.], число судових процесів за звинуваченням у «створенні загрози державній безпеці», порівняно з минулим роком, подвоїлось. Посилаючись на офіційні джерела, асоціація заявляє, що за таким звинуваченням було заарештовано не менше ніж 600 осіб.
Як відомо, мішенню також стали люди, які забезпечують зовнішній світ інформацією про політичні репресії. Зовсім нещодавно троє тибетців в окрузі Карцзе провінції Сичуань (суміжній з Тибетом) були засуджені судом до тюремного ув’язнення на термін від трьох до десяти років за «шпигунство на іноземні організації, які загрожують державній безпеці». Їхній злочин полягав у відправці за кордон фотографій, на яких були зображені демонстрації тибетських кочівників на початку серпня.
Ми також жалкуємо про часто тривожний рівень пропаганди та національного поривання, які супроводжують підготовку до Олімпійських ігор. 19 листопада, наприклад, урядова газета Хуанцюй Шибао (Global Times) піддала критиці іноземні ЗМІ, які «поширювали чутки з метою підірвати стабільність уряду», такі як Washington Post, International Herald Tribune, Die Welt, Associated Press і Voice of America. Режим також критикував громадські організації, в тому числі і Репортерів без кордонів, які розділяють «упереджену думку» стосовно Китаю.
Аналогічним чином відділ пропаганди відправив минулого місяця письмову директиву китайським ЗМІ з проханням уникати публікації «негативних» повідомлень, які можуть позначитися на Олімпійських іграх, наприклад, про забруднення повітря, суперечку навколо включення Тайваню в естафету олімпійського факела та про питання, що стосуються охорони здоров’я.
Очікувалося, що перед початком Олімпійських ігор зарубіжним ЗМІ нададуть більше доступу до китайського ринку. Замість цього уряд Китаю продовжує відстоювати свою монополію на надання новин китайським ЗМІ, позбавляючи іноземні агентства новин потенційних клієнтів. 12 листопада у відповідь на питання Європейського Союзу, Канади, Японії та США на самміті ВТО Китай заявив, що не підписував жодних договорів, які б зобов’язували його відкрити для бізнесу ринок новин. Коли у вересні 2006 року контроль державного агентства новин Сіньхуа за змістом новин, які публікуються зарубіжними інформаційними агентствами, був посилений, ми охарактеризували Сіньхуа як грабіжника свободи преси.
Ми не перший раз пишемо Вам, пане Рогге, щоб попросити Вас висловити свою думку з цього приводу та почати діяти на захист свободи преси в Китаї. Ви жодного разу не відповіли прямо, надаючи можливість іншим членам МОК доводити, що ця організація не займається політичними питаннями. Ми зустрічалися з чиновниками МОК у Лозанні, але нам не вдалося домогтися від них прийняття якихось конкретних заходів стосовно преси.
Організація, головою якої Ви є, постійно сурмить про прогрес щодо організації інфраструктури для Пекінських ігор, але вона не зробила жодної публічної заяви щодо відсутності свободи вираження, що може підірвати роботу ЗМІ та гласність, необхідні для Олімпійських ігор.
Пане Рогге, на жаль, саме Ваше мовчання зробило можливими всі ці зловживання. Ми продовжуємо вважати, що МОКу слід зробити все можливе, аби вплинути на політику організаторів Пекінських ігор по відношенню до китайських та іноземних журналістів. Невдача у вирішенні цієї ключової проблеми стане величезною невдачею в історії Олімпійського руху.
Чекатиму Вашої відповіді.
Щиро Ваш,
Генеральний секретар Репортерів без кордонів
Роберт Менард
