І якщо немає можливості купити квартиру або розміняти батьківську житлоплощу, то варто подумати про оренду житла. Винаймаючи квартиру, молода сім’я, звичайно, втрачає гроші, але незрівнянно більше виграє в психологічному плані. Психологи виділяють кілька небезпек сумісного мешкання молодої сім’ї та батьків.
Дуже часто молоде подружжя, живучи у квартирі своїх батьків, ставиться до чужого житла… ну, власне, як до чужого житла. Це, мовляв, усе одно не наше, чого нам старатися – на наш смак нам нічого не дадуть улаштувати, а на чужий смак нам не хочеться. Але звичка бути «тимчасовцем» діє і тоді, коли житло стає своїм. А ось звички жити (і створювати самим) у комфорті та затишку так і не з’явилося. Інший різновид недалекоглядної поведінки – витрата грошей на розваги або предмети обстановки замість відкладання на своє житло. Це можна зрозуміти тільки тоді, коли молоді мають такі низькі доходи, що навіть немає можливості на щось накопичити, або вони впевнені, що отримають квартиру у спадок.
Проте і батьки бувають хороші! Деякі з принципових міркувань усуваються від допомоги дітям у вирішенні їхніх житлових проблем, або ще гірше – заважають. Але інколи й добрі наміри шкодять. Наприклад, молодожонам пропонують жити разом із батьками, мовляв, у тісноті, та не без образи.
Авжеж, без образи. Не говорячи вже про порушення сакраментального правила «на кухні має бути одна господиня», люди старшого покоління не беруть до уваги, що у молоді інший стиль життя, наприклад, режим сну й неспання. Чом би не влаштувати вечірку об одинадцятій вечора? Ви спати хочете? Яка прикрість, а ми хочемо танцювати! Додамо сюди можливі проблеми психологічної сумісності, фінансів і таке інше.
Сумісне господарювання передбачає ряд необхідних обмежень – і батькам доводиться відмовлятися від багатьох звичок і вразливих місць. Невідповідність між первинним бажанням і ситуацією, що склалася, породжує розчарування. Батькам починає здаватися, що на них тиснуть, їм незатишно поряд із дорослими дітьми, вони відчувають себе пригніченими. Замість того щоб відмовитися від нежиттєздатного плану "жити всім разом", вони вишукують недоліки в поведінці невістки або зятя, або ще гірше – унуків, тим самим руйнуючи нову сім’ю.
Період, коли молодожони влаштовують хай скромний, але свій будинок, дуже важливий для їхнього подальшому життя. Сумісні рішення, що купити насамперед, куди повісити картину, де стоятиме дитяче ліжечко та ін., нагадують творчу роботу і зближують подружжя. Тільки за умови, що житло організоване спільними зусиллями, коли кожен привніс у нього свої захоплення, свій стиль, свою фантазію, свої здібності, воно набуває особливої чарівності і стає дійсно «милим домом».
А як таке здійснити, коли тобі на кожному кроці кажуть – це не чіпай, те не переставляй? Який уже тут «милий дім»!
Тому, як би не були принадні на перший погляд вигоди сумісного мешкання з батьками, не варто заради них утрачати унікальну, ніколи більше не повторювану можливість самим будувати дім своєї сім’ї. Свій дім…
Джерело:
womans.in.ua
