“Коли я бачу комаху, квітку або соломинку, мені хочеться бути наповненим життям, так само, як і вони. Як я можу терпіти, коли бачу, що знищується така доброта та краса?” (цитата Ці Байши, автора цієї картини). З колекції Тоні та Мейлін Дай.
Тільки благородна людина може створити справжній шедевр
#img_right#Усі великі художники володіли високою мораллю, тому суть живопису та поезії тісно пов’язані із сутністю людини, яка створює шедеври.
Лише у разі, коли живописець або поет відповідають високим етичним нормам, його картина або вірш досягнуть високого художнього рівня. Роботи є віддзеркаленням людини, яка створила їх.
Знаменитий художник Хуань Бінь Хун (1865-1955) розділяв живопис на три категорії: ринковий та вуличний живопис, живопис гір і озер, живопис Ши Да Фу (інтелектуальний живопис).
Згідно з його розумінням, художник має відповідати вимогам цієї вищої категорії живопису, має володіти глибоким розумінням учення Конфуція. Йому слід мати у своєму розпорядженні всебічні знання та володіти технікою живопису на вищому рівні.
Він має бути здатний вести країну до миру й добробуту. Йому необхідно добре удосконалюватися у власній сфері та розвивати свої моральні якості.
Лі Ку-Шань (1898-1983) навчався традиційному китайському живопису у Ці Байши, також знаменитого художника. Він часто казав: “Людина в першу чергу має володіти благородною суттю, тільки тоді вона зможе створити благородний етичний живопис. Людина з поганими особистими якостями не зможе намалювати жодної праведної лінії”.
Під час “Культурної революції” у Китаї (1966-1976) Лі Ку-Шань був кинутий на десять днів до в’язниці, він зазнав знущань і був майже до смерті побитий власними студентами, бо відмовився створювати картини на політичні теми. Щоб вийти з цього скрутного становища, багато хто радив йому просто малювати, як інші художники, картини із сільськими мотивами, наприклад, що зображають великий урожай.
Він сприйняв цю пропозицію із іронічною посмішкою: “Так, добре, я намалюю таку картину і дам їй назву “Дешево продана совість” або “Великий врожай трупів” (Через вкрай нераціональне планування сільського господарства під час “Культурної революції” із голоду померло 40 млн. китайців). Великого художника примушували до самокритики, в якій він мав був виступити проти свого вчителя Ці Байши. Він відмовився, був затриманий та відправлений до сільської громади, де практикував цігун. В цей час він сказав: “Тих, хто руйнує батьківщину та гнобить народ, неодмінно покарає Небо. Я чекатиму цього дня!”
Тоні Дай – колекціонер та біржовий агент
Тоні Дай виріс у Китаї, живе в Австралії. Він працює на біржі, проте його справжньою пристрастю є мистецтво. Тоні Дай, який отримав австралійське громадянство, також є колекціонером й головою Австралійської асоціації китайської традиційної культури та живопису. Разом із своєю матір’ю Мейлін Дай є власником у п’ятому поколінні однієї з найбільш значних колекцій китайського традиційного живопису XIX і XX століть.
У цій колекції представлені роботи більш ніж 40 відомих китайських художників цього періоду. Серед них, разом із картинами Ці Байши, Хуан Біньхуна, Лі Кушаня, є роботи імператора та імператриці. Це зібрання особливо цінне тим, що багато художніх шедеврів не пережили варварську епоху китайської культурної революції. Тоні Дай, ще дитиною, інтенсивно займався китайським живописом та каліграфією. У віці восьми років він виграв національний китайський конкурс із каліграфії.
Основу для колекції заклав родич, який був мандарином при дворі останньої китайської імператорської династії. З 2003 року сімейна колекція виставлялася в багатьох містах Австралії, США, Канади та Південної Азії. Вона демонструє суть китайського традиційного живопису, який відрізняється від західної традиції. Мета китайського художника традиційної школи – передати враження та сутність речей в абстрагованій формі. Живопис тушшю – це мистецтво найвищої концентрації, в якій подальші виправлення неможливі. Кожен мазок – це віддзеркалення особи майстра та його відчуттів.
Тоні Дай. Велика Епоха
