Деякі сурикати живуть в гірських районах, захистками для них у цьому випадку є невеликі скелясті печерки. Як риючі тварини, сурикати риють нори в кам’янистому ґрунті Калахарі або користуються залишеними норами африканської земляної білки. Розмноження паразитів в норі призводить до того, що сурикатам властива часта зміна осель, при цьому нове поселення може виявитися в 1-2 км від старого.
Сурикати ведуть денний спосіб життя, в теплий день вони гріються на сонці. В їжі віддають перевагу комахам, а також зміям, ящірам, павукам, багатоніжкам і скорпіонам, до отрути останніх сурикати мають імунітет.
Як високоорганізовані тварини, сурикати об’єднуються в колонії, що складаються з двох-трьох сімейних груп по 20-30 особин. Кланам сурикатів властива ворожнеча за території, на "межі" яких відбуваються битви, які нерідко закінчуються плачевно: при захопленні нори, в якій знаходилися дитинчата ворогуючого клану, вони будуть вбиті.
День сурикати починають з очищення свого житла, потім виходять на полювання, опівдні відпочивають в тіні, після чого знову виходять на пошуки їжі, повертаючись в нору до заходу сонця. Для «розмов» сурикати використовують 10 звукових поєднань, при цьому їх мова складається з 20 «слів». Деякі сурикати придатні для утримання в будинку, їх відносять до тварин, які найбільш стійкі до хвороб.
У 2005-2008 рр.. був відзнятий документальний телесеріал про сурикатів під назвою «Маєток сурикатів» (англ. Meerkat Manor), який дозволив заглянути в життя цих дивних тварин, що проживають у спекотній і випаленій сонцем Калахарі.
