За словами європейського дослідника, супутникові знімки показують значне розширення п’яти комплексів, де Росія виробляла твердопаливні ракетні двигуни, що вказує на те, що Кремль планує значно збільшити виробництво ракет.
Фабіан Хінц, берлінський дослідник з Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), аналітичного центру з питань глобальної безпеки, визначив комплекси за повідомленнями російських ЗМІ та розсекреченими документами ЦРУ часів холодної війни, в яких перелічено об’єкти, де Радянський Союз виробляв твердопаливні ракетні двигуни.
Ці об’єкти розташовані в Республіці Алтай у Сибіру, в Ростові на півдні Росії, під Москвою і Санкт-Петербургом, а також у Пермі на заході Росії.
На супутникових фотографіях, зроблених компанією Maxar Technologies у липні, вересні та жовтні, з якими ознайомилося агентство , видно вирубану рослинність і великі нові споруди поруч із будівлями, які Хінц ідентифікував як дослідницькі та виробничі потужності з твердопаливних двигунів на п’яти комплексах.
«Супутникові знімки вказують на те, що потужності з виробництва твердопаливних ракетних двигунів, мабуть, є одним з основних напрямків цих зусиль», — написав Хінц у своїй доповіді, опублікованій у блозі Military Balance Plus, IISS.
Тверде паливо являє собою суміш палива, наприклад алюмінієвої пудри, і окислювачів, найчастіше перхлорату амонію, а також твердої гумової сполучної речовини, яку «заливають» у ракетний двигун.
Твердопаливні ракети часто простіші та безпечніші в експлуатації, особливо на полі бою, ніж рідкопаливні. Вони також готові до запуску, дешевші, довше зберігаються і потребують менше матеріально-технічної підтримки.
Павло Подвиг, оборонний аналітик із Женеви, вивчивши фотографії, погодився з тим, що розширення майданчиків свідчить про те, що Росія планує збільшити виробництво твердопаливних ракет для озброєнь, таких як ракети «земля-земля». Подвиг, експерт з російських збройних сил, сказав, що йому відомо, що кілька з цих об’єктів використовувалися для виробництва твердопаливних двигунів.
«Якщо ви виробляєте паливо, вам потрібно його якось використовувати. Це дозволяє припустити, що виробництво ракет буде збільшено», — сказав він, додавши, що не бачить альтернативних пояснень розширенню виробництва.
Подвиг сказав, що він не вірить, що Росія планує збільшити виробництво твердопаливних ракет для своїх стратегічних ядерних сил, оскільки темпи їхнього виробництва «цілком усталилися».
Хінц зазначив, що супутникові фотографії не дають жодних підказок щодо того, які саме твердопаливні ракетні двигуни Росія планує збільшити у виробництві.
Росія виробляє широкий спектр твердопаливних ракет, включно з «Градами» і «Ураганами», що запускаються з мобільних пускових установок, протитанковими ракетами, сучасними зенітними ракетами С-300 і С-400, а також балістичними ракетами малої дальності «Іскандер-М».
Ядерний арсенал Москви також включає твердопаливні міжконтинентальні балістичні ракети, такі як мобільні «Тополь-М» і «Булава», що запускаються з підводних човнів. Їх розгортання обмежене до закінчення терміну дії нового договору СНО, останнього російсько-американського пакту про контроль над озброєннями, що залишився, який закінчується в лютому 2026 року.
Хінц сказав Reuters, що будь-які плани Кремля щодо нарощування виробництва балістичних ракет можуть зіткнутися з серйозними перешкодами.
Серед них — те, як Росія обходитиме західні санкції та експортний контроль, щоб отримати високотехнологічні верстати, і чи є в неї ключова сировина, необхідна для твердого палива, включно з перхлоратом амонію.
«Чи достатньо у них внутрішніх джерел, чи вони отримують їх десь іще, я не зовсім упевнений», — сказав він про хімікат, який використовують як окислювач.
Росія, продовжує він, також бореться з нестачею кваліфікованої робочої сили, тому що багато молодих робітників залишили країну після того, як Путін почав повномасштабне вторгнення, щоб уникнути мобілізації. Інші були призвані в армію, додав він.
«По суті, у вас є дефіцит робочої сили у всій російській економіці», — сказав Хінц.
Безробіття в Росії перебуває на рекордно низькому рівні, що посилюється військовою мобілізацією у 2022 році та еміграцією сотень тисяч людей після вторгнення в Україну. Кілька державних чиновників відзначили брак робочої сили як одну з ключових проблем російської економіки, яка цього року демонструє впевнене зростання, зокрема завдяки збільшенню обсягів виробництва.
