В практиці міжнародної правозахисної діяльності відбулася історична подія: 17 грудня суддя федерального суду Аргентини прийняв рішення почати судовий процес щодо колишнього генсека китайської компартії Цзян Цземіня, а також щодо Ло Ганя, колишнього члена Центрального комітету компартії Китаю. Їх звинувачують в геноциді і тортурах по відношенню до послідовників духовної практики Фалуньгун.
#img_left#У своєму рішенні суддя Октавіо Араоз Де Ламадрід (Octavio Araoz de Lamadrid) видав наказ про арешт цих двох обвинувачуваних незалежно від їх місця знаходження. Він також навів думку організації «Міжнародна Амністія» про те, що по відношенню до осіб, які вчинили такі великі злочини необхідно застосовувати принцип «Універсальної юрисдикції» і екстрадицію звинувачених для суду.
12 грудня 2005 р. під час візиту секретаря Політико-юридичної комісії ЦК КПК, Ло Ганя до Аргентини голова місцевої Асоціації Фалуньгун пані Фу Лівей через двох адвокатів Адольфо Гасабал Ел’аса (Adolfo Casabal Elas) і Алесандро Гуйермо Ковесі (Alejandro Guillermo Cowes) подала судовий позов, звинувативши його в геноциді та застосуванні тортур.
Протягом чотирьох років суддя Ламадрід розглядав цей позов і збирав докази. За ці роки китайська комуністична влада намагалася створювати різні перешкоди, включаючи тиск на адвокатів. Однак розгляд справи не було зупинено. В процесі вивчення цієї справи, суддя додав ще одного обвинуваченого – Цзян Цземіня, який займаючи пост керівника країни, ініціював репресії щодо послідовників Фалуньгун і безпосередньо керував діями Ло Ганя.
У матеріалах справи, яка складається з понад 200 сторінок, суддя систематизував результати свого 4-річного розслідування і зробив висновки: «… [Цзян Цземінь і Ло Гань] в методах здійснення геноциду, не зупиняються ні перед чим. При цьому вони абсолютно нехтують людськими життями і гідністю. У процесі досягнення своєї мети викоренити Фалуньгун, звичними явищами стали жорстокі побиття, тортури, затримання, вбивства і промивання мізків по відношенню до учнів Фалуньгун».
Суддя також зазначив, що в ухваленні рішення у цій справі він керується правом принципу «Універсальної юрисдикції». «Оскільки число постраждалих членів групи Фалуньгун дуже велике, моральну шкоду їм завдано також дуже важку, в цій справі необхідно застосувати принцип універсальної юрисдикції».
Боротьба за свободу і справедливість
Один із адвокатів позивача Алесандро Ковесі сказав кореспондентові The Epoch Times, що дуже пишається тим, що може зробити такий великий внесок у боротьбі за свободу і справедливість.
«Зовсім не так, що ця справа стосується лише злочину, скоєного багато років тому. Притягнення до відповідальності також не спрямоване на те, щоб відновити порушену колись давно справедливість. Справа стосується саме тих злочинів, які все ще відбуваються в даний час. Це акт зупинення жорстоких репресій і чим злочинам обов’язково треба покласти край. Зі свого боку я радий, що можу взяти в цьому безпосередню участь і вступити в цю битву за свободу і справедливість, а також викриття жорстокості і насильства комуністичного режиму», – сказав Ковесі.
Пані Фу Лівей, яка виступає в якості позивача у даній справі, повідомила, що дуже рада, що справа стабільно просувається і що вся міжнародна спільнота зможе відреагувати подібним чином на цю проблему.
«У Китаї закони і правосуддя повністю підкоряються компартії і служать в її руках інструментом для переслідування людей. Не вистачить паперу, щоб описати всі злочини проти послідовників Фалуньгун, які скоїли Цзян і Ло. Ми раді, що в такій ситуації аргентинський суд почав цей процес і висловлюємо подяку судді і всім, хто йому допомагав ці роки. Ми також сподіваємося, що незабаром перед всесвітнім судом постануть всі учасники цих репресій», – говорить пані Ху.
Збір доказів
Суддя збирав докази у цій справі протягом чотирьох років. Спеціально для цього до Аргентини з інших країн приїжджали послідовники Фалуньгун, що постраждали від переслідувань в Китаї, а також незалежні експерти, які давали показання свідків і представляли докази цих злочинів.
У квітні 2008 року суддя, отримавши дозвіл від суду вищої інстанції, поїхав до Нью-Йорку, щоб зустрітися з іншими постраждалими. Численні з них були змушені тікати з Китаю в США і оформляти статус біженця з яким вони не можуть їздити в інші країни, тому вони самі не могли приїхати до Аргентини. У США суддя взяв свідчення ще у десяти постраждалих.
До справи також були включені звіти ООН та інших міжнародних організацій, в яких вказується участь Цзян Цземіня і Ло Ганя у переслідуванні Фалуньгун.
Аргентинський суд не самотній у своїх діях
У даний час аргентинський суд є вже другим, хто почав справу з приводу китайських комуністичних чиновників.
У листопаді цього року національний іспанський суд вищого рангу визнав законним звинувачення проти п’яти високопоставлених чиновників китайської компартії в геноциді і тортурах щодо послідовників духовної практики Фалуньгун. Серед обвинувачених також є Цзян Цземінь і Ло Гань.
Іспанський адвокат-правозахисник Карлос Іглесіас підтвердив, що суддя відправив кожному з п’яти обвинувачених китайських чиновників юридичний документ, в якому визначені конкретні питання і вимоги до адресатів пояснити їх дії по відношенню до послідовників Фалуньгун. Якщо протягом шести тижнів відповіді отримано не будуть, то, швидше за все, буде виписаний міжнародний ордер на їх арешт.
Історія питання
20 липня 1999 р. Цзян Цземінь який займав тоді посаду генерального секретаря правлячої в країні компартії, одноосібним рішенням оголосив практику Фалуньгун поза законом і ініціював широкомасштабні репресії її послідовників по всій країні, а також, (у дещо іншій формі) за кордоном. У його наказах говорилося «якщо забили їх до смерті, то це буде вважатися самогубством», «не залежно який у загиблого був соціальний статус, тіло його відразу ж кремувати». У процесі переслідування Фалуньгун, головною настановою Цзяна є «зганьбити їх репутацію, розорити фінансово, знищити фізично».
У червні 1999 року Ло Гань створив і очолив так званий «Офіс-610» – організація, що займається виключно переслідуванням Фалуньгун. Вона підпорядковується безпосередньо вищим особам режиму компартії, її повноваження перевищують всі закони Китаю, її відділення розташовані в усіх великих і дрібних містах, повітах і селах.
За десять років переслідувань мільйони послідовників Фалуньгун у Китаї зазнали арештів, побиття, тортур, звільнень з роботи, виключення з навчальних закладів, насильницького промивання мізків. Чисельні зникли безвісти, багато хто всупереч своїй волі стали донорами органів.
В умовах повної блокади інформації в Китаї, Інформаційний Центр Фалунь Дафа (ІЦФД) підтвердив смерть 3341 людини в результаті переслідувань.
