Дослідники з Технічного університету Чалмерса у Швеції розробили тканий матеріал, який генерує електрику при розтягуванні або стисканні. Нову тканину, створену із п’єзоелектричної пряжі, можна використовувати для безперервного живлення електричних компонентів.
У наш час уже існують матеріали, які здатні видобувати енергію незвичайними способами. Наприклад, тканина, яка може накопичувати енергію від вітру, та пристрій, що заряджається від поту.
Дослідники з Технічного університету Чалмерса, Аня Лунд і Крістіан Мюллер, створили матеріал шляхом поєднання плетінням п’єзоелектричної пряжі та електропровідної нитки. Отримана тканина може генерувати енергію, достатню для живлення світлодіода. Крім того, вона може відправляти бездротові сигнали та використовуватися для роботи кишенькового калькулятора або цифрового годинника.
Пряжа складається із двадцяти чотирьох волокон, тонких, наче волосина. П’єзоелектричні нитки генерують електрику під час натягу, а через провідні нитки проходить струм.
Лунд пояснює: «П’єзоелектричне волокно складається з електропровідного сердечника, навколо якого знаходиться п’єзоелектрична оболонка. Така пряжа в поєднанні із промисловою провідною ниткою стає електричним колом із послідовно з’єднаними елементами».
Новий матеріал м’який та гнучкий, і його ефективність зростає, якщо його змочити.
Дослідники продемонстрували результати, включивши частину матеріалу в ремінь плечової сумки.
Коли сумка завантажена, при ходьбі вона здійснює рухи вгору та вниз, генеруючи струм. Таким чином тканина перетворює кінетичну енергію на електричну. Чим більше навантаження на текстиль і чим вища вологість, тим більше електрики генерує тканина.
Лунд передбачає, що сумка, повністю зроблена з такого текстилю, буде створювати енергію, достатню для передачі бездротових сигналів.
Хоча раніше вже повідомлялося про подібні відкриття, але можливість використання п’єзоелектричних волокон для постійно працюючих електронних компонентів унікальна. , що технологія готова до масштабного виробництва, при цьому вартість виробництва порівняна із собівартістю . Раніше вони вже співпрацювали зі Шведською школою текстилю для демонстрації того, що таку пряжу можна створювати на промислових ткацьких верстатах.
