mПам’ятаю, як я, коли мені було 15 років,
глибоко відчув, що головна ціль мого життя
у тому, щоб бути хорошим…
Л. М. Толстой
«Тепер треба бути нахабним, інакше затопчуть», — почула я від юнака, який ледве втиснувся в автобус зі своєю дружиною. Як легко було в дитинстві розібратися: це хороший герой казки, а це — поганий. Та як бути з людиною, в якій переплелися і добре, і зле начало? Як стати хорошою людиною?
Самовдосконалення
#img_right#Кожен, озираючись назад, добре розуміє свої промахи і перемоги. Хто вибирає шлях добра й бажає стати хорошою людиною, той протистоїть своїм слабостям, вимогливо ставиться до себе, стає на шлях вдосконалення.
Знаменитий китайський письменник Цай Юн (132—192 рр.) у трактаті про виховання своєї дочки написав: «Якщо ти не будеш удосконалювати свою добросердечність, погані думки знайдуть дорогу в твоє серце. Кожен знає, як прикрасити своє обличчя, але не кожен знає, як удосконалитися в добросердечності».
Злість і подарунки
Зараз серджуся, адже у таких ситуаціях усі сердяться, а зараз радію, бо хто ж не радітиме за таких обставин? На все знайдемо виправдання та й досить. Проте й без психологів добре знаємо, що злість спустошує, обезсилює, з’їдає із середини. Одні радять виплеснути злість назовні (наприклад, побити свого резинового начальника, якого встановили перед офісом, як проекспериментували японці), інші радять тримати її в собі, руйнуючись зсередини, й не завдавати шкоди довколишнім. І от людина метається між вибором. Проте, є й інший вихід.
Якось Будда Шакьямуні проходив одним селом. Вийшли люди і стали лаяти його та обливати брудом. Будда пройшов собі мимо, та й пішов далі. Коли він повертався цією ж дорогою, то ці самі люди стали питати його, як так він нічогісінько їм не сказав у відповідь на лайку та образи. Тоді Шакьямуні мовив: «Що ви робите з подарунками, які вам не потрібні?» «Не беремо їх», — відповіли селяни. — «То й я не взяв ваших подарунків», — відповів Шакьямуні і пішов собі далі.
Мудрість терпіння
«Терпіти? — Ні!» — з обуренням викрикнула знайома вчителька. Проте, як же працювати з дітьми, знаходити з ними порозуміння без терпіння?
Смирення — тобто з миром. Дійсно, мудре слово, яке розкриває глибину серця і розуму. Бути зі своїм оточенням у мирі, не прагнути слави і вигоди, поважати інших. Як хочеться всім жити в злагоді і як не хочеться терпіти, коли хтось, чи щось не відповідає нашому усталеному світоглядові, прощати, проявляти скромність, коли весь світ закликає вчитися продавати себе вигідно.
Як стати хорошою людиною? — опануйте мудрість терпіння.
Один вельможа Західної династії Чжоу наставляв свого сина такими словами: «Всі поважають смирення, ніхто не поважає зарозумілість та упередження». Як не погодитися з його словами?
Порядність
#img_left#Вихованість і порядність виражають внутрішню красу людини. Як стати хорошою людиною, не плекаючи у своїй душі ці чесноти? Такі риси в пошані серед усіх культур і народів, тоді як підлабузництво, зрада й духовна ницість уважаються проявами моральної деградації. Бути старанним у роботі та безкорисливим у житті — прості принципи, які сьогодні притупилися яскравою показовістю багатства і легких грошей.
В.Д. Пликін, академік Міжнародної академії інформації при ООН, заявив: «Коли людина лукавить чи вчиняє недобре, гадаючи, що інші цього не бачать, вона забуває про те, що, ймовірно, люди-то можуть цього й не помітити, та у свою інформаційну сферу вона вже записала негативну інформацію і наклала на себе негативну енергію».
Благо дарую
Часом ми губимося у веремії турбот, клопотів, гонитві за комфортом і модою. А тільки-но помічаємо вдячність будь-де, чи то в очах співрозмовника, чи то в радісному щебетанні дитини — сіра буденність відступає перед веселкою теплих почуттів.
Ввічливість, чемність і поступливість можна вибрати у своєму житті. Бути благородним і дарувати благо іншим — не потребують від нас багато.
Скільки разів у своєму житті ми зустрічали добре слово, підтримку і розраду? Чи не вчать вони нас тому, як стати хорошою людиною?
Бути хорошим
«Пам’ятаю, як я, коли мені було 15 років, глибоко відчув, що головна ціль мого життя у тому, щоб бути хорошим, у суті євангельській, у суті самозречення і любові. Пам’ятаю, що я ще тоді спробував так жити, та протривало це недовго. Я не повірив собі, а повірив всій тій навіяній, самовпевненій, торжествуючій мудрості людській, яка навіювалася мені свідомо і несвідомо всім, що було довкола. І мій перший порив змінився дуже визначеними, хоча і різноманітними бажаннями успіху перед людьми, бути знатним, ученим, прославленим, багатим, сильним, іншими словами таким, якого б не я сам, а люди вважали хорошим*».
*Толстой Л.М. «Коло читання»
«Бути хорошою людиною ще треба вміти», — казав Ф. В. Гладков і мав рацію.
