Як стати кращими

#img_left#Надзвичайний бум психології, езотерики, духовних учень свідчить про те, що люди все більше звертають увагу на свій внутрішній світ, на прояви своєї душі, замислюються про якість і сенс свого життя, думають, як стати кращими.

Заняття йогою, психологічні тренінги, подорожі до славнозвісної гори Кайлас…

Психологія радить вдатися до аутотренінгу, завжди посміхатися, ні в якому разі не закриватися від людей схрещеними руками… Але в тій же психології є і таке поняття, як атракція. Атракцію можна назвати деяким «шостим» чуттям людини. Людина завжди може відчути фальш, якщо вона присутня, і приязнь, коли відчуває щирість співрозмовника. Тому коротких стежок тут не знайти.

Необхідно змінювати себе з середини (в корні), працювати над собою, відкидати ненависть, злобу, пожадливість, зверхність, корисливість і таким чином стати кращими. Багато мудреців стверджують, що справжня натура людини є доброю і чистосердечною. Культура, традиції, ортодоксальні релігії завжди закликали плекати і сповідувати істинні принципи: доброчесність, правдивість, терплячість (толерантність). Розглянемо їх ближче:

Доброчесність — завжди у своїх думках і вчинках слідувати добру, бути чесним перед собою та іншими.

Правдивість — говорити правду.

Терплячість — при нетактовній поведінці іншої людини, не поспішати судити та чванитись, поважати думки інших, навіть якщо вони не влазять ні в які рамки.

Люди люблять, щоб до них ставилися доброзичливо, щиро і відкрито. Та не завжди зважають на свою поведінку. Та є і чимало людей, які розмірковують над змістом і сенсом свого життя, вибирають дорогу самопізнання і самовдосконалення.

Отже, як стати краще? У протиріччях і суперечках нелегко стриматися, знайти правильне рішення, повести себе кращим чином. Пропонуємо кілька порад для вдосконалення себе:

• Зберігати спокій, адже коли людина спокійна, їй легше втримати рівновагу при виникненні протиріч, уникнути гарячкових вчинків, а все добренько обміркувати. Як сказав Цицерон «Більш пізні думки зазвичай розумніші попередніх».

• При виникненні протиріч спробувати відійти від них, стати ніби стороннім глядачем. В такому випадку можна тверезо оцінити ситуацію і не наробити дурниць.

• Поставити себе на місце іншої людини, щоб краще її зрозуміти. Адже як мовиться у відомому афоризмі, нам не відомі чужі шляхи, чужий біль і чужі сльози, тому не треба поспішати осуджувати.

• Знайти в людині добрі і позитивні сторони і виділити їх.

• Жити «тут і тепер». Прекрасний принцип, який запропонував психолог Ф. Перлз (правда до того він запозичив його у школі Дзен-буддизму).

• Цінувати своїх ближніх. Про це також прекрасно написав Лев Толстой «Одну дівчину запитали, яка найголовніша людина, який найголовніший час і яка найважливіша справа? І вона відповіла, подумавши, що найголовніша людина та, з якою ти в цю хвилину спілкуєшся, найголовніший час той, в якому ти зараз живеш, і найважливіше діло — зробити добро тій людині, з якою в цю мить маєш справу».

• Вчити усвідомлюючи. Адже подумайте, чого варті наші знання без усвідомлення? Як сказав Геракліт: «Великий мішок знань розуму не принесе».

• Переглянути свої переконання. Поспостерігати за собою: з якою думкою засинаємо, з якою прокидаємось. Якщо ж наші думки не конструктивні, наші переконання наповнені негативом, то слід «прочистити» їх — викинути кам’яні брили, а на їх місці посадити квіти. Як сказав Сковорода «Не достатньо, щоб світило світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене».

• Любити життя.