Старенька ведмедиця, яка народилася в неволі та була викинута на автосервісі після багатьох років життя в цирку, тепер вперше відчуває радість у ведмежому притулку в Україні.
Чада, яка народилася напередодні Різдва 25 років тому, потрапила в поле зору рятувальників тварин в Україні у 2018 році, коли активісти виявили її в крихітній клітці на станції технічного обслуговування автомобілів. Зоолог Марина Шквиря, яка разом з чоловіком заснувала фонд Save Wild і керує притулком для ведмедів «Біла скеля» під Києвом, вступилася за неї.
«На жаль, Чада була в нашому Українському національному цирку, і її використовували протягом багатьох років», — розповіла пані Шквиря в інтерв’ю The Epoch Times, додавши, що колишні власники ведмедиці «просто залишили її» на СТО, коли вона їм більше не була потрібна. «Кілька років працівники цього автосервісу… підгодовували її, намагалися забезпечити належні умови», — розповіла вона.
Однак вони нічого не розуміли в ведмедях.
Чада — зникаючий гімалайський підвид бурого ведмедя, один з декількох сотень, що залишилися у світі. Багато з них все ще перебувають у цирках або утримуються в неволі й можуть дожити приблизно до 30 років.
Дізнавшись про утримання літнього ведмедя в неволі, пані Шквиря та її команда зрозуміли, що треба діяти швидко. До 2019 року вони розробили план порятунку. Чаду, яка мала надмірну вагу і була майже сліпою, пересадили в транспортний контейнер. Вона була «дуже агресивною», намагаючись захистити свій простір, але перебувала під надійним наглядом експертів і ветеринарів під час поїздки до свого нового будинку-притулку — ділянки площею два гектари (4,92 акра), де мешкають чотири ведмеді та два вовки.
«Це прекрасний день, коли ми відкриваємо клітку і вперше ведмідь може вийти назовні та побачити траву, воду, дерева, кущі», — сказала пані Шквиря. «Більшість ведмедів занадто налякані, щоб вийти в перший день. … Вони бояться цих нових запахів, нових відчуттів, тварин у сусідніх вольєрах.
«Але Чада була іншою історією, вона просто вийшла за одну секунду та оглянула весь вольєр, попри свої проблеми з очима. Вона спробувала басейн, кожну рослину, траву і паркан. Вона навіть дуже агресивно спілкувалася з ведмедями через паркан у сусідніх вольєрах. Вона була дуже хороброю! Трохи нервувала, але була задоволена, і ми це відчували».
Колишні господарі Чади годували її людською їжею, в тому числі солодкими ласощами, і в результаті вона страждала від гнилих зубів і пошкодженої системи травлення. Після карантину та ветеринарних перевірок працівники притулку розробили для Чади спеціальний раціон, який допоможе її організму відновитися після десятиліть ув’язнення — морська риба, овочі, фрукти, горіхи та козячий сир.
Співробітники притулку зробили кілька змін у вольєрі Чади, щоб допомогти їй звикнути, в тому числі перемістили її в місце з меншим басейном, оскільки вона любить плескатися, і навчили грати з іграшками.
«Перший басейн, який ми надали, був дуже великий і глибокий… дещо небезпечний для неї», — каже пані Шквиря. «У неї ніколи не було іграшок або чогось просто для розваги, тому вона кілька тижнів не розуміла, що робити з цими предметами».
Вихователям Чади було дуже приємно спостерігати за нею. Вона має дуже сильний характер і, можливо, одна з найсильніших серед усіх тварин. Вони сподіваються, що вона зможе прожити з ними довгі роки.
Попри те, що Чада не любить людей, а персонал поважає її особистий простір, вона навчилася розпізнавати звук воріт, що відчиняються для візитів ветеринарів, і сама йде до потрібного місця. Вона не може спілкуватися з іншими ведмедями, оскільки дуже маленька, але спілкується зі своїми «сусідами» через огорожу, що оточує її вольєр, і навіть обнюхує або треться з ними лапами та носами.
«Наші ведмеді важать від 270 до 300 кілограмів, а Чада — лише 100 кілограмів… тому ми не можемо відкрити ворота і випустити її до інших ведмедів. Це буде дуже небезпечно для неї», — сказала пані Шквиря. «Вона не розуміє, яка вона маленька; намагається показати, що вона головна в цьому притулку».
Робота ведмежого притулку «Біла Скеля» була призупинена через війну в лютому 2022 року — вони переселили трьох із семи ведмедів до Німеччини, а чотирьох ведмедів, що залишилися, евакуювали на три місяці до заповідника на заході України — але притулок сподівається купити землю і розширитися в майбутньому.
Після чотирьох років у своєму безпечному притулку Чада стала «дуже впевненою в собі та набагато спокійнішою», порівняно з тим, як вона приїхала сюди вперше. Але, за словами пані Шквирі, порятунок старої ведмедиці — це гірко-солодкий досвід, оскільки її болісне минуле не можна виправити.
Ведмежий притулок «Біла Скеля» тримає своїх підписників в курсі подій про Чаду та інших тварин, що мешкають у притулку, через .
