Стародавня фортеця, збудована на вершині гігантської гранітної скелі на Шрі-Ланці, що височіє на 200 метрів над навколишнім ландшафтом, за переказами, була побудована королем 5-го століття, щоб подолати прірву між нашим світом і царством богів. Приголомшлива споруда донині оповита таємницею.
Сігірія (або Фортеця Левової Скелі) розташована у віддаленому районі Матале Центральної провінції Шрі-Ланки й була збудована на замовлення короля Кашьяпи у 477 році, який перетворив природне диво на неприступний палацовий комплекс після того, як незаконно посів трон.
Кашьяпа наказав убити свого батька, перш ніж захопити трон у свого брата Мугалана, законного спадкоємця, згідно з «Стародавніми витоками».
Але правління Кашьяпи було недовгим. Він наклав на себе руки після поразки в битві з братом, через 18 років після побудови свого комплексу. Після смерті короля це місце було занедбане і населене буддійськими монахами аж до 14 століття.
Окрім піднесеної фортеці, Сігірія складається з рову, монастиря та ландшафтних садів. У 1982 році Сігірію було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, і її часто відвідують туристи. Вона також викликає значний інтерес серед істориків, які все ще намагаються відновити її багату історію за численними свідченнями, що містяться в самій споруді.
Однією з найбільш знакових особливостей Сігірії є величезна наземна статуя, відома як Скеля Лева. Сьогодні від неї залишилися лише дві левові лапи, висічені в скелі по обидва боки сходів, але історики вважають, що колись відвідувачі піднімалися через роззявлену пащу лева до палацу, розташованого вище.
Ентузіаст подорожей Томас Даусон описав свої враження від відвідин Сігірії у статті на відзначеному нагородами веб-сайті Archaeology Travel.
Даусон пише: «Попереду стежки височіє двохсотметрова гранітна скеля. І з кожним кроком моє серце б’ється все голосніше і швидше. Біля основи сходинок початкова частина підйому проходить цегляними сходами, а потім вони перетворюються на залізні сходи, прибудовані збоку гранітної скелі… один з моїх найбільш пам’ятних археологічних візитів».
Незважаючи на те, що палац датується періодом правління короля Кашьяпи, вважається, що земля навколо Сігірії була заселена ще з доісторичних часів, повідомляє Ancient Origins. На сході є скельне укриття, яке свідчить про мезолітичне житло, а також докази перебування буддійських ченців у численних інших печерах «ще з 3-го століття до нашої ери».
Разом ці печери можуть похвалитися «одними з найбільших фресок у світі», розписи яких колись займали площу 140 метрів завширшки й 40 метрів заввишки. На фресках було зображено понад 500 прекрасних, неземних жінок, намальованих над хмарами, що свідчить про їхній богоподібний статус. Збереглися 22 жіночі фігури. Археологи вважають, що ці жінки, ймовірно, були наложницями царя Кашьяпи.
Дещо в Сігірії спантеличує істориків, — це технологічна складність її будівництва. Піднесена скельна цитадель була побудована з витонченим розумінням природного оточення, а королівський парк на захід від фортеці розбитий симетрично, як видно з висоти.
Цей парк також містить гідравлічну систему, побудовану як над землею, так і під землею, для відведення води, деякі частини якої працюють і сьогодні. На південь від фортеці знаходиться штучна водойма.
Неприступний палацовий комплекс короля Кашьяпи дійсно був безпечним, але чому він і його люди пішли на такі екстремальні зусилля та інженерні рішення, щоб побудувати цитадель на висоті 200 метрів над землею?
Можливо, шанс побудувати королівський палац так близько до небес був надто привабливим, щоб встояти перед ним.
