Сполучені Штати не можуть бути впевнені у перемозі у разі війни з Китаєм, йдеться у новому впливового консультативного органу Конгресу США.
Аналіз Американо-китайської комісії з моніторингу економіки та безпеки (USCC) проводиться на тлі зростання побоювань, що Сполучені Штати можуть бути втягнуті у війну за майбутнє самоврядного острова Тайвань, який комуністичний режим Китаю вважає регіоном, що відколовся.
Звіт був представлений через два дні після першого віртуального саміту між президентом Джо Байденом і генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю (КПК) Сі Цзіньпіном, який не призвів до будь-яких конкретних проривів по цілій низці напружених відносин між двома країнами.
«Як генсек Сі та інші китайські лідери не можуть бути впевнені, що НВАК [Народно-визвольна армія] здобуде верх у війні, так і лідери США та Тайваню не можуть бути впевнені, що їхні збройні сили зможуть стримати або перемогти НВАК», — йдеться у звіті.
Двопартійний звіт показав, що китайські військові вперше готові успішно здійснити вторгнення на Тайвань незалежно від втручання Сполучених Штатів. У звіті також йдеться про те, що зусилля щодо модернізації збройних сил Китаю та розширення його ядерного потенціалу збільшили ризик такої війни.
НВАК модернізується для анексії Тайваню
«Китайці знаходяться на початковій або майже на початковій стадії здатності до вторгнення», — сказав член комісії та колишній сенатор Джим Талент під час презентації звіту 17 листопада. «Це означає здатність здійснити сухопутне вторгнення на Тайвань, навіть за умови американського втручання, хоча і з дуже високим ризиком».
Цей висновок узгоджується з іншими аналітичними документами, такими як недавній звіт, опублікований Міністерством національної оборони Тайваню, в якому йдеться про те, що НВАК може ефективно блокувати порти та аеропорти острова, перешкоджаючи зусиллям Америки та союзників з надання допомоги острову у воєнний час.
Аналогічно, звіт USCC — не перший випадок, коли можливість перемоги Америки у війні з Китаєм ставиться під сумнів.
Конгресмен Майк Галлахер (заявив у жовтні, що Сполучені Штати «ймовірно, програють війну» з Китаєм, якщо такий конфлікт відбудеться до початку будівництва нових військово-морських кораблів, запланованого на 2030-ті роки).
Ці коментарі, своєю чергою, відображують висновки, зроблені за результатами військових ігор, які показали, що Сполучені Штати важко зможуть істотно відповісти на обмежені військові дії НВАК в Індо-Тихоокеанському регіоні. Вони також підкреслили зростання занепокоєння в секторах оборони та безпеки з приводу очевидного військового занепаду США перед безпрецедентним розширенням НВАК.
На початку листопада республіканці представили закон, згідно з яким у Тайвань щороку будуть спрямовуватися мільярди доларів для збільшення його асиметричних військових можливостей, але ймовірність того, що маленький острів зможе витримати оборону проти вторгнення НВАК, а тим більше відбити його, невелика.
У звіті також йдеться про те, що зусилля НВАК з модернізації, включаючи швидке розширення її амфібійно-десантного та ядерного потенціалу, поставили подальше стримування конфлікту в Тайванській протоці в умови «небезпечної невизначеності».
«Удосконалення військових можливостей Китаю фундаментально змінило стратегічне середовище та послабило військовий вимір міжпросторового стримування», — йдеться у звіті.
«Все більш силовий підхід Китаю до Тайваню чинить майже щоденний тиск на статус-кво у відносинах між двома сторонами Тайванської протоки та збільшує можливість військової кризи».
У звіті наголошується, що оборонна промисловість Китаю може різко збільшити будівництво додаткових військово-морських флотів. Крім того, у доповіді йдеться про те, що модернізація НВАК була розроблена «з явною метою створення потенціалу для примусової анексії Тайваню».
У звіті зроблено висновок про те, що крім досягнення початкового потенціалу для успішного вторгнення на Тайвань, китайський режим також все більше схиляється до того, щоб здійснити такий крок. Існує ризик, про що попереджалося в доповіді, що нездатність керівництва США продемонструвати адекватну рішучість може підштовхнути саме до таких дій.
«Провал стримування найімовірніший, якщо китайські лідери вважають, що Сполучені Штати не здатні у військовому відношенні або політично не готові втрутитися, або якщо вони інтерпретують двозначність американської політики, що означає, що опортуністична китайська агресія проти Тайваню не спровокує рішучої відповіді США».
Ядерний арсенал режиму зростає та вдосконалюється
Проте ризик конфлікту, який рухає компартія Китаю, не обмежується Тайванем. У звіті також докладно описані та відображені труднощі, пов’язані з протистоянням глобальному Китаю зі збільшеним ядерним потенціалом.
Експерти попереджають, що компартія Китаю в «спринті» на шляху до ядерної переваги, а у звіті Пентагону, опублікованому в жовтні, йдеться, що до 2030 року китайські збройні сили, ймовірно, матимуть 1000 ядерних боєголовок. Аналогічно, сенатор Ангус Кінг заявив, що комуністична партія Китаю не зацікавлена в нерозповсюдженні ядерної зброї.
Звіт USCC підтверджує ці погляди та розвиває їх.
«Нарощування ядерного потенціалу Китаю ставить його на шлях перетворення на якісний ядерний аналог Сполучених Штатів приблизно через десять років, з такими ж диверсифікованими, точними та живучими силами», — йдеться у звіті.
У звіті йдеться й про те, що компартія Китаю виходить за рамки своєї колишньої політики мінімального стримування, прагнучи більших ядерних можливостей і потенціалу, ніж це необхідно для того, щоб утримати ворогів від війни. Щобільше, режим не братиме значної участі в угодах щодо контролю над озброєннями, розглядаючи їх як «пастку», покликану перешкодити Китаю досягти глобального панування.
У звіті також зазначається, що режим розробляє нові гіперзвукові засоби, але, ймовірно, через обмеження в часі публікації, не аналізується нещодавнє випробування режимом гіперзвукової зброї з ядерним зарядом, проти якого, за словами одного американського дипломата, Сполучені Штати не знають, як захиститися.
Ризик ядерної війни досяг нового максимуму
У звіті йдеться про те, що ризик ядерного конфлікту зростає, і розвиток таких можливостей, як випробування гіперзвуку, а також військова і дипломатична позиція режиму «дозволяє припустити, що він також може бути призначений для підтримки нової стратегії обмеженого застосування першими ядерної зброї».
«Така стратегія дозволила б китайським лідерам використати свої ядерні сили для досягнення китайських політичних цілей, окрім виживання, таких як примус іншої держави або стримування втручання США у війну за Тайвань», – йдеться у звіті.
Нещодавні висловлювання щодо випробування гіперзвукової зброї генерала Джона Хайтена, який залишає посаду заступника голови Об’єднаного комітету начальників штабів, повторюють висновки звіту щодо першого застосування ядерної зброї.
«Це виглядають як застосування зброї першими», — сказав Хайтен в інтерв’ю CBS. «Ось на що схожа ця зброя».
Крім того, USCC вважає, що нарощування та модернізація озброєнь можуть збільшити потенціал звичайних військових дій у всій Південно-Східній Азії, оскільки нова ядерна зброя режиму може бути використана для захисту від втручання більших держав.
«Ядерний арсенал Китаю, що росте, може підштовхнути його до примусу або звичайної агресії проти союзників і партнерів США, якщо китайські лідери вважають, що їх ядерний арсенал утримає США від втручання в захист цих країн», — йдеться у звіті.
Ще однією проблемою, що посилює ризик ядерної катастрофи, стало прийняття компартією Китаю так званих протоколів «запуску за попередженням», згідно з якими кілька ядерних боєголовок заздалегідь підготовлені до запуску на випадок попередження про ядерний напад на країну.
Як випливає з назви, системи «запуску за попередженням» завдають ядерний удар у відповідь після отримання простого попередження про ядерний удар, а не чекаючи підтвердження ядерного вибуху.
Відсутність прозорості компартії Китаю щодо своїх систем попередження про запуск або участь у переговорах щодо контролю над озброєннями означала, що Комісія не могла бути впевнена в тому, що китайський режим має у своєму розпорядженні відповідні технології та протоколи для запобігання випадковому ядерному запуску.
«Неясно, чи є у Китаю правильні протоколи, командування та контроль для запобігання прорахунку, або ненавмисного запуску, або запуску, який не виправданий передбачуваною загрозою з боку Сполучених Штатів чи інших ядерних держав», — повідомив член комісії Алекс Вонг.
Загалом Комісія рекомендувала Сполученим Штатам збільшити інвестиції у розробку комплексної дипломатичної стратегії, організувати більше угод про нерозповсюдження та модернізувати американський ядерний арсенал, щоб уникнути війни, яку країна, можливо, не зможе виграти.
«Ризики обміну ядерними ударами між Китаєм і США сьогодні вищі, ніж у минулому», — йдеться у звіті.
«Якщо китайські лідери змінили свою стратегію, не оголошуючи про це, вони можуть зі значно більшою ймовірністю навмисно загрожувати або використовувати ядерну зброю для досягнення своїх регіональних цілей, таких як стримування чи ослаблення втручання американських сил у звичайну війну за Тайвань, яку, як вони побоюються, можуть програти».
За матеріалами
