У березні Сполучені Штати і Китай вперше за п’ять років відновили напів-офіційні переговори щодо ядерного озброєння. Представники Пекіна запевнили американських колег, що Китай не погрожуватиме розпочати атомну війну, щоб вирішити питання Тайваню.
Американські співрозмовники висловили занепокоєння, що Китай може застосувати ядерну зброю, якщо зазнає поразки в конфлікті щодо Тайваню. Пекін запевнив, що не має таких намірів.
«Китай впевнений, що переможе у боротьбі за Тайвань без застосування ядерної зброї», — заявив науковець Девід Санторо, американський організатор переговорів «Трек-2».
Учасники переговорів «Трек-2» — це, як правило, колишні урядовці та науковці, які можуть авторитетно говорити про позицію свого уряду, навіть якщо вони не брали безпосередньої участі у її формуванні. Переговори між урядами відомі як «Трек-1».
Переговори велися протягом двох днів в конференц-залі шанхайського готелю. Вашингтон представляли близько півдюжини делегатів, серед яких були колишні урядовці та науковці.
Пекін відправив делегацію науковців та аналітиків, до якої входили кілька колишніх офіцерів народно-визвольної армії.
Представник держдепартаменту зазначив, що урядовці не брали участі в березневій зустрічі, хоча знали про неї.
Такі дискусії не можуть замінити офіційні переговори, «які вимагають від учасників аргументованих висловлювань з питань, які часто є дуже складними в середовищі (китайського) уряду», — зазначив речник.
Члени китайської делегації та міністерства оборони Пекіна відмовились давати коментарі.
Неофіційні дискусії були організовані у той момент, коли між США і Китаєм виникли суперечки з основних економічних та геополітичних питань. Лідери Вашингтона і Пекіна звинувачували один одного в недобросовісній поведінці.
У листопаді обидві країни відновили переговори щодо ядерних озброєнь на першому рівні, але вони зайшли в глухий кут. Високопосадовець з американської сторони публічно висловив розчарування реакцією Китаю.
За оцінками Пентагону ядерний арсенал Пекіна в період між 2021 і 2023 роками збільшився більш ніж на 20%, отже «є вірогідність застосування ядерної зброї, якщо військова поразка на Тайвані загрожуватиме правлінню КПК».
Китай ніколи не відмовлявся від застосування сили для взяття Тайваню під свій контроль і за останні чотири роки посилив військову активність навколо острова.
Переговори «Трек-2» є частиною дворічного діалогу про ядерну зброю, який зайшов у глухий кут після того, як адміністрація Трампа припинила фінансування у 2019 році.
Після пандемії COVID-19 напівофіційні дискусії щодо ширших питань безпеки та енергетики відновилися, але лише на зустрічі в Шанхаї детально обговорювалися питання ядерної зброї та ядерних сил.
Санторо керує аналітичним центром Тихоокеанського форуму, що базується на Гаваях. Він сказав, що на 2025 рік заплановано більше обговорень.
Аналітик з питань ядерної політики Вільям Альберк з аналітичного центру Генрі Стімсона заявив, що важливо продовжувати переговори з Китаєм без жодних очікувань, оскільки йдеться про ядерну зброю.
Минулого року Міністерство оборони США підрахувало, що Пекін має 500 діючих ядерних боєголовок, а у 2030 році ця цифра, ймовірно, подвоїться.
У США минулого року було 1 770 боєголовок, а в Росії – 1 710.
За оцінками Пентагону ядерне озброєння Пекіну у 2030 році буде більшим.
З 2020 року Китай також модернізував свій арсенал виробництвом підводного човна з балістичними ракетами нового покоління, випробовуючи боєголовки гіперзвукових планерів і проводячи регулярне морське патрулювання з ядерним озброєнням.
Зброя на суші, в повітрі й на морі дає Китаю «ядерну тріаду», ознаку великої ядерної держави.
Санторо сказав, що ключовим питанням обговорення є дотримання політики мінімального стримування. Воно виникло у момент створення першої ядерної бомби на початку 1960-х років.
Мінімальне стримування означає наявність достатньої кількості атомної зброї для того, щоб відлякати супротивника.
Санторо сказав, що китайські делегати заявили представникам США, що Пекін дотримується цієї політики і що «ми не зацікавлені в досягненні ядерного паритету з вами, не кажучи вже про перевагу».
«Нічого не змінилося, все як завжди, ви перебільшуєте», — сказав Санторо, підсумовуючи позицію Пекіна.
Його опис дискусій підтвердив інший американський делегат Лайл Морріс, дослідник з питань безпеки в Інституті політики азійського суспільства.
Однак Бонні Дженкінс, відповідальна за контроль над озброєннями в США, у травні заявила Конгресу, що Китай не відповів на пропозиції щодо зменшення ризику ядерної зброї, які Вашингтон висунув під час минулорічних офіційних переговорів.
Китай також не погодився на подальші зустрічі на рівні урядів.
Альберк з Центру Генрі Стімсона сказав, що Китай значною мірою покладається на «ризик і непрозорість». Розширений арсенал Китаю, який включає протикорабельні крилаті ракети, бомбардувальники, міжконтинентальні балістичні ракети і підводні човни, перевищує потреби держави з мінімальними силами стримування і політикою незастосування ядерної зброї першими.
За словами Морріса, китайські тези стосувалися «живучості» ядерної зброї Пекіна в разі першого удару по ньому.
Американські делегати «Трек-2» заявили, що китайці описували свої зусилля як програму модернізації, що базується на стримуванні, щоб впоратися з такими подіями, як вдосконалення американської протиракетної оборони, кращі можливості спостереження і зміцнення альянсів.
Минулого року США, Великобританія і Австралія підписали угоду про обмін технологіями атомних підводних човнів та розробку нового класу човнів, а зараз Вашингтон працює з Сеулом над координацією дій у відповідь на потенційну атомну атаку.
Політика Вашингтона щодо ядерної зброї передбачає можливість її застосування, якщо стримування не спрацює, хоча Пентагон заявляє, що розглядатиме таку можливість лише в екстремальних обставинах. Він не надав конкретики.
Один китайський делегат «вказав на дослідження, в яких говорилося, що китайська ядерна зброя все ще вразлива до американських ударів — її здатність до другого удару була недостатньою», — сказав Морріс.
