Імперія Цінь проіснувала всього 15 років, і її змінила династія Хань, правління якої тривало близько 400 років (202 р. до н.е. ― 220 р. н.е.). Головний урок, який винесли ханьські імператори з історії династії Цінь, ― це те, що військову силу можна застосовувати тільки для того, щоб завойовувати інші держави, але не керувати ними. Доброчесне управління було єдиним способом надовго зберегти династію.
Під час правління династії Хань утвердилися принципи правління, закони, інститути і філософія. Династія включала два періоди: Західну Хань (або ранню династію Хань) і Східну Хань (пізню династію Хань*). За династії Західної Хань в Китаї довгий час тримався період розквіту, а етнічна група китайців стала називатися по імені династії ― хань. Відтоді і по сьогоднішній день слова «ханьці», «мова хань» і «одяг хань» часто вживаються в мові держави, де «хань» означає «китайський».
* Про падіння династії Хань можна прочитати в знаменитому китайському романі «Трицарство»
Імператор Вень династії Хань. Ілюстрація: Катерина Чан/Epoch Times
Імператор Вень (202―157 до н.е.) був третім імператором династії Хань. Він правив країною 23 роки. Люди того часу насолоджувалися мирним і щасливим життям. Для династії Хань правління Веня стало поворотним, оскільки перетворило зруйновану війною націю в імперію з величезним добробутом і розвинутою торгівлею.
Добродіяння імператора Вень проявилися в багатьох гранях. Нижче п’ять із них:
1. Він скасував тілесні покарання та покладання провини на родичів (провину в співучасті). Імператор Вень вважав, що закони повинні бути створені для управління країною, запобігання злочинів і щоб спонукати людей до зразкової поведінки. Особа, яка вчинила злочин, має каратися відповідно до закону, але інші невинні люди з її оточення не повинні вважатися винними. Якщо закони і правила будуть справедливі, а виконавці неупереджені, то люди будуть слідувати і довіряти їм.
2. Імператор Вень наказав знатним сім’ям, які живуть у столиці, повернутися в свої маєтки, щоб їхнім селянам не доводилося доставляти податі на великі відстані. З іншого боку, це дало можливість знаті керувати своїм народом безпосередньо на місцях.
3. Імператор Вень вів дуже простий спосіб життя. Відтоді як він переїхав до столиці, він не додав в палаці, де жив, ні одного предмета розкоші. Одяг, який він зазвичай носив, був простим і скромним. Це послужило прикладом для нації. Він видав указ, згідно з яким в його могилу не повинні були класти ніякої посуди і декоративних речей з дорогоцінних металів ― золота або срібла. Замість цього вироби повинні бути глиняними. А гробниця повинна мати помірні розміри, щоб не обтяжувати народ її будівництвом.
4. Імператор Вень скасував такий вид злочину як «наклеп на імперський двір» і «засудження державних справ». Він вважав, що, беручи до уваги поради і негативні судження, можна покращити управління країною і запобігти свавіллю.
5. Коли мова йшла про питання, що стосуються оборони кордонів, імператор Вень приймав рішення між війнами і дипломатичними переговорами, враховуючи добробут людей. Хоча північні хунну неодноразово порушували двосторонні угоди і вторгалися в Китай, імператор Вень наказував військам лише тримати оборону, але не оголошував війну противнику, оскільки не хотів принести страждання і хвилювання своєму народу.
Засуха 159 р. до н.е. поширилася по всій країні, і супроводжувалася нашестям сарани. Імператор Вень здійснив низку заходів, щоб допомогти людям: він звільнив землевласників від податі, зняв заборону на окультурення гір та озер, скоротив витрати на предмети розкоші в палаці, скоротив кількість чиновників та відкрив зерносховища для бідняків.
Крім добродіяння імператор Вень також виявляв велику синівську любов і слухняність. Його мати була прикута до ліжка хворобою протягом трьох років, і він часто не спав всю ніч, доглядаючи за нею. Щоразу перед тим, як мати збиралася прийняти ліки, він сам спочатку пробував їх, щоб упевнитися в їх безпеці.
Під час його правління високо цінувалися моральність і чемність, завдяки цьому в країні зберігався спокій і люди жили в злагоді. Після десятиліть війни торгівля і добробут народу відновилися, країна знову процвітала. Династія Західна Хань була одною з рідкісних «гармонійних суспільств» в історії Китаю.
