Сполучені Штати переглядають суворі умови заборони на імпорт російських алмазів після заперечень з боку африканських країн, індійських огранщиків і нью-йоркських ювелірів, повідомили сім джерел, пише .
Два джерела, знайомі з перебігом переговорів, повідомили, що американці не брали участі в робочих групах G7 щодо жорстких заходів контролю, а одне з них назвало їх «присутніми, а не такими, що брали участь».
Високопоставлений представник адміністрації Байдена заявив, що Вашингтон не змінив своєї позиції і що Сполучені Штати продовжуватимуть співпрацювати з G7.
«Ми хочемо переконатися, що знайшли правильний баланс між тим, щоб нашкодити Росії, і тим, щоб усе було здійсненно», — сказав чиновник, який говорив на умовах анонімності.
Санкції G7 спрямовані на те, щоб завдати удару по ще одному потоку доходів Кремля, хоча, за даними російської державної гірничодобувної компанії «Алроса», алмази становлять приблизно $3,5 мільярда 2023 року і є лише малою часткою прибутку, який Москва отримує від нафти і газу.
З березня імпортери в країни G7 повинні самостійно підтверджувати, що алмази не походять з Росії, провідного світового виробника алмазної сировини. Санкції на прямий імпорт російських дорогоцінних каменів були введені в січні.
З вересня заборона ЄС вимагатиме, щоб діаманти вагою 0,5 карата і вище проходили через Антверпен, багатовіковий алмазний центр у Бельгії, для сертифікації відстежуваності з використанням блокчейна.
У п’ятницю промисловий індекс Доу-Джонса вперше за всю історію закрився вище за позначку 40 000, у той час як два інших основних індекси взяли паузу після даних.
Джерела повідомили, що країни G7 погодилися з тим, що першим логічним центром буде Антверпен, а інші центри будуть додані пізніше.
Однак три джерела повідомили, що Вашингтон охолов до питання забезпечення простежуваності і що обговорення впровадження простежуваності зайшло в глухий кут.
Представник адміністрації Байдена заявив, що зобов’язання впровадити механізм відстеження до 1 вересня належить до Європейського союзу, а не до Сполучених Штатів, пославшись на формулювання, яке міститься в заяві лідерів країн «Великої сімки», ухваленій у грудні.
«Ми повинні зробити це таким чином, щоб врахувати заклопотаність африканських партнерів і африканських виробників, взяти до уваги партнерів з Індії та ОАЕ… і переконатися, що ми також можемо зробити це прийнятним для американської промисловості», — сказав чиновник.
«Чи існує механізм відстеження, який задовольняє всім цим вимогам? Ми продовжуємо працювати, ми не відмовилися від цієї ідеї… з іншого боку, ми не можемо підписатися під тим, що все це буде готово до 1 вересня».
Президенти Анголи, Ботсвани та Намібії звернулися до лідерів G7 у лютому, заявивши, що заздалегідь визначена точка входу на ринок G7 буде несправедливою, такою, що обмежує свободи та завдає шкоди доходам. На частку цих трьох країн припадає 30% видобутку алмазів.
Прихильники санкцій кажуть, що для забезпечення надійної заборони необхідний механізм відстеження, і що без повної участі Сполучених Штатів, на які припадає 50% ювелірного ринку G7, він не може бути ефективним. Вони звинуватили деяких представників галузі в тому, що вони побоюються більшої прозорості ринку.
Бельгійський чиновник, знайомий з ходом переговорів, сказав, що вкрай важливо зберігати рішучість тримати лазівки під суворим контролем.
Попередня заборона США на російські алмази виключала камені, ограновані в інших місцях, що давало змогу алмазам, обробленим в Індії та проданим у таких центрах, як Дубай, потрапляти на американський ринок.
Заборона G7 послідувала за місяцями суперечок між західними столицями.
Видобувачі алмазів, такі як De Beers, підрозділ Anglo American, індійські огранувальники та ювелірні ритейлери рішуче виступали проти заборони. Вони кажуть, що заходи погано продумані, призведуть до зростання бюрократії та роздування цін.
De Beers заявила Reuters, що підтримує заборону, але вважає, що країни-виробники алмазів повинні сертифікувати їхнє походження у джерела.
«Можливості та ймовірність проникнення російських алмазів у легальний ланцюжок поставок насправді вищі, коли ви віддаляєтеся від джерела», — заявила компанія.
Вірджинія Дросос, виконавчий директор Signet, найбільшого у світі роздрібного продавця ювелірних виробів із діамантами, закликала уряд США в листі, з яким ознайомилося агентство Reuters, «виступити проти… бельгійського рішення G7».
