Blog

  • Дієти чи здорове харчування?

    Дієти чи здорове харчування?

    #img_left_nostream#Існують тисячі дієт. Проте невеликий  відсоток людей, які протягом  тривалого періоду часу  дійсно в змозі їх дотримуватись і виконувати правила, передбачені ними.

    Багато людей, які сидять на дієті, розслаблюються або у них піднімається рівень холестерину, бо вони намагаються дотримуватися іншої дієти, оскільки перша здалася дуже важкою. Особливо якщо вони вже харчуються відносно здоровою їжею (свіжими продуктами або їжею домашнього приготування, а не фаст-фудом).

    А якщо ми всі відмовимося від дієти і повернемося до «нормального» способу харчування? Чи буде нам зрозуміло, що є нормою для нас, людей, які  хронічно сидять на дієті? А якщо наша «норма» – це відчуття ситості після їжі або «ненажерливість». А  якщо наша норма – це ретельно приготовані продукти, незважаючи на те, що порівняно з багатими традиціями харчування, які встановлювалися тисячоліттями, або в останні сотні років, ці звички виглядають абсолютно ненормальними?

    Якщо це так, потрібно змінитися і встановити нові норми. Єдина проблема в тому, що ці зміни важкі. Перебуваючи в бездіяльності, хто дійсно захоче докласти зусилля до змін?

    Я пропоную повстати проти сидіння на дієті. Забудьте про підрахунок калорій або грамів жиру і вуглеводів. Забудьте про зважування і вимірювання. Перестаньте купувати «полегшений хліб», злаки з низьким вмістом вуглеводів і білкові порошки. А окрім протесту проти знищення культури харчування (я сприймаю це так), я пропоную традиційний спосіб.

    Давайте пригадаємо, що означає прекрасний обід. Що це означає – смакувати їжу і не відчувати себе винним. Що це означає – зробити свідомий вибір на користь їжі, яка одночасно задовольнятиме наш смак і добре живитиме наш організм. Ми зробили великі успіхи у вивченні поживних речовин, але при цьому, здається, забули, як правильно піклуватися про себе.

    Роблячи цей крок, давайте зробимо свідомий вибір. Ми хочемо говорити, рухатися, дихати. Інколи ми можемо хотіти їсти або не хотіти. Коли нас примушують їсти те, що ми не повинні їсти, тоді, хто робить вибір? Це імпульс, бажання, прихильність, тяга, але очевидно – не ми самі. Давайте вибирати, що нам їсти – шматочок шоколаду чи суницю.

    Очевидно, якщо ми їмо кожного разу, коли ми маємо таке бажання, це може закінчитися тим, що ми наберемо вагу, або, принаймні, не схуднемо. Немає нічого неправильного в тому, щоб зменшити вагу, якщо ви дуже повні. Фактично, дослідження показують, що худі люди живуть довше і часто мають здоровіше серце й тіло. Плюс, коли Ви схуднете, побачите, що Ви рухаєтеся легше, менше хворієте, страждаєте і маєте більше енергії (передбачається, що Ви харчуєтеся добре).

    Отже, якщо Ви хочете повернутися до «нормального» харчування, Ви повинні знати, коли голодні, а  коли  – ні. Якщо Ви не навчилися визначати такі сигнали в молодості або якщо забули їх, тоді потрібно знову вивчити.

    Голод має фізичні прояви в тілі. Коли Ви голодні, Ви можете відчути, що трохи бурчить у животі. З часом це бурчання стане сильнішим і Ви почнете відчувати себе загальмованим. Ви не знаходите собі місця, можливо сердитеся або Вас трохи нудить. Немає необхідності їсти відразу, якщо трохи бурчить в животі. Адже сигнали голоду відчуваються протягом всього дня. Вони приходять і зникають, подібно до втоми. Це цілком нормально відчувати трохи втоми протягом дня. Це не означає, що нам необхідно подрімати кожного разу, коли ми відчуваємо деяку втому. Це просто швидкоплинне  відчуття.  

    Проте, якщо не їсти, коли ви абсолютно голодні, ви можете стати ненажерливими і готовими проковтнути десять порцій. Отже, розуміння відчуття голоду дуже важливе для процесу нормалізації Ваших переваг у їжі.  

    Коли ви їсте, виділіть час для насолоди їжею. Зверніть увагу, запах якої їжі Вам подобається, на стан їжі, коли Ви пережовуєте її, смакові відмінності, які несподівано з’являються під час їди. Сідаєте, щоб поїсти. Не кваптеся. Отримуйте задоволення від їжі. Зверніть увагу на свої відчуття від насичення їжею. Припиняйте їсти, коли Ви наїлися, не переїдайте.

    Тайсон Лернер. Велика Епоха

  • Китайська медицина: фізичні вправи – не головне

    Китайська медицина: фізичні вправи – не головне

    Через різне розуміння природи людського тіла і здоров’я існує велика різниця між західною фізичною культурою і давніми китайськими методами вдосконалення тіла, традиційною китайською медициною.

    #img_left#Фізичні вправи роблять тіла людей здоровими лише поверхово. Вони тримають у тонусі м’язи, але на глибшому, енергетичному рівні від них немає користі. Крім того, заняття фізкультурою не можуть повністю попередити розвиток хвороб, вони можуть лише підвищити стійкість до них.

    З точки зору китайської медицини, хвороби викликані дефіцитом енергії у внутрішніх органах, наприклад, печінки і нирках. Звичайно, фізичні вправи можуть перемістити трохи енергії тіла на поверхню, але це ніяк не впливає на внутрішній енергетичний потенціал. А інтенсивні фізичні вправи з точки зору китайської медицини і зовсім серйозно збільшують потребу тіла та внутрішніх органів у енергії. Тому від інтенсивних вправ більше шкоди, ніж користі.

    Здоров’я – це комплексне поняття, яке має на увазі не лише міцність тіла й повноцінне функціонування внутрішніх органів. Здоров’я також включає психічну врівноваженість і ясність свідомості. У стародавні часи китайці розуміли цей принцип і не робили акценту на фізичних вправах. Кінець кінцем, здоров’я людини залежить не від виконання фізичних вправ, а від повноцінного вдосконалення і тіла і духу. Тому точка зору, що "фізкультура може збільшити тривалість життя" є помилковою.

    Фактично давні люди багато рухалися: ходьба, поїздки на конях, полювання, сільська праця і заняття бойовими мистецтвами – все це їх зміцнювало. Вони не мали потреби у спеціальних вправах. Різна сучасна побутова техніка з високим рівнем автоматизації визволяє людей від важкої фізичної роботи, тому люди вимушені робити додаткові фізичні вправи після роботи.

    Може здаватися, що інтенсивний спосіб життя в сучасному суспільстві, з його прагненням до комфорту і скорочення робочого часу, дійсно необхідний. Проте, у результаті це негативно позначається на здоров’ї. Насправді, можна відмітити, що сучасний спосіб життя завдав великої шкоди як психічному, так і фізичному стану людей. Тому одні лише фізичні вправи не в змозі виправити цю несприятливу тенденцію.

    Сучасна культура спорту

    Хоча досягнення на сучасних спортивних змаганнях стали вищими, загальний стан здоров’я як професійних спортсменів, так і звичайних людей, прогресивно погіршується. Наприклад, археологи знайшли надзвичайно важку стародавню зброю. Сучасні люди навряд чи зможуть підняти її, вже не кажучи про те, щоб носити її і битися. Крім того, в наш час різко зросла кількість хворих дітей, що говорить про спільне зниження рівня фізичного стану людства.

    #img_right#Під час інтенсивних тренувань і змагань, сучасні види фізичної діяльності часто спричиняють пошкодження, травми і навіть смерть. Не секрет, що лавиноподібно зростає число аморальних дій: фальсифікації медичних комісій або вживання стимуляторів. Крім того, деякі види спорту носять надзвичайно агресивний характер, жорстокі за природою.

    Сучасна легка атлетика бере початок у Стародавній Греції. Може здаватися, що підкреслюється важливість самої участі в ній, але більшість атлетів хочуть зайняти перше місце і мають сильне почуття боротьби. Це бажання перемогти дуже сильно б’є по самолюбству. До цього домішуються інші погані властивості характеру: бажання слави й матеріальної вигоди, бажання травмувати конкурентів і пристрасть до азарту, що приводить до порушення гармонійного стану духу.

    Це впливає на кожного, хто уважно стежить за іграми. Це призводить до появи безлічі низьких суспільних явищ, таких як, наприклад, боротьба між уболівальниками або спортивні лотереї. Організатори спортивних змагань навіть здійснюють махінації, співробітничають з потужними комерційними компаніями, щоб підняти прибуток і репутацію. Ці зусилля взагалі не призначені для того, щоб поліпшити здоров’я.

    Один відомий американський баскетболіст завжди відчував себе непереможним. Коли ж він в результаті своєї сексуальної нерозбірливості заразився ВІЛ, його мрії й життєві плани були зруйновані. Тоді він зрозумів деякі принципи життя і звернувся до американської молоді, щоб попередити такі помилки.

    Пріоритети вдосконалення

    Людське тіло дуже складне. Згідно з культурними традиціями Стародавнього Китаю, людина в змозі очистити свій розум, цінуючи Де (енергію добра) і зберігаючи в серці менше бажань. Тоді підвищення моральності та етичності може підтримати на високому рівні її фізичний стан. Якщо людина приділяє надто багато уваги своєму фізичному тілу, потураючи своїм бажанням, то отримає протилежний результат. Наслідком неодмінно буде погіршення стану й деградація.

    У сучасному суспільстві зростання популярності спортивних змагань, погіршення людської моралі, процвітання фармацевтичної промисловості та поява дивних, важких захворювань – це соціальні явища, що йдуть пліч-о-пліч.

    Основний дух сучасних фізичних вправ, як у фокусі, відображає духовний стан сучасної людини: фанатичне прагнення до слави і матеріальної вигоди, надмірне честолюбство і зневажання духовністю. Медичні технології й фізичні вправи можуть підсилити тіло людини, проте людське серце при цьому стає порожнім і брудним. Що й призводить до виникнення депресій, стресів і різних психосоматичних патологій.

  • Спокійного сну

    Спокійного сну

    Уві сні людина проводить третину свого життя, а розладами сну страждають 30-45 % населення. Але, незважаючи на таку поширеність порушень сну, вони як і раніше залишаються мало вивченими. Та це й зрозуміло, не так легко вивчити процеси, що протікають в глибинах нашого розуму.

    #img_left#У природі відбувається постійна зміна дня і ночі, а в живих істот неспання чергується зі сном. Сон просто необхідний нам. Вже через добу через брак сну людина відчуває зниження активності психічних і фізичних функцій, з’являється апатія або депресія, виникає дратівливість або агресивність. Недосипання переноситься нами набагато важче, ніж недоїдання.

    Згідно з міжнародними дослідженнями 95 % людей протягом життя мали проблеми зі сном. А серед всіх патологічних станів, описаних в медицині, розлади сну є, мабуть, найпоширенішими. Чим старіша людина, тим актуальніша для неї ця проблема.

    Потреба у сні в різних людей може істотно відрізнятися. Хтось відчуває, що виспався і після 5 годин сну, а комусь не вистачає і 12. Потреба в тривалості сну закладається в підлітковому віці, і з часом, як правило, не змінюється. Проте головним критерієм повноцінності сну є не власне тривалість, а відчуття після нього. Якщо прокинувшись, Ви відчуваєте, що виспалися і бадьорі, і протягом дня Ви повні енергії, значить, сон у Вас хороший. Навіть якщо Ви спали 5-6 годин.

    Існує безліч причин, що викликають порушення якості сну. Розлад сну може бути наслідком різних чинників, наприклад, стресу, шуму, перепадів температури, незнайомого або некомфортного оточення і побічних ефектів лікарських препаратів. Безсонню можуть сприяти особливості способу життя і харчування, наприклад, зловживання кофеїном, алкоголем, зміна часових поясів, порушення режиму дня і стресові ситуації, що повторюються.

    Серед причин хронічного порушення сну основними є депресія, а також деякі поширені захворювання (гіпертонічна хвороба, сердечна недостатність, артрит, астма тощо).

    #img_right#

    Як же боротися з розладами сну

    На перший погляд може здаватися, що найпростіший спосіб – з’їсти пігулку. Проте навряд чи найкращий. Відомо, що близько 3 % людей у всьому світі постійно і 25 % – 29 % людей періодично приймають різні снодійні засоби. А частота вживання снодійних збільшується з віком.

    Проте мало хто знає, що вживання будь-яких снодійних препаратів людьми літнього віку сприяє прогресивному погіршенню когнітивних функцій (пам’яті та кмітливості). Запам’ятайте, що інформацію про те, які препарати є найбільш ефективними і мають меншу кількість побічних ефектів, має лише лікар. Не варто займатися самолікуванням. Будь-які лікарські препарати, що впливають на функціональну активність головного мозку і нервової системи, повинні прийматися з обережністю. Зокрема, снодійні препарати, як правило, не призначаються більше двох тижнів.

    Починати лікування краще з пошуку причин, які безпосередньо сприяють розвитку безсоння. Усунення причини – найбільш ефективний метод. Окрім цього існують інші не медикаментозні методи: фізіотерапевтичні (цілющі ванни, використання слабких електромагнітних імпульсів), гомеопатія, цілющі трави та акупунктура.

    Є ще деякі методи, якими Ви можете скористатися самостійно:

    • Намагайтеся засинати і прокидатися регулярно в один час. Не слід «досипляти» вдень.
    • Не використовуйте ліжко для читання, споживання їжі або перегляду телевізора.
    • Уникайте емоційного збудження увечері (азартних ігор або перегляду хвилюючих передач).
    • Легке насичення сприяє сонливості. Проте утримайтеся від чаю, кави і шоколаду.
    • Тепла ванна і стакан теплого молока перед сном нерідко сприяють хорошому засипанню.
    • Не вживайте алкогольні напої. Хоча може здатися, що він сприяє засипанню, проте у міру його розпаду в організмі, структура сну стає фрагментованою. В результаті Ви не виспитеся.
    • Перед сном зробіть релаксаційну гімнастику. Повільно розслабте м’язи, починаючи з ніг, аж до мускулатури обличчя.
    • Якщо протягом півгодини не заснули – вставайте. Займіться чимось, що не вимагає напруги та уваги. І при виникненні сонливості знову лягайте в ліжко.

    #img_center_nostream#

    Спокійного сну і привіт Морфею!

  • М’ясо по-французьки (рецепт)

    М’ясо по-французьки (рецепт)

    #img_left_nostream#М’ясо по-французьки являє собою просту в приготуванні і в той же час вишукану страву.

    Філе курячої грудинки помийте і розріжте на 4 битки, злегка їх відбийте молоточком. М’ясо обмажте зверху гірчицею в розрахунку приблизно 1 чайна ложка на одну філешку. Перекладіть битки м’яса в тарілочку, нехай постоїть 10–15 хвилин. Потім приготуйте такий соус: змішайте менше півпачки майонезу, трохи солі і меленого перцю. Цією масою натріть битки філе (по столовій ложці на кожне). Деко обмажте невеликою кількістю соняшникової олії і викладіть на нього м’ясо.

    Потім приготуйте зажарку з цибулі і моркви. Моркву натріть на дрібній терці, цибулю — на великій. Злегка підсмажте овочі на маслі. Налийте в сковорідку 3 столових ложки жирних вершків і тушкуйте зажарку на маленькому вогні хвилин 5–7 до трохи густої консистенції, щоб вершки частково випарувалися.

    Готову зажарку викладіть зверху на м’ясо за допомогою ложки. Помідор наріжте на тонкі частинки і також покладіть на м’ясо (частинку-дві на биток). Потім натріть твердий сир і посипте зверху гіркою. М’ясо по-французьки запікають в духовці 15–20 хвилин при температурі 220°С. Якщо буде сильно горіти, зменшіть вогонь.  

    Під час подавання м’ясо-по французьки можна посипати зеленню.

  • Київський ‘Арсенал’ здобув другу перемогу поспіль

    Київський ‘Арсенал’ здобув другу перемогу поспіль

    #img_left_nostream# Київський "Арсенал" здобув другу поспіль перемогу після ганебної поразки від "Таврії". У стартовому матчі 27-го туру Прем’єр-ліги "каноніри" з рахунком 3:1 перемогли маріупольський "Іллічівець".

    Перший тайм пройшов з деякою перевагою господарів, тим не менше на перерву команди пішли за рахунку 0:0.

    Головні ж події у матчі розгорнулися відразу після перерви. Вже на 48-й хвилині після передачі Максима Шацьких рахунок відкрив Йонуц Мазілу.

    На 59-й хвилині Козоріз рахунок зрівняв. Та не пройшло й хвилини, як "каноніри" вдруге вийшли вперед. Шацьких знову знайшов передачею Мазілу і той оформив дубль.

    На 75-й хвилині перевагу канонірів закріпив литовець Міколюнас, замкнувши навіс Ролана Гусєва.

    В турнірній таблиці "Арсенал" залишився на 8-му місці, проте наздогнав донецький "Металург". Щоправда, у донеччан є гра в запасі. А "Іллічівець" залишився на 12-й сходинці.

    Прем’єр-ліга. 27-й тур

    Бориспіль. Стадіон "Колос". 2000 глядачів

    "Арсенал" – "Іллічівець" – 3:1

    Арсенал: Рева, Єщенко, Шоаве, Симоненко, Хомін, Євсєєв (Матюхін, 46), Грицай, Богданов (Міколюнас, 46), Шацьких (Гусєв, 73), Мазілу, Воробей

    Іллічівець: Романенко, Самусіовас, Савін, Чучман, Яценко, Ярошенко, Кашевський, Козоріз, Лукшас (Тищенко, 46), Кривошеєнко (Мельник, 17), Габедава

    1:0 Йонуц Мазілу, 48
    1:1 Козоріз, 59
    2:1 Йонуц Мазілу, 60
    3:1 Міколюнас, 75

    Попередження: Чучман, 78

    За матеріалами: tsn.ua

  • Суп-пюре з цвітної капусти з Чедером та сухариками

    Суп-пюре з цвітної капусти з Чедером та сухариками

    #img_left_nostream#Знаменитий сир Чедер користується популярністю в багатьох країнах світу, проте мало кому відомо, що його батьківщина розташована в англійському селі Чедер (графство Сомерсет). Його виготовляють із коров’ячого молока, і його відмінні риси — яскраво-оранжевий колір. Суп-пюре з цвітної капусти та сир Чедер в поєднанні утворюють чудовий пікантний смак.

    Щоб приготувати суп-пюре візьміть:

    цвітну капусту — 1 качан,
    цибулю ріпчасту — 2 шт,
    часник — 2 зубчики,
    сіль,
    вершкове масло — 100 г,
    картоплю — 2 шт,
    лавровий лист — 1 шт,
    білі сухарики — 100 г,
    суху гірчицю — 1 ч.л.,
    жирні вершки — 50 г,
    натертий сир Чедер — 200 г,
    кайєнський перець.

    Миють качан капусти, від основного стебла відрізають суцвіття, кладуть у каструлю, заливають водою і доводять до кипіння. Солять і варять на маленькому вогні 10 хвилин.

    Потім очищають часник, цибулю і дрібно нарізають. В іншій каструлі розплавляють масло вершкове і тушкують в ній часник і цибулю, щоб вони стали прозорими (близько 5 хвилин).

    Очищають картоплю, нарізають шматочками і додають до цибулі і часнику. Туди ж вливають разом з бульйоном відварену цвітну капусту. Кладуть лавровий лист і варять близько двадцяти хвилин.

    Тим часом нарізають на маленькі кубики білий хліб і підсмажують їх на сухій сковороді.

    Із супу-пюре виймають лавровий лист і за допомогою блендера перетворюють його (суп) на пюре. Потім вводять гірчицю і вершки і доводять до кипіння. Знімають з вогню і змішують з сиром Чедер. Суп-пюре солять і перчать за смаком, розливають в красиві чашечки і подають з сухарями.

    Суп-пюре з цвітної капусти з Чедером можна прикрасити зеленню петрушки.

    Джерело рецепту: книга «Кухні Світу» Ingeborga Pilsa.

  • Хокей. На ЧС Україна з футбольним рахунком перемагає Японію

    Хокей. На ЧС Україна з футбольним рахунком перемагає Японію

    #img_left_nostream#  Хокейна збірна Україна на Чемпіонаті світу, який проходить у Нідерландах і в четвертому матчі здобула дуже важку перемогу над японцями 2:1.

    Перший тайм не приніс забитих шайб. Хоча українці більше кидали і мали більше можливостей закинути шайбу. У другому таймі перевага українців, нарешті, втілилося в забиті шайби. Толкунов зміг розмочити ворота Фукуфуджі.

    Третій період почався за рахунку 1:0 на користь українців. І, незважаючи на атаки японців, українські хокеїсти тримали оборону, і здавалося матч так і закінчитися 1:0 на користь українців. Але за 1.29 секунд до закінчення гри капітан японців Сузукі закінчив свій сольний прохід з-за воріт українців точним кидком. Наш воротар Констянтин Симчук не зміг завадити капітану японців зрівняти рахунок. До речі Сузукі не перший раз забиває українцям. На чемпіонаті світу в Саппоро, він теж вразив ворота нашої команди.

    І здавалося, що українці вже не зможуть перемогти, але вже наступна атака нашої збірної досить несподівано увінчалося закинутою шайбою. Матерухтін зумів красиво підставити ключку і принести таку потрібну перемогу нашій команді.

    Тепер доля першого місця, що дає право в наступному році грати в еліті світового хокею буде розіграна завтра в центральному матчі турніру Україна – Австрія. Початок матчу 21.30.

    Хокей. Чемпіонат світу. Група А

    Україна – Японія 2:1 (0:0, 1:0, 1:1)

    Шайби: 32:24 Толкунов (Міхнов, Касянчук – більш) – 1:0; 58:31 Сузукі (Саїто, Ямашіта – більш) – 1:1; 58:35 Матерухін (Тимченко, Шафаренко) – 2:1

    Кидки: 36 – 17

    За матеріалами: turnir
     

  • Fed Cup. Австралійки витіснили українок з тенісної еліти

    Fed Cup. Австралійки витіснили українок з тенісної еліти

    #img_left_nostream# Саманта Стосур принесла перемогу Австралії в боротьбі з Україною в Кубку Федерації, обігравши у непростій боротьбі юну Людмилу Кіченок  7:6 (4), 6:3.

    У першому сеті Кіченок просто вразила публіку своєю агресивною грою та безкомпромісністю у матчі з 10-ою ракеткою світу. Вже на старті партії Люда змогла зробити брейк, що дозволило їй по ходу поєдинку утримувати перевагу в рахунку.

    Крім того, Люді в першій партії непогано вдавався прийом – щільний і гострий. У цілому вдалі активні дії дозволяли господині корту розраховувати на успіх. Люда навіть вела 5:3, але наприкінці не змогла захистити свої позиції. У найважливіший момент Стосур зібралася і спочатку відновила рівновагу, а потім і довела усе до перемоги на тай-брейку з рахунком 7:4.

    У другій партії психологічна та ігрова перевага, звичайно, перейшла вже повністю до Саманти. Люда ще пристойно поборолася, проте Стосур вже повністю налагодила свою гру, що дозволило їй досить впевнено взяти другу партію з рахунком 6:3.

    Завдяки виграшу Стосур Австралія повела у зустрічі з Україною 3:0 і таким чином вже забезпечила собі перемогу в усьому протистоянні. Ми залишаємо еліту тенісу, а австралійки переходять на наше місце в першу світову групу.

    Цікаво, що за рівнем тенісу, показаного в цей вік-енд Кіченок перевершила і Коритцеву, і Олену Бондаренко.

    Л. Кіченок (Україна) – С. Стосур (Австралія) – 6:7 (4), 3:6

    За матеріалами: turnir

  • Начальник податкової служби в Китаї зробив собі візитку з золота

    Начальник податкової служби в Китаї зробив собі візитку з золота

    #img_left_nostream#Китай. Комуністичні чиновники КНР вже давно не соромляться демонструвати свою відмінність від «сірої маси» – звичайних громадян, виявляючи в цьому дедалі більшу оригінальність. У китайському Інтернеті з’явилася фотографія візитки начальника податкового управління, яка зроблена із золота.

    Один з користувачів Інтернету мобільним телефоном сфотографував в офісі Чжао Сюечжуна, начальника податкового управління міста Дафен провінції Цзянсу, його візитку, зроблену з золота, і опублікував фотографію в Інтернеті.

    Оскільки це викликало бурхливе обговорення і ще більше посилило невдоволення громадян корумпованістю комуністичних чиновників, одне з офіційних ЗМІ компартії повідомило, що їх кореспондент 21 квітня зв’язався з офісом даного податкового управління, співробітник якого сказав, що все це обман і що у їх начальника ніколи не було золотих візиток. Він також сказав, що у Чжао ніколи не було такого номера телефону, який вказаний на візитці, і назвав фотографію фальшивою.

    Кореспондент The Epoch Times вирішив перевірити цю інформацію. При дзвінках на телефони, які вказані на візитці, вони не відповідали. Однак на кількох урядових сайтах і опублікованих в Інтернеті звітах даного податкового управління за 2007 – 2008 роки вказаний саме цей мобільний телефон Чжао.

     
    #img_center_nostream# #img_center_nostream#

     

  • Судак, Сурож, Сугдея — де погляду просторо, а думкам світло

    Судак, Сурож, Сугдея — де погляду просторо, а думкам світло

    На березі Судакської бухти Чорного моря в оточенні синіх гір розкинулося невелике місто. Візантійці називали його Сугдея, східні слов’яни – Сурож, західноєвропейці – Солдайя, купці з арабських країн прозвали його Суудаг, Сурдак. Чомусь прижилася саме така назва, тільки знайшлося зручне співзвуччя – Судак.

    Море в цих місцях прогрівається рано і довго зберігає тепло. Берег бухти обрамований сірим кварцовим піском. У Криму це єдине місце з настільки унікальним пляжем. Сонячних днів тут побільше, ніж у Ялті. Це саме те місце для тих, у кого серденько дає знати, нерви здають, мучить задишка або допікають інші недуги. Легкий бриз вмить розвіє всі незручності в тілі, а решту розчинить ніжний дотик солоних хвиль. Найкраще довіритися природі, вона все зробить, як треба.

    Під охороною гір

    У непогожий день, коли важкі сірі хмари нависають над містом, і не потрібно поспішати на пляж, добре б відправитися в гори – на автомобілі, автобусі, а краще пішки: тут все поруч. Трохи вбік від Судака опиняєшся в тінистому прохолодному лісі, що вкриває гірські ущелини і хребти, лише голі вістря круч вибиваються з пухнастої зелені. Це по дорозі на Феодосію або Сонячну Долину. Сизі ланцюги гір, то наближаючись, то віддаляючись, супроводжують мандрівника, немов говорять: ми поруч.

    Багата й щедра Судакська долина, виплекана сонцем і розташована під охороною гір від холодних материкових вітрів. Величезні виноградні плантації, що йдуть до самого підніжжя гір, до осені заповнюються бурштиновими гронами, налитими густим соком. Через два-три роки вони стануть ніжним токайським вином.

    Тому і виноробних заводів у тих місцях чимало, не кажучи вже про сусідній Коктебель – країну коньяків. Виноградна лоза з давніх часів культивувалася в Судакській долині: неподалік від міста археологи знаходили античні амфори для зберігання та перевезення вина.

    Князь Лев Сергійович Голіцин заснував на славному березі Новосвітської бухти, що знаходиться за гірським перевалом, свій виноробний завод. Саме князь Голіцин став родоначальником російського шампанського виноробства.

    Сокіл

    Якщо підеш у сторону Нового Світу, не проминеш заповідник – ялівцевий гай. По кам’янистому ґрунту дерева химерної форми обережно спускаються до моря. На невеликих галявинах, де ялівець розступається, відкривається краєвид на туманну морську далечінь. А повернеш голову праворуч, погляд впирається у величний Сокіл, гору, схожу на птаха, що розпрямляє крила. Якщо дивитися на неї прямо, дух перехоплює – настільки неосяжною здається її гладка скеля, немов груди велетенського сокола, готового злетіти. Далеко не всім альпіністам такі стрімкі стіни по зубах.

    Крім запашного ялівцю в гаю росте єдина у своєму роді судакська сосна. Вона не визнає інший ґрунт, крім ґрунту своєї батьківщини. Особливе дерево, незвичайне. Довгі гнучкі смарагдові голки в сонячних променях здаються променистими. А підійдеш ближче, щоб соснові гілки трохи торкнулися щоки, дерево обійме тебе волохатими зеленими лапами, наче добрий великий звір. І весь подих наповнюється хвойним ароматом цього божественного дару землі ніякій хворобі не встояти.

    Славна була прогулянка, м’язи аж гудуть від радості. Але час повертатися в Судак. Що за місто таке?

    Пару кроків у минуле

    Адже хочеться дізнатися, хто жив у Сугдєї до нас, які люди жили в цих стародавніх місцях, чим зайняті були їхні думки, чого прагнули.

    А Судак, як виявилося, належить до найстаріших європейських міст, і багато, ой, як багато побачив на своєму віку. З грецьких рукописів середніх віків ми дізнаємося, що фортеця Сугдея побудована у 212 році н.е. Але й до неї тут вже селилися алани, як стало відомо після проведених розкопок археологів у околицях Судака. Дюбуа де Монпере, відомий швейцарський вчений і мандрівник вважав, що Судак у ті старозавітні часи вже служив аланам основним портом.

    Але ще раніше ці місця, схоже, заселяли елліни. Стародавні греки заснували багато міст на узбережжі Таврії – Херсонес, Гурзувіти (нині Гурзуф), Алусту (нині Алушта).

    Знайдена в околицях Судакської бухти кам’яна плита, присвячена богині Деметрі й деякі інші предмети дають підстави вважати, що спочатку тут жили елліни.

    Різним племенам і народам у різні віки ці благословенні місця давали притулок і їжу. Землі тут родючі й риби вдосталь, встигай лише сітки в море закидати. До IX століття став Судак солідним купецьким торговим містом. Поголос пішов довкола, мовляв, багатий Судак та міцний.

    У XIII столітті місто стає найважливішим портом Кримського півострова. Тепер він опиняється в центрі торговельно-економічних шляхів з Європи до Середньої Азії, Китаю, а також до Візантії, Єгипту, Київської Русі й держави Балканського півострова. Великий караванний шлях із Золотої Орди також проходив через Судак. Місто стало настільки відомим, що навіть Чорне море арабські письменники і мандрівники часом називали Судакським.

    Чисельність його мешканців уже тоді перевищувала 8 тисяч чоловік, причому, враховувалося тільки чоловіче населення, яке досягло повноліття. На ті часи він вважався досить великим містом.

    Генуезька фортеця надійно захищала місто від зазіхань царів і князів сусідніх держав, тому що ласим шматком була ця тепла морська бухта, куди з усіх кінців світу стікалися хутра, зерно, зброя, коштовне каміння, англійське сукно, китайський шовк, кашемірові тканини з Індії, прянощі, мед, віск, оливкова олія. З ростом економічного впливу зросла і політична роль Сугдеї у відносинах між країнами.

    Нам не дано дізнатися чи все ж таки…

    Але пролетіли роки, промайнули століття. І все забуто, ніби нічого не було. Лише просочена кров’ю історії Генуезька фортеця нагадує цікавому гостю з XXI століття, що інші часи торкалися цих стародавніх зубчастих стін.

    Ах, якби можна було б хоч на годинку повернутися в минуле, щоб самому побачити рицарські турніри, проходящие у фортеці, гавань, повну судів з надуваних вітром вітрилами, торговців рибою, що зазивають покупців гучними криками, смуглявих діточок, що пустують на сонці, жінок в чіпцях і з корзинами стиглих запашних персиків. Шкода, не дано це людині. Втім, не зовсім так. І західні провісники, і адепти древніх східних учень в один голос заявляють, що в людині закладена здатність і бачити своє минуле, і заглянути в майбутнє. Але і те правда, що люди втратили свої дійсні можливості, захопившись новими технологіями і передовіряючи свої уміння технократичній науці. І лише одиниці зберегли в собі цей божий дар.

    На краю стрімкої скелі

    У XIV столітті, а точніше у 1371 році в Судаку почалося будівництво Генуезької фортеці. Її стіни товщиною в 2 метри і заввишки в 6-8 метрів зводилися на кораловому рифі, який колись лежав на морському дні. Всього ж територія фортеці охоплює 30 гектарів. 14 квадратних веж висотою в 15 метрів розташувалися по периметру в 2 кілометри. З північної сторони був виритий глибокий рів, заповнений водою, а з боку моря фортеця охороняла майже прямовисна гладка стіна зі скелі. На самій верхівці Фортечної гори височить Дозорна башта, до якої ведуть сходи, вибиті в самому камені скелі. Якщо залізти на самий верх, то можна побачити обриси гори Аю-Даг. Історики кажуть, що турки при облозі фортеці поклали 200 тисяч людей заради того, щоб проникнути всередину, так надійно вона була укріплена.

    Узбережжя порту заселяли ремісники і майстрові, купці та всякий інший люд. Тут же були торгові склади і матроські таверни, майстерні та купецькі лавки, житлові будинки та різні підсобні приміщення. Все це добре проглядалося з Кутової вежі північно-західної кріпосної стіни. Схил був крутий, втім, вся тутешня місцевість була й залишилася горбиста, тому вулиці й провулки міста виходили звивистими, пристосовуючись до ландшафту. Так воно і зараз – підйоми-спуски, сходові ступені, викривлені вулички, будинки, як гриби – який вище, який нижче, не розбереш. Особливе місце займав водостік, та це й зрозуміло: є вода – є життя. Води в Таврії було достатньо і навіть більше того, її треба було лише зуміти направити з гір до морського узбережжя, де було людське поселення. І до цього дня залишилися водоводи, закладені в сиві часи, тільки вода з них пішла, не зберегли ми, нащадки, воду.

    #img_gallery#

    Корисний сайт.