Blog

Міста, як дерева, своїм корінням вросли в береги Боденського озера. Кожне має свою унікальну стародавню історію.

 

Є серед них міста з казковим минулим – з давнім замком, зворушливими романтичними історіями, ландшафтами, повними квітів і тропічних дерев. Це Мейєрсбург, Ліндау та маленький острів Майнау, на якому цілком могли б мешкати чарівні феї та ельфи. Славний Дух Боденського озера вже багато століть дбайливо зберігає ці місця, живлячи їх своєю добротою та любов’ю.

 

Мейєрсбург – казки старого замку

Пройшовшись брущатими доріжками старовинної частини Констанцу і дійшовши до пристані, можна сісти на теплохід і відправитися на протилежний берег. Усього півгодини – і ви вже в місті Мейєрсбург, що носить ім’я найдавнішого замку Німеччини.

 

#img_gallery#

За переказом, старий замок виник у VII столітті. Нині тут розташувався музей. Біля входу в замок вас неодмінно зустріне добрий жандарм і розповість історії, пов’язані з цим стародавнім місцем, а середньовічний інтер’єр замку доповнить цю розповідь. Старовинні скрині, масивні шафи, довгі дерев’яні столи, лицарська зброя, холодні кам’яні стіни дають уявлення про життя мешканців замку в колишні часи.

Поруч зі старим замком розкинувся широкий фасад Нового замку, зведеного в 1740 році. По сусідству з ним є просторий оглядовий майданчик, звідки відкривається вид на озеро і нижнє місто. Черги різнобарвних старовинних будиночків, що здаються з висоти іграшковими, черепичні дахи, старовинний замок, що височить над ними, синій простір неба та озера – все це додає маленькій території казкову атмосферу. Здається цілком імовірним, що саме в цьому місті народжуються і живуть казки.

 

Внизу, поблизу з озером, колись жили рибалки і моряки, а вгорі – дворяни, ремісники. Там, де зараз на пристані продають квитки на теплохід, в стародавні часи зберігали борошно та сіль.

 

Буде великим упущенням, розповідаючи про Мейєрсбург, не згадати про німецьку поетесу Аннетту (Ганна Елізабет) Дросте-Хюльсхофф (1797-1848), яка знайшла тут притулок в кінці свого життя. Скромна, самотня, любляча спокій і природу, ця талановита жінка подарувала світові воістину душевні, зворушливі вірші.

 

У Мейєрсбурзі вона придбала скромний будиночок нагорі пагорба, а до цього, в перші десять місяців свого перебування тут, вона жила в старовинному замку. Саме тут поетеса зустріла свою, мабуть, першу та останню любов.

 

Свою любов вона зберігала глибоко в серці, і була для 17-річного письменника Левіна Шукінга добрим другом. Він також жив в замку і складав каталог для хазяйської бібліотеки. Вони проводили багато часу вдвох, після спільної роботи разом відправляючись на прогулянку. Любов і Боденське озеро надихали поетесу на створення її найкращих віршів.

 

Увечері, коли небо й озеро забарвлюються в ніжні тони, присядьте за столик маленького затишного ресторанчика, помилуйтеся видами і прислухайтеся – можливо, місто і вам розповість свою казку …

Майнау – «корабель квітів»

Цвітуть лимони, палають серед смарагдового листя помаранчеві апельсини, пальми шелестять м’якими гілками, пахнуть троянди. Ви здивовані? І думаєте, що корабель збився з маршруту та підійшов до пристані якого-небудь тропічного містечка? О, ні! Ви все ще подорожуєте Боденським озером, і це – острів Майнау.

Пагорби Бондарюку затримують холодні вітри, і завдяки цьому тут прижилися тропічні рослини, які ніде більше в Німеччині не ростуть.

 

Колись острів носив назву «Магінове», на ім’я одного з його власників – Маго. Інші джерела припускають, що його назва виникла від «Маіенове» (Маєн-Ау) – красивий ландшафт. Господарі острова змінювались постійно. Спочатку тут знайшли притулок жителі пальових споруд, потім тут оселилися римляни, з 724 р. острів став володінням абатства Райнау, а в 1272 лицарі фон Лангенштайн заповіли острів Тевтонського ордену.

 

Після секуляризації майна Тевтонського ордену в 1806 році острів знаходився у приватному володінні різних аристократичних родів, поки в 1853 році не став літньою резиденцією герцога Фрідріха I. Саме йому і його придворному садівникові Еберлінгу острів Майнау зобов’язаний перетворенням у «острів квітів».

Парк засадили екзотичними деревами, більшість з яких герцог привіз зі своїх подорожей. Граф Леннарт Бернадотт перейняв традицію старого господаря острова, і в 1932 році створив «маленький райський куточок у мініатюрі». Свій улюблений острів він називав «кораблем квітів».

Ліндау – історія одного кохання

Пасажирів, які прибувають в гавань Ліндау, зустрічають білосніжні на тлі синього неба та озера вартові міста – шестиметровий Баварський лев (1854 р.) та Новий маяк (1856 р.) Урочистість прибуттю надають суворі гірські пейзажі і звучна музика з прибережних ресторанів. Якщо ж раптом повз пройде маленьке суденце і розвіє атмосферу урочистості, не дивуйтеся – це курсує туристичний пароплав.

 

Місто названо так завдяки липам (Linde), улюбленим деревам давніх германців. У дев’ятому столітті Адальберт, граф фон Раціен, потрапивши в лютий шторм, знайшов в цих краях у місцевих рибалок притулок та заклав місто. З XI століття місто стало центром торгівлі з Італією.

Як і кожне місто Боденського озера, Ліндау зберігає стародавню романтичну історію. Пам’ятайте одну милу німецьку пісеньку «Ах, мій милий Августин»? Вона народилася саме в цьому затишному містечку.

 

Письменник Хорст Вольфрам Гейсслер написав книгу «Милий Августин. Історія легкого життя». Головний герой Августин Зумзер – веселий, привабливий юнак – переїжджає з Мейєрсбургу, де він відвідував семінарію, до Ліндау. Оселившись у невеликому будиночку, він співає в місцевих шинках. Незабаром його пісня «Милий Августин» припала до душі місцевим жителям і стала популярною. Одного разу побачивши 17-річну красуню абатису Фрідеріке, романтичний Августин тут же закохується в неї …

Старенький будиночок № 4 на вулиці Даммгассе, названий місцевими жителями «Будинком Весілля Августа та Фрідеріке», дбайливо зберігає цю зворушливу історію. А в порту стоять тоненькі «Спаржеві чоловічки» – пам’ятник двом закоханим.

 

Така історія кохання, що була одного разу придумана письменником і що так полюбилася городянам, яка надовго залишилася в Ліндау як добра, романтична казка.

 

На завершення поїздки давайте піднімемося 139 ступенями Нового Маяка, щоб з його наглядового майданчика помилуватися чарівним видом на місто, озеро та широку панораму Альпійських гір…

Катерина Кравцова. Велика Епоха

#img_left_nostream#Виконавець ролі Фродо Баггінса у відомій трилогії «Володар перснів» вперше готується приступити до зйомок у телевізійному серіалі «Уілфред», американському рімейку австралійського серіалу.

«Уілфред» – це романтична комедія про хлопця, його нову дівчину та її собаку Уілфреда. В обох серіалах Уілфреда грає чоловік, переодягнений в костюм собаки. Другий сезон серіалу в Австралії транслювався по телебаченню з березня по квітень 2010 року.

Вуд буде виконувати роль хлопця Райана, якого в австралійському серіалі грає Адам Звара, який також є автором сценарію серіалу. Уілфреда зіграє Джейсон Генн, який вже був Уілфредом  в австралійському серіалі.

Найсмішніше у сюжеті те, що тільки персонаж Вуда Райан здатний бачити, що Уілфред насправді чоловік, переодягнений в собаку.

Згідно з даними Телевізійного архіву Австралії, режисер австралійського серіалу Тоні Роджерс за одну серію «Уілфреда» у 2007 році був нагороджений Премією Гільдії режисерів Австралії.

На цей час Елайджа Вуд зайнятий у роботі над фільмом у форматі 3D «Роби ноги 2», який готується до випуску в 2011 році. У фільмі зайняті ще такі зоряні актори, як Бред Пітт, Метт Деймон і Робін Вільямс. Режисером, автором сценарію і продюсером фільму «Роби ноги 2» – австралієць Джордж Міллер, на рахунку якого такі відомі картини, як «Божевільний Макс», «Бейб: Порося в місті» й «Іствудські відьми».

Анжела Ван. Велика Епоха

В суботу 3 липня на території Royal Beach Club, в рамках Millionaire Fair Moscow – The Summer Fair, дизайнер Maria Rybalchenko представила свою нову колекцію весна-літо 2010.

Колекція сезону весна-літо 2010 – присвячена природі. Гармонія зміни сезонів показана в асиметрії форми і кольору, позначаючи перехід від темного до світлого, від чорного до білого. У колекції просліджуються графічні лінії, що створюють ідеальний силует, підкреслені срібними кантами, які відображають сонячне світло, втілюючи водну стихію.

Вся теплота літнього сонця відображена в червоно-помаранчевому кольорі, у відтінках пісочного і жовтого. Ніжно-блакитний, срібний, сіро-блакитний, білий символізують повітря і небо. Краса рослин надихнула на багатошаровий крій, безліч драпіровок і складок, виконаних у бежевому, ніжно-рожевому, яскраво-зеленому, світло-бузковому кольорах.

У декоруванні виробів використані натуральні камені: бірюза, корали, малахіт, перламутр. Підкреслена лінія плеча, скульптурний крій, використання важких металевих блискавок у поєднанні з тонкою шовковою тканиною створюють ніжний плотський багатогранний образ, що підкреслює індивідуальність його володарки. «Все прекрасне – в силі природи».

#img_gallery#

Єлизавета II є монархом 16 держав, зокрема Сполученого Королівства, Канади, Австралії та Нової Зеландії і була визнана найдосвідченішою правителькою.

У процесі обговорення промови Єлизавети II в Генеральній асамблеї ООН брали участь уряди всіх 16 держав. Королева Єлизавета на сьогодні – найдосвідченіша голова держави в світі, яка пережила десятки президентів і прем’єр-міністрів.

Нещодавно королева Великобританії Єлизавета II відвідала Канаду і США, де її приймали з великою любов’ю та пошаною.

#img_gallery#

Я була знайома з  одним літнім журналістом, який добре знає Китай. Він відвідав багато різних місць в Китаї, зустрічався з багатьма людьми і дізнався різні аспекти життя китайського суспільства.

#img_left#Скрізь, де б він не був, він відвідував відомих лікарів, він учився в них, розширюючи свій світогляд. За кілька десятиліть він придбав багато навичок лікування хвороб. Друзі та знайомі часто просили в нього поради.

Двадцять років тому в Китаї була впроваджена «Політика однієї дитини». В результаті питання про народження хлопчика чи дівчинки дуже скоро стало вельми чутливою темою і набуло великої практичного  значення.

Одна моя колега вийшла заміж дуже пізно. Оскільки  її чоловік був єдиним сином у родині, вона хотіла народити хлопчика, щоб продовжити прізвище чоловіка. Як тільки вона дізналася, що завагітніла, вона пішла до літнього журналіста і попросила, щоб він перевірив її пульс і визначив стать дитини. Тоді я сумнівалася щодо достовірності цього методу. Через кілька хвилин він сказав з упевненістю, що ембріон був хлопчиком. Після та жінка дійсно народила сина, як і хотіла, і була дуже щаслива.

Одного разу я з цікавістю запитала цього журналіста: «Як ви змогли так легко визначити стать дитини? Адже жінка тільки завагітніла, і ембріон був у дуже ранній стадії». Журналіст спокійно відповів: «Це дуже просто. Чоловік – Ян, а жінка – Інь. Якщо пульс вагітної жінки проявляється як чоловічий пульс, вона народжує хлопчика. В іншому випадку вона народжує дівчинку. Це дуже точно, тому перевірка пульсу – дуже легкий метод».

Труднощі діагностики?

У той час мене це дуже вразило. Коли іншим потрібно було йти в лікарню і проходити різні тести, він міг ясно визначити стать за пульсом майбутньої матері. Проте я не підозрювала про те, яка глибока теорія полягала в цьому простому методі.

Пізніше я вийшла заміж і завагітніла. Для мене було все одно, народиться хлопчик чи дівчинка; я тільки думала, що нехай це буде сюрпризом. Несподівано виявилося, що кожний прийом у лікаря займав багато часу, і я відчувала нетерпіння, очікуючи кінця процедури. Одного разу, коли мій живіт перевіряли ультразвуком, я запитала лікаря, коли він намагався побачити стать малюка, чи був зародок хлопчиком або дівчинкою. Його відповідь мене здивувала.

Він сказав, що іноді легко сказати за результатами ультразвуку, іноді – ні. Крім того, це не завжди точно. Він дивився ультразвуком протягом довгого часу, але все ще не міг визначити, чи був зародок хлопчиком або дівчинкою. Він сказав, що зародок був дуже великим, але ноги дитини закрили відповідні органи. Навіть коли підходив термін народжувати, все ще важко було визначити стать дитини через положення зародка.

#img_right#Я не сумнівалася в перевазі західної медицини, поки зіткнулася з одним випадком. Західна жінка, що лежала зі мною в одній палаті, народила хлопчика. Після перших хвилювань, молода пара сказала мені з невеликим розчаруванням: «Шкода, що ми підготували так багато одягу та речей для дівчинки. Кожен раз після перевірки ультразвуком лікар говорив нам, що дитина була дівчинкою, і ми вже дали їй ім’я».

Тоді я була схвильована. З таким передовим обладнанням вони не можуть правильно визначити стать дитини! Метод похилого журналіста виявився набагато кращим, не дивлячись на те, що він не мав спеціальної медичної освіти.

Священний скарб

Чоловік має чистий Ці Ян, у той час як жінка має чистий Ці Інь. Як тільки запліднене яйце стає чоловічим ембріоном в жіночій матці, Ці Ян виразиться в пульсі вагітної жінки, який повністю відрізняється від її початкового пульсу чистої Ці Інь. Таким чином, Ці Ян в пульсі вагітної жінки вказує на те, що зародок чоловічої статі. Тим часом жіночий зародок покаже Ці Інь, і пульс вагітної жінки залишиться Інь. Тоді, звичайно, зародок – дівчинка.

Дві тисячі років тому Хуа То був в змозі побачити пухлину в мозку Цао Цао без будь-якого обладнання, і він навіть міг зробити операції з видалення таких пухлин. Цей мій знайомий придбав всього лише деякі навички. Проте він міг пальцями визначити стать ембріона на ранній стадії вагітності, а західна медицина не здатна зробити це. Хіба це не передовий метод?

Чи повинні ми відмовитися від традиційної китайської культури, або нам варто по-новому поглянути на давню китайську цивілізацію? Ми не розуміємо, що ми маємо скриню скарбів прямо перед собою! Сподіваючись на майбутні наукові досягнення, ми нехтуємо тим, що лежить прямо під нами і позбавляємося самого чудового і священного скарбу в людському світі?

Ши Фань. Велика Епоха