Колекції на міжнародній виставці одягу INTERSELECTION, що проходила із 25 листопада 2007 р., також включали й інші елементи гардеробу, що будуть модними у 2008 році (частина 3 фотоогляду).
#img_gallery#
Колекції на міжнародній виставці одягу INTERSELECTION, що проходила із 25 листопада 2007 р., також включали й інші елементи гардеробу, що будуть модними у 2008 році (частина 3 фотоогляду).
#img_gallery#
До Вашої уваги колекція жіночого одягу від гонконзьких дизайнерів Ань Юньюн (Ahn Yoon Yung) й Енні Лінь (Anny Lin) сезону осінь/зима-2008, що її було представлено 15-16 січня на тижні моди у Гонконгу.
#img_gallery#
До Вашої уваги колекція жіночого одягу від гонконзьких дизайнерів Ань Юньюн (Ahn Yoon Yung) й Енні Лінь (Anny Lin) сезону осінь/зима-2008, що її було представлено 15-16 січня на тижні моди у Гонконгу (частина 2 фотоогляду).
#img_gallery#
Геофізики із Колумбійського університету кажуть, що останні дані фото- і відео-зйомки, отримані з супутників НАСА, свідчать на користь існування в Антарктиді так званих «регіонів озер», де відбуваються активні процеси мінералізації, котрі без участі мікроорганізмів були б взагалі неможливими, або йшли в тисячі разів повільніше.
«Фактично, підлідна водна мережа Південного полюса дуже велика, за своїми масштабами вона приблизно відповідає території США, що робить цей водний басейн найбільшим у світі. З великою вірогідністю можна казати про те, що там існує цілий новий світ, про існування якого людство ще 10 років тому і не здогадувалося», – вважає Майкл Стадінгер, геофізик із лабораторії Ламонт-Доерті при Колумбійському університеті.
За словами фахівців, якби було можливо підняти товсту крижану шапку, що вкриває Антарктиду, то під нею постав би звичайнісінький континент, схожий на всі інші.
Стадінгер каже, що навіть якби не останні серії зйомок Антарктиди з космосу, попередні дослідження, проведені на самій Антарктиді, свідчать на користь могутнього водного басейну внизу. Доказами тому є й велике реліктове озеро Схід, і пересування льодовиків, що викликані материковими підлідними рухами.
Єдина відмінність антарктичних озер від усіх інших полягає у тому, що вони повністю ізольовані від зовнішнього світу впродовж приблизно 30-35 мільйонів років, проте, незважаючи на це, озера та річки залишаються у русі завдяки теплу, що надходить із глибин материка.
За сучасними даними, на Південному полюсі налічується 145 озер, що розташовані на глибині 4 кілометрів. Стадінгер каже, що на сьогодні наукові дані свідчать про те, що глобальне потепління згубно діє на льодовики Антарктиди згори, а тепліші озера підточують льодовики знизу, що ще більше прискорює процес їх танення.
«50 років тому всі вчені планети були впевнені у тому, що, принаймні, схід Антарктиди є товстим крижаним шаром і сухою позбавленою життя основою під ним, нині ж очевидно, що це зовсім не так», – каже він.
У 2008 році фахівці планують запустити над Антарктидою спеціальні зонди, що їх буде обладнано новою радарною технологією, котра дозволить краще вивчити нижні шари Південного полюса.
«Сьогодні важко сказати, скільки точно озер і річок в Антарктиді. Очевидно, що ми знаємо про них не все, й очевидно, що буде відкрито й нові водоймища, приховані під льодом», – зазначає Стадінгер.
Джерело: Cybersecurity.ru
Як повідомила гонконзька газета «Мінбао», в перший день початку продажу «новорічних квитків додому», на вокзалі м. Гуанчжоу зібрався великий натовп людей, багато з яких зайняли чергу ще на день раніше. Людям повідомили, що всі квитки до 19 січня вже продані, і це викликало ще більше хвилювання. Люди почали пробиватися вперед без черги, виникла бійка, в результаті якої 16-річний хлопець, який зі своїми чотирма земляками зайняв чергу ще попереднього дня, отримав 6 ножових поранень, а його товариші були сильно побиті.
У повідомленні було сказано, що цього року кількість тих, що повертаються додому на Новий Рік збільшилася на 4,1%, що складає 814 тисяч чоловік, по всій країні на вокзалах великих міст стоять довгі черги, багатьом не вистачає квитків.
Як розповіла довірена людина Чжена, 16 січня о 16 годині адвоката знову викликали в міліцію, як і раніше під приводом перевірки його фінансової діяльності. Аж до цього часу його ще не відпустили. Чжен Енчуна викликають в міліцію вже третій раз за тиждень. 10 і 13 січня його протримали в міліції 8 годин, після чого відпустили. 11 і 12 січня в міліцію також викликали його дружину Цзян Мейлін і її брата Цзян Мінляна.
16 січня в першій половині дня кореспондент «Великої Епохи» взяв інтерв’ю у Чжена. Адвокат розповів, що щойно його побив переодягнутий співробітник відділу безпеки. Він виходив з будинку, в під’їзді біля його квартири була людина (вже протягом декількох місяців за адвокатом встановлено цілодобове спостереження), коли Чжен хотів відкрити вікно, щоб провітрити коридор, переодягнутий агент не дозволив йому цього зробити. Адвокат сказав: «Ви тут постійно палите і від диму нічим дихати». Після чого ще раз спробував підійти і відкрити вікно, але той агент підбіг до нього і вдарив його двічі в ділянку голови і кілька разів штовхнув ногою. Коли адвокат закричав, той перестав його бити. У нього немає серйозних ушкоджень, але деякі місця на тілі болять.
Останнім часом в районі Шанхаю Мінсин почали часто проходити демонстрації протесту, причому брати участь у них почали апелянти середніх шарів суспільства, які мають непоганий достаток, а також студенти. Дуже багато хто з них написали численні статті з детальними доказами порушень з боку чиновників і опублікували ці статті на закордонних сайтах. Все це дуже сильно розтривожило місцеву владу і, як вважає адвокат Чжен, те, що останнім часом влада підсилила тиск на нього, пов’язане з цими подіями, оскільки владі відомо, що він тісно співробітничає з апелянтами з району Мінсин.
Шанхайський апелянт Чен Сен також розповів кореспондентові, що 15 числа, коли вони проводили демонстрацію напроти будівлі адміністрації міста, між апелянтами розповсюдилася новина про те, що Цзянь Цземінь помер, яку вони всі жваво обговорювали. Багато з них навіть прямо скандували у бік будівлі адміністрації: «Три представлення» (теорія, написана Цзян Цземінем – прим.пер.) вже помер, ватажок помер від білокрів’я». До демонстрантів підбігли міліціонери і стали з цікавістю розпитувати, звідки у них такі відомості. Чен сказав, що хоч навіть ця інформація не підтверджена, але з реакції міліції можна було бачити, що Цзянь Цземінь вже не має авторитету ні в кого.
Все більш наростаючий в Китаї рух за права людини надихнув велику кількість письменників і поетів на створення віршів, присвячених цьому рухові, який супроводжується численними труднощами і незгодами. Ці вірші об’єднані в збірку, яку планується видати до початку Олімпіади в Пекіні.
В кінці грудня 2007 р. була повністю сформована книга під назвою «Збірка правозахисних віршів». Один із авторів збірки і член редколегії, правозахисник Ху Цзя зараз знаходиться в ув’язненні, один з редакторів збірок на ім’я Го Фейсюн також знаходиться у в’язниці.
Як розповів головний редактор збірки Цзян Пінчао, який проживає в Лос-Анджелесі, ця книга складалася півроку. Пан Цзян одержав 487 листів як з Китаю, так і з інших країн, з більш ніж 2300 віршів, серед яких пісня «Без гіркоти», написана Го Фейсюном у в’язниці і вірш, написаний Ху Цзя «Присвячується матері», а також багато інших віршів і пісень, присвячених правам хворих на СНІД, християнам, послідовникам Фалуньгун, свободі слова, апеляціям і так далі.
Цзян Пінчао сказав, що планує видати цю збірку до початку Олімпіади в Пекіні.
Нарешті! Геть із цієї тьмяної кімнати. У моїй голові ще мерехтить екран комп’ютера. Цієї суботи я зовсім не хотів працювати. Правда, вибору у мене не було, я радий був мати хоч якусь роботу.
#img_center_nostream#
Тепер мені хочеться забути про те, що всієї цієї сучасної техніки, яка так полегшувала мені життя, стане з часом дуже багато. Я зараз хочу зробити щось таке, що б вимагало зусиль, – наприклад, трохи померзнути, щоб знову відчути себе людиною. І ось переді мною лежить шлях до глухого середньовіччя, але для мене це барвистий світ, сповнений людяності, спокою і пригод. Середньовічний ринок розташований у серці Мюнхена (на відстані нетривалої верхової поїздки), – недалеко від ратуші, – на площі Віттельсбахера.
#img_center_nostream#
Приголубливе звучання арфи ще під час мого наближення проганяє останні сумніви в тому, чи не зміг би я отримати таку ж радість у теплі на самоті вдома. Весела чарівна флейта відроджує перед моїми очима невідомі картини з якоїсь добре знайомої епохи. «Людина має звільнити себе, щоб мати можливість жити», – чую я спрямований до мене приємний голос. І дійсно, помічаю, як це незвично: відкинути за одну мить усі уявлення про себе самого і людей навколо. Оскільки мова тут іде зовсім про інше…
#img_center_nostream#
На ринковій площі розважаються лицарі, стрільці, вікінги, жонглери, фокусники, придворні блазні, дивовижні лікарі, жебраки, вогненні маги, барди й артисти. Але між стендами також трапляються сучасно одягнені люди з алеманським різьбленням по дереву. Тут торговці-лоточники пропонують свій товар. Представлена гастрономія, – випічка, супова кухня, гриль, – радує відвідувачів. На сцені святковий концерт. Пізніше тут виступатимуть усілякі музиканти, що грають на дивовижних середньовічних інструментах.
#img_center_nostream#
Зустрічаються тут і малі діти. Організатор Дієго Ертль розповідає: «Середньовіччя – це дуже багатогранний і різноплановий час. Не треба дивитися тільки на його темні сторони. Середньовіччя було барвисте, розмаїте і пишне». Він також згадує про цінності середньовіччя: «Тоді існували людські чесноти, які сьогодні, на жаль, у багатьох місцях уже втрачені, – такі як правдивість, повага, краса і грація». На питання, як люди реагують на середньовічний ринок, він відповідає: «Ринок функціонує в Мюнхені вже впродовж шести років. Люди відвідують його, і їхні відгуки надзвичайні. Вони відчувають, що ми тут заради них».
Після того як я впродовж кількох годин слухав різноманітних артистів, мені все ще не хотілося йти, і лише немилосердний холод змусив мене збиратися. Адже я, мабуть, не настільки загартований, як люди, які жили кілька століть тому.
Міхай Беян. Велика Епоха
До Вашої уваги колекція жіночого одягу весна/літо-2008, що її було представлено 17 січня на Тижні моди у Гонконзі (частина 3 фотоогляду).
#img_gallery#
Ці оголошення звичайно досить короткі і невідомо, хто їх складає, але в них містяться строгі інструкції з приводу того, як писати про подію.
Цензура настільки міцно увійшла до повсякденного життя Китаю за часи правління комуністичної партії, що багато хто навіть не вважає за можливе говорити про неї прямо. Як вважає за краще говорити випускаючий редактор китайського порталу Sohu, «я не вважаю це цензурою. Для нас це ухвали – і ми повинні підкорятися ухвалам. Це як правила, які краще не порушувати». Але, як і слід чекати в такій системі, жоден журналіст не може впевнено сказати, чому цензура визнала ту чи іншу історію «лоскітливою».
Цензор, у свою чергу, теж не знає, якими критеріями керуватися, намагаючись лише передбачити, яким може виявитися той товар, який він просуває, у якого є тільки назва, як, наприклад, «комунізм» або «гармонійне суспільство». Кожен, кому доводилося вивчати псевдонауку під назвою «політична економія», знайомий з таким враженням.
Майкл Брістоу наводить приклади три таких – вельми різних – подій, коли з приводу роботи цензорів на CCTV можна обмежитися лише фразою «No explanation». Причому ці події отримали широке висвітлення в китайському друці. 19 грудня журналісти отримали повідомлення про те, що їм забороняється передавати в ефір матеріали про смерть вагітної робітниці з сім’ї приїжджих або, як їх називають в китайському друці, мігрантів.
Історія ця почалася, коли жінку доставили в пекінську лікарню через те, що, за словами її чоловіка, було лише застудою. Проте лікарі заявили, що у неї пневмонія і потрібно терміново провести кесарів розтин. Чоловік, упевнений, що лікарня хоче виставити йому рахунок за дорогу і непотрібну операцію, відмовився. Через три години його дружина померла.
У короткому повідомленні, що забороняло журналістам CCTV розповідати про цю історію, не уточнювалося, чому вона є чутливою, хоча охорона здоров’я – важлива тема для пересічних китайців. Багато хто підозрює, що лікарі – з метою збільшити свою зарплату – виписують дорогі ліки і призначають непотрібні тести і лікування.
Через два дні цензори CCTV були стривожені іншим повідомленням – про те, що материковий Китай заборонив показ деяких голлівудських фільмів у своїх кінотеатрах (на Гонконг і Макао такі заборони не розповсюджуються). Цензори вирішили, що про це краще взагалі не згадувати. І знову в повідомленні нічого не йшлося про те, чому, хоча відомо, що на якийсь час в торгівлі між Китаєм і США виникли ускладнення.
Третій репортаж, що викликав проблеми з цензурою, стосувався обставин загибелі Беназір Бхутто через два дні після Різдва. Китай і Пакистан тісно співробітничають, так що, можливо, уряд не хотів створювати дружній країні зайві труднощі. Звичайно, взагалі замовчати акт замаху неможливо, отож 28 грудня журналісти CCTV отримали чіткі інструкції, як повідомляти про це. Їм пропонувалося дотримуватися тільки фактів, не пов’язуючи інцидент з внутрішніми безладами в Пакистані або згадуючи про тероризм. «Прагніть не викликати вогонь на себе. Прагніть не виявитися залученими у внутрішні суперечності Пакистану», свідчило повідомлення. Цього разу журналістам було оголошено, звідки саме надходить ця вказівка – з відділу пропаганди ЦК компартії Китаю (КПК).
Ці три сюжети, як відзначає Девід Бандурськи, дослідник з організації China Media Project, преси, що базується в Гонконзі та займається моніторингом., в Китаї, тільки вершина айсберга. «Є всі види заборон і попереджень стосовно всіх типів репортажів і з найрізноманітніших причин», – сказав він кореспондентові ВВС. Певні речі в Китаї завжди за межами допустимого, наприклад, дискусії про вищих керівників країни. Інші теми, як охорона здоров’я, освіта і інфляція, щільно відстежуються, оскільки здатні викликати суперечливі думки.
До тем, перерахованих в репортажі Майкла Брістоу, необхідно все-таки додати принаймні ще одну із загальновідомих ‘три Т’ – Тибет (дві інші – Тайвань і Тяньаньмень). Пов’язані з Тибетом телевізійні репортажі усередині Китаю явно зазнають строгої цензури, так що, здавалося б, не можна відзначити нічого незвичайного. Проте незалежний тибетський вебсайт Phayul.com розповів про ситуацію, коли CCTV почало загрожувати припиненням прямої трансляції важливого футбольного матчу з Мюнхена (ФРН).
12 січня, коли мюнхенський клуб FC Bayern приймав на своєму полі олімпійську команду Китаю, приблизно 60 тибетців і друзі тибетців за ініціативою Мюнхенської групи підтримки тибетців (TIM) скористалися можливістю публічної демонстрації національного прапора Тибету. Присутні на стадіоні футбольні фанати вітали прапор Тибету вигуками "Free Tibet!" і "Olli (Kahn) for Tibet!". Тільки після того, як CCTV погрозило перервати пряму трансляцію на Китай, демонстрантам довелося скрутити прапори.
Навряд чи варто сумніватися, що у міру наближення Олімпійських ігор інформаційний вплив публічних акцій, пов’язаних з проблемою Тибету, серйозно посилиться. Цензорам CCTV неминуче доведеться допускати такі репортажі на цю тему, про які раніше вони просто боялися б навіть подумати.