Китай. Під час кампанії Великого стрибка, яку проводила китайська компартія 50 років тому, від штучно створеного голоду в Китаї померло близько 40 млн чоловік.
У місті Сіньян на сході країни в провінції Хенань за 3 місяці померло більше мільйона чоловік. Влада забороняє проводити будь-які розслідування з цього приводу. У селах Сіньяну періодично знаходять на полях людські кістки.
Незважаючи на різні перешкоди з боку комуністичної влади, кореспондентам гонконгської газети Ming Pao нещодавно вдалося відвідати ті місця і поговорити з місцевими селянами. Після чого вони опублікували отриманий ними матеріал.
Більшість місцевих жителів Сіньяну вже не пам’ятають тих подій, багато сіл в тому районі в даний час спорожніли. Майже всі молоді люди поїхали на заробітки в міста, місцеві чиновники привласнили собі більшість земель, на яких побудували заводи і фабрики. «У ті роки люди їли людей, а тепер люди обманюють людей», – жартують місцеві жителі похилого віку.
#img_gallery#
Мешканець села Увиейцзи на ім’я У Юнкуан, який вижив під час голоду, зібрав великий список загиблих в їхньому селі і в 2004 році поставив у себе в городі невеличкий пам’ятник на згадку про них. Це єдиний пам’ятний меморіал про голодомор у всьому Китаї. На пам’ятнику є напис, що містить короткий опис тих подій.
Фрагмент цього напису: «Кожен день вмирало багато людей. Серед них були діти. Дорослі їли дітей. Варили і їли їх м’ясо. Після чого багато хто з них захворів жовтяницею. За півмісяця в маленькому селі з 120 жителів, померло більше 70 осіб. Повністю померли 45 сімей … »
«Я витратив трохи грошей і зробив цей невеликий кам’яний монумент. Я хочу, щоб залишилася хоча б невелике свідчення того самого похмурого періоду історії. Я хотів би, щоб жителі Піднебесної пам’ятали про це», – сказав У.
Житель села Цзяньчжай р-ну Цзянь, згадує про ті події: «Виходячи з дверей, всюди можна було бачити білі людські кістки». Він розповів, що багато сіл повністю вимерли. Деякі люди від голоду сходили з розуму і намагалися їсти все, що потрапляло під руку. Коли вже зовсім нічого з їстівного не залишалося, люди починали їсти трупи, а потім живих людей і своїх родичів. У селі Цзяня від голоду тоді померло 397 чоловік, залишилося більше 90 чоловік. Одного разу вночі його дядько, ходячи по селу, впав у канаву з трупами, після чого він відрубав голови у п’яти померлих і приніс їх додому. Удома він витягнув з них мозок, відвар і з’їв, розповідає Цзянь.
Під час голоду місцева влада Сіньяну заблокувала всі дороги і не дозволяла селянам виїжджати в інші райони за їжею, а також повідомляти про ситуацію вищим чиновникам. 70-річний селянин з повіту Гуаньшань міста Сіньяну розповів одну «жартівну історію» тих років: «До Пекіна було направлено листа, в якому розповідалося про масову загибель людей від голоду. Лист потрапив до повітового співробітника органів безпеки. Після чого він допитав працівника пошти і той сказав, що лист принесла жінка з подзьобаним віспою обличчям. Після цього в усьому повіті почалися облави і допити жінок з віспою на обличчі».
У висновку в статті говориться, що аж до теперішнього часу голодомор залишається чутливою темою в Китаї, влада забороняє ЗМІ проводити будь-які розслідування з цього приводу і повідомляти про це. У самому ж Сіньяні зараз вже не знайти ніяких слідів «великого голоду», однак селяни кажуть, що скопуючи землю на своїх полях, їм періодично трапляються людські кістки.
