#img_right#
Оскільки громадські заворушення почалися в Тибеті тиждень тому, прихильники вільного Тибету в різних містах у всьому світі провели мітинги, пікетування та мирні демонстрації, виражаючи солідарність із тибетцями.
Незважаючи на погоду, група людей кількістю приблизно 50 чоловік провела акцію зі свічками біля Асамблеї міста Вікторія. Акцію організував Канадський тибетський комітет і "Студенти за вільний Тибет".
Стоячи між величезним тибетським прапором і акцією протесту, колишній міністр тибетського уряду у вигнанні в Індії Тетонг повідомив, що ситуація в Тибеті дуже напружена, влада на цей час проводить поголовні рейди й обшуки, щоб знищити протестувальників.
«Поголовні обшуки по будинках означають, чи невинні ви, чи брали участь у цій демонстрації, вони можуть тільки вибити двері, і ви можете бути заарештовані та потрапити за ґрати. Невдоволення тибетців китайською окупацією досягла критичної точки, – сказав Тетонг. – Тибетці не зупиняться так легко цього разу, тому що вони проходили через це протягом багатьох років, поки напруга не досягла точки кипіння».
Це почалося, оскільки мирна демонстрація ченців із приводу річниці придушеного повстання в 1949 році виросла до дуже поширених демонстрацій із появою спецслужб, які застосовували бойові патрони, сльозоточивий газ та інші засоби для виконання наказу.
Тоді як у Лхасі ввели воєнний стан, протести поширилися по всій країні, зокрема в етнічно тибетських провінціях Китаю, включаючи Сичуань і Ганьсу (місто Ланьчжоу).
Бренді Лейч, член правління Студентів Вікторії за вільне тибетське суспільство, сказав, що принаймні 100 тибетських протестувальників, і можливо ще дуже багато, було вбито. «Китай стверджує, що тільки 10 китайських громадян загинуло, допускаючи, що вони були застрелені протестувальниками», – каже Лейч. – «Вони відкрили вогонь у натовпи. Ми чули повідомлення західних туристів, які розповідали в посольствах, що вони чули гарматні постріли в усій країні, які використовував китайський уряд, щоб придушити протести, і бачили, як військові стріляли в мирних протестувальників».
Відповідно до повідомлення Агентства Рейтерс, У Шуанчжань, командувач Народної збройної міліції, заявив у неділю, що «жоден із засобів, які ми вживали, не перевищував вимоги конституційних прав на збройні сили або міжнародного права».
Джуді Тетонг із Канадського тибетського комітету сказала, що з наближенням Літніх Олімпійських ігор-2008 у Пекіні китайська влада організувала «страшні» каральні заходи в Тибеті, щоб запобігти протестам, які тепер відбуваються.
«Ніхто не очікував, що в людей у Тибеті буде хоробрість, знаючи, із чим їм належить зіткнутися, підняти повстання напередодні прийдешніх Олімпійських ігор … підняти всю країну проти них і показати світові, що Китай настільки жорстокий, що це навіть важко уявити».
Тетонг повідомила, що, незважаючи на спроби влади стримати потік інформації, люди використовують мобільні телефони і текстові повідомлення, щоб послати щогодинні новини друзям в Індії, які потім їх поширюють ЗМІ світу.
У неділю у Ванкувері група людей, які підтримують вільний Тибет, зібралася перед китайським посольством, де вони висували гасла і спалили китайські прапори.
Група звернулася до Міжнародного олімпійського комітету з проханням прибрати тибетську частину естафети олімпійського факела через жорстоке придушення протестів Китаєм.
Міністр закордонних справ Максим Берньє заявив у неділю, що уряд «стривожений ситуацією, яка погіршується, включаючи зростаючі повідомлення про насильство» в Тибеті. «Ми радимо стриманість. Я звернувся до уряду Китаю з проханням поважати право тибетців мирно протестувати й зробити кроки, щоб поліпшити ситуацію із правами людини в Тибеті», – повідомив Берньє.
«Група зі ста тибетців, яка покинула Індію 10 березня, щоб потрапити до Тибету, була заарештована індійською владою на 25-му кілометрі кордону кілька днів тому, – сказав Бренді Лейч. – Проте інша група замість них планує прибути до Тибету на початок Олімпійських ігор у серпні».
Олімпійські ігри стали каталізатором для правозахисних груп, щоб вимагати змін у Китаї, і деякі закликають бойкотувати ігри. Проте Тетонг не впевнений, що це гарна ідея.
«Я не збираюся закликати до бойкоту, бо чим більше вони хотітимуть провести цей захід, тим більше буде привернуто увагу людей у світі до прав людини. Завдяки Тибету це відбувається прямо зараз, але наскільки дорогою ціною це обійдеться для тибетців?»
«У Китаї, який розглядається як важливий гравець на світовій сцені, ситуація з правами людини повинна змінитися, – вважає Лейч. – Китай сам пов’язав Олімпійські ігри з правами людини, пообіцявши поліпшити їх, після того, як йому було надано право на проведення Олімпійських ігор у 2001 році».
«Я заохочую людей виходити на вулиці, виступити на захист тибетців і допомагати просунути права людини в Китаї та Тибеті в цей найважливіший момент незадовго до Пекінських Олімпійських ігор, коли весь світ спостерігає за Китаєм», – сказав Лейч.
