Blog

  • Кіноогляд: «Зоряний шлях»

    Кіноогляд: «Зоряний шлях»

    #img_left_nostream#Один з найбільш відвідуваних фільмів минулого року «Зоряний шлях» Джей Джей Абрамса із серії міжпланетних війн, скоріше нагадує комікс, що ожив, але з гідними і явно дорогими спецефектами.

    Злісний космічний злочинець Нерон (Ерік Бана) вирішив помститися за загибель своєї планети, знищивши всі планети Конфедерації, і все це має відбутися на очах у людини, яку він вважає винуватцем його нещасть. У його руках смертоносна «червона матерія» (!) Здатна створити чорний вакуум, що знищує цілі планети.

    Зруйнувати його плани мають відважні члени зоряного екіпажу, ті, хто не вважає, що космос – це ризик і хвороби в темряві і тиші, для кого мандри у космосі захоплююча пригода.

    У центрі картини два персонажі, які при більш ретельній розробці характерів, #img_left_nostream#могли б стати цікавим тандемом, навколо якого розгорнуться інші події.

    Перший – хуліган і «шибеник» Джек (Кріс Пайн) – справжній борець, який вважає, що «у будь-якій ситуації можлива перемога». Особливості його характеру передбачалося яскраво продемонструвати у сцені з дитинства хлопця: він мчить на антикварному «кадилаку», за ним поліцейський на літальному апараті. Джек круто розвертає машину на краю величезної прірви. Кадилак летить вниз з обриву, хлопцеві ледве вдається втриматися за виступ скелі. Він встає, і, дивлячись на поліцейського, вимовляє: «Якісь проблеми?». Подібна дурість не часто зустрічається.

    І повна протилежність йому – Спок (Закарі Куінто), наполовину представник раси вулканців із загостреними вушками, відомих своїм вмінням володіти собою, наполовину людина. Причому Спайку вдалося придушити в собі будь-який прояв #img_left_nostream#людських емоцій, він один з кращих у зоряному флоті. Тому залишається тільки дивуватися, як легко, виявляється, вивести його з себе, досить лише згадати про матір…

    Не дуже далеко творці картини відійшли від уже вкрай набридлої теми «людина – робот», лише трохи перегравши її – людські емоції проти безпристрасної раси іншої планети.

    Фільм нагадує знамениті «Зоряні війни», тому я мимоволі почала порівнювати. Адже «Зоряні війни» справді цікава і захоплююча картина. У чому ж її секрет? І що не вдалося творцям «Зоряного шляху»?

    У «Зоряних війнах» дуже яскраві та живі образи головних героїв, і тут важливо не тільки акторське виконання. Це, перш за все, ретельно продумано та розроблено на рівні сценарію, тоді ступінь пожвавлення персонажа вже залежить від акторської майстерності і особистої харизми актора. У «Зоряному шляху» не можна сказати, що актори не справляються з ролями, ні, все добре. Образи просто недостатньо розкриті, тому не чіпають душу глядача і не стають такими улюбленими, як Хан Соло, Люк Скайвокер, Обі Ван та інші з «Зоряних війн».

    По-друге, «Зоряні війни» посіли захоплюючу нішу – зіставлення сили і можливостей людської свідомості і технологічно високорозвиненого озброєння. Присутність таємничого і незвіданого в картині гарантувало їй успіх.

    У «Зоряному шляху» теж є деякі досить вдалі рішення. У моменти, коли за сюжетом відбуваються трагічні події, навколо все вибухає, трощиться, люди страждають, прощаються з життям – все це ми бачимо на екрані, але звук приглушений, як чути здалеку, і тільки тиха лірична музика звучить чітко. Це дає можливість відчути трагізм сцени, і перейнятися тим, що відбувається.

    На екрані у ролі Ніоди бачимо і Зої Салданна, нещодавно зіграла синеньку На’Ві в «Аватар».

    Можливо, тим, хто любить достаток спецефектів, фільм здасться цікавим, я ж зрозуміла одне, і в далекому майбутньому чоловіки як і раніше більш охоче за все будуть вирішувати проблеми за допомогою кулаків.

    #img_center_nostream#

  • Бред Пітт і Райан Рейнольдс претендують на роль у рімейку популярного вестерну

    Бред Пітт і Райан Рейнольдс претендують на роль у рімейку популярного вестерну

    Маршал Метт Діллон – персонаж телесеріалу «Димок із дула», що вперше з’явився на екрани американського телебачення у 1955 році. Зараз кіностудія CBSFilms готується зняти повнометражну версію вестерну і шукає актора на головну роль. Серед розглянутих кандидатів найбільш серйозні претенденти на роль маршала – Бред Пітт і Райан Рейнольдс.

    Телесеріал «Димок із дула» вже довгі роки не сходить з екранів американського телебачення, успішно утримуючи увагу глядачів. Спочатку, у 1952 році це була радіопостановка, потім перебралася у 1995 році на екрани телевізорів, і тривала наступні 20 років. Довше зміг протриматися лише проект «Сімпсони», який тримається в ефірі вже 21 рік.
    #img_left_nostream##img_left_nostream#                                                                                   
    #img_left_nostream##img_left_nostream#                                                                                  
    Намагаючись вловити смаки та інтереси молоді тих років, голова CBS Вільям С. Пейлі в кінці 40-х вирішив створити вестерн. Так, в ефір вийшла перша частина пригод маршала Метта Діллона, персонажа, який різнився грубими методами роботи. Такий проект в кінці 40-х і початку 50-х був досить ризикованим, тому що в постановці в достатку були представлені вбивства, лінчування, зняття скальпів, зґвалтування, і все це було присмачене неабиякою порцією крові.

    Але з часом радіопостановка «Димок зі дула» придбала більш миролюбний характер, розрахований на широку аудиторію. Коли у 1953 році готувалася до показу перша серія телевізійного серіалу, її рекламував найголовніший ковбой Америки Джон Уейн. Кращої реклами просто не придумаєш, як тут було встояти простим американцям перед своїм улюбленцем?

    Уейну була запропонована і головна роль в серіалі, але в той час зірки першої величини вважали нижче за свою гідність брати участь у телесеріалах. У результаті в першій версії серіалу «Димок із дула» маршала зіграв Джеймс Арнесс.

    Автором сценарію повнометражної версії став Грегорі Пуатьє. Поки що не знайдений режисер, тому й затримується вибір актора, якого зазвичай режисер-постановник вибирає сам. Про планову постановку відповідальні особи кіностудії розкривають секрет, що за стилем це радше буде схоже на «Шерлока Холмса» Гая Річі, ніж на традиційні вестерни.

    Бреда Пітта глядачі вже могли бачити в жанрі вестерну у фільмі «Як боязкий Роберт Форд убив Джессі Джеймса». Для Райана Рейнольдса участь в цьому проекті може стати абсолютно новим досвідом у незвіданому жанрі.

  • Мерилін Монро: нові фотокартки на аукціоні

    Мерилін Монро: нові фотокартки на аукціоні

    Невідомі фотокартки актриси Мерилін Монро, що знаходилися в приватній колекції понад 50 років, виставлені на продаж.

    #img_left#Чорно-білі фотокартки відобразили щасливий вираз обличчя Монро в Нью-Йорку, за 9 місяців до її смерті, в квартирі фотографа Лена Штеклера.

    Тоді Монро несподівано приїхала, щоб зустрітися зі своїм другом, поетом і романістом Карлом Сендбергом.

    Випадкова зустріч

    "Та зустріч була просто казковою: дві культові фігури свого часу і я зі своєю фотокамерою", – заявив Штеклер представникам ЗМІ.

    Поява Монро в квартирі, за словами Штеклера, стала повною для нього несподіванкою, оскільки Сендберг лише натякав, що хтось повинен скоро прийти.

    "Через кілька годин я відкрив двері, і переді мною стояла Мерилін Монро. Виглядала вона ще приголомшливіше, ніж на екрані", – розповів Штеклер.

    Як розповів фотограф, продати свої роботи він вирішив після того, як син виявив негативи, переглядаючи старі фотокартки.

    Початкова вартість робіт під назвою "Візит" складає близько 4 тис. доларів.

    Легендарна кіноактриса померла в серпні 1962 року, у віці 36 років. Смерть настала від передозування снодійних препаратів.

    #img_gallery#

  • Послідовники Фалуньгун вітають свого Вчителя з китайським Новим роком. Фотоогляд

    Послідовники Фалуньгун вітають свого Вчителя з китайським Новим роком. Фотоогляд

    Китай. Прихильники духовної практики Фалуньгун, що переслідується комуністичним режимом у Китаї,  надіслали численні вітальні листівки засновнику цієї практики Майстру Лі Хунчжі.

    За даними сайту minghui.org, незважаючи на жорстокі репресії, які тривають вже 10 років і жорстку блокаду інформації, привітання прийшли практично з усіх, навіть найменших, куточків КНР.

    Майстра Лі поздоровляють люди різних верств, від селян, до партійних чиновників та військових офіцерів. У привітаннях, що надіслані у формі листівок, віршів і прози, люди висловлюють повагу і подяку засновнику Фалуньгун.

     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# 
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# 
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# 
  • В Таїланді споруджена пагода з 18 888 булочок на честь китайського Нового року. Фото

    В Таїланді споруджена пагода з 18 888 булочок на честь китайського Нового року. Фото

    Напередодні китайського Нового року (14 лютого 2010 р.) китаєць спорудив гігантську пагоду з 18 888 китайських булочок у торговому комплексі Бангкоку, Таїланд. У Таїланді пагодами (санкр. — «священний, славний») називають буддійські ступи, які часто є сховищем священних предметів, або меморіальними комплексами. #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
  • Рекорд України: кілометровий млинець виготовили морякам на Масляну. Фоторепортаж

    Рекорд України: кілометровий млинець виготовили морякам на Масляну. Фоторепортаж

    Найбільший млинець із медом завдовжки понад кілометр випекли для моряків Військово-морських сил України. Для виготовлення рекордсмена знадобилося десять тисяч млинчиків і триста кілограмів меду.  Так у Севастополі 14 лютого проводжали Масляну.                                    

    Люди веселилися і спостерігали, як на спеціальних величезних підносах один за одним виносять нескінченний ряд млинців, згорнутих у нескінченну трубку, змащену всередині медом.

    Нарешті, довгождана мить настала – останній піднос із млинчиками замкнув коло площею близько тридцяти квадратних метрів. Рекорд зареєстрував представник Книги рекордів України сподіваючись на те, що цей шедевр потрапить до Книги рекордів Гіннеса.

    Будь-хто міг безкоштовно скуштувати видатну страву – млинчик із медом та маком. Гори млинців танули, як сніг під сонцем, а черга все зростала і зростала…

    Ось так під акомпанемент оркестру ВМС України народилася нова традиція в Севастополі – "Масляна на флоті".

    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

  • Як Масляну в Пирогові відгуляли. Фоторепортаж

    Як Масляну в Пирогові відгуляли. Фоторепортаж

    Святкування Масляної 14 лютого в Національному музеї архітектури і побуту України "Пирогів" традиційно відбулося із великою кількістю українських страв, обрядів, творчих колективів і різноманітних забав для гостей.

    Масляна – давнє слов’янське свято,  що прийшло до нас із язичницької культури і збереглося після прийняття християнства. Обряд пов’язаний із проводами зими і зустріччю весни.

    Основним частуванням і символом цього дня, як і в давнину, залишаються млинці. Для давніх людей млинець був символом сонця, вони вважали, що з’ївши його можна отримати частинку тепла і могутності.  

    Ще одна невід’ємна частина Масляної –  опудало із соломи, яке під кінець свята спалюють, щоб відзначити прощання із зимою і зустріч весни. #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

  • Чайнатаун в Торонто: «Насправді, ми захоплюємося вами!» (фото)

    Чайнатаун в Торонто: «Насправді, ми захоплюємося вами!» (фото)

    8 лютого у китайському кварталі Торонто пройшла акція підтримки 68 000 000 китайців, що вирішили відмовитися від своїх клятв компартії.

    «Дев’ять коментарів про комуністичну партію» п’ять років широко розповсюджуються по світу, і багато хто після їх прочитання розуміє, що були обдурені, або залякані нею, стали байдужими. У багатьох людей декілька поколінь родичів пройшли через кампанії червоного терору, загинули або просто зникли. Але настають зміни, Китай міняється і китайці все частіше говорять, що тільки без компартії Китай знову стане великим.

    Що принесло простим людям 60 років режиму? 80 мільйонів убитих, а це в два рази більше загиблих в Другій світовій війні.

    Деякі питають: «Чому ми повинні оголошувати про свій вихід з компартії, Союзу молоді? А справа тут проста. Давали клятву перед кривавим прапором? Про те, що будете навіть ціною свого життя захищати її? Хіба не так? А з давніх часів до клятв відношення особливе. Це не просто слова від яких можна відмахнутися. Раз обіцяв, то і попит з тебе буде.

    Тому і важливо заявити про своє рішення.

    Чайнатаун в Торонто — дуже жваве місце, тут бувають китайці зі всього світу. Багато хто підходить до добровольців «Центру допомоги по виходу з компартії» і говорить: «Насправді, ми захоплюємося вами, ви тут щодня стільки років вже, і безкоштовно. Спасибі вам!»

    #img_center_nostream#

     #img_center_nostream#

     #img_center_nostream#

     #img_center_nostream#


    Версія китайською

  • «Східна Венеція»

    «Східна Венеція»

    #img_left_nostream#Поволі плине час у Кампонг Йер

    Отримавши дозвіл султана, і заплативши всього 2500 брунейських доларів за будинок плюс 2000 за човен, щоб добиратися до суші, ви можете стати мешканцем загадкового села на воді. Проте європейці вважають за краще місто.

    У самій, мабуть, загадковій країні Брунеї процвітає не менш загадкове село на воді під назвою Кампонг Йер. 30 000 чоловік живуть у дерев’яних будиночках на палях.

    Загадка починається тоді, коли входиш до старого будинку, що здається бідною халупою, а потрапляєш мало не до палацу. Просторі кімнати з колонами та арками наповнені цілком престижними меблями та побутовою технікою. У сучасний інтер’єр господині вносять свій особливий традиційний стиль – білі стіни прикрашені квітковою гірляндою і східними орнаментами. Обов’язково у кожному будинку присутні портрети султана Брунея та двох його дружин.

     

    #img_left_nostream#У дворах – квіти і маленькі дерева в керамічних горщиках. Кішки ніжаться на сонечку. Чути писк курчат і помірне кудкудакання курей. У повітрі витає аромат смаженої риби і креветок. Слабкі дахи усіяні супутниковими антенами, немов гніздами.

     

    Будинки з’єднані вузькими дерев’яними містками, десь з поручнями, а десь і без – дух захоплює, коли йдеш по тендітному на вигляд довгому містку. Внизу річка, до найближчого будинку пристойна відстань. Але місцеві спритно і швидко переміщаються по рідному селі, а щоб потрапити на протилежний берег, користуються моторними човнами або водними таксі. Зі сходом сонця відкриваються один за одним нижні люки в будинках, звідки по сходах спускаються люди, вони сідають у хитні на воді човни – і незабаром шум мотора порушує вранішню тишу «Східної Венеції».

    Вже понад 1300 років існує Кампонг Йер. Її мешканці не поспішають переселятися в сучасні багатоповерхові будинки. Навіть незважаючи на те, що Бруней – одна з найбільш благополучних країн (уряд Брунею не стягує податків зі своїх громадян, але забезпечує усіма соціальними потребами), люди залишаються вірними домівкам на мангрових палях. Двері не закривають на замок і тут завжди раді гостям. Моральність на високому рівні. «Грабежі і насильства не в нашому характері», – пояснюють місцеві жителі.

    Іноземцю придбати житло в цьому селі не так просто. У Брунеї іноземець без дозволу Султана не може ні жити, ні працювати, ні житло купити. У середньому, типовий будинок з шести кімнат коштує 2500 брунейських доларів. На додаток до покупки такого будинку обов’язково доведеться придбати моторний човен, щоб добиратися з дому на суходіл. Це ще 1500-2000 брунейських доларів.

     

    Але навіть якщо Султан і дозволить іноземцю придбати житло, думаю, останній вважатиме за краще купити що-небудь підходяще в самому місті. Приїжджі європейського походження в цьому селі не живуть. Ймовірно, через те, що каналізації немає, всі відходи скидаються без сорому прямо у воду. З’їдає все сміття певний вид риб, який у достатку живе в місцевій річці.

    Типова архітектура Кампонг Йер пристосована до тропічного клімату. Життя на річці дозволяє насолоджуватися прохолодою, мати доступ до води, можливість рибалити, а головне – весь підручний матеріал для будівництва поруч. Пальм і мангрових дерев, що підходять для спорудження типових будинків на палях, уздовж річки росте безліч.

    Століття стоїть на річці Бруней стародавнє село. Брунейці поважають традиції своїх предків. Темною тропічною ніччю пливуть по воді, наче старовинні ліхтарики, відбиття світла численних вікон. А зі сходом сонця, під гарний спів муедзина, світанок забарвлює річку і село в ніжно-рожеві тони. Поволі тече час, в унісон спокійній річці Бруней.

    Катерина Кравцова. Велика Епоха

  • З Китайським Новим роком! Фотоогляд

    З Китайським Новим роком! Фотоогляд

    Китайський Новий рік – Чунь цзе, що означає Свято Весни, є для китайців найважливішим святом, його відзначають вже понад дві тисячі років. Він припадає на другого молодика після зимового сонцестояння у період між 12 січня і 19 лютого. З введенням григоріанського календаря це свято стали називати «святом весни», щоб відокремити його від Нового року за західним стилем. У вжитку Чунь цзе називається «Нянь» (нянь – означає «рік»).

    #img_center_nostream#
    З Китайським Новим роком! Сінгапур. Фото: ROSLAN RAHMAN/AFP/Getty Images
    За переказами, Нянь – це страшне люте чудовисько з рогами на голові, що жило в стародавньому Китаї. Цілий рік він знаходився в безодні моря і лише напередодні нового року вилазив із води, вривався у селища, пожирав там худобу і знищував людей. Тому місцеві селяни дуже боялися його і щорічно перед настанням нового року цілими сім’ями залишали села і тікали в глибину гір, щоб сховатися від хижого звіра Няня.

    #img_center_nostream#
    Одного разу, напередодні нового року, коли селяни села Тао хуа («Квіти персика»), підтримуючи старих, з немовлятами на руках, з жахом покидали село, туди прийшов дідусь-жебрак з вусами срібного кольору. В одній руці він тримав палицю, а в іншій – мішок.
    В цей час одні закривали вікна або замикали будинок, інші – збирали речі в дорогу, а треті – вели биків або овець, одним словом, у цей час в селі всі були зайняті і всі були в паніці, тому ніхто не звернув особливої уваги на цього убогого дідуся. Тільки одна старенька, що проживала в східній частині села, дала йому трохи їжі й стала умовляти його скоріше йти геть, щоб уникнути зустрічі зі звіром Нянем. Проте дідусь, погладжуючи вуса, усміхнувся: «Якщо ви дозволите мені зупинитися у вашому будинку на одну ніч, то я вижену Няня з села».
    Старенька здивовано подивилася на старого і помітила, що цей сивий дідусь з моложавим лицем виглядає міцним і бадьорим, але вона все ж таки стала вмовляти його піднятися на гору, щоб сховатися від хижого Няня. Проте убогий дідусь наполягав на своєму, і старенькій довелося піти самій.
    Опівночі Нянь увірвався в село. Цього разу він виявив, що в селі щось не так, як було всі минулі роки. З жахом побачив Нянь, що в будинку старенької горить вогонь, а двері фарбують у червоний колір. А коли він дістався до входу в будинок, у дворі пролунав тріск бамбукових хлопавок. Він не посмів увійти до двору.
    Виявляється, Нянь боїться червоного кольору, яскравого полум’я і гучного шуму. В цей час ворота відчинилися, з них вийшов той дідусь-жебрак, одягнений у червоний халат, і голосно засміявся. Побачивши цю картину, Нянь сильно злякався і в паніці втік.
    #img_center_nostream#
    На другий день, тобто в перший день Нового року, селяни повернулися в село. Побачивши, що в їхніх будинках усе ціле, вони дуже здивувалися. В цей час старенька зрозуміла в чому справа і розповіла селянам про обіцянку дідуся-жебрака. Почувши розповідь старенької, всі мешканці села зраділи, вбралися в новий одяг, поздоровляючи один одного з настанням спокою, щастя і благополуччя. Ця історія швидко поширилася в сусідні села, і всі скоро дізналися, як виганяти звіра Няня.
    З того часу щороку напередодні Нового року люди наклеюють на дверях червоні парні написи, запускають хлопавки, в будинках горять вогні, люди не лягають спати і не сплять всю ніч, що по-китайськи називається «Шоу суй» – «оберігати рік».
    #img_center_nostream#
    Ніч під Новий рік китайці називають «ніччю зустрічі після розлуки». Для них це найважливіший момент року. Вся сім’я збирається за святковим столом до новорічної вечері, яка відрізняється великою кількістю і різноманіттям страв. Наприклад, новорічна вечеря не обходиться без страв із курячого м’яса, риби і «доуфу» – соєвого сиру, який ми називаємо «тофу», тому що в китайській мові назви цих продуктів співзвучні із словами, що означають «щастя» і «достаток».

    На півночі Китаю на Новий рік прийнято їсти пельмені (цзяоцзи), а на півдні – «няньгао» (скибочки, приготовані з клейкого рису). Мешканці півночі віддають перевагу пельменям, тому що  китайською мовою слово «цзяоцзи» співзвучне зі словами «проводи старого і зустріч нового». Крім того, пельмені нагадують своєю формою традиційні злитки із золота та срібла і символізують побажання багатства. З тієї ж причини південці їдять «няньгао», які символізують поліпшення життя з кожним роком.
    Вихідні тривають сім днів. Перші п’ять днів нового року призначено для зустрічей. Родичі, друзі, однокласники, товариші по службі відвідують і поздоровляють один одного з Новим роком.
    Традиція дарування подарунків не дуже поширена в Китаї. На Чунь цзе традиційним подарунком є Я-суй цянь – кишенькові гроші в спеціальних червоних конвертах, які прийнято дарувати дітям. Дотримуючи давніх звичаїв, гроші дарують будь-якій дитині, що прийшла в будинок у перші 15 днів Нового року. Якщо червоного конверта під рукою не знайдеться, нічого страшного, можна обійтися і без нього.
    На свято Весни декілька днів поспіль проводяться галасливі народні гуляння і ярмарки, де виконують танці лева і драконів, хороводи «сухопутних човнів», номери на ходулях. Новорічні святкування закінчуються після свята Ліхтарів, на п’ятнадцятий день першого місяця за Місячним календарем.

    #img_center_nostream#

    Новий рік за місячним календарем

    Новий рік –  найдовше і найважливіше свято в китайському календарі (місячному). Фестивалі, гуляння, приурочені до цього свята, тривають 15 днів.
    Нерідко Новий рік за місячним календарем називають «китайським», оскільки його святкування розповсюдилося по Азії саме з Піднебесної.
    Більш того, в більшості країн регіону «китайський» Новий рік є державним святом і радісною подією для представників всіх національностей і конфесій.
    Новорічна вечеря – головна новорічна традиція. Причому на столі повинно бути якомога більше страв. Згідно з традицією, в святкову ніч за столом присутні духи предків, які є повноправними учасниками торжества.
    Всі подальші дні прийнято відвідувати з поздоровленнями родичів і друзів. Також у цей період влаштовуються традиційні масові гуляння – костюмовані танці та маскарадні вуличні ходи.
    Джерело: calend.ru
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#