Відповідно до повідомлення журналу Nature (Природа) від 27 жовтня 2004, археологи недавно знайшли в Індонезії залишки малюсінької, дорослої людини, висотою в один метр. Розмір мозку цієї малюсінької людини становив тільки 1/3 розміру звичайного теперішнього людського мозку. Учені думають, що ці люди активно існували в цьому районі, принаймні, 18 000 років тому.
У повідомлені сказано, що … лідером у цих дослідженнях виступив учений-археолог Пітер Браун з університету Нової Англії в Австралії. Отримані дані здивували його. Науковий аналіз показав, що існування подібного людського різновиду нараховує, принаймні, 7 – 8 тисяч років.
Повідомлення також згадувало, що після цього відкриття, учені планували обшукати сусідні області, щоб виявити більше залишків таких індивідуумів, щоб проводити дослідження в більшому масштабі. Крім того, вчені також думають про відносини між цим різновидом людей і звичайною людиною.
Відповідно до журналу Scientific American (Американський вчений), це відкриття є «самою захоплюючою палеоантропологічною знахідкою минулого сторіччя.» На своїх вебсайтах, і Nature і Scientific American дали детальне пояснення до цієї знахідки, стверджуючи, що мало того, що люди були і великого, і маленького розміру, але археологи також знайшли ще й маленькі кості слона, гігантських корів і т.д.
Що ще більш дивно, так це те, що цей карликовий різновид також мав інструменти маленького розміру. Інший аналіз, опублікований у тім же випуску журналу Nature повідомив, що маленькі знаряддя праці були настільки мистецьки виготовлені, що були в точності такими ж, як ті у звичайних людей. Крім того, ці маленькі інструменти були також знайдені в костях маленького слона. Це доводить те, що маленькі люди використовували маленького розміру знаряддя, щоб полювати на маленьких слонів.
Scientific American також виводить концепцію, що період часу, коли маленькі люди з’явилися в цій області, передував появі звичайних людей.
Індонезія, де були знайдені кості, це південно-східна азіатська країна, що складається із сотень островів. Вона простирається поперек екватора і є четвертою по величині території країною в Азії. Вона має назву: «Нація тисячі островів». Фактично, геологічний огляд указав, що вона складається з 13 667 островів, і отже, може задовольнити назву «Нації десяти тисяч островів». Археолог Берт Робертс із австралійського Університету Вулонгонга так прокоментував ці нові археологічні відкриття: «Можливо, ці острови в Індонезії – ковчеги Ноя; великі і маленькі тварини кожного типу можуть бути знайдені тут».
Журнал Nature опублікував статтю на своєму вебсайті, де висловлює думку, що з відкриттям карликових людських різновидів, у нас немає ніякого іншого вибору, крім як переглянути по-новому деякі питання. Наприклад, у деяких малайських байках є історії про маленьких людей. Однак учені ніколи не розцінювали ці історії серйозно. Однак, вебсайт Бі-Бі-Сі 8 вересня 2004 повідомив, що в Індонезії були знайдені деяке волосся і сліди, які не належать ніякій відомій живій істоті. Вони були найбільш імовірними залишками цієї маленької людини. В 1292 році, Марко Поло також написав про існування деяких маленьких людей.
Існують численні повідомлення і в Китаї, і в інших країнах про карликові людські різновиди та про гігантів. В Китаї, Shanhai Sutra (Шанхайська сутра), Jing Hua Юань (Відносини між Дзеркалом і Квіткою) і книги в інших країнах, типу Gulliver’s Travels (Подорож Гулівера), все це – оповідання про країни, де існували маленькі людські особи, а також – гіганти. Всі ці різні історії мають однакову тему; однак, багато людей не ставляться до них серйозно.
Фактично, в архівах людської історії, є також багато фактів, які говорять про такі види людей. Наприклад, Han History (Історія Хань), The Historical Records of the Eastern Han Dynasty (Історичні записки Східної Династії Хань), Peaceful Broad Records (Записи в тихій заводі), The Stories of the Dream Book (Історії Книги Снів) і The Historical Records of Song Dynasty (Історичні записки династії Сун) і т.д. усі описують гігантів. The Records of Historians (Звіти істориків), Liezi і Taipingguang Records (Записки Лецзи і Тайпінгуана) наводять факти існування маленьких людей, які були тільки кілька дюймів висотою. Книга династії Qing (Цін), The Hand Written Notes of Yuewei Straw Room (Рукописні нотатки солом’яної кімнати Юевей), також мають два повідомлення про маленькі людські різновиди.
Крім Звітів Істориків (The Records of the Historians), сучасні археологічні відкриття також знаходять усе більше свідчень, що підтверджують ці факти. Наприклад, якщо ви будете дивитися на кам’яні статуї в одному з міст Південної Америки, то побачите, що динозаври і гіганти зображені разом. Крім того, розміри гігантів і динозаврів і їхні пропорції були однаковими в цих описах. У долинах Туреччини було виявлено багато гігантських скам’янілостей кісток.
Із цього ми можемо зробити висновок, що дотепер щира історія цивілізації людей – усе ще таємниця в деякому відношенні. Якщо гігант древнього грецького міфу, Одисей, дійсно існував, то що це означає? Фактично, зміст міфу вказує, що місто Троя із древнього грецького міфу, так само як Ноєв Ковчег із Святої Біблії, можливо, дійсно існували.
Ці археологічні відкриття вже висунули таємниці людської історії на передній край і древні пророцтва, такі як Pushback Pictures (Картини, що ведуть у минуле) династії Тан, Plum Blossom’s Poem (Поема про квітки Сливи) династії Сун, і французькі Centuries (Центурії), написані Нострадамусом (Nostradamus), дивна точність яких може цілком бути доведена через більш, ніж тисячу років. Це дає серйозну привід для міркувань.
Заперечувати ці таємничі історичні свідчення невідомих людських цивілізацій або уникати аналізувати факти і знахідки, не вірний шлях. Оскільки незалежно від того, визнаємо ми їх чи ні, історія – це завжди факти. Крім того, ці факти також пов’язані з нашим майбутнім.
