#img_left#Цьогорічний Сорочинський ярмарок відзначився небувалим
розмахом: чого тільки тут не було! Більшість речей виконано в національному
стилі: це і горщики для господарства, і ткані килими, одяг та прикраси, хустки
та капелюхи, вироби з металу та скла, ковані вироби… Всього і не перелічити.
Люди, що з’їхалися сюди з усієї України, здається, воскресили
минулі традиції: господині намагалися купити для дому якнайбільше і торгувалися
як могли, чепурні панночки приїздили сюди і людей подивитись, і себе показати, задивлялися
на прикраси, різні предмети розкоші та інші дрібнички. Чоловіки були не такими
спритними в покупках: здавалося, їх більше цікавили різні культурні заходи та шинки.
Дітки охоче вчилися робити вироби з глини та горщики: з маленьких ручок
виходили дуже милі кривуваті свистульки. У багатьох місцях можна було сфотографуватися
з одним із персонажів українських минулих літ: з Гоголем, якому ми зобов’язані
популярністю ярмарку, козаками, ведмедями та іншими.
Дуже багато людей різного віку було вдягнено в одяг у
національному стилі, проте в сучасній інтерпретації: вишиванки з джинсами або підперезані
без верхньої спідниці сорочки. Втім, зустрічалися традиційно витримане українське
вбрання з різних регіонів нашої країни.
#img_center_nostream#Неабиякою популярністю в усіх користувався концерт
колективів народної творчості, що проходив на кількох сценах. Одна з них
увечері зібрала шанувальників кіно «За двома зайцями» і бажаючих послухати
мюзикл «Сорочинський ярмарок», одна з інших – шанувальників сучасних груп й музикантів,
що грали в стилях етно, фолк та рок. Культурна програма була дійсно дуже насичена
із танцями, співами, виставами, виступами циркових акторів, майстер-класами… Навіть
маленькі відвідувачі не сумували: на дитячому майданчику для них влаштували своє
свято з конкурсами та іграми.
Що ще об’єднало людей, то це численні кафе і вареничні, де ярмаркуючі
могли смачно попоїсти домашніх страв і не тільки, випити і поспілкувалися з
сусідами про те й про се. Атмосфера тут була вже зовсім розкута, тут люди
відпочивали і святкували вдалі покупки.
Ярмарковий рух на Україні, судячи з усього, став складової
культурного руху, він відроджується і набирає сил. Особливо сильним він був у
ХІХ столітті – тоді на теренах країни діяло близько 12 тисяч ярмарків! Тоді вони
були невід’ємною частиною побуту українського народу, чимось повсякденним. Так
тривало до 20х років ХХ століття – з приходом більшовиків вони були закриті
зовсім, комуністична влада підпорядкувала собі торгівлю і стала пильно
слідкувати за усіма життєвими проявами суспільства. І тільки з 1966 році старі
традиції почали поступово повертатися до життя. Впевнено на ноги ярмарок стає у
1999 році, отримавши статус національного, і за останні 10 з лишком років
набуває такої популярності, що стає відомим не тільки в Україні, а й за її
межами. Цього року Великі Сорочинці відвідували й іноземці, причому як в якості
гостей, так і в якості торговців.
#img_center_nostream#
Хто б міг подумати, що з легкої руки Миколи Васильовича
Гоголя це місце буде користуватися популярністю і через 200 років!
