Сьогодні ввечері китайці відзначать свято Середини осені. Це національне свято вони вважають за значимістю другим після китайського Нового року.
#img_left#Свято Середини осені (кит. – Чжунцю Цзе) є одним із найважливіших у Китаї. Цього року Чжунцю Цзе припав на 12 вересня. Його святкують на п’ятнадцятий день восьмого місяця за китайським місячним календарем, коли повний місяць найбільш незвичайний. Цей день також вважається святом врожаю, коли в достатку фрукти, овочі і зібрані зернові.
У Піднебесній виникло безліч красивих легенд, пов’язаних з Місяцем і святом Середини осені. Одну з них представляємо вашій увазі.
Давним давно у підніжжя гори Куньлунь у Китаї жила молода пара: хлопець на ім’я Хоу-ї та його красуня-дружина – Чан-е. Вони були дуже добрі, й їх любили жителі села.
Одного разу, Бодхісаттва, проходячи повз це селище, дала Хоу-ї і Чан-е еліксир безсмертя в нагороду за благочестиве життя і сказала їм, що еліксир принесе їм вічне життя. Подружжя зраділи подарунку, і вони вирішили випити еліксир разом на 15-й день восьмого місячного місяця, коли місяць стає найповнішим і яскравішим за рік.
Їх радість в цей день була настільки сильною, що дев’ять стерв’ятників злетіли в небо і перетворилися на пекучі сонця. Всі десять сонць горіли в небі люто, мов тліючі вулкани. Дерева і трава обвуглилися, земля потріскалася і річки висохли. Багато людей померло від голоду і спраги.
Чан-е сильно злякалася і вирішила цієї ж миті разом з чоловіком залишити землю. Вона випила половину еліксиру, але коли простягнула руку з еліксиром Хоу-ї, посудина впала на землю, і чарівна рідина розлилася.
Хоу-ї був глибоко засмучений, але знайшов розраду в тому, щоб звільнити людей від посухи. Він дістав свій червоний лук і білі стріли і збив з неба одне за одним дев’ять сонць. Відразу ж стало прохолодніше. Сильні дощі наповнили ріки водою, трава і дерева знову стали зеленими, люди були врятовані, і відновився звичний плин життя.
#img_right# Незабаром почав діяти чарівний еліксир, і Чан-е відчула, що підноситься до неба. Вона вирішила жити на Місяці, тому що це місце було найближчим до Землі.
Хоу-ї засмутився, дивлячись як Чан-е підноситься на Місяць. Він поквапився на задній двір, щоб покласти на стіл їжу і запалити ладан на знак своєї любові до неї. Хоу-Ї назвав Місяць ім’ям своєї дружини Чан-е після чого місяць став круглішим і засяяв ще яскравіше.
Хоча Чан-е жила на Місяці, її серце залишалося в світі людей. Вона не могла забути свою глибоку любов до Хоу-ї.
Пізніше, люди стали наслідувати вчинок Хоу-ї і стали щороку посилати благословення Чан-е на п’ятнадцять день восьмого місяця за місячним календарем.
