Студенти Гарвардського університету – народ винахідливий, їм легше створити роботу, ніж її знайти. Після сварки зі своєю подругою Ерікою, Марку необхідно зайняти свій мозок чимось звичайним.
П’яний і злий Марк створює сайт, зламує бази даних різних університетів, перезавантажує з них фото студенток і влаштовує в Інтернеті голосування за найпривабливішу дівчину. У результаті – неймовірний трафік, зависає весь Інтернет, порушені правила безпеки користування Інтернетом.
Поведінка студента Марка розбирається у деканаті університету, але тут, в його голові народжується ідея про створення мережі, до якої кожен його користувач #img_left_nostream#міг би запросити своїх друзів і знайомих, адже 22 000 відвідувачів за годину – це те, що не можна залишити без уваги.
У суспільстві, де все залежить від соціального положення, це як можливість зустрітися з тими, з ким познайомитися неможливо. Це як проникнення в ексклюзивний студентський клуб, куди Марка ніхто не запрошує. Можливо, тому він трохи схиблений на цих елітарних клубах.
У новому фільмі Девіда Фінчера «Соціальна мережа» немає ніякого полювання на людей, стрільби та вбивств, як немає і любовних пристрастей та романтичних пригод, але фільм привертає увагу з першої хвилини, і тримає в стані захопленої зацікавленості до самих субтитрів в кінці фільму.
Дивна його співзвучність з музичною темою картини, саме фоновий саундтрек #img_left_nostream#вигідно підкреслює наростаюче напруження сюжету, адже гра йде по-великому, і це суворий бізнес, який неодмінно вимагає дечим пожертвувати. Чим? Дружбою, довірою, щирими товариськими стосунками?
Творці картини піднімають питання про те, що людина в своєму житті ніколи не буває повністю задоволеною, їй властиво завжди прагнути чогось нездійсненого. Можливо, у тебе мультимільйонний статок, але є дещо, чого ти не можеш купити за гроші, а душу твою продовжує ненаситно турбувати саме це.
І не правий був той, хто сказав: «За гроші не можна купити любов, але можна придбати прекрасний її замінник». Фальшивка ніколи не замінить оригінал.
Але неодноразове «ура!» належить не тільки режисеру, сценаристу, оператору, композиторам, а й іншим учасникам проекту. Треба відзначити трьох досить юних виконавців головних ролей – Джессі Айзенберга, Ендрю Гарфілда і Джастіна Тімберлейка – це просто відмінна робота! Відразу відчувається, що їм зрозумілі мотиви поведінки героїв історії та їх внутрішній світ.
І не важливо, що самі прототипи героїв не побажали дивитися картину, назвавши її вигадкою, можливо, що деякі речі просто немає бажання бачити виставленими на великому екрані, на загальний огляд. Але це не так важливо, тому що глядач отримав відмінний фільм і це найголовніше.
#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
