Після того, як ми переселилися в міста і перестали займатися полюванням, наші органи чуття стали менш чутливими. Та й допомога тварин, що традиційно використовувалися для цих видів діяльності, з розвитком сучасних технологій стала менш актуальною.
Але все-таки їх здатності знайшли своє застосування в сучасному урбаністичному світі. Чудовий нюх собаки використовується при пошуку детонуючих пристроїв. З таким же успіхом вони можуть довести свою відданість людині й при діагностиці тяжких захворювань.
Чим від вас пахне?
Група вчених з «Tenon Hospital» у Парижі провела експерименти за участю навченої бельгійської вівчарки Малінуа, яка ставила діагноз раку простати у пацієнтів за запахом сечі. Схожі досліди ставилися з метою діагностики раку легенів і молочних залоз, правда, в цьому випадку собака принюхувалася до дихання.
На даний час одним з високочутливих методів для діагностики раку передміхурової залози є аналіз на вміст у крові ПСА (простатичного специфічного антигену), що виробляється клітинами передміхурової залози. Проте підвищення його вмісту в крові обумовлено не тільки на раком, у зв’язку з цим його специфічність не абсолютна.
Кількість помилкових результатів часом досягає 30%. І ці показники набагато гірше, ніж у бельгійської вівчарки Малінуа, яка виставила тільки 3 неправильних діагнозів у 66 пацієнтів, повідомляє aolnews.com.
Схожі досліди проведені в Польщі вченими з «Polish Academy of Sciences», які навчали 5 собак протягом 3 тижнів з метою діагностики раку легенів і молочної залози. У дослідженні взяли участь 86 пацієнтів (55 хворих на рак легенів і 31 – на рак молочної залози) і 83 здорові людини складали групу контролю.
Всім пацієнтам, які страждають на рак, діагноз був поставлений за допомогою методу біопсії, проте вони ще не проходили курсів хіміотерапії. У ході дослідження собаки нюхали запах від зразка хворого, а потім давали оцінку. Позитивний результат показували сидячи або лежачи прямо зі зразком від пацієнта з раком або ж ігнорували контрольні зразки. Чутливість собачої діагностики виявилася приблизно 90%, повідомляє scienceagogo.com.
#img_right#Як це відбувається, вчені поки не знають. Імовірно, собаки визначають специфічні молекули, що містяться в запахах пацієнта страждає певним захворюванням.
Електронний собачий ніс
Чим на більш ранньому етапі виставлений діагноз, тим краще перспективи лікування, особливо якщо це стосується раку. Помилкові результати тим більше не бажані. Адже, як правило, діагноз раку пов’язаний із важкими душевними переживаннями і готує пацієнта до похмурих перспектив подальшої хіміотерапії або операційного втручання.
Звичайно, вчені не планують перетворити клініки в розплідник. Вони можуть створити апаратуру, здатну визначати «найтонший запах хвороби» вихідний від людини – своєрідний електронний собачий ніс.
