#img_left_nostream#
Одночасно з польотом на Місяць готується висадка людини на Марс. Терміни змінилися на 10 років і перемістилися з 2030 на 2020 рік. Помітимо, раніше сама NASA говорила про рік 2030. Як виявилось, подібне стало можливим завдяки розробкам нових методик і технологій.
Йдеться про універсальний "Пілотований дослідницький корабель" (Crew Exploration Vehicle – CEV), який замінить нинішні шаттли в польотах на МКС і використовуватиметься як один з елементів місії на Місяць. Якою CEV буде точно – говорити ще рано. Відразу декілька компаній пропонують свої проекти.
Нова схема польоту людей на Місяць – це переміщення космічного корабля без зупинок безпосередньо до поверхні Місяця і його повернення на Землю. Це прямо протилежно тому багатоступінчатому методу, з розстиковкою і стикуванням двох модулів на навколомісячній орбіті, що застосовувався в місіях Apollo.
Для місії "Місяць-2015" Пол Вустер (Paul Wooster) і його колеги відділу аеронавтики і астронавтики MIT (MIT Department of Aeronautics and Astronautics) запропонували цей новий метод, зробивши аналіз можливостей і технологій. Автор вважає, що для висадки на Марс реальна нова дата – 2020 рік, якщо використовувати в різних комбінаціях ті ж вузли CEV – жилу кабіну, розгінні ступені, маршеві двигуни і так далі.
Результати цієї роботи були представлені на конференції «Space 2005», що пройшла в кінці серпня – початку вересня цього року в Лонг-Біч.
Всього ж дослідники розглянули більше 2 тисяч можливих архітектур для місій на Місяць і Марс і вибрали ті варіанти, що, на їх думку, відповідають вимогам надійності, безпеки і в тож же час – не надмірно дорогі.
"Основний місячний і марсіанський модулі повинні нести чотирьох астронавтів, – говорить Вустер. – Це вдвічі більший екіпаж, ніж був у посадочних модулях, які Apollo доставляв на поверхню Місяця. І нові кораблі повинні бути здатні залишатися на Місяці протягом семи днів".
Оптимальний підхід для місії на Марс, як говорять учені MIT, це відправка CEV на орбіту навколо Марса, де його повинен чекати порожній, менший за розмірами посадочний апарат, що прилетів туди до того.
Після стиковки астронавти переходять у посадочний модуль і спускаються в ньому на Марс.
Назад вони також підіймаються на марсіанську орбіту, стикуються з CEV, переходять в нього і вже на ньому повертаються безпосередньо на Землю.
Ця схема трохи нагадує схему місії Apollo, але тоді весь набір модулів стартував разом. Зате при нинішньому варіанті не потрібно буде знов створювати такі великі носії, яким був Saturn-5.
Скажемо також, що при перельоті на Марс, мабуть, не обійтися без могутніх йонних двигунів, здатних працювати місяцями. Шлях на дуже малій тязі, зате за високої економічності. І такі двигуни вже є у США.
У розробки підключені Росія й інші країни, проте, хто першим зробить вилазку на Марс, покаже час.
Таким чином, між висадкою на Місяць і висадкою на Марс може пройти набагато менше часу, і, фактично, обидві місії розвиватимуться паралельно.
Мембрана
