Blog

Частина 1: Підступні способи диявола для знищення людства

Зміст:

1. Доведення людського мислення до хаотичного стану

Підступний спосіб 1. Лицемірні заяви про те, що Бога не існує

Підступний спосіб 2. Брехня про матеріалізм

Підступний спосіб 3. Єретична теорія еволюції

Підступний спосіб 4. Сліпа віра в науку

Підступний спосіб 5. Філософія боротьби

Підступний спосіб 6. Гул безлічі голосів

Підступний спосіб 7. Мовний хаос

2. Руйнування традиційної культури

Підступний спосіб 8. Псування системи освіти

Підступний спосіб 9. Демонічне мистецтво

Підступний спосіб 10. Контроль над ЗМІ

Підступний спосіб 11. Просування порнографії, азартних ігор та наркотиків

Підступний спосіб 12. Мутація професій

3. Руйнування суспільного ладу

Підступний спосіб 13. Руйнування релігійних громад

Підступний спосіб 14. Руйнування інституту сім’ї

Підступний спосіб 15. Східні диктатури

Підступний спосіб 16. Проникнення на Захід

Підступний спосіб 17. Перекручування законів

Підступний спосіб 18. Контроль над грішми

Підступний спосіб 19. Вищий уряд

4. Узяти під контроль громадські рухи й спричинити соціальні потрясіння

Підступний спосіб 20. Розв’язати війну

Підступний спосіб 21. Підбурювати до революції

Підступний спосіб 22. Економічна криза

Підступний спосіб 23. Вирубати під корінь

Підступний спосіб 24. Масові рухи

Підступний спосіб 25. Тероризм

5. Бичем і калачем, розділяй і володарюй

Підступний спосіб 26. Убивство інакодумців

Підступний спосіб 27. Переманювання еліти на свій бік

Підступний спосіб 28. Задурювання народних мас

Підступний спосіб 29. Створення банд

Підступний спосіб 30. Прискорення зміни поколінь

Підступний спосіб 31. Фрагментація суспільства

6. Маскування й запобіжні заходи

Підступний спосіб 32. Уведення в оману

Підступний спосіб 33. Обманні ходи

Підступний спосіб 34. Демонізація опонентів

Підступний спосіб 35. Відволікання уваги

Підступний спосіб 36. Контроль над більшістю

* * *

Диявол склав низку докладних планів для знищення людства наприкінці часів. Щоб ясно побачити загальну картину, тенденцію і систему того, як диявол знищує людство, необхідно вийти за межі всіх цих заплутаних і складних проявів у світі людей і подивитися на останні кілька сотень років історії людства з позиції, що перевищує позицію людей. Як то кажуть, диявол часто живе в деталях. Тому, маючи широкий кругозір, ми також не можемо обійти увагою численні підступні плани, що заманюють людей до пастки, і для реалізації яких підступний диявол використовує конкретні події, групи людей, різні структури та процеси.

1. Доведення людського мислення до хаотичного стану

Диявол хоче знищити людей. Для цього насамперед йому необхідно перевернути з ніг на голову уявлення людей про добро і зло, хороше і погане, правду і брехню. Диявол називає погане хорошим, а зло — добром. Він хоче, щоб облудні, єретичні теорії стали «науковими загальновизнаними істинами». Він хитро перетворив бандитську логіку на «соціальну справедливість». Обмеження мислення він назвав «політкоректністю», а терпимість до зла прикрасив терміном «нейтральні цінності».

Підступний спосіб 1. Лицемірні заяви про те, що Бога не існує

Людину створив Бог. Якщо людина може зберігати праведну віру в Бога, то Бог постійно її захищатиме. Саме тому, якщо є бажання знищити людей, то перш за все треба обов’язково розірвати зв’язок між людиною і Богом. Для цього диявол відправив своїх представників у світі людей поширювати атеїзм, крок за кроком доводячи мислення людей до хаотичного стану. На світанку XIX століття німецький філософ Феєрбах заявив, що «Бог — це всього лише проєкція людського розуму». У тексті комуністичного «Інтернаціоналу» сказано: «He ждіть рятунку не від кого: ні від богів, ні від царів!». Людська мораль, форма культури, суспільний устрій, раціональне мислення тощо — усе це від Бога. Упродовж тривалої безперервної історії віра в Бога була як міцний трос, без якого людське суспільство стає схожим на неміцний човник, який вітер ганяє куди завгодно. Коли диявол лицемірно заявив, що Бога немає, безрозсудних людей було залучено до гри в бога. Вони стали намагатися управляти долями інших людей і всього суспільства. Британський мислитель Едмунд Берк сказав: «Якщо звичайна людина бере на себе роль Бога, то вона діятиме, як диявол». Фанатичні комуністи часто якраз і є людьми, які намагаються грати роль Бога. Лицемірна заява, що Бога немає, це найперший трюк диявола з його арсеналу засобів обману людей, а також основа всіх його злодіянь.

Підступний спосіб 2. Брехня про матеріалізм

Філософія марксизму спирається на принцип, що матерія первинна, а дух вторинний. Мало хто знає, що матерія і дух становлять собою одне й те ж. Виникнення атеїзму збіглося з масштабним розвитком виробництва, який стимулювала промислова революція. Усе це ще більше посилило поклоніння людей матеріальним речам і технологіям, а також залежність від них. Опираючись на концепції позитивістської науки, люди почали заперечувати існування Бога та божественних чудес і почали відмовлятися від віри в Бога. Поширюючи теорію атеїзму, диявол не мав на меті стимулювати філософську думку. Він хотів, використовуючи матеріалізм як зброю, підірвати духовну віру людей. Матеріалістична теорія є прямим наслідком теорії атеїзму, а також основою для різноманітних ідеологічних напрямів, що виникли пізніше.

Підступний спосіб 3. Єретична теорія еволюції

Теорія еволюції, яку висунув Дарвін, уже із самого початку була безглуздою і не мала під собою жодних підстав. Несумлінність її тверджень, а також примітивність і абсурдність її доводів очевидні. Просуваючи єретичну теорію еволюції, диявол хоче розірвати зв’язок між людиною і Богом, понизити статус людини, яку створив Бог, до тварини й позбавити людину гідності. Починаючи з ХХ століття, теорія еволюції поступово глибоко ввійшла у науку та освіту, повністю витіснивши креаціонізм (концепція, згідно з якою людина й увесь світ —  результат діяльності Бога) і створивши певну монополію у цій сфері. З іншого боку, дарвінізм став називатися «соціальним дарвінізмом», пропагуючи єретичний принцип «природного відбору» і «виживання найсильніших». Як наслідок, між країнами посилилася недобросовісна конкуренція, і міжнародна спільнота перетворилася на світ джунглів.

Підступний спосіб 4. Сліпа віра в науку

Пропаганда позитивізму, сцієнтизму, вищість науки й заміна людської раціональності «науковою раціональністю», яка змушує людей довіряти тільки тому, що вони бачать на власні очі, вірити в те, що можна побачити й помацати, і відповідно, навпаки, — усе це підсилює в людях атеїзм. Явища, які сучасна наука не може пояснити, відносять до забобонів, або на них просто заплющують очі, наче їх узагалі немає. Кийком науки б’ють по духовній вірі та моральності людей. Наука перетворилася на релігію, яка відкидає усе, що їй чуже, і яка монополізувала сферу освіти і знань.

Підступний спосіб 5. Філософія боротьби

Теорія діалектики Гегеля, одного з творців німецької класичної філософії, фактично є нічим іншим, як певними правилами логічного мислення, які були детально описані в Китаї ще в доціньську епоху (період до 221 р. до н. е.). Марксизм однобоко перейняв гегелівську теорію діалектики, безмірно перебільшивши в ній протистояння й боротьбу учасників конфлікту. Мета комунізму не в тому, щоб залагоджувати конфлікти, а в тому, щоб, як казав Чан Кайші, «конфлікти у світі максимально розросталися, і боротьба між людьми ніколи не вщухала». На практиці злий дух комунізму розпалює ненависть між людьми, створює і підсилює конфлікти. Зрештою, скориставшись хаосом, він стане ініціатором революції. або ж здійснить державний переворот і захопить владу. Цю модель уже випробовували безліч разів.

Підступний спосіб 6. Гул безлічі голосів

На засадах атеїзму й матеріалізму були створені й поширилися численні філософські течії і віяння, такі як марксизм, макіавеллізм, соціалізм, нігілізм, анархізм, утилітаризм, естетизм, фрейдизм, модернізм, екзистенціалізм, постмодернізм, деконструктивізм та інші. З одного боку, усе це створювало ідеологічне протистояння, а з іншого — залучало філософів і вчених до вивчення численних заплутаних і понурих теоретичних питань, які здаються глибокими, відволікаючи від справді важливих проблем. Науковці — це члени суспільства, які мають високий інтелект. Однак за останні понад 100 років дуже багато з них перетворилися на інструменти пропаганди ідеології диявола або ж вони можуть трактувати події у світі тільки за допомогою спотвореної і мутованої свідомості.

Підступний спосіб 7. Мовний хаос

Подібно до «новомови» Океанії з роману Джорджа Орвелла «1984» диявол, використовуючи своїх представників у світі людей, створив безліч нових слів або дав нові визначення вже наявним. У словнику диявола свобода перетворилася на крайню ступінь свободи від будь-яких обмежень, які накладають норми моралі, закони й традиції. Такі поняття, як «перед Богом усі рівні», «перед законом усі рівні», «рівні можливості» перетворилися на однобоку рівність результатів, тобто на абсолютну зрівнялівку. Любов до всіх, яка описана виразами «гуманна людина любить людей» або «любити ближнього, як самого себе», перетворилася на так звану поблажливість, де немає ніяких принципів. Раціональність перетворилася на вузьке поняття позитивізму — інструментальну раціональність. Поняття справедливості перетворилося на «соціальну справедливість», яка передбачає рівність результатів. Мова — це інструмент мислення. Диявол захопив «панівну висоту» у сфері встановлення визначень слів. Це те ж саме, що він узяв під контроль сферу людського мислення й напрямок її розвитку. Люди, яких так обмежили, стали легко керованими й можуть робити тільки ті висновки, які дозволяє їм робити диявол.

2. Руйнування традиційної культури

Традиційну культуру людства систематично передавали людям Боги. Вона призначена не лише для того, щоб підтримувати нормальне функціонування людського суспільства. Важливіше призначення переданої Богами культури полягає в тому, щоб наприкінці часів люди могли зрозуміти проповідуваний Богом Закон і бути врятованими, уникнувши відсіяння. Передана Богами культура природним чином відіграє роль запобігання й протидії ідеології диявола та його планам. Саме тому диявол неодмінно намагається різними способами захопити або змусити людей руйнувати традиційну культуру. Він висуває численні далекосяжні цілі, залучаючи групи та окремих людей до боротьби за їх досягнення. Цими цілями він підміняє традиційний світогляд і цінності людей, змушуючи їх боротися впродовж усього свого життя й навіть жертвувати життям заради них.

Підступний спосіб 8. Псування системи освіти

Освіта відіграє в суспільстві дуже важливу роль. Протягом кількох тисяч років за допомогою традиційної освіти люди передавали наступним поколінням найкраще зі своєї культури, направляючи суспільство до добра, виховуючи громадян із високим рівнем моралі та певними навичками. З XIX століття в країнах Європи й Америки почали створювати систему обов’язкової і державної освіти. Коли почалося ХХ століття, державна освіта стала дедалі активніше закладати у свідомість учнів антитрадиційні концепції, водночас відкидаючи духовну віру й моральність. Теорія еволюції стала обов’язковою для вивчення. Підручники поступово заповнилися ідеями атеїзму, матеріалізму й класової боротьби. Оскільки диявол контролював укладання підручників, з них витіснено зміст, який не відповідає формі мислення диявола, зокрема традиційна культура й твори великих класиків. Кмітливим і вдумливим студентам закладають форму мислення диявола, або їхній розум та інтелект спрямовують на дрібні неважливі питання. Диявол зробив так, що в них просто не лишається часу на обдумування корінних питань, що стосуються людського життя й суспільства. Також було збільшено час, який учні мають проводити в навчальному закладі. Це зроблено, щоб якомога раніше забрати дітей із-під батьківської опіки, щоб на них якомога менше впливала сім’я та щоб вони змалку виробляли в себе форму мислення диявола. Прикриваючись «незалежним мисленням», учнів віддаляли від традицій, вирощуючи в них неприязнь до вчителів і старших у сім’ї, заохочуючи йти проти традицій і авторитету. Поступово навчання спростили, щоб учні дедалі гірше й гірше опановували навички читання, писання та рахування. Освіта закладає в них усілякі мутовані уявлення, а ще, пояснюючи це політкоректністю, — перекручену історію. Це роблять для того, щоб учні втратили здатність обдумувати складні й глибокі питання, щоб вони поринули в поверхові, вульгарні та збуджувальні розваги, щоб у них не було звички обмірковувати питання, а також здатності обмислювати проблеми.

У країнах, де диявол захопив владу, починаючи з дитсадка й аж до магістратури, тим, хто навчається, практично в повністю закритому середовищі впродовж тривалого часу великими дозами й дуже інтенсивно закладають форму мислення диявола. Закінчивши вчитися, така людина, стикаючись із реальним суспільством, може робити висновки тільки на основі спотвореної форми мислення.

Підступний спосіб 9. Демонічне мистецтво

Традиційне мистецтво людства походить від Бога. У ранній період воно виникало в храмах, церквах та монастирях. Це важлива форма спілкування Бога з людиною, це форма культури, яка підтримує на певному рівні моральність людей. Традиційне мистецтво проявляє істинність і доброту, усе прекрасне й світле. Тому важливим завданням диявола в його прагненні зруйнувати традиційну культуру й моральність людей є доведення літератури та мистецтва до хаотичного стану. Під приводом прояву реалізму диявол спрямовує художників у бік імпресіонізму, а літераторів — у бік реалізму й натуризму. З іншого боку, під приводом новаторства, критичного реалізму й такого іншого, диявол веде діячів мистецтва в бік реалізму, абстракціонізму та інших різноманітних модерністських та постмодерністських напрямів. Як наслідок, вони глузують із піднесених і чистих речей, називаючи їх абсурдними та нудними. Своєю чергою ниці речі стали цікавими, а аморальні речі звеличують як успішні. У галереях і залах мистецтва виставляють сміття. Пронизливий вереск і поганий голос звеличується як новий напрям у мистецтві. Похмурі картини прямо зображують світ диявола. Наповнені чортівнею рок-музика й акціонізм уже перетнули найнижчу межу моральності людей. Ба навіть більше, численна молодь фанатично поклоняється своїм кумирам, зовнішній вигляд і вчинки яких огидні.

Підступний спосіб 10. Контроль над ЗМІ

Щоб увести людей в оману, диявол вигадує всілякі способи, як узяти під контроль джерела інформації. Найважливішим із цих джерел є ЗМІ. У країнах, де диявол захопив владу, він також монополізував ЗМІ. Усі ЗМІ там є рупорами компартії, які відіграють роль пропагандистів і її захисників. У країнах, де диявол ще не захопив владу, він активно пропагує крайній ступінь свободи слова, щоб омана й наклеп, вульгарність й усілякі незначні речі повністю поглинали всі серйозні ідеї та обговорення. У цих країнах він ще використовує економічні важелі, щоб узяти під контроль ЗМІ та за їхньої допомоги керувати громадською думкою. Більша частина людей витрачає час на облаштування свого побуту, вона не в змозі відшукати у величезному океані інформації справді важливий зміст. Лише невелика група людей має достатньо мудрості та сміливості, щоб побачити задуми диявола. Однак їхні заклики придушує гул безлічі голосів, і вони не впливають на загальну ситуацію.

Підступний спосіб 11. Просування порнографії, азартних ігор та наркотиків

Диявол заохочує вести занепадницький спосіб життя, до сексуальної розкутості, гомосексуалізму та інших подібних мутованих речей. Він просуває азартні ігри, наркотики тощо, щоб люди до них звикли. Він робить так, щоб молодь захоплювалася електронними ґаджетами й комп’ютерними іграми, які містять насильство, секс та різноманітну містику. Щойно в людини виникає сильна пристрасть до цих речей, вона відразу потрапляє під управління диявола і вже нездатна самостійно вийти з цього стану.

Підступний спосіб 12. Мутація професій

Традиційні ремесла були цілеспрямовано передані людям Богами. Якби люди змогли зберегти традиційні професії, то певною мірою вони змогли б зберегти пам’ять про Богів, а також підтримувати зв’язок із ними. Диявол не може стерпіти того, що люди матимуть якийсь зв’язок із Богом, тому він присягнувся як завгодно знищити традиційні ремесла. Він випустив безліч демонів, закинувши таким чином у різні професії незліченну кількість привабливих модних хаотичних речей, що набирають різного вигляду. Так він призвів до мутації і зіпсував традиційний дух і норми, що містилися в різних професіях і спеціальностях. Традиційні ремесла дуже швидко було забуто, уже немає людей, які могли б їх перейняти. Професії та спеціальності почали віддалятися від традиційності та потрапили в порочне коло так званого новаторства. Диявол дав людям, які прагнуть слави та вигоди, мутоване натхнення й «новаторство», зробивши світ барвистим і строкатим, ведучи людей слідом за цим потоком, посилюючи їхні бажання та занурюючи в розваги. Увесь цей хаос сам собою є успіхом диявола, адже, якщо люди не можуть дотримуватися тієї форми існування, яку їм запланували Боги, якщо вони не мають часу замислюватися про справжній сенс свого буття, то це рівнозначно тому, що люди йдуть шляхом до загибелі, який проклав для них диявол.

3. Руйнування суспільного ладу

У світі людей компартія проявляється у двоякій формі: бандитської спільноти й злого культу. Злий культ — це її форма свідомості, а бандитська спільнота — це її форма організації. Щоб захопити весь світ, компартії неодмінно треба вибрати кілька своїх представників у світі людей. На Сході це Ленін, Сталін, Мао Цзедун, Цзян Цземінь та інші партійні лідери, а також їхні поплічники. На Заході форма організації компартії та її представники проявляються дуже складно. Усім відомо, що найшвидше захопити весь світ вийде, якщо використовувати найбільш впливові організації та людей.

Тому диявол для здійснення своїх задумів неодмінно вибиратиме найвпливовіших людей. Є три основні форми влади: політична (військова влада є продовженням політичної влади), влада грошей та дискурсивна влада. Політична влада належить, зокрема, урядові та політичним партіям. Владу грошей мають такі утворення, як фінансові групи й торгово-промислові підприємства. Дискурсивну владу формують, зокрема, релігійні та наукові кола, сфера освіти, ЗМІ, література та мистецтво. Диявол пристрасно жадає запустити лапу в усі ці три форми влади, щоб узяти їх під контроль.

Підступний спосіб 13. Руйнування релігійних громад

Диявол спричинив мутацію релігій, замінив авраамічні релігії соціальними, відправив своїх агентів до церков, щоб ізсередини змінити релігійні доктрини й навіть канони. Він сфабрикував якусь теологію визволення, упроваджуючи в релігію марксизм і класову боротьбу. Так він зіпсував моральність священнослужителів. Як наслідок, люди повністю втратили надію, що Бог може їх спасти.

Підступний спосіб 14. Руйнування інституту сім’ї

Бог створив для людей стійку структуру суспільства, основною частиною якої є сім’я, держава та церква. Сім’я — це корінна суспільна одиниця, яку Бог створив для людей. Це цитадель захисту духовної віри, це корінна ланка практичного застосування норм моральності, це фундамент стабільності суспільства, це головна структура успадкування та передання культури. Використовуючи фемінізм, антипатріархат, рух за сексуальну свободу, рух за легалізацію гомосексуальних шлюбів, заохочення до спільного проживання, позашлюбні зв’язки, розлучення, аборти й т. ін., диявол перевернув з ніг на голову й зруйнував традиційні сім’ї, змішавши в родині ролі чоловіка й жінки. Це знаменний крок, до якого вдався диявол, щоб знищити людей за допомогою руйнування людської моралі.

Підступний спосіб 15. Східні диктатури

Диявол скористався тим, що Росія після Першої світової війни ослабла, і спочатку, скинувши з трону царя, спровокував там революцію, а потім здійснив жовтневий державний переворот і захопив владу. Так виникла перша у світі соціалістична держава — Радянська Росія. Так само був створений Комінтерн (в історії дістав назву Третій інтернаціонал), який почав поширювати революцію по всьому світу. Компартії США й Китаю були засновані в 1919 і 1921 роках відповідно. Усі вони були осередками компартії Радянської Росії і підпорядковувалися їй як своєму господарю. КПРС підтримувала КПК, спираючись на насильство і брехню, а також на особливу ситуацію, що склалася в китайському суспільстві після Другої світової війни. Вона фактично захопила владу в Китаї. КПРС і КПК у мирний час проводили вкрай жорстокі розправи над громадянами своїх країн, знищивши десятки мільйонів людей. За допомогою диктатури пролетаріату КПК провела небувалу в історії «Культурну революцію», оголосивши війну всім досягненням людської цивілізації і зруйнувавши п’ятитисячолітню традиційну культуру. У 80-х роках минулого століття, щоб вийти з кризи свого існування, КПК провела політику «реформ і відкритості». Водночас у політичній сфері партія контролю анітрохи не ослабила. Потім КПК придушила студентський рух і почала придушення духовного руху Фалуньгун, яке триває і досі.

Підступний спосіб 16. Проникнення на Захід

Традиційні китайські династії, традиційні західні монархії, а також республіканський лад США з поділом влади (на законодавчу, виконавчу та судову — прим. пер.) — усе це політичні форми, які Боги встановили людям у різні періоди, спираючись на конкретну ситуацію в людському суспільстві. Оскільки диявол поки ще не може прямо захопити владу в західних країнах за допомогою революції, він використав метод проникнення. Тобто він поступово підточує організм західних країн, поступово захоплює верховенство у сфері ідеології. І тепер у західних країнах уже майже повністю реалізовано трансформовану комуністичну систему правління, хіба що там не говорять про насильницьку революції.

Підступний спосіб 17. Перекручування законів

Джерелом законів є настанови Бога, а норми моральності — це незмінна основа законів. Після того як диявол дав нові визначення словам «моральність», «свобода» тощо, він ще на крок наблизився до здобуття права встановлювати й тлумачити закони. У комуністичних країнах Сходу диявол встановлює порочні закони й довільно їх інтерпретує. У західних демократичних країнах він використовує метод проникнення й так само довільно тлумачить закони, а за допомогою внесення поправок до законів він створює для людей нові рамки поведінки, анулює встановлені нормами моралі поняття добра і зла й по-новому встановлює їх за допомогою законів. За допомогою законів він захищає зло (наприклад, вбивство, позашлюбні зв’язки, гомосексуалізм) й атакує добро.

Підступний спосіб 18. Контроль над грішми

Було скасовано золотий стандарт. Контролюючи емісію грошей, диявол створює циклічні економічні кризи. Було змінено традиційну концепцію управління грішми, що працювала за принципом «витрачати, порівнюючи з доходами». Отже, уряди й пересічні громадяни потрапили до виру високого та надвисокого рівня споживання й уже не можуть звідти вибратися. Стимулюючи країни збільшувати свої борги, диявол послаблює суверенітет цих країн. Те, що пересічних громадян стимулюють купувати в борг, підвищує їхню залежність від банків і уряду. Таким чином вони потрапляють у довічне боргове рабство.

Підступний спосіб 19. Вищий уряд

Використовуючи глобалізацію економіки, диявол хоче створити світовий уряд і змусити країни відмовитися від суверенітету. Диявол застосовує м’які та жорсткі методи. З одного боку, він використовує Лігу націй, ООН, регіональну інтеграцію, світовий уряд тощо у якості наживки, вимальовуючи прекрасні перспективи майбутнього. Та водночас він вдається до залякування й підкупу урядів та окремих політиків різних країн і шляхом військової сили, воєнних дій і соціальних потрясінь робить так, щоб люди втрачали відчуття безпеки в усьому світі. Це допомагає йому поступово реалізовувати плани приведення всього світу до вкрай тоталітарних систем правління, за яких здійснюватиметься найжорсткіший контроль над чисельністю населення, адміністративний контроль та ідеологічний контроль.

4. Узяти під контроль громадські рухи й спричинити соціальні потрясіння

Щоб остаточно підірвати традиційний спосіб життя людського суспільства, диявол спричинив масову міграцію населення, ініціював громадські рухи та призвів до соціальних потрясінь. Ці процеси приголомшили людей. Вони тривали щонайменше кілька сотень років.

Підступний спосіб 20. Розв’язати війну

Війна — ефективний засіб досягнення цілей диявола. Вона може зламати наявний світовий порядок, зруйнувати традиційні форпости й прискорити насадження диявольської ідеології. Диявол стояв за багатьма війнами. Наприклад, він використав Першу світову війну для ліквідації кількох європейських імперій та ослаблення царської Росії, щоб підготувати ґрунт для більшовицького перевороту. Другу світову війну він використав як підготування ґрунту для того, щоб компартія захопила владу в Китаї, і водночас щоб допомогти збройним силам СРСР захопити східноєвропейські країни і створити там соціалістичний табір. Друга світова війна до того ж спричинила хаос у владі колишніх колоніальних країн. КПРС і КПК скористалися нагодою, щоб створити в різних країнах комуністичні партії та ініціювати так звані національно-визвольні рухи. Як наслідок, вони взяли під контроль безліч країн Азії, Африки та Латинської Америки.

Підступний спосіб 21. Підбурювати до революції

Захоплення влади — найшвидший для диявола спосіб знищити людство. Якщо тільки була така можливість, диявол завжди обирав захоплення влади. Підсумовуючи результати дій Паризької комуни, Маркс зазначив, що робітничий клас обов’язково повинен зруйнувати наявний держапарат і замінити його на свій. Питання захоплення влади завжди було центральним у марксистській політології. Підбурювання до революції можна розділити на кілька етапів: перший — розпалювання ненависті і створення розколу в суспільстві; другий — за допомогою брехні ввести народні маси в оману, створивши «об’єднаний фронт революції»; третій — поодинці розгромити кожну супротивну силу; четвертий — за допомогою насильства створити атмосферу терору та хаосу; п’ятий — здійснити державний переворот і захопити владу; шостий — знищити реакціонерів і за допомогою революційного терору створити новий порядок. Комуністичні країни, марно намагаючись розпалити світову революцію, заснували Комінтерн і здійснювали експорт революції в усі куточки світу. Це допомогло утвердитися лівацьким силам у різних країнах і спричинило там хаос.

Підступний спосіб 22. Економічна криза

Економічні кризи створюють і використовують, щоб утворити зручну нагоду, щоб розпочати революції або, вдаючи рятівника, запропонувати соціалістичний спосіб розв’язання проблеми. Політиканам демократичних країн, які шукають вихід із критичної ситуації за всяку ціну, тільки й залишається раз по раз продавати душу дияволу, крок за кроком занурювати країну в соціалістичне болото великого уряду, який усе контролює, і високих податків. Американські неомарксисти кажуть: «Справжній задум ворога приховано за його реакцією». У якомусь сенсі це показує тактику диявола. Велика депресія в 30-х роках минулого століття підштовхнула європейські та американські країни піти шляхом великого уряду й активного втручання держави в економіку. Фінансова криза 2008 року також підготувала підґрунтя для подальшого зсуву урядів уліво.

Підступний спосіб 23. Вирубати під корінь

Таке явище, як міграція населення, існує з давніх-давен. Це нормальне явище в людському суспільстві. Однак починаючи з періоду нової історії (від епохи Відродження до 1918 року, прим.пер.) виникла певна тенденція масштабного переселення народів. Як міжнародна міграція, так і міграція в межах однієї держави є результатом навмисного управління з боку злого духа. Він робить так, щоб люди опинялися далеко від своєї батьківщини й рідних місць, завдяки чому злий дух може досягти безлічі цілей: розбавити національну самосвідомість, розмити межі країн, послабити державний суверенітет і, як наслідок, здатність кожної країни захищати свої культурні традиції і громадський порядок. Він робить так, щоб маси людей втратили своє культурне коріння, і їх було ще легше втягнути в сучасні течії; користуючись нагодою, він збурює ненависть і суперечність між релігією і народом; ще новоприбулі мігранти, які не твердо закріпилися на новому місці стають головним електоратом лівацьких партій; він робить так, щоб величезна кількість людей погано пристосовувалася до нового середовища і з ранку до вечора працювала не покладаючи рук заради засобів до існування. Урешті-решт у них не залишається часу на речі зі сфери духовності й моральності, немає можливості брати активну участь у державному й громадському житті. Це створює представникам диявола зручні умови для захоплення влади й дає можливість контролювати напрям розвитку суспільства.

Підступний спосіб 24. Масові рухи

Злий дух комунізму використовує деякі давно наявні в суспільстві явища й тенденції, щоб створювати провокації та ескалацію подій, роблячи так, щоб деякі нормальні соціальні вимоги роздувалися до потужних рухів, унаслідок чого злий дух досягає своїх цілей: створює сум’яття в суспільстві, виступає і нападає на політичних опонентів, позбавляє права голосу й знижує високі критерії моральності. Як наслідок, щойно виникає вдалий момент, він захоплює владу. Західні рухи пацифізму, антимілітаризму, екологізму та інші — усі належать до цієї категорії.

Підступний спосіб 25. Тероризм

Комуністична революція починається з тероризму. Комуністичні країни здійснюють державний терор. Як колишній СРСР, так і КПК надавали матеріальну допомогу         й підтримку міжнародному тероризмові, який становить собою диверсійні сили для боротьби з вільним західним світом. Теоретичною основою для сучасного терору став ленінізм, який розвинувся з філософії боротьби. Диявол за допомогою різних способів створює розкол в суспільстві й розпалює ненависть. Він робить так, що чия завгодно особиста ворожнеча переростає в ненависть до ще більшої групи людей. Це призводить до різноманітних терактів. Безглузді вбивства терористами невинних людей підсилюють у людях відчуття абсурду й безпорадності, тому суспільство перетворюється на місце, у якому людям ніде врятуватися. Повсюдне насильство з ще більшою ймовірністю робить із людей антисоціальних, понурих і стривожених мізантропів. Це зруйнувало згуртованість суспільства, що існувала раніше, і фрагментувало його. Завдяки цьому диявол досяг своєї мети стосовно людей — «розділяй і володарюй».

5. Бичем і калачем, розділяй і володарюй

Щоб знищити людство, диявол стосовно різних людей використовував різний підхід: убивства, підкуп, контроль, обман або перетворення когось на знаряддя вбивства й бандитів для здійснення революції або підняття заколоту.

Підступний спосіб 26. Убивство інакодумців

У всіх людей різний рівень мудрості. Хтось близький до Бога й має хорошу здатність до розуміння. Таких дияволу обдурити непросто. Особливо в країні з такою тривалою історією, як Китай, підступам диявола було важко досягти своєї мети. Тому КПК провела цілу низку політичних рухів. Вона винищила незліченну кількість представників еліти традиційної культури та за дуже короткий проміжок часу створила культурний розрив. Незалежно від того, у Китаї чи на Заході, коли мова йде про мудрих і сміливих людей, здатних розгадати підступний задум диявола, він не гребує засобами, щоб їх фізично знищити. Він може використовувати і політичні рухи, і переслідування на релігійному ґрунті, і фабрикування неправдивих звинувачень, і навіть таємні вбивства.

Підступний спосіб 27. Переманювання еліти на свій бік

Злий дух переманює на свій бік еліту різних країн і професій, щоб вони служили йому. Для цього він умисно створює їм вигідні умови. А величина влади, яку він дає їм, визначається ступенем покори йому. Усілякій еліті, яка прагне до влади й слави, він дарує владу та славу; жадібних спокушає вигодою; коли мова йде про самовдоволених, він допомагає їм ще більше роздувати своє его; щодо людей невеликого розуму він сповна використовує їхню обмеженість; з відданими людьми він чинить так, щоб вони поміняли об’єкт своєї відданості; фанатично захопленим він збільшує ступінь їх захопленості; розумних і талановитих він спокушає ширмою науки, матеріалізмом і правом голосу; стосовно людей із високими ідеалами й добрими намірами він повною мірою використовує їх доброту й ідеали. Диявол дозволяє цим людям стати президентами, прем’єр-міністрами, ученими, талановитими людьми, тими, хто ухвалює рішення, можновладцями, елітою, начальниками, олігархами й великими банкірами, професорами, експертами та нобелівськими лауреатами. Він дозволяє їм мати статус, ранг, великий авторитет, мати владу й силу, що привертають загальну увагу, і володіти невичерпними багатствами. Він чинить відповідно до обставин, не обмежуючи себе якимись шаблонними діями, «призначає ліки відповідно до хвороби» і завжди діє безпомилково. В очах диявола всі ці жертви обману є «агентами, які нічого не знають», «корисними ідіотами».

Підступний спосіб 28. Задурювання народних мас

За допомогою контролю над каналами інформації, використовуючи хибний погляд на історію (наприклад, марксистський класовий підхід до історії), диявол її фальсифікує, знижує якість системи освіти й контролює ЗМІ. Хитро використовує зовнішній спокій і поверхові розваги; робить так, щоб народ хвилювали лише власні інтереси та вульгарні захоплення, щоб він був одурманений еротикою, спортивними змаганнями та плітками. Одночасно з цим народ звеличують, догоджають електорату, роблять так, щоб він утратив пильність і розсудливість. У тоталітарних комуністичних країнах народу категорично не дозволяють брати участь у політичному житті. А в демократичних — увагу населення, стурбованого соціальними проблемами, спрямовують на несуттєве, на дрібниці, на політичні питання, які не варті уваги (наприклад, на права транссексуалів). Це відома хитрість, яка в китайському воєнному мистецтві називається «відкрито ремонтувати гірські дороги, а таємно форсувати річку біля Ченьцана» (ідіома про тактику, яку використовував Лю Бан; мається на увазі, що про людське око роблять одне, а фактично цим прикривають справжні дії, прим. пер.). Створюють об’єкт пильного зацікавлення суспільства, розкручують сенсаційну подію. Для прикриття своїх справжніх намірів диявол навіть може не погребувати терактами й локальними війнами. Народ захоплюють у полон за допомогою сучасної ідеології. Голоси тих, хто досі дотримується традиційних уявлень, топлять у громадській більшості. За допомогою демагогії про різні темні сторони національної культури в людях культивують огиду до традицій. Молодь підбурюють виступати проти авторитету, зловживати «критичним мисленням», «творчим мисленням», докорінно перешкоджають і навіть остаточно відрізають молодь від засвоєння знань і мудрості традиційної культури.

Підступний спосіб 29. Створення банд

У комуністичних країнах після повного винищення традиційної культурної еліти диявол намагається перетворити тих, кого не може вбити, на «вовченят», готових, не змигнувши оком, убивати людей. Він чекає відповідної миті, щоб такі люди експортували революцію і заколоти до інших країн і регіонів. Після того як КПК захопила владу в Китаї, вона використала життя одного покоління, щоб успішно виростити покоління «вовченят». У початковий період «Культурної революції» ці «вовченята» скоювали всілякі злочини: побиття, вандалізм, грабежі та підпали. Дівчата-підлітки вбивали викладачів і водночас не відчували ні найменшого каяття. У-мао-дан (армія інтернет-пропагандистів КПК, прим.пер.), яка зараз проявляє бурхливу активність у всіх соцмережах, з будь-якого приводу закликає до побиття і вбивств. «Ліпше нехай у материковому Китаї більше не росте трава, щоб тільки можна було забрати назад острови Сенкаку», «Нехай ліпше весь Китай покриється могилами, щоб тільки вбити всіх японців до єдиного». Вони також є латентними вбивцями, яких виростила КПК. На Заході комуністичні партії прямо засвоїли досвід Французької революції і Паризької комуни. Як передові загони в кожній революції і кожному заколоті використовували збіговисько бандитів, які ні про що не замислюються і не мають совісті та жалю.

Підступний спосіб 30. Прискорення зміни поколінь

Зміну поколінь прискорюють, дедалі швидше виводячи з гри людей старшого покоління. Роблять так, щоб люди похилого віку були далеко від центру влади, який визначає суспільні тенденції. Цим способом прискорюють відхід людства від традицій. Безперервно знижують мінімальний вік, який дає право голосувати на виборах. У політиці й у всіх професіях підвищується питома вага молоді, унаслідок чого людей із традиційними поглядами й тверезим мисленням зміщують на периферію і навіть витісняють. У літературі й мистецтві, а також попкультура звеличують смаки й цінності молоді. Людей заохочують гнатися за модою, відповідати сучасним трендам, інакше їх виведуть із гри. Прискорюють науково-технічне оновлення й прискорюють темп життя, до якого літнім людям неможливо пристосуватися; прискорюють міграцію, перебудову й модернізацію міст і т. ін. Змінюється вигляд колишніх міст і сіл, у результаті чого у літніх людей виникає відчуття відчуження. Для покоління людей середнього й молодого віку збільшується побутове навантаження, унаслідок чого в них не залишається сил проводити час зі своїми батьками та про них піклуватися. Як наслідок, у людей похилого віку зростає почуття самотності й безпорадності.

Підступний спосіб 31. Фрагментація суспільства

У традиційному суспільстві люди допомагають і підтримують один одного. Коли виникають суперечності, то в ролі інструмента гармонізації відносин між людьми виступає релігія, моральність, закон тощо. Завдяки цьому структура суспільства має велику стійкість. Диявол не зміг за короткий термін розколоти, деморалізувати й довести до краху таке гармонійне суспільство. Тому йому обов’язково потрібно було розколоти суспільство на дуже маленькі елементи. Найкраще було б, щоб кожна людина воювала одна з одною, і ні в кого з них не було б ніяких спільних справ. Отже, дияволу було б зручно знайти відповідну мить, щоб розгромити кожного ворога поодинці. Диявол усіма способами, використовуючи різні критерії, розколює суспільство на групи, які протистоять одна одній, а потім розпалює між ними ненависть і боротьбу. Наприклад, підставою для розколу може стати класова, статева, расова, етнічна, конфесійна і т. ін. суперечка. Розпалюється взаємний антагонізм між власниками й незаможними, панівним і «пригнобленим» класами, «прогресивними» і «відсталими» елементами, лібералами й консерваторами та ін. З іншого боку, повноваження держави безперервно розширюються. Таким чином у роздроблених та ізольованих одне від одного людей не буде можливості змагатися з тоталітарним урядом, що контролює всі ресурси. Цілковито зрозуміло, що фрагментація суспільства й централізація влади тоталітарного уряду — це дві сторони одного й того ж процесу.

6. Маскування й запобіжні заходи

Як злочинець, який під час учинення злочину намагається стерти свої відбитки пальців, диявол теж усіляко намагається себе приховати. Його трюки вкрай вправні й досконалі.

Підступний спосіб 32. Уведення в оману

Дрібне шахрайство часто відбувається таємно в темряві. Проте величезне, як небо, шахрайство диявола відбувається в усіх на очах і навіть схоже на «справедливе, логічне й законне». Пересічні громадяни не в змозі зрозуміти й навіть уявити собі, наскільки злісні й величезні ці задуми диявола. Тому навіть якщо хтось і стане розкривати їх, людям буде дуже важко зрозуміти й прийняти все це. До того ж диявол ще умисно в різній формі відкриває частину своїх планів, змушуючи людей губитися в здогадах і перебувати в страху, посилюючи в такий спосіб хаос.

Підступний спосіб 33. Обманні ходи

Під час «холодної війни» світ розділився на два військово-політичні блоки, які між собою ворогували. Хто б міг подумати, що дві практично повністю протилежні суспільні системи будуть рухатися шляхом диявола, тільки в різних формах. На Заході всі ці видозмінені комуністи, соціалісти, фабіанці, ліберали, прогресисти та навіть ті, хто відкрито критикує СРСР або китайську модель, намагаються побудувати форми суспільства, які насправді не дуже й відрізняються одна від одної. Інакше кажучи, диявол на Сході й на Заході, у комуністичному таборі й у вільному світі різними правдами й неправдами, обманними маневрами робить так, що обидві сторони допомагають одна одній і покривають одна одну.

Підступний спосіб 34. Демонізація опонентів

Диявол демонізуватиме тих, хто викриває його злочини, називаючи їх «змовниками», «екстремістами», «представниками вкрай правого крила», «представниками альтернативного правого крила», «расистами», «сексистами», «ксенофобами», «розпалювачами війни», «людьми, які провокують ненависть», «нацистами», «фашистами» тощо. Так він намагається витіснити їх на узбіччя суспільства й науки, перетворити на «білих ворон», зробити так, щоб люди їх зневажали й намагалися триматися від них осторонь, щоб їхні промови не знаходили підтримки й щоб саме їхнє існування ні на що не впливало. Ми тут не хочемо реабілітувати людей, яким дали всі ці назви, ми просто хочемо вказати на те, що наклеювання таких ярликів із несхвальним значенням є улюбленим прийомом диявола.

Підступний спосіб 35. Відволікання уваги

Дияволи встановили свої плани щодо деяких націй, груп та окремих людей. Підбурюючи народ ненавидіти, побоюватися й проводити розслідування щодо цих націй, груп або окремих людей, диявол таким чином відводить їхню увагу від самого себе.

Підступний спосіб 36. Контроль над більшістю

Попри те, що дияволи максимально використовують перераховані вище прийоми, однаково є люди, які помічають їхні таємниці. Це дуже мудрі люди. Але дияволи вже взяли під свій контроль абсолютну більшість людей. Це і є та соціальна основа, за допомогою якої дияволи покривають себе. Ті деякі люди, які виявляють плани дияволів, стають ізгоями, і їхні заклики, не знаходячи відгуку, затихають.

* * *

Методи, за допомогою яких диявол знищує людей, дуже різноманітні та мінливі. Ці 36 підступних способів — усього лише частина цих методів. Вищеописані методи диявола вже доволі сильно жахають, але це далеко не весь арсенал злісних диявольських прийомів. Люди завжди могли тільки недооцінювати підступність диявола й ніколи не були здатні переоцінити його. Щоб занадто не затягувати розповідь, ми лише загальними словами розповіли про найчастіше використовувану тактику диявола. Докладніше і з конкретними прикладами ми поступово розкриємо все в наступних розділах.

Попередня | Перейти до змісту | Наступна

Джерело: EpochTimes

Злой призрак компартии не исчез вслед за распадом компартии в Восточной Европе

Часть 15: Коммунистические корни терроризма

Содержание

Введение

1. Государственный терроризм при коммунистических режимах
2. Как коммунистические страны экспортировали террор
3. Коммунистические истоки исламского экстремизма

1) Сейид Кутб: «Маркс» исламского экстремизма
2) Ленинский авангард джихада
3) Коммунистическое ядро исламского экстремизма
4) Влияние Кутба на рост терроризма
5) Мусульмане стали жертвами коммунизма

4. Коммунистическая партия Китая поддерживает терроризм

1) Поддержка компартией Китая террористической деятельности Ясира Арафата
2) Связи КПК с «Аль-Каидой»

5. Тайный альянс между терроризмом и западными левыми радикалами

Заключение

Предыдущая | Перейти к содержанию | Следующая

* * *

Введение

Утром 11 сентября 2001 года террористы захватили четыре пассажирских авиалайнера и направили их на башни-близнецы Всемирного торгового центра в Нью-Йорке, а также на здание Пентагона в Вашингтоне, в результате чего погибло около 3000 человек. Впервые после нападения Японии на Перл-Харбор Соединённые Штаты перенесли масштабный удар на своей собственной земле. Теракты 11 сентября оказали большое влияние на весь мир. США начали глобальную войну с терроризмом, свергнув власть талибов в Афганистане и диктатуру Саддама Хусейна в Ираке.

С тех пор широкая общественность много узнала о террористическим движении и его наиболее ярких представителях, таких как «Аль-Каида» и Усама бен Ладен. Однако мало кто знает о тесной связи терроризма с коммунизмом.

Термины «терроризм» и «террорист» впервые появились в 1795 году. Они имеют отношение к эпохе террора во время Великой французской революции [1], которая заложила основу для коммунистического движения (см. часть 2 данной книги).

В современном мире терроризм проявляется главным образом в трёх формах: государственный терроризм при коммунистических режимах, террористическая деятельность агентов коммунистических режимов за границей с целью распространения насильственной революции, а также исламский экстремизм, идеология и методы которого во многом заимствованы у коммунизма.

1. Государственный терроризм при коммунистических режимах

Столетие коммунистического эксперимента над обществом — это век лжи, насилия и убийств. Терроризм является важным инструментом распространения коммунистической идеологии по всему миру. Возникновение коммунистического правления в стране всегда без исключения приводит к мобилизации всей государственной машины для создания террора. Такие спонсируемые правительством репрессии и являются государственным терроризмом.

Владимир Ленин опирался на террор, чтобы захватить власть в России. В 1918 году глава ВЧК Феликс Дзержинский, которого Ленин называл героем-революционером, прямо заявил: «Мы выступаем за организованный террор, и это следует откровенно признать» [2].

В 1919 году марксист Карл Каутский опубликовал книгу «Терроризм и коммунизм», в которой сделал всесторонний обзор того, что произойдёт при диктатуре пролетариата, которую стремился установить Ленин. Проанализировав насилие, возникшее в ходе Французской революции, Каутский пришёл к выводу, что ленинские большевики переняли террористические методы якобинцев и будут повторять их [3].

Российский историк Юрий Н. Афанасьев обвинил Ленина в том, что он начал политику государственного террора, насилия и беззакония. «Насилие — это фактически вся наша история», — сказал Афанасьев [4].

Позже коммунистические режимы Сталина, Мао Цзэдуна, Пол Пота, Фиделя Кастро, Эриха Хонеккера, Николае Чаушеску, Ким Ир Сена и других диктаторов опирались на убийства для поддержания своей власти. Жестокость и преступления их режимов уже рассматривались в предыдущих частях данной книги.

Насилие и убийства являются лишь одним из методов распространения компартиями терроризма. Гораздо более разрушительным является использование коммунизмом слияния политики и религии, чтобы внедрить в сознание людей партийную культуру, посеять в их сердцах семена обмана, ненависти и насилия, которые будут передаваться из поколения в поколение.

2. Как коммунистические страны экспортировали террор

Занимаясь государственным терроризмом у себя в стране, коммунистические режимы поддерживают террористические организации за рубежом с целью экспорта революции или дестабилизации обстановки в государствах, которые они считают враждебными.

Известный антикоммунистический эксперт, историк, журналист Брайан Крозье, который также был основателем и директором лондонского Института по изучению конфликтов, в течение десятилетий изучал взаимосвязь между коммунизмом и терроризмом и опубликовал множество книг и статей на эту тему. Своими работами он помогал антикоммунистическим лидерам, таким как Рональд Рейган и Маргарет Тэтчер, анализировать и лучше понимать использование коммунистическим лагерем террора [5].

Станислав Лунёв, бывший офицер Главного разведывательного управления Советского Союза (ГРУ), перешедший на сторону Запада, обвинил ГРУ в том, что оно является одним из главных наставников террористов во всём мире [6].

Многие экстремистские группировки организовывали антиамериканские атаки. В их числе Народный фронт освобождения Палестины, Красная Армия Японии, итальянские Красные бригады, немецкая террористическая организация «Фракция Красной армии», турецкие контрабандисты оружия и южноамериканские партизаны — всех их поддерживало советское КГБ.

В 1975 году Ричард Уэлч, директор ЦРУ в Афинах, был убит греческим марксистом. В 1979 году была совершена неудачная попытка покушения на верховного главнокомандующего силами НАТО в Европе генерала Александра Хейга. Были ранены трое его телохранителей. Атаку на него провела «Фракция Красной армии». В сентябре 1981 года генерал Фредерик Дж. Кройсен, командующий Центральной армией НАТО, получил ранение в городе Гейдельберге на юго-западе Германии, когда члены «Фракции Красной армии» выпустили по его бронированному автомобилю противотанковую ракету.

Однако наиболее мощной формой терроризма стал радикальный ислам, взращённый СССР и коммунистическим лагерем Восточной Европы с целью дестабилизации мусульманского мира.

В первой половине ХХ века Ближний Восток был частью западной колониальной системы. Когда народы этого региона обрели независимость, Советский Союз воспользовался возможностью и начал устанавливать там своё влияние. Однако противоречия между мусульманскими конфессиями, арабо-израильский конфликт, холодная война, нефтяная политика, столкновение цивилизаций между западной и исламской культурами привели к запутанной и хаотичной ситуации, в которой сегодня находится Ближний Восток.

Именно на этом фоне Советский Союз и проник в мусульманский регион. Это может показаться странным, ведь мусульмане верят в Аллаха, в то время как марксизм-ленинизм является атеистическим и направлен на уничтожение религии. Как они смогли найти точки соприкосновения?

Коммунистическое движение напоминает чуму, которая распространяется повсюду. Компартия России сделала свои первые успехи в мусульманском мире вскоре после Октябрьской революции.

В июне 1920 года большевики помогли установить советский режим в иранской провинции Гилян и создать Гилянскую Советскую Социалистическую Республику (известна также как Персидская Советская Республика). Созданное коммунистами правительство провело серию радикальных реформ, в том числе экспроприацию собственности помещиков, и развернуло масштабную антирелигиозную пропаганду. Все эти меры оказались крайне непопулярными, и уже в сентябре 1921 года красный режим был свергнут.

В исламских странах действительно возник и начал распространяться «исламский социализм». Среди его наиболее ярких представителей — лидер Движения за национальное освобождение Палестины (ФАТХ) Ясир Арафат и президент Египта Гамаль Абдель Насер. ФАТХ активно поддерживалась Советским Союзом и компартией Китая и участвовала в широкомасштабной террористической деятельности.

Алжир, Южный Йемен и Афганистан в течение различных периодов времени находились под властью компартии. В 1979 году СССР вторгся в Афганистан и десять лет пытался удержать последний коммунистический режим в мусульманском мире.

Насаждение коммунизма в регионе с глубоко укоренившимися религиозными убеждениями является весьма сложной задачей. Усилия Советского Союза по экспорту социалистической революции в мусульманский мир потерпели полный крах. Однако несмотря на то, что коммунистическую власть в этом регионе установить не удалось, коммунизм оказал большое стимулирующее влияние на создание и развитие в регионе исламского экстремизма.

Ион Михай Пачепа, бывший генерал в коммунистической Румынии, советник президента Николае Чаушеску, заместитель начальника службы внешней разведки и госсекретарь Министерства внутренних дел Румынии, бежал в США в июле 1978 года, став самым высокопоставленным перебежчиком Восточного блока.

В своей статье «Российские следы» Пачепа раскрыл большое количество внутренней информации о коммунистической поддержке терроризма на Ближнем Востоке. Он в частности процитировал Александра Сахаровского, руководителя советской внешней разведки, который сказал: «В современном мире, когда ядерное оружие сделало военную силу устаревшей, терроризм должен стать нашим главным оружием».

Только в одном 1969 году было 82 угона самолёта. Многие из них были совершены Организацией освобождения Палестины (ООП), которую поддерживал СССР. Согласно воспоминаниям Пачепы, однажды, когда он зашёл в кабинет Сахаровского, он заметил множество маленьких красных флажков, расставленных на карте мира. Каждый флаг означал угнанный самолёт. Сахаровский хвастался Пачепе, что тактика угона самолётов была его собственным изобретением.

В период с 1968 по 1978 год румынское управление безопасности осуществляло еженедельные поставки самолётами военных грузов палестинским террористам в Ливане. Согласно рассекреченным после объединения Германии архивам, в 1983 году внешнее разведывательное управление Восточной Германии отправило ливанским террористическим организациям боеприпасы для автоматов Калашникова на сумму 1 877 600 долларов США, а Чехословакия предоставила исламским террористам 1000 тонн пластичной взрывчатки Semtex-H [8].

В начале 70-х годов прошлого века бывший тогда глава КГБ, а затем генеральный секретарь компартии Советского Союза Юрий Андропов начал тщательно спланированную скрытую пропагандистскую кампанию, направленную на то, чтобы посеять семена антисемитизма и ненависти к США во всём арабском и исламском мире. В связи с этим на Западе Андропова стали называть «отцом новой эпохи дезинформации» [9].

3. Коммунистические истоки исламского экстремизма

После терактов в США 11 сентября 2001 года в мире произошли крупные перемены. Усама бен Ладен и возглавляемая им террористическая организация «Аль-Каида» долгое время не сходили с первых полос газет. Угроза исламского экстремизма была у всех на устах.

У большинства людей во всём мире события 11 сентября вызвали шок и печаль. Но в Китае, где вся информация подвергается строгой цензуре компартии, реакция была совершенно иной. От интернет-форумов и чатов до университетских столовых, большое количество китайцев выражали поддержку террористам. В комментариях они писали: «Хорошая работа!» и «Решительно поддерживаем акты правосудия в отношении США». Согласно опросу 91 701 человека на крупнейшем китайском веб-сайте NetEase, только 17,8% опрошенных выразили решительный протест терроризму, в то время как большинство людей выразили враждебность по отношению к Соединённым Штатам или же выбрали ответ: «Самое интересное ждёт впереди», радуясь чужой беде [10].

Китайцы, приветствовавшие теракты, никогда не видели бен Ладена и ему подобных, но у них было такое же мышление, как и у террористов. У этого есть своя причина. Ядовитые корни мышления китайцев и террористов одинаковые. Китайцы с самого детства подвергались отравляющему влиянию коммунистической пропаганды и культуры компартии. Однако логично будет спросить, какое же отношение это имеет к бен Ладену, который воевал против Советского Союза в Афганистане?

Истоки экстремистского мышления бен Ладена ведут к Сейиду Кутбе, египетскому пионеру исламского терроризма, человеку, которого можно назвать «Марксом исламского экстремизма» [11] и которого часто называют «крёстным отцом современного джихадизма» [12].

1) Сейид Кутб: «Маркс» исламского экстремизма

Уильям Маккантс, эксперт по борьбе с терроризмом и бывший специалист Центра по борьбе с терроризмом при Военной академии США, указал на то, что исламские экстремисты, объясняя мотивы своих действий, часто ссылаются на идеологию Кутба, и многие из них считают себя его последователями [13]. Айман аз-Завахири, ставший после смерти бен Ладена лидером «Аль-Каиды», называл мысли Кутба искрами, способными разжечь огонь джихадистского экстремизма.

В 2016 году Фонд Карнеги за международный мир опубликовал отчёт эксперта по Ближнему Востоку Хассана Хассана под названием «Сектантство Исламского государства: идеологические корни и политический контекст». В конце отчёта приводится цитата человека, поддерживающего ИГ, которая отражает основную доктрину Исламского государства: «Исламское государство было разработано Сейидом Кутбом, перенято Абдуллой Аззамом, глобализовано Усамой бен Ладеном, трансформировано в реальность Абу Мусабом аз-Заркави и претворено в жизнь Абу Умаром аль-Багдади и Абу Бакром аль-Багдади» [14].

Бен Ладен, а затем Исламское государство (ИГ) приняли и развили идеологию Кутба, которую называют кутбизмом. Говоря простым языком, кутбизм — это уничтожение с помощью насилия «гнилого старого мира», поощрение джихадистов бороться до самого конца, отдавать свою жизнь за идеологию и в итоге освободить всё человечество [15].

Эта идеология напоминает сочинения Маркса и Ленина. И тому есть веская причина. В молодости Кутб был членом компартии, все его идеи пронизаны учением марксизма-ленинизма. Роберт Р. Рейли, старший научный сотрудник Комитета Сената США по международным отношениям, сказал, что Кутб фактически был связующим звеном между Коммунистическим Интернационалом, международной организацией «Братья-мусульмане» и компартией Египта [16].

Кутб родился в 1906 году. В 20–30-х годах изучал социализм и гуманитарные науки, затем два года проучился в США, а после возвращения в Египет присоединился к «Братьям-мусульманам» [17]. Кутб поддерживал тесные отношения с военным лейтенантом Гамалем Абдель Насером, лидером движения «Свободные офицеры».

В 1952 году Насер осуществил военный переворот, свергнув прозападную монархию династии Мухаммеда Али. Говорят, что этот социалистический переворот был спланирован Кутбом и «Братьями-мусульманами» вместе с Насером. Кутб надеялся, что Насер установит исламский режим, но вместо этого он встал на путь секуляризации (ослабление роли религии в жизни общества, — прим. пер.) и в 1954 году начал подавлять организацию «Братья-мусульмане».

Кутб и «Братья-мусульмане» устроили покушение на Насера, однако оно оказалось неудачным. В итоге Кутба обвинили в покушении на убийство и заключили в тюрьму. Во время первых трёх лет тюрьмы Кутб подвергался жестоким пыткам. Позже условия его содержания были смягчены, и ему разрешили писать. Находясь в тюрьме, он написал две свои самые важные работы: «В тени Корана» и «Вехи на пути». В этих двух книгах подробно описаны его взгляды на Коран, историю ислама, Египет и западное общество, а также его радикальная позиция против всего светского и против Запада.

Когда Кутб вышел на свободу, он не воспользовался возможностью покинуть Египет и снова оказался в тюрьме. В 1966 году Кутб был осуждён за участие в заговоре с целью убийства президента Насера. Его казнили через повешение.

Подрывная идеология Кутба дала новую интерпретацию исламской концепции джихада. В настоящее время джихад у многих ассоциируется со «священной войной». На самом деле на арабском языке слово «джихад» означает «прилагать усилия» и «проявлять усердие», «давать отпор». Для представителей основного течения мусульман это может означать внутреннюю борьбу (совершенствование себя) или же сопротивление внешним врагам (оборонительный джихад) [18]. Кутб расширил это понятие, включив в него активное и неограниченное применение насилия в «священной войне», а также изложил теоретические основы этой войны [19]. Кутб гордился тем, что оказался на эшафоте и стал религиозным мучеником.

Философия Кутба заключалась в том, что любая социальная система, которая подчиняется светским законам или этике, является антиисламским «старым обществом» — джахилией (невежество и незнание религиозной истины до принятия ислама, доисламское общество). Даже общество, которое называло себя мусульманским, всё ещё могло быть джахилией. Кутб считал, что в египетской социальной системе, в которой он жил, доминирует джахилия, и она должна быть свергнута [20].

По словам Кутба, это «старое общество» (джахилия) было самым большим препятствием как для мусульман, так и для немусульман в соблюдении исламских ценностей и законов. Он утверждал, что «старое общество» было навязано людям и лишило их свободы. По его мнению, живущие в «старом обществе» порабощённые люди — аналог рабочего класса в марксизме — имели право вести насильственную «священную войну» (джихад) против джахилии, и ислам это разрешает. Кутб выступал за то, что джихад является средством освобождения всего человечества, как мусульман, так и немусульман [21]. После публикации книг Кутба многие исламские лидеры считали, что Кутб зашёл слишком далеко, и расценили его идеи как ересь [22].

Кутб также заимствовал марксистскую концепцию «ложного сознания». Согласно этой концепции, простые люди принимают идеалы и культуру правителей, не осознавая своего угнетённого положения, вследствие чего не имеют желания свергнуть капитализм и заменить его социализмом. Для Кутба те, кто живёт в «старом обществе», не осознают, что они рабы и угнетённые [23], поэтому они не восстают и не начинают джихад, чтобы освободить себя.

«Что делать?» — поставил вопрос Ленин в своей одноимённой брошюре. Кутб задавался тем же вопросом, поэтому он обратился к трудам Ленина за ответами.

2) Ленинский авангард джихада

Тексты Кутба изобилуют формулировками, которые хорошо знакомы тем, кто изучает марксизм-ленинизм. Среди них такие, как «авангард», «государство», «революция» и тому подобные. Ситуация и проблемы, с которыми сталкивался Ленин во время написания брошюры «Что делать?», очень похожи на обстоятельства, с которыми столкнулся Кутб, когда он создавал свою радикальную идеологию. Ленин возлагал все надежды на успешное проведение революции, на пролетарский авангард. Кутб скопировал эту теорию, но только заменил пролетарский авангард на исламистские экстремистские организации.

Ленин особо подчёркивал важность организации и авангарда. Чётко разделив спонтанность и сознательность, он выдвинул идею партийного строительства. По словам Ленина, с помощью спонтанных действий рабочие могут выдвигать только поверхностные требования, такие как повышение заработной платы и восьмичасовой рабочий день, но им не хватает сознания, необходимого для освобождения всего человечества.

Ленин полагал, что внешние «передовые элементы» (обычно буржуазные интеллигенты, которые имеют привилегию получать образование) должны подстрекать рабочих и внушать им идею о том, что революция является их единственным выходом, и только освободив всё человечество, они смогут освободиться сами. Чтобы полностью задействовать эти «передовые элементы» (авангард), необходима строго организованная политическая партия, которая бы полностью взяла на себя обеспечение их жизненных потребностей и предоставила им возможность для подпольной работы в качестве профессиональных революционеров. Эта пролетарская политическая партия и является авангардом пролетариата [24].

Гленн Робинсон, доцент военно-морской аспирантуры в городе Монтерее, штат Калифорния, и научный сотрудник Центра ближневосточных исследований Калифорнийского университета в Беркли, сказал о радикальном исламе следующее: «Хотя по очевидным причинам идеологи джихада не цитируют Ленина как своего вдохновителя, но их, особенно Сейида Кутба, концепции и логика выдают влияние [Ленина]. Получив образование в Египте в 40-х годах, Кутб несомненно читал труды Ленина. Два ключевых понятия идеологии Кутба исходят от Ленина: джамаа (авангард) и манхадж (программа)» [25].

Опираясь на ленинизм, Кутб выступал за создание мусульманской версии ленинской авангардной партии. Мышление Кутба во многом совпадает с мышлением Ленина.

Сравнивая Кутба с Лениным, Робинсон писал: «Кутб привёл точно такой же аргумент в пользу мусульманского мира. Подавляющее большинство мусульман были слишком погружены в систему несправедливого и антиисламского правления и слишком развращены ею, чтобы знать, как и когда следует взять оружие и выступить против государства. Для организации прямых действий против государства был необходим преданный авангард джихада» [26]. Кроме того, «настойчивость Ленина в отношении авангарда как основной силы проявлялась в виде детальной и последовательной программы действий, которая позволяла осуществить революцию. Всё это также нашло своё отражение в книгах Кутба в исламской интерпретации» [27].

Для Кутба этот авангард, состоящий из тех, кого он называет «истинными мусульманами» (то есть экстремисты), имеет революционную миссию по освобождению всех мусульман и всей человеческой цивилизации. То есть авангард должен нанести мощный удар по «фальшивым мусульманам», следовать исламской идеологии, как её толковал Кутб, создать новую нацию, основанную на его понимании ислама, и использовать насилие, чтобы навязать ислам всему миру.

Помимо авангарда, в теории Кутба также есть содержание о социальном равенстве, ликвидации классов, отказе от правительства и освобождении человечества [28]. Все эти пункты повторяют заявленные цели коммунизма.

После смерти Сейида Кутба его брат Мухаммад продолжил публиковать его книги. Опубликованная в 1993 году книга Кутба «Мааракат уль — Исламская война — Расамаалийя» вновь раскрыла коммунистические истоки мышления Кутба. В книге Кутб откровенно заявляет, что ислам — это «уникальное, конструктивное и позитивистское вероучение (акида), которое было сформировано на основе христианства и коммунизма, соединив их самым совершенным образом, и которое включает в себя все их (христианства и коммунизма) цели, добавив к ним гармонию, баланс и справедливость» [29].

3) Коммунистическое ядро исламского экстремизма

Классовая борьба представляет собой ещё одну марксистскую концепцию, которая стала центральной для исламского экстремизма. Карл Маркс всю свою жизнь пытался разжигать конфликты между пролетариатом и буржуазией, чтобы усилить противоречия между ними до точки невозврата, когда остаётся единственный путь «решения» — революция. Исламские экстремисты действуют примерно так же.

Разве уничтожение Всемирного торгового центра в Манхэттене помогло создать единый мусульманский мир, о котором мечтал Кутб? Конечно, нет. Это было просто средством обострения конфликта между западным и мусульманским миром. Теракты на Западе разжигают ненависть к мусульманам, а потом эта ненависть вызывает ответную ненависть в мусульманских странах [30]. Эти действия аналогичны действиям Маркса и Ленина, которые пытались разжигать конфликты между пролетариатом и буржуазией, чтобы создать условия, необходимые для начала революции.

Не будет преувеличением сказать, что теория Кутба больше похожа на коммунизм, чем на традиционный ислам. Хоть даже исламские экстремисты противостоят коммунизму, фактически они впитали в себя основы коммунистической революционной доктрины. Как отметил один учёный: «Реальным врагом, противостоящим свободному миру, остаётся коммунизм, а радикальный ислам является не чем иным, как коммунизмом, скрытым под традиционной мусульманской одеждой» [31].

Это происходит не только в мусульманском мире. Западное контркультурное движение распространило по всему миру левую идеологию, в результате люди стали более восприимчивы к идеологии радикальных учений, тяготеющей к насилию. Финский политолог Антеро Лейцингер считает, что современный терроризм зародился в период между 1966 и 1967 годом и развивался одновременно с международным коммунистическим движением. По словам Лейцингера, это не случайное совпадение. В 60-х годах, когда радикальные студенческие движения в западных странах были в самом разгаре, многие участвовавшие в этих движениях иностранные студенты, приехавшие из мусульманского мира, впитали идеологию левого крыла и, вернувшись домой, привезли левые концепции, такие как «насилие» и «революция». Таким образом они создали благоприятную почву для зарождения и распространения терроризма [32].

В 1974 году Абдалла Шлейфер, профессор тележурналистики в Американском университете в Каире, встретился с Айманом аль-Завахири, который впоследствии стал лидером террористической организации «Аль-Каида». В то время аль-Завахири изучал медицину в Каирском университете. Он хвалился Шлейферу, что исламские экстремистские группы большинство своих членов набирают в элитных вузах, таких как медицинские и инженерные институты. По словам Шлейфера, его это тогда не удивило: в 60-х годах в таких вузах была самая высокая концентрация молодых марксистов. Он отмечал, что исламское движение было просто новой тенденцией, которая возникла в ходе студенческих восстаний 60-х годов.

Шлейфер вспоминал: «Я сказал: „Слушай, Айман, я бывший марксист. Когда ты говоришь, я ощущаю, что вернулся назад в партию. Я не чувствую, что общаюсь с традиционным мусульманином“» [33].

Некоторые люди ассоциируют исламский экстремизм с фашизмом (исламофашизм) и по разным причинам не говорят о его коммунистическом происхождении. На самом деле фашизм является одним из видов национализма и не имеет какой-то определённой религиозной основы. Если рассматривать исламский экстремизм с точки зрения его общего подхода и доктрин, становится очевидным, что он имеет больше общего с коммунизмом.

4) Влияние Кутба на рост терроризма

Работы Кутба оказали влияние на многих молодых арабов, включая палестинского учёного, а затем одного из основателей «Аль-Каиды» Абдуллу Юсуфа Аззама [34]. В отчёте Комиссии 9/11 описано влияние Кутба на мировоззрение бен Ладена, а Аззам прямо назван «учеником Кутба» [35].

Мухаммад Кутб, младший брат Сейида Кутба, также был одним из важных распространителей взглядов своего брата. Позже Мухаммад Кутб отправился в Саудовскую Аравию и стал профессором в области исследований ислама. Одновременно с этим он также был ответственным за редактирование, публикацию и распространение учения своего в то время уже покойного брата.

Бен Ладен читал книги Сейида Кутба, когда был студентом. Он также был хорошо знаком с Мухаммадом Кутбом, регулярно посещая его еженедельные публичные лекции. Майкл Шейер, бывший сотрудник ЦРУ, курировавший возглавляемую бен Ладеном группу в Афганистане, а также старший научный сотрудник Джеймстаунского фонда, назвал Мухаммада Кутба наставником бен Ладена [36].

Вышеупомянутый лидер «Аль-Каиды» Айман аз-Завахири также является фанатичным последователем Сейида Кутба [37]. Когда он был молодым, неоднократно слышал от своего дяди о характере Кутба и о том, каким мукам он подвергался в тюрьме и как мужественно всё это переносил [38]. После смерти Кутба Завахири писал в своих мемуарах: «Режим насеритов считал, что после казни Сейида Кутба и его товарищей исламское движение получило смертельный удар. Однако внешнее спокойствие скрыло непосредственное взаимодействие с идеями Сейида Кутба и формирование ядра современного движения исламского джихада в Египте» [39].

В год, когда Кутб был казнён, Завахири, которому тогда было 15 лет, участвовал в формировании подпольной радикальной организации, целью которой было «претворить в жизнь взгляды Кутба» [40]. Затем Завахири присоединился к группировке «Египетский исламский джихад», а потом стал наставником бен Ладена и важным членом «Аль-Каиды». После того как бен Ладен был убит, Завахири стал лидером «Аль-Каиды».

Вышеупомянутый Гленн Робинсон, эксперт по Ближнему Востоку, сказал, что в мусульманском мире суннитов Кутб считается основным мыслителем, который подчёркивает важность насильственного джихада [41]. Практически все концепции и инновации суннитских группировок можно найти в книгах Кутба [42]. Хотя существуют различные группы джихадистов, все они имеют одну общую черту, а именно — использование насилия под знаменем ислама для реализации своих политических целей [43].

Убийство в 1981 египетского президента Анвара Садата членами организации «Египетский исламский джихад» и нападения членов террористической группировки «Аль-Гамаа аль-исламийя» на правительственных чиновников, светских интеллектуалов, египетских христиан и туристов в 90-х годах — всё это является реализацией идеологии Кутба [44].

Руководствующиеся идеологией Кутба радикальные джихадистские группировки относятся к категории салафитских джихадистов. Роберт Манн, профессор политики в австралийском Университете Ла-Тробе в Мельбурне, назвал Кутба «отцом салафитского джихадизма» и «предвестником Исламского государства» [45]. В своей книге «Разум Исламского государства: ИГИЛ и идеология Халифата» он писал: «Через пятьдесят лет после казни Сейида Кутба это стало традицией салафитского джихадизма, мышлением Исламского государства. Больше нет этапов, которые надо пройти. Мы, наконец, достигли ворот ада» [46].

В докладе стратегического исследовательского центра RAND под названием «Постоянная угроза: эволюция „Аль-Каиды“ и других салафитских джихадистов» описывается влияние Кутба на салафитских джихадистов, а также перечисляются более 40 групп салафитских джихадистов. Они проявляют активность практически на всех континентах [47].

Если взглянуть на различные экстремистские исламские организации, то можно увидеть, что, хоть даже между ними существуют противоречия, и они склонны к идеологической борьбе друг с другом, но у подавляющего большинства есть одна общая черта: агрессивная форма джихада Кутба. По сути, они приняли наследие Кутба, которое представляет собой другую форму насильственной коммунистической революции.

5) Мусульмане стали жертвами коммунизма

В опубликованном в 2011 году американским Национальным центром по борьбе с терроризмом отчёте говорится: «За последние пять лет в случаях, когда можно было установить религиозную принадлежность жертв терактов, мусульмане среди них составляли от 82% до 97%» [48].

В отчётах Госдепартамента США за 2016 год перечислены 11 072 произошедших за год терактов, в результате которых погибло 25 621 человек (из которых 6 755 человек являются участниками терактов). Террористические атаки в подавляющем большинстве случаев имели место в странах и районах с преобладающим мусульманским населением. В 2016 году теракты произошли в 104 странах, 55% из них были проведены в пяти странах: Ирак, Афганистан, Индия, Пакистан и Филиппины; 75% смертей в результате терактов произошли в пяти странах: Ирак, Афганистан, Сирия, Нигерия и Пакистан» [49].

В сравнении с западными государствами теракты там привели к гораздо меньшему количеству смертей. Проведённое американским Институтом Катона в сентябре 2016 года исследование показало, что террористы иностранного происхождения, приехавшие в США в качестве иммигрантов или туристов, несут ответственность за 3 024 из 3432 убийств, совершённых террористами на территории США в период с 1975 по 2015 год. В это число входит 2983 человека, погибших в результате терактов 11 сентября [50]. То есть ежегодно в результате терактов погибало в среднем 74 американца.

Несмотря на то, что экстремистские группировки действуют под флагом ислама, их жертвами в основном становятся мусульманские общества. Какими бы ни были поверхностные оправдания, цель терроризма — это убийства и разрушения.

4. Коммунистическая партия Китая поддерживает терроризм

Коммунистическая партия Китая (КПК) уже несколько десятков лет поддерживает террористическую деятельность за рубежом, в том числе она поддерживала и деятельность палестинского лидера террористов Ясира Арафата. Арафат разработал тактику угона пассажирских самолётов и стал вдохновителем Усамы бен Ладена.

1) Поддержка компартией Китая террористической деятельности Ясира Арафата

В 1959 году Арафат создал организацию Движение за национальное освобождение Палестины (ФАТХ), а в ноябре 1988 года основал государство Палестина. До своей смерти в 2004 году он был ключевой фигурой в различных военизированных организациях Палестины, а также наибольшим любимцем КПК на Ближнем Востоке. Он 14 раз посещал Китай и встречался почти со всеми лидерами китайских коммунистов, включая Мао Цзэдуна, Чжоу Эньлая, Дэн Сяопина и Цзян Цзэминя.

В 1964 году Арафат создал аль-Асифу («Буря») — боевое крыло ФАТХ. Сразу после этого он отправился в Пекин, чтобы встретиться с премьер-министром КНР Чжоу Эньлаем. Чжоу посоветовал ему обратить внимание на стратегию и не использовать контрпродуктивные лозунги, призывающие к полному уничтожению Израиля [51].

Помимо предоставления оружия и финансовой помощи, Пекин инструктировал Палестину, обучая эффективно противостоять США и Израилю, а также расширять своё влияние на международной арене. КПК приглашала палестинцев проходить подготовку в Китае. В январе 1965 года Арафат вступил в военный конфликт с Израилем на северных границах, используя свои партизанские отряды. В мае 1965 года Организация освобождения Палестины (ООП) открыла офис в Пекине. Вопреки установленным правилам, КПК признала этот офис дипломатической миссией и открыто поддерживала ООП на международной арене.

В ноябре 1988 года на XIX сессии Палестинского национального совета была провозглашена независимость государства Палестины. Пекин немедленно признал это и 20 ноября установил с Палестиной дипломатические отношения.

В период с 2000 по 2001 год Арафат и бывший тогда генеральный секретарь КПК Цзян Цзэминь нанесли друг другу визиты. В это же время между Палестиной и Израилем произошли кровопролитные столкновения. Израиль неоднократно осуждал Арафата, называя его «закулисным инициатором терроризма». При поддержке КПК Арафат смог противостоять Соединённым Штатам и Израилю, нанося ещё больший вред стабильности на Ближнем Востоке.

Под руководством Арафата ООП и ФАТХ совершили различные открытые и подпольные террористические акты. Он утверждал, что насильственная революция является единственным способом освободить страну. То есть его риторика практически полностью соответствовала доктрине коммунистических движений. Арафат также имел тесные связи и с другими коммунистическими странами. Он был членом Социалистического Интернационала, а организация ФАТХ имела статус наблюдателя в Партии европейских социалистов (ПЕС).

США и Израиль всегда считали, что Арафат спланировал ряд террористических атак на Ближнем Востоке. Белый дом назвал ФАТХ и ООП террористическими организациями и в 1987 году закрыл Палестинский информационный центр [52].

В 1970 году организация ФАТХ спланировала и осуществила попытку убийства короля Иордании Хусейна ибн Талала [53]. В сентябре того же года ФАТХ угнала три пассажирских самолёта в Великобритании, Германии и Швейцарии, сделав это перед телекамерами. Террористы утверждали, что угон одного самолёта гораздо эффективней, чем убийство на войне сотни израильтян [54]. Таким образом ФАТХ подала пример будущим террористам. В последующие несколько десятков лет угон пассажирских самолётов стал одним из распространённых инструментов в террористической деятельности.

В 1972 году находящаяся под контролем ФАТХ палестинская террористическая группировка «Чёрный сентябрь» напала на израильских спортсменов, которые приехали на Олимпийские игры в Мюнхене. Этой операцией руководил Али Хасан Саламе, глава службы безопасности Арафата и руководитель разведки ФАТХ. В результате атаки погибли 11 израильских спортсменов и 1 сотрудник полиции Западной Германии [55]. Арафат был одним из первых боевиков, убивавших ни в чём не повинных гражданских лиц.

2) Связи КПК с «Аль-Каидой»

Компартия Китая (КПК) имела глубокие связи с «Аль-Каидой». Тайно сотрудничая с талибами, она обеспечивала защиту бен Ладена. В 1980 году, кроме отправки моджахедам в Афганистан около 300 военных советников, КПК также создала военные тренировочные лагеря в Кашгаре и Хотане в регионе Синьцзян, где обучали владению оружием, военной стратегии, ведению пропаганды и шпионажа.

Таким образом Синьцзян стал базой для обучения афганских моджахедов борьбе с Советским Союзом. К тому времени, как СССР вывел войска из Афганистана, китайские военные обучили по меньшей мере несколько тысяч джихадистов. Пекин обеспечил их пулемётами, ракетными пусковыми установками и ракетами класса «земля-воздух» на общую сумму от двух до четырёх миллиардов долларов США [56].

КПК поддерживала тесные связи с талибами и «Аль-Каидой» после того, как талибы захватили власть в Афганистане, а также в период, когда талибы обеспечивали защиту бен Ладена. Несмотря на то, что «Аль-Каида» совершила террористические нападения на посольство США и ВМС США, а талибы отказались передать бен Ладена ООН, КПК всегда выступала против санкций ООН в отношении талибов. В 1998 году США атаковали базы «Аль-Каиды» крылатыми ракетами. Пекин заплатил «Аль-Каиде» 10 миллионов долларов США за покупку невзорвавшихся американских ракет, чтобы с их помощью усовершенствовать своё собственные вооружение [57].

В то же время КПК продолжала предоставлять военные технологии государствам-спонсорам терроризма [58]. В конце 2000 года Совет Безопасности ООН предложил принять санкции в отношении талибов, чтобы заставить их закрыть расположенные на их территории лагеря подготовки террористов бен Ладена. Однако Китай воздержался от голосования по этому вопросу. После этого КПК продолжила секретные переговоры с талибами и достигла соглашения о том, чтобы китайская компания Huawei Technologies помогла талибам создать обширную систему военной связи по всему Афганистану [59]. В день терактов 11 сентября китайские чиновники подписали с талибами договор о расширении экономического и научного сотрудничества [60].

Ещё более шокирующим является то, что после терактов 11 сентября два китайских военных офицера были названы национальными героями за публикацию в 1999 году книги под названием «Неограниченная война». В этой книге в частности говорится, что если атаковать Всемирный торговый центр в Нью-Йорке, это поставило бы США в очень затруднительное положение. Авторы книги также назвали «Аль-Каиду» организацией, способной провести такую операцию [62]. Можно сказать, что изложенная в книге концепция стала теоретическим руководством для будущих террористических действий бен Ладена.

Когда после 11 сентября Совет Безопасности ООН наложил санкции на режим талибов, Китай не только воздержался от голосования, но и направил военный персонал для поддержки власти «Талибана» сразу после того, как военные США начали наносить авиаудары по Афганистану. Также после терактов 11 сентября американские спецслужбы узнали, что связанные с военными ведомствами китайские компании ZTE и Huawei помогают талибам установить телефонную сеть в Кабуле, столице Афганистана [62].

В 2004 году стало известно, что китайские спецслужбы использовали подставные компании, чтобы помочь бен Ладену собрать средства и отмывать деньги на финансовых рынках по всему миру [63].

После падения Берлинской стены коммунистический лагерь столкнулся с угрозой полного краха. Унаследовав идеологию и методы Советского Союза, КПК осталась в одиночестве перед лицом огромного давления со стороны свободного мира. В тот самый момент, когда США и другие западные страны начали концентрироваться на осуждении коммунистической тирании, произошли трагические события 11 сентября, после которых приоритеты резко изменились. Западный мир был вынужден приостановить свои планы борьбы с коммунизмом и всё своё внимание перенести на борьбу с терроризмом. Это дало КПК отсрочку и позволило остаткам коммунизма восстановить свои силы.

В то время как западный мир вёл войну с террористами на Ближнем Востоке, между Китаем и США незаметно произошла масштабная передача капитала. За счёт денег капиталистического мира коммунизм смог построить ещё одну сверхдержаву.

Хаос, вызванный терроризмом, отвлёк внимание свободного мира от коммунистической угрозы, отодвинув таким образом на второстепенное место наиважнейшую борьбу между добром и злом, которая разворачивается в нашем мире.

5. Тайный альянс между терроризмом и западными левыми радикалами

Один современный немецкий музыкант сказал: «Это величайшее произведение искусства во всей вселенной». Однако говорил он не о Девятой симфонии Бетховена, а о терактах 11 сентября [64].

После инцидентов 11 сентября западные левые радикалы из кругов интеллигенции выражали одобрение террористическим атакам и защищали террористов. Один американский писатель похвалил террористов за то, что они разрушили «Вавилонскую башню» (то есть Всемирный торговый центр), который по его мнению был символом неправомерных действий США. Итальянский драматург и нобелевский лауреат по литературе сказал, что «спекулянты [Уолл-стрит] ежегодно убивают десятки миллионов людей, доводя их до нищеты». По его словам, «ничего страшного, если в Нью-Йорке погибнет всего лишь 20 тысяч человек» [66]. Профессор Университета Колорадо в Боулдере назвал тех, кто работал во Всемирном торговом центре, «маленькими Эйхманами», имея в виду сотрудника гестапо Адольфа Эйхмана, руководившего массовым уничтожением евреев [66].

Чтобы помешать США начать проводить военные действия в Афганистане и Ираке, различные радикальные левые силы развернули широкомасштабные антивоенные протесты. Лингвист и леворадикальный мыслитель Ноам Хомский в своей лекции в Массачусетском технологическом институте сказал, что США являются «самым крупным террористическим государством», и что Вашингтон планирует начать в Афганистане «тихий геноцид».

Представители левого крыла провели «бдения во имя мира» и другие виды протестов по всей стране. В то время как операции США против террористов в Афганистане были в полном разгаре, Хомский совершил двухнедельную поездку на индийский субконтинент, распространяя слухи среди миллионов мусульман и индусов. Он заявлял, что Соединённые Штаты собираются заморить голодом от трёх или четырёх миллионов афганцев, что поступки США гораздо более жестокие, чем теракты 11 сентября и т.п. [67]

Один профессор Колумбийского университета выразил надежду на то, что американские солдаты «миллион раз пройдут через сражение в Могадишо» [68]. Сражение в Могадишо произошло в 1993 году. Незаконные вооружённые формирования Сомали устроили засаду спецназу США, в результате чего было убито 19 американских солдат.

Инициированное левыми радикалами антивоенное движение было нацелено на Соединённые Штаты, чтобы помешать их усилиям в борьбе с терроризмом.

В феврале 2003 года, за месяц до того, как США вторглись в Ирак, телекомпания «Аль-Джазира» передала призыв бен Ладена начать уличные бои с американскими военными. В своём заявлении бен Ладен прямо сказал, что «интересы мусульман и интересы социалистов совпадают в войне против крестоносцев» [69].

Наиболее известная антивоенная организация A.N.S.W.E.R («Действуй сейчас, чтобы остановить войну и положить конец расизму») является типичным примером организации левых радикалов. Её члены в основном социалисты, коммунисты, левые или прогрессисты. Многие из её основателей имеют связи с антиимпериалистическим Международным центром действий и революционной марксистско-ленинской Всемирной рабочей партией. Таким образом, A.N.S.W.E.R фактически является передовым отрядом сталинского коммунизма.

В антивоенном движении также активно участвует организация с названием «Не от нашего имени» (Not in Our Name). Это одна из организаций Революционной коммунистической партии США, которая в свою очередь является марксистско-ленинской партией, связанной с компартией Китая [70].

Кроме активного выгораживания террористов и участия в антивоенном движении, представители левых сил в юридическом сообществе всячески выступают против федерального закона «Патриотический акт», принятого Конгрессом США вскоре после терактов 11 сентября для усиления борьбы c террористами. До принятия этого закона ФБР семь лет не могло арестовать Сами аль-Ариана, профессора информатики в Университете Южной Флориды, который оказывал финансовую поддержку террористам. Если бы этот или аналогичный закон был принят раньше, то аль-Ариана арестовали бы раньше и, возможно, это помогло бы предотвратить теракты 11 сентября [71].

Слепой шейх Омар Абдель-Рахман, который в 1993 году спланировал атаку на Всемирный торговый центр, в 1995 году был приговорён к пожизненному заключению. Его адвокат Линн Стюарт посетила его в тюрьме и передала послание Абдель-Рахмана его последователям на Ближнем Востоке. В послании содержался призыв продолжать террористическую деятельность. Стюарт была признана виновной в 2005 году. Однако удивительно то, что после этого она стала политическим кумиром для левых, и её неоднократно приглашали читать лекции в университетах, юридических школах и других заведениях [72].

В 2004 году американский учёный Дэвид Горовиц опубликовал исследование под названием «Порочный альянс: радикальный ислам и американские левые». В этой работе показана связь между исламскими экстремистами и американскими левыми радикалами. Горовиц указал на то, что радикальные левые во всём мире прикрывают исламских джихадистов [73].

Сотрудничество с террористами против западных демократических государств является частью длинного марша леворадикальных сил по уничтожению западного общества изнутри. Они готовы использовать любой способ, который может помочь им достичь этой цели. Хотя на поверхности левая идеология не совпадает с идеологией исламского экстремизма, однако их цели совпадают. Таким образом, они образовали опасный союз, направленный против западной цивилизации, и стали мощным инструментом коммунистического призрака.

Заключение

Начиная от государственного насилия и политики террора во времена Парижской коммуны и Ленина и до созданного компартией Китая государственного терроризма, коммунизм всегда использовал террор в качестве своего главного инструмента. Более того, за пределами коммунистических государств коммунизм всегда манипулирует различными группами и людьми для совершения террористических атак и создания хаоса во всём мире, чтобы отвлечь внимание общественности. Развитие технологий и отсутствие моральных ограничений значительно упрощают террористам их преступную деятельность. Каждую минуту люди во всём мире находятся под угрозой их атак.

С помощью насилия террористы создают в обществе беспорядок, а с помощью запугивания устанавливают контроль над людьми. Чтобы достичь своих целей, они нарушают общечеловеческие моральные принципы. В их основных идеях содержатся корни коммунизма. Можно сказать, что коммунистическая идеология обеспечила теоретическую основу для их порочных ценностей.

Жертвами исламского экстремизма в основном являются жители стран, из которых происходят террористы. Несмотря на то, что СМИ концентрируют своё внимание в основном на террористических атаках, которые нацелены на западное общество, подавляющее большинство убитых составляют мусульмане. Точно так же более 100 миллионов жертв коммунизма являются гражданами коммунистических стран.

Терроризм неотделим от коммунизма, который сам по себе является основной причиной террора во всём мире. Пока не будут выкопаны ядовитые корни коммунизма, человечество не обретёт мир. Только ясно осознав роль коммунизма в террористической деятельности и став на сторону традиционных ценностей и духовной веры, люди смогут защитить себя от угрозы уничтожения.

Предыдущая | Перейти к содержанию | Следующая

Ссылки:

[1] Brian Whitaker, “The Definition of Terrorism,” The Guardian, May 7, 2001 , https://www.theguardian.com/world/2001/may/07/terrorism.

[2] “Lenin and the Use of Terror,” World Future Fund, http://www.worldfuturefund.org/wffmaster/Reading/Quotes/leninkeyquotes.htm.

[3] K. Kautsky, Terrorism and Communism: A Contribution to the Natural History of Revolution (1919), https://www.marxists.org/archive/kautsky/1919/terrcomm/index.htm.

[4] Carey Goldberg, “‘Red Saturday’ Not Such a Celebration for Lenin,” Associated Press, April 21, 1990，https://apnews.com/0f88bdb24ea112b606c9c56bca69e9dd; Francis X. Clines, “Upheaval in the East; Soviet Congress Debates New Presidency,” The New York Times, March 13, 1990, https://www.nytimes.com/1990/03/13/world/upheaval-in-the-east-soviet-congress-debates-new-presidency.html.

[5] Brian Crozier,The Rise and Fall of the Soviet Empire (Rocklin, CA: Prima Lifestyles, 2000).

[6] Stanislav Lunev, Through the Eyes of the Enemy: The Autobiography of Stanislav Lunev (Washington D.C.: Regnery Publishing, Inc., 1998), 80.

[7] “The KGB’s Terrorist Footprints,” The Washington Post, September 23, 1981，https://www.washingtonpost.com/archive/politics/1981/09/23/the-kgbs-terrorist-footprints/16f129fd-40d7-4222-975c-6e39044768bf/?utm_term=.0f15a9d808da.

[8] Ion Mihai Pacepa, “Russian Footprints,” National Review, August 24, 2006， https://www.nationalreview.com/2006/08/russian-footprints-ion-mihai-pacepa/.

[9] Ion Mihai Pacepa and Ronald Rychlak, Disinformation: Former Spy Chief Reveals Secret Strategies for Undermining Freedom, Attacking Religion, and Promoting Terrorism (Washington D.C.: WND Books, 2013), Chapter 33.

[10] 〈911恐怖分子袭击事件之后：国内言论摘登〉，《当代中国研究》，2001年第4期， http://www.modernchinastudies.org/us/issues/past-issues/75-mcs-2001-issue-4/596-911.html。

[11] Paul Berman, “The Philosopher of Islamic Terror,” The New York Times Magazine, March 23, 2003, https://www.nytimes.com/2003/03/23/magazine/the-philosopher-of-islamic-terror.html.

[12] Raymond Ibrahim, “Ayman Zawahiri and Egypt: A Trip Through Time,“ The Investigative Project on Terrorism: A Special Report, November 30, 2012, https://www.investigativeproject.org/3831/ayman-zawahiri-and-egypt-a-trip-through-time.

[13] Dale C. Eikmeier, Qutbism: An Ideology of Islamic-Fascism, Defense Technical Information Center, March 2007, accession number ADA485995, http://www.dtic.mil/docs/citations/ADA485995

[14] Hassan Hassan, The Sectarianism of the Islamic State: Ideological Roots and Political Context (Washington: Carnegie Endowment for International Peace, 2016), 26, https://carnegieendowment.org/files/CP_253_Hassan_Islamic_State.pdf.

[15] Andrew McGregor, “Al-Qaeda’s Egyptian Prophet: Sayyid Qutb and the War On Jahiliya,” Terrorism Monitor 1, No. 3, https://jamestown.org/program/al-qaedas-egyptian-prophet-sayyid-qutb-and-the-war-on-jahiliya/.

[16] Robert R. Reilly, The Roots of Islamist Ideology (London: Centre for Research into Post-Communist Economies, 2006), 4, http://crce.org.uk/briefings/islamistroots.pdf.

[17] Paul Berman, “The Philosopher of Islamic Terror,” The New York Times, March 23, 2003, https://www.nytimes.com/2003/03/23/magazine/the-philosopher-of-islamic-terror.html.

[18] Andrew McGregor, “Al-Qaeda’s Egyptian Prophet: Sayyid Qutb and the War On Jahiliya,” Terrorism Monitor 1, No. 3, https://jamestown.org/program/al-qaedas-egyptian-prophet-sayyid-qutb-and-the-war-on-jahiliya/.

[19] A. E. Stahl, “ ‘Offensive Jihad’ in Sayyid Qutb’s Ideology,” International Institute for Counter-Terrorism, March 25, 2011, https://www.ict.org.il/Article/1097/Offensive-Jihad-in-Sayyid-Qutbs-Ideology#gsc.tab=0.

[20] Andrew McGregor, “Al-Qaeda’s Egyptian Prophet: Sayyid Qutb and the War On Jahiliya,” Terrorism Monitor 1, No. 3, https://jamestown.org/program/al-qaedas-egyptian-prophet-sayyid-qutb-and-the-war-on-jahiliya/.

[21] A. E. Stahl, “ ‘Offensive Jihad’ in Sayyid Qutb’s Ideology,” International Institute for Counter-Terrorism, March 25, 2011, https://www.ict.org.il/Article/1097/Offensive-Jihad-in-Sayyid-Qutbs-Ideology#gsc.tab=0

[22] Andrew McGregor, “Al-Qaeda’s Egyptian Prophet: Sayyid Qutb and the War On Jahiliya,” Terrorism Monitor 1, No. 3, https://jamestown.org/program/al-qaedas-egyptian-prophet-sayyid-qutb-and-the-war-on-jahiliya/.

[23] Roxanne L. Euben, “Mapping Modernities, ‘Islamic’ and ‘”Western’,” in Border Crossings: Toward a Comparative Political Theory, ed. Fred Reinhard Dallmayr (Lanham, MD: Lexington Books, 2013), 20.

[24] Vladimir Lenin, What Is to Be Done? Trans. Joe Fineberg and George Hanna, https://www.marxists.org/archive/lenin/works/1901/witbd/.

[25], [26], [27] Glenn E. Robinson, “Jihadi Information Strategy: Sources, Opportunities, and Vulnerabilities,” in Information Strategy and Warfare: A Guide to Theory and Practice, eds. John Arquilla and Douglas A. Borer (London: Routledge, 2007), 92.

[28] Andrew McGregor, “Al-Qaeda’s Egyptian Prophet: Sayyid Qutb and the War On Jahiliya,” Terrorism Monitor 1, No. 3, https://jamestown.org/program/al-qaedas-egyptian-prophet-sayyid-qutb-and-the-war-on-jahiliya/.

[29] 该书原文为阿拉伯文，在许多穆斯林网站可以查到引述段落的英文翻译和阿拉伯原文图片，如“Impaling Leninist Qutbi Doubts: Shaykh Ibn Jibreen Makes Takfir Upon (Declares as Kufr) the Saying of Sayyid Qutb That Islam Is a Mixture of Communism and Christianity,” http://www.themadkhalis.com/md/articles/bguiq-shaykh-ibn-jibreen-making-takfir-upon-the-saying-of-sayyid-qutb-that-islam-is-a-mixture-of-communism-and-christianity.cfm。

[30] Damon Linker, “The Marxist Roots of Islamic Extremism,” The Week, March 25, 2016, http://theweek.com/articles/614207/marxist-roots-islamic-extremism.

[31] Chuck Morse, Islamo-Communism: The Communist Connection to Islamic Terrorism (City Metro Enterprises, 2013), Introduction.

[32] Antero Leitzinger, “The Roots of Islamic Terrorism,” The Eurasian Politician, No. 5 (April-September 2002), http://users.jyu.fi/~aphamala/pe/issue5/roots.htm.

[33] Lawrence Wright, The Looming Tower: Al-Qaeda and the Road to 9/11 (New York: Knopf Publishing Group, 2006), 21.

[34] Dawn Perlmutter, Investigating Religious Terrorism and Ritualistic Crimes (New York: CRC Press, 2004), 104.

[35] The 9/11 Commission Report, The National Commission on Terrorist Attacks Upon the United States, 72, https://www.9-11commission.gov/report/911Report.pdf.

[36] Michael Scheuer, Through Our Enemies’ Eyes: Osama bin Laden, Radical Islam, and the Future of America, 2nd ed. (Washington: Potomac Books, 2006), 114.

[37] Lawrence Wright, The Looming Tower: Al-Qaeda and the Road to 9/11 (New York: Knopf Publishing Group, 2006), 36.

[38] Lawrence Wright, “The Man Behind Bin Laden: How an Egyptian Doctor Became a Master of Terror,” The New Yorker, September 16, 2002, https://www.newyorker.com/magazine/2002/09/16/the-man-behind-bin-laden.

[39] Lawrence Wright, The Terror Years: From Al-Qaeda to the Islamic State (New York: Vintage Books, 2016), 17.

[40] Lawrence Wright, The Looming Tower: Al-Qaeda and the Road to 9/11 (New York: Knopf Publishing Group, 2006), 36.

[41] Glenn E. Robinson, “The Four Waves of Global Jihad, 1979-2017,” Middle East Policy XXIV, No. 3 (Fall 2017), 70.

[42] Glenn E. Robinson, “Jihadi Information Strategy: Sources, Opportunities, and Vulnerabilities,” in Information Strategy and Warfare: A Guide to Theory and Practice, ed. John Arquilla, Douglas A. Borer (London: Routledge, 2007), 88.

[43] Glenn E. Robinson, “The Four Waves of Global Jihad, 1979-2017,” Middle East Policy, Vol. XXIV, No. 3 (Fall 2017), 85.

[44] Anthony Bubalo and Greg Fealy, “Between the Global and the Local: Islamism, the Middle East, and Indonesia,” The Brookings Project on U.S. Policy Towards the Islamic World, No. 9 (Oct. 2005):7, https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2016/06/20051101bubalo_fealy.pdf.

[45] Robert Manne, “Sayyid Qutb: Father of Salafi Jihadism, Forerunner of the Islamic State,” The ABC, November 7, 2016, http://www.abc.net.au/religion/articles/2016/11/07/4570251.htm.

[46] Joshua Sinai, “Mining the Roots of the ‘Why and How’ of Terrorism,” The Washington Times, October 31, 2017, https://www.washingtontimes.com/news/2017/oct/31/book-review-the-mind-of-the-islamic-state-by-rober/.

[47] Seth G. Jones, A Persistent Threat: The Evolution of al Qa’ida and Other Salafi Jihadists (Rand Corp, 2014), 64-65, https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/research_reports/RR600/RR637/RAND_RR637.pdf.

[48] 2011 Report on Terrorism, National Counterterrorism Center, 14, https://fas.org/irp/threat/nctc2011.pdf.

[49] Country Reports on Terrorism 2016, Bureau of Counterterrorism and Countering Violent Extremism, https://www.state.gov/j/ct/rls/crt/2016/272241.htm.

[50] Alex Nowrasteh, Terrorism and Immigration: A Risk Analysis, Cato Institute, September 13, 2016, https://object.cato.org/sites/cato.org/files/pubs/pdf/pa798_1_1.pdf.

[51] 时延春：〈周恩来与中东〉，《党史纵横》，2006年第一期，页7-8， http://waas.cssn.cn/webpic/web/waas/upload/2011/06/d20110602193952375.pdf。

[52] “U.S. Orders Closure of Palestine Information Office – Department Statement, September 15, 1987 – Transcript,” US Department of State Bulletin, November, 1987，https://web.archive.org/web/20090808192756/http://findarticles.com/p/articles/mi_m1079/is_n2128_v87/ai_6198831/.

[53] Andrea L. Stanton, Edward Ramsamy, Carolyn M. Elliott, Peter J. Seybolt, eds., Cultural Sociology of the Middle East, Asia, and Africa: An Encyclopedia, Vol. 1 (Los Angeles: SAGE, 2012), 274.

[54] Stefan Aubrey, The New Dimension of International Terrorism (Zürich: vdf Hochschulverlag AG an der ETH, 2004), 34.

[55] Stefan Aubrey, The New Dimension of International Terrorism (Zürich: vdf Hochschulverlag AG an der ETH, 2004), 34-36.

[56] S. Frederick Starr, Xinjiang: China’s Muslim Borderland, 1st Ed. (London: Routledge, 2004), 149.

[57] John Hooper, “Claims that China Paid Bin Laden to See Cruise Missiles,” The Guardian, October 20, 2001, https://www.theguardian.com/world/2001/oct/20/china.afghanistan.

[58] Ted Galen Carpenter, “Terrorist Sponsors: Saudi Arabia, Pakistan, China,” The Cato Institute, November 16, 2001, https://www.cato.org/publications/commentary/terrorist-sponsors-saudi-arabia-pakistan-china.

[59] “China’s Role in Osama bin Laden’s ‘Holy War’ On America,” The Population Research Institute 3, No. 23, https://www.pop.org/chinas-role-in-osama-bin-ladens-holy-war-on-america/.

[60] Yitzhak Shichor, “The Great Wall of Steel Military and Strategy in Xinjiang,” in Xinjiang: China’s Muslim Borderland, ed. S. Frederick Starr (London: Routledge, 2004), 158.

[61] John O. Edwards, “China’s Military Planners Took Credit for 9/11,” NewsMax, September 24, 2002, https://rense.com/general29/sdspl.htm.

[62] “Chinese Firms Helping Put Phone System in Kabul,” The Washington Times, September 28, 2001, https://www.washingtontimes.com/news/2001/sep/28/20010928-025638-7645r/.

[63] D. J. McGuire, “How Communist China Supports Anti-U.S. Terrorists,” Association for Asian Research, September 15, 2005, http://www.asianresearch.org/articles/2733.html.

[64], [65] Jamie Glazov, United in Hate: The Left’s Romance with Tyranny and Terror (Los Angeles: WND Books, 2009), Chapter 14.

[66] “Ward Churchill Profile,” Discoverthenetworks.org, http://www.discoverthenetworks.org/individualProfile.asp?indid=1835.

[67] Jamie Glazov, United in Hate: The Left’s Romance with Tyranny and Terror (Los Angeles: WND Books, 2009), Chapter 14.

[68] “Nicholas De Genova Profile,” Discoverthenetworks.org, http://www.discoverthenetworks.org/individualProfile.asp?indid=2189.

[69], [70], [71] Jamie Glazov, United in Hate: The Left’s Romance with Tyranny and Terror (Los Angeles: WND Books, 2009), Chapter 14.

[72] “Lynne Stewart Profile,” Discoverthenetworks.org, http://www.discoverthenetworks.org/individualProfile.asp?indid=861.

[73] David Horowitz, Unholy Alliance: Radical Islam and the American Left (Washington D.C.: Regnery Publishing, Inc., 2004), 37.

Источник: EpochTimes