Blog

Все більше японських компаній скорочують робочий тиждень до чотирьох днів замість звичайної п’ятиденки, дотримуючись щорічних керівних принципів економічної політики уряду, спрямованих на покращення балансу між роботою та особистим життям.

Panasonic Holdings Corporation ADR стала останньою компанією, яка перейшла на чотириденний робочий тиждень, приєднавшись до глобального банку Mizuho та оператора Uniqlo Fast Retailing Co, повідомило 3 травня місцеве ЗМІ Kyodo News.

Генеральний директор Panasonic Юкі Кусумі сказав, що компанія прагне досягти оптимального балансу між роботою та особистим життям для своїх співробітників. Згідно з новими правилами роботи, співробітники зможуть підробляти у вихідні дні.

Японія відома своєю жорсткою організацією роботи, де довгі години в офісі символізують високу трудову етику. Однак останніми роками випадки «перевтоми», коли співробітники кінчали життя самогубством або страждали від проблем зі здоров’ям, змусили країну замислитися над своєю культурою праці.

Уряд вперше ввів факультативний чотириденний робочий тиждень у свої керівні принципи економічної політики у 2021 році, закликаючи компанії дозволити співробітникам працювати чотири дні на тиждень, щоб покращити баланс між роботою та особистим життям, особливо для тих, хто має обов’язки для догляду за сім’єю.

Японський багатонаціональний конгломерат Hitachi Ltd. є однією з організацій, які прийняли факультативний чотириденний робочий тиждень, дозволяючи своїм співробітникам самостійно складати графік роботи за умови, що вони вкладаються у потрібну місячну норму робочого часу.

Фармацевтична компанія Shionogi & Company Ltd. також дозволила своїм працівникам брати додатковий вихідний. Вони отримуватимуть 80 відсотків своєї звичайної зарплати.

«Компанії розглядають чотириденний робочий тиждень як спосіб утримати кваліфікованих співробітників, оскільки потрібен час, щоб найняти когось нового і підняти його до того ж рівня», — сказав Kyodo News Хіромі Мурата, старший науковий співробітник японського інституту Recruit Works.

Microsoft Corp. заявила у 2021 році, що її продуктивність збільшилася на 40 відсотків після надання 2300 японським співробітникам вихідних у п’ятницю.

Але є й побоювання з приводу того, як себе виявить чотириденний робочий тиждень в Японії. Хісасі Ямада з Японського науково-дослідного інституту повідомив Kyodo News, що чотириденний робочий тиждень може ускладнити управління персоналом та його оцінку.

«Скажімо, якщо співробітники влаштовуються на другу роботу, менеджерам буде складно дізнатися, скільки часу вони працюють загалом, і однаково оцінити тих, хто бере два вихідні на тиждень, і тих, хто бере три. З погляду співробітників, вони не хотіли б, щоб їхні прибутки від основної роботи зменшувалися», — сказав Ямада.

За матеріалами The Epoch Times USA

Высокоскоростной интернет-сервис Starlink компании SpaceX, принадлежащей генеральному директору Tesla Inc Илону Маску, всего за два месяца стал насчитывать около 150 000 пользователей в Украине.

Вице-премьер-министр Украины Михаил Федоров в понедельник в Твиттере сообщил о количестве пользователей, которые пользуются Starlink, поскольку война с Россией вступила в 70-й день.

«…около 150 тысяч активных пользователей в день. Это важнейшая поддержка для инфраструктуры Украины и восстановления разрушенных территорий», — написал Федоров в своем сообщении в Twitter.

В феврале Маск откликнулся на просьбу Украины предоставить станции Starlink после вторжения России.

SpaceX передала Украине тысячи комплектов спутникового интернета после того, как страна в феврале обратилась к Маску с просьбой предоставить эти станции. Они были установлены в больницах и других важных объектах инфраструктуры.

Starlink передает высокоскоростной интернет через спутники с орбиты Земли, особенно в отдаленные районы, включая те, которые пострадали от войны или стихийного бедствия.

По сообщениям, Маск был близок к коммерческому запуску Starlink в Украине за несколько месяцев до вторжения России.

Starlink планирует вывести на орбиту 4425 спутников к 2024 году.

По материалам The Epoch Times USA

Високошвидкісний інтернет-сервіс Starlink компанії SpaceX, що належить генеральному директору Tesla Inc Ілону Маску, за два місяці отримав близько 150 000 користувачів в Україні.

Віцепрем’єр-міністр України Михайло Федоров на 70-й день війни, у понеділок, повідомив про кількість користувачів, які користуються Starlink.

«…близько 150 тисяч активних користувачів на день. Це найважливіша підтримка для інфраструктури України та відновлення зруйнованих територій», — написав Федоров у своєму повідомленні у Twitter.

У лютому Маск відгукнувся на прохання України надати станції Starlink після вторгнення Росії.

SpaceX передала Україні тисячі комплектів супутникового інтернету після того, як країна у лютому звернулася до Маска з проханням надати ці станції. Вони були встановлені у лікарнях та інших важливих об’єктах інфраструктури.

Starlink передає високошвидкісний інтернет через супутники з орбіти Землі, особливо у віддалені райони, включаючи ті, що постраждали від війни чи стихійного лиха.

За повідомленнями, Маск був близьким до комерційного запуску Starlink в Україні за кілька місяців до вторгнення Росії.

Starlink планує вивести на орбіту 4425 супутників до 2024 року.

За матеріалами The Epoch Times USA

Пекин продолжает обвинять США в эскалации войны. Он не просто хочет разрушить американскую систему — он хочет заменить ее. Стратегия Китая по оспариванию международного порядка под руководством США в основном осуществляется по двум отдельным, но взаимосвязанным направлениям.

Во-первых, Пекин рассказывает о неудачах внешней политики Вашингтона, указывая на ее последствия и осуждая ее методы вмешательства.

Во-вторых, Пекин пропагандирует китайскую модель управления как лучшую альтернативу либерально-демократическому режиму, подчеркивая выборочные экономические показатели и отстаивая преимущество своих принципов марксистского коллективизма “высшего блага” над “бесчеловечным” западным индивидуализмом.

В международной политике Пекин продолжает рассматривать российско-украинскую войну как прямое следствие неудачной внешней политики США. На протяжении всего конфликта Коммунистическая партия Китая (КПК) продолжала возлагать вину за начало военных действий на иностранное вмешательство США и безрассудное расширение НАТО.

26 апреля пропагандистские издания КПК опубликовали множество материалов о том, что США представляют собой интервенционистскую угрозу для мирового сообщества. И это не единичный случай. На протяжении почти двух месяцев с тех пор, как Россия впервые начала свою военную операцию, постоянно появлялись такие заголовки, как “Роль НАТО после окончания холодной войны: пешка для США в стремлении к гегемонии” (People’s Daily) и “[НАТО] … чудовищный пережиток времен холодной войны” (Синьхуа́).

Предложение из первой статьи резюмирует общее настроение, которое пыталась подчеркнуть пропаганда КПК: “Кризис в Украине еще раз доказывает, что гегемония США является толчком к глобальной нестабильности, а США – крупнейший виновник беспорядков в мире”. Эту же точку зрения разделяют и те, кто принимает решения в Кремле.

Россия представила ряд аргументов в пользу своей военной операции в Украине: денацификация, обеспечение интересов национальной безопасности в Черноморском регионе, обеспечение нейтралитета Украины и остановка распространения НАТО на восток. 25 апреля министр иностранных дел России Сергей Лавров вновь заявил, что его страна выступает против трансатлантического альянса.

“НАТО, по сути, вступает в войну с Россией через доверенное лицо и вооружает это доверенное лицо. На войне, как на войне”, — сказал Лавров во время телевизионного выпуска новостей.

Тем не менее, все эти оправдания были основаны на одной главной предпосылке — той же самой, которая упоминалась выше в китайских источниках: эпоха однополярности Соединенных Штатов прошла, и “крестовый поход” Вильсона за международную либеральную демократию, подкрепленный экономической (и военной) гегемонией Вашингтона, больше не жизнеспособен.

Россия постоянно обвиняет в кровопролитии в Украине конфронтационный военный истеблишмент США.

В этом вопросе Китай и Россия солидарны. Оба они считают относительное ослабление Соединенных Штатов необходимым условием для возникновения многополярного мира. Последний будет определяться международным балансом сил, в котором региональные центры силы имеют свою собственную сферу влияния, свободную от вмешательства других, таких как Китай в Юго-Восточной Азии и Россия на постсоветском пространстве.

Второй составляющей стратегии Пекина по подрыву гегемонии США является продвижение примера КПК как эффективной модели управления, как в качестве средства запугивания конкурирующих стран в географической близости, так и в качестве жизнеспособной альтернативы системе либеральной демократии, которой придерживаются Соединенные Штаты.

В условиях, пока пламя войны продолжает бушевать в Украине, молчаливая поддержка Китаем России связана не только с выгодными торговыми сделками или расширением доступа на рынок. Напротив, речь идет о том, чтобы привлечь внимание к внешней политике США и сделать кровопролитие отражением политической системы Америки в целом.

В недавнем репортаже The Wall Street Journal говорится, что лидер КПК Си Цзиньпин ставит во главу угла постоянный экономический рост выше 5 процентов и стабильное управление как прямой вызов системе, возглавляемой США. Он стремится показать, что “китайская однопартийная система является превосходной альтернативой западной либеральной демократии, и что США приходят в упадок как в политическом, так и в экономическом плане”. Поэтому увеличение производства и достижение целей роста является необходимым условием геополитической конкуренции в той же степени, что и для внутреннего процветания.

Чем больше участников международной системы, которые принимают авторитарный стиль управления сверху вниз, подобный китайскому — независимо от того, считают ли они себя марксистами или нет, — тем выгоднее это Пекину.

Возможно, Пекин не оказывает такого явного давления на другие национальные государства, как СССР или США во второй половине 20-го века. Тем не менее, он определенно стремится склонить их к своей системе стабильного и предсказуемого — пусть и деспотичного — авторитаризма.

Не секрет, что Пекин интерпретирует российско-украинский конфликт через призму китайско-американской конкуренции. Однако важно понимать, что это выходит за рамки простых экономических соображений или конкурирующих военных интересов — это борьба за политический характер мирового сообщества.

По материалам The Epoch Times USA

Пекін і далі звинувачує США у ескалації війни. Він не просто хоче зруйнувати американську систему — він хоче замінити її. Стратегія Китаю щодо заперечення міжнародного порядку під керівництвом США переважно здійснюється за двома окремими, але взаємопов’язаними напрямками.

По-перше, Пекін розповідає про невдачі зовнішньої політики Вашингтона, вказуючи на її наслідки та засуджуючи її методи втручання.

По-друге, Пекін пропагує китайську модель управління як найкращу альтернативу ліберально-демократичному режиму, наголошуючи на вибіркових економічних показниках і відстоюючи перевагу своїх принципів марксистського колективізму “вищого блага” над “нелюдським” західним індивідуалізмом.

У міжнародній політиці Пекін і далі розглядає російсько-українську війну як прямий наслідок невдалої зовнішньої політики США. Упродовж усього конфлікту Комуністична партія Китаю (КПК) продовжувала покладати провину за початок воєнних дій на втручання США та безрозсудне розширення НАТО.

26 квітня пропагандистські видання КПК опублікували безліч матеріалів про те, що США є інтервенціоністською загрозою для світової спільноти. І це не поодинокий випадок. Упродовж майже двох місяців відтоді, як Росія вперше розпочала свою воєнну операцію, постійно з’являлися такі заголовки, як “Роль НАТО після закінчення холодної війни: маріонетка США в прагненні до гегемонії” (People’s Daily) та “[НАТО]… жахливий пережиток часів холодної війни” (Сіньхуа́).

Речення з першої статті резюмує загальний настрій, який просуває пропаганда КПК: «Криза в Україні ще раз доводить, що гегемонія США є поштовхом до глобальної нестабільності, а США — найбільший винуватець заворушень у світі». Цю ж думку поділяють і ті, хто приймає рішення в Кремлі.

Росія надала низку аргументів на користь своєї воєнної операції в Україні: денацифікація, забезпечення інтересів національної безпеки в Чорноморському регіоні, забезпечення нейтралітету України та зупинення поширення НАТО на схід. 25 квітня Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров знову заявив, що його країна виступає проти трансатлантичного альянсу.

«НАТО, по суті, вступає у війну з Росією через довірену особу й озброює цю довірену особу. На війні, як на війні», — сказав Лавров під час телевізійного випуску новин.

Однак усі ці виправдання грунтувалися на одній головній передумові — тій самій, що згадувалася вище в китайських джерелах: епоха однополярності Сполучених Штатів пройшла, і “хрестовий похід” Вільсона за міжнародну ліберальну демократію, підкріплений економічною (і військовою) гегемонією Вашингтона, більше не життєздатний.

Росія постійно звинувачує в кровопролитті в Україні конфронтаційний військовий істеблішмент США.

У цьому питанні Китай та Росія явно солідарні. Обидва вважають відносне ослаблення Сполучених Штатів необхідною умовою для виникнення багатополярного світу. Останній визначатиметься міжнародним балансом сил, у якому регіональні центри сили мають свою власну сферу впливу, вільну від втручання інших, як-от Китай у Південно-Східній Азії та Росія на пострадянському просторі.

Другою складовою стратегії Пекіна з підриву гегемонії США є пропагування прикладу КПК як ефективної моделі управління, засобу залякування конкуруючих країн у географічній близькості, а також життєздатної альтернативи системі ліберальної демократії, якої дотримуються Сполучені Штати.

В умовах, доки полум’я війни продовжує вирувати в Україні, мовчазна підтримка Китаєм Росії пов’язана не лише з вигідними торговими угодами або розширенням доступу на ринок. Навпаки, йдеться про те, щоб привернути увагу до зовнішньої політики США та зробити кровопролиття відображенням політичної системи Америки загалом.

У нещодавньому репортажі The Wall Street Journal говориться, що лідер КПК Сі Цзіньпін ставить в основу постійне економічне зростання вище 5 відсотків і стабільне управління як прямий виклик системі, яку очолює США. Він прагне показати, що «китайська однопартійна система є чудовою альтернативою західній ліберальній демократії, і що США занепадають як у політичному, так і в економічному плані». Тому збільшення виробництва та досягнення цілей зростання є необхідною умовою геополітичної конкуренції в тій же мірі, що і для внутрішнього процвітання.

Чим більше учасників міжнародної системи, які приймають авторитарний стиль управління зверху вниз, подібний до китайського — незалежно від того, вважають вони себе марксистами чи ні, — тим вигідніше це Пекіну.

Можливо, Пекін не чинить такого явного тиску на інші національні держави, як СРСР чи США в другій половині 20 століття. Однак він безумовно прагне схилити їх до своєї системи стабільного та передбачуваного — нехай і деспотичного — авторитаризму.

Не секрет, що Пекін інтерпретує російсько-український конфлікт через призму китайсько-американської конкуренції. Однак важливо розуміти, що це виходить за рамки простих економічних міркувань чи конкуруючих військових інтересів — це боротьба за політичний характер світової спільноти.

За матеріалами The Epoch Times USA

Член иранского синдиката производителей автозапчастей утверждает, что иранские производители имеют возможность экспортировать свою продукцию российскому автопроизводителю, сообщают государственные СМИ.

В сообщении, опубликованном в понедельник поздно вечером, Хоссейн Бахраниан заявил, что “известный российский автопроизводитель” заказал запчасти из Ирана. Заказчика он не назвал. По его словам, были заказаны: тормозные запчасти, подушки безопасности, детали кондиционеров и другие компоненты.

И Иран, и Россия находятся под санкциями США, но экспорт иранских автомобилей и автозапчастей не подпадает под санкции.

Импорт автомобилей в Иран также не подпадает под санкции. Однако Тегеран не импортирует автомобили с 2018 года, после того как США вышли из ядерной сделки между Ираном и мировыми державами, и наложили на Иран нефтяные и банковские санкции.

Западные страны прекратили экспорт в Россию после вторжения в Украину.

В последние годы Иран экспортировал в Россию автомобильные радиаторы и системы подвески. В прошлом он экспортировал автомобили в Ирак, Сирию и Венесуэлу.

В последние годы Тегеран и Москва поддерживают тесные отношения, особенно после того, как в 2011 году при участии России была запущена единственная иранская атомная электростанция.

Отдельно во вторник Иран заявил, что он играет посредническую роль в войне в Украине.

“До сих пор я дважды передавал сообщения министра иностранных дел Украины для моего российского коллеги”, — сказал министр иностранных дел Хоссейн Амир Абдоллахиан в телефонном разговоре со своим ирландским коллегой. Он сказал, что Иран поддерживает дипломатические решения для восстановления мира и стабильности.

Абдоллахиан не вдавался в подробности, но сказал, что Иран “выступает против войны и вынужденного переселения людей в Украине” и в других местах, таких как: Йемен, Палестинские территории и Афганистан.

По материалам The Epoch Times USA

Член іранського синдикату виробників автозапчастин стверджує, що іранські виробники мають можливість експортувати свою продукцію російському автовиробнику, повідомляють державні ЗМІ.

У повідомленні, опублікованому в понеділок пізно ввечері, Хоссейн Бахраніан заявив, що “відомий російський автовиробник” замовив запчастини з Ірану. Замовника він не назвав. За його словами, було замовлено: гальмівні запчастини, подушки безпеки, деталі кондиціонерів та інші компоненти.

І Іран, і Росія перебувають під санкціями США, але експорт іранських автомобілів та автозапчастин не підпадає під санкції.

Імпорт автомобілів до Ірану також не підпадає під санкції. Проте Тегеран не імпортує автомобілі з 2018 року, після того, як США вийшли з ядерної угоди між Іраном та світовими державами, і наклали на Іран нафтові та банківські санкції.

Західні країни припинили експорт до Росії після вторгнення в Україну.

В останні роки Іран експортував до Росії автомобільні радіатори та системи підвіски. У минулому він експортував автомобілі до Іраку, Сирії та Венесуели.

В останні роки Тегеран і Москва підтримують тісні відносини, особливо після того, як у 2011 році при сприянні Росії було запущено єдину іранську атомну електростанцію.

Окремо у вівторок Іран заявив, що він відіграє посередницьку роль у війні в Україні.

“Досі я двічі передавав повідомлення міністра закордонних справ України для мого російського колеги”, — сказав міністр закордонних справ Хоссейн Амір Абдоллахіан у телефонній розмові зі своїм ірландським колегою. Він сказав, що Іран підтримує дипломатичні рішення для відновлення миру та стабільності.

Абдоллахіан не вдавався у подробиці, але сказав, що Іран “виступає проти війни та вимушеного переселення людей в Україні” та в інших місцях, таких як: Ємен, Палестинські території та Афганістан.

За матеріалами The Epoch Times USA

Британський уряд в особі Міністерства внутрішніх справ зіткнувся із судовим позовом через бюрократичні затримки в оформленні віз для біженців з України.

У березні уряд запустив схему «Дім для України», пообіцявши прийняти тисячі українських біженців, які будуть розміщені в британських сім’ях, що отримають по 350 фунтів стерлінгів на місяць.

Але щонайменше 800 українських біженців у Польщі, Словаччині та Румунії все ще чекають на оформлення своїх віз у Міністерстві внутрішніх справ, а низка британських спонсорів, які запропонували свої будинки, пригрозили подати колективний позов у зв’язку з «надмірними та необґрунтованими затримками».

Прем’єр-міністр Борис Джонсон, даючи інтерв’ю у програмі ITV «Доброго ранку, Британія», сказав: «Ми зробили дуже багато, щоб допомогти українським жінкам та дітям у цьому районі, але зараз ми бачимо, як велика кількість людей приїжджає до Великобританії. На сьогодні видано 86 000 віз, 27 000 вже тут, і я хочу сказати “дякую”. 27 000 — це дуже багато, і ця цифра швидко зростає, і я хочу віддати належне всім тим, хто допомагає піклуватися про українців».

«Чи могли б ми зробити це швидше? Так, можливо, ми могли б», — додав він.

Джонсон сказав, що Великобританія вирішила не пропонувати українцям безвізовий режим, тому що деякі з них можуть «прикидатися» біженцями.

«Важливо захистити систему від тих, хто може захотіти зловживати нею», — додав він.

Групи Vigil 4 Visas і Taking Action Over the Homes for Ukraine Visa Delays, які представляють британських спонсорів, заявили, що затримки чинили «значний тиск та напругу» на господарів.

Аманда Джонс, імміграційний адвокат, яка представляє інтереси групи, сказала, що один біженець, якому було запропоновано будинок, був змушений чекати, доки Міністерство внутрішніх справ надасть візи його дітям.

Представник уряду Великобританії сказав: «У відповідь на варварське вторгнення Путіна ми запустили одну з найшвидших та найбільших візових схем в історії Великобританії. Було видано понад 86 000 віз, щоб українці могли жити та працювати у Великій Британії.

«Зміни, які Міністерство внутрішніх справ внесло для оптимізації візової системи, включаючи спрощення форм та збільшення чисельності персоналу, працюють, і тепер ми обробляємо візи так швидко, як вони надходять, що дозволяє тисячам українців приїхати нашими не обмеженими маршрутами», — додав він.

За матеріалами The Epoch Times USA

Британское правительство в лице Министерства внутренних дел столкнулось с судебным иском из-за бюрократических задержек в оформлении виз для беженцев из Украины.

В марте правительство запустило схему «Дома для Украины», пообещав принять тысячи украинских беженцев, которые будут размещены в британских семьях, получающих 350 фунтов стерлингов в месяц.

Но, по меньшей мере, 800 украинских беженцев в Польше, Словакии и Румынии все еще ждут оформления своих виз в Министерстве внутренних дел, а ряд британских спонсоров, предложивших свои дома, пригрозили подать коллективный иск в связи с «черезмерными и необоснованными задержками».

Премьер-министр Борис Джонсон, давая интервью в программе ITV «Доброе утро, Британия», сказал: «Мы сделали очень многое, чтобы помочь украинским женщинам и детям в этом районе, но сейчас мы видим, как большое количество людей приезжает в Великобританию. На сегодняшний день выдано 86 000 виз, 27 000 уже здесь, и я хочу сказать: «Спасибо, 27 000 — это очень много, и эта цифра быстро растет, и я хочу отдать должное всем тем, кто помогает заботиться об украинцах».

«Могли бы мы сделать это быстрее? Да, возможно, мы могли бы», — добавил он.

Джонсон сказал, что Великобритания решила не предлагать украинцам безвизовый режим, потому что некоторые из них могут «притворяться» беженцами.

«Важно защитить систему от тех, кто может захотеть злоупотребить ею», — добавил он.

Группы Vigil 4 Visas и Taking Action Over the Homes for Ukraine Visa Delays, представляющие британских спонсоров, заявили, что задержки оказали «значительное давление и напряжение» на хозяев.

Аманда Джонс, иммиграционный адвокат, представляющая интересы группы, сказала, что один беженец, которому был предложен дом, был вынужден ждать, пока Министерство внутренних дел предоставит визы его детям.

Представитель правительства Великобритании сказал: «В ответ на варварское вторжение Путина мы запустили одну из самых быстрых и крупных визовых схем в истории Великобритании. Было выдано более 86 000 виз, чтобы украинцы могли жить и работать в Великобритании.

«Изменения, которые Министерство внутренних дел внесло для оптимизации визовой системы, включая упрощение форм и увеличение численности персонала, работают, и теперь мы обрабатываем визы так быстро, как они поступают, что позволяет тысячам украинцев приехать по нашим не ограниченным маршрутам», — добавил он.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон назвав опір України проти російського вторгнення «зоряним часом» країни та висловив упевненість, що Україна здобуде перемогу у війні та «буде вільною».

У своїй промові перед українським парламентом, через відеозв’язок 3 травня, Джонсон також підтвердив, що Великобританія найближчими тижнями направить в Україну пакет допомоги на суму $ 375 млн.

Це було перше звернення світового лідера до українського парламенту з початку вторгнення російського президента Володимира Путіна 24 лютого.

У залі засідань можна було побачити українських депутатів, які тримали в руках прапори Великої Британії та України на знак подяки королівству, яке стало одним із найвірніших союзників країни у її військових діях.

Джонсон сказав законодавцям: «Сьогодні я маю для вас одне послання: Україна переможе. Україна буде вільною».

Він сказав, що українці «зруйнували міф про непереможність Путіна».

«Так звана непереборна сила путінської військової машини розбилася об український патріотизм і любов до країни», — сказав він.

Повторюючи слова Вінстона Черчилля, Джонсон сказав: «Це зоряний час України, про який пам’ятатимуть і переказуватимуть ще багато поколінь».

Він сказав, що український опір «показав історичну дурість Путіна, гігантську помилку, яку може зробити лише автократ».

Він сказав, що Путін «сіє насіння катастрофи для себе та для своєї країни».

Джонсон висловив жаль із приводу нездатності західних лідерів захистити Україну від Росії у минулому.

Він сказав, що союзники України «мають визнати те, що сталося у 2014 році», коли Росія анексувала Крим та почався конфлікт у Донбасі на сході України.

«Правда в тому, що ми були надто повільні, щоб зрозуміти, що відбувається насправді, і ми колективно не змогли запровадити санкції, які мали накласти на Володимира Путіна», — сказав він.

Він присягнувся, що «ми не можемо повторити ту саму помилку».

Прем’єр-міністр повідомив українським законодавцям, що Великобританія найближчими тижнями поставить країні протикорабельні ракети Brimstone та зенітні комплекси Stormer.

Він сказав, що новий пакет підтримки Великобританії включає «радари для точного визначення артилерії, що обстрілює ваші міста, важкі безпілотники для постачання ваших сил та тисячі приладів нічного бачення».

Він додав: «Ми продовжуватимемо постачати в Україну, поряд з іншими вашими друзями, зброю, фінансування і гуманітарну допомогу, поки не досягнемо нашої довгострокової мети, яка має полягати в зміцненні України, щоб ніхто ніколи більше не наважився напасти на вас».