Черпати енергію буквально з повітря — до цієї ідеї великого Ніколи Тесли звертається вже не одне покоління вчених. Не стали винятком і дослідники зі США. Вони працюють над створенням телефону, здатного працювати без батареї і без підзарядки.

#img_center_nostream#

З кожним роком смартфони та інші гаджети стають не тільки більш функціональними, але і більш енерговитратними: їх акумулятори потребують регулярної зарядки, що обмежує можливості власника.

Але завдяки новим розробкам вчених із University of Washington незабаром ми зможемо взагалі позбутися батарей, повідомляє Ifl science.

При розробці телефону використовують технологію, що зветься зворотним розсіюванням. Спілкування здійснюється за рахунок відображення вхідних радіохвиль, які розсіяні навколо нас. Пристрій все ще на початковій стадії розробки, але команда змогла успішно продемонструвати голосовий виклик від телефону без батареї до Android-смартфона.

Досягти цієї мети було непросто. Команда раніше тестувала технологію цифрового зворотного розсіювання під назвою пасивний wi-fi для гаджетів, які споживають невелику кількість енергії. Але для живлення мобільного телефону цього було недостатньо.

Як каже творець прототипу телефону Вамс Талла (Vamsi Talla), для перетворення аналогової мови в цифровий сигнал потрібно багато енергії.

Тому команді довелося переосмислити технологію аналогового зворотного розсіювання, яка в останній раз використовувалася в шпигунських пристроях часів «холодної війни». Стільниковий телефон без батареї посилає цифрові сигнали, коли номери вводяться на клавіатурі, а потім переходить повністю в аналоговий для передачі голосу.

Сигнал рухається по неліцензованій частоті на базову станцію, яка підключається до цифрової мережі через Skype. Базова станція не просто підключає мобільний телефон до мережі, але також забезпечує необхідну потужність, щоб змусити його працювати. Поточна базова станція дозволяє телефону перебувати на відстані не більше 15 м від неї — не дуже портативна, але в майбутньому це може змінитися шляхом інтеграції базових станцій з телефонними вежами.

«Реальні стільникові вежі мають в сотні разів більше потужності, і дальність збільшується до кілометра», – додає Талла.

В даний час команда працює над підвищенням якості зв’язку та над тим, як відбувається дзвінок. Команда також розробляє ідею дисплея з електронними чорнилами для відправки текстів і, можливо, навіть зображення з камери.

Дослідники з Disney Research пішли іншим шляхом — вони створили технологію бездротової зарядки пристроїв.

Вчені з Великобританії спільно з Avacta Life Sciences відкрили новий метод вивчення молекул, який допоможе остаточно позбутися тестування на тваринах і таким чином врятувати багатьом з них життя.

#img_center_nostream#

Дослідники з University of Leeds — одного з найбільших університетів Великобританії, розробили метод синтезу антитіл для вивчення біомолекул і процесів, який зможе замінити метод примусового вироблення антитіл у тварин, повідомляє eLife.

Білки Affirmer можуть тісно зв’язуватися з молекулами подібно до антитіл тварин, що дозволяє вченим вивчати молекули безпосередньо. Технологія Affirmer має кілька додаткових переваг: білки менші за розміром, більш надійні, вимагають менше часу для синтезу, точніше налаштовуються під намічені цілі дослідження і легше модифікуються для різних застосувань.

Група вчених продемонструвала успішність технології Affirmer, порівнюючи її з традиційними дослідженнями. Крім того, завдяки меншим розмірам білків технологія Affirmer дає чудові можливості для вивчення мікроскопії надвисокої роздільної здатності. Крихітний розмір зв’язуючого білка дозволив вченим розширити можливості спостереження за поведінкою окремих молекул.

Технологія Affirmer продемонструвала ще одну перевагу в порівнянні з експериментами на антитілах тварин: поліпшена стабільність та гнучкість. «Інструменти Affirmer набагато простіші та стабільніші, ніж антитіла, — сказав перший автор, доктор Крістіан Тіє у прес-релізі. — Їх можна легко адаптувати для різноманітних цілей; разом з антитілами вони стануть важливими інструментами в біології, біотехнології та медицині».

Антитіла виробляються на молекулярному рівні при реакції організму на вторгнення в нього чого-небудь чужорідного. Клітини тварин при цьому виробляють великі, складні білки. Це їх індивідуальні структури, які дозволяють знаходити і контролювати вторгнення сторонніх речовин — від вірусів і бактерій до простих молекул.

Для вивчення конкретної молекули вчені вводять цю молекулу в тіло тварини і чекають, коли її організм почне продукувати антитіла. Потім антитіла видобувають з крові, після чого використовують їх в якості інструментів і діагностичних тестів.

Дослідження довели, що існує технологія, застосування якої дозволить більше не використовувати тварин. Ця технологія є не тільки гуманною, але і дає результати високої точності.

Відомо, що тести на тваринах завдають піддослідним великі страждання і призводять до летального кінця. Тому можна з упевненістю сказати, що ця революційна технологія змінить дослідження на краще.

Учёные из Великобритании совместно с Avacta Life Sciences открыли новый метод изучения молекул, который поможет окончательно избавиться от тестирования на животных и спасти их жизни.

#img_center_nostream#

Исследователи из University of Leeds — одного из крупнейших университетов Великобритании, разработали метод синтеза антител для изучения биомолекул и процессов, заменяющий принудительную выработку антител у животных, сообщает eLife.

Белки Affirmer могут тесно связываться с молекулами подобно антителам животных, что позволяет учёным изучать молекулы вблизи. Технология Affirmer имеет несколько дополнительных преимуществ: белки меньше по размеру, более надёжны, требуют меньше времени для синтеза, точнее настраиваются под намеченные цели исследования и легче модифицируются для разных применений.

Группа учёных продемонстрировала успешность технологии Affirmer в сравнении с традиционными исследованиями. Кроме того, благодаря меньшим размерам белков технология Affirmer даёт превосходные возможности для изучения микроскопии сверхвысокого разрешения. Крошечный размер связывающего белка позволил учёным расширить возможности наблюдения за поведением отдельных молекул.

Технология Affirmer продемонстрировала ещё одно преимущество по сравнению с экспериментами на антителах животных: улучшена стабильность и гибкость. «Инструменты Affirmer намного проще и стабильней, чем антитела, — сказал первый автор, доктор Кристиан Тие в пресс-релизе. — Их можно легко адаптировать для самых разных целей; вместе с антителами они станут важными инструментами в биологии, биотехнологии и медицине».

Антитела вырабатываются на молекулярном уровне при реакции организма на вторжение в него чего-либо чуждого. Клетки животных при этом вырабатывают большие, сложные белки. Это их индивидуальные структуры, которые позволяют находить и контролировать вторжение инородных веществ — от вирусов и бактерий до простых молекул.

Для изучения конкретной молекулы учёные вводят эту молекулу в животных и ожидают, когда их организм начнёт продуцировать антитела. Затем антитела извлекают из крови, после чего используют их в качестве инструментов и диагностических тестов.

Исследования доказали, что существует технология, при которой больше не придётся использовать животных. Эта технология является не только гуманной, но и даёт результаты высокой точности.

Известно, что тесты на животных причиняют подопытным большие страдания и заканчиваются для них летальным исходом. Поэтому можно с уверенностью сказать, что эта революционная технология изменит исследования в лучшую сторону.

Черпать энергию буквально из воздуха — к этой идее великого Николы Теслы обращается уже не одно поколение учёных. Не стали исключением и исследователи из США. Они работают над созданием телефона, способного работать без батареи и не нуждающегося в зарядке.

#img_center_nostream#

С каждый годом смартфоны и другие гаджеты становятся не только функциональными, но и энергозатратными: их аккумуляторы нуждаются в регулярной зарядке, что ограничивает возможности его владельца.

Но благодаря новым разработкам учёных из University of Washington вскоре мы сможем вообще избавиться от батарей, сообщает Ifl science.

При разработке телефона используют технологию, называемую обратным рассеянием. Общение осуществляется за счёт отражения входящих радиоволн, которые рассеяны вокруг нас. Устройство всё ещё на начальной стадии разработки, но команда смогла успешно продемонстрировать голосовой вызов от телефона без батареи до Android-смартфона.

Достигнуть этой цели было непросто. Команда ранее тестировала технологию цифрового обратного рассеяния, которую они называют пассивным wi-fi, для гаджетов, потребляющих небольшое количество энергии. Но для питания мобильного телефона этого было недостаточно.

Как говорит создатель прототипа телефона Вамси Талла (Vamsi Talla), для преобразования аналоговой речи в цифровой сигнал нужно много энергии.

Поэтому команде пришлось переосмыслить технологию аналогового обратного рассеяния, которая в последний раз использовалась в шпионских устройствах во времена «холодной войны». Сотовый телефон без батареи посылает цифровые сигналы, когда номера вводятся на клавиатуре, а затем переходит полностью в аналоговый режим для передачи голоса.

Сигнал перемещается по нелицензируемой частоте на базовую станцию, которая подключается к цифровой сотовой сети через Skype. Базовая станция не просто подключает мобильный телефон к сети, но и обеспечивает необходимую мощность, чтобы заставить его работать. Текущая базовая станция позволяет телефону находиться на расстоянии не более 15 м от неё — не очень портативна, но в будущем это может измениться путём интеграции базовых станций с телефонными башнями.

«Реальные сотовые башни имеют в сотни раз больше мощности, и дальность увеличивается до километра», — добавляет Талла.

В настоящее время команда работает над повышением качества связи и тем, как происходит звонок. Команда также придумывает идею дисплея с электронными чернилами для отправки текстов и, возможно, даже камеры.

Исследователи из Disney Research пошли другим путём — они создали технологию беспроводной зарядки устройств.

Житель Ивано-Франковска решил вернуться к коренным украинским традициям строительства жилья, но в современном варианте. Для своей семьи он построил полностью глиняный экодом, который является уникальным не только на Прикарпатье, но, возможно, и во всей Украине.

У Олега Почигайло большая семья: жена и трое детишек. В селе Клузев прямо посреди поля, на пригорке, несколько лет назад он решил построить свой дом, рассказывает «Галицький кореспондент».

#img_center_nostream#

С самого начала Олег точно знал, что не хочет использовать популярные приёмы современного строительства. Цементные здания не дышат и доставляют немало хлопот своим хозяевам. А вот глина — совсем другое дело: из неё строили дома в Украине на протяжении многих столетий. Поэтому он решил построить свой дом из глины — одного из самых простых и экологичных материалов.

Олег изучил технологию возведения глиняных домов и придумал конструкцию жилья. Но этого было недостаточно — нужно мнение специалиста, который рассчитал бы проект. Увы, здесь помощи не нашлось — никто не хотел браться за это дело. Тогда семья решила строить свой дом без проекта.

Хозяин будущего дома сделал расчёты, набросал примерный план, смастерил с тестем инструменты для наполнения, утрамбовки и укладки мешков с глиной, и дело пошло.

Как говорит Олег, самое важное в таком проекте — видеть желаемое, несмотря на реальность, верить и слушать себя и собственную интуицию.

Вначале соседи ходили к Почигайлам посмотреть на строительство, как на экскурсию. Присматривались, расспрашивали, но перенять экоинициативу никто не решался​​. «Наши люди тяжело воспринимают не совсем стандартное и не такое, как у всех», — говорит иванофранковец.

#img_center_nostream#

Свой уютный дом из глины

Что же представляет собой этот дом? Его общая площадь 120 м². В нём есть прихожая, гостиная, кухня, столовая, ванная, сауна, 3 спальни и библиотека. Строительство длится уже третий год, но только в летнее время и при наличии сил и времени.

Работа выполняется только своими силами. Сейчас уже осталось сделать только внутреннюю отделку — и дом готов.

В летний зной в доме приятная прохлада, а зимой жильё напоминает термос. Всё это благодаря особой технологии и природным материалам, из которых построен дом.

#img_center_nostream#

Как строился дом: «мешковая» технология

Дом построен по «мешковой» технологии: внутри мешков находится глина Earthbag, которая и является главным материалом строительства. Вместо фундамента закладываются только камни и дренаж для оттока. Фундамент не нужен потому, что промерзание и проседание почвы для такого дома не страшны. Мешки с глиной — эластичный стеновой материал, который не боится трещин и разрушений: вместе с грунтом он поднимается и опускается.

Перед тем как уложить в ​​стену мешок с глиной или грунтом, его тщательно трамбуют, превращая в плоский и широкий «кирпич». Это гарантия того, что кладка стен будет прочной. Между слоями для лучшего сцепления рядов прокладывают колючую проволоку. Затем мешки с глиной утрамбовывают в ряды, образуя стены. Стены обтягивают металлической сеткой, покрывают глиной, шлифуют и затем покрывают известью. Со временем глиняные блоки каменеют, что укрепляет экодом. Потолок и крыша сделаны из дерева.

#img_center_nostream#

Подобную технологию строительства разработал и известный архитектор Майкл Рейнольдс. Его дома Earthship построены из старых автомобильных покрышек или металлических банок, в которые утрамбован грунт. Почти нулевая теплопроводность делает такие дома комфортными для проживания в любое время года.

Это сооружение имеет немало преимуществ: безупречная экологичность, минимальная стоимость, простота возведения, устойчивость к осадкам и деформациям почвы, уникальнаю сейсмостойкость, разнообразие форм и архитектурных решений.

Дом из глины имеет ещё одно важное преимущество — в нём никогда не появится грибок, поскольку глиняные стены хорошо вентилируют помещение.

#img_center_nostream#

По этой технологии можно построить дом любой формы. Олег выбрал круглую: она необычная и более гармоничная, и самое главное — значительно долговечнее, чем прямоугольная или квадратная.

Кроме своей экологичности, этот дом будет полностью автономным и не будет нуждаться в подключении газа и электричества. Всю работу на себя возьмут солнечные батареи, генератор, печка и помпа.

Кроме дома, Олег обустроил вокруг дома высокие грядки для выращивания зелени и овощей, а также многоуровневые грядки в виде пирамид. Пирамидальные грядки имеют много преимуществ: с ними легко и удобно работать, они экономят место, нет сорняков, и овощи на них реже поражаются заболеваниями.

Всем, кто хочет заняться экостроительством, Олег советует: «Просто начните делать, верьте в собственные силы, получайте удовольствие от процесса и не переживайте по поводу мыслей других людей».

#img_center_nostream#

ⓅВсе понимают, что здоровый сон и полноценный отдых организма даёт заряд энергии, хорошее самочувствие и, как следствие, позитивное настроение на весь день. Качество сна во многом зависит от того, насколько правильно был выбран матрас.

#img_center_nostream#Но не все знают, по каким характеристикам при покупке стоит выбирать матрас, на что прежде всего следует обратить внимание, от каких свойств матраса зависит комфортный сон, и как долго он прослужит.

Если у вас есть проблемы со сном, значит, вам обязательно нужно заказать ортопедический матрас, который помогает значительному расслаблению тела во время сна.

Пять основных советов при выборе

Выбор матраса по классу

Матрасы классифицируют на две основные категории — с наличием пружинного механизма и без него. Беспружинные делят на кокосовые, ватиновые, пуховые, воздушные, водяные, а ещё латексные, комбинированные и другие. Что касается пружинных, то их изготавливают с независимыми пружинами или же с цельным пружинным блоком.

По срокам службы данные изделия, относящиеся к двум категориям, считаются долговечными и могут прослужить много времени без каких-либо поломок при условии, если не устраивать на них соревнования по прыжкам, а использовать исключительно по назначению. Только так на них можно будет наслаждаться комфортным и здоровым сном.

Выбор оптимальной толщины матраса

На сегодня его толщина считается наиболее комфортной с высотой около 10 см. Более высокие матрасы, даже если их наполнить самым качественным материалом, всё равно при воздействии на них веса человека будут прогибаться. Поэтому будет создаваться перевес в сторону имеющего большую массу тела.

Применяемый материал для покрытия и наполнителя

Любой матрас, кроме своей основы, состоит также из наполнителя. Для наполнителя используют материал как натурального, так и искусственного происхождения. В их современных аналогах чаще всего применяют латекс. Он считается самым лёгким и экологичным, а также обладает хорошей устойчивостью к износу, упругостью и стойкостью к деформациям.

Матрас из искусственного латекса имеет меньшую цену по отношению к натуральному аналогу, надёжен в эксплуатации, хотя со временем в местах наибольшего давления может прогибаться.

По отношению к натуральным материалам, таким как пух и перо, в настоящее время неоднозначный подход и всё большая часть производителей, а также и покупателей отказываются от них. Причиной этому служит потребность в постоянном уходе над ними. Их нужно периодически подвергать санитарному обеззараживанию для уничтожения постельных клещей и различных микроорганизмов, а также взбивать.

Что касается покрытия, то оно должно быть только натуральным, износостойким и не вызывать аллергических реакций. Хороший способ защиты его поверхности от различных загрязнений — это применение наматрасника, который к тому же будет ещё и впитывать пот.

Упругость матраса

Он считается хорошим, когда имеет умеренную жёсткость и при этом может быстро возвращаться к своей исходной форме после нажатия на него. Ортопедические варианты моделей в настоящее время всем этим параметрам соответствуют. При решении выбрать матрас лучше отдать предпочтение более жёсткому изделию, чем мягкому. Мягкий может показаться более комфортным и привыкать к нему долго не нужно, но убрать усталость со спины и шеи на нём вряд ли удастся. Поэтому полноценно выспаться на мягком матрасе вы не сможете.

Ортопедические матрасы с жёстким основанием требуют постепенного к ним привыкания, но сон на них будет более комфортным и считается наилучшим.

Стоимость

Качественный ортопедический матрас не может стоить дёшево. А товары, которые предлагаются по цене в несколько раз ниже среднерыночной, уж точно не стоит приобретать. Но конкуренция заставляет производителей и продавцов делать скидки покупателям. Поэтому, если вы выбрали модель, необходимо провести мониторинг цен, и основываясь на репутации продавца, подобрать подходящий вам вариант.

*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

ⓅБелорусские косметические препараты, хоть и не являются лидерами рынка, остаются достаточно популярными среди многих покупателей. И не просто остаются, а становятся более интересными для людей разного пола и возраста.

Причины роста популярности

Такой интерес к белорусской продукции со стороны многих покупателей вызван благодаря тому, что производители:

• делают свою косметику более доступной, чем многие известные марки;
• уделяют много внимания качеству препаратов;
• активно используют натуральные компоненты, такие как вытяжки из растений, ценные масла и натуральные экстракты;
• предлагают удивительно широкий выбор средств.

Доступность – не повод к скепсису

Одним из главных достоинств белорусской продукции заключается в ее сравнительно низкой стоимости. И это многих настораживает, ведь все мы слышали, что качественный продукт уже давно не бывает дешевым. Что сказать… Это правда. В некоторых случаях, но не всегда.

Во-первых, белорусская косметика стоит не так уж и дешево. Да, она намного дешевле некоторых раскрученных торговых марок, и ее могут позволить люди разных слоев общества. Но и сказать, что она такая уж дешевая тоже нельзя.

Во-вторых, как-то так сложилось, что производители в Белоруссии из-за достаточного спроса не тратят огромные бюджеты на рекламу своей продукции, а при ее реализации чаще всего работают напрямую с магазинами без участия посредников.

В-третьих, сырье для изготовления косметических средств закупается у тех же европейских компаний, который снабжают им известные в мире бренды.

Качество декоративных косметических продуктов и ухаживающих препаратов во многом зависит не только от их компонентов, но и от используемых технологий и инновационных формул. В Белоруссии представители beauty-индустрии всегда остаются в курсе современных трендов, разрабатывая новые и более эффективные формулы средств в собственных исследовательских центрах. Хотя, в отличии от американских и западноевропейских коллег, у них этот процесс идет не настолько стремительно.

Вот и получается, что белорусская косметика намного дешевле, чем отечественная и западная.

Натуральность – главный тренд в мире красоты

В нынешнее время, когда так много компаний независимо от сферы деятельности, используют вредные, а иногда даже опасные вещества, большинство покупателей определяет для себя одним из главных требований натуральность продуктов. Косметических в том числе. Такие производители, как “Белита-Витэкс”, средства которых представлены в интернет-магазине Vipcosmetik, не содержат:

• лаурилсульфат натрия;
• парабенов;
• отдушек;
• красителей.

Наоборот, они обогащают свои препараты питательными и увлажняющими компонентами, которые насытят вашу кожу и волосы витаминами и необходимыми элементами, придадут им здорового и сияющего вида. Белорусские косметические средства богаты:

• натуральными маслами;
• растительными экстрактами;
• вытяжками из полезных растений и продуктов.

Конечно, в косметике присутствуют некоторые консерванты, которые нужны для того, чтобы средства не “прокисали”. Однако они не превышают допустимой нормы и никак не сказываются на организме.

Узнайте подробнее о препаратах косметического назначения из Белоруссии на сайте Vipcosmetik, а также закажите понравившиеся вам средства онлайн с доставкой в свой город.

*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

Вчені з Німеччини розробили гідрофобний матеріал, який не боїться пошкоджень: немов змія, він скидає свою зовнішню оболонку і відновлюється.

#img_center_nostream#

Гідрофобні матеріали мають величезний потенціал застосування: від самоочищення вітрового скла до пляшок, в яких після використання не залишається ні краплі рідини.

Натхненні природними водовідштовхувальними властивостями, які є у листя лотоса або у водомірок, вчені працюють над проектами різних супергідрофобних матеріалів. Найбільш успішними стали ті ідеї, в яких використовується підкладка, покрита наноструктурами і більшими мікроструктурами. Але подібні матеріали уразливі до пошкодження, і будь-яка подряпина може зруйнувати їх гідрофобні властивості.

Команда вчених під керівництвом Юргена Рюе з University of Freiburg в Німеччині займається виробництвом водовідштовхувальних покриттів, які не бояться порізів і можуть самостійно відновлюватися.

#img_center_nostream#

Вони створили супергідрофобний матеріал, що складається з трьох шарів, накладених один поверх іншого. Верхній шар являє собою гідрофобну плівку, також відому як nanograss. Поверхня цього шару складається з гострих конусоподібних наноструктур, які і надають плівці водовідштовхувальні властивості. Під цим шаром знаходиться водорозчинний полімер, його використовують у медицині. А внизу — супергідрофобная кремнієва нанографіческая плівка.

Якщо верхній шар супергідрофобного матеріалу пошкоджується, матеріал можна занурити у воду. Вона просочується в подряпину і розчиняє проміжний полімерний шар. Це дозволяє ушкодженому верхньому шару звільнитися і відшаруватися, оголивши нижній цілісний гідрофобний шар.

За словами команди, їхній новий матеріал знаходиться на лабораторній стадії випробувань. Необхідно здійснити велику роботу, щоб зміцнити верхній шар, який запобігає подряпинам, які пошкоджують нижні шари. Якщо все вдасться, новий багатошаровий skin-shedding стане найбільш стійким самовідновлюваним і водовідштовхувальним матеріалом.

Дослідження було опубліковане в Langmuir.

Інженери з Австралії створили сонячні батареї, подібні до крил метеликів з красивим блакитно-синім малюнком.

У Південній Кореї, що відома своїми високотехнологічними розробками, існує місто майбутнього Сонгдо. Побудоване з нуля, це футуристичне місто-привид вабить до себе всіх, хто хоче побачити, яким буде життя в мегаполісах у найближчому майбутньому.

Сьогодні більше половини населення нашої планети живе в міських районах, і мільйони людей продовжують переїжджати з сільської місцевості в міста і мегаполіси в пошуках кращого життя. Чисельність людей в містах стрімко збільшується, і якщо в 1950 році вона становила 746 млн, то в 2014 зросла до 3,9 млрд.

Для більшості міст це є непосильним навантаженням: всі його сфери — від транспорту до житлового простору, охорони здоров’я і безпеки, відчувають перевантаженість.

Яким повинно бути місто майбутнього, де люди могли б жити комфортно, економно використовувати ресурси і ні в чому не відчувати дефіциту?

Місто з нічого

У 2000 році на болотистій ділянці заливних полів у Жовтому морі, де мешкають рибалки, корейський уряд вирішив побудувати поряд з міжнародним аеропортом Інчхон діловий район — аеротрополіс Сонгдо (Songdo IBD). Через три роки 1 тис. акрів землі засипали 500 млн тонн піску.

Тимчасом як столиця Сеул знаходиться більш ніж за годину їзди на автобусі від аеропорту, до Сонгдо на дорогу витрачається лише 15 хвилин.

Songdo IBD — одне з бачень того, як міста можуть виглядати у майбутньому. Цей проект обійшовся Південній Кореї в $35 млрд.

Автор ідеї міста майбутнього — бізнес-професор Університету Північної Кароліни на ім’я Джон Касарда. У 2011 році він опублікував книгу під назвою «Аеротрополіс: життєвий шлях, яким ми будемо йти далі». Професор стверджує, що майбутні міста повинні бути побудовані навколо або поблизу аеропортів. Ідея, як він висловився, полягає у тому, щоб надати компаніям «швидкий міжміський зв’язок в масовому масштабі».

Сонгдо — один з головних прикладів теорії Касарда. У цьому місті-шлюзі є житлові, торгові, робочі, освітні та культурні центри — і все знаходиться у межах 15 хвилин пішки один від одного.

Крім технологічної інфраструктури, у Сонгдо приділяється увага природним ресурсам: 40% міста — це «зелений суспільний простір».

Жителі можуть контролювати за допомогою пристроїв освітлення, опалення, вентиляцію, кондиціювання повітря. Можуть відстежувати фактичне індивідуальне споживання енергії і порівнювати дані з показниками своїх сусідів. І це дійсно допомагає значно підвищити ефективність.

Значна частина жителів Сонгдо — велосипедисти. Тут є також прекрасні пішохідні магістралі, розташовані навколо бутіків і ресторанів для відпочинку на відкритому повітрі. Є навіть невеликі ділянки землі для міського землеробства, велику частину яких було надано колишнім рибалкам Сонгдо як відшкодування за знищення їх промислу.

Збір і переробка відходів у цьому місті майбутнього — окрема тема. Все сміття Songdo всмоктується у підземні труби і автоматично сортується, переробляється, заривається або спалюється у паливо. Ці труби з’єднують всі багатоквартирні будинки і офіси. Виходить, що в місті немає ніяких сміттєвих баків або сміттєвозів. Ця система — єдина в усьому світі. Тут для її обслуговування потрібно всього сім робочих.

Місто для далекого майбутнього

Мета створення Сонгдо — залучення іноземного бізнесу і створення стійкого міста, яке продемонструвало б технологічну майстерність Кореї. У Сонгдо побудовано близько 60% запланованих інфраструктури і будівель. Тут проживає 70 тис. чоловік — 1/3 від очікуваної чисельності до 2018 року, коли місто буде повністю побудовано.

Передбачалося, що це місто стане центром глобальних компаній, де працюють співробітники з усього світу. Але поки це не так. Сьогоднішня репутація Сонгдо — це футуристичне місто-привид. Місто не порожнє. Воно побудоване для майбутнього, яке ще не настало.

За матеріалами: Тhe Аtlantic.

Іспанський стартап Evovelo створив незвичайний автомобіль Mö, який поєднує в собі енергонезалежність електрокара та зручність велосипеда. Щоб рухати Mö можна використовувати сонячну енергію або обертати педалі, мов на триколісному велосипеді.

Mö можна назвати першим сонячно-електричним веломобілем. Це «ультраефективний» транспортний засіб, який працює тільки на «чистій» енергії — механічній або сонячній. Завдяки цьому звичайний комфорт автомобіля доповнюється перевагами байка.

Авто має повністю закритий корпус, 50-кілометровий електричний діапазон пересування, вміщує двох пасажирів і має сонячні панелі на даху для зарядки його 48V/15Ah батареї.

За допомогою функції рекуперативного гальмування підзарядити батарею можна і під час руху.

Mö важить всього 85 кг, а його розміри — 1,4 м в ширину, 2 м в довжину, 1,3 м у висоту. Він може легко вписуватися у простір, призначений для байків. Наприклад, на велосипедних доріжках і паркувальних місцях (хоча він трохи ширший, ніж звичайний байк).

У Mö є все необхідне для безпечної їзди: вогні, покажчики повороту, дзеркала, звуковий сигнал та інші функції, які гарантують безпеку під час паркінгу (блокування дверей і багажника).

Живлення подається на колеса безпосередньо з електродвигуна (у тому числі є кілька варіантів: від 250 Вт до 1500 Вт, в залежності від того, які правила застосовуються там, де він буде продаватися) або через 6/7-ступінчасту коробку передач. Зарядка для батареї подається від сонячних 100-ватних панелей на даху або через бортовий зарядний порт. Батарею можна також зняти для зарядки, якщо це необхідно.

За словами розробників, за помірного використання (10—25 км на день) немає необхідності заряджати акумулятор: енергії від сонячних батарей і функції рекуперативного гальмування буде достатньо.

Орієнтовна роздрібна вартість Mö становить близько $4900.