Министр иностранных дел России заявил в понедельник, что Москва рассмотрит предложения Запада о восстановлении связей и определит, нужно ли это, но сосредоточится на развитии отношений с Китаем.
Сергей Лавров в ходе сессии вопросов и ответов на мероприятии в Москве сказал, что западные страны поддерживают “русофобию” с тех пор, как Россия начала свое вторжение в Украину, которое Москва назвала “специальной военной операцией”.
По его словам, Россия работает над замещением товаров, импортируемых из западных стран, и в будущем будет полагаться только на “надежные” страны, не зависящие от Запада.
“Если они (Запад) захотят что-то предложить в плане возобновления отношений, то мы серьезно подумаем, нужно нам это или нет”, — сказал Лавров, согласно стенограмме на сайте министерства иностранных дел.
“Мы должны перестать зависеть от поставок абсолютно всего с Запада для обеспечения развития критически важных секторов безопасности, экономики, социальной сферы нашей страны”, — сказал он.
Лавров сказал, что сейчас целью Москвы является дальнейшее развитие связей с Китаем.
Сейчас, когда Запад занял “позицию диктатора”, наши экономические связи с Китаем будут развиваться еще быстрее”, — сказал Лавров.
Лавров сказал, что Россия будет рассчитывать “только на себя и на страны, которые доказали свою надежность и не “пляшут под чужую дудку”. Если западные страны передумают и предложат какую-то форму сотрудничества, тогда мы сможем принять решение”.
Міністр закордонних справ Росії заявив у понеділок, що Москва розгляне пропозиції Заходу щодо відновлення зв’язків і визначить, чи це потрібно, але зосередиться на розвитку відносин з Китаєм.
Сергій Лавров у ході сесії питань та відповідей на заході у Москві сказав, що західні країни підтримують “русофобію” з того часу, як Росія почала своє вторгнення в Україну, яке Москва назвала “спеціальною військовою операцією”.
За його словами, Росія працює над заміщенням товарів, що імпортуються із західних країн, і в майбутньому покладатиметься тільки на “надійні” країни, що не залежать від Заходу.
“Якщо вони (Захід) захочуть щось запропонувати щодо відновлення відносин, то ми серйозно подумаємо, потрібно нам це чи ні”, — сказав Лавров, згідно зі стенограмою на сайті міністерства закордонних справ.
“Ми повинні перестати залежати від постачання абсолютно всього із Заходу для забезпечення розвитку критично важливих секторів безпеки, економіки, соціальної сфери нашої країни”, — сказав він.
Лавров сказав, що наразі метою Москви є подальший розвиток зв’язків із Китаєм.
“Зараз, коли Захід зайняв “позицію диктатора”, наші економічні зв’язки з Китаєм розвиватимуться ще швидше”, — сказав Лавров.
Лавров сказав, що Росія розраховуватиме “тільки на себе і на країни, які довели свою надійність і не “танцюють під чужу дудку”. Якщо західні країни передумають і запропонують якусь форму співпраці, тоді ми зможемо ухвалити рішення”.
Российская экономика “сопротивляется воздействию санкций”, заявил в понедельник президент Путин, несмотря на мрачные экономические прогнозы после введения Западом жестких санкций против России в ответ на захватническую войну Кремля в Украине.
“Несмотря на все трудности, российская экономика выдерживает воздействие санкций и держится неплохо. Это соответствует всем основным макроэкономическим показателям. Да, это нелегко. Все происходящее требует особого внимания со стороны экономического блока правительства. В целом эти усилия дают положительный эффект”, — сказал Путин на встрече с президентом Беларуси Александром Лукашенко в черноморском курортном городе Сочи.
Центральный банк России в конце апреля заявил, что ожидает сокращения российской экономики на 8-10% в 2022 году, ссылаясь на замедление экономической активности в марте после введения международных санкций против России. Ранее в том же месяце Всемирный банк предсказал, что ВВП России сократится на 11,2% в 2022 году.
Російська економіка “чинить опір впливу санкцій”, заявив у понеділок президент Путін, попри похмурі економічні прогнози після введення Заходом жорстких санкцій проти Росії у відповідь на загарбницьку війну Кремля в Україні.
“Попри всі труднощі, російська економіка витримує вплив санкцій і тримається непогано. Це відповідає всім основним макроекономічним показникам. Так, це нелегко. Все, що відбувається, потребує особливої уваги з боку економічного блоку уряду. Загалом ці зусилля дають позитивний ефект”, — сказав Путін на зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком у чорноморському курортному місті Сочі.
Центральний банк Росії наприкінці квітня заявив, що очікує скорочення російської економіки на 8-10% у 2022 році, посилаючись на уповільнення економічної активності у березні після запровадження міжнародних санкцій проти Росії. Раніше того ж місяця Світовий банк передбачив, що ВВП Росії скоротиться на 11,2% у 2022 році.
Согласно новому отчету экологической организации WWF, сельское хозяйство ЕС вносит лишь ограниченный вклад в глобальное снабжение продовольствием. По мнению экологов, ЕС в основном экспортирует качественные продукты питания, а импортирует дешевые.
«В настоящее время мы являемся дорогим супермаркетом, а не житницей мира», — критикует эксперт WWF по продовольствию Таня Дрегер. Одной из причин этого является то, что ЕС в основном экспортирует высококачественные продукты питания, такие как шоколад или мясо, а импортирует дешевые продукты, такие как какао или корм для животных. «Во многих странах мира людям нужно зерно, а не солонина и шардоне», — говорит Дрегер.
В докладе, опубликованном под названием «Европа ест мир», подчеркивается, что страны ЕС импортируют больше калорий и белка, в том числе в виде корма для животных, чем продают в другие регионы. Они забирают 11 процентов калорий и 26 процентов белков с других рынков.
Экологи требуют существенного переосмысления сельского хозяйства ЕС. Только более устойчивая продовольственная система сможет гарантировать продовольственную безопасность в стране и за рубежом в будущем. В настоящее время, например, не менее половины зернового производства ЕС попадает в корыто в качестве корма. «ЕС должен производить и потреблять по-другому. Например, поголовье скота должно сократиться, а доля земель, используемых для выращивания зерновых, бобовых, овощей и фруктов для потребления человеком, должна увеличиться», — настаивает Дрегер.
В докладе критике подверглись также и пищевые отходы на фермах. По оценкам, во всем мире 1,2 миллиарда тонн продовольствия, предназначенного для людей, теряется во время или вскоре после сбора урожая. Это около 15 процентов от общего объема производства продовольствия. Причинами могут быть региональное перепроизводство, экстремальные погодные условия или розничный спрос.
Згідно з новим звітом екологічної організації WWF, сільське господарство ЄС робить лише обмежений внесок у глобальне постачання продовольства. На думку екологів, ЄС здебільшого експортує якісні харчові продукти, а імпортує дешеві.
«Нині ми є дорогим супермаркетом, а не житницею світу», — критикує експерт WWF із продовольства Таня Дрегер. Однією з причин цього є те, що ЄС експортує високоякісні харчові продукти, такі як шоколад або м’ясо, а імпортує дешеві продукти, такі як какао або корм для тварин. «У багатьох країнах світу людям потрібне зерно, а не солонина та шардоне», — каже Дрегер.
У доповіді, опублікованій під назвою «Європа їсть світ», наголошується, що країни ЄС імпортують більше калорій та білка, у тому числі у вигляді корму для тварин, ніж продають до інших регіонів. Вони забирають 11 відсотків калорій та 26 відсотків білків з інших ринків.
Екологи вимагають суттєвого переосмислення сільського господарства ЄС. Тільки стійкіша продовольча система зможе гарантувати продовольчу безпеку в країні та за кордоном у майбутньому. Зараз, наприклад, не менше половини зернового виробництва ЄС потрапляє в корито як корм. «ЄС має виробляти та споживати по-іншому. Наприклад, поголів’я худоби має скоротитися, а частка земель, які використовуються для вирощування зернових, бобових, овочів та фруктів для споживання людиною, має збільшитись», — наполягає Дрегер.
У доповіді критикують також і харчові відходи на фермах. За оцінками, у всьому світі 1,2 мільярда тонн продовольства, призначеного для людей, втрачається під час або невдовзі після збирання врожаю. Це близько 15 відсотків загального обсягу виробництва продовольства. Причинами можуть бути регіональне надвиробництво, екстремальні погодні умови або роздрібний попит.
Верховный комиссар ООН по правам человека начала визит в Китай в понедельник, сосредоточив внимание на обращении с мусульманскими меньшинствами в Синьцзяне на фоне опасений, что Пекин ограничивает их свободу передвижения.
После нескольких лет жестких переговоров с китайскими властями 70-летняя Мишель Бачелет, бывший президент Чили, должна остаться в стране на шесть дней, до субботы.
В понедельник она провела видеоконференцию с главами делегаций около 70 иностранных посольств в Китае, сообщили AFP дипломатические источники.
Согласно этим источникам, Мишель Бачелет заверила дипломатов, что договорилась о доступе в центры содержания под стражей и может поговорить с местными правозащитниками.
С 2018 года ООН добивается от Пекина получения «свободного и полноценного доступа» в Синьцзян (северо-запад Китая).
Этот регион уже давно страдает от нападений, в которых власти обвиняют сепаратистов и уйгурских исламистов. В течение нескольких лет он был объектом жесткой политики слежки, проводимой во имя борьбы с терроризмом.
Исследования показывают, что в Китае интернировано по меньшей мере миллион уйгуров и представителей других мусульманских меньшинств. Они заключены в лагеря перевоспитания, где подвергаются принудительному труду. Пекин отвергает эти обвинения.
Визит г-жи Бачелет является первым визитом Верховного комиссара по правам человека в Китай с 2005 года.
Она должна отправиться, в частности, в Урумчи, столицу Синьцзяна, а также в Кашгар, город на юге региона, где уйгурское население особенно велико.
Мишель Бачелет встретится с «рядом высокопоставленных чиновников на национальном и местном уровнях», «организациями гражданского общества, представителями делового мира и учеными», сообщили в ее офисе.
Из-за эпидемии визит пройдет в «закрытом режиме», т.е. в санитарном пузыре, сообщил прессе в понедельник Ван Вэньбинь, пресс-секретарь китайской дипломатии.
По той же причине Верховная комиссия ООН и Китай «после обсуждения решили» не включать журналистов в состав делегации, сказал он.
Многие опасаются, что Китай использует этот визит, чтобы снять с себя обвинения, под которыми находится.
Базирующаяся в Вашингтоне неправительственная организация «Китайские правозащитники» (НПО) заявила в понедельник, что визит будет «тщательно спланирован» Пекином.
«Мы опасаемся (…), что у вас не будет свободного доступа к жертвам, свидетелям, независимым членам гражданского общества» и что «ваши взгляды будут искажены китайским правительством», заявила НПО.
Соединенные Штаты, которые обвиняют Китай в «геноциде» и критикуют г-жу Бачелет за ее «упорное молчание» перед лицом «зверств», заявили, что они «обеспокоены» визитом.
«Мы не ожидаем, что Китайская Народная Республика гарантирует доступ, необходимый для проведения полной и откровенной оценки ситуации с правами человека в Синьцзяне», — заявил Вашингтон на прошлой неделе.
Уйгуры, преимущественно мусульмане, являются основной этнической группой в Синьцзяне с населением 26 миллионов человек.
Западные исследования, основанные на интерпретации официальных документов, показаниях предполагаемых жертв и статистических экстраполяциях, обвиняют Пекин в интернировании не менее миллиона человек в «лагеря», в проведении «принудительной» стерилизации или даже в применении «принудительного труда».
Китай представляет лагеря как «центры профессионального обучения», предназначенные для борьбы с религиозным экстремизмом и обучения жителей ремеслу с целью обеспечения социальной стабильности.
Пекин заявляет, что не навязывает никакой стерилизации, а лишь применяет действующую по всей стране политику контроля над рождаемостью, которая ранее мало практиковалась в регионе.
По мнению ученых и проживающих за границей уйгуров, власти Синьцзяна, похоже, отказались от жестких репрессий, чтобы сосредоточиться на экономическом развитии.
«Сейчас не так много видимых свидетельств репрессий», — сказал AFP Питер Ирвин из Uyghur Human Rights Project.
По данным правозащитных ассоциаций, страх репрессий также может помешать уйгурам свободно общаться с командой ООН.
Верховний комісар ООН з прав людини розпочала візит до Китаю у понеділок, зосередивши увагу на поводженні з мусульманськими меншинами в Сіньцзяні на тлі побоювань, що Пекін обмежує їхню свободу пересування.
Після кількох років жорстких переговорів із китайською владою 70-річна Мішель Бачелет, колишній президент Чилі, має залишитися в країні на шість днів до суботи.
У понеділок вона провела відеоконференцію із головами делегацій близько 70 іноземних посольств у Китаї, повідомили AFP дипломатичні джерела.
Згідно з цими джерелами, Мішель Бачелет запевнила дипломатів, що домовилася про доступ до центрів тримання під вартою та може поговорити з місцевими правозахисниками.
З 2018 року ООН домагається від Пекіна отримання «вільного та повноцінного доступу» до Сіньцзяну (північний захід Китаю).
Цей регіон уже давно страждає від нападів, в яких влада звинувачує сепаратистів та уйгурських ісламістів. Протягом кількох років він був об’єктом жорсткої політики стеження, яке проводилося в ім’я боротьби з тероризмом.
Дослідження показують, що в Китаї інтерновано щонайменше мільйон уйгурів та представників інших мусульманських меншин. Вони поміщені в табори перевиховання, де зазнають примусової праці. Пекін відкидає ці звинувачення.
Візит Бачелет є першим візитом Верховного комісара з прав людини до Китаю з 2005 року.
Вона має вирушити, зокрема, до Урумчі, столиці Сіньцзяну, а також до Кашгару, міста на півдні регіону, де уйгурське населення особливо чисельне.
Мішель Бачелет зустрінеться з «низкою високопосадовців на національному та місцевому рівнях», «організаціями громадянського суспільства, представниками ділового світу та вченими», повідомили в її офісі.
Через епідемію візит пройде у «закритому режимі», тобто у санітарному міхурі, повідомив пресу у понеділок Ван Веньбінь, прессекретар китайської дипломатії.
З тієї ж причини Верховна комісія ООН та Китай «після обговорення вирішили» не включати журналістів до складу делегації, сказав він.
Багато хто побоюється, що Китай використовує цей візит, щоб зняти з себе звинувачення, під якими перебуває.
Неурядова організація «Китайські правозахисники» (НУО), що базується у Вашингтоні, заявила в понеділок, що візит буде «ретельно спланований» Пекіном.
«Ми побоюємося (…), що ви не матимете вільного доступу до жертв, свідків, незалежних членів громадянського суспільства» і що «ваші погляди будуть спотворені китайським урядом», заявила НУО.
Сполучені Штати, які звинувачують Китай у «геноциді» і критикують пані Бачелет за її «уперте мовчання» перед «звірствами», заявили, що вони «стурбовані» візитом.
«Ми не очікуємо, що Китайська Народна Республіка гарантує доступ, необхідний для проведення повної та відвертої оцінки ситуації з правами людини у Сіньцзяні», — заявив Вашингтон минулого тижня.
Уйгури, переважно мусульмани, є основною етнічною групою в Сіньцзяні із населенням 26 мільйонів людей.
Західні дослідження, засновані на інтерпретації офіційних документів, показаннях передбачуваних жертв та статистичних екстраполяціях, звинувачують Пекін в інтерновані не менше мільйона людей у «табори», у проведенні «примусової» стерилізації або навіть у застосуванні «примусової праці».
Китай представляє табори як «центри професійного навчання», призначені для боротьби з релігійним екстремізмом та навчання мешканців ремеслу з метою забезпечення соціальної стабільності.
Пекін заявляє, що не нав’язує жодної стерилізації, а лише застосовує політику контролю над народжуваністю, що діяла по всій країні, яка раніше мало практикувалася в регіоні.
На думку вчених і уйгурів, які проживають за кордоном, влада Сіньцзяна, схоже, відмовилася від жорстких репресій, щоб зосередитися на економічному розвитку.
«Зараз не так багато видимих свідчень репресій», — сказав AFP Пітер Ірвін з Uyghur Human Rights Project.
За даними правозахисних асоціацій, страх репресій також може стати на заваді уйгурам вільно спілкуватися з командою ООН.
Даже сейчас, во время войны, Украина производит значительную часть мирового объема пшеницы, кукурузы и подсолнечного масла. Но война способствует тому, что гигантские объемы товаров, скорее всего, не достигнут своих пунктов назначения в мире.
Глядя на бескрайние пшеничные поля под Одессой, фермеру Дмитрию Матуляку трудно представить, что голод неминуем. На юге Украины близится урожай зерновых, и он должен быть хорошим. Но пока Россия блокирует порт Одессы, пшеница не может быть экспортирована – с катастрофическими последствиями для более бедных стран.
Российская агрессия сильно ударила по Матуляку. В первый день вторжения во время авианалета, один из его складов загорелся – в результате сгорело 400 тонн корма для животных. Тем не менее, 62-летний мужчина обрабатывал свои поля и через несколько недель соберет богатый урожай.
Продовольственный кризис после войны?
Но куда девать зерно? Склады все еще переполнены с прошлого года; по данным властей Украины, там осталось более 20 миллионов тонн продовольствия. Есть опасения, что значительная его часть сгниет. “Это жестоко, когда в стране портятся продукты питания, а другие люди остаются бедными и голодными”, – говорит Матуляк. “Это зверство, жестокость, по-другому и не скажешь”.
В то время как основное внимание приковано к изнурительным боям на востоке Украины, блокада Черного моря может иметь самые далеко идущие последствия войны: рост цен на продовольствие и голод.
В мирное время Украина была одним из важнейших мировых зернохранилищ. Через его порты ежемесячно экспортировалось около 4,5 миллионов тонн сельскохозяйственной продукции, включая 12 процентов мировой пшеницы, 15 процентов кукурузы и половину подсолнечного масла.
Транспортных возможностей почти нет
Российские атаки и особенно морская блокада в значительной степени привели к остановке торговли. Железнодорожный и автомобильный транспорт не может заменить морские перевозки. Война “угрожает повергнуть десятки миллионов людей в отсутствие продовольственной безопасности”, предупредил на прошлой неделе Генеральный секретарь ООН Антониу Гутерриш. За этим могут последовать “недоедание, массовый дефицит и голод” на многие годы.
Одесский порт простаивает уже несколько месяцев. На протяжении десятилетий город на Черном море был центром экспорта сельскохозяйственной продукции – в том числе и для других стран Восточной Европы. Зерно доставлялось по железной дороге и отправлялось из Одессы по всему миру.
В настоящее время в порту и на складах города находится более четырех миллионов тонн зерна прошлогоднего урожая. “Мы не сможем хранить новый урожай, вот в чем проблема”, – говорит мэр Одессы Геннадий Труханов. Если блокада продолжится, “люди просто умрут с голоду”.
На суше украинской армии удается противостоять превосходящему по силе противнику, но на море агрессор имеет явное превосходство.
“К сожалению, Украина традиционно упускает из виду вопрос морской безопасности”, – пишет бывший министр обороны страны Андрей Загороднюк в анализе, опубликованном американским аналитическим центром Atlantic Council. “В то время как демократический мир принял вызов вооружения Украины, чтобы противостоять российской агрессии на суше, международное участие в войне на море носит более ограниченный характер”.
В минувшие выходные президент Украины Владимир Зеленский обратился к миру с просьбой предоставить “соответствующее оружие”, которое могло бы помочь положить конец блокаде Черного моря. Но даже если это удастся, на возобновление торговли могут уйти месяцы. Ведь вряд ли какая-либо судоходная компания отправит свои суда в зону боевых действий.
Навіть зараз, під час війни, Україна виробляє значну частину світового обсягу пшениці, кукурудзи та олії. Але війна сприяє тому, що гігантські обсяги товарів, найімовірніше, не досягнуть своїх пунктів призначення у світі.
Дивлячись на безкраї пшеничні поля під Одесою, фермеру Дмитру Матуляку важко уявити, що голод неминучий. На півдні України наближається врожай зернових, і він має бути добрим. Але поки Росія блокує порт Одеси, пшениця не може бути експортована – з катастрофічними наслідками для бідніших країн.
Російська агресія сильно вдарила по Матуляку. У перший день вторгнення під час авіа нальоту один з його складів спалахнув — у результаті згоріло 400 тонн корму для тварин. Тим не менш, 62-річний чоловік обробляв свої поля і за кілька тижнів збере багатий врожай.
Продовольча криза після війни?
Але куди подіти зерно? Склади ще переповнені з минулого року; за даними влади України, там залишилося понад 20 мільйонів тонн продовольства. Є побоювання, що значна частина його згниє. “Це жорстоко, коли в країні псуються продукти харчування, а інші люди залишаються бідними та голодними”, — каже Матуляк. “Це звірство, жорстокість, інакше й не скажеш”.
У той час як основна увага прикута до виснажливих боїв на сході України, блокада Чорного моря може мати далекосяжні наслідки війни: зростання цін на продовольство і голод.
У мирний час Україна була одним із найважливіших світових зерносховищ. Через її порти щомісяця експортувалося близько 4,5 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції, включаючи 12 відсотків світової пшениці, 15 відсотків кукурудзи та половину олії.
Транспортних можливостей майже немає
Російські атаки і особливо морська блокада значною мірою призвели до зупинки торгівлі. Залізничний та автомобільний транспорт не може замінити морські перевезення. Війна “загрожує десяткам мільйонів людей за відсутності продовольчої безпеки”, попередив минулого тижня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. Наслідками можуть бути “недоїдання, масовий дефіцит і голод” на багато років.
Одеський порт простоює вже кілька місяців. Протягом десятиліть місто на Чорному морі було центром експорту сільськогосподарської продукції, зокрема й для інших країн Східної Європи. Зерно прибувало залізницею і вирушало з Одеси по всьому світу.
На согодні у порту та на складах міста знаходиться понад чотири мільйони тонн зерна торішнього врожаю. “Ми не зможемо зберігати новий урожай, ось у чому проблема”, — каже мер Одеси Геннадій Труханов. Якщо блокада продовжиться, “люди просто помруть із голоду”.
На суші українській армії вдається протистояти супротивникові, який переважає за силою, але на морі агресор має явну перевагу.
“На жаль, Україна традиційно упускає з уваги питання морської безпеки”, — пише колишній міністр оборони країни Андрій Загороднюк в аналізі, опублікованому американським аналітичним центром Atlantic Council. “У той час, як демократичний світ прийняв виклик озброєння України, щоб протистояти російській агресії на суші, міжнародна участь у війні на морі має більш обмежений характер”.
Минулими вихідними президент України Володимир Зеленський звернувся до миру з проханням надати “відповідну зброю”, яка могла б допомогти покласти край блокаді Чорного моря. Але навіть якщо це вдасться, на відновлення торгівлі можуть піти місяці. Адже навряд чи якась судноплавна компанія відправить свої судна до зони бойових дій.
