Blog

Посол України в США Оксана Маркарова в неділю обрушилася на Росію за вторгнення до її країни, заявивши, що це «терористична держава, якою керує військовий злочинець».

«Ну, ви знаєте, для нас очевидно, що Росія — це терористична держава, якою керує військовий злочинець, і ми працюємо день і ніч і ведемо запеклу боротьбу, щоб захистити нашу країну та відстояти нашу демократію. І всі мають постати перед судом. Тому я думаю, що буде важко вести державу з Гааги [Міжнародного кримінального суду – прим. редактора]», — сказала Маркарова в інтерв’ю CNN.

Вона сказала в інтерв’ю, що російські війська «вбивають мирних жителів, вбивають дітей, руйнують наші лікарні, ви знаєте, громадянську інфраструктуру, житлові будинки, скрізь. Це злочинний акт війни, ось чому ми розпочали розслідування в Україні, ось чому Україна подала всі заяви до всіх міжнародних судів».

«Так, Володимир Путін разом із усіма іншими, з кожним росіянином, який несе за це відповідальність, повинен буде вирушити до в’язниці за ці військові злочини», — додала вона.

Коментарі пролунали лише через місяць після початку війни Росії в Україні та через кілька днів після того, як США також заявили, що військовослужбовці російських збройних сил скоїли військові злочини в Україні. При цьому держсекретар США Ентоні Блінкен послався на «достовірні повідомлення» про невиборчі напади та напади, навмисно спрямовані проти цивільного населення, включаючи руйнування житлових будинків, шкіл та лікарень.

За матеріалами Epoch Times România

Министр иностранных дел Великобритании Лиз Трасс заявила, что санкции, направленные на наказание российских олигархов и крупных компаний после вторжения в Украину, могут быть сняты, если Владимир Путин положит конец атаке и пообещает «прекратить дальнейшую агрессию».

В опубликованном в воскресенье интервью газете Sunday Telegraph Трасс сообщила, что Министерство иностранных дел сформировало “переговорное подразделение” для оказания помощи в проведении возможных мирных переговоров.

Со своей стороны премьер-министр Великобритании Борис Джонсон предупредил, что Лондон и его союзники будут «постоянно усиливать» санкции против президента России Владимира Путина и его сторонников.

«Эти санкции должны исчезнуть только при полном прекращении огня и выводе войск, но также и при обязательствах, что агрессии в дальнейшем не будет. Это реальный рычаг в будущем. Это реальный рычаг, который, я думаю, мы можем использовать», — сказала Трасс.

Комментарии Трасс рассматриваются как новое приглашение Путину сократить потери России в разгар войны, которая, по словам критиков, выявила серьезные проблемы в стратегии, тактике и подготовке России к конфликту. Госсекретарь США Энтони Блинкен заявил, что различные запреты и замораживание активов окружения Путина «не предназначены для того, чтобы быть постоянными».

По материалам Epoch Times România

Міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс заявила, що санкції, спрямовані на покарання російських олігархів та великих компаній після вторгнення в Україну, можуть бути зняті, якщо Володимир Путін покладе край атаці та пообіцяє «припинити подальшу агресію».

В опублікованому в неділю інтерв’ю газеті Sunday Telegraph Трасс повідомила, що Міністерство закордонних справ сформувало “переговорний підрозділ” для надання допомоги у проведенні можливих мирних переговорів.

Зі свого боку прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон попередив, що Лондон та його союзники «постійно посилюватимуть» санкції проти президента Росії Володимира Путіна та його прихильників.

«Ці санкції мають зникнути лише за повного припинення вогню та виведення військ, але також і за зобов’язань, що агресії надалі не буде. Це реальний важіль у майбутньому. Це реальний важіль, який, на мою думку, ми можемо використати», — сказала Трасс.

Коментарі Трасс розглядаються як нове запрошення Путіну скоротити втрати Росії у розпал війни, яка, за словами критиків, виявила серйозні проблеми у стратегії, тактиці та підготовці Росії до конфлікту. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що різні заборони та заморожування активів оточення Путіна «не призначені для того, щоб бути постійними».

За матеріалами Epoch Times România

В исследовательском обзоре представлены семь факторов влияния отцов на развитие ребенка во время беременности, которые стали полезным инструментом для специалистов по планированию дородовых услуг и программ.

Обзор 50-летних исследований Университета Южной Калифорнии о том, как отцы влияют на развитие детей во время беременности, предоставил несколько следующих рекомендаций для служб общественного здравоохранения:

• Учитывать поведение отцов в отношении здоровья так же, как и матерей;
• Оценивать и лечить психическое здоровье отцов, так же как и матерей;
• Лечить семейный стресс и заботиться об отношениях пары;
• Обеспечить отцу возможность отдыхать всей семьей.

Многие исследования посвящены тому, как будущие матери влияют на здоровье и развитие ребенка до и во время беременности, затрагивая среду обитания, эмоции и поведение матери. Будущим мамам часто советуют кардинальным образом изменить свой образ жизни.

Отцам уделяется меньше внимания, однако существует достаточно доказательств того, что практика и принципы должны измениться и в этом отношении.

В данном исследовательском обзоре описаны семь способов влияния отцов на развитие детей во время беременности, что считается полезным пособием для специалистов по планированию дородовых услуг и программ.

1. Эпигенетические и генетические изменения: Приобретенные модели поведения в отношении здоровья:

• Ожирение связано с эпигенетическими изменениями, которые приводят к ограничению роста в детстве.
• Алкоголь влияет на эпигеном сперматозоидов и является фактором риска употребления алкоголя и чувствительности к алкоголю у потомства.
• Из-за диабета и потребления фаст-фуда отцами могут произойти более ранние роды.

2. Эпигенетические и генетические изменения: Воздействие окружающей среды

• Воздействие сварочных дымов на рабочем месте связано с более высокой вероятностью появления врожденных аномалий (египетское исследование).
• Отцы, подвергающиеся воздействию пестицидов (например, нематоцида, дибромохлорпропана, этилендибромида), чаще имеют недостаточно хорошее качество спермы.

3. Эпигенетические и генетические изменения: Ранний жизненный стресс

• Дети отцов, переживших Холокост, и отцов с посттравматическим стрессовым расстройством имеют эпигенетические различия, а именно повышенное метилирование ДНК в промоторной области глюкокортикоидного рецептора. Это связано с повышенной распространенностью психических заболеваний и снижением уровня кортизола у детей.
• Исследования матерей показали связь между их пребыванием в бедствиях (например, стихийным бедствиям, террористическим атакам, COVID-19) и успехами их детей. Подобных исследований для отцов не существует, но они, вероятно, выявили бы аналогичные связи.

4. Нейробиологические и гормональные изменения

• Отцы, впервые ставшие родителями, с более высоким уровнем тестостерона до родов, сообщают о менее эффективном и позитивном воспитании детей через шесть месяцев после их рождения.
• Отцы ожидающие первенца, с повышенным пренатальным уровнем окситоцина поддерживают более заботливую родительскую философию после рождения ребенка.

5. Влияние на поведение будущих матерей в отношении здоровья

• Употребление алкоголя будущим отцом связано с более интенсивным употреблением алкоголя беременными матерями (украинское исследование).
• Будущие матери чаще принимают участие в дородовых мероприятиях по сохранению здоровья, таких как отказ от курения, когда их партнеры-мужчины выполняют больше обязанностей по воспитанию ребенка (например, слушают сердцебиение ребенка, покупают товары для ребенка, посещают дородовые занятия).

6. Влияние на психическое здоровье будущих матерей

• Хорошие отношения в паре связаны с более низким уровнем дистресса у будущих матерей, что, в свою очередь, говорит о позитивном темпераменте ребенка (исследование в США).
• Большее количество конфликтов в отношениях взаимосвязано с высокой вероятностью сложных с медицинской точки зрения родов. Многие исследования связывают дородовой стресс у матерей с преждевременными родами и низким весом при рождении.
• Депрессия у будущих отцов связана с депрессией у будущих матерей. Совместные симптомы психического здоровья у двух родителей до родов предсказывают те же симптомы у родителей через 12 месяцев после рождения ребенка, которые в свою очередь взаимосвязаны с проблемами развития детей 7-8-летнего возраста (финское исследование).

7. Влияние на гормоны матери

• Гормональные процессы в паре имеют тенденцию к синхронизации и следуют схожим закономерностям. Более низкий уровень тестостерона у обоих будущих родителей подразумевает большее участие отца в родительских отношениях после рождения ребенка.
• Когда уровень кортизола ниже у обоих будущих родителей, вероятно, будет меньше конфликтов между ними до рождения малыша и меньше депрессии со стороны отца после рождения ребенка.
• Гормональные изменения в организме матери могут повлиять на развитие плода и последующее социальное и эмоциональное развитие детей.

Дункан Фишер стал одним из основателей Блога о детях и семье вместе с партнерами – Кембриджским университетом, Принстонским университетом и Фондом Джейкобса. Идея возникла в результате многолетнего опыта в секторе по работе с детьми и семьей, когда он приводил доводы в пользу серьезных изменений на основе доказательств достижения улучшения благосостояния и развития детей. Он работает в Уэльсе в Великобритании.

По материалам The Epoch Times USA

У дослідному огляді представлено сім факторів впливу татусів на розвиток дитини під час вагітності, які стали корисним інструментом для фахівців із планування передпологових послуг та програм.

Огляд 50-річних досліджень Університету Південної Каліфорнії про те, як чоловіки-батьки впливають на розвиток дітей під час вагітності, надав кілька наступних рекомендацій для служб охорони здоров’я:

• Враховувати поведінку батьків щодо здоров’я так само як і матерів;
             
• Оцінювати та лікувати психічне здоров’я батьків, так само як і матерів;
             
• Лікувати сімейний стрес та піклуватися про стосунки пари;
      
• Забезпечити батьку можливість відпочивати усією родиною.

Багато досліджень присвячені тому, як майбутні матері впливають на здоров’я та розвиток дитини до і під час вагітності, маючи на увазі довкілля, емоції та поведінку матері. Майбутнім мамам часто рекомендують кардинальним чином змінити свій спосіб життя.

Татам приділяється менше уваги, однак існує достатньо доказів того, що практика та принципи мають змінитися і щодо цього.

У цьому дослідному огляді описано сім способів впливу татусів на розвиток дітей під час вагітності, що вважається корисним посібником для фахівців із планування допологових послуг та програм.

1. Епігенетичні та генетичні зміни: Набуті моделі поведінки щодо здоров’я:

• Ожиріння пов’язане з епігенетичними змінами, які призводять до обмеження зростання у дитинстві.

• Алкоголь впливає на епіген сперматозоїдів і є фактором ризику вживання алкоголю та чутливості до алкоголю у потомства.

• Через діабет і споживання фаст-фуду батьками-чоловіками пророкуються ранні пологи.

2. Епігенетичні та генетичні зміни: Вплив навколишнього середовища

• Дія зварювальних димів на робочому місці пов’язана з вищою ймовірністю появи вроджених аномалій (єгипетське дослідження).

• Татусі, які зазнають впливу пестицидів (наприклад, нематоциду, дибромохлорпропану, етилендіброміду), частіше мають недостатньо хорошу якість сперми.

3. Епігенетичні та генетичні зміни: Ранній життєвий стрес

• Діти татусів, які пережили Голокост, та татусів із посттравматичним стресовим розладом мають епігенетичні відмінності, а саме підвищене метилювання ДНК у промоторній ділянці глюкокортикоїдного рецептора. Це пов’язано з підвищеною поширеністю психічних захворювань та зниженням рівня кортизолу у дітей.

• Дослідження матерів показали зв’язок між їхнім перебуванням у життєвих негараздах (наприклад, які зазнали стихійних лих, терористичних атак, COVID-19) та успіхами їхніх дітей. Подібних досліджень для татусів немає, але вони, ймовірно, виявили б аналогічні зв’язки.

4. Нейробіологічні та гормональні зміни

• Татусі, які вперше стали батьками, з вищим рівнем тестостерону до пологів, повідомляють про менш ефективне та позитивне виховання дітей через шість місяців після їх народження.

• Чоловіки, які вперше стали батьками з підвищеним пренатальним рівнем окситоцину підтримують більш дбайливу батьківську філософію після народження дитини.

5. Вплив на поведінку майбутніх матерів щодо здоров’я

• Вживання алкоголю майбутнім батьком пов’язане з інтенсивнішим вживанням алкоголю вагітними матерями (українське дослідження).

• Майбутні матері частіше беруть участь у допологових заходах зі збереження здоров’я, таких як відмова від куріння, коли їхні партнери-чоловіки виконують більше обов’язків з виховання дитини (наприклад, слухають серцебиття дитини, купують товари для дитини, відвідують допологові заняття).

6. Вплив на психічне здоров’я майбутніх матерів

• Хороші стосунки у парі пов’язані з нижчим рівнем дистресу у майбутніх матерів, що, своєю чергою, свідчить про позитивний темперамент дитини (дослідження США).

• Більшість конфліктів у відносинах взаємопов’язана з високою ймовірністю складних з медичної точки зору пологів. Багато досліджень пов’язують допологовий стрес у матерів з передчасними пологами та низькою вагою при народженні.

• Депресія у майбутніх татусів пов’язана з депресією у майбутніх матерів. Спільні симптоми психічного здоров’я у двох батьків до пологів пророкують ті ж симптоми у батьків через 12 місяців після народження дитини, які, своєю чергою, взаємопов’язані з проблемами розвитку дітей 7-8-річного віку (фінське дослідження).

7. Вплив на гормони матері

• Гормональні процеси у парі мають тенденцію до синхронізації та слідують подібним закономірностям. Нижчий рівень тестостерону в обох майбутніх батьків має на увазі більшу участь чоловіка у батьківських стосунках після народження дитини.

• Коли рівень кортизолу нижчий в обох майбутніх батьків, ймовірно, буде менше конфліктів між ними до народження малюка та менше депресії з боку батька після народження дитини.

• Гормональні зміни в організмі матері можуть вплинути на розвиток плода та подальший соціальний та емоційний розвиток дітей.

Дункан Фішер став одним із засновників Блога про дітей та сім’ю разом з партнерами – Кембридзьким університетом, Принстонським університетом та Фондом Джейкобса. Ідея виникла в результаті багаторічного досвіду в секторі роботи з дітьми та сім’єю, коли він наводив доводи на користь серйозних змін на основі доказів досягнення покращення добробуту та розвитку дітей. Він працює в Уельсі у Великій Британії.

За матеріалами The Epoch Times USA

Американский технологический гигант Apple приостановил свою услугу Apple Pay для российской карточной платежной системы «Мир», заявила в пятницу крупнейшая российская кредитная и платежная система, закрыв лазейку, которая позволяла россиянам продолжать пользоваться этой услугой.

Apple Inc ограничила использование Apple Pay (действовует в России с 2016 года) с 1 марта после решения России отправить десятки тысяч военнослужащих в Украину 24 февраля, что не позволило российским держателям карт Mastercard и Visa использовать эту услугу.

Но российская система «Мир» оставалась подключенной к Apple Pay до тех пор, пока этот доступ не был закрыт в четверг, согласно данным Национальной платежной системы карт России (НСПК).

«Компания Apple сообщила НСПК, что приостанавливает поддержку карт «Мир» в платежном сервисе Apple Pay. С 24 марта пользователи не могут добавлять в сервис новые карты «Мир». Apple прекратит все операции с ранее добавленными картами в течение следующих нескольких дней», — сообщила НСПК в пятницу.

Крупнейший российский кредитор Сбербанк заявил, что Apple, которая не ответила на запросы Reuters о комментариях, проинформировала банк о своем решении еще больше ограничить доступ к своему сервису Apple Pay.

«Дальнейшее использование карт «Мир» в Apple Pay будет недоступно», — сказали в банке.

По материалам The Epoch Times USA

Американський технологічний гігант Apple призупинив свою послугу Apple Pay для російської карткової платіжної системи «Мир», заявила у п’ятницю найбільша російська кредитна та платіжна система, закривши лазівку, яка дозволяла росіянам продовжувати користуватися цією послугою.

Apple Inc обмежила використання Apple Pay (діє в Росії з 2016 року) з 1 березня після рішення Росії відправити десятки тисяч військовослужбовців до України 24 лютого, що не дозволило російським власникам карток Mastercard і Visa використовувати цю послугу.

Але російська система «Мир» залишалася підключеною до Apple Pay доти, доки цей доступ не було закрито у четвер, згідно з даними Національної платіжної системи карток Росії (НСПК).

«Компанія Apple повідомила НСПК, що призупиняє підтримку карток «Мир» у платіжному сервісі Apple Pay. З 24 березня користувачі не можуть додавати нові карти «Мир». Apple припинить усі операції з раніше доданими картами протягом наступних кількох днів», — повідомила НСПК у п’ятницю.

Найбільший російський кредитор Сбербанк заявив, що Apple, яка не відповіла на запити Reuters про коментарі, проінформувала банк про своє рішення ще більше обмежити доступ до свого сервісу Apple Pay.

«Подальше використання карток «Мир» в Apple Pay буде недоступним», — сказали в банку.

Оскільки очолюваний США західний світ і далі зазнає невдачі в спробах змусити Китай засудити Росію та її воєнні дії в Україні, залишається лише гадати: наші політики просто виконують політичні прийоми, повторюючи тези, що передаються через аналітичні центри та академічні кола, чи вони справді просто наївні?

Китай не засуджуватиме Росію. Він не збирався робити це раніше, не робить зараз і ніколи не зробить у майбутньому. Нездатність наших лідерів, зрозуміти — знову ж таки, навмисно чи ні — цей факт призводить до глухонімих політичних реакцій, які дають змогу Пекіну хибно представляти себе як відповідального гравця в різних сценаріях.

Комуністична партія Китаю (КПК) рішуче позиціонує себе як посередник між західним світом і Росією, претендуючи на роль посередника у встановленні миру. Вона відмовляється засуджувати Москву, одночасно засуджуючи розширення НАТО та недбалу зовнішню політику США, стверджуючи, що якимось чином усе ще підтримує абсолютний суверенітет України; інакше кажучи, винні всі сторони, крім Китаю.

Ця позиція виявилася в ролі Пекіна в основних світових подіях упродовж усього попереднього тижня.

Виступаючи за компроміс і мир, КПК засуджує всі спроби США запровадити санкції проти Росії чи інших третіх сторін (особливо проти себе) як такі, що суперечать міжнародному праву. Натомість Пекін заявляє, що він є справжнім захисником миру та прав людини.

«Заява США [про введення санкцій проти Китаю] повна ідеологічної упередженості та політичної брехні, дискредитує Китай і придушує китайських чиновників без жодної причини. Те, що зробили Сполучені Штати, порушує міжнародне право та норми і грубо втручається у внутрішні справи Китаю», — заявив офіційний представник МЗС Китаю Ван Веньбінь

Іншими словами, той факт, що Сполучені Штати навіть намагаються відповісти на агресію Росії, є недобросовісним, тому що США не відповідають стандартам, які вони сповідують.

Ці ж настрої були відображені у висвітленні китайськими державними ЗМІ відеодзвінка 18 березня між лідером КПК Сі Цзіньпіном та президентом США Джо Байденом.

У той час як Сі підійшов до переговорів із добрими намірами та надією на мир, Байден представляє «агресивний режим» зовнішньої політики США, який «не є цивілізованим способом ведення міжнародних справ», згідно з пекінським рупором People’s Daily.

People’s Daily опублікувала й інші статті з цього питання, у яких йдеться про те, як Сполучені Штати «підливають олію у вогонь» конфлікту, «відновлюють нову [геополітичну] інквізицію» і як їхня відповідь — це лише тонко завуальований расизм!

(Цей останній пункт може зіграти на руку тим американським громадянам, які ще звертають увагу на традиційні ЗМІ США).

Це порівнюється з Китаєм, який натомість «миролюбний і зговірливий». В одній зі статей йдеться, що «мир є відмінною рисою зовнішньої політики Китаю». Справді, Китай не бере участі відкрито в багатьох воєнних операціях за кордоном; однак чи застосовні ті самі принципи у внутрішній політиці Пекіна?

Важко стверджувати, що мир є відмінною рисою внутрішнього управління Китаю для тих, хто має інакодумство, належить до переслідуваних меншин, як-от тибетці чи уйгури, або бажає вільно та відкрито займатися традиційними релігіями.

Російські державні ЗМІ були раді партнеру, який готовий стати і сказати, що минулі помилки зовнішньої політики Сполучених Штатів позбавляють їх можливості засуджувати щось на міжнародній арені. Їхні заголовки з гордістю повідомляють, що Вашингтон не зміг «нацькувати Китай на Москву».

Ну, звісно ж, не зміг. Знову ж таки, невже наші лідери такі наївні, щоби повірити, що Пекін колись погодився б на вимоги Заходу засудити ситуацію, з якої він може отримати геополітичну перевагу?

Натомість ми знову надали КПК можливість зайняти незаслужено високе моральне становище. Пекіну подобається грати в неосудного, більш відповідального старшого брата й сестру, який спостерігає за міжнародною ситуацією, що склалася через неправильну поведінку цих недолугих, схожих на малюків західних демократій.

В одній з інших китайських статей йдеться про це: «[Зрілість Пекіна] пояснюється тим, що Китай — давня цивілізація, яка за свою довгу історію пройшла через безліч злетів та падінь, засвоївши в процесі, що мир має бути кінцевою метою людства».

Інша стаття: «Перед обличчям майже 1 мільйона смертей від COVID-19, понад 40 000 жертв насильства із застосуванням вогнепальної зброї щороку та десятків тисяч жертв расової дискримінації Сполучені Штати мають замислитися про свій власний дефіцит прав людини».

Іншими словами, ці американці дурні з їхніми поняттями про права та особисту свободу, а не про колективну відданість централізованій державі та партії. Краще жити в умовах повної ізоляції та постійного урядового нагляду за коронавірусом, ніж проводити особистий аналіз витрат та вигод, пов’язаних із ризиком для себе від пандемії, спричиненої недбалістю.

Що стосується питання про насильство із застосуванням вогнепальної зброї, неправильно представленої в статті, то уявлення про те, що людина має дане Богом право на самозбереження та обов’язок протистояти тиранічному правлінню, досить, щоби викликати мимовільний спалах істеричного сміху на засіданні Політбюро КПК.

Останній пункт про жертв расової дискримінації, хоча він також значно перебільшений, є ще одним рядком, який, імовірніше, викличе схвальне кивання головою тих небагатьох, хто все ще дивиться американські основні ЗМІ.

Розрив зв’язків між країнами західного блоку та Росією також дає Китаю можливість виступити в ролі передбачуваного миротворця. Минулого тижня було припинено переговори між Росією та Японією щодо укладання мирного договору між ними за підсумками Другої світової війни. І знову Пекін був одним із перших, хто виступив із засудженням потурання Токіо санкційному режиму проти Москви, очолюваному США, і закликав усі сторони до відновлення відносин та пошуку миру.

Однак, ставитися до Китаю як до ще однієї західної країни на світовій арені — наша помилка. Навіть Пекін погодився б із такою оцінкою. Натомість наші заклики до КПК наслідувати приклад США й засудити Росію не лише дають змогу їй виглядати солідною і твердою у своїх переконаннях, коли вона каже «ні», а й дають Китаю вдаватися «холодною головою», що закликає до стриманості всі залучені сторони.

Протистояння Сполученим Штатам викликає оплески і в інших режимів-ізгоїв, як-от Іран та Північна Корея. «Росія виступила проти США, й економічний важкоатлет Китай став на її захист. Можливо, якщо ми теж влаштуємо ревізіоністські неприємності по сусідству, Пекін теж прийде нам на допомогу».

Реалістична оцінка геополітичної ситуації змусила Сполучені Штати очікувати від Китаю меншого. Чому наші політики постійно не можуть дійти відповідного висновку з обставин, напрошується те саме питання, що й на початку цієї статті: чи справді вони вірять у те, що кажуть, чи вони просто наївні?

Думки, висловлені в цій статті, є думкою автора й не обов’язково відображають думку The Epoch Times.

За матеріалами The Epoch Times USA

Поскольку возглавляемый США западный мир продолжает терпеть неудачу в попытках заставить Китай осудить Россию и ее военные действия в Украине, остается только гадать: наши политики просто выполняют политические приемы, повторяя тезисы, которые передаются через аналитические центры и академические круги, или они действительно просто наивны?

Китай не будет осуждать Россию. Он не собирался делать этого раньше, не делает сейчас и никогда не сделает в будущем. Кажущаяся неспособность наших лидеров понять — опять же, намеренно или нет — этот факт приводит к глухонемым политическим реакциям, которые позволяют Пекину ложно представлять себя в качестве ответственного игрока в различных сценариях.

Коммунистическая партия Китая (КПК) решительно позиционирует себя в качестве посредника между западным миром и Россией, претендуя на роль посредника в установлении мира. Она отказывается осуждать Москву, одновременно осуждая расширение НАТО и небрежную внешнюю политику США, утверждая, что каким-то образом все еще поддерживает абсолютный суверенитет Украины; другими словами, виноваты все стороны, кроме Китая.

Эта позиция проявилась в роли Пекина в основных мировых событиях на протяжении всей предыдущей недели.

Выступая за компромисс и мир, КПК осуждает все попытки США ввести санкции против России или других третьих сторон (особенно против себя) как противоречащие международному праву. Вместо этого Пекин заявляет, что он является истинным защитником мира и прав человека.

«Заявление США [о введении санкций против Китая] полно идеологической предвзятости и политической лжи, дискредитирует Китай и подавляет китайских чиновников без всякой причины. То, что сделали Соединенные Штаты, нарушает международное право и нормы и грубо вмешивается во внутренние дела Китая», — заявил официальный представитель МИД Китая Ван Вэньбинь.

Другими словами, тот факт, что Соединенные Штаты даже пытаются ответить на агрессию России, является недобросовестным, потому что США не соответствуют стандартам, которые они исповедуют.

Эти же настроения были отражены в освещении китайскими государственными СМИ видеозвонка 18 марта между лидером КПК Си Цзиньпином и президентом США Джо Байденом.

В то время как Си подошел к переговорам с добрыми намерениями и надеждой на мир, Байден представляет «агрессивный режим» внешней политики США, который «не является цивилизованным способом ведения международных дел», — согласно пекинскому рупору People’s Daily.

People’s Daily опубликовала и другие статьи по этому вопросу, в которых говорится о том, как Соединенные Штаты «подливают масла в огонь» конфликта, «восстанавливают новую [геополитическую] инквизицию» и как их ответ — это всего лишь тонко завуалированный расизм!

(Этот последний пункт может сыграть на руку тем американским гражданам, которые все еще обращают внимание на традиционные СМИ США).

Это сравнивается с Китаем, который вместо этого «миролюбив и сговорчив». В одной из статей говорится, что «мир является отличительной чертой внешней политики Китая». Действительно, Китай не участвует открыто во многих военных операциях за рубежом; однако применимы ли те же принципы во внутренней политике Пекина?

Трудно утверждать, что мир является отличительной чертой внутреннего управления Китая для тех, кто имеет инакомыслие, принадлежит к преследуемым меньшинствам, таким как тибетцы или уйгуры, или желает свободно и открыто заниматься традиционными религиями.

Российские государственные СМИ были рады партнеру, который готов встать и сказать, что прошлые ошибки внешней политики Соединенных Штатов лишают их возможности осуждать что-либо на международной арене. Их заголовки с гордостью сообщают, что Вашингтон не смог «натравить Китай на Москву».

Ну, конечно же, не смог. Опять же, неужели наши лидеры настолько наивны, чтобы поверить, что Пекин когда-либо согласился бы на требования Запада осудить ситуацию, из которой он может извлечь геополитическое преимущество?

Вместо этого мы снова предоставили КПК возможность занять незаслуженно высокое моральное положение. Пекину нравится играть в неосуждающего, более ответственного старшего брата и сестру, наблюдающего за международной ситуацией, которая сложилась из-за неправильного поведения этих непутевых, похожих на малышей западных демократий.

В одной из других китайских статей говорится об этом: «[Зрелость Пекина] объясняется тем, что Китай — древняя цивилизация, которая за свою долгую историю прошла через множество взлетов и падений, усвоив в процессе, что мир должен быть конечной целью человечества».

Другая статья: «Перед лицом почти 1 миллиона смертей от COVID-19, более 40 000 жертв насилия с применением огнестрельного оружия каждый год и десятков тысяч жертв расовой дискриминации Соединенные Штаты должны задуматься о своем собственном дефиците прав человека».

Другими словами, эти глупые американцы с их понятиями о естественных правах, свободе и личной свободе, а не о коллективной преданности централизованному государству и партии. Лучше жить в условиях полной изоляции и постоянного правительственного надзора за коронавирусом, чем проводить личный анализ затрат и выгод, связанных с риском для себя от пандемии, вызванной халатностью.

Что касается вопроса о насилии с применением огнестрельного оружия, неверно представленного в статье, то представления о том, что у человека есть данное Богом право на самосохранение и обязанность противостоять тираническому правлению, достаточно, чтобы вызвать непроизвольную вспышку истерического смеха на заседании Политбюро КПК.

Последний пункт о жертвах расовой дискриминации, хотя он также значительно преувеличен, является еще одной строкой, которая, скорее всего, вызовет одобрительное кивание головой у тех немногих, кто все еще смотрит американские основные СМИ.

Разрыв связей между странами западного блока и Россией также дает Китаю возможность выступить в роли предполагаемого миротворца. На прошлой неделе были прекращены переговоры между Россией и Японией о заключении мирного договора между ними по итогам Второй мировой войны. И снова Пекин был одним из первых, кто выступил с осуждением попустительства Токио санкционному режиму против Москвы, возглавляемому США, и призвал все стороны к восстановлению отношений и поиску мира.

Тем не менее, относиться к Китаю как к еще одной западной стране на мировой арене — наша собственная ошибка. Даже Пекин согласился бы с такой оценкой. Вместо этого наши призывы к КПК последовать примеру США и осудить Россию не только позволяют ей выглядеть солидной и твердой в своих убеждениях, когда она говорит «нет», но и позволяют Китаю притвориться «холодной головой», призывающей к сдержанности все вовлеченные стороны.

Противостояние Соединенным Штатам вызывает аплодисменты и у других режимов-изгоев, таких как Иран и Северная Корея. «Россия выступила против США, и экономический тяжеловес Китай встал на ее защиту. Может быть, если мы тоже устроим ревизионистские неприятности по соседству, Пекин тоже придет нам на помощь».

Реалистичная оценка геополитической ситуации заставила бы Соединенные Штаты ожидать от Китая меньшего. Почему наши политики постоянно не могут прийти к соответствующему выводу из сложившихся обстоятельств, напрашивается тот же вопрос, что и в начале этой статьи: действительно ли они верят в то, что говорят, или они просто наивны?

Мнения, выраженные в этой статье, являются мнением автора и не обязательно отражают точку зрения The Epoch Times.

По материалам The Epoch Times USA

В Китае продолжает снижаться количество регистрируемых браков. Несмотря на усилия властей, эта тенденция не меняется.

В опубликованном 18 марта отчёте Министерства гражданских дел КНР говорится, что в 2021 году в Китае было зарегистрировано 7,636 млн браков. Это наименьший показатель с момента начала публикации таких данных в 1986 году.

В последние три года количество браков в КНР неуклонно сокращается. Так, в 2019 году оно упало до 10 миллионов, а в 2020 году до 9 миллионов пар.

И Фусянь, эксперт по демографии, сказал, что существует несколько причин такого явления. Во-первых, это сокращение численности женщин детородного возраста, а во-вторых, это увеличение возраста вступления в брак и деторождения. Например, средний возраст вступления в первый брак для женщин в восточной провинции Аньхой был смещён с 26 лет в 2008 году до 30 лет в 2021 году. Кроме того, в обществе постепенно изменяется отношение к браку и рождению детей, становится всё больше людей, предпочитающих не обременять себя брачными узами. Неопределённость, вызванная пандемией, также влияет на планы людей вступить в брак и родить ребёнка.

Согласно опроса, в больших городах многие незамужние женщины считают, что если не встретили мужчину, который полностью им подходит, то лучше не спешить с замужеством, а сначала позаботиться о своей карьере.

В написанной в 2019 году книге «Эпоха одиноких» автора Ван Фэна, профессора социологии Школы социального развития и государственной политики при Фуданьском университете, говорится, что в китайских мегаполисах первого уровня, таких, как Пекин, Шанхай и т.п., проживает не менее 7 миллионов женщин в возрасте от 25 до 30 лет, которые никогда не были замужем.

В то же время потенциальные женихи в сельской местности не могут создать семью из-за слишком высоких требований к свадебным подаркам, которые они должны преподнести своим избранницам. Научный сотрудник Китайского исследовательского центра управления сельскими районами Ян Хуа рассказал, что в конце 2020 года, когда он был у себя на родине в провинции Хунань, он услышал историю. Пожилой рабочий со слезами на глазах сетовал на то, что ему будет трудно женить своих троих сыновей. Когда его старший сын собрался жениться, невеста запросила калым в размере 300 тысяч юаней (1,4 млн гривен). Учитывая такие расценки, их семья за всю жизнь не сможет заработать на калым для второго и третьего сына.

Ян Хуа также отметил, что в сельской местности социальные последствия гендерного дисбаланса, который возник в результате многолетней политики властей по ограничению рождаемости, проявляются не сразу, а постепенно после того, как в брачный возраст входят молодые люди, рождённые в 80-х годах. А среди тех, кто родился в девяностых и нулевых годах гендерный перекос будет ещё сильнее, то есть ещё больше мужчин не смогут найти себе жену.

Согласно статистике Министерства гражданских дел КНР, в 2019 году в стране проживало 260 миллионов совершеннолетних людей, не вступавших в брак.

По данным прошедшей в 2020 году седьмой национальной переписи населения, в Китае мужчин в возрасте от 20 до 40 лет на 17,52 миллиона больше, чем женщин.

Власти Китая смягчили некоторые ограничения на регистрацию брака, например, разрешили вступать в брак людям с некоторыми заболеваниями, которым раньше это не разрешалось. Однако эти меры не помогли остановить сокращение количества браков.

По словам Юань Синя, вице-президента Общества народонаселения Китая, скорей всего число браков с каждым годом будет продолжать сокращаться, что повлечёт за собой также и сокращение числа новорождённых в стране.

Как сообщило китайское издание «Первая финансовая ежедневная газета», недавно 16 китайских провинций обнародовали статистику по рождаемости за 2021 год. В семи из них естественный прирост населения был отрицательным.

По материалам The Epoch Times