Blog

Посол Росії у Великій Британії заявив, що його країна ніколи не хотіла завоювати Київ і що місто ніколи не було метою. Про це, посилаючись на заяву посла РФ у Великій Британії Андрія Келіна, пише ТАРС у неділю, 29 травня.

Він додав, що ніхто з російських лідерів, зокрема Володимир Путін, ніколи не говорив, що хоче завоювати Київ.

“Я не думаю, що можна захопити Київ чи окупувати Київ, це дуже велике місто”.

На запитання, чому війська знаходилися у регіоні поблизу столиці, якщо вони ніколи не збиралися її окупувати, дипломат відповів:

“У нас були війська, але не для завоювання Києва. Я не військовий, не дипломат, але навіть я розумію, що якщо ви хочете зробити щось на одному фронті, вам доведеться робити інше на іншому”.

“Ми не ставили собі за мету завоювати Київ на початковому етапі. Я не думаю, що це можливо”.

Росія вела запеклі наступальні бої навколо Києва, але змушена була відступити. Нещодавно в публічному просторі з’явилися повідомлення про те, що, натхненний успіхами російської армії на сході України, Кремль знову обговорює сценарій захоплення Києва. Схоже, Кремль поширює ідею про те, що Україну можна перемогти і напад на Київ все ж не такий нездійсненний.

Посол России в Великобритании заявил, что его страна никогда не хотела завоевать Киев и что город никогда не был целью. Об этом, ссылаясь на заявление посла РФ в Великобритании Андрея Келина, пишет ТАСС в воскресенье, 29 мая.

Он добавил, что никто из российских лидеров, включая Владимира Путина, никогда не говорил, что хочет завоевать Киев.

“Я не думаю, что можно захватить Киев или оккупировать Киев, это очень большой город”.

На вопрос, почему войска находятся в регионе вблизи столицы, если они никогда не собирались ее занимать или брать, дипломат ответил:

“У нас были войска, но не для завоевания Киева. Я не военный, не дипломат, но даже я понимаю, что если вы хотите сделать что-то на одном фронте, вам придется делать другое на другом.

Мы не ставили перед собой цель завоевать Киев на начальном этапе. Я не думаю, что это возможно”.

Заявления дипломата прозвучали в тот момент, когда Россия вела ожесточенные наступательные действия вокруг Киева, но была вынуждена отступить. Совсем недавно в публичном пространстве появились сообщения о том, что, воодушевленный успехами российской армии на востоке Украины, Кремль снова обсуждает сценарий захвата Киева. Похоже, что Кремль распространяет идею о том, что Украину можно победить и что нападение на Киев даже осуществимо.

З’явилися нові вірусні кадри, на яких український солдат до смерті бореться з російськими солдатами в окопі.

Зображення були опубліковані у Твіттері @IAPonomarenko з наступним текстом:

“Божевілля.

Український солдат сам бореться в окопах проти російської армії.

До гіркого кінця”.

На відеозаписі видно, як російські солдати атакують українського солдата декількома гранатами.

Появились новые вирусные кадры, на которых украинский солдат насмерть сражается с российскими солдатами в окопе.

Изображения были опубликованы в Твиттере @IAPonomarenko со следующим текстом:

“Безумие.

Украинский солдат в одиночку сражается в окопах против российской армии.

До самого горького конца”.

На видеозаписи видно, как российские солдаты атакуют украинского солдата несколькими гранатами.

Глава Русской православной церкви, патриарх Кирилл, заявил, что понимает решение украинского отделения церкви разорвать связи с Москвой.

“Мы прекрасно понимаем, как страдает сегодня Украинская православная церковь”, – заявил глава Русской православной церкви в храме Христа Спасителя в центре Москвы, сообщает Guardian.

“Мы понимаем, что Его Блаженство митрополит Онуфрий и епархия должны действовать сегодня как можно более мудро, чтобы не усложнять жизнь своих верующих”, – сказал Патриарх Кирилл в своих первых комментариях после объявления, согласно Agence France Presse.

Он добавил, что “злые духи” хотят разделить православный народ России и Украины, но им это не удастся.

В пятницу украинская православная церковь московского патриархата объявила о разрыве связей с Россией из-за ее наступления в Украине, провозгласив “полную независимость”, что стало историческим шагом против духовных властей России.

Промосковская ветвь Украинской православной церкви ранее присягнула на верность российскому патриарху Кириллу, который полностью поддержал вторжение президента Путина.

Российский патриарх Кирилл громко благословил вторжение Москвы в Украину, которое разделило православную церковь по всему миру и вызвало внутренний мятеж, который эксперты называют беспрецедентным, сообщает Reuters.

По мнению ряда экспертов, он и Путин разделяют видение “Русского мира”, идеи, которая связывает духовное единство с территориальной экспансией, направленной на определенные территории, которые когда-то были частью Советского Союза.

75-летний Кирилл, близкий соратник президента Путина, считает войну оплотом против Запада, который он считает упадническим, особенно в его принятии гомосексуализма.

То, что Путин видит как политическую реставрацию, Кирилл видит как крестовый поход.

Глава Російської православної церкви, патріарх Кирил, заявив, що розуміє рішення українського відділення церкви розірвати зв’язки з Москвою.

“Ми чудово розуміємо, як страждає сьогодні Українська православна церква”, — заявив глава Російської православної церкви у храмі Христа Спасителя у центрі Москви, повідомляє Guardian.

“Ми розуміємо, що Його Блаженство митрополит Онуфрій та єпархія повинні діяти сьогодні якомога мудріше, щоб не ускладнювати життя своїх вірян”, — сказав Патріарх Кирил у своїх перших коментарях після оголошення, згідно з Agence France Presse.

Він додав, що “злі духи” хочуть поділити православний народ Росії та України, але їм це не вдасться.

У п’ятницю українська православна церква московського патріархату оголосила про розрив зв’язків із Росією через її вторгнення в Україну, проголосивши “повну незалежність”, що стало історичним кроком проти духовенства Росії.

Промосковська гілка Української православної церкви раніше присягнула на вірність російському патріарху Кирилу, який повністю підтримав вторгнення президента Путіна.

Російський патріарх Кирило голосно благословив вторгнення Москви в Україну, яке розділило православну церкву по всьому світу і викликало внутрішній розкол, який експерти називають безпрецедентним, повідомляє Reuters.

На думку низки експертів, він і Путін поділяють бачення “Російського світу”, ідеї, яка пов’язує духовну єдність із територіальною експансією, спрямованою на певні території, які колись були частиною Радянського Союзу.

75-річний Кирило, близький соратник президента Путіна, вважає війну оплотом проти Заходу, який вважає “пропащим”, особливо у його прийнятті гомосексуалізму.

Вочевидь те, що Путін бачить як політичну реставрацію, Кирило бачить як хрестовий похід.

===

Суд в Украине приговорил мужчину к 15 годам лишения свободы за помощь российским войскам в Донецкой области, сообщает BBC.

40-летний мужчина был признан виновным в том, что предоставил им информацию о расположении украинских военных объектов в городе Харькове, которые впоследствии были обстреляны.

Он был задержан в Ужгороде, недалеко от границы со Словакией, куда, по словам прокуроров, он переехал для ведения дальнейшей подрывной деятельности.

Суд в Україні засудив чоловіка до 15 років позбавлення волі за допомогу російським військам, повідомляє ВВС.

40-річного чоловіка визнали винним у тому, що він надав інформацію про розташування українських військових об’єктів у місті Харкові, які згодом були обстріляні.

Він був затриманий в Ужгороді, неподалік кордону зі Словаччиною, куди, за словами прокурорів, переїхав для подальшої підривної діяльності.

Соединенные Штаты выразили обеспокоенность «усилиями Китая по ограничению и манипулированию» визитом главы ООН по правам человека в регион Синьцзян, в котором более миллиона человек содержатся в лагерях индоктринации.

Условия, выдвинутые Китаем в отношении визита главы ООН по правам человека Мишель Бачелет, помешали ей провести независимую оценку ситуации в Синьцзяне, утверждает госсекретарь США Энтони Блинкен.

В субботнем заявлении Блинкен выразил обеспокоенность тем, что условия, выдвинутые китайскими властями в отношении визита Мишель Бачелет, не позволяют ей провести «полную и независимую оценку ситуации с правами человека в [Китае], в том числе в Синьцзяне, где продолжается геноцид и преступления против человечности».

Ранее, еще находясь в Китае, Бачелет заявила, что это не было «расследованием», и призвала Пекин избегать «произвольных и неизбирательных мер» в его репрессиях в Синьцзяне, сообщает Al Jazeera.

Она сказала, что поездка была возможностью «искренне» поговорить с китайскими властями, а также с группами гражданского общества и учеными.

Ее визит стал первым визитом Верховного комиссара ООН по правам человека в Китай за 17 лет, и состоялся после долгих переговоров об условиях визита.

Она начала свое путешествие в прошлый понедельник с посещения южного города Гуанчжоу, прежде чем отправиться в Синьцзян.

Но ее доступ был ограничен, потому что власти организовали для нее поездку по «замкнутому кругу», изолируя людей в пузыре, якобы для предотвращения распространения COVID-19. Иностранные СМИ ее не сопровождали.

Блинкен сказал, что Соединенные Штаты также «встревожены сообщениями о том, что жителей Синьцзяна предупредили, чтобы они не жаловались и не говорили открыто об условиях в регионе, что не было предоставлено никакой информации о местонахождении сотен исчезнувших уйгуров и об условиях содержания более миллиона человек, находящихся в заключении».

«Верховному комиссару должны были быть разрешены конфиденциальные встречи с членами семей уйгуров и других общин этнических меньшинств в Синьцзяне, которые не находятся в центрах содержания под стражей, но которым запрещено выезжать за пределы региона».

Высказывания Бачелет подверглись критике со стороны активистов и неправительственных организаций, которые обвинили ее в том, что она помогла Пекину одержать заметную пропагандистскую победу.

«Отставка — это единственное, что она может сделать для Совета по правам человека», — сказала Дильксат Раксит, прессс-екретарь правозащитной группы Всемирный уйгурский конгресс. А уйгурский активист из США Райхан Асат назвал это «полным предательством».

Поездка включала в себя виртуальную встречу с президентом Си Цзиньпином, во время которой государственные СМИ предположили, что Бачелет поддерживает китайское видение прав человека.

Позже в ее офисе заявили, что ее замечания не содержали прямой поддержки ситуации с правами в Китае.

Свидетели и правозащитные группы говорят, что более миллиона человек содержатся в лагерях индоктринации в западном регионе Китая, цель которых — уничтожить исламскую культуру уйгуров и насильно интегрировать их в ханьское большинство Китая.

Первоначально Китай отрицал существование лагерей для задержанных в Синьцзяне, но в 2018 году заявил, что создал «учебные центры», необходимые для борьбы с терроризмом, сепаратизмом и религиозным радикализмом в регионе.

Бачелет сказала, что она обращалась к китайскому правительству по поводу отсутствия независимого судебного надзора за работой центров и утверждений о применении силы, жестоком обращении и жестких ограничениях религиозной практики.

В 2019 году губернатор Синьцзяна Шохрат Закир заявил, что «обучение закончено».

Напомним, что китайский коммунистический режим десятилетиями обвиняют в преступлениях против человечности. Этнические и/или религиозные группы, а также правозащитники десятилетиями подвергались преследованиям и истреблению. Известны преследования тибетцев, уйгуров и практикующих Фалуньгун, убитых в китайских тюрьмах. Христиане также страдают в плане свободы исповедовать свои религиозные убеждения. Совсем недавно организации, следящие за злоупотреблениями коммунистического режима в отношении христианских церквей, обвинили Коммунистическую партию Китая в использовании эпидемии уханьского вируса для активизации партийной кампании по преследованию религии.

Недавно в Китае были снесены христианские церкви, а члены некоторых из них находятся под строгим наблюдением.

Сполучені Штати висловили занепокоєння «зусиллями Китаю з обмеження та маніпулювання» візитом голови ООН з прав людини до регіону Сіньцзян, у якому понад мільйон осіб утримуються в таборах індоктринації.

Умови, висунуті Китаєм щодо візиту голови ООН з прав людини Мішель Бачелет, завадили їй провести незалежну оцінку ситуації в Сіньцзяні, стверджує держсекретар США Ентоні Блінкен.

У суботній заяві Блінкен висловив занепокоєння тим, що умови, висунуті китайською владою щодо візиту Мішель Бачелет, не дозволяють їй провести «повну та незалежну оцінку ситуації з правами людини в [Китаї], у тому числі в Сіньцзяні, де триває геноцид та злочини проти людяності».

Раніше, ще перебуваючи в Китаї, Бачелет заявила, що це не було «розслідуванням», і закликала Пекін уникати «довільних та невиборних заходів» у його репресіях у Сіньцзяні, повідомляє Al Jazeera.

Вона сказала, що поїздка була можливістю «щиро» поговорити з китайською владою, а також із групами громадянського суспільства та науковцями.

Її візит став першим візитом Верховного комісара ООН з прав людини до Китаю за 17 років і відбувся після тривалих переговорів щодо умов візиту.

Вона почала свою подорож минулого понеділка з відвідування південного міста Гуанчжоу, перш ніж відправитися в Сіньцзян.

Але її доступ був обмежений, тому що влада організувала для неї поїздку «замкненим колом», ізолюючи людей нібито для запобігання поширенню COVID-19. Іноземні ЗМІ її не супроводжували.

Блінкен сказав, що Сполучені Штати також «занепокоєні повідомленнями про те, що жителів Сіньцзяна попередили, щоб вони не скаржилися і не говорили відкрито про умови в регіоні, що не було надано жодної інформації про місцеперебування сотень зниклих уйгурів та про умови утримання понад мільйон людей, що ув’язнені».

«Верховному комісару мали бути дозволені конфіденційні зустрічі з членами сімей уйгурів та інших громад етнічних меншин у Сіньцзяні, які не перебувають у центрах утримання під вартою, але яким заборонено виїжджати за межі регіону».

Висловлювання Бачелет зазнали критики з боку активістів та неурядових організацій, які звинуватили її в тому, що вона допомогла Пекіну здобути помітну пропагандистську перемогу.

«Відставка — це єдине, що вона може зробити для Ради з прав людини», — сказала Дільксат Раксіт, прессекретар правозахисної групи Всесвітній уйгурський конгрес. А уйгурський активіст із США Райхан Асат назвав це «повною зрадою».

Поїздка включала віртуальну зустріч із президентом Сі Цзіньпіном, під час якої державні ЗМІ припустили, що Бачелет підтримує китайське бачення прав людини.

Пізніше в її офісі заявили, що її зауваження не мали прямої підтримки ситуації з правами в Китаї.

Свідки та правозахисні групи кажуть, що понад мільйон людей утримуються в таборах індоктринації у західному регіоні Китаю, мета яких – знищити ісламську культуру уйгурів та насильно інтегрувати їх у ханську більшість Китаю.

Спочатку Китай заперечував існування таборів для затриманих у Сіньцзяні, але у 2018 році заявив, що створив «навчальні центри», необхідні для боротьби з тероризмом, сепаратизмом та релігійним радикалізмом у регіоні.

Бачелет сказала, що вона зверталася до китайського уряду з приводу відсутності незалежного судового нагляду за роботою центрів та тверджень щодо застосування сили, жорстокого поводження та жорстких обмежень релігійної практики.

У 2019 році губернатор Сіньцзяна Шохрат Закір заявив, що «навчання закінчено».

Нагадаємо, що китайський комуністичний режим десятиліттями звинувачують у злочинах проти людяності. Етнічні та/або релігійні групи, а також правозахисники десятиліттями зазнавали переслідувань та винищення. Відомі переслідування тибетців, уйгурів та практикувальників Фалуньгун, убитих у китайських в’язницях. Християни також страждають у плані свободи сповідувати свої релігійні переконання. Нещодавно організації, які стежать за зловживаннями комуністичного режиму щодо християнських церков, звинуватили Комуністичну партію Китаю у використанні епідемії уханського вірусу для активізації партійної кампанії з переслідування релігії.

Нещодавно в Китаї були знесені християнські церкви, а члени деяких із них перебувають під суворим наглядом.