Blog

Президент Владимир Зеленский заявил в четверг, что украинские силы готовятся к новым атакам России на востоке страны, поскольку Москва консолидирует свои войска в этом районе после неудачи под столицей.

Российское вторжение в Украину, продолжающееся уже пятую неделю, выгнало около четверти украинцев из своих домов и усилило напряженность в отношениях между Россией и Западом, достигшую пика со времен холодной войны.

Сильное сопротивление украинских сил не позволило России захватить крупные города, в том числе Киев, где в течение нескольких недель удерживалась российская военная колонна. На мирных переговорах в Стамбуле на этой неделе Россия заявила, что сократит операции под Киевом и Чернигова для укрепления доверия.

Но Украина и ее западные союзники, в том числе Соединенные Штаты, рассматривают обещание России как уловку, чтобы ограничить свои потери и подготовиться к дальнейшим атакам.

Глава британской разведывательной службы GCHQ заявил, что новая информация свидетельствует о том, что некоторые российские солдаты отказались выполнять приказы, саботировали собственную технику и случайно сбили один из собственных самолетов.

Россия заявляет, что ее силы перегруппировываются, чтобы сосредоточиться на «освобождении» сепаратистского региона восточного Донбасса.

В утреннем видео Зеленский сослался на отход российских войск от Киева и Чернигова и сказал, что это не отступление, а скорее «следствие работы наших защитников».

Зеленский добавил, что Украина является свидетелем «накопления российских сил для новых ударов по Донбассу и мы к этому готовимся».

Донбасс состоит из двух самопровозглашенных «народных республик», которые, по словам России, помогают им освободиться от украинского контроля.

Лидер Донецкой Народной Республики Денис Пушилин заявил в среду, что наступательные действия усиливаются.

Донецк включает в себя осажденный портовый город Мариуполь, который пережил одни из самых ожесточенных боев и бомбардировок во время войны и где около 170 000 человек остались без еды и воды.

«Готовим то, что находим у соседей. Немного капусты, еще картошки, мы нашли томатную пасту, немного свеклы», — сказал Виктор, бывший сталевар из Мариуполя. Я готовлю на примитивном гриле и сплю в подвале, который он назвал «их оазисом спокойствия».

Советник Зеленского заявил в среду, что российские войска захватили половину стратегического портового города. Минобороны России заявило о готовности соблюдать режим прекращения огня в Мариуполе в четверг, сообщают российские информационные агентства.

Киев обвинил Россию в невыполнении в полном объеме ранее взятых на себя обязательств. Москва отрицает нападение на мирных жителей.

Президент Володимир Зеленський заявив у четвер, що українські сили готуються до нових атак Росії на сході країни, оскільки Москва консолідує свої війська у цьому районі після невдачі під столицею.

Російське вторгнення в Україну, яке триває вже п’ятий тиждень, вигнало близько чверті українців зі своїх будинків і посилило напруженість у відносинах між Росією та Заходом, що досягла піку з часів холодної війни.

Сильний опір українських сил не дозволив Росії захопити великі міста, зокрема Київ, де протягом кількох тижнів утримувалася російська військова колона. На мирних переговорах у Стамбулі цього тижня Росія заявила, що скоротить операції під Києвом та Черніговом для зміцнення довіри.

Але Україна та її західні союзники, зокрема Сполучені Штати, розглядають обіцянку Росії як прийом, щоб обмежити свої втрати та підготуватися до подальших атак.

Голова британської розвідувальної служби GCHQ заявив, що нова інформація свідчить про те, що деякі російські солдати відмовилися виконувати накази, саботували власну техніку та випадково збили один із власних літаків.

Росія заявляє, що її сили перегруповуються, щоб зосередитись на «визволенні» сепаратистського регіону східного Донбасу.

У ранковому відео Зеленський послався на відхід російських військ від Києва та Чернігова та сказав, що це не відступ, а скоріше «наслідок роботи наших захисників».

Зеленський додав, що Україна є свідком «нагромадження російських сил для нових ударів по Донбасу, і ми до цього готуємось».

Донбас складається із двох самопроголошених «народних республік», які, за словами Росії, допомагають їм звільнитися від українського контролю.

Лідер Донецької Народної Республіки Денис Пушилін заявив у середу, що наступальні дії посилюються.

Обложене портове місто Маріуполь пережило одні з найзапекліших боїв і бомбардувань під час війни, близько 170 000 людей залишилися без їжі та води.

«Готуємо те, що знаходимо у сусідів. Небагато капусти, ще картоплі, ми знайшли томатну пасту, трохи буряків, — сказав Віктор, колишній сталевар із Маріуполя. – Я готую на примітивному грилі і сплю у підвалі, який назвав “оазисом спокою”».

Радник Зеленського заявив у середу, що російські війська захопили половину стратегічного портового міста. Міноборони Росії заявило про готовність дотримуватися режиму припинення вогню в Маріуполі в четвер, повідомляють російські інформаційні агентства.

Київ звинуватив Росію у невиконанні у повному обсязі раніше взятих на себе зобов’язань. Москва заперечує напад на мирних жителів.

Страны, представляющие большинство жителей мира, бросают вызов попытке Запада ввести санкции против России

Несмотря на единство стран Запада в реакции на вторжение России в Украину, военные действия России в Украине не были повсеместно осуждены, санкции не были широко приняты, а торговля с Россией не была ограничена до минимума.

Если оценивать не по количеству стран, осудивших войну России в Украине, а по количеству населения в странах, которые отказываются идти в ногу с риторикой Запада, то можно заключить, что глобальное большинство игнорирует нарратив Запада. Более того, многие страны, представляющие это глобальное большинство, пытаются подорвать попытки Запада наказать Россию и русских.

Как и ожидалось, коммунистический Китай с его 1,45 миллиарда человек стал главным союзником России. Но по численности населения от него не сильно отстает Индия, крупнейшая демократия в мире с 1,4 миллиарда человек.

Индия не только отвергла давление США, требующих осудить Россию в ООН или ввести санкции, но и решила увеличить импорт из России, давнего союзника, и в ответ на запрет Западом использования Россией банковской системы SWIFT, платить за российские товары в рублях.

Соседи Индии — Пакистан (население 228 миллионов), Бангладеш (167 миллионов) и Шри-Ланка (21 миллион) — также отказались осудить Россию.

Половина стран Африки отказалась осудить Россию. ЮАР, демократическая страна с населением в 61 миллион человек, пошла дальше, обвинив США и НАТО в войне на Украине.

Официальная критика в адрес России широко распространена, но в основном она носит половинчатый и запоздалый характер. Многие страны мира сначала отреагировали на вторжение России в Украину дипломатическим выражением «кому какое дело», для видимости призывая к прекращению военных действий и началу переговоров. Большинство объяснили свое решение не вмешиваться в военный конфликт, который их не касается, официальной политикой нейтралитета или невмешательства во внутренние дела других стран.

Такова позиция ассоциации стран Юго-Восточной Азии (АСЕАН), демократическими членами которого являются Индонезия (273 миллиона человек), Филиппины (110 миллионов), Таиланд (70 миллионов) и Малайзия (32 миллиона).

«Остановите войну. Война приносит страдания человечеству и ставит под угрозу весь мир», – написал президент Индонезии Джоко Видодо в Twitter, не назвав ни Россию, ни Украину по имени.

Премьер-министр Малайзии Исмаил Сабри Яакоб выразил сожаление по поводу «последних событий в Украине».

Эти и другие страны изменили свою официальную позицию только после того, как Соединенные Штаты организовали в ООН необязательную резолюцию, которая «самым решительным образом осуждает агрессию Российской Федерации против Украины», и только после того, как США пригрозили санкциями странам, которые не поддержат Украину.

После этого большинство дипломатов стран, входящих в ООН, подписали ни как не действующую резолюцию и продолжили вести дела как обычно. Вьетнам и Лаос, недемократические члены АСЕАН, просто воздержались.

Страны Южной Америки также сначала не собирались ввязываться в спор за океаном, а затем уступили давлению Запада и подписали резолюцию. В случае Бразилии — крупнейшей экономики континента и страны с населением 215 миллионов человек — подписание резолюции произошло, несмотря на заявление её президента Жаира Болсонару, сделанного  непосредственно перед вторжением, о том, что он «солидарен с Россией».

Если правительства часто циничны в своем публичном осуждении России, то их население зачастую руководствуется другим. В Индонезии, третьей по величине демократии в мире и самой густонаселенной мусульманской стране, комментарии экспертов и трафик в социальных сетях показывают, что народное мнение в основном пророссийское, потому что оно антиамериканское — настроения, которые существуют во многих странах третьего мира.

В отсутствие войны жёсткие санкции являются единственной мерой, способной заставить Россию отказаться от вторжения в Украину. Здесь налицо равнодушие мирового сообщества. Кроме союзников США, почти ни одна страна не ввела санкции против России. Даже когда они вводятся, многие санкции, как правило, носят символический характер, зачастую не более чем демонстрация добродетели.

Канада запретила импорт российской нефти, которую Канада редко импортирует, и запретила российским судам заходить в канадские порты, куда российские суда заходят редко.

Австралия говорит о том, что санкции против российских миллиардеров — это выбор тех, кто хочет свести к минимуму ухудшение отношений с Россией.

Двойственный характер санкций в отношении России виден даже в Грузии, стране, которая вела войну с Россией в 2008 году, а сейчас торгует и с Украиной, и с Россией. Почти две трети грузин согласились с решением своего правительства проигнорировать призыв США к санкциям, несмотря на историю их отношений с Россией.

По словам министра сельского хозяйства Грузии: «Мы полностью поддерживаем Украину [и] солидарны с ней, но в первую очередь мы должны думать о наших людях и по возможности избегать нанесения им [ущерба]. В сегодняшней реальности у нас есть торговые отношения с Россией; определенные продукты ввозятся и вывозятся».

В 2016 году, спустя восемь лет после войны Грузии с Россией, отношения между двумя странами потеплели: 66 % грузин положительно относятся к России, а 90 % положительно относятся к русским, живущим в Грузии. Отношение россиян к Грузии и грузинам было не таким уж далеким — 59% и 71% соответственно.

Несмотря на недавнюю перестрелку между ними, их уважительные отношения сегодня контрастируют с под час нетерпимым отношением, которое многие в Европе и Северной Америке проявляют к русским, живущим или работающим на Западе.

Пока западный мир вводит санкции против России, которые наносят побочный ущерб остальному миру, остальной мир адаптируется, торгуя в китайских юанях или российских рублях и сокращая свою зависимость от западных институтов и западных ресурсов.

Южная Африка настаивает на возрождении движения неприсоединения в странах третьего мира, созданного в первую очередь как противодействие доминированию США.

МВФ отмечает, что глобальная платежная система становится всё более фрагментированной и что разные страны, скорее всего, будут отказываться от использования долларов США  для своих валютных резервов.

Мнения, выраженные в этой статье, являются мнением автора и не обязательно отражают точку зрения The Epoch Times.

По материалам The Epoch Times USA

Країни, які представляють більшість жителів світу, кидають виклик спробі Заходу запровадити санкції проти Росії

Незважаючи на єдність країн Заходу в реакції на вторгнення Росії в Україну, військові дії Росії в Україні не були повсюдно засуджені, санкції не були широко прийняті, а торгівля з Росією не була обмежена до мінімуму.

Якщо оцінювати не за кількістю країн, які засудили війну Росії в Україні, а за кількістю населення в країнах, які відмовляються йти в ногу з риторикою Заходу, то можна зробити висновок, що глобальна більшість ігнорує наратив Заходу. Більш того, багато країн, які представляють цю глобальну більшість, намагаються підірвати спроби Заходу покарати Росію та росіян.

Як і очікувалося, комуністичний Китай з його 1,45 мільярдами людей став головним союзником Росії. Але за чисельністю населення від нього не сильно відстає Індія, найбільша демократія світу з 1,4 мільярда людей.

Індія не тільки відкинула тиск США, що вимагають засудити Росію в ООН або запровадити санкції, але й вирішила збільшити імпорт із Росії, давнього союзника, і у відповідь на заборону Заходом використання Росією банківської системи SWIFT, платити за російські товари в рублях.

Сусіди Індії — Пакистан (населення 228 мільйонів), Бангладеш (167 мільйонів) та Шрі-Ланка (21 мільйон) — також відмовилися засудити Росію.

Половина країн Африки відмовилася засудити Росію. ПАР, демократична країна з населенням 61 мільйон людей, пішла далі, звинувативши США та НАТО у війні в Україні.

Офіційна критика на адресу Росії поширена, але переважно вона носить половинчастий і запізнілий характер. Багато країн світу спочатку відреагували на вторгнення Росії в Україну дипломатичним виразом «яке кому  діло», для видимості закликаючи до припинення воєнних дій та початку переговорів. Більшість пояснили своє рішення не втручатися у військовий конфлікт, який їх не стосується, офіційною політикою нейтралітету чи невтручання у внутрішні справи інших країн.

Такою є позиція асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), демократичними членами якої є Індонезія (273 мільйони осіб), Філіппіни (110 мільйонів), Таїланд (70 мільйонів) та Малайзія (32 мільйони).

«Зупиніть війну. Війна приносить страждання людству та ставить під загрозу весь світ», — написав президент Індонезії Джоко Відодо у Twitter, не назвавши ні Росію, ні Україну на ім’я.

Прем’єр-міністр Малайзії Ісмаїл Сабрі Яакоб висловив співчуття з приводу «останніх подій в Україні».

Ці та інші країни змінили свою офіційну позицію лише після того, як Сполучені Штати організували в ООН необов’язкову резолюцію, яка «рішуче засуджує агресію Російської Федерації проти України», і лише після того, як США пригрозили санкціями країнам, які не підтримають Україну.

Після цього більшість дипломатів країн, що входять до ООН, підписали резолюцію, яка фактично не діє, і продовжили вести справи як завжди. В’єтнам та Лаос, недемократичні члени АСЕАН, просто утрималися.

Країни Південної Америки також спочатку не збиралися вплутуватися в суперечку за океаном, а потім поступилися під тиском Заходу і підписали резолюцію. У випадку з Бразилією — найбільшою економікою континенту та країни з населенням 215 мільйонів осіб — підписання резолюції відбулося незважаючи на заяву її президента Жаїра Болсонару, зроблену безпосередньо перед вторгненням, про те, що він «солідарний із Росією».

Якщо уряди часто цинічні у своєму публічному засудженні Росії, їх населення часто керується іншим. В Індонезії, третій за величиною демократії у світі та найгустонаселенішій мусульманській країні, коментарі експертів та трафік у соціальних мережах показують, що народна думка в основному проросійська, тому що вона антиамериканська — настрої, які існують у багатьох країнах третього світу.

За відсутності війни жорсткі санкції є єдиним заходом, здатним змусити Росію відмовитися від вторгнення в Україну. Має місце байдужість світової спільноти. Окрім союзників США, майже жодна країна не запровадила санкції проти Росії. Навіть коли вони вводяться, багато санкцій, як правило, мають символічний характер, часто не більше ніж демонстрація чесноти.

Канада заборонила імпорт російської нафти, яку Канада рідко імпортує, та заборонила російським судам заходити до канадських портів, куди російські судна заходять рідко.

Австралія говорить про те, що санкції проти російських мільярдерів — це вибір тих, хто хоче звести до мінімуму погіршення відносин із Росією.

Подвійний характер санкцій щодо Росії видно навіть у Грузії, країні, яка вела війну з Росією у 2008 році, а зараз торгує і з Україною, і з Росією. Майже дві третини грузинів погодилися з рішенням свого уряду проігнорувати заклик США до санкцій, незважаючи на історію їхніх відносин із Росією.

За словами міністра сільського господарства Грузії: «Ми повністю підтримуємо Україну [та] солідарні з нею, але насамперед ми маємо думати про наших людей і по можливості уникати заподіяння їм [збитків]. У сьогоднішній реальності ми маємо торгові відносини з Росією; певні продукти ввозяться та вивозяться».

У 2016 році, через вісім років після війни Грузії з Росією, відносини між двома країнами потеплішали: 66% грузинів позитивно ставляться до Росії, а 90% позитивно ставляться до росіян, які живуть у Грузії. Ставлення росіян до Грузії та грузинів було не таким уже далеким – 59% і 71% відповідно.

Незважаючи на недавню перестрілку між ними, їх поважні стосунки сьогодні контрастують з часом нетерпимим ставленням, яке багато хто в Європі та Північній Америці виявляють до росіян, що живуть або працюють на Заході.

Поки західний світ запроваджує санкції проти Росії, які завдають побічної шкоди решті світу, решта світу адаптується, торгуючи в китайських юанях чи російських рублях і скорочуючи свою залежність від західних інститутів та західних ресурсів.

Південна Африка наполягає на відродженні руху неприєднання країн третього світу, створеного насамперед як протидія домінуванню США.

МВФ зазначає, що глобальна платіжна система стає дедалі фрагментованішою і що різні країни, швидше за все, відмовлятимуться від використання доларів США для своїх валютних резервів.

Думки, висловлені в цій статті, є думкою автора і не обов’язково відображають думку The Epoch Times.

За матеріалами The Epoch Times USA

«План Б» президента России Владимира Путина состоит в том, чтобы усилить нападения на гражданское население и города Украины, предупредил директор GCHQ сэр Джереми Флеминг в своем выступлении в четверг.

GCHQ — это британское агентство по безопасности, разведке и кибербезопасности. Флеминг сказал, что первоначальный план Путина терпит крах спустя более месяца после того, как он начал «неспровоцированное и преднамеренное нападение» на Украину.

«Это было шокирующе во всех смыслах этого слова. Но это не было удивительно», — сказал он в своей речи в Канберре, Австралия. «Мы уже видели эту стратегию раньше. Мы видели какая картина вырисовывается из данных разведки».

«Сейчас мы наблюдаем за тем, как Путин пытается реализовать свой план. Он терпит неудачу. А его «план Б» ещё более варварский по отношению к гражданскому населению и городам», — добавил он.

Флеминг сказал, что Путин «сильно недооценил» свои шансы на быструю военную победу в Украине.

«Понятно, что он недооценил сопротивление украинского народа. Он недооценил силу коалиции, которую его действия активизируют», — продолжил он. «Он недооценил экономические последствия санкций. Он переоценил возможности своих вооруженных сил, чтобы добиться быстрой победы».

Вторя высказываниям Флеминга, Джон Хербст, бывший посол США в Украине и старший директор Евразийского центра Атлантического совета, сказал Newsweek, что Путин все чаще нацеливается на гражданские объекты.

«Мы видели массированные бомбардировки явно гражданских объектов, и именно эта тактика стала более заметной по мере того, как российские войска увязли в разных частях страны», — сказал Хербст в интервью, опубликованном во вторник.

Это произошло после того, как во вторник Россия объявила о значительном сокращении масштабов военных операций вблизи городов.

Заместитель министра обороны России Александр Фомин заявил во вторник, что Москва решила «кардинально … сократить военную активность в направлении Киева и Чернигова», чтобы «повысить взаимное доверие и создать условия для продолжения переговоров» между Украиной и Россией.

Украинские власти заявили в среду, что российские войска обстреляли районы вокруг Киева и еще одного города всего через несколько часов после того, как пообещали свернуть операции в этих зонах.

Флеминг отдельно предупредил, что Россия охотится за кибер-целями и привлекает наемников, чтобы поддержать свою зашедшую в тупик военную кампанию в Украине.

«Это не значит, что мы не видели кибернетических средств в этом конфликте. Мы видели, и очень много», — сказал Флеминг.

Он сказал, что Национальный центр кибербезопасности GCHQ обнаружил признаки «устойчивых намерений» России нарушить работу украинских правительственных и военных систем.

«Мы наблюдали за действиями, распространяющимися на соседние страны», — сказал Флеминг. «И мы, безусловно, видели индикаторы, указывающие на то, что российские киберсубъекты ищут цели в странах, которые выступают против их действий».

По материалам The Epoch Times USA

«План Б» президента Росії Володимира Путіна полягає у тому, щоб посилити напади на громадянське населення та міста України, попередив директор GCHQ сер Джеремі Флемінг у своєму виступі у четвер.

GCHQ — це британське агентство з безпеки, розвідки та кібербезпеки. Флемінг сказав, що початковий план Путіна зазнає краху більш ніж через місяць після того, як він почав «неспровокований і навмисний напад» на Україну.

«Це було тим, що шокує у всіх сенсах цього слова. Але це не було дивно», — сказав він у своїй промові у Канберрі, Австралія. «Ми вже бачили цю стратегію раніше. Ми бачили, яка картина вимальовується з даних розвідки».

«Наразі ми спостерігаємо за тим, як Путін намагається реалізувати свій план. Він зазнає невдачі. А його «план Б» ще більш варварський щодо до цивільного населення та міст», — додав він.

Флемінг сказав, що Путін «сильно недооцінив» свої шанси на швидку воєнну перемогу в Україні.

«Зрозуміло, що він недооцінив опір українського народу. Він недооцінив чинність коаліції, яку його дії активізують», — продовжив він. «Він недооцінив економічні наслідки санкцій. Він переоцінив можливості своїх збройних сил, щоб здобути швидку перемогу».

Повторюючи висловлювання Флемінга, Джон Хербст, колишній посол США в Україні та старший директор Євразійського центру Атлантичної ради, сказав Newsweek, що Путін все частіше націлюється на цивільні об’єкти.

«Ми бачили масовані бомбардування явно цивільних об’єктів, і саме ця тактика стала більш помітною в міру того, як російські війська загрузли в різних частинах країни», — сказав Гербст в інтерв’ю, опублікованому у вівторок.

Це сталося після того, як у вівторок Росія оголосила про значне скорочення масштабів військових операцій поблизу міст.

Заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін заявив у вівторок, що Москва вирішила «кардинально … скоротити військову активність у напрямку Києва та Чернігова», щоб «підвищити взаємну довіру та створити умови для продовження переговорів» між Україною та Росією.

Українська влада заявила в середу, що російські війська обстріляли райони навколо Києва та ще одного міста лише через кілька годин після того, як пообіцяли згорнути операції у цих зонах.

Флемінг окремо попередив, що Росія полює за кіберцілями й приваблює найманців, щоб підтримати свою військову кампанію, яка зайшла в глухий кут в Україні.

«Це не означає, що ми не бачили кібернетичних засобів у цьому конфлікті. Ми бачили й дуже багато», — сказав Флемінг.

Він сказав, що Національний центр кібербезпеки GCHQ виявив ознаки «стійких намірів» Росії порушити роботу українських урядових та військових систем.

«Ми спостерігали за діями, що поширюються на сусідні країни», — сказав Флемінг. «І ми, безумовно, бачили індикатори, які вказують на те, що російські кіберсуб’єкти шукають цілі у країнах, які виступають проти їхніх дій».

За матеріалами The Epoch Times USA

Несколько украинских парламентариев внесли законопроект о запрете деятельности Русской православной церкви в Украине.

Законопроект, который еще не поставлен на голосование, предусматривает национализацию всего имущества Русской православной церкви (РПЦ) в Украине в течение 48 часов с момента принятия документа.

С конца февраля несколько епархий и приходов Русской православной церкви на Украине и в странах Запада подвергли резкой критике поддержку Патриархом Кириллом войны России в Украине.

В частности, как минимум 15 из 53 епархий РПЦ и десятки приходов по всему миру перестали упоминать Кирилла на богослужениях.

В мае запланировано заседание собора архиереев и митрополитов РПЦ, и ряд церковных экспертов призвали к совещанию, чтобы поднять вопрос о независимости РПЦ или отречения Кирилла.

Напомним, что российский патриарх Кирилл недавно благословил вторжение Москвы в Украину, которое раскололо Православную церковь по всему миру и спровоцировало внутренний бунт, который, по словам экспертов, является беспрецедентным.

Некоторые эксперты говорят, что российский патриарх и президент Владимир Путин разделяют видение  «русского мира», идею, которая связывает духовное единство с территориальной экспансией, нацеленной на определенные территории, которые были частью Советского Союза.

75-летний Кирилл, близкий союзник Путина, видит в войне оплот против Запада, который он считает декадентским, особенно когда речь идет о принятии гомосексуализма. То, что Путин считает политической реставрацией, Кирилл считает крестовым походом.

Декілька українських парламентарів внесли законопроєкт про заборону діяльності Російської православної церкви в Україні.

Законопроєкт, який ще не поставлений на голосування, передбачає націоналізацію всього майна Російської православної церкви (РПЦ) в Україні протягом 48 годин із моменту прийняття документа.

З кінця лютого кілька єпархій і парафій Російської православної церкви в Україні та країнах Заходу різко критикували підтримку Патріархом Кирилом війни Росії в Україні.

Зокрема, як мінімум 15 із 53 єпархій РПЦ та десятки парафій по всьому світу перестали згадувати Кирила на богослужіннях.

У травні заплановано засідання собору архієреїв та митрополитів РПЦ, і низка церковних експертів закликали до наради, щоб порушити питання щодо незалежності РПЦ чи зречення Кирила.

Нагадаємо, що російський патріарх Кирило нещодавно благословив вторгнення Москви в Україну, яке розкололо Православну церкву по всьому світу та спровокувало внутрішній бунт, який, за словами експертів, є безпрецедентним.

Деякі експерти кажуть, що російський патріарх та президент Володимир Путін поділяють бачення «російського миру», ідею, яка пов’язує духовну єдність із територіальною експансією, націлену на певні території, які були частиною Радянського Союзу.

75-річний Кирило, близький союзник Путіна, бачить у війні захист проти Заходу, який вважає декадентським, особливо коли йдеться про прийняття гомосексуалізму. Те, що Путін вважає політичною реставрацією, Кирило вважає хрестовим походом.

По оценкам специалистов, карантинные ограничения, введённые китайскими властями для предотвращения вспышки COVID-19, обходятся национальной экономике примерно в 46 млрд долларов США в месяц, что эквивалентно 3,1% ВВП.

Издание Bloomberg цитирует экономиста Китайского университета Гонконга Чжэна Майкла Суна, который сказал, что оценка потери для ВВП в размере 3,1 %, что эквивалентно 295 млрд юаней (46,3 млрд долларов США), является сдержанной, так как в ней ещё не учитывается влияние инфляции.

По мнению Чжэна, города, на долю которых приходится около 20% валового внутреннего продукта Китая, в настоящее время вводят точечные локдауны в отдельных районах. Если же по примеру Шанхая будут введены более строгие локдауны, тогда экономический ущерб удвоится.

Согласно оценкам исследователей, только один жёсткий карантин в Шанхае снизил реальный ВВП Китая на 4 %. Если такие же меры будут приняты в четырёх крупнейших городах Китая, то национальный ВВП с поправкой на инфляцию в период локдауна может упасть на 12 %. Реальные последствия могут быть ещё более серьёзными, если учесть сбои в цепочках поставок.

Экономисты также говорят, что при наихудшем сценарии, если локдауны в разной степени будут введены во всех китайских городах в течение месяца, национальный ВВП страны в этот период сократится на 53%.

В статье Bloomberg говорится, что при оценке ситуации были использованы данные о местоположении почти двух миллионов грузовиков, движение которых тесно связано с местной экономической активностью.

В начале марта в Шанхае были введены точечные локдауны, но эти меры не привели к сокращению количества случаев заболевания. 28 марта местные власти приказали половине населения города по очереди оставаться дома.

Согласно данным грузоперевозок, ещё до того, как в городе начали вводить локдауны, экономическая активность Шанхая снизилась на 40 %. Если в итоге в Шанхае будут приняты такие же строгие меры, как городе Чанчунь, его экономическая активность может снизиться ещё больше.

Исследователи указывают, что экономическая активность в Чанчуне после ввода 11 марта жёсткого локдауна упала более чем на 66 %.

По оценкам инвестиционного банка Goldman Sachs, на китайские районы, в которых в настоящее время введены частичные или полные локдауны, приходится около 33 % ВВП страны.

Ранее экономисты отмечали, что локдауны, которые были введены в Китае в первом квартале 2020 года, привели к падению реального ВВП страны на 19,4 %. При этом, согласно официальным данным Пекина, падение составило 6,9 %.

По материалам The Epoch Times

За оцінками фахівців, карантинні обмеження, запроваджені китайською владою для запобігання спалаху COVID-19, коштують національній економіці приблизно 46 млрд доларів США на місяць, що еквівалентно 3,1% ВВП.

Видання Bloomberg цитує економіста Китайського університету Гонконгу Чжена Майкла Суна, який сказав, що оцінка втрати для ВВП у розмірі 3,1%, що еквівалентно 295 млрд юанів (46,3 млрд доларів США), є стриманою, оскільки в ній ще не враховується вплив інфляції.

На думку Чжена, міста, частку яких припадає близько 20% валового внутрішнього продукту Китаю, нині вводять точкові локдауни в окремих районах. Якщо ж за прикладом Шанхаю будуть введені суворіші локдауни, тоді економічні збитки подвояться.

За оцінками дослідників, лише один жорсткий карантин у Шанхаї знизив реальний ВВП Китаю на 4%. Якщо такі ж заходи будуть вжиті в чотирьох найбільших містах Китаю, то національний ВВП із поправкою на інфляцію в період локдауну може впасти на 12%. Реальні наслідки можуть бути ще серйознішими, якщо врахувати збої в ланцюжках постачання.

Економісти також кажуть, що за найгіршого сценарію, якщо локдауни різною мірою будуть введені у всіх китайських містах протягом місяця, національний ВВП країни у цей період скоротиться на 53%.

У статті Bloomberg йдеться, що при оцінці ситуації було використано дані про місцезнаходженню майже двох мільйонів вантажівок, рух яких тісно пов’язаний із місцевою економічною активністю.

На початку березня в Шанхаї було введено точкові локдауни, але ці заходи не призвели до скорочення кількості випадків захворювання. 28 березня місцева влада наказала половині населенню міста по черзі залишатися вдома.

За даними вантажоперевезень, ще до того, як у місті почали вводити локдауни, економічна активність Шанхаю знизилася на 40%. Якщо в результаті в Шанхаї будуть вжиті такі ж строгі заходи, як у місті Чанчунь, то його економічна активність може знизитися ще більше.

Дослідники вказують, що економічна активність у Чанчуні після введення 11 березня жорсткого локдауну впала більш ніж на 66%.

За оцінками інвестиційного банку Goldman Sachs, на китайські райони, у яких нині введено часткові чи повні локдауни, припадає близько 33% ВВП країни.

Раніше економісти зазначали, що локдауни, запроваджені в Китаї в першому кварталі 2020 року, призвели до падіння реального ВВП країни на 19,4%. При цьому, згідно з офіційними даними Пекіна, падіння склало 6,9%.

За матеріалами The Epoch Times