Blog

Министр иностранных дел Украины обвинил российские войска в казнях мирных жителей при отступлении из регионов “из злости и просто потому, что они хотели убивать”.

Дмитрий Кулеба назвал Россию “хуже ИГИЛ” и заявил, что ее военные действия могут быть приравнены к геноциду.

Выступая на радиостанции Times Radio, он сказал:

“Мы понимаем, что они убивали мирных жителей, когда уходили, когда отступали, когда оставались там, в этом городе Буча, а также в других городах и селах в ключевых регионах, но и когда отступали оттуда, из злости и просто потому, что хотели убивать.

Для них не было веских причин. Это не были партизанские отряды, это не были люди, выступавшие против них. Россия хуже ИГИЛ, это точно”.

Он добавил, что ситуация в неоккупированных районах, где, по сообщениям, грабят дома и убивают мирных жителей, “разрушает [ее] изнутри”. Он добавил:

“На основании собранных доказательств еще предстоит выяснить, будут ли эти преступления квалифицироваться как преступление геноцида, но я хотел бы отметить, что с начала агрессии мы слышим от России и президента России Владимира Путина, что они отрицают права украинцев иметь свою идентичность и иметь собственное государство, поэтому в конце сбора всех доказательств мы не исключаем возможности геноцида.”

Заявления Кулебы прозвучали в тот момент, когда в обществе появились изображения Бучи и Ирпеня, усеянные трупами.

Тела по меньшей мере 20 мирных жителей были найдены на улицах города Буча, к северо-западу от Киева, после того, как российские войска были выведены из этого района.

Мертвые, все одетые в гражданскую одежду, найдены в различных странных позах, некоторые лежат лицом вниз, другие лежат лицом вверх и с открытыми ртами. Один труп можно увидеть с руками, связанными за спиной белой тканью. В основном, тела жертв были целыми, и было неясно, убиты ли они осколками, взрывом или пулей, но у одного из них отсутствовала верхняя часть головы, сообщает Reuters.

«Трое из них остались лежать возле велосипедов после последней поездки, другие упали рядом с изрешеченными и разбитыми автомобилями», — сообщают также журналисты AFP, имевшие доступ в город после того, как он был оцеплен почти на месяц.

По данным CNN, мэр города Буча Анатолий Федорук заявил, что погибшие мирные жители подверглись бесчеловечному обращению со стороны российских войск.

«Тела расстрелянных людей до сих пор лежат на Яблонской улице в Буче. С руками, связанными белыми, «мирными» тряпками за спиной. Застреленные в затылок. Можете себе представить, какие бесчинства тут творили [российские военные]», — сказал Федорук в субботу.

Тіла щонайменше 20 мирних жителів знайшли на вулицях міста Буча, на північний захід від Києва, після того, як російські війська були виведені з цього району.

Мертві, всі одягнені в цивільний одяг, знайдені в різних позах, деякі лежать обличчям донизу, інші лежать обличчям вгору та з відкритими ротами. Один труп можна побачити із руками, пов’язаними за спиною білою тканиною. В основному, тіла жертв були цілими, і було незрозуміло, чи вбиті вони уламками, вибухом або кулею, але в одного з них була відсутня верхня частина голови, повідомляє Reuters.

«Троє з них лишилися біля велосипедів після останньої поїздки, інші впали поряд з посіченими і розбитими автомобілями», — повідомляють також журналісти AFP, які мали доступ до міста після того, як він був оточений майже на місяць.

За даними CNN, мер міста Буча Анатолій Федорук заявив, що загиблі мирні жителі зазнали нелюдського поводження з боку російських військ.

«Тіла розстріляних людей досі лежать на Яблонській вулиці в Бучі. З руками, пов’язаними білими, «мирними» ганчірками за спиною. Застрелені в потилицю. Можете собі уявити, які безчинства тут творили [російські військові]», — сказав Федорук у суботу.

Несколько российских ракет вызвали разрушения в Николаеве, сообщил в воскресенье Антон Геращенко, советник министра внутренних дел страны.

Геращенко написал в социальной сети, что местные власти сообщили о нападении.

Российские войска атаковали южные портовые города Украины, включая Одессу, Николаев и Мариуполь, в попытке изолировать Украину от Черного моря и создать сухопутный коридор из России в Крым.

Агентство Reuters сообщило, что в воскресенье в российском городе Белгород, расположенном недалеко от границы с Украиной, прозвучали два взрыва, и российские власти обвинили украинские силы в ударе по складу топлива в этом городе.

Декілька російських ракет викликали руйнування в портовому місті Миколаїв, повідомив у неділю Антон Геращенко, радник міністра внутрішніх справ країни.

Геращенко написав у соціальній мережі, що місцева влада повідомила про напад.

Російські війська атакували південні портові міста України, включаючи Одесу, Миколаїв та Маріуполь, у спробі ізолювати Україну від Чорного моря та створити сухопутний коридор із Росії до Криму.

Агентство Reuters повідомило, що в неділю в російському місті Білгород, розташованому неподалік кордону з Україною, пролунали два вибухи, і російська влада звинуватила українські сили в ударі по складу палива в цьому місті.

Литва приостановила весь импорт российского газа, став первой страной в Европейском Союзе, сделавшей это.

Газотранспортная система страны работает без импорта российского газа с начала месяца, заявило 2 апреля Министерство энергетики Литвы.

Министр энергетики Дайнюс Крейвис заявил, что Литва — первая страна ЕС из числа тех, которым поставляет газ российский государственный газовый гигант «Газпром», получившая независимость от поставок российского газа. Он сказал, что этот шаг «является результатом многолетней последовательной энергетической политики и своевременных инфраструктурных решений».

Этот шаг является ответом на «энергетический шантаж России в Европе и войну в Украине», заявили в министерстве энергетики. Недавно Россия потребовала, чтобы оплата за газ, поставляемый в Европу, производилась в рублях, официальной валюте России.

Теперь это требование «бессмысленно, так как Литва больше не заказывает российский газ и не планирует платить за него» — заявили в министерстве.

Президент Литвы Гитанас Науседа призвал другие страны ЕС сделать то же самое.

«С этого месяца – больше никакого российского газа в Литве. Много лет назад моя страна приняла решения, которые сегодня позволяют нам безболезненно разорвать энергетические связи с агрессором» — написал он в Twitter. «Если мы можем это сделать, то и остальная Европа тоже может это сделать!».

Литва также ранее объявила, что не допустит импорта российского сжиженного природного газа (СПГ) в связи с вторжением России в Украину.

Терминал СПГ под названием «Независимость» в бывшем советском государстве, был открыт в 2014 году, чтобы положить конец монополии на поставки российского газа, которую тогдашний президент Даля Грибаускайте назвала «экзистенциальной угрозой» для страны.

Тем не менее, Литва не прекращает транзит российского газа в Калининградский эксклав Российской Советской Федеративной Социалистической Республики на юго-западе страны. На сайте газовой сети Литвы в субботу вечером было показано примерно такое же количество газа, поступающего из граничащей с Россией Белоруссии, как и экспортируемого в Калининград.

По материалам The Epoch Times USA

Литва призупинила весь імпорт російського газу, ставши першою країною в Європейському Союзі, яка зробила це.

Газотранспортна система країни працює без імпорту російського газу з початку місяця, заявило 2 квітня Міністерство енергетики Литви.

Міністр енергетики Дайнюс Крейвіс заявив, що Литва — перша країна ЄС серед тих, яким постачає газ російський державний газовий гігант «Газпром», яка отримала незалежність від постачання російського газу. Він сказав, що цей крок «є результатом багаторічної послідовної енергетичної політики та своєчасних інфраструктурних рішень».

Цей крок є відповіддю на «енергетичний шантаж Росії у Європі та війну в Україні», заявили у міністерстві енергетики. Нещодавно Росія зажадала, щоб оплата за газ, що постачається до Європи, проводилася в рублях, офіційній валюті Росії.

Тепер ця вимога «безглузда, тому що Литва більше не замовляє російський газ і не планує платити за нього» — заявили в міністерстві.

Президент Литви Гітанас Науседа закликав інші країни ЄС зробити те саме.

«З цього місяця — більше жодного російського газу в Литві. Багато років тому моя країна ухвалила рішення, які сьогодні дозволяють нам безболісно розірвати енергетичні зв’язки з агресором», — написав він у Twitter. «Якщо ми можемо це зробити, то й решта Європи теж може це зробити!»

Литва також раніше оголосила, що не допустить імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ) у зв’язку із вторгненням Росії до України.

Термінал ЗПГ під назвою «Незалежність» у колишній радянській державі був відкритий у 2014 році, щоб покласти край монополії на постачання російського газу, яку тодішній президент Даля Грибаускайте назвала «екзистенційною загрозою» для країни.

Проте Литва не припиняє транзит російського газу до Калінінградського ексклаву Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки на південному заході країни. На сайті газової мережі Литви в суботу ввечері було показано приблизно таку ж кількість газу, що надходить з Білорусії, що межує з Росією, як і експортованого в Калінінград.

За матеріалами The Epoch Times USA

После того, как Россия начала полномасштабную войну с Украиной, западные санкции нанесли тяжёлый удар по глобальному проекту Пекина «Один пояс и один путь».

Как сообщила 2 апреля американская газета The Wall Street Journal, хотя Европейский союз официально не запретил импорт через Россию, по данным экспедиторов, железнодорожные грузоперевозки по этому маршруту практически полностью заморожены.

Доставка контейнеров из Китая в Европу по коридору протяжённостью 1200 км, который проходит через Россию и простирается до Великобритании, является важной частью инициативы китайского генсека Си Цзиньпина «Один пояс и один путь». Это глобальный инвестиционный проект, связывающий Китай с Европой по суше и морю.

Основные железнодорожные ветки этого проекта в европейском направлении проходят через Россию, Беларусь и Польшу. Порт Санкт-Петербург на западе России является ещё одним связующим звеном. Контейнеры с китайскими товарами перевозятся поездами через Сибирь, а затем грузятся на морские контейнеровозы в этом порту и отправляются в Европу.

Из-за западных санкций, крупные судоходные и логистические компании, такие как A.P. Moeller-Maersk, Hapag-Lloyd AG и экспедиторская компания DB Schenker, приостановили свою деятельность, связанную с Россией.

Беларусь также попала под санкции западных стран за поддержку вторжения России в Украину. Немецкий порт Дуйсбург, который является звеном китайского Шёлкового пути, в марте предупредил, что морские страховщики могут прекратить покрывать грузы из Беларуси и России.

Джордж Хирадакис, управляющий директор греческой консалтинговой компании XRTC Business Consultants и советник государственного Банка развития Китая, сказал: «Отправлять китайский экспорт в Европу поездом быстрее и дешевле, но сейчас почти нет движения», «Это болезненная неудача для инициативы “Один пояс и один путь”».

В статье The Wall Street Journal говорится, что российское вторжение в Украину ставит китайские компании с глобальным влиянием в затруднительное положение. Они всё равно должны подчиниться, разорвав или свернув деловые связи с Россией, даже если Пекин заявляет, что не будет участвовать в западных санкциях под руководством США.

По словам представителя администрации порта китайского города Далянь, в связи с падением спроса, начиная с марта, экспорт по железной дороге из даляньского порта в Европу резко упал. При этом до русско-украинской войны, согласно данным портового оператора, количество грузовых поездов Китай-Европа, отправляющихся из Даляня, в январе-феврале выросло на 69% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года.

В конце марта китайская компания по производству и продаже полимерных солнцезащитных материалов Shandong Yuma Sunshade Technology заявила, что из-за войны в Украине и проблем с логистикой экспорт компании в Украину, Россию и другие страны региона в прошлом месяце сократился. Однако в компании ожидают, что бизнес вернётся в нормальное русло после окончания войны.

Если Россия будет полностью исключена из железнодорожных маршрутов для перевозки товаров из Китая, контейнерам, направляющимся в Европу, придётся преодолевать большие расстояния через Каспийское море и Кавказ, и затем через Румынию и Болгарию. Инсайдеры отрасли говорят, что изменение маршрута может привести к увеличению затрат и более сложной логистике, в результате чего может значительно сократиться движение поездов.

«Многие клиенты из Европы и Китая переместили свои грузы с железной дороги на судна, — говорит Андреа Бринза, заместитель директора аналитического центра Румынского института изучения Азиатско-Тихоокеанского региона — Обстановка очень нестабильна, поэтому железнодорожные перевозки содержат большие риски, и ситуация может резко ухудшиться».

По её словам, морской транспорт не сможет решить проблему заторов, возникшую на железной дороге. Она сообщила, что экспорт Китая уже пострадал, и что санкции и контрсанкции, вызванные российско-украинской войной, могут изменить экспорт Китая и затормозить его экономический рост. Это повлияет не только на европейский экспорт в Китай, но и на китайский экспорт в Европу. Влияние может быть довольно значительным, учитывая, что морские перевозки сопряжены с высокими затратами, задержками и недостаточными транспортными ресурсами.

1 марта Андреа Бринза опубликовала в журнале Foreign Policy статью под названием «Война Путина убила мечту Китая о Евразийской железной дороге».

В статье рассказывается о влиянии российского вторжения на новый Евразийский сухопутный мост Китая «Железнодорожный Шёлковый путь». Это важное звено инициативы Пекина под общим названием «Один пояс и один путь», с помощью которого поезда из Китая проезжают через Евразию, чтобы продавать китайские товары в Европу. Однако, почти половина этих маршрутов проходит через Россию, и на них могут сильно повлиять европейские санкции.

По материалам The Epoch Times

Після того, як Росія розпочала повномасштабну війну з Україною, західні санкції завдали важкого удару по глобальному проєкту Пекіна «Один пояс та один шлях».

Як повідомила 2 квітня американська газета The Wall Street Journal, хоча Європейський союз офіційно не заборонив імпорт через Росію, за даними експедиторів, залізничні вантажоперевезення цим маршрутом практично повністю заморожені.

Доставка контейнерів з Китаю до Європи коридором протяжністю 1200 км, який проходить через Росію і простягається до Великобританії, є важливою частиною ініціативи китайського генсека Сі Цзіньпіна «Один пояс і один шлях». Це глобальний інвестиційний проєкт, який зв’язує Китай із Європою по суші та морем.

Основні залізничні гілки цього проєкту у європейському напрямку проходять через Росію, Білорусь та Польщу. Порт Санкт-Петербург на заході Росії є ще однією сполучною ланкою. Контейнери з китайськими товарами перевозяться потягами через Сибір, а потім їх вантажать на морські контейнеровози в цьому порту і вирушають до Європи.

Через західні санкції, великі судноплавні та логістичні компанії, такі як A.P. Moeller-Maersk, Hapag-Lloyd AG та експедиторська компанія DB Schenker призупинили свою діяльність, пов’язану з Росією.

Білорусь також потрапила під санкції західних країн за підтримку вторгнення Росії до України. Німецький порт Дуйсбург, який є ланкою китайського Шовкового шляху, у березні попередив, що морські страховики можуть припинити покривати вантажі з Білорусі та Росії.

Джордж Хірадакіс, керуючий директор грецької консалтингової компанії XRTC Business Consultants та радник державного Банку розвитку Китаю, сказав: «Відправляти китайський експорт до Європи поїздом швидше і дешевше, але зараз майже немає руху», «Це хвороблива невдача для ініціативи “Один пояс та один шлях “».

У статті The Wall Street Journal йдеться, що російське вторгнення в Україну ставить китайські компанії з глобальним впливом у скрутне становище. Вони все одно повинні підкоритися, розірвавши або згорнувши ділові зв’язки з Росією, навіть якщо Пекін заявляє, що не братиме участі у західних санкціях під проводом США.

За словами представника адміністрації порту китайського міста Далянь, через падіння попиту, починаючи з березня, експорт залізницею з далянського порту в Європу різко впав. При цьому до російсько-української війни, за даними портового оператора, кількість вантажних поїздів Китай-Європа, що вирушають з Даляня, у січні-лютому зросла на 69% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Наприкінці березня китайська компанія з виробництва та продажу полімерних сонцезахисних матеріалів Shandong Yuma Sunshade Technology заявила, що через війну в Україні та проблеми з логістикою експорт компанії в Україну, Росію та інші країни регіону минулого місяця скоротився. Однак у компанії очікують, що бізнес повернеться до нормального русла після закінчення війни.

Якщо Росія буде повністю виключена із залізничних маршрутів для перевезення товарів з Китаю, контейнерам, що прямують до Європи, доведеться долати великі відстані через Каспійське море та Кавказ, а потім через Румунію та Болгарію. Інсайдери галузі кажуть, що зміна маршруту може призвести до збільшення витрат та складнішої логістики, внаслідок чого може значно скоротитися рух поїздів.

«Багато клієнтів з Європи та Китаю перемістили свої вантажі з залізниці на судна, — говорить Андреа Брінза, заступник директора аналітичного центру Румунського інституту вивчення Азійсько-Тихоокеанського регіону. — Обстановка дуже нестабільна, тому залізничні перевезення містять великі ризики, і ситуація може різко погіршитися».

За її словами, морський транспорт не зможе вирішити проблему заторів, що виникли на залізниці. Вона повідомила, що експорт Китаю вже постраждав, і що санкції та контрсанкції, спричинені російсько-українською війною, можуть змінити експорт Китаю та загальмувати його економічне зростання. Це вплине не лише на європейський експорт до Китаю, а й на китайський експорт до Європи. Вплив може бути досить значним з огляду на те, що морські перевезення пов’язані з високими витратами, затримками та недостатніми транспортними ресурсами.

1 березня Андреа Брінза опублікувала в журналі Foreign Policy статтю під назвою «Війна Путіна вбила мрію Китаю про Євразійську залізницю».

У статті розповідається про вплив російського вторгнення на новий Євразійський сухопутний міст Китаю «Залізничний Шовковий шлях». Це важлива ланка ініціативи Пекіна під загальною назвою «Один пояс і один шлях», за допомогою якої поїзди з Китаю проїжджають через Євразію, щоб продавати китайські товари до Європи. Однак майже половина цих маршрутів проходить через Росію, і на них можуть сильно вплинути європейські санкції.

За матеріалами The Epoch Times

В выходные главный представитель Кремля заявил, что мирные переговоры между Россией и Украиной должны продолжаться, но при этом утверждал, что Украина уже много лет является «враждебной страной» по отношению к Москве.

«Украина — очень сложная для нас страна. В своем нынешнем состоянии это враждебная нам страна», — заявил Дмитрий Песков, главный пресс-секретарь президента России, в интервью белорусским государственным СМИ в выходные, сообщает РИА Новости.

«Это страна, которая де-факто полностью запретила любые русскоязычные российские СМИ. Это страна, которая превратила русский язык в язык второго сорта», — сказал Песков, добавив, что правительство якобы поддерживает и продвигает украинских националистов.

«Мы по-прежнему ожидаем и надеемся, что, так или иначе, проявления националистических идей будут запрещены на Украине, мы надеемся, что русский язык восстановит свои позиции на Украине», — продолжил он.

С момента начала конфликта 24 февраля Москва и Киев провели несколько раундов переговоров в Турции, в режиме видеоконференции и в других местах. Однако результатов пока немного.

«Главное, чтобы переговоры продолжались, либо в Стамбуле, либо где-то еще», — сказал Песков, добавив, что эти переговоры «нелегки».

Россия хотела бы продолжить переговоры в соседней Беларуси, сказал Песков. Однако украинские официальные лица отвергли эту идею.

1 апреля Песков заявил, что Путин приказал вооруженным силам страны усилить поддержку западных границ России, чтобы предотвратить нападение или контратаку.

«Конечно, это будет сделано таким образом, чтобы обезопасить нас и обеспечить необходимый уровень паритета, чтобы никому не пришло в голову… напасть на нас», — сказал он, по данным государственных СМИ.

Москва заявила, что Украина должна объявить себя нейтральной страной и никогда не вступать в НАТО, в то время как Украина заявила, что наступление России на страну не было спровоцировано.

Между тем, в воскресенье высшие украинские чиновники обвинили российские войска в проведении массовых казней в киевском пригороде Буча. Мэр города утверждает, что ответственность за это могут нести лояльные России чеченские боевики, которые контролировали пригород в течение последних нескольких недель.

Министерство обороны Украины опубликовало кадры, на которых видны мертвые мирные жители, в том числе «некоторые со связанными за спиной руками, их тела разбросаны по улицам города». Министр иностранных дел Украины Дмитрий Кулеба также написал, что были совершены военные преступления.

Представители Европейского союза выразили тревогу и заявили, что блок готовит еще больше экономических санкций против России.