Blog

Пекін та Москва проголосили своє бачення нового світового порядку в середу, коли міністр закордонних справ Росії здійснив свій перший візит до Китаю — ключового союзника Росії після вторгнення в Україну.

Під час свого першого офіційного візиту до Китаю після вторгнення в Україну міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що його країна дуже зацікавлена у стабільному та постійному розвитку відносин із Китаєм, зазначивши, що дві країни мають намір рухатися до «багатополярного, справедливого та демократичного світового порядку».

«Ми разом з вами та нашими прихильниками рухатимемося до багатополярного, справедливого та демократичного світопорядку», — сказав Лавров у відеоролику, опублікованому МЗС Росії.

Лавров прибув до китайського міста Тунсі для участі у третій зустрічі міністрів закордонних справ сусідніх з Афганістаном країн.

На зустрічі зі своїм китайським колегою Ван І російський міністр заявив, що Москва «зацікавлена у стійкому та послідовному розвитку наших відносин із Китаєм, наші лідери — президент Росії Володимир Путін та голова КНР Сі Цзіньпін — домовилися про це».

Він зазначив, що «сьогодні, як ви й сказали, ми розглянемо конкретні кроки для забезпечення послідовного виконання всіх цих угод».

Своєю чергою, міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив, що російсько-китайські відносини «витримали нові випробування у зв’язку зі змінами у міжнародній обстановці, зберегли правильний напрямок та продемонстрували стійку тенденцію розвитку».

Ван підкреслив, що «бажання двох сторін розвивати двосторонні відносини стало ще сильнішим, як і впевненість у просуванні співпраці в різних напрямках».

У спільній заяві, опублікованій за підсумками зустрічі, міністри двох країн «підтвердили, що у світлі складної міжнародної ситуації Росія та Китай продовжують зміцнювати своє стратегічне партнерство та виступають єдиним фронтом у глобальних справах».

«Було досягнуто домовленості щодо подальшого зміцнення координації зовнішньої політики, розширення співпраці на двосторонній основі, а також у різних багатосторонніх форматах», — йдеться у заяві.

Ван стверджував, що «китайсько-російська співпраця не має меж», повторюючи фразу, яку президент Володимир Путін та його китайський колега Сі Цзіньпін використали для характеристики відносин. «Наша боротьба за мир не має кордонів, наша підтримка безпеки не має кордонів, наше протистояння гегемонії не має меж», — сказав Ван.

Пізніше офіційний представник МЗС Ван Веньбінь заявив журналістам, що Москва і Пекін продовжать зусилля щодо «просування глобальної багатополярності та демократизації міжнародних відносин», повідомляло Moscow Times.

За матеріалами Epoch Times România

Пекин и Москва провозгласили свое видение нового мирового порядка в среду, когда министр иностранных дел России совершил свой первый визит в Китай – ключевого союзника России после вторжения в Украину.

Во время своего первого официального визита в Китай после вторжения в Украину министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что его страна очень заинтересована в стабильном и постоянном развитии отношений с Китаем, отметив, что две страны намерены двигаться к «многополярному, справедливому и демократическому мировому порядку».

«Мы вместе с вами и нашими сторонниками будем двигаться к многополярному, справедливому и демократическому миропорядку», — сказал Лавров в видеоролике, опубликованном МИД России.

Лавров прибыл в китайский город Тунси для участия в третьей встрече министров иностранных дел соседних с Афганистаном стран.

На встрече со своим китайским коллегой Ван И российский министр заявил, что Москва «заинтересована в устойчивом и последовательном развитии наших отношений с Китаем, наши лидеры — президент России Владимир Путин и председатель КНР Си Цзиньпин — договорились об этом».

Он отметил, что «сегодня, как вы и сказали, мы рассмотрим конкретные шаги для обеспечения последовательного выполнения всех этих соглашений».

В свою очередь, министр иностранных дел Китая Ван И заявил, что российско-китайские отношения «выдержали новые испытания в связи с изменениями в международной обстановке, сохранили правильное направление и продемонстрировали устойчивую тенденцию развития».

Ван подчеркнул, что «желание двух сторон развивать двусторонние отношения стало еще сильнее, как и уверенность в продвижении сотрудничества в различных направлениях».

В совместном заявлении, опубликованном по итогам встречи, министры двух стран «подтвердили, что в свете сложной международной ситуации Россия и Китай продолжают укреплять свое стратегическое партнерство и выступают единым фронтом в глобальных делах».

«Была достигнута договоренность о дальнейшем укреплении координации внешней политики, расширении сотрудничества на двусторонней основе, а также в различных многосторонних форматах», — говорится в заявлении.

Ван утверждал, что «китайско-российское сотрудничество не имеет границ», повторяя фразу, которую президент Владимир Путин и его китайский коллега Си Цзиньпин использовали для характеристики отношений. «Наша борьба за мир не имеет границ, наша поддержка безопасности не имеет границ, наше противостояние гегемонии не имеет границ», — сказал Ван.

Позже официальный представитель МИД Ван Вэньбинь заявил журналистам, что Москва и Пекин продолжат усилия по «продвижению глобальной многополярности и демократизации международных отношений», сообщило Moscow Times.

По материалам Epoch Times România

Дослідники з Європи заявляють, що вперше в історії виявили мікропластик у крові людини.

Як заявив у четвер в інтерв’ю The Guardian Дік Ветаак, екотоксиколог із Vrije Universiteit Amsterdam у Нідерландах, їхнє «дослідження є першим свідченням того, що в нашій крові є полімерні частинки – це дуже важливий факт». Однак, за його словами, необхідні додаткові дослідження.

«Але ми повинні розширити дослідження та збільшити розміри вибірки, кількість полімерів, що оцінюються тощо», – продовжив він.

Вчені з Нідерландів узяли зразки крові у 22 анонімних здорових дорослих донорів та проаналізували їх на наявність частинок розміром 0,00002 дюйми. Відповідно до дослідження, у сімнадцяти осіб, або 77,2 відсотка, у крові було виявлено мікропластик.

Результати дослідження були опубліковані у журналі Environment International. У ході дослідження було перевірено п’ять видів пластику: поліметилметакрилат (ПММА), поліпропілен (ПП), полістирол (ПС), поліетилен (ПЕ) та поліетилентерефталат (ПЕТ).

А термін мікропластик, додали вони, відноситься до «пластикових частинок, для яких не існує загальноприйнятого визначення», але в деякій науковій літературі він «часто визначається як пластикові частинки розміром до 5 мм без певного граничного мінімального розміру».

Вони уточнили, що пластикові частинки, які були вивчені в їх дослідженні, можуть «абсорбуватися через мембрани в організмі людини», і вибрали частинки, «які можуть бути затримані на фільтрі з розміром пор 700 нм (нанометрів)», тобто це частинки розміром 700 нанометрів чи більше.

«Занепокоєння, звісно, обґрунтоване», – сказав Ветаак в інтерв’ю газеті The Guardian. «Частини знаходяться там і переносяться по всьому тілу».

Попередні роботи показали, що мікропластика в 10 разів більше у фекаліях немовлят у порівнянні з дорослими, сказав він, додавши, що діти, яких годують із пластикових пляшечок, щодня ковтають численні мікропластикові частки.

«Ми також знаємо загалом, що немовлята та маленькі діти більш уразливі до впливу хімічних речовин та частинок», – сказав Вєтак. «Це мене дуже турбує».

Наслідки проковтування мікропластику для здоров’я не зрозумілі. У дослідженні Університету Халла, опублікованому у 2021 році, стверджується, що вони можуть спричинити загибель клітин або алергічні реакції.

«Велике питання – що відбувається в нашому організмі?», – сказав Ветаак в інтерв’ю The Guardian. Чи затримуються частки в організмі? Чи транспортуються вони до певних органів, наприклад, долаючи гематоенцефалічний бар’єр?». І чи достатньо високий рівень цих частинок, щоб спричинити захворювання? Нам терміново потрібно фінансувати подальші дослідження, щоб ми могли це з’ясувати».

Дослідження було частково проведено на замовлення Common Seas, активістської групи, яка домагається вживання нових заходів щодо боротьби із забрудненням та зараженням пластиком, йдеться у статті.

Исследователи из Европы заявляют, что впервые в истории обнаружили микропластик в крови человека.

Как заявил в четверг в интервью The Guardian Дик Ветаак, экотоксиколог из Vrije Universiteit Amsterdam в Нидерландах, их «исследование является первым свидетельством того, что в нашей крови есть полимерные частицы – это очень важный факт». Однако, по его словам, необходимы дополнительные исследования.

«Но мы должны расширить исследование и увеличить размеры выборки, количество оцениваемых полимеров и т.д.», – продолжил он.

Ученые из Нидерландов взяли образцы крови у 22 анонимных здоровых взрослых доноров и проанализировали их на наличие частиц размером 0,00002 дюйма. Согласно исследованию, у семнадцати человек, или 77,2 процента, в крови были обнаружен микропластик.

Результаты исследования были опубликованы в журнале Environment International. В ходе исследования были проверены пять видов пластика: полиметилметакрилат (ПММА), полипропилен (ПП), полистирол (ПС), полиэтилен (ПЭ) и полиэтилентерефталат (ПЭТ).

А термин микропластик, добавили они, относится к «пластиковым частицам, для которых не существует общепринятого определения», но в некоторой научной литературе он «часто определяется как пластиковые частицы размером до 5 мм без определенного предельного минимального размера».

Они уточнили, что пластиковые частицы, которые были изучены в их исследовании, могут «абсорбироваться через мембраны в человеческом организме», и выбрали частицы, «которые могут быть задержаны на фильтре с размером пор 700 нм (нанометров)», то есть это частицы размером 700 нанометров или больше.

«Беспокойство, конечно, обоснованно», – сказал Ветаак в интервью газете The Guardian. «Частицы находятся там и переносятся по всему телу».

Предыдущие работы показали, что микропластика в 10 раз больше в фекалиях младенцев по сравнению со взрослыми, сказал он, добавив, что дети, которых кормят из пластиковых бутылочек, ежедневно глотают многочисленные микропластиковые частицы.

«Мы также знаем в целом, что младенцы и маленькие дети более уязвимы к воздействию химических веществ и частиц», – сказал Ветак. «Это меня очень беспокоит».

Последствия проглатывания микропластика для здоровья неясны. В исследовании Университета Халла, опубликованном в 2021 году, утверждается, что они могут вызывать гибель клеток или аллергические реакции.

«Большой вопрос – что происходит в нашем организме?» сказал Ветаак в интервью The Guardian. «Задерживаются ли частицы в организме? Транспортируются ли они к определенным органам, например, преодолевая гематоэнцефалический барьер?». И достаточно ли высок уровень этих частиц, чтобы вызвать заболевание? Нам срочно нужно финансировать дальнейшие исследования, чтобы мы могли это выяснить».

Исследование было частично проведено по заказу Common Seas, активистской группы, которая добивается принятия новых мер по борьбе с загрязнением и заражением пластиком, говорится в статье.

По материалам The Epoch Times USA

Внутрішні кредитні та дебетові операції в Російській Федерації практично не постраждали від західних санкцій та добровільного відходу компаній із країни завдяки альтернативній системі управління внутрішніми платежами, яка була розроблена наприкінці 2010-х років.

Після анексії Криму у 2014 році та подальшої реакції Західного блоку Росія розпочала розробку альтернативної системи платежів, яка дозволила б захистити економіку країни від санкцій.

Ця система, що отримала назву «Мир», працює на базі інфраструктури Національної системи платіжних карток (НСПК). Вона дозволила простим росіянам продовжити користуватися своїми картами навіть після того, як компанії, що випускають ці карти, офіційно розірвали зв’язки з країною.

Зараз Росія пожинає плоди своєї підготовки до гіршого, оскільки західні санкції завдали належного удару по економіці країни. Однак інфраструктура, що лежить в основі внутрішньої платіжної системи Росії, залишається майже незачепленою.

Коли на початку цього місяця Visa та MasterCard пішли з Росії, цей крок був зустрінутий західною пресою з великим ентузіазмом, проте його значення для російської економіки, можливо, було переоцінено.

Згідно зі звітом Nilson Report, на кінець 2020 року в Росії діяло 197 мільйонів карток Mastercard або Visa. Для більшості росіян ці карти продовжать функціонувати, навіть якщо компанії, чий бренд прикрашає карти, оголосять про звільнення з Росії, оскільки система «Мир» вже займається такими транзакціями всередині Росії з кінця 2010-х років.

Однак інфраструктура НСПК має обмежене охоплення за межами Росії, що ускладнює проведення фінансових операцій з використанням карток Mastercard і Visa за кордоном.

Зараз НСПК працює в невеликій кількості країн за межами Росії: у Вірменії, Туреччині, Узбекистані, Об’єднаних Арабських Еміратах, а також в окупованому Росією регіоні Абхазія в Грузії. Хоча російські державні ЗМІ повідомляли, що робляться зусилля щодо поширення НСПК на союзників Росії — Іран і Венесуелу, ці зусилля мають зародковий характер.

Попри складність фінансових операцій для росіян за кордоном, розвиток системи «Мир» дало Росії одну з небагатьох економічних перемог над західними санкціями: хоча Visa і Mastercard намагалися використати свій вплив, щоб ще більше покарати Путіна за вторгнення в Україну, вони виявили, що їхні зусилля в здебільшого марні, оскільки російський уряд запобіг їхнім діям та підготував власну інфраструктуру для управління платіжними операціями своїх громадян.

За матеріалами The Epoch Times USA

Многие российские солдаты, находящиеся в плену в Украине, перешли на другую сторону и теперь присоединились к войскам Киева, борющимся с вторжением Владимира Путина, сообщает Newsweek.com.

Министерство обороны Украины сообщило в среду на своем канале в Telegram, что некоторые командиры легиона «Свобода России» проводят встречи с бывшими российскими военнопленными «для отбора тех, кто хочет воевать».

В последующем сообщении он сказал, что «первые добровольцы», включая бывших российских солдат, «уже приступили к дополнительной индивидуальной подготовке».

«Кроме того, командиры подразделений легиона ознакомились с оперативной обстановкой на фронтах», — говорится в сообщении.

Он добавил, что войска легиона «выразили общее желание от имени всех добровольцев вести первый бой против «сторожевых псов путинского режима», а именно чеченцев, посланных «Грозненским мясником» в Украину — кадыровцев.

Сообщение было написано на русском языке на канале, который обычно обновляется на украинском языке. Сообщение также было распространено на канале Telegram, посвященном Легиону за свободу России. Он был создан 10 марта, и его первое сообщение призывало российских военнопленных «присоединиться к нашей вооруженной борьбе против Путина и его режима».

Вступление в легион было добровольным и требовало от российских военнопленных подачи письменного заявления. Затем войска проверяются службами безопасности и контрразведки Украины.

Он заявил в среду, что среди «нескольких сотен» россиян, присоединившихся к легиону, были как солдаты, так и офицеры.

В сообщении в Telegram в понедельник Министерство обороны Украины сообщило, что старший сержант Николай Шишкарей был принят в легион и описан как бывший военнослужащий 70-й мотострелковой бригады.

Однако поступали многочисленные сообщения о низком моральном духе российских солдат, а в социальных сетях широко распространялись видеоролики с жалобами на плохое оснащение войск и отсутствие четкой московской стратегии.

Видео, которое стало вирусным на этой неделе, показывает, как российские военные говорят, что они являются членами Вооруженных сил Донбасса и направляются в Сумскую область на северо-востоке Украины. Один солдат сказал: «Министерство обороны России понятия не имеет ни о нас, ни о том, что мы здесь делаем».

Деякі російські солдати, які перебувають в ув’язненні в Україні, перейшли на інший бік і тепер приєдналися до київських сил, які борються з вторгненням Володимира Путіна, повідомляє Newsweek.

Міністерство оборони України повідомило в середу на своєму каналі Telegram, що деякі командири легіону «Свобода Росії» проводять зустрічі з колишніми російськими військовополоненими «для відбору тих, хто хоче воювати».

У подальшому повідомленні він сказав, що «перші добровольці», включаючи колишніх російських солдатів, «вже розпочали додаткову індивідуальну підготовку».

«Крім того, командири підрозділів легіону ознайомилися з оперативною обстановкою на фронтах», — йдеться у повідомленні.

Він додав, що війська легіону «висловили спільне бажання від імені всіх добровольців вести перший бій проти «сторожових псів путінського режиму», а саме чеченців, посланих «Грозненським м’ясником» в Україну — кадировців.

Повідомлення було написано російською мовою каналом, який зазвичай оновлюється українською мовою. Повідомлення також було поширене на каналі Telegram, присвяченому Легіону за волю Росії. Він був створений 10 березня, і його перше повідомлення закликало російських військовополонених «приєднатися до нашої збройної боротьби проти Путіна та його режиму».

Вступ до легіону був добровільним і вимагав від російських військовополонених подання письмової заяви. Потім війська перевіряються службами безпеки та контррозвідки України.

Він заявив у середу, що серед кількох сотень росіян, які приєдналися до легіону, були як солдати, так і офіцери.

У повідомленні в Telegram у понеділок Міністерство оборони України повідомило, що старшого сержанта Миколу Шишкаря було прийнято в легіон і описано як колишнього військовослужбовця 70-ї мотострілецької бригади.

Проте надходили численні повідомлення про низький моральний дух російських солдатів, а в соціальних мережах широко поширювалися відеоролики зі скаргами на погане оснащення військ і відсутність чіткої московської стратегії.

Відео, яке стало вірусним цього тижня, показує, як російські військові кажуть, що вони є членами Збройних сил Донбасу та прямують до Сумської області на північному сході України. Один солдат сказав: «Міністерство оборони Росії не має уявлення ні про нас, ні про те, що ми тут робимо».

В среду президент Украины выступил в парламенте Норвегии и потребовал предоставить ему мобильные зенитные ракетные комплексы NASAMS и противокорабельные ракеты Harpoon.

«Свобода должна быть вооруженной не хуже тирании», — сказал Зеленский.

«Поэтому я хочу назвать ясно, что нам нужно. В частности, противокорабельное оружие – ракеты Harpoon, а также противовоздушные системы NASAMS. Кроме этого, мы нуждаемся в средствах поражения бронетехники, артиллерийских систем», — сказал он.

Harpoon — американская крылатая ракета, а NASAMS — норвежская система ПВО, предназначенная для борьбы с аэродинамическими маневрами целей на малых и средних высотах.

У середу президент України виступив у парламенті Норвегії та попросив надати йому мобільні зенітні ракетні комплекси NASAMS та протикорабельні ракети Harpoon.

«Свобода має бути озброєною не гірше, ніж тиранія», — сказав Зеленський.

«Тому я хочу назвати чітко, що нам потрібно. Зокрема, протикорабельна зброя — ракети HARPООN, а також протиповітряні системи NASAMS. Окрім цього, ми потребуємо засобів ураження бронетехніки, артилерійських систем», — сказав він.

Harpoon — американська крилата ракета, а NASAMS — норвезька система ППО, призначена для боротьби з аеродинамічними маневрами цілей на малих і середніх висотах.

Глава Фонда ООН в области народонаселения заявила (UNFPA), что она «крайне обеспокоена» тем, что война может увеличить количество нежелательных беременностей, в то время как обеспокоенность по поводу сексуального насилия в отношении женщин в Украине, как дома, так и за рубежом усилилась.

«Помимо невозможности предоставить женщинам необходимые им услуги, например, регулярную контрацепцию,  существует также проблема принуждения, которая тесно связана с уязвимыми женщинами и девочками. Поэтому опасения, связанные с торговлей [женщинами-беженками], опасения, связанные с перемещением, опасения, связанные с сексуальным насилием, вызывают у нас беспокойство», — сказала Наталья Канем, исполнительный директор UNFPA.

Канем выступила на презентации годового отчета UNFPA, который показал, что почти половина всех беременностей во всем мире являются нежелательными. Хотя в настоящее время трудно получить данные по Украине, предыдущие исследования показали, что более 20% женщин из числа беженцев и внутренне перемещенных лиц заявляют, что подвергались сексуальному насилию. «И вы можете быть уверены, что это заниженные данные, потому что вокруг этой проблемы очень много осуждений», — добавила Канем.

Джулия Валлезе, региональный директор UNFPA по Восточной Европе, заявила, что, хотя ООН не может независимо проверить сообщения об изнасилованиях и сексуальном насилии внутри Украины, «это не обязательно означает, что этого не было». Мы очень хорошо знаем, что конфликты во всем мире сопровождаются сексуальным насилием. И нам нужно очень, очень четко понимать, что каждый случай изнасилования — это еще один случай, даже если их трудно подсчитать».

На прошлой неделе генеральный прокурор Украины Ирина Венедиктова заявила, что власти расследуют предполагаемое изнасилование женщины российским солдатом в Броварах. Пресс-секретарь Кремля Дмитрий Песков назвал обвинение «ложью». «Мы вообще в это не верим», — сказал он «Интерфаксу».

Мария Мезенцева, украинский парламентарий, сказала, что было «намного больше жертв» сексуального насилия. «Мы точно не будем молчать», — добавила она.

По материалам Epoch Times România