Blog

За перші чотири місяці поточного року Росія поставила до країн ЄС та Туреччини значно менше газу, ніж роком раніше. Як повідомила в неділю російська енергетична компанія «Газпром», у січні-квітні в ці країни було поставлено 50,1 млрд кубометрів газу, що майже на 27 % менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Залежність Німеччини від російського газу знизилася з 55 %, що було раніше, до приблизно 35 % минулого року. Аналогічна ситуація спостерігається й з іншими джерелами енергії. Залежність від російської нафти знизилася приблизно з 35 % до 12 %. Що стосується вугілля, то залежність знизилася з 50 % до 8 % з початку року через зміни контрактів. ЄС запровадив заборону імпорту російського вугілля з перехідним періодом.

З іншого боку, «Газпром» зафіксував 60-відсоткове зростання постачання газу до Китаю. Постачання з Росії до Китаю здійснюються трубопроводом «Сила Сибіру».

«Газпром» не надав додаткової інформації щодо причин падіння постачання до ЄС та Туреччини. Компанія лише заявила, що продовжить постачання газу «в повній відповідності до договірних зобов’язань».

За даними Газпрому, запаси газу в підземних сховищах газу в ЄС становлять 6,9 млрд кубометрів. «Щоб досягти 90-відсоткового цільового показника, встановленого Європейським союзом, компаніям буде потрібно додатково 56 млн кубометрів газу».

Минулого року «Газпром» отримав рекордний чистий прибуток у розмірі близько 2,16 млрд рублів (близько €28 млрд за поточним обмінним курсом).

Бежавшие от войны в Украине ливанские студенты теперь изо всех сил пытаются завершить учебу в своей стране, где их ждет сомнительное будущее из-за беспрецедентного экономического кризиса, влияющего на их карьерные перспективы.

«Лучше на войне, чем здесь», — вздыхает Ясир Харб, на последнем курсе медицинского факультета, который покинул Киев за два дня до российского вторжения 24 февраля.

Признавшись, что вернулся в Ливан, чтобы успокоить своих родителей, он оказывается в стране, где не хватает электричества, где курс валюты рухнул, а стоимость жизни резко возросла.

Другие студенты в настоящее время изо всех сил пытаются продолжить свое обучение удаленно.

По официальным данным, обнародованным в конце марта, Украину смогли покинуть около тысячи ливанских студентов.

Министр образования Ливана Аббас Халаби сказал, что ни один из абитуриентов еще не поступил в частный университет в Ливане, признав, что студенты из подвергшихся бомбардировке в Украине университетов, даже не смогли получить зачетки, чтобы продолжить перерегистрацию в учебных заведениях своей страны.

Что касается тех, кто подает документы в Ливанский университет, единственное государственное университетское учреждение, то «они должны будут сдать вступительные экзамены в начале следующего учебного года», — объясняет ректор Бассам Бадран.

Один час электричества в день

Не имея другого выбора, кроме как учиться удаленно со своими родителями в Набатии, на юге Ливана, Ясир изо всех сил пытается закончить свой последний год. Но дома у него всего один час электричества в день, как и у большинства ливанцев.

Для компенсации электричества используют генераторы, что влияет на подключение к Wi-Fi. «Интернет медленный, трудно услышать объяснения учителей, что влияет на наши оценки», — сожалеет ученик, который не исключает возврата в Украину после возобновления полетов.

«В Киеве, несмотря на войну, есть стабильное электроснабжение, работает общественный транспорт, жизнь постепенно возвращается к нормальной, там у меня были хотя бы базовые услуги», — говорит он.

Обучение онлайн

Самер Дакдук студент пятого курса медицинского факультета Харькова. Сейчас он учится онлайн и ходит стажером в больницу в Бейруте, но очень редко, потому что мест не хватает.

«Практика медицинских исследований имеет решающее значение, это настоящая нервотрепка», — говорит он. Отсутствие средств и возможностей помешало ему отправиться в Европу.

Натали Диб считает везением то, что она сразу поехала в Германию, которую выбирают ливанские студенты в Украине, поскольку здесь они могут специализироваться и при этом получать достойную зарплату.

Из Германии она продолжает обучение в Интернете и ждет известий из больницы о прохождении практики. «Я не вернулся в Ливан, потому что Германия предлагает мне больше возможностей, а я не хочу быть обузой для своих родителей», — говорит студент-медик.

Развал ливанской университетской системы, которая раньше обеспечивала высококвалифицированными кадрами страны региона, ускорил утечку квалифицированных кадров.

С 2019 года ливанский фунт потерял более 90 % своей стоимости, а минимальная месячная зарплата, которая когда-то была эквивалентна $ 450 долларам, снизилась до $ 25 долларов.

Те, кто вернулся, сожалеют об этом

Отцу Натали пришлось продать квартиру в Бейруте и вернуться в деревню на юге страны, чтобы она могла продолжить учебу.

В Национальном медицинском университете имени Богомольца в Киеве студент платит $ 4 400 в год, что примерно в пять раз меньше, чем в большинстве частных ливанских университетов.

«Те, кто вернулся в Ливан, жалеют об этом», —  говорит она.

По материалам Epoch Times Europe Fr

Ліванські студенти, які тікали від війни в Україні, тепер щосили намагаються завершити навчання у своїй країні, де на них чекає сумнівне майбутнє через безпрецедентну економічну кризу, що впливає на їхні кар’єрні перспективи.

«Краще на війні, ніж тут», — зітхає Ясір Харб, студент останнього курсу медичного факультету, який залишив Київ за два дні до російського вторгнення 24 лютого.

Ясір визнає, що повернувся до Лівану, щоб заспокоїти своїх батьків, і опинився в країні, де не вистачає електрики, де курс валюти впав, а вартість життя різко зросла.

Інші студенти зараз щосили намагаються продовжити своє навчання віддалено.

За офіційними даними, оприлюдненими наприкінці березня, Україну змогли залишити близько тисячі ліванських студентів.

Міністр освіти Лівану Аббас Халабі сказав, що жоден з абітурієнтів ще не вступив до приватного університету в Лівані, визнавши, що студенти з університетів, які зазнали бомбардування в Україні, навіть не змогли отримати заліковки, щоб продовжити перереєстрацію в навчальних закладах своєї країни.

Щодо тих, хто подає документи до Ліванського університету, єдиного державного університетського закладу, то «вони мають скласти вступні іспити на початку наступного навчального року», — пояснює ректор Бассам Бадран.

Одна година електрики на день

Не маючи іншого вибору, крім як вчитися віддалено зі своїми батьками в Набатії, на півдні Лівану, Ясір щосили намагається закінчити свій останній рік. Але вдома у нього лише одна година електрики на день, як і у більшості ліванців.

Для компенсації електрики використовують генератори, що впливає на підключення до Wi-Fi. «Інтернет повільний, важко почути пояснення вчителів, що впливає на наші оцінки», — жалкує учень, який не відкидає повернення в Україну після відновлення польотів.

«У Києві, попри війну, є стабільне електропостачання, працює громадський транспорт, життя поступово повертається до нормального, там у мене були хоча б базові послуги», — говорить він.

Навчання онлайн

Самер Дакдук – студент п’ятого курсу медичного факультету Харкова. Зараз він навчається онлайн і ходить стажистом до лікарні у Бейруті, але дуже рідко, бо місць не вистачає.

«Практика медичних досліджень має вирішальне значення, це справді нервово», — каже він. Відсутність коштів та можливостей завадила йому вирушити до Європи.

Наталі Діб вважає везінням те, що вона одразу поїхала до Німеччини, оскільки тут студенти можуть спеціалізуватись і при цьому отримувати гідну зарплатню.

З Німеччини вона продовжує навчання в Інтернеті та чекає на повідомлення з лікарні про проходження практики. «Я не повернувся до Лівану, тому що Німеччина пропонує мені більше можливостей, а я не хочу бути тягарем для своїх батьків», — каже студент-медик.

Розвал ліванської університетської системи, яка раніше забезпечувала висококваліфікованими кадрами країни регіону, прискорила витік кваліфікованих кадрів.

З 2019 року ліванський фунт втратив понад 90 % своєї вартості, а мінімальна місячна зарплата, яка колись була еквівалентною $ 450 доларів, знизилася до $ 25 доларів.

Ті, хто повернувся, шкодують про це

Батькові Наталі довелося продати квартиру в Бейруті та повернутися до села на півдні країни, щоб вона могла продовжити навчання.

У Національному медичному університеті імені Богомольця у Києві студент платить $ 4 400 на рік, що приблизно вп’ятеро менше, ніж у більшості приватних ліванських університетів.

«Ті, хто повернувся до Лівану, шкодують про це», — каже вона.

За матеріалами Epoch Times Europe Fr

Роль китайского коммунистического режима в конфликте в Украине как «безграничного» друга России, была предметом жарких споров и дискуссий. Китай преподнёс себя миротворцем, но в то же время отказался квалифицировать действия России как вторжение, и вместо этого обвинил США и НАТО в создании и эскалации напряженности.

Китайские государственные СМИ опубликовали два интервью с министрами иностранных дел России и Украины. Это интересное решение, которое они толком не раскрутили в соцсетях, как обычно делают с подобными новостями.

Глава МИД Украины Дмитрий Кулеба призвал Китай, а также других постоянных членов Совета безопасности ООН, предоставить гарантии безопасности Киеву.

По данным AFP, в 2013 году Китай пообещал предоставить Украине «гарантии безопасности», если она подвергнется вторжению или угрозе ядерной атаки, но, похоже, уклонился от ответа на тот же вопрос после нападения России.

В ответ на вопрос о гарантии в прошлом месяце представитель МИД Китая предположил, что такие «гарантии безопасности имеют четкие ограничения с точки зрения содержания, и срабатывают при определенных условиях», имея в виду резолюцию, аналогичную политике безопасности ООН в отношении неядерных государств.

После вторжения, китайские государственные СМИ усилили российскую пропаганду, отказались осудить нападение или назвать его вторжением, а также избегали приписывать жертвы среди украинского гражданского населения российским силам. Интересно что, публикуя интервью, информационное агентство не подвергло цензуре резкую критику Кулебы — “классический балетный номер” для китайского коммунистического режима, призванный создать ложное впечатление беспристрастности.

“Европейские страны в панике, потому что они не могут гарантировать, что Россия не вторгнется к ним завтра. Если Россию не остановить сейчас, через несколько лет это приведет к новым кризисам “, — сказал Кулеба, согласно сообщению Politico.

AFP отмечает, что Дмитрий Кулеба также обвинил Россию в том, что она скомпрометировала инфраструктурную инициативу Пекина «Один пояс, один путь», предупредив, что такие последствия глобального кризиса продовольственной безопасности будут угрожать экономике Китая.

«Мы также считаем, что эта война не в интересах Китая», — заявил министр иностранных дел Украины.

«Ситуация не обостряется из-за Украины, мы реализуем свое право на самооборону», — сказал Кулеба, явно отвергая предостережения Китая в отношении поставок оружия Киеву другими государствами.

Роль китайського комуністичного режиму в конфлікті в Україні як «безмежного» друга Росії була предметом палких суперечок і дискусій. Китай представив себе миротворцем, але водночас відмовився кваліфікувати дії Росії як вторгнення, і натомість звинуватив США та НАТО у створенні та ескалації напруженості.

Китайські державні ЗМІ опублікували два інтерв’ю з міністрами закордонних справ Росії та України. Це цікаве рішення, яке вони як слід не розкрутили в соцмережах, як зазвичай роблять із подібними новинами.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба закликав Китай, а також інших постійних членів Ради безпеки ООН надати гарантії безпеки Києву.

За даними AFP, у 2013 році Китай пообіцяв надати Україні «гарантії безпеки», якщо вона зазнає вторгнення або загрози ядерної атаки, але, схоже, ухилився від відповіді на те саме питання після нападу Росії.

У відповідь на питання про гарантії минулого місяця представник МЗС Китаю припустив, що такі «гарантії безпеки мають чіткі обмеження з погляду змісту і спрацьовують за певних умов», маючи на увазі резолюцію, аналогічну до політики безпеки ООН щодо неядерних держав. Після вторгнення китайські державні ЗМІ посилили російську пропаганду, відмовилися засудити напад або назвати його вторгненням, а також уникали приписувати жертви українського громадянського населення російським силам.

Цікаво, що, публікуючи інтерв’ю, інформаційне агентство не піддало цензурі різку критику Кулеби — класичне “балетне па” для китайського комуністичного режиму, покликане створити помилкове враження неупередженості.

“Європейські країни в паніці, тому що вони не можуть гарантувати, що Росія не вторгнеться до них завтра. Якщо Росію не зупинити зараз, за кілька років це призведе до нових криз”, — сказав Кулеба, згідно з повідомленням Politico.

AFP зазначає, що Дмитро Кулеба також звинуватив Росію в тому, що вона скомпрометувала інфраструктурну ініціативу Пекіна “Один пояс, один шлях”, попередивши, що такі наслідки глобальної кризи продовольчої безпеки загрожуватимуть економіці Китаю.

“Ми також вважаємо, що ця війна не на користь Китаю”, — заявив міністр закордонних справ України.

“Ситуація не загострюється через Україну, ми реалізуємо своє право на самооборону”, — сказав Кулеба, явно відкидаючи застереження Китаю щодо постачання зброї Києву іншими державами.

========

На параді 9 травня у Москві не буде присутній жоден іноземний лідер, повідомляє Meduza.io.

Кремль не запросив жодного іноземного лідера на парад 9 травня у Москві, присвячений 77-м роковинам Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Про це повідомив журналістам речник президента Дмитро Пєсков.

“Ми не запрошували іноземних лідерів на парад на честь Дня Перемоги. Щоправда, це не ювілейна дата. Це наше свято, це святе свято для всієї Росії, для всіх росіян”, — сказав Пєсков.

Офіційний представник Кремля додав, що Олександр Лукашенко також не візьме участь у параді Перемоги в Москві.

За даними Міністерства оборони Росії, у параді Перемоги в Москві 9 травня 2022 року візьмуть участь загалом 11 000 військовослужбовців, 131 одиниця озброєння, військової та спеціальної техніки, а також 77 літаків та гелікоптерів.

На тлі війни в Україні деякі країни, такі як Молдова та Ізраїль, а також невизнане Придністров’я, оголосили, що цього року не будуть проводити парад на честь Дня Перемоги 9 травня.

На параде 9 мая в Москве не будет присутствовать ни одного иностранного лидера, сообщает Meduza.io.

Кремль не пригласил ни одного иностранного лидера на парад 9 мая в Москве, посвященный 77-й годовщине Победы в Великой Отечественной войне. Об этом сообщил журналистам пресс-секретарь президента Дмитрий Песков.

“Мы не приглашали иностранных лидеров на парад в честь Дня Победы. Правда в том, что это не юбилейная дата. Это наш праздник, это святой праздник для всей России, для всех россиян”, — сказал Песков.

Официальный представитель Кремля добавил, что Александр Лукашенко, как сообщается, также не примет участие в параде Победы в Москве.

По данным Министерства обороны России, в параде Победы в Москве 9 мая 2022 года примут участие в общей сложности 11 000 военнослужащих, 131 единица вооружения, военной и специальной техники, а также 77 самолетов и вертолетов.

На фоне войны в Украине некоторые страны, такие как Молдова и Израиль, а также непризнанное Приднестровье, объявили, что не будут проводить парад в честь Дня Победы 9 мая в этом году.

Новий вірусний ролик, що з’явився в публічному просторі, зафіксував момент, коли російська частина зазнає нападу українських сил в одній із будівель блокадного Маріуполя.

На відеозаписі, опублікованому в Твіттері @InsiderGeo, видно, як російські солдати переходять вулицю, і на цей момент на них нападають.

Принаймні, один із російських солдатів був поранений, і йому знадобилася допомога ще двох людей, щоб винести його у безпечне місце.

Бої відбуваються у той момент, коли президент Росії Володимир Путін оголосив про взяття міста, а чеченські солдати зняли себе на відео біля штаб-квартири заводу “Азовсталь”, яка була підпалена.

Портове місто Маріуполь на південному сході України стало ареною найзапекліших боїв під час війни, і більшість міста лежить у руїнах.

Минулого тижня Росія оголосила про перемогу в цьому місті, але сотні українських військових та цивільних осіб залишаються у пастці у величезному промисловому комплексі металургійного заводу “Азовсталь”.

Мер міста Вадим Бойченко заявив, що у Маріуполі було вбито десятки тисяч мирних жителів. Такі організації, як Міжнародний комітет Червоного Хреста та Організація Об’єднаних Націй (ООН) також заявляють, що, на їхню думку, загинули тисячі людей.

Новый вирусный ролик, появившийся в публичном пространстве, запечатлел момент, когда российская часть подвергается нападению украинских сил в одном из зданий блокадного Мариуполя.

На видеозаписи, опубликованной в Твиттере @InsiderGeo, видно, как российские солдаты переходят улицу, и в этот момент на них нападают.

По крайней мере, один из российских солдат был ранен, и ему потребовалась помощь еще двух человек, чтобы вынести его в безопасное место.

Бои происходят в тот момент, когда президент России Владимир Путин объявил о взятии города, а чеченские солдаты сняли себя на видео у штаб-квартиры завода “Азовсталь”, которая была подожжена.

Портовый город Мариуполь на юго-востоке Украины стал ареной самых ожесточенных боев в ходе войны, и большая часть города лежит в руинах.

На прошлой неделе Россия объявила о победе в этом городе, но сотни украинских военных и гражданских лиц остаются в ловушке в огромном промышленном комплексе металлургического завода “Азовсталь”.

Мэр города Вадим Бойченко заявил, что в Мариуполе были убиты десятки тысяч мирных жителей. Такие организации, как Международный комитет Красного Креста и Организация Объединенных Наций (ООН), также заявляют, что, по их мнению, погибли тысячи людей.

Частини нафтового термінала та прилеглі до нього території в Брянській області в суботу зазнали обстрілу, повідомляють російські державні ЗМІ з посиланням на губернатора області.

Інцидент стався після того, як ППО Москви не допустили український літак до регіону, повідомляє “РИА Новости”. Брянськ знаходиться менш ніж за 160 км від українського кордону.

“Постраждалих немає”, — повідомляє РІА з посиланням на губернатора Олександра Богомаза. Він додав, що було пошкоджено будівлю логістики на терміналі.

Раніше цього тижня великі пожежі спалахнули на двох нафтобазах у місті Брянську, яке є логістичною базою для війни Москви в Україні. Військовий аналітик Роб Лі сказав, що пожежа “швидше за все” була результатом українського саботажу.