Blog

З 1960-х років США та СРСР, а потім США та Росія працювали над обмеженням як загальної кількості ядерних озброєнь, так і типів ядерної зброї, розгорнутої кожною зі сторін. Прогрес був стійким, хоча часто характеризувався як два кроки вперед і один крок назад.

Плани Китаю істотно розширити свій ядерний арсенал шляхом квазівоєнного союзу з Росією, що розвивається, і розвитку технології гіперзвукових ракет загрожують перекреслити минулі угоди із США і значно ускладнити переговори щодо майбутніх договорів про контроль над ядерними озброєннями.

Американо-радянсько-російські угоди щодо контролю над ядерними озброєннями

У період з 1972 до 2011 року США уклали вісім угод про контроль над ядерними озброєннями з Радянським Союзом, а після 1989 року — з Росією. SALT I та START I обмежували кількість засобів доставки ядерних боєголовок, які могла розгорнути кожна зі сторін.

SALT I також обмежував кількість антибалістичних ракет, які могла мати кожна сторона, проте, у 2002 році США вийшли з договору про ПРО-1972. Хоча запропонований договір SALT II так і не був ратифікований, обидві сторони загалом живуть відповідно до його умов.

Починаючи з договору СНО-1 (START I) і продовжуючи договором СНО-2 (START II), США та СРСР прагнули обмежити кількість боєголовок, які мала кожна зі сторін. Максимальна кількість боєголовок була поступово скорочена до 6000 до 3000-3500 у договорі СНО-2. Передбачалося, що угода СНО-III знизить кількість розгорнутих боєголовок до 2 000 — 2 500, але переговори так і не відбулися.

Договори SORT (Strategic Offensive Reductions Treaty) та New START, укладені адміністраціями Буша та Обами відповідно, мали ще більше скоротити кількість стратегічних систем доставки до 700 одиниць і зменшити кількість боєголовок до 1550. 3 лютого 2021 року адміністрація Байдена погодилася продовжити дію ще на 5 років, до 5 лютого 2026 року.

У 1987 році дві країни домовилися про ліквідацію всіх балістичних та крилатих ракет середньої дальності наземного базування з ядерною зброєю (Договір INF) з дальністю від 300 до 3300 миль. Крім США та Росії, сторонами Договору INF були також колишні радянські держави – Білорусь, Казахстан, Україна, Туркменістан та Узбекистан.

Адміністрація Трампа припинила участь США в Договорі INF з 2 лютого 2019 року та офіційно вийшла з нього 2 серпня 2019 року на підставі звинувачень у недотриманні Росією зобов’язань, обмані, а також на побоюваннях щодо нарощування китайської ядерної зброї середньої дальності.

Зокрема, критики стверджували, що крилата ракета 9М729 (позначення НАТО SSC-X-8 “Screwdriver”) наземного базування середньої дальності, випробування якої Росія почала у 2014 році та розгорнула у 2018 році, має дальність дії від 300 до 3400 миль. Ракета може нести як звичайні, так і ядерні боєголовки. З того часу Москва оголосила про створення крилатої ракети з ядерною силовою установкою та ядерною зброєю, що одержала назву 9М730 “Буревісник”, з практично необмеженою дальністю польоту.

У липні 2021 року президент США Джо Байден наказав Пентагону провести огляд ядерної політики (NPR). Практика проведення NPR почалася при адміністрації Клінтона і тривала за наступних президентів. Огляд триває приблизно рік і проводиться під головуванням міністра оборони. Результат NPR адміністрації Байдена очікується найближчим часом. За цей час на команду Байдена чинився все більший тиск з метою змусити його відмовитися від застосування ядерної зброї першою та подвоїти зусилля з Росією щодо подальшого скорочення ядерних озброєнь.

Китай не брав участь у переговорах щодо контролю над ядерними озброєннями, які США вели із СРСР, а потім із Росією. Згідно з доповіддю Федерації американських учених, 10 років тому Китай мав від 200 до 250 ядерних боєголовок, з яких 75-100 перебували на балістичних ракетах міжконтинентальної дальності, половина з яких могла досягти США, а решта — на балістичних ракетах малої дальності. Ці ракети в першу чергу будуть розгорнуті проти цілей у Тихоокеанському та Азійському регіонах та, зокрема, проти військово-морських сил США у західній частині Тихого океану, особливо у Південно- та Східнокитайському морях.

Коли адміністрація Трампа вийшла з Договору про INF, вона ясно дала зрозуміти, що будь-які подальші договори, що обмежують ядерну зброю театру бойових дій, мають включати й Китай. Китай, своєю чергою, заявив, що не зацікавлений в участі у таких переговорах.

Зростання ядерного арсеналу Китаю та гіперзвукова зброя

Останні кілька років з’являється дедалі більше доказів, що Пекін значно розширив свій ядерний арсенал. У 2021 році супутникові знімки показали, що Китай будує близько 250 нових шахт для міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) у трьох нових місцях: 229 нових шахт у Юймені та Хамі на північному заході Китаю та ще 29 нових шахт у Ханггін Банер у Внутрішній Монголії.

За останніми оцінками Пентагону, Китай, ймовірно, має близько 100 МБР, деякі з яких здатні нести кілька незалежних ракет-носіїв (MIRVs). Існуючі сили МБР мають як шахтне, і мобільне базування. Згідно з джерелами Пентагону, Китай може подвоїти свої сили МБР до 2025 року та мати 1000 ядерних боєголовок до 2030 року.

Ще більшу тривогу викликають нещодавні китайські випробування гіперзвукової глайдерної зброї. У липні 2022 року Китай вивів на орбіту гіперзвуковий планер з ядерним зарядом, який потім увійшов в атмосферу зі швидкістю, яка в 5 разів перевищує швидкість звуку – приблизно 3800 миль на годину — і зміг маневрувати на шляху до наміченої цілі. Росія провела випробування аналогічної ракети-носія “Авангард”. Американська програма все ще перебуває на стадії випробувань та призначена для звичайних боєголовок.

Попри свою назву, гіперзвукові глайдерні апарати рухаються не набагато швидше за звичайні МБР. Їхня загроза полягає в тому, що вони набагато маневровніші та здатні ухилятися від систем протиракетної оборони. По суті, вони поєднують у собі швидкість балістичних ракет та маневровість крилатих ракет.

Вийшовши спочатку на низьку навколоземну орбіту й увійшовши до атмосфери, гіперзвукові планери можуть атакувати з будь-якої траєкторії. Більшість американських систем ПРО припускають, що ракетна атака на США здійснюватиметься з півночі через Північний полюс і орієнтовані відповідним чином.

Російсько-китайське військове співробітництво

Росія та Китай не підписали офіційного оборонного союзу, і навряд чи вони це зроблять. Проте їхня зовнішня та військова політика демонструє зростаючий ступінь координації та співпраці.

У 2018 році Китай взяв участь у щорічних оборонних навчаннях Росії. У 2019 році вони провели спільне патрулювання бомбардувальників поблизу Японії та Корейського півострова. Пізніше того ж року військово-морські сили двох країн провели спільні навчання у Японському морі. З того часу темпи спільних військових навчань продовжують зростати.

Наприклад, у серпні 2021 року російські та китайські війська провели спільні навчання в Нінся (Китай) під спільним російсько-китайським командуванням та управлінням. У навчаннях було задіяно понад 13 000 військовослужбовців, тисячі одиниць техніки, сотні літаків та мобільної артилерії. У жовтні 2021 року дві країни провели спільні військово-морські навчання біля тихоокеанського узбережжя Росії.

Росія є основним постачальником озброєнь для Пекіна. З 2014 року Китай придбав новітню російську систему протиповітряної оборони С-400. Китай також замовив російські винищувачі ППО СУ-35 (позначення НАТО Flanker-E).

Згідно з повідомленням The Wall Street Journal, президент Росії В. Путін підтвердив, що Росія допомагає Китаю у створенні системи раннього попередження про ракетний напад і що дві країни співпрацюють у розробці вдосконаленого проєкту підводного човна.

Своєю чергою Китай став основним постачальником передових комп’ютерних мікросхем для Росії після введення економічних санкцій проти Москви за захоплення Криму. У жовтні 2021 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після багатьох років обережного нейтралітету у цьому питанні заявив, що “Тайвань є частиною Китаю”.

Космос став ще однією сферою зростання співпраці між Росією та Китаєм — у тому числі з військовими наслідками. У 2019 році Китайське національне космічне управління (CNSA) та Роскосмос, Російське космічне агентство, оголосили, що вони координуватимуть місячні місії “Чан’є” та “Луна-Ресурс-1”.

Російські космічні технології все більше старішають, і Москва звертається до Пекіна за допомогою по їх модернізації. Дві країни спільно працюють над створенням нової технології важких ракет. Вони також співпрацюють у розробці протисупутникової зброї, хоча така зброя загрожує супутниковим мережам один одного.

Китайська BeiDou та російська Глонасс добре доповнюють одне одного і разом утворюють систему з 59 супутників, здатну конкурувати з американською Глобальною системою позиціювання (GPS).

Між Москвою та Пекіном також існує безліч точок зіткнення. Росія є великим постачальником зброї для Індії та В’єтнаму – двох країн, які все більше ворогують із Китаєм. Зусилля Пекіна щодо розширення свого впливу в Центральній Азії та залучення цих країн у свою економічну орбіту йдуть всупереч із політичними та економічними цілями Москви в регіоні. Проте, США не можуть ігнорувати можливість того, що російські військові дії в Балтійських республіках чи в Україні можуть бути скоординовані з аналогічними діями Китаю в Південнокитайському морі або проти Тайваню.

Майбутнє угод про контроль над озброєннями

Хоча Пекін і Москва формально не є союзниками, вони однаково намагаються посилити свій вплив на США, наголошуючи на готовності до військової співпраці та надаючи один одному політичну та економічну підтримку. Поки що неясно, чи підійметься ця співпраця до рівня координації воєнних дій.

З точки зору контролю над ядерними озброєннями, Вашингтон все частіше стикається з дилемою, коли ядерний паритет з Росією і Китаєм ставитиме США в невигідне становище у випадку, якщо ці дві країни діятимуть у тандемі, хоч би яким малоймовірним це здавалося на цей час.

Ні Росія, ні Китай, швидше за все, не ухвалять угоду, яка надасть США паритету проти їх об’єднаних ядерних сил. Так само США не відмовляться від мети ядерного паритету, яка лежала в основі їхніх попередніх угод про контроль над ядерними озброєннями, дозволивши Росії та Китаю разом мати ядерні сили, що перевершують американські. В таких умовах важко уявити подальший прогрес у скороченні ядерних озброєнь.

Думки, висловлені в цій статті, є думкою автора і не обов’язково відбивають думку The Epoch Times.

Автор статті — Джозеф В. Мікаллеф — історик, оглядач, військовий кореспондент, автор книг з військової історії та світових подій. Цього року виходить його нова книга “Лідерство у непрозорому майбутньому”. Мікаллеф також є відомим знавцем вин та спиртних напоїв та автором бестселера про шотландський віскі. Він виступав коментатором на кількох мовних майданчиках та у засобах масової інформації в США.

За матеріалами The Epoch Times USA

Ирландская авиакомпания Ryanair в понедельник призвала Беларусь гарантировать, что не будет повторения вынужденной посадки одного из её рейсов, как в мае прошлого года, и заявила, что авиакомпании не должны летать над Беларусью без такой гарантии.

Самолет пролетал над Беларусью по пути из Афин в Вильнюс, когда белорусские диспетчеры приказали ему приземлиться в Минске, сославшись на угрозу взрыва. Как только он приземлился, белорусский журналист-диссидент, находившийся на борту самолета, был арестован вместе со своей спутницей.

Западные державы ответили волной новых санкций, а Соединенные Штаты в этом месяце обвинили четырех белорусских чиновников в авиационном пиратстве.

В отчете Организации Объединенных Наций, опубликованном 17 января, говорится, что сообщение об угрозе закладки бомбы было выдумано, но источник розыгрыша не указывается. В нем говорится, что Беларусь скрыла важную информацию от группы по установлению фактов ООН.

Глава Ryanair Group Майкл О’Лири заявил, что авиакомпания поддержала действия США. Он приветствовал отчет ООН, хотя и сказал, что он «мог бы пойти дальше».

«Я думаю, что для будущих авиаперевозок принципиально важно, чтобы у нас не было повторения того, что, на мой взгляд, было первым случаем спонсируемого государством акта международного пиратства после Чикагской конвенции (1944 г.)», — сказал О’Лири на встрече с инвесторами.

«Не должно быть никакого пролета над Беларусью, если не будут получены соответствующие гарантии того, что это не повторится».

Беларусь заявила, что действовала законно и в соответствии со всеми международными нормами, и обвинила Запад в использовании этого эпизода, чтобы попытаться подорвать авторитет президента Александра Лукашенко.

Международная организация гражданской авиации ООН должна была рассмотреть любые дальнейшие действия на заседании своего Совета, состоящего из 36 членов, в понедельник.

По материалам The Epoch Times USA

Генеральный директор Tesla Илон Маск на выходных пошутил в адрес либерального правительства, продолжая поддерживать водителей грузовиков, которые протестуют в Оттаве против требований и ограничений для невакцинированных от COVID-19.

«Похоже, что так называемое «маргинальное меньшинство» на самом деле является правительством», — сказал Маск в серии постов в Твиттере 30 января в ответ на твит, содержащий видео, на котором показаны тысячи протестующих перед парламентом. Холм и грузовики, припаркованные по всему городу 30 января.

«Если бы у правительства был мандат народа, был бы значительный контрпротест. Их нет, поэтому их нет», — сказал Маск.

Canada isn’t going to take more lockdowns and COVID restrictions.

Ottawa todaypic.twitter.com/48V0ib862O

— Aaron Ginn (@aginnt) January 30, 2022

Комментарий миллиардера кажется ударом по премьер-министру Джастину Трюдо, который 26 января назвал протестующих «небольшим маргинальным меньшинством», не разделяющим точку зрения большинства канадцев.

«Небольшое маргинальное меньшинство людей, которые направляются в Оттаву или придерживаются неприемлемых взглядов, которые они выражают, не представляют взгляды канадцев, которые были там друг за друга», — сказал Трюдо во время пресс-конференции.

Между тем, опубликованный 31 января опрос Angus Reid показывает, что большинство канадцев — 54 процента — говорят, что пришло время отменить все ограничения, связанные с пандемией, и позволить людям управлять своим собственным уровнем риска. Число канадцев, выступающих за отмену ограничений, выросло на 15 процентных пунктов по сравнению с аналогичным опросом, проведенным ранее в этом месяце, который показал, что за это проголосовали 40 процентов.

Конвой дальнобойщиков, получивший название «Конвой свободы 2022», начался как протест после того, как федеральное правительство ввело мандат на вакцинацию для водителей грузовиков, пересекающих канадско-американскую границу, начиная с 15 января.

Первый конвой стартовал с западного побережья 23 января и с тех пор расширился по мере того, как к нему присоединялось больше грузовиков из разных частей страны, которые собирались вместе, чтобы протестовать в Оттаве на выходных против различных ограничений и мандатов, связанных с COVID-19. Организаторы заявили, что не покинут столицу до тех пор, пока не будут отменены требования о вакцинации.

Тамара Лич, одна из организаторов автоколонны, ответила на критику в заявлении от 26 января, заявив, что попытки охарактеризовать дальнобойщиков как «сепаратистов» и «террористов» были тактикой, используемой для очернения кампании. Позже она призвала участников конвоя не терпеть насилие или вандализм и сообщать номер грузовика и номерной знак любого, кто подстрекает к насилию или ненависти.

Несмотря на критику Трюдо, кампания получила всемирное признание при поддержке Маска, Рассела Брэнда, Джо Рогана и других.

Впервые Маск написал в Твиттере 27 января, комментируя «Канадские дальнобойщики рулят», во время их поездки в Оттаву. С тех пор его твит набрал более 400 000 лайков.

Canadian truckers rule

— Elon Musk (@elonmusk) January 27, 2022

«Свобода отнимается по кусочку за раз, пока она не исчезнет», — сказал https://twitter.com/elonmusk/status/1486822755546845187 Маск в другом твите 27 января.

В интервью CBC 30 января министр транспорта Омар Альгабра намекнул на возможность введения мандата на вакцинацию дальнобойщиков, путешествующих между провинциями.

"No one should be surprised that there is work being done to get us there," Liberal Transport minister Omar Alghabra hints at a vaccine mandate for interprovincial truck drivers in Canada. #cdnpoli pic.twitter.com/mCzNUEnOG3

— True North (@TrueNorthCentre) January 31, 2022

«Никто не должен удивляться тому, что ведется работа по достижению этой цели», — сказал он.

Между тем, 31 января Трюдо объявил, что у него положительный результат на COVID-19.

До этого премьер-министр заявил 27 января, что уходит в изоляцию после того, как узнал, что контактировал с кем-то, у кого был положительный результат на COVID-19. Позже он сказал, что это был один из его детей, у которого был положительный результат.

Трюдо полностью вакцинирован от COVID-19 и получил повторную прививку 4 января.

По материалам The Epoch Times USA

Рада Безпеки ООН зібралася 31 січня на прохання Сполучених Штатів, щоб обговорити нарощування Росією військової сили біля кордону з Україною.

Посол США Лінда Томас-Грінфілд, після вступного слова російського дипломата Василя Небензя, сказала, що Сполучені Штати закликали до проведення засідання для захисту миру та безпеки, заявивши, що переговори стосуються не лише США та Росії, а миру та безпеки країн-членів.

«Уявіть, як вам було б незручно, якби біля вашого кордону сиділо 100 000 солдатів», — сказала Томас-Грінфілд.

У вступному слові Небензя вказав на заклик президента України Володимира Зеленського, який пролунав минулого тижня, до спокою, коли він відкинув твердження про російську агресію, назвавши їх «міфом».

«Вони не бачать у цій діяльності, що ми є загрозою», — сказав російський посланник з приводу коментарів Зеленського та міністра оборони України Олексія Резнікова про те, що «немає підстав думати», що Москва готує вторгнення найближчим часом, додавши, що «ризиковані сценарії» «можливі та ймовірні у майбутньому».

Томас-Грінфілд відкинула заяву Небензі про те, що Вашингтон намагається «розпалити істерику» та використати «мегафонну дипломатію», скликаючи перше відкрите засідання Ради Безпеки щодо ситуації між Україною та Росією.

Хоча Москва дала зрозуміти, що спробує заблокувати засідання Ради Безпеки, якщо отримає підтримку дев’яти із 15 членів органу, Сполучені Штати виграли голосування за продовження засідання по Україні, отримавши 10 голосів «за» і двох «проти». Росія є одним із п’яти постійних членів Ради, які мають право вето, поряд із США, Францією, Великобританією та Китаєм.

Тільки Китай та Росія проголосували проти публічних зборів, а посол Китаю в ООН Чень Сюй заявив, що Пекін вимагає, що Раді потрібна була «тиха дипломатія», а не «мікрофонна дипломатія».

Президент Джо Байден у заяві Білого дома від 31 січня сказав, що зустріч стала «найважливішим кроком у згуртовуванні світу, щоб виступити єдиним фронтом: відкидаючи застосування сили, закликаючи до військової деескалації, підтримуючи дипломатію як найкращий шлях уперед, і вимагаючи відповідальності від кожної держави-члена за помірність від військової агресії проти своїх сусідів».

Цього тижня очікується активніша дипломатія на високому рівні, хоча переговори між США та Росією досі не змогли послабити напруженість.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив 31 січня, що «істерія, яку нагнітає Вашингтон, провокує істерію в Україні, де люди вже майже почали пакувати валізи для відправки на передову».

«Я думаю, що ми дуже чітко говорили з Путіним про економічні наслідки, які можуть настати для нього і для російського народу у разі його подальшого… вторгнення на територію України», — сказав Fox News прессекретар Пентагону Джон Кірбі.

За матеріалами NTD

С 1960-х годов США и СССР, а затем США и Россия работали над ограничением как общего числа ядерных вооружений, так и типов ядерного оружия, развернутого каждой из сторон. Прогресс был устойчивым, хотя часто характеризовался как два шага вперед и один шаг назад.

Планы Китая существенно расширить свой ядерный арсенал за счет развивающегося квазивоенного союза с Россией и развития технологии гиперзвуковых ракет угрожают перечеркнуть прошлые соглашения с США и значительно усложнить переговоры по будущим договорам о контроле над ядерными вооружениями.

Американо-советско-российские соглашения о контроле над ядерными вооружениями

В период с 1972 по 2011 год США заключили восемь соглашений о контроле над ядерными вооружениями с Советским Союзом, а после 1989 года – с Россией. SALT I и START I ограничивали количество средств доставки ядерных боеголовок, которые могла развернуть каждая из сторон.

SALT I также ограничивал количество антибаллистических ракет, которые могла иметь каждая сторона, хотя в 2002 году США вышли из договора о ПРО-1972. Хотя предложенный договор SALT II так и не был ратифицирован, обе стороны в целом живут в соответствии с его условиями.

Начиная с договора СНВ-1 (START I) и продолжая договором СНВ-2 (START I I), США и СССР стремились ограничить количество боеголовок, которыми обладала каждая из сторон. Максимальное количество боеголовок было постепенно сокращено до 6 000 до 3 000-3 500 в договоре СНВ-2. Предполагалось, что предлагаемое соглашение СНВ-III снизит количество развернутых боеголовок до 2 000 – 2 500, но переговоры так и не состоялись.

Договоры SORT (Strategic Offensive Reductions Treaty) и New START, заключенные администрациями Буша и Обамы соответственно, должны были еще больше сократить количество стратегических систем доставки до 700 единиц и уменьшить количество боеголовок до 1550. 3 февраля 2021 года администрация Байдена согласилась продлить действие нового договора СНВ еще на 5 лет, до 5 февраля 2026 года.

В 1987 году две страны договорились о ликвидации всех баллистических и крылатых ракет средней дальности наземного базирования с ядерным оружием (Договор INF) с дальностью от 300 до 3300 миль. Помимо США и России, сторонами Договора INF были также бывшие советские государства – Беларусь, Казахстан, Украина, Туркменистан и Узбекистан.

Администрация Трампа прекратила участие США в Договоре INF со 2 февраля 2019 года и официально вышла из него 2 августа 2019 года на основании обвинений в несоблюдении Россией обязательств, обмане, а также на опасениях по поводу наращивания китайского ядерного оружия средней дальности.

В частности, критики утверждали, что крылатая ракета 9М729 (обозначение НАТО SSC-X-8 “Screwdriver”) наземного базирования средней дальности, испытания которой Россия начала в 2014 году и развернула в 2018 году, имеет дальность действия от 300 до 3400 миль. Ракета может нести как обычные, так и ядерные боеголовки. С тех пор Москва объявила о разработке крылатой ракеты с ядерной силовой установкой и ядерным оружием, получившей обозначение 9М730 “Буревестник”, с практически неограниченной дальностью полета.

В июле 2021 года президент США Джо Байден приказал Пентагону провести обзор ядерной политики (NPR). Практика проведения NPR началась при администрации Клинтона и продолжалась при последующих президентах. Обзор занимает примерно год и проводится под председательством министра обороны. Результат NPR администрации Байдена ожидается в ближайшее время. За это время на команду Байдена оказывалось все большее давление с целью заставить его отказаться от применения ядерного оружия первым и удвоить усилия с Россией по дальнейшему сокращению ядерных вооружений.

Китай не участвовал в переговорах по контролю над ядерными вооружениями, которые США вели с СССР, а затем с Россией. Согласно докладу Федерации американских ученых, 10 лет назад Китай имел от 200 до 250 ядерных боеголовок, из которых 75-100 находились на баллистических ракетах межконтинентальной дальности, половина из которых могла достичь США, а остальные – на баллистических ракетах малой дальности. Эти ракеты в первую очередь будут развернуты против целей в Тихоокеанском и Азиатском регионах и, в частности, против военно-морских сил США в западной части Тихого океана, особенно в Южно- и Восточно-Китайском морях.

Когда администрация Трампа вышла из Договора об INF, она ясно дала понять, что любые дальнейшие договоры, ограничивающие ядерное оружие театра военных действий, должны будут включать и Китай. Китай, в свою очередь, заявил, что не заинтересован в участии в таких переговорах.

Растущий ядерный арсенал Китая и гиперзвуковое оружие

В последние несколько лет появляется все больше доказательств того, что Пекин значительно расширил свой ядерный арсенал. В 2021 году спутниковые снимки показали, что Китай строит около 250 новых шахт для межконтинентальных баллистических ракет (МБР) в трех новых местах: 229 новых шахт в Юймэнь и Хами на северо-западе Китая и еще 29 новых шахт в Ханггин Баннер во Внутренней Монголии.

По последним оценкам Пентагона, Китай, вероятно, имеет около 100 МБР, некоторые из которых способны нести несколько независимых ракет-носителей (MIRVs). Существующие силы МБР имеют как шахтное, так и мобильное базирование. Согласно источникам Пентагона, Китай может удвоить свои силы МБР к 2025 году и иметь 1000 ядерных боеголовок к 2030 году.

Еще большую тревогу вызывают недавние китайские испытания гиперзвукового глайдерного оружия. В июле 2022 года Китай вывел на орбиту гиперзвуковой планер с ядерным зарядом, который затем вошел в атмосферу со скоростью, в 5 раз превышающей скорость звука – примерно 3800 миль в час – и смог маневрировать на пути к намеченной цели. Россия испытала аналогичную ракету-носитель “Авангард”. Американская программа все еще находится на стадии испытаний и предназначена для обычных боеголовок.

Несмотря на свое название, гиперзвуковые глайдерные аппараты движутся не намного быстрее обычных МБР. Их угроза заключается в том, что они гораздо более маневренны и способны уклоняться от систем противоракетной обороны. По сути, они сочетают в себе скорость баллистических ракет и маневренность крылатых ракет.

Выйдя сначала на низкую околоземную орбиту и войдя в атмосферу, гиперзвуковые планеры могут атаковать с любой траектории. Большинство американских систем ПРО предполагают, что ракетная атака на США будет осуществляться с севера, через Северный полюс, и ориентированы соответствующим образом.

Российско-китайское военное сотрудничество

Россия и Китай не подписали официального оборонного союза, и вряд ли они это сделают. Тем не менее, их внешняя и военная политика демонстрирует растущую степень координации и сотрудничества.

В 2018 году Китай принял участие в ежегодных оборонных учениях России. В 2019 году они провели совместное патрулирование бомбардировщиков вблизи Японии и Корейского полуострова. Позже в том же году военно-морские силы двух стран провели совместные учения в Японском море. С тех пор темпы совместных военных учений продолжают расти.

Например, в августе 2021 года российские и китайские войска провели совместные учения в Нинся (Китай) под совместным российско-китайским командованием и управлением. В учениях было задействовано более 13 000 военнослужащих, тысячи единиц техники, сотни самолетов и мобильной артиллерии. В октябре 2021 года две страны провели совместные военно-морские учения у тихоокеанского побережья России.

Россия является главным поставщиком вооружений для Пекина. С 2014 года Китай приобрел новейшую российскую систему противовоздушной обороны С-400. Китай также заказал российские истребители ПВО СУ-35 (обозначение НАТО Flanker-E).

Согласно сообщению The Wall Street Journal, президент России В. Путин подтвердил, что Россия помогает Китаю в создании системы раннего предупреждения о ракетном нападении и что две страны сотрудничают в разработке усовершенствованного проекта подводной лодки.

В свою очередь, Китай стал основным поставщиком передовых компьютерных чипов для России после введения экономических санкций против Москвы за захват Крыма. В октябре 2021 года министр иностранных дел России Сергей Лавров после многих лет осторожного нейтралитета в этом вопросе заявил, что “Тайвань является частью Китая”.

Космос стал еще одной сферой растущего сотрудничества между Россией и Китаем – в том числе с военными последствиями. В 2019 году Китайское национальное космическое управление (CNSA) и Роскосмос, Российское космическое агентство, объявили, что они будут координировать лунные миссии “Чанъэ” и “Луна-Ресурс-1”.

Российские космические технологии все больше устаревают, и Москва обращается к Пекину за помощью в их модернизации. Две страны совместно работают над созданием новой технологии тяжелых ракет. Они также сотрудничают в разработке противоспутникового оружия, хотя такое оружие угрожает спутниковым сетям друг друга.

Китайская BeiDou и российская Глонасс хорошо дополняют друг друга и вместе образуют систему из 59 спутников, способную конкурировать с американской Глобальной системой позиционирования (GPS).

Между Москвой и Пекином также существует и множество точек преткновения. Россия является крупным поставщиком оружия для Индии и Вьетнама – двух стран, которые все больше враждуют с Китаем. Усилия Пекина по расширению своего влияния в Центральной Азии и вовлечению этих стран в свою экономическую орбиту идут вразрез с политическими и экономическими целями Москвы в регионе. Тем не менее, США не могут сбрасывать со счетов возможность того, что российские военные действия в Балтийских республиках или на Украине могут быть скоординированы с аналогичными действиями Китая в Южно-Китайском море или против Тайваня.

Будущее соглашений о контроле над вооружениями

Хотя Пекин и Москва формально не являются союзниками, они оба пытаются усилить свое влияние на США, подчеркивая свою готовность к военному сотрудничеству и оказывая друг другу политическую и экономическую поддержку. Пока неясно, поднимется ли это сотрудничество до уровня координации военных действий.

С точки зрения контроля над ядерными вооружениями, Вашингтон все чаще будет сталкиваться с дилеммой, когда ядерный паритет с Россией и Китаем будет ставить США в явно невыгодное положение в случае, если эти две страны будут действовать в тандеме, каким бы маловероятным это ни казалось на данный момент.

Ни Россия, ни Китай, скорее всего, не примут соглашение, которое даст США паритет против их объединенных ядерных сил. Точно так же США не откажутся от цели ядерного паритета, которая лежала в основе их предыдущих соглашений о контроле над ядерными вооружениями, позволив России и Китаю в совокупности иметь ядерные силы, превосходящие американские. В этих условиях трудно представить дальнейший прогресс в сокращении ядерных вооружений.

Мнения, выраженные в этой статье, являются мнением автора и не обязательно отражают точку зрения The Epoch Times.

Автор статьи — Джозеф В. Микаллеф — историк, обозреватель, военный корреспондент, автор книг по военной истории и мировым событиям. В этом году выходит его новая книга “Лидерство в непрозрачном будущем”. Микаллеф также является известным знатоком вин и спиртных напитков и автором бестселлера о шотландском виски. Он выступал комментатором на нескольких вещательных площадках и в средствах массовой информации в США.

По материалам The Epoch Times USA

Ірландська авіакомпанія Ryanair у понеділок закликала Білорусь гарантувати, що не буде повторення вимушеної посадки одного з її рейсів, як у травні минулого року, та заявила, що авіакомпанії не повинні літати над Білоруссю без такої гарантії.

Літак пролітав над Білоруссю дорогою з Афін до Вільнюса, коли білоруські диспетчери наказали йому приземлитися в Мінську, пославшись на загрозу вибуху. Як тільки він приземлився, білоруського журналіста-дисидента, який перебував на борту літака, було заарештовано разом зі своєю супутницею.

Західні держави відповіли хвилею нових санкцій, а Сполучені Штати цього місяця звинуватили чотирьох білоруських чиновників в авіаційному піратстві.

У звіті Організації Об’єднаних Націй, опублікованому 17 січня, йдеться, що повідомлення про загрозу закладання бомби було вигадане, але джерело розіграшу не вказується. У ньому йдеться, що Білорусь приховала важливу інформацію від групи щодо встановлення фактів ООН.

Глава Ryanair Group Майкл О’Лірі заявив, що авіакомпанія підтримала дії США. Він привітав звіт ООН, хоча й сказав, що він міг би піти далі.

«Я думаю, що для майбутніх авіаперевезень принципово важливо, щоб у нас не було повторення того, що, на мій погляд, було першим випадком акта міжнародного піратства, що спонсорується державою, після Чиказької конвенції (1944 р.)», — сказав О’Лірі на зустрічі з інвесторами.

«Не повинно бути жодного прольоту над Білоруссю, якщо не буде отримано відповідних гарантій того, що це не повториться».

Білорусь заявила, що діяла законно і відповідно до всіх міжнародних норм, і звинуватила Захід у використанні цього епізоду, щоб спробувати підірвати авторитет президента Олександра Лукашенка.

Міжнародна організація цивільної авіації ООН мала розглянути будь-які подальші дії на засіданні своєї Ради, що складається з 36 членів, у понеділок.

За матеріалами The Epoch Times USA

Генеральний директор Tesla Ілон Маск на вихідних пожартував на адресу ліберального уряду, продовжуючи підтримувати водіїв вантажівок, які протестують в Оттаві проти вимог та обмежень для невакцинованих від COVID-19.

“Схоже, що так звана “маргінальна меншість” насправді є урядом”, — сказав Маск у серії постів у Твіттері 30 січня у відповідь на твіт, що містить відео, на якому показані тисячі протестувальників перед парламентом. Пагорб та вантажівки, припарковані по всьому місту 30 січня.

«Якби уряд мав мандат народу, був би значний контрпротест. Їх немає, тому їх немає», — сказав Маск.

Canada isn’t going to take more lockdowns and COVID restrictions.

Ottawa todaypic.twitter.com/48V0ib862O

— Aaron Ginn (@aginnt) January 30, 2022

Коментар мільярдера пройшов ударом по прем’єр-міністру Джастіну Трюдо, який 26 січня назвав протестувальників «невеликою маргінальною меншістю», яка не розділяє погляд більшості канадців.

“Невелика маргінальна меншість людей, які прямують до Оттави або дотримуються неприйнятних поглядів, які вони висловлюють, не представляють погляди канадців, які були там один за одним”, — сказав Трюдо під час пресконференції.

Тим часом опубліковане 31 січня опитування Angus Reid показує, що більшість канадців — 54 відсотки — кажуть, що настав час скасувати всі обмеження, пов’язані з пандемією, і дозволити людям керувати своїм власним рівнем ризику. Кількість канадців, які виступають за скасування обмежень, зросла на 15 процентних пунктів у порівнянні з аналогічним опитуванням, проведеним раніше цього місяця, яке показало, що за це проголосували 40 відсотків.

Конвой далекобійників, який отримав назву «Конвой свободи 2022», розпочався як протест після того, як федеральний уряд ввів мандат на вакцинацію для водіїв вантажівок, які перетинають канадсько-американський кордон, починаючи з 15 січня.

Перший конвой стартував із західного узбережжя 23 січня і з того часу розширився в міру того, як до нього приєднувалося більше вантажівок із різних частин країни, які збиралися разом, щоб протестувати в Оттаві на вихідних проти різних обмежень та мандатів, пов’язаних із COVID-19. Організатори заявили, що не покинуть столицю доти, доки не буде скасовано вимог про вакцинацію.

Тамара Ліч, одна з організаторів автоколони, відповіла на критику у заяві від 26 січня, заявивши, що спроби охарактеризувати далекобійників як «сепаратистів» та «терористів» були тактикою, яка використовується для очорнення кампанії. Пізніше вона закликала учасників конвою не терпіти насильство чи вандалізм та повідомляти номер вантажівки та номерний знак будь-кого, хто підбурює до насильства чи ненависті.

Попри критику Трюдо, кампанія здобула всесвітнє визнання за підтримки Маска, Рассела Бренда, Джо Рогана та інших.

Вперше Маск написав у Твіттері 27 січня, коментуючи «Канадські далекобійники рулять», під час їх поїздки до Оттави. З того часу його твіт набрав понад 400 000 уподобайок.

Canadian truckers rule

— Elon Musk (@elonmusk) January 27, 2022

“Свобода віднімається по шматочку за раз, поки вона не зникне”, — сказав Маск в іншому твіті 27 січня.

В інтерв’ю 30 січня СВС міністр транспорту Омар Альгабра натякнув на можливість запровадження мандату на вакцинацію далекобійників, які подорожують між провінціями.

“No one should be surprised that there is work being done to get us there,” Liberal Transport minister Omar Alghabra hints at a vaccine mandate for interprovincial truck drivers in Canada. #cdnpoli pic.twitter.com/mCzNUEnOG3

— True North (@TrueNorthCentre) January 31, 2022

“Ніхто не повинен дивуватися з того, що ведеться робота з досягнення цієї мети”, — сказав він.

Тим часом 31 січня Трюдо оголосив, що має позитивний результат на COVID-19.

До цього прем’єр-міністр заявив 27 січня, що йде в ізоляцію після того, як дізнався, що контактував із кимось, хто мав позитивний результат на COVID-19. Пізніше він сказав, що це був один із його дітей, який мав позитивний результат.

Трюдо повністю вакцинований від COVID-19 та отримав повторне щеплення 4 січня.

За матеріалами The Epoch Times USA

Совет Безопасности ООН собрался 31 января по просьбе Соединенных Штатов, чтобы обсудить наращивание Россией военной мощи у границы с Украиной.

Посол США Линда Томас-Гринфилд, после вступительного слова российского дипломата Василия Небензя, сказала, что Соединенные Штаты призвали к проведению заседания для защиты мира и безопасности, заявив, что переговоры касаются не только США и России, а мира и безопасности стран-членов.

«Представьте, как вам было бы неудобно, если бы у вашей границы сидело 100 000 солдат», — сказала Томас-Гринфилд.

Во вступительном слове Небензя указал на прозвучавший на прошлой неделе призыв президента Украины Владимира Зеленского к спокойствию, когда он отверг утверждения о российской агрессии, назвав их «мифом».

«Они не видят в этой деятельности, что мы являемся угрозой», — сказал российский посланник по поводу комментариев Зеленского и министра обороны Украины Алексея Резникова о том, что «нет оснований полагать», что Москва готовит вторжение в ближайшее время, добавив, что «рискованные сценарии» «возможны и вероятны в будущем».

Томас-Гринфилд отвергла заявление Небензи о том, что Вашингтон пытается «разжечь истерику» и использовать «мегафонную дипломатию», созывая первое открытое заседание Совета Безопасности по ситуации между Украиной и Россией.

Хотя Москва дала понять, что попытается заблокировать заседание Совета Безопасности, если получит поддержку девяти из 15 членов органа, Соединенные Штаты выиграли голосование за продолжение заседания по Украине, получив 10 голосов «за» при двух «против». Россия является одним из пяти постоянных членов Совета, обладающих правом вето, наряду с США, Францией, Великобританией и Китаем.

Только Китай и Россия проголосовали против публичного собрания, а посол Китая в ООН Чэнь Сюй заявил, что Пекин требует, чтобы Совету нужна была «тихая дипломатия», а не «микрофонная дипломатия».

Президент Джо Байден в заявлении Белого дома от 31 января сказал, что встреча стала «важнейшим шагом в сплочении мира, чтобы выступить единым фронтом: отвергая применение силы, призывая к военной деэскалации, поддерживая дипломатию как лучший путь вперед, и требуя ответственности от каждого государства-члена за воздержание от военной агрессии против своих соседей».

На этой неделе ожидается более активная дипломатия на высоком уровне, хотя переговоры между США и Россией до сих пор не смогли ослабить напряженность.

Пресс-секретарь Кремля Дмитрий Песков заявил 31 января, что «истерия, нагнетаемая Вашингтоном, провоцирует истерию в Украине, где люди уже почти начали паковать чемоданы для отправки на передовую».

«Я думаю, что мы очень четко говорили с г-ном Путиным об экономических последствиях, которые могут наступить для него и для российского народа в случае его дальнейшего… вторжения на территорию Украины», — сказал Fox News пресс-секретарь Пентагона Джон Кирби.

По материалам NTD

Работать моряком − это очень заманчиво. Высокая зарплата, возможность посмотреть мир и в краткие сроки заработать на квартиру и автомобиль − это те преимущества, которые имеет данная профессия. Именно они и привлекают желающих учиться, работать и зарабатывать. Но для того, чтобы уплыть в свой первый рейс, человеку недостаточно пройти обучение в вузе и устроиться на работу в судоходную компанию. Каждый моряк должен собирать целый набор всевозможных документов для того, чтобы ему разрешили начать работу. Набор этот зависит от занимаемой должности и вида судна, на котором планирует работать моряк.

Где получить реальную помощь при оформлении документов

Существуют специализированные компании, которые и помогают морякам оформлять все необходимые документы. Одной из них является компания Cruise Control. Благодаря помощи специалистов получение документов становится более простым и быстрым. Прямо сейчас вы можете посетить сайт этой компании и подать свою заявку на оформление нужного вам документа.

Какие документы входят в стандартный пакет?

Основой стандартного пакета моряцких документов является паспорт моряка. Это документ, подтверждающий его личность. Он обязателен для любого специалиста, который собирается работать на морском судне. В него вносится информация о занимаемой должности, о том, когда начался и закончился каждый контракт, и пр. Сначала паспорт моряка выдаётся на 5 лет, после этого его можно продлить на такой же срок. Далее документ приходится менять.

Послужная книжка является тем документом, из которого можно узнать об опыте работы моряка, о том, сколько дней он нёс вахту на судах и т. д. То есть это своего рода история работы специалиста, которую работодатель может оценить перед заключением контракта. У этого документа срока истечения нет.

Чтобы получить паспорт, моряк должен сначала оформить сертификат НБЖС. Этот сертификат является подтверждением того, что моряк ознакомлен с правилами безопасности и прошёл для этого соответствующую подготовку.

Также моряку требуется рабочий диплом. Он подтверждает определённую квалификацию специалиста. При устройстве на работу понадобятся и сертификаты о подготовке к спасательным работам на корабле и о тушении пожаров. Нужно пройти ещё курсы неотложной медицинской помощи и курсы, посвящённые вопросам охраны судна. После них моряку тоже выдаются соответствующие сертификаты.

*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

Главное преимущество искусственной ёлки перед настоящей состоит в том, что первая покупается на года, а не на пару недель. Некоторые могут возразить, что искусственное деревце по своим эстетическим качествам уступает натуральному, но это не так. Современные искусственные ёлочки очень красивые, а их ассортимент очень большой. Есть среди них даже такие, которые благодаря особой покраске создают впечатление заснеженных. Их можно заказать на странице https://elki-v-minske.by/kupit-zasnezhennuy-iskusstvennuy-elku/ белорусского интернет-магазина elki-v-minske.by. Как и настоящая ёлка, искусственная нуждается в правильном уходе и хранении, ведь только тогда она сможет на долгие годы сохранить свою красоту. О нюансах хранения искусственной ёлки и пойдёт речь далее.

Выбор места для хранения ёлочки

Искусственной ёлке может навредить высокая влажность, слишком низкая или слишком высокая температура. Поэтому для её хранения нужно выбирать сухое место с хорошей вентиляцией и температурой воздуха в диапазоне от +5 до +25 градусов. Идеальной можно назвать температуру около 15 градусов. Важно, чтобы в помещении не было грызунов, которые могут повредить хрупкие веточки. Поэтому заранее посмотрите, не пробираются ли в него мыши и крысы. При необходимости раскладывайте отравленные приманки.

Правильное упаковывание ёлки

Перед упаковыванием аккуратно разберите ёлку, стараясь не заламывать хвою и отдельные веточки. Каждый элемент нужно упаковать в пищевую плёнку или положить в полиэтиленовый пакет для защиты от пыли. Упакованные составные части искусственной ёлки сложите в картонную коробку или же в деревянный ящик. Ящик предпочтительнее, поскольку его стенки смогут надёжно защитить искусственное деревце от механических повреждений.

Можно ли хранить ёлку в гараже или в дачном домике?

Для хранения ёлки подходит только отапливаемое помещение, в котором даже зимой температура не будет опускаться ниже 5 градусов тепла. Поэтому гараж или дачный домик, который всю зиму пустует, точно не подойдут для этой цели. Отличным местом для хранения будет застеклённый отапливаемый балкон или лоджия. Если ёлка будет храниться в квартире, то вы в любой момент сможете проверить её состояние.

Перед покупкой искусственной ёлки не забудьте узнать у продавца, из какого материала она изготовлена и какие условия хранения являются оптимальными для изделия из этого материала.

*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.