Диван является одним из основных элементов домашней меблировки. Он может играть роль спального места, постоянного или временного. Существует две главные разновидности диванов − прямые и угловые. Какой же диван лучше?
Когда следует покупать угловой диван
Угловой диван пригодится вам в том случае, если вы захотите обустроить удобную зону для отдыха в одном из пустующих углов комнаты. После установки углового дивана возле него можно поставить подходящий по размеру столик, комнатное растение в кадке для украшения и таким образом сделать зону отдыха ещё более уютной. Одним словом, если вы хотите с пользой использовать каждый “квадрат” площади комнаты, в том числе и углы, то вам стоит покупать именно такой диван. Выбрать его можно в интернет-магазине “Меблиум”. Переходите по ссылке https://www.meblium.com.ua/myagkaya-mebel, чтобы увидеть каталог диванов и оформить покупку.
Угловой диван можно купить не только для гостиной или зала, но и для кухни. Небольшие кухонные угловые диванчики пользуются большой популярностью, они идеально подходят для установки на тесных кухнях городских квартир. Такой диван лучше устанавливать рядом с обеденным столом, это позволит вам отказаться от части стульев или табуреток в кухне.
Особенно удобны угловые раскладные диваны. В разложенном состоянии они могут быть полноценными кроватями, удобными и хорошо подходящими для ночного сна. А днём такая мебель может выполнять функции обычного дивана. Вообще при заказе дивана лучше выбирайте именно раскладной, так как ещё одно спальное место вам точно не помешает.
Если же дополнительное спальное место вам не нужно, то покупайте тот диван, который имеет под сиденьями ящики для хранения белья, одежды и других вещей. Если он большой, то такие ящики в нём могут быть очень вместительными. Благодаря им вы сможете разгрузить шкаф и комод и освободить в них больше места. Вещи, хранящиеся в диване, не сделают его менее удобным.
Угловой диван лучше подходит для однокомнатной квартиры или студии, чем прямой. Ведь благодаря покупке такого дивана можно вообще не покупать кровать, это позволит сэкономить место в квартире. Большой диван углового типа будет очень кстати в том случае, если к вам в дом пожалуют гости. На нём поместится несколько человек, так что такую мебель точно стоит купить тому, кто не может представить свой досуг без вечеринок и приятных посиделок в кругу друзей.
*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.
У зв’язку з масовим переміщенням біженців президент Мексики закликав свого американського колегу Джо Байдена до дій. Мексика і країни Центральної Америки все ще чекають кілька мільярдів доларів, обіцяних Вашингтоном на боротьбу з бідністю, яка і є причиною втечі, заявив в середу в Мехіко Андрес Мануель Лопес Обрадор. Тим часом десятки тисяч людей сподіваються в Мексиці і на кордоні між Колумбією і Панамою на шанс продовжити свій шлях в США.
“Досить розмов, пора діяти”, — сказав Лопес Обрадор журналістам. Він сказав, що уряд США обіцяв інвестувати чотири мільярди доларів — два мільярди для Центральної Америки, два мільярди для Мексики. “Нічого не прибуло, взагалі нічого”, — критикує Лопес Обрадор. Водночас він висловив упевненість, що Байден “зацікавлений” у вирішенні проблеми біженців. Сам він сподівається, що буде досягнуто регіональної угоди з економічного розвитку.
За останні кілька днів тисячі гаїтян намагалися перетнути кордон США з боку Мексики. У прикордонному техаському місті Дель-Ріо були зупинені 15 тисяч осіб. Багато з мігрантів прибувають не безпосередньо з Гаїті, вони заздалегідь покинули повністю зубожілу кризову державу і влаштувалися, наприклад, в Чилі чи Бразилії.
ООН вражений умовами
Комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді сказав, що він “вражений зображеннями жалюгідних умов” тисяч гаїтян, які сховалися під мостом в Техасі через спеку.
Гранді розкритикував практику депортації, яка вже застосовувалася при колишньому президенті США Дональда Трампа. Масові депортації без перевірки потреб мігрантів в захисті “несумісні з міжнародними нормами”, попередив комісар ООН у справах біженців.
Через санітарні правила, прийнятих на початку коронавірусної пандемії, прикордонники в більшості випадків не приймають заяви на право перебування. Переважну більшість мігрантів, які прибувають на кордон, не пропускають. У вихідні США почали збільшувати рейси по депортації на Гаїті, які були тимчасово припинені після сильного землетрусу в бідній карибській країні в середині серпня.
Ще десятки тисяч мігрантів застрягли в південному мексиканському місті Тапачула. Вони чекають документів, які дозволять їм поїхати на північ.
На кордоні Колумбії з Панамою ще майже 19 000 мігрантів сподіваються продовжити свій шлях в США. Більшість з них прибули з Гаїті, повідомив омбудсмен колумбійського уряду Карлос Камарго в онлайн-сервісі Twitter. На північному узбережжі країни в місті Некоклі люди чекають човнів, які доставлять їх до кордону з Панамою.
Проміжок між Південною і Центральною Америкою відомий як Дар’єнський пропуск — і користується поганою славою. Після переходу в колумбійське село Аканді, людей чекає багатоденна прогулянка по практично неосвоєних тропічних лісах. У гірському районі джунглів немає асфальтованих доріг. Крім того, небезпека в цьому районі представляють банди наркоторговців, отруйні змії та часті повені.
Президент Гамбії Адама Берроу відмовляється прийняти назад громадян своєї країни, чиї рішення про надання притулку були відхилені в Німеччині. Причина, на думку президента: вони більше не можуть бути інтегровані.
Хоча Гамбія несе юридичні зобов’язання щодо виконання вимог репатріації своїх громадян, президент вже перешкоджав депортації рейсам з Німеччини та інших країн ЄС в серпні, не даючи їм дозволу на посадку.
Причиною його вчинку, не в останню чергу, являються президентські вибори, які пройдуть в африканській країні в грудні. Було б тактично нерозумно з його боку дозволити депортаційним рейсам з Європи приземлитися під час виборчої кампанії. Це пояснюється тим, що гамбійці, які живуть за кордоном, відправляють частину грошей із соціальної допомоги та заробленої ними зарплати назад на батьківщину. Це становить трохи більше ніж 21 відсотка від валового внутрішнього продукту і є однією з причин, з якої, тих хто повертається не вітають.
Багато засобів до існування залежать від цих грошей, і Берроу не хоче дратувати виборців, дозволивши повернутися додому своїм землякам, яким відмовлено в Німеччині. Повернення репатріантів може також викликати “соціальні заворушення”, сказав представник уряду. “Ми намагаємося зміцнити мир, стабільність і демократію в нашій країні”, — сказав прессекретар.
Як правило, сім’ї також очікують, що ті хто повернеться принесуть з собою гроші. Ті, хто повертається без грошей або з невеликими заощадженнями, зазвичай розглядаються суспільством як невдахи. Ці обставини можуть ускладнити реінтеграцію деяких репатріантів.
З приблизно 15 000 гамбійців, які знаходяться в Німеччині, щонайменше 6 000 були змушені покинути країну. Минулого року ще 644 мігранти з Гамбії прибули до Німеччини і попросили притулку. 85 відсотків заявок були відхилені.
Не тільки в Німеччині, але і в країнах походження більшості мігрантів питання міграції використовується для формування політики. Щоб переконати уряди прийняти назад своїх громадян, у таких міграційних країн, як Німеччина, мало важелів впливу. Від обмежень на допомогу економічного розвитку зазвичай утримуються, оскільки це торкнеться, бідніше населення і не буде сприяти досягненню мети усунення причин міграції.
Організація Об’єднаних Націй попередила про те, що системи штучного інтелекту (ШІ) можуть становити “негативну, навіть катастрофічну” загрозу правам людини, і закликала заборонити додатки ШІ, які використовуються без дотримання прав людини.
15 вересня голова ООН з прав людини Мішель Бачелет закликала держави-члени ввести тимчасову заборону на продаж і використання ШІ до того часу, поки не будуть розглянуті потенційні ризики, які він несе, і не будуть створені відповідні гарантії того, що технологією не будуть зловживати.
“Ми не можемо дозволити собі продовжувати грати в квача із ШІ — дозволяти його використання в обмежених або відсутніх межах або наглядом і займатися майже неминучими наслідками у питаннях прав людини після того, як це вже сталося”, — в заяві М. Бачелет.
“Сила ШІ в служінні людям беззаперечна, але також беззаперечна і здатність ШІ порушувати права людини у величезних масштабах практично без видимих наслідків. Зараз необхідно вжити заходів, щоб встановити правовий захист на шляху використання ШІ для нашого спільного блага”, — додала голова правозахисної організації.
Її зауваження були озвучені невдовзі після того, як офіс М. Бачелет опублікував доповідь з аналізом того, як ШІ впливає на право людей на приватне життя, та на ряд інших прав, які стосуються здоров’я, освіти, свободи пересування та свободи вираження думок.
Документ включає оцінку профілювання, автоматизованого прийняття рішень та інших технологій машинного навчання.
Хоча у доповіді наголошується, що ШІ може використовуватися з доброю метою і може допомогти “суспільству подолати деякі великі виклики нашого часу”, але його застосування у якості інструменту прогнозування і профілювання може різко вплинути на “право приватного життя, на справедливий суд, на свободу від довільного арешту і затримання та на право на життя”.
Згідно з доповіддю, багато держав і компаній часто не проводять належної перевірки, поспішаючи впровадити програми ШІ, внаслідок чого, в деяких випадках, це призводить до небезпечних помилок, коли деякі люди піддаються жорстокому поводженню і, навіть арешту, через недосконалість програмного забезпечення з розпізнавання обличчя.
Тим часом розпізнавання обличчя потенційно може дозволити необмежене стеження за людьми, що може привести до виникнення цілого ряду проблем, пов’язаних із дискримінацією та захистом даних.
Оскільки багато систем ШІ спираються на великі масиви даних, подальші питання, пов’язані із тим, як ці дані будуть зберігатися в довгостроковій перспективі, також становлять ризик, також існує можливість використання таких даних у майбутньому, що може спричинити значні ризики для національної безпеки.
“Складність середовища даних, алгоритмів і моделей, що покладені в основу розробки і функціонування систем ШІ, а також навмисна секретність державних і приватних структур, є факторами, що підривають значущі способи розуміння громадськістю впливу систем ШІ на права людини і суспільство”, — йдеться у доповіді.
Тім Енгельхардт, співробітник з прав людини у відділі верховенства права і демократії, попередив, що ситуація “жахлива” і що з роками вона тільки погіршується, оскільки деякі країни і підприємства впроваджують програми ШІ, не досліджуючи численні потенційні ризики, пов’язані із цією технологією.
Він вітає угоду ЄС про “посилення правил контролю”, але він зазначив, що вирішення величезної кількості питань, пов’язаних із ШІ, не з’явиться в найближчому році, і що перші кроки щодо вирішення цієї проблеми повинні бути зроблені саме зараз, інакше “багато людей в світі заплатять надто високу ціну”.
“Чим вищим є ризик щодо прав людини, тим суворіше повинні бути юридичні вимоги до використання технологій ШІ”, — додала Бачелет.
Доповідь та коментарі М. Бачелет з’явилися після липневих викриттів того, що шпигунська програма під назвою Pegasus, використовувалась для злому смартфонів тисяч людей по всьому світу, включаючи журналістів, урядовців і правозахисників.
Телефон міністра фінансів Франції Бруно Ле Мера був лише одним із багатьох, щодо яких проводилося розслідування у зв’язку зі зломом за допомогою шпигунської програми, розробленої ізраїльською компанією NSO Group.
NSO Group виступила із заявою, в якій не розглядалось звинувачення, але говорилося, що компанія “продовжить надавати розвідувальним і правоохоронним органам по всьому світу життєво важливі технології для боротьби з терором і злочинністю”.
Доповідаючи на слуханнях в Раді Європи щодо наслідків, які виникають через суперечки про шпигунські програми Pegasus, М. Бачелет промовила, що викриття не стало несподіванкою, враховуючи “безпрецедентний рівень стеження по всьому світу з боку державних і приватних структур”.
Тайские таксисты переквалифицировались в фермеров. Из-за пандемии они остались не у дел и теперь выращивают овощи прямо на крышах и капотах автомобилей.
Старый стереотип на тему того, что девушки якобы принадлежат к “слабому” полу, уже успел набить оскомину в современном обществе. Видите ли, они и физически слабее, и не такие выносливые, и вообще оставьте силу мужчинам. Неудивительно, что феминистическое движение из года в год только разрастается. Девушкам и женщинам постоянно приходится доказывать всем и самим себе, что они ничем не хуже мужчин. Одной из них это удалось сделать особенно эффектно.
Учені використовували ряд даних, щоб показати, що, хоча ризик важкого перебігу COVID-19 після вакцинації залишається низьким, деякі люди є більш схильними до ризику, ніж інші.
До таких відносяться люди похилого віку та вихідці з Індії та Пакистану.
Також більшому ризику піддаються люди з бідних сімей, люди з ослабленим імунітетом, жителі будинків для похилих і люди з хронічними захворюваннями, такими як синдром Дауна, хвороби нирок, серпоподібно-клітинною хворобою, ВІЛ/СНІД і цироз печінки.
Інструмент, розроблений дослідниками, дозволяє спрогнозувати тих, хто буде найбільш схильний до ризику серйозних ускладнень від COVID-19 після 14 і більше днів від отримання другої дози вакцини, коли, як очікується, виробиться істотний імунітет.
Вони сподіваються на те, що цей інструмент допоможе пацієнтам разом з лікарями приймати рішення про продовження вакцинації та сприятиме розробці політики щодо бустерних щеплень і лікування COVID-19.
Учені Оксфордського університету використовували національні бази даних з кабінетів лікарів загальної практики, дані про імунізацію та тестування на COVID, а також дані про смертність і госпіталізацію.
Було проаналізовано вибірку з більш ніж 6,9 мільйона вакцинованих дорослих, з яких 5,2 мільйона отримали обидві дози вакцини, що відповідає населенню Великобританії у цілому.
До вибірки увійшли: 2 031 випадок смерті від COVID-19 і 1 929 випадків госпіталізації, пов’язаних з COVID, з яких 81 випадок смерті і 71 випадок госпіталізації відбулися через 14 і більше днів після введення другої дози вакцини.
Виходячи з цього, дослідники розрахували ризик за такими показниками, як вік, стать, етнічна група і фонова частота COVID-інфекцій.
Коментуючи питання про те, чому в інших етнічних груп ризик може бути нижче, професор Азіз Шейх з Единбурзького університету, а також співавтор роботи сказав, що це може бути пов’язано з соціальними причинами.
Він сказав: “Я думаю, що той факт, що деякі етнічні відмінності зменшуються, говорить про те, що багато в чому це пов’язано з соціальними факторами — можливо, з міркуваннями професійного ризику тощо”.
“Я думаю, що у двох останніх підгрупах це є спекулятивним, адже ці групи — індійці і пакистанці — мають тенденцію до життя у великих домогосподарствах, і тому може відбуватися передача всередині домогосподарств”.
Згідно зі статтею, опублікованою в “Британському медичному журналі”, дослідники не проводили відмінностей між типами пропонованих щеплень.
Дослідження також могло бути обмежене такими факторами, як схильність COVID-19 за професіями, оскільки така інформація, характер праці, не часто реєструється в медичній картці лікарів загальної практики або лікарняній картці.
Пользователь TikTok под ником itsrestricted поделился забавным роликом с котом, который был вынужден смириться с судьбой и позволить хозяину подстричь его. По выражению мордахи кота видно, что ему уже действительно все равно, что с ним сделают. Он устал сопротивляться и больше не хочет драться каждый раз, когда кто-то достает ножницы и пытается сделать ему стрижку. Видимо, котейка наконец-то понял, что все это бесполезно. А возможно, ему сказали, что в случае сопротивления отвезут к грумеру и побреют налысо.
Породистая скаковая лошадь стоимостью более 300 000 долларов США едва не погибла, когда её бросили в конюшне на погибель. Однако вовремя подоспела благотворительная организация, которая нашла и спасла её.
Сегодня 9-летняя Уор Селеста находится в любящей заботливой приёмной семье и живёт той жизнью, на которую заслуживает.
Выведенная в США в 2012 году в конном заводе Swettenham Stud, Селеста была продана на аукционе China Horse Club за 240 000 фунтов стерлингов (около 328 000 долларов США) конным заводом Watership Down Stud, принадлежащим композитору Эндрю Ллойду Уэбберу.
С впечатляющей родословной — её мать, Доон Хорус, была спарена с бывшим скакуном Уор Фронт, одним из самых дорогих коней в мире. Селеста была отправлена в Ирландию для обучения. Но когда к трём годам она не участвовала в скачках, её продали в Bowman Bloodstock всего за 15 000 евро (около 17 500 долларов США) для разведения.
Её падение из элиты было ” быстрым и душераздирающим”, — сказала Дороти Коллин из ирландской организации (MLHR) в заявлении для The Epoch Times.
“Мы нашли Селесту холодным зимним утром в феврале 2018 года, медленно умирающую от голода вместе с 10 другими прекрасными чистокровными лошадьми в сарае в графстве Корк”, — сказала Коллин. “Человек, которому она принадлежала на момент обнаружения в сарае, сразу сбежал из страны и до сих пор разыскивается в связи с нарушениями условий содержания животных”.
Благотворительная организация была предупреждена о том, что 11 лошадей и несколько кошек и собак содержатся в “плачевных условиях”, и поэтому они отправились на расследование в сотрудничестве с Министерством сельского хозяйства и конным заводом. “Те из нас, кто был там в тот день, никогда не забудут того, что мы увидели”, — сказала Коллин.
Некоторые лошади имели доступ к небольшому грязному загону, но четверо были заперты в отдельных стойлах, стоя на кучах навоза такой высоты, что землекопам пришлось прокладывать путь к эвакуации. “Они выходили, поскальзываясь, падая, в ужасе”, — говорит Коллин.
Селеста была одной из пяти лошадей, которым грозила эвтаназия на месте. Но у неё появился второй шанс: MLHR взяла пятерых “сломанных существ” под свою опеку, в итоге спасла трёх и вернула им здоровье.
По пути в центр спасения в Килдаре, Ирландия, спасатели даже не подозревали, что среди них есть королевские особы.
“Как и остальные, [Селеста] была истощена, её ноги заросли, кожа была в ужасном состоянии”, — вспоминает Коллин. “Она была заперта в хлеву и долгое время не видела дневного света. Она была покрыта вшами, и была настолько больна, что любые средства от вшей или глистов приходилось откладывать, пока она не окрепнет, иначе они могли её убить”.
Так начался медленный, терпеливый процесс реабилитации, программа повторного кормления и жизненно необходимая забота. Спасатели понимали травму Селесты и восхищались её непоколебимому духу.
“Она ненавидела [открытые пространства] и впадала в такую панику, буквально плача, чтобы её впустили обратно, и успокаивалась только тогда, когда снова оказывалась в безопасности в стенах конюшни”, — объясняет Коллин. Тем не менее “как узник, выходящий из темноты”, Селеста постепенно научилась наслаждаться своей свободой.
Коллин вспоминает, что Селеста работала со своими спасателями так, как будто они с самого начала были вместе.
“Чудо лошадь” сохранила свой спокойный характер и “очень женственна в своих движениях”, — сказала Коллин. Она предпочитает женщин и совсем не ориентирована на еду, даже после перенесённых испытаний.
По мере выздоровления Селесты MLHR заинтересовала заводчиков, и они отправили лошадь к давнему её воспитателю Мартину Лаффану и его внучке Аби Планкетт, которые помогли ей проявить себя в качестве участника соревнований. Обладая “парящим” прыжком, Селеста выиграла чемпионат в классе “без скачек”, и её приемная семья надеялась показать её на Королевской выставке лошадей в Дублине, но в этом году выставки не было.
“Люди всегда очень волнуются, когда она участвует в соревнованиях”, — говорит Коллин. “Её история становится настолько известной, что все удивляются её выживанию и нынешнему успеху”.
Послание благотворительной организации к другим людям — это призыв переосмыслить наше коллективное использование лошадей. Нам нужен “жизненный план” для каждой лошади, говорится в обращении, чтобы мы всегда были уверены, что они счастливы, здоровы и о них заботятся.
Миссия MLHR заключается в том, чтобы помочь обществу достичь нулевой терпимости к пренебрежительному жестокому отношению к животным, посредством своей деятельности по спасению и реабилитации, а также посредством обучения людей уходу за животными.
“Мы наблюдали, как сотни лошадей попадали под нашу опеку из ужасных обстоятельств и в ужасных условиях”, — сказал Коллин. Для нас важно не то, откуда они пришли, а то, кто они сами, и мы любим их за их силу и мужество”.
“Видеть нашу прекрасную Селесту сейчас, здоровую, счастливую, энергичную и жизнерадостную — наполняет нас безмерной радостью”.
