Blog

Xiaomi, ведущая китайская компания по производству смартфонов, столкнулась с сокращением поставок в первом квартале этого года, особенно в Индию и Европу — два главных зарубежных потребителя.

Согласно финансовому отчету Xiaomi, опубликованному 19 мая, в первом квартале компания поставила 38,5 млн смартфонов, что на 10,9 млн штук или 22% меньше, чем за аналогичный период прошлого года, когда было продано 49,4 млн устройств. Это вдвое превышает среднемировые темпы падения.

Canalys, сингапурская исследовательская компания, сообщила, что глобальные поставки смартфонов, достигшие примерно 311 млн единиц, сократились на 10,5% в первом квартале. В тройку лидеров по доле рынка вошли Samsung (24%), Apple (18%) и Xiaomi (12,6%).

Выручка Xiaomi от смартфонов за первый квартал составила 45,8 млрд юаней (6,89 млрд долларов), что на 11% меньше, чем в первом квартале 2021 года, когда она составила 51,5 млрд юаней (7,74 млрд долларов).

Затяжные эпидемии и нехватка основных компонентов уже давно мешают логистике, производству и офлайн-магазинам Xiaomi, сказал Ван Сян, партнер и президент Xiaomi Group, во время телеконференции по финансовому отчету компании. Он указал, в частности, что нехватка чипов 4G привела к нехватке более 10 млн единиц недорогих сотовых телефонов с розничной ценой ниже 150 долларов, сообщили китайские СМИ 21 мая.

Попытки Xiaomi выйти на зарубежные рынки также натолкнулись на препятствия: квартальный рост выручки за рубежом замедлился до 0,14% в первом квартале этого года, что является резким падением по сравнению с 50% в первом квартале прошлого года.

Индия и Европа — два основных рынка, которые в течение многих лет способствовали увеличению зарубежных доходов Xiaomi.

Согласно отчету The Indian Express от 28 мая, Xiaomi по-прежнему удерживает лидерство на индийском рынке смартфонов в первом квартале, но поставки сократились на 24%, с 10,5 млн единиц до 8 млн единиц, по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. Доля рынка сократилась с 28% до 21%.

По оценкам, к 2026 году в Индии будет 1 миллиард пользователей сотовых телефонов, а в течение следующих пяти лет индийский рынок приобретет 840 миллионов смартфонов 5G, говорит Пиюш Вайш, партнер и руководитель сектора телекоммуникаций Deloitte India, указывая на расцветающий потенциал индийского рынка.

Но перспективы Xiaomi на бурно развивающемся рынке выглядят туманными.

В последние годы индийское правительство ввело целый ряд мер, направленных на стимулирование местной промышленности, включая уголовные расследования и взыскание налогов с некоторых иностранных компаний, в том числе Xiaomi.

5 января Xiaomi India получила штраф от индийских налоговых органов с требованием вернуть задолженность по таможенной пошлине в размере 6,53 млрд рупий (84,37 млн долларов США) за период с 1 апреля 2017 года по 30 июня 2020 года, признала Xiaomi в своем последнем финансовом отчете.

Кроме того, в феврале Индийское управление по борьбе с финансовыми преступлениями провело расследование в отношении Xiaomi.

29 апреля Xiaomi India обвинили в незаконном переводе денег из Индии «под видом роялти», поэтому индийское агентство финансовых расследований заморозило средства китайского производителя смартфонов на сумму, эквивалентную 55,5 млрд рупий (726 млн долларов).

Индия занимает жесткую позицию в отношении китайских компаний на фоне обострения напряженности на границе между Индией и Китаем за последние два года. Сотни приложений китайских интернет-гигантов, включая TikTok, Tencent, Alibaba и NetEase, были запрещены в Индии.

Европейский рынок

На долю Xiaomi приходится 19,7% продаж смартфонов в Европе в первом квартале 2022 года, что на 3 процентных пункта меньше, чем в первом квартале 2021 года. В Западной Европе ее доля рынка снизилась на 1,2%, до 15,4%.

Xiaomi не опубликовала соответствующие данные по рынку Восточной Европы в этом году. В финансовом отчете, опубликованном 26 мая 2021 года, говорится, что доля рынка Xiaomi в Восточной Европе в 1 квартале 2021 года составила 32,5 процента, и что компания впервые возглавила российский рынок смартфонов.

Однако Xiaomi вместе с Huawei вдвое сократили поставки в Россию, опасаясь последствий санкций, введенных против России за вторжение в Украину в феврале этого года, сообщила 10 марта газета The Financial Times.

По материалам The Epoch Times USA

Xiaomi, провідна китайська компанія з виробництва смартфонів, зіштовхнулася зі скороченням постачання у першому кварталі цього року, особливо в Індію та Європу — два головні закордонні споживачі.

Згідно з фінансовим звітом Xiaomi, опублікованим 19 травня, у першому кварталі компанія поставила 38,5 млн смартфонів, що на 10,9 млн штук або 22% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було продано 49,4 млн пристроїв. Це вдвічі перевищує середньосвітові темпи падіння.

Canalys, сінгапурська дослідницька компанія, повідомила, що глобальне постачання смартфонів, що досягли приблизно 311 млн одиниць, скоротилися на 10,5% у першому кварталі. У трійку лідерів за часткою ринку увійшли Samsung (24%), Apple (18%) та Xiaomi (12,6%).

Виторг Xiaomi від смартфонів за перший квартал склав 45,8 млрд юанів (6,89 млрд доларів), що на 11% менше, ніж у першому кварталі 2021 року, коли він склав 51,5 млрд юанів (7,74 млрд доларів).

Затяжні епідемії та нестача основних компонентів вже давно заважають логістиці, виробництву та офлайн-магазинам Xiaomi, сказав Ван Сян, партнер та президент Xiaomi Group, під час телеконференції з фінансового звіту компанії. Він зазначив, зокрема, що нестача чіпів 4G призвела до нестачі понад 10 млн одиниць недорогих стільникових телефонів з роздрібною ціною, нижчою за 150 доларів, повідомили китайські ЗМІ 21 травня.

Спроби Xiaomi вийти на закордонні ринки також натрапили на перешкоди: квартальне зростання виторгу за кордоном сповільнилося до 0,14% у першому кварталі цього року, що є різким падінням у порівнянні з 50% у першому кварталі минулого року.

Індія та Європа — два основні ринки, які протягом багатьох років сприяли збільшенню закордонних доходів Xiaomi.

Згідно зі звітом The Indian Express від 28 травня, Xiaomi, як і раніше, утримує лідерство на індійському ринку смартфонів у першому кварталі, але постачання скоротилося на 24%, з 10,5 млн одиниць до 8 млн одиниць, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Частка ринку скоротилася з 28% до 21%.

За оцінками, до 2026 року в Індії буде 1 мільярд користувачів стільникових телефонів, а протягом наступних п’яти років індійський ринок придбає 840 мільйонів смартфонів 5G, каже Піюш Вайш, партнер та керівник сектору телекомунікацій Deloitte India, вказуючи на потенціал індійського ринку, що розцвітає.

Але перспективи Xiaomi на ринку, що бурхливо розвивається, виглядають туманними.

В останні роки індійський уряд ввів цілу низку заходів, спрямованих на стимулювання місцевої промисловості, включаючи кримінальні розслідування та стягнення податків з деяких іноземних компаній, у тому числі Xiaomi.

5 січня Xiaomi India отримала штраф від індійських податкових органів з вимогою повернути заборгованість з мита у розмірі 6,53 млрд рупій (84,37 млн доларів США) за період з 1 квітня 2017 року по 30 червня 2020 року, визнала Xiaomi у своєму останньому фінансовому звіті.

Крім того, в лютому Індійське управління боротьби з фінансовими злочинами провело розслідування щодо Xiaomi.

29 квітня Xiaomi India звинуватили у незаконному переказі грошей з Індії «під виглядом роялті», тому індійська агенція фінансових розслідувань заморозила кошти китайського виробника смартфонів на суму, еквівалентну 55,5 млрд рупій (726 млн доларів).

Індія займає жорстку позицію щодо китайських компаній на тлі загострення напруженості на кордоні між Індією та Китаєм за останні два роки. Сотні програм китайських інтернет-гігантів, включаючи TikTok, Tencent, Alibaba та NetEase, були заборонені в Індії.

Європейський ринок

На частку Xiaomi припадає 19,7% продажів смартфонів у Європі в першому кварталі 2022 року, що на 3 процентні пункти менше, ніж у першому кварталі 2021 року. У Європі її частка ринку знизилася на 1,2%, до 15,4%.

Xiaomi не опублікувала відповідні дані щодо ринку Східної Європи цього року. У фінансовому звіті, опублікованому 26 травня 2021 року, йдеться про те, що частка ринку Xiaomi у Східній Європі в 1 кварталі 2021 року склала 32,5 відсотка, і що компанія вперше очолила російський ринок смартфонів.

Проте Xiaomi разом із Huawei вдвічі скоротили постачання до Росії, побоюючись наслідків санкцій, запроваджених проти Росії за вторгнення в Україну у лютому цього року, повідомила 10 березня газета The Financial Times.

За матеріалами The Epoch Times USA

Центр протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони 27 травня опублікував добірку дезінформації, хибних повідомлень та маніпуляцій кремлівської пропаганди, повідомляє Центр у своєму Telegram-каналі.

Зокрема, місцеві ЗМІ у Брянську, обласному центрі поблизу українського кордону, розповсюджували дезінформацію про “ядерну атаку”, яку готувалася спровокувати Україна. Водночас він вказує, що якби Росія не розпочала війну проти України, Київ застосував би “брудні радіаційні бомби” проти Білгорода, Брянська, Ростова-на-Дону та Сімферополя. Таким чином російські ЗМІ виправдовують розв’язання агресивної війни проти України, зазначає Центр.

Тим часом в окупованому місті Маріуполі сили вторгнення поширюють у пунктах роздачі гуманітарної допомоги газету, в якій йдеться про те, що “Маріуполь був завойований без руйнувань і загибелі мирних жителів”.

Водночас Міністерство оборони Росії поширює дезінформацію, звинувачуючи США в причетності до спалаху віспи мавп в кількох країнах: “Хвороба була завезена з Нігерії, де розташовані чотири американські біолабораторії. Водночас лабораторії в Україні також були пов’язані з ними”.

Цитоване джерело нагадує, що Москва через колишнього італійського генерала Леонардо Трикаріко зробила чергову спробу ядерного шантажу світу, вимагаючи, щоб Україна вела переговори з Росією і зрештою капітулювала.

Центр противодействия дезинформации Совета национальной безопасности и обороны 27 мая опубликовал подборку дезинформации, ложных сообщений и манипуляций кремлевской пропаганды, сообщает Центр в своем Telegram-канале.

В частности, местные СМИ в Брянске, областном центре вблизи украинской границы, распространяли дезинформацию о “ядерной атаке”, которую готовилась спровоцировать Украина. В то же время он указывает, что если бы Россия не начала войну против Украины, Киев применил бы “грязные радиационные бомбы” против Белгорода, Брянска, Ростова-на-Дону и Симферополя. Таким образом, российские СМИ оправдывают развязывание агрессивной войны против Украины, отмечает Центр.

Между тем, в оккупированном городе Мариуполе силы вторжения распространяют в пунктах раздачи гуманитарной помощи газету, в которой говорится, что “Мариуполь был завоеван без разрушений и гибели мирных жителей”.

В то же время Министерство обороны России распространяет дезинформацию, обвиняя США в причастности к вспышке обезьяньей оспы в нескольких странах: “Болезнь была завезена из Нигерии, где расположены четыре американские биолаборатории. В то же время лаборатории в Украине также были связаны с ними”.

Цитируемый источник напоминает, что Москва через бывшего итальянского генерала Леонардо Трикарико предприняла очередную попытку ядерного шантажа мира, требуя, чтобы Украина вела переговоры с Россией и в конечном итоге капитулировала.

У Росії владу має здійснювати парламент, а не президент, заявив у п’ятницю в Литві Михайло Ходорковський — один із найяскравіших критиків Кремля, додавши, що кінець режиму Володимира Путіна “не забариться”.

На думку Ходорковського, Росія має бути справжньою федеративною державою, а парламент має бути найвищим інструментом влади.

Ходорковський також заявив, що це єдиний спосіб приборкати імперські амбіції Росії.

“У Росії не має бути посади президента, повинен бути парламент, а країна має бути федеративною, з регіонами, які представляють федеральні центри. Тільки якщо Росія буде реорганізована в регіони, імперські наміри втратять свою силу”, — сказав глава фонду “Відкрита Росія”.

Представник опозиції заявив, що він упевнений у тому, що Путін втратить владу у Росії.

“Я впевнений, що це відбудеться не скоро. Він [Путін] зробив драматичну помилку, напавши на Україну”, — сказав він.

Ходорковський вважає, що як це станеться, сотні тисяч росіян повернуться додому і працюватимуть, щоб змінити країну.

В России власть должен осуществлять парламент, а не президент, заявил в пятницу в Литве Михаил Ходорковский — один из самых ярких критиков Кремля, добавив, что конец режима Владимира Путина “не заставит себя ждать”.

По мнению Ходорковского, Россия должна быть настоящим федеративным государством, а парламент должен быть высшим инструментом власти.

Ходорковский также заявил, что это единственный способ обуздать имперские амбиции России.

“В России не должно быть поста президента, должен быть парламент, а страна должна быть федеративной, с регионами, представляющими федеральные центры. Только если Россия будет реорганизована в регионы, имперские намерения потеряют свою силу”, — сказал глава фонда “Открытая Россия”.

Представитель оппозиции заявил, что он уверен в том, что Путин потеряет власть в России.

“Я уверен, что это произойдет не скоро. Он [Путин] совершил драматическую ошибку, напав на Украину”, — сказал он.

Ходорковский считает, что как только это произойдет, сотни тысяч россиян вернутся домой и будут работать, чтобы изменить страну.

У РФ прийматимуть на контрактну службу військовослужбовців до 65 років — відповідний закон підписав президент Путін, повідомляє Правда.

Зокрема, закон, підписаний кремлівським лідером, скасовує вікову межу для перших контрактів зі Збройними силами Росії.

Як повідомляється на сайті Державної Думи, тепер люди зможуть служити в армії за контрактом до досягнення пенсійного віку, який у Росії становить 60 років для жінок та 65 років для чоловіків.

Заступник Міністра оборони Росії заявив, що перший контракт на військову службу в Росії можна буде укласти до 50 років.

За російським законодавством, перший договір на військову службу могли укладати громадяни Росії віком від 18 до 40 років і іноземні громадяни віком від 18 до 30 років.

Российские военные будут принимать на контрактную службу военнослужащих в возрасте до 65 лет — соответствующий закон подписал президент Путин, сообщает Правда.

В частности, закон, подписанный кремлевским лидером, отменяет возрастной предел для первых контрактов с Вооруженными силами России.

Как сообщается на сайте Государственной Думы, теперь люди смогут служить в армии по контракту до достижения пенсионного возраста, который в России составляет 60 лет для женщин и 65 лет для мужчин.

Заместитель министра обороны России заявил, что первый контракт на военную службу в России можно будет заключить до 50 лет.

По российскому законодательству, первый контракт на военную службу могли заключать граждане России в возрасте от 18 до 40 лет и иностранные граждане в возрасте от 18 до 30 лет.

Росія успішно випробувала гіперзвукову крилату ракету “Циркон” на відстані близько 1 000 км, повідомило в суботу Міністерство оборони РФ.

Ракету було запущено з Баренцевого моря і вона вразила ціль у Білому морі зі швидкістю 12 000 км/год.

На відео, опублікованому міністерством, видно, як ракета запускається з корабля і прямує в небо по крутій траєкторії, повідомляє The Sun.

Путін назвав ракету “Циркон” частиною нового покоління неперевершених систем озброєнь.

За останній рік Росія вже проводила випробувальні пуски гіперзвукової ракети “Циркон” із військових кораблів та підводних човнів.

Минулого місяця вона випробувала нову міжконтинентальну ракету “Сармат”, здатну нести десять і більше ядерних боєголовок.

Россия успешно испытала гиперзвуковую крылатую ракету “Циркон” на расстоянии около 1 000  км, сообщило в субботу Министерство обороны РФ.

Ракета была запущена из Баренцева моря и поразила цель в Белом море со скоростью 12 000 км/ч, сообщили в министерстве.

На видео, опубликованном министерством, видно, как ракета запускается с корабля и устремляется в небо по крутой траектории, сообщает The Sun.

Путин назвал ракету “Циркон” частью нового поколения непревзойденных систем вооружений.

За последний год Россия уже проводила испытательные пуски гиперзвуковой ракеты “Циркон” с военных кораблей и подводных лодок.

В прошлом месяце она испытала новую межконтинентальную ракету “Сармат”, способную нести 10 и более ядерных боеголовок.