Blog

  • Китайський суп: готуємо вдома

    Китайський суп: готуємо вдома

    Святковий обід у Піднебесній включає як мінімум три види китайського супу, наприклад, суп з плавників акули, суп з ластівкового гнізда і між стравами — суп з гірчичною зеленню. На вишуканих обідах подають суп і під час великої перерви між стравами для нейтралізації смаку попередньої серії страв і «очищення піднебіння», що дозволяє повною мірою насолодитися новими стравами.

    Але яким би не був китайський суп, вишуканим банкетним або простим повсякденним, його основу завжди повинен становити добрий бульйон. Такий бульйон повинен під час довгого помірного варіння витягти весь природний букет і солодкість із кісток і м’яса. Крім того, він повинен бути нейтральним — щоб приправи і спеції, які будуть введені потім, могли безперешкодно розкрити свій аромат. Зважаючи на це, кухарі в Китаї для варіння бульйону використовують тільки курятину або свинину, але ніколи — яловичину, оскільки їй характерний більш виражений смак.

    Китайський суп

    Китайський суп буває легким (або швидким) і щільним (або «цілющим»).

    У багатьох супах тривалого варіння використовуються сушені продукти. Це одна з особливостей китайської кухні. Століття тому китайці опанували науку збереження харчових продуктів за допомогою заквашування та висушування під вітром і на сонці. Такі продукти, як корінь лотоса, китайський мангольд, ріпа, гриби, гірка диня, морські водорості і т.п., висушуються, навіть якщо вони вживаються в їжу і свіжими. Висушені морепродукти, такі як плавники акули, каракатиці, кальмари, устриці та гребінці, використовувати в китайському супі краще, оскільки сушені продукти змінюють смакові якості супу, роблячи його більш насиченим. Тривале варіння на повільному вогні надає китайському супу особливий смак.

    У звичайний день вдома подають якийсь один вид супу. Зазвичай достатньо густий, з шматочками курки, м’яса, сушених грибів, кореня лотоса і з різними іншими овочами, щоб китайський суп вийшов ситний. Кожному гостю надається право налити собі стільки супу, скільки він забажає, тому супи зазвичай подають у великій супниці. Їдять супи з піал, використовуючи невелику фарфорову або металеву ложку-черпачок діаметром близько 15 см. Як правило, суп є останньою стравою обіду.

    Готуємо китайський суп вдома

    Китайський суп


    Рецепт № 1. Китайський суп

    Варена куряча грудка — 200 г
    Соєвий соус — 2 ст.ложки
    Рисове вино або сухий херес — 4 ст.ложки
    Мелений білий перець
    Часник — 10 зубчиків
    Шпинат — 100 г
    Лимонний сік — 4 ст.ложки
    Бульйон курячий — 1,5 л
    Рисова локшина — 60 г
    Порізана кінза — 1 ст.ложка

    Щоб приготувати китайський суп, спершу наріжте м’ясо вузькими смужками. Херес з’єднайте з соєвим соусом, посипте перцем і вилийте на м’ясо.

    Доведіть бульйон до кипіння, почистіть часник і опустіть в бульйон. Зменшіть вогонь. Нехай часник вариться близько 10 хвилин, потім вийміть його.

    Переберіть шпинат, помийте і наріжте. Введіть його в бульйон і варіть близько 3 хвилин. Вичавіть в суп лимонного соку, куряче м’ясо з маринадом, локшину і варіть протягом хвилини.

    Китайський суп готовий. Подаючи до столу, для краси посипте його нарізаною кінзою.
     


    Рецепт № 2. Китайський суп

    вода — 2 л
    куряча грудка — 2 шт
    морква — 1 шт
    консервовані паростки бамбука — 150–200 г
    сушені гриби шиітаке — 80 г
    цукор — 1 ст. ложка
    світлий соєвий соус — 4–5 ст. ложок
    чорний перець горошком, свіжий перець чилі, соус, зелень кінзи — за смаком

    Курячі грудки помийте, залийте водою і поставте на середній вогонь. Додайте цілу очищену моркву, трохи горошин чорного перцю і солі за смаком. Варіть близько години.

    Тим часом замочіть сушені гриби в теплій воді протягом 40 хвилин, потім вийміть їх і наріжте скибочками.

    Моркву і курячі грудки вийміть з бульйону, наріжте маленькими шматочками і складіть в миску. Додайте консервовані паростки бамбука і скибочки грибів. Влийте соєвий соус, введіть цукор і сіль. Все перемішайте і залиште на годину для маринування.

    Далі викладіть маринад у каструлю з киплячим бульйоном, нагрійте до кипіння і варіть близько 5 хвилин. Готовий китайський суп розлийте по тарілках. За бажанням прикрасьте зеленню кінзи і дрібно нарізаним перчиком чилі.
     


    Рецепт № 3. Китайський кисло-гострий суп з локшиною

    Бульйон — 3 л
    Гриби шиітаке — 10 шт
    Перець чилі — 1 шт
    Корінь імбиру — 50 г
    Лимон — 1 шт
    Локшина рисова — 50 г
    Рисове борошно або картопляний крохмаль — 4 ст.ложки
    Яйця — 2 шт
    Тофу (соєвий сир) — 100 г
    Помідори — 2 шт
    Соєвий соус — за смаком

    Спосіб приготування:

    Гриби замочіть у воді десь на годину для збільшення в об’ємі.

    Потім обсушіть гриби і наріжте смужками.

    Подрібніть корінь імбиру і разом із перцем чилі і грибами опустіть в каструлю з бульйоном. Поставте каструлю на вогонь і варіть протягом півгодини. Після цього влийте сік лимона і вийміть з супу перець. Опустіть в суп локшину.

    Потім влийте в борошно трохи води, перемішайте до консистенції сметани і вилийте в каструлю.

    Збийте яйця міксером і тонкою цівкою введіть в суп. Проваріть близько 5 хвилин.

    Наріжте тим часом помідори, тофу і додайте в суп. Готуйте ще 2–3 хвилини. Після виключення вогню бажано дати китайському супу настоятися.
     


    Рецепт № 4. Китайський суп курячий

    Морква — 2 шт
    Цибулина —1 шт
    Цибуля-порей — 1 шт
    Часник — 1 зубчик
    Капуста — 1 чашка, порізана тонкою соломкою
    Бульйон курячий
    Чорні китайські гриби (можна білі)
    Спагеті сушені
    Соєвий соус

    Поріжте грудки, посоліть і поперчіть. У моркві зробіть виїмки і поріжте на кружечки, щоб зробити «квіточки». Цибулю наріжте соломкою. В олії стушкуйте моркву, цибулю та подрібнений часник протягом двох хвилин. Потім покладіть капусту і курку, налийте необхідну вам кількість бульйону (в залежності від бажаної густоти китайського супу) і тушкуйте ще протягом 15 хвилин.

    Замочіть гриби і спагеті приблизно на 20 хвилин, а потім варіть в супі 5 хвилин. В кінці приготування за смаком додайте солі і трохи цукру.

    Намагайтеся не переварити суп.

    Смачного!
     

  • Суші по-каліфорнійськи

    У Манхеттені — більше 25 000 ресторанів, які пропонують широкий вибір страв для жителів та гостей Нью-Йорка: на будь-який смак і за різними цінами. Ресторани суші — популярний вибір серед приїжджих із країн Східної Європи. На їхній превеликий подив, перше, що кидається в очі, коли вони відкривають меню, — це перелік різних захворювань, пов’язаних із вживанням у їжу сирої риби, м’яса та яєць.

    Із 2016 року влада Нью-Йорка зобов’язала ресторани, які подають сирі м’ясо або рибу, попереджати відвідувачів, до того ж у письмовій формі, про ризики для здоров’я. Недотримання цієї вимоги може обернутися штрафом у розмірі до 2000 доларів за кожне порушення. Список захворювань настільки детальний, що у декого після прочитання відпадає бажання замовляти суші або сашимі. Можливо, це одна із причин такої широкої популярності страви, яка називається «суші по-каліфорнійськи». Замість сирої риби і сирих морепродуктів у ній використовують або приготоване м’ясо крабів, або замінник, відомий у нас як крабові палички. Виходить дуже смачна, ситна й легка страва, якою особливо приємно ласувати в літню пору.

    Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі покроковий рецепт суші по-каліфорнійськи. Приготувати їх нескладно, до того ж зроблені своїми руками суші коштують дешевше, ніж куплені у супермаркеті або ресторані. А ще ви зможете бути впевнені, що у цих свіжоприготованих суші немає небажаних і шкідливих інгредієнтів.

    Вам знадобиться:

    • 2 стакани короткозерного рису (часто продається під назвою «японський рис»);
    • 2 стакани фільтрованої води;
    • 1 лист комбу (водорость, продається в більшості супермаркетів у сушеному вигляді), розміром приблизно 5×8 см;
    • 2 ст. л. оцту (краще за все рисового);
    • 1 ч. л. цукру;
    • ½ ч. л. солі;
    • 1 огірок;
    • 1 авокадо;
    • 6 крабових паличок;
    • 3 листа норі (водорость, продається в більшості супермаркетів у сушеному вигляді);
    • 6 ч. л. смаженого насіння кунжуту.

    Приготування:

    1. Спочатку приготуємо рис для суші. Промийте рис як мінімум 10 разів під холодною водою — доки вода не стане прозорою. Це потрібно для видалення крохмалю з поверхні рису, щоб рис не був надмірно липким. Потім у невелику каструлю висипаємо промитий рис і додаємо 2 стакани фільтрованої води.

    Додаємо в каструлю з рисом лист комбу, попередньо акуратно протерши його вологим кухонним рушником. Варимо рис до готовності.

    2. Поки рис готується, очищаємо огірок від шкірки. Потім вимірюємо довжину листа водоростей норі та відрізаємо кінчики огірка, що не поміщаються. Розрізаємо його вздовж на 6 частин, видаляємо насіння.

    Тепер розрізаємо авокадо навпіл. Виймаємо кісточку і розрізаємо кожну частину ще раз навпіл. Знімаємо шкірку. Нарізаємо кожну частину на дольки, приблизно 8 мм шириною. Вичавлюємо на них лимонний сік, щоб запобігти потемнінню.

    Розрізаємо крабові палички уздовж навпіл.

    Розрізаємо (ножицями) 3 листа норі уздовж навпіл.

    3. Тепер готуємо оцтовий соус для рису. У маленькій каструлі змішуємо 2 ст. л. рисового оцту з 1 ч. л. цукру і ½ ч. л. солі. Варимо до повного розчинення цукру та солі, але не доводимо до кипіння. Ви також можете просто нагріти всі ці інгредієнти в мікрохвильовій печі (30 секунд).

    4. Тепер наш рис готовий, виймаємо і видаляємо комбу. Викладаємо рис на велику тарілку, найкраще плоску. Традиційно японці використовують дерев’яну лопатку для змішування, але пластикова теж підійде. “Зрошуємо” рис оцтовим соусом — спочатку на лопатку, потім із лопатки на рис, щоб вийшло рівномірно. Немов “нарізаємо” рис лопаткою і дуже обережно перемішуємо, аби він не перетворився на пюре.

    Накрийте рис чистим кухонним рушником і дайте охолонути до кімнатної температури.

    5. Найкраще для загортання суші використовувати бамбуковий килимок. Його можна обернути пакетом, щоб рис не прилипав. Покладіть 1 лист норі блискучою стороною вниз на бамбуковий килимок. Трохи змочіть кінчики пальців водою та рівномірно розподіліть близько 1 стакану рису на лист норі. Посипте рис насінням кунжуту. Переверніть лист норі стороною з рисом вниз.

    Розміщуємо на аркуші норі авокадо, 2 скибочки крабових паличок і по центру 1 шматочок огірка. Беремо край килимка, найближчий до вас, і звертаємо за його допомогою наш майбутній суші рол у щільний циліндр.

    6. Розрізаємо отриманий рол на 8 частин.

    Повторюємо із рештою інгредієнтів.

    Суші по-каліфорнійськи готові! Смачного!

    Дивіться далі:

    Смачний низькокалорійний яєчний суп по-китайськи

    Рецепт «чарівної» локшини по-японськи для тих, хто стежить за своєю фігурою

    Рецепти найкращих ресторанів Нью-Йорка: жар індійських спецій та аромат баранини

  • Британський яблучний пиріг Крамбл на сковороді

    apple_crumble_pie_in_a_skilet_-_vlifestyle.org_.jpg

    Яблучний крамбл (від англ. crumble, що означає “крихта”, “кришити”) не потрібно випікати — його можна приготувати просто на сковороді. Усі інгредієнти — прості, недорогі, їх можна знайти в будь-якому супермаркеті, і навіть яєць у тісто додавати не потрібно. Пиріг виходить дуже смачний і ви напевне захочете радувати ним ваших домочадців щотижня.

    Цей рецепт потрапив мені до рук 15 років тому, ще у студентські роки, проведені в Лондоні, де яблучний крамбл часто подають на вечерю. Фруктовий пиріг-крамбл дістав популярність у Великобританії під час Другої світової війни і став економічною альтернативою класичним пирогам. Загальна нестача продовольства спонукала господинь вносити зміни до звичних рецептів, а у цьому випадку — використовувати для приготування крихти тіста.

    Вам знадобиться:

    • 5 яблук;
    • 100 г масла;
    • ½ склянки борошна;
    • ½ склянки вівсяних пластівців;
    • ½–⅔ склянки цукру (за смаком);
    • близько 2 ст. л. лимонної цедри;
    • дрібка солі;
    • 2 ст. л. меду (за бажанням);
    • 1 ч. л. кориці (за бажанням);
    • цукрова пудра для прикраси (за бажанням).

    Приготування:

    1. У невеликій мисці змішайте борошно, вівсяні пластівці, лимонну цедру й дрібку солі. Додайте близько 70 г нарізаного кубиками масла та змішайте пальцями до появи великих крихт.
    2. Додайте цукор, знову перемішайте і поставте в морозилку на 20 хв.
    3. Очистіть яблука від серцевини і наріжте скибками (або кубиками).
    4. Поставте сковороду на середній вогонь і покладіть на неї залишки масла. Пересипте у сковороду яблука і готуйте близько 10 хвилин, періодично помішуючи. Накрийте кришкою та готуйте ще 5–8 хвилин (залежно від товщини кубиків/скибок яблука). Додайте мед і корицю, готуйте ще 3–4 хвилини. Коли шматочки яблука почнуть карамелізуватися, зніміть сковороду з плити.
    5. Викладіть готову яблучну начинку в тарілку 5 см завглибшки або у форму для пирога та відставте.
    6. Протріть сковороду чистим кухонним (паперовим) рушником і поставте на середній вогонь.
    7. Викладіть тісто на сковороду й обсмажуйте протягом 5 хвилин. Перемішайте та смажте ще 3–4 хвилини до золотистого кольору.
    8. Додайте крихту поверх яблучної начинки.

    Британський яблучний пиріг-крамбл готовий, смачного!

    Порада. Якщо ви поставите залишки пирога в холодильник на ніч, він трохи затвердіє. Можна підігріти його в духовці для отримання м’якої текстури або подавати холодним (пиріг-крабмл буде тримати свою форму так само добре, як і пиріг з яблуками, запечений у духовці).

    Такий рецепт яблучного пирога-крамбла безумовно порадує ваших рідних та близьких!

    Читайте далі:

    Смачна «Риба по-кантонськи» на пару та історія шеф-повара, який був змушений оголосити голодування

    Рецепт німецького пирога Напкухен

    Рецепт чизкейку

    Корисні цукерки з яблук — готуємо за 10 хвилин

  • Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Китайська кухня дуже своєрідна й екзотична в порівнянні з європейською. А все тому, що в давні часи до приготування їжі в Китаї ставилися по-філософськи, як до якогось естетичного ритуалу. Проте, традиційна народна китайська їжа дуже проста ― рис, локшина, бобові, овочі і т. ін. М’ясні страви в Китаї не користуються особливою популярністю. Однак, банкетна їжа разюче відрізняється від повсякденної. Качка по-пекінськи чи Бей Джин Хао ― одна з найулюблених китайських святкових страв.

    Качка по-пекінськи

    Отже, Бей Джин Хао можна приготувати двома способами: смажити тушку в підвішеному стані над вогнищем або ж у закритій печі.

    Так чи інакше, для приготування цієї страви в домашніх умовах нам знадобляться такі інгредієнти:

    Тушка качки (2―3 кг);

    Херес 1 ст. ложка;

    Мед 4 ст. ложки;

    Соєвий соус 5 ст. ложок;

    Імбирний порошок 1 ст. ложка;

    Кунжутне масло 1 ст. ложка;

    Перець мелений 1 ст. ложка;

    Вода 1 склянка;

    Харчовий барвник червоного кольору (за бажанням);

    Сіль.

    Хрустка шкірочка

    Качку по-пекінськи подають на стіл із мандариновими коржиками, але їх можна замінити млинцями, для приготування яких нам знадобиться:

    Пшеничне борошно 500 г;

    Окріп 1 склянка;

    Яйце 1 шт.;

    Молоко 2/3 склянки;

    Масло рослинне 2 ст. ложки;

    Зелена цибуля.

    Качка по-пекінськи готується таким чином: тушку слід промити, видалити з неї волосяний покрив (якщо треба), потім просушити, обрізати кінчики крил. Зрізати з качки зайвий жир, обдати її окропом. Потім натираємо тушку хересом зовні і всередині, залишаємо її за кімнатної температури хвилин на 10. Натираємо качку сіллю і в такому стані кладемо у холодильник на 12 годин. Бажано, щоб качка «стояла» на великій тарелі або в каструлі. Для цього можна скористатися склянкою, яку ми поміщаємо в тушку. Періодично з тарелі потрібно видаляти рідину, що натекла.

    Дістаємо качку, рівномірно змащуємо її медом і знову ставимо в холодне місце на такий же час (12 годин). Як мине цей час готуємо піч: заливаємо в деко воду, нагріваємо духовку до 190 ˚С. Качку кладемо грудкою догори на решітку для гриля, під якою ставимо деко з водою. Покриваємо всю цю конструкцію шаром фольги. Запікаємо качку по-пекінськи протягом години. У цей час готуємо соус: змішуємо імбир, кунжутне масло, перець і соєвий соус до стану густої маси. Витягуємо качку і за допомогою пензлика змащуємо її щойно приготованим соусом. Деко з водою ми прибираємо, а качку на решітці знову поміщаємо в піч, встановивши попередньо температуру в ній 260˚С. Стежимо, щоб птах не підгорів. Чекаємо приблизно 25 хвилин.

    Третій раз змащуємо качку сумішшю меду і соєвого соусу і знову ставимо в піч, в режимі «гриль» готуємо 5 ― 10 хвилин. За цей час наша качка по-пекінськи підрум’яниться і отримає хрустку скоринку. Дістаємо готову качку, даємо їй трохи охолонути, видаляємо кістки і ріжемо птицю на тонкі шматочки. Важливо, щоб скоринка залишалася на кожному з них.

    Сама качка по-пекінськи вже готова, а ми в цей час беремося за приготування доповнення до неї ― млинців. Змішуємо борошно і воду, додаємо збите яйце. Вливаємо молоко, потім масло. Кидаємо туди ж подрібнений зелений лук. І ретельно перемішуємо. Випікаємо тонкі млинці на тефлоновій пательні, не змащуючи її олією!

    Качка по-пекінськи

    Качку по-пекінськи подаємо на стіл із млинцями, соєвим соусом, зеленою цибулею та цибулею-пореєм. Незважаючи на те, що для приготування цієї страви доведеться виділити так багато часу, в цілому, рецепт простий. Тому наступного разу здивуєте своїх гостей справжнім делікатесом китайської кухні.

  • Пересадка волос методом FUE: как вернуть красивую шевелюру?

    Облысение – это проблема не только мужчин, но и женщин. С ней успешно справляются специалисты клиники пластической хирургии «ExtraMed». Пересадка волос методом FUE уже доказала свою эффективность. Многие пациенты уже успели в этом убедиться!

    В чем преимущества метода FUE?

    Долгое время медицина не могла обеспечить 100% эффект при пересадке волос. Многие пациенты, прошедшие процедуры восстановления волосяного покрова, сталкивались с проблемой повторного облысения вновь и вновь. Пока ученые-трихологи не изучили метод FUE. Он заключается в использовании собственных фолликул волос пациента. Они берутся с затылка и боковых зон. Подробнее о пересадке волос бесшовным методом вы можете узнать на официальном сайте клиники: https://extramed.com.ua/usluga_peresadka_volos_metod_fue_22

    «После пересадки фолликулы будут развиваться в естественном для человека темпе. И в последствие из них вырастут волосы, покрыв зону облысения» – пояснил один из ведущих специалистов клиники «ExtraMed». По его словам, этот метод работает намного эффективнее, чем инъекции и другие аналогичные способы возвращения пышной шевелюры. Все дело в том, что фолликулы не являются чужеродным телом, поэтому не отвергаются человеческим организмом.

    Процедура занимает несколько часов и проводится под местным наркозом. Пациент при этом абсолютно не испытывает дискомфорта. И хотя эта манипуляция относится к хирургическим вмешательствам, швы не накладывают. Реабилитационный период очень короткий. Микроповреждения кожного покрова головы затягиваются быстро и без болевых ощущений.

    «Хотя эта процедура и доказала свою эффективность, но не стоит затягивать с проблемой. Чем больше зона алопеции, тем сложнее проходит лечение» – призвал пациентов поскорее обратиться в клинику врач хирургического центра.

    Кроме того, чем скорее вы обратитесь за помощью, тем быстрее сможете восстановить былую красоту и уверенность в себе. К тому же, чем меньше масштаб проблемы, тем цена будет приятней и ниже.

    Запишитесь на прием к специалисту в клинику ExtraMed. Сделать это можно по телефону или при личном визите в центр. Узнать контакты и график работы можно на сайте клиники пластической хирургии.

  • Какие они − идеальные кроссовки для бадминтона?

    Какими должны быть кроссовки для бадминтона

    Для комфортной игры в бадминтон необходимы не только качественные ракетки и воланчики, но и удобная одежда и обувь. Именно от качества последней во многом зависит то, насколько новичок или профессиональный спортсмен будет удовлетворён игрой и как сильно новый вид спорта увлечёт его.

    бадминтон

    Хорошие кроссовки для бадминтона обязательно должны быть лёгкими. Их подошва должна крепко сцепляться с поверхностью, чтобы спортсмен всегда уверенно чувствовал себя при движении на площадке. Стопы игрока в бадминтон во время игры принимают серьёзные нагрузки, поэтому качественная спортивная обувь должна быть способна выдерживать и облегчать их. Спортсмен должен всегда чувствовать себя уверенно, независимо от того, насколько качественным является покрытие на площадке для игры.

    кроссовки для бадминтона

    Тем, кто хочет серьёзно заняться бадминтоном, обязательно нужно приобрести соответствующую экипировку. Удобнее всего делать подобные покупки в интернет-магазине Babolat, в котором вы всегда найдёте отличный ассортимент оригинальной спортивной одежды для бадминтона на любой вкус и кошелёк. Более подробно об ассортименте товаров магазина смотрите тут.

    Выбираем уровень

    Если вы только начинаете заниматься бадминтоном, то нет смысла покупать самую дорогую обувь, предназначенную для профессиональных спортсменов. Любой спорт нужно осваивать постепенно, используя для этого соответствующую экипировку. Поэтому перед покупкой пары обуви для бадминтона обязательно читайте описание товара. Там должно быть указано, для кого предназначается конкретная модель.

    игра в бадминтон

    Не стоит думать, что если вы купили обувь для бадминтона от известного бренда, то она идеально вам подойдёт. При выборе вы должны ориентироваться в первую очередь на то, насколько удобной для вас является конкретная модель и легко ли вы себя в ней чувствуете на площадке.


    Очень хорошо в обуви для бадминтона проявляют себя супинаторы. Такие вставки значительно снижают нагрузки на стопы, и начинающий спортсмен будет ощущать намного меньше дискомфорта. Очень важно правильно подобрать их тем, кто страдает плоскостопием. В этом случае нужны особенные супинаторы, которые поддерживали бы стопу и помогали формированию её нормального изгиба. Помните, что на первый взгляд бадминтон может показаться очень простым видом спорта, однако подготовка к нему должна быть не менее серьёзной, чем к другим спортивным состязаниям.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ

  • Нашим світом керує примара комунізму. Частина 3: Масові вбивства на Сході

    Злий привид комунізму не зник слідом за розпадом компартії у Східній Європі

    Частина 3: Масові вбивства на Сході

    Зміст:

    Вступ

    1. Насильницькі основи комуністичного правління

    а) Прихід до влади більшовиків

    б) Захоплення влади компартією Китаю

    2. Потерпілими знову виявилися робітники і селяни

    а) Убивства робітників і селян у Радянській Росії

    б) КПК копіює радянську модель

    3. Абсолютна жорстокість компартії

    а) Звірства ВКП(Б)

    – Система ГУЛАГ, що надихнула Гітлера на створення концтаборів

    – Убивства за допомогою штучно створеного масового голоду

    – Убивства членів компартії під час «Великого чищення»

    б) Звірства компартії Китаю

    – Штучно створений компартією голодомор у Китаї

    – Убивства людей і знищення традиційної культури під час «Культурної революції»

    – Безпрецедентне зло: переслідування Фалуньгун

    4. Червоний комуністичний терор на експорт

    Посилання

    Попередня | Перейти до змісту | Наступна

    * * *

    Вступ

    Існування деспотичного комуністичного режиму почалося з тієї миті, як компартія захопила владу в Росії. Відтоді пройшло вже 100 років. За даними Конгресу США, комуністичні режими знищили щонайменше 100 мільйонів людей. [1] У «Чорній книзі комунізму» детально з конкретними фактами описано історію вбивств, які скоїла компартія. [2]

    Після розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі було розсекречено багато архівів, а також дані Дослідного кабінету з історії партії при ЦК КПК, і стала відомою інформація про кількість убитих під час різних політичних рухів у Китаї та Північній Кореї. Громадськість отримала наочну картину про схильність комуністичних диктатур до вбивств.

    Чимало дослідників порівнювали тоталітаризм комуністичних режимів з тоталітаризмом нацистів. Хоча є багато паралелей, які можна знайти, проте є одна важлива відмінність, яку часто не враховують. Нацисти знищували євреїв лише для того, щоб знищити їх фізично. Але знищення людей компартіями було не самоціллю, а інструментом і є далеким від їхньої кінцевої мети.

    Віряни не вважають фізичну смерть своєю справжньою смертю, оскільки душа потрапляє до раю або народжується знову в циклі перевтілень. За допомогою вбивств комуністична партія вселяє в серця людей страх, змушуючи їх прийняти її лиху ідеологію. Псуючи моральність людей, компартія прирікає їхні душі на потрапляння в пекло. Компартія прагне не лише фізично вбити людей, а й знищити їхню душу.

    Убивства людей компартією мають ще одну особливість — це посилення жорстокості членів партії й вибір її ватажком найбільш лихого з них. Люди не можуть зрозуміти, чому компартія постійно проводить внутрішні чищення. Багато членів партії просто мали свою думку з якогось окремого питання. Вони залишалися вірними партії і її керівництву, проте їх піддавали нелюдяним чищенням аж до знищення всіх їхніх родичів.

    Одна з причин полягає в тому, що компартія вважає Бога і людство своїми ворогами. Проявляючи крайню злість, вона постійно відчуває небезпеку для свого існування. Тому вона має знайти людину, яка не відрізняє правду від брехні, добро від зла, і зробити її своєю головною силою. Ці люди вирізняються і проявляють себе в процесі масових вбивств. Зробивши таку людину лідером, компартія передає йому владу і в такий спосіб забезпечує подальше існування свого тиранічного режиму.

    Наприклад, під час кривавої розправи над студентами в 1989 році всіх членів партії, які відмовилися брати в ній участь, було відсіяно. Обрали і висунули на пост генсека КПК найбільш лихого — Цзян Цземіня. Потім, коли Цзян почав переслідування Фалуньгун, він просунув на високі посади у вищому керівництві Ло Ганя і Чжоу Юнкана, які в процесі цих репресій продемонстрували свою здатність скоювати найжорстокіші злочини.

    Ще одним мотивом масових убивств є залучення до них усього суспільства, як це було зроблено під час «Культурної революції». Унаслідок скоєння вбивств та іншого жорстокого безумства, люди стали співучасниками злочинів КПК, і найжорстокіші злочинці стали найстійкішими послідовниками партії. Навіть сьогодні багато колишніх хунвейбінів («червоні охоронці» — прим. пер.), які вчиняли погроми та вбивства, голосно заявляють, що не шкодують про те, що коїли в молодості.

    Ба більше, у процесі масових розправ лиха секта комуністів знищує ворогів, яких сама ж і створює. Убиваючи своїх жертв відкрито і свідомо, комуністична партія приводить усе населення до страху і слухняності.

    Усе це дає нам змогу сформулювати загальний принцип: упродовж усієї історії, незалежно від того, чи відбувалося це під час війни або за часів деспотичного правителя, завжди спочатку виникав ворог, і лише тоді починалися вбивства. Компартія діє в прямо протилежний спосіб, вона сама шукає ворогів, щоб почати вбивства, а якщо не знаходить, то створює їх.

    У такій країні, як Китай, з її довгою історією і багатою культурою, комуністична партія не могла б досягти своїх цілей без періодичних і масштабних убивств людей. Традиційно китайський народ вірив і шанував божественне. Інакше, занурений у п’ятитисячолітню культурну спадщину китайський народ не потерпів би існування варварської і блюзнірської компартії. Тому, щоб проникнути в таке суспільство і міцно пустити в ньому коріння, єдиним способом для компартії було вдатися до жорстокості та масових убивств. Проте перед цим компартія провела генеральну репетицію в СРСР.

    1. Насильницькі основи комуністичного правління

    Для втілення лихої примари відправна точка комунізму не могла бути будь-якою іншою, ніж варварською. Після того, як Маркс проголосив, що «Європою бродить примара, примара комунізму», маргінали й люмпени з дна суспільства заснували Паризьку комуну, зруйнували французьку столицю та її унікальні блискучі витвори мистецтва і культури. У Росії й Китаї Всесоюзна комуністична партія (більшовиків) (ВКП(Б)) і КПК також захопили владу підлими актами змови й кровопролиття.

    а) Прихід до влади більшовиків

    У лютому 1917 року через нестачу продовольства і погіршення умов праці, робітники в Росії влаштували страйк. Коли заворушення поширилися на всю країну, цар Микола II зрікся престолу, і в країні було створено Тимчасовий уряд. Дізнавшись про ці події, Володимир Ленін негайно повернувся до Росії зі свого заслання у Швейцарії. Тоді в розпалі була Перша світова війна, і Леніну довелося проїзджати через ворожі країни. Наприкінці 2007 року німецький журнал «дер Шпіґель» підтвердив припущення, які було зроблено ще 90 років тому. [3] У ті роки Німеччина на чолі з імператором Вільгельмом II перебувала з Росією у стані війни. Імператор Вільгельм розумів, що Ленін може завдати Росії безліч бід, тому він дозволив Леніну проїхати через Німеччину до Швеції, а потім через Фінляндію до Росії. Окрім цього, німецький імператор надав Леніну значну підтримку у вигляді грошей та зброї. За даними на кінець 1917 року, МЗС Німеччини виділив Леніну 26 мільйонів марок. Черчилль дав таку оцінку вчинкам німців, що повернули Леніна до Росії: «Вони застосували в Росії найстрашнішу зброю. Вони привезли туди Леніна в закритому автомобілі, як бактерію чуми». [4] Своєю чергою, Ленін, скориставшись смутою в Росії, 7 листопада 1917 року (25 жовтня за юліанським календарем) здійснив державний переворот (жовтневий переворот) і повалив Тимчасовий уряд. Так було встановлено перший у світі комуністичний режим.

    Проте 5 січня 1918 року, під час перших виборів до Всеросійських установчих зборів, партія соціалістів-революціонерів Росії (есери) з великою перевагою за кількістю голосів перемогла партію влади, тобто очолювану Леніним партію більшовиків. У голосуванні взяли участь більш ніж 44,4 мільйона людей, з яких лише 24% віддали свої голоси за більшовиків, тоді як партія есерів отримала 40% голосів. Більшовики ці вибори програли.

    Після такого результату виборів Ленін, усупереч своїм попереднім обіцянкам, заявив, що Установчі збори є «ворогом народу». Підготувавшись заздалегідь, у день початку роботи Установчих зборів більшовицька партія Леніна оголосила в Петрограді воєнний стан, мобілізувала війська і розпустила Установчі збори. Як наслідок, результати виборів 5 січня було визнано недійсними.

    Жовтневий переворот у Росії дав початок міжнародному комуністичному рухові у ХХ столітті. Він привів у дію повсюдне поширення насильницького комуністичного руху, що принесло нескінченні біди людям усього світу. З того часу не припиняються масові вбивства.

    б) Захоплення влади компартією Китаю (КПК)

    Незабаром після утворення Радянської Росії виникли сприятливі умови для експорту революції до Китаю, який був членом Третього інтернаціоналу (Комінтерну).

    Більшовики відрядили до Китаю Григорія Войтинського для створення там комуністичного осередку. Потім Михайло Бородін сприяв тому, щоб Гоміньдан прийняв політику Першого об’єднаного фронту (союз між партією Гоміньдан і КПК — прим. пер.). За цією угодою, новоствореній компартії Китаю було надано можливості для швидкого зростання шляхом підривання Гоміньдану.

    У той час, коли урядові війська Гоміньдану впродовж восьми років вели важку війну проти японської армії, КПК використала цей конфлікт як прикриття для розширення своїх сил. Під час вторгнення японців до Китаю Червона Армія КПК опинилася на межі поразки, але після перемоги Китаю вона похвалилася тим, що з 30 тисяч бійців Червоної армії КПК збільшила свої сили до 1,32 мільйона солдатів регулярних військ і 2,6 мільйона людей у складі народного ополчення.

    Після капітуляції Японії КПК, з одного боку, вела фальшиві мирні переговори з Гоміньданом, а з другого — схиляла США та СРСР відмовитися від їхньої політики підтримки Гоміньдану. 1949 року КПК, остаточно розгромивши урядові сили Гоміньдану, створила найлихіший у світі тоталітарний комуністичний режим.

    Тоді комуністичний табір був дуже потужним. До нього входили дві великі країни з найбільшою територією і найчисельнішим населенням — СРСР і Китай. Практично весь азійський континент став «червоним». Цей табір займав одну третину всієї території й населення планети. Багато країн Африки, Південної Америки та Південно-Східної Азії також стали союзниками ВКП(Б) чи КПК.

    Мільйони людей віддали свої життя на полях битв у Другій світовій війні, але несподіваним результатом цієї війни стало стрімке розширення впливу тоталітарного комунізму і значне зміцнення його позицій.

    2. Потерпілими знову виявилися робітники й селяни

    І теорія Маркса, і риторика комуністів рясніє заявами про принцип опори на пролетарів і селян, а також обіцянками представляти їхні інтереси тощо. Але на практиці від політики комуністичної системи найбільше постраждав саме клас робітників і селянство.

    а) Убивства робітників і селян у Радянській Росії

    1918 року, після того, як Ленін незаконно розпустив Установчі збори, саме робітники стали першими, хто почав протестувати проти комуністичної диктатури. Десятки тисяч робітників з Петрограда й Москви вийшли на демонстрації проти розпуску Установчих зборів. Більшовики жорстоко розправилися з мирними демонстрантами, відкривши по них вогонь. Вулиці Петрограда й Москви було залито кров’ю робітників. Найбільша в той час профспілка країни «Всеросійський виконавчий комітет залізничників» оголосила політичний страйк на знак протесту проти розпуску Установчих зборів. Його підтримало багато інших профспілок. Проте компартія дуже швидко придушила цей страйк за допомогою армії. У результаті цю та інші профспілки, які не були під контролем більшовиків, було заборонено. Відтоді компартія поступово взяла під свій контроль профспілки і зробила їх державними.

    Навесні 1919 року страйки робітників спалахнули в багатьох містах Росії. Голодні робітники вимагали таких самих продовольчих пайків, які отримували солдати Червоної армії, а також скасування особливих привілеїв членів компартії, вимагали користування правом на свободу висловлювань і вільні вибори. Як наслідок, усі ці страйки було жорстоко придушено силами ВНК (Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем, рос. «ЧК»), які заарештовували й розстрілювали страйкарів.

    Улітку 1918 року через громадянську війну Росія залишилася без продовольства. Щоб владнати продовольчу проблему, у червні 1918 року Ленін відправив Йосипа Сталіна до міста Царицин (нині Волгоград, раніше Сталінград) у басейні річки Волга, оскільки цей регіон традиційно вважали житницею Росії. Ленін наказав Сталіну провести там масштабні розправи, і Сталін влаштував там масові розстріли селян. У телеграмі Сталін повідомив Леніна: «Не турбуйтеся, наша рука не затремтить». Незабаром після цього велику партію зерна під охороною було відправлено з Царицина до Москви.

    Жорстокість комуністичного режиму викликала ще більший опір з боку селян. У серпні 1918 року селяни Пензенської області підняли озброєне повстання, яке швидко поширилося на сусідні регіони. Для придушення повстання компартія застосувала армію. Ленін тоді відправив телеграму пензенським більшовикам, у якій мовилося наступне:

    «1. Повісити (обов’язково повісити, щоб народ бачив) не менше 100 явних куркулів, багатіїв, кровожерів.

    2. Оприлюднити їхні імена.

    3. Відняти в них весь хліб.

    4. Призначити заручників відповідно до вчорашньої телеграми.

    Зробити так, щоб на сотні верст народ бачив, тремтів, знав, кричав: душать і задушать кровожерів куркулів». [5]

    До Жовтневої революції Тамбов був одним з найбагатших регіонів Росії. Щоб захопити там продовольство, уряд Радянської Росії організував і відправив туди безліч загонів, які здійснювали «продрозверстку» (конфіскування зерна). Щоб не допустити насильницького вилучення зерна, понад 50 тисяч тамбовських селян зі зброєю в руках сформували сили самооборони і почали протистояти загонам «продрозверстки», які також були озброєні.

    З метою придушення опору в Тамбові радянська влада в червні 1921 року запропонувала Михайлу Тухачевському використати проти «бандитів» отруйний газ. Після того, як Тухачевський застосував хімічну зброю і вчинив масштабні підпали, більшу частину території Тамбовської області було повністю спустошено. Згідно з оцінками, 100 тисяч тамбовських селян і їхніх родичів, які брали участь в опорі, було кинуто за ґрати або відправлено в заслання, близько 15 тисяч людей було вбито.

    Масштабні вбивства, скоєні компартією в Росії, стали прикладом для КПК, яка пізніше також почала репресії проти китайських робітників і селян.

    б) КПК копіює радянську модель

    Китай має фундамент у вигляді глибокої й великої п’ятитисячолітньої культури. Традиції шанування Бога глибоко проникли в саму суть китайців. Для злого духу комунізму, який спирається на обман, мутацію, проникнення в тил ворога та інші методи, було дуже непросто змінити давні традиційні основи китайців. Тому КПК зробила своєю мішенню еліту суспільства, яка була носієм традиційної культури. Також КПК почала знищувати духовну опору і культурні пам’ятники китайської цивілізації, розриваючи зв’язок китайців з Богом. Традиційну спадщину Китаю було замінено на «партійну культуру». Її насаджували людям, що вціліли після масових вбивств. Особливо постраждала молодь. Її перетворили на «вовченят», вони стали для злого духу комунізму пішаками в довгостроковому знищенні людства.

    Відразу після захоплення влади КПК почала створювати ворогів, розпочавши з еліти суспільства. У селах почалися масові вбивства поміщиків і сільської аристократії, а в містах — капіталістів. У такий спосіб КПК створила атмосферу терору і привласнила громадські багатства.

    Далі, щоб спонукати селян убивати поміщиків і заможних селян, а також підтримати новий комуністичний режим, КПК провела так звану земельну реформу. Проте після закінчення розправ над сільською елітою КПК заявила, що землю можна передавати селянам тільки у формі кооперативів. На практиці це означало, що селяни, як і раніше, залишаться без власної землі.

    У березні 1950 року КПК ухвалила «Директиву про суворе придушення контрреволюційних елементів». До історії це увійшло як рух «Придушення контрреволюції». Цей рух був спрямований на знищення заможних жителів села. За даними КПК, на кінець 1952 року було знищено понад 2,5 мільйона «контрреволюціонерів». Насправді ж було вбито понад п’ять мільйонів людей, що тоді становило близько 1% населення Китаю.

    Після розправи над сільською елітою КПК почала кампанії «Боротьба проти трьох зол» і «Боротьба проти п’яти зол», у процесі яких було знищено багатих городян. Лише в одному Шанхаї, за неповною статистикою, у період з 25 січня по 1 квітня 1952 року унаслідок цих кампаній 876 людей наклали на себе руки. Багато капіталістів вчиняли самогубства разом з усіма членами своїх сімей.

    КПК не зупинилася на знищенні заможних селян і городян. Вона далі грабувала селян, дрібних торгівців і ремісників, привласнюючи їхнє майно. Унаслідок усього цього більшість робітників і селян, як і раніше, залишилися бідними.

    3. Абсолютна жорстокість компартії

    а) Звірства ВКП(Б)

    Система ГУЛАГ, що надихнула Гітлера на створення концтаборів

    5 вересня 1918 року Ленін наказав створити на Соловецьких островах перший радянський концтабір з метою арешту, тортур і вбивств політичних в’язнів і дисидентів, які виступали проти жовтневого перевороту і були ворогами радянської влади. Ці концтабори були попередниками сумнозвісного ГУЛАГу сталінської епохи. Під керівництвом Йосипа Сталіна система ГУЛАГу виросла до жахливих масштабів, коли ВКП(Б) активізувала свій політичний терор і проводила дедалі масштабніші чищення. На момент смерті Сталіна в 1953 році було 170 адміністрацій ГУЛАГу, які включали понад 30 тисяч окремих таборів, розкиданих по всьому Радянському Союзу. Вони поширилися всіма регіонами країни, немов безкрайній архіпелаг.

    У книзі «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександр Солженіцин перелічив 31 метод допиту під тортурами — від психологічних мук до фізичних принижень, що включали все без будь-яких обмежень. Таємна поліція часто застосовувала багато тортур одночасно, щоб вичерпати фізичні й психічні сили жертви та змусити її зізнатися в будь-якому злочині [6].

    Люди, які потрапляли до концтабору, страждали від постійного браку їжі та одягу. Щодня, навіть у лютий мороз, вони по 12–16 годин виконували виснажливу фізичну роботу. Кількість загиблих була величезною. Багатьох людей кинули до таборів разом із сім’ями. У деяких сім’ях чоловік відбував покарання, а дружину відправляли у заслання. Не щадили навіть 80-річних людей похилого віку. Склад засуджених варіювався від високопоставленої партійної еліти, державних керівників і вищого командного складу армії до абсолютно звичайних громадян з усіх верств суспільства, включаючи вірян, інженерів, техніків, лікарів, студентів, викладачів, робітників і селян.

    Прийнято вважати, що концентраційні табори були винаходом нацистської Німеччини, але насправді концтабори Радянської Росії були зразком подібних форм репресій у всьому світі, як за комуністичних, так і за некомуністичних режимів. До того, як спалахнула Друга світова війна, Гітлер відправляв офіцерів гестапо в Росію переймати досвід, накопичений комуністами в будівництві ГУЛАГу.

    За неповною статистикою, у період з 1930 по 1940 роки в системі ГУЛАГ загинуло понад пів мільйона ув’язнених. 1960 року систему ГУЛАГ скасували. 2013 року російський урядовий сайт повідомив, що у в’язницях і трудових таборах ГУЛАГу було засуджено та ув’язнено понад 15 мільйонів людей, а більш ніж 1,5 мільйона померли до звільнення.

    Убивства за допомогою штучно створеного масового голоду

    Комуністичні режими використовують для вбивств людей також і голод. У 1932–1933 роках в Україні стався Голодомор. У такий спосіб ВКП(Б) здійснила етнічне чищення і геноцид українців. Підґрунтям цієї події була впроваджувана ВКП(Б) в Україні політика колективізації сільського господарства, яка наразилася на опір з боку місцевих селян. Як наслідок, більшість селян, які були успішними в сільському господарстві, ВКП(Б) затаврувала «куркулями» і цілими сім’ями відправляла в заслання до Сибіру й Центральної Азії. Це призвело до того, що сільськогосподарське виробництво і видобування зерна в Україні в 1932 році різко впали.

    Узимку 1932–1933 років радянський уряд припинив продовольче забезпечення України. Республіку за периметром оточили кордоном міліції, унаслідок чого ніхто не міг урятуватися втечею. Спочатку українці тамували голод, користуючись запасами овочів і картоплі. Проте уряд Радянської Росії відправив до України загони «продрозверстки», які віднімали в кожної сім’ї всі запасені овочі й картоплю. Дуже скоро селяни стали одне за одним масово помирати від голоду. Було безліч випадків людоїдства. Були також випадки, коли взимку селяни їли поховані туші котів, собак і худоби. Селянам було заборонено входити в міста з метою пошуку чи купівлі харчових продуктів. Дуже багато хто помер на рейках і на узбіччях залізниць.

    Після Голодомору більш ніж мільйон українських підлітків утратили батьків і стали сиротами. Безпритульним дітям не залишалося нічого іншого, як іти в міста просити милостиню. Уряд Сталіна вирішив, що колосальна кількість підлітків-жебраків псує блискучий імідж СРСР, тому Сталін підписав указ про те, що підлітків, старших за 12 років, треба розстрілювати. За різними даними, унаслідок Голодомору загинуло від 2,5 до 4,8 мільйона людей. На вулицях Харкова (тогочасної столиці Радянської України) можна було всюди бачити трупи людей, що померли від голоду.

    Убивства членів компартії під час «Великого чищення»

    Мета злого духу комунізму — знищити все людство. До цього включно входить і знищення своїх послідовників. Тому компартія ніколи не виявляла вибачливості навіть до своїх соратників. За правління Сталіна терор і вбивства поступово посилювалися. 1938 року Сталін розпочав криваві політичні репресії, які тривали 10 років. Серед них було так зване «Велике чищення» («Великий терор») — рух, у якому Сталін знищив членів верхнього ешелону комуністичного керівництва.

    За дослідженням істориків, під час «Великого чищення» з присутніх на XVII з’їзді ВКП(Б) 1966 депутатів 1108 було заарештовано за звинуваченням у контрреволюційній діяльності. На XVII з’їзді членами ЦК і кандидатами в його члени було обрано 139 людей.

    Із сімох членів Політбюро останнього скликання, обраного за життя Леніна, Сталін умертвив п’ятьох членів: Каменєва, Троцького, Зінов’єва, Рикова і Томського. З обраних у період 1919–1935 років 31 члена Політбюро 20 було вбито. Колись Берія сказав такі слова: «Приведіть до мене людину, і я знайду докази її злочинів».

    Це чищення зачепило представників усіх соціальних верств. Репресії в релігійній і науковій, освітній і художній сферах сталися раніше, ніж репресії військового командування і політичної еліти. Проте найбільшу ціну в сталінській політиці терору заплатили прості радянські громадяни.

    То скільки ж людей було заарештовано, убито, узято під варту і відправлено до таборів під час сталінського «Великого терору»? Точних записів і відповіді на це запитання досі немає. У червні 1991 року, напередодні розпаду СРСР, голова КДБ СРСР Володимир Крючков оприлюднив такі дані: з 1920 по 1953 роки було репресовано понад 4,2 мільйона людей, з них більш ніж 2 мільйони було репресовано під час «Великого чищення». Олександр Яковлєв, який очолював у радянську і єльцинську епохи роботу з реабілітації, в одному інтерв’ю у 2000 році сказав, що сталінські репресії зачепили щонайменше 20 мільйонів людей [7].

    б) Звірства компартії Китаю

    У період з 1949 року, коли компартія Китаю (КПК) захопила владу, по 1966 рік унаслідок політичних рухів «Боротьба з контрреволюцією», «Боротьба проти трьох зол», «Боротьба проти п’яти зол», «Боротьба проти правих» і «Великий стрибок», який спричинив Великий китайський голодомор, загинули кілька десятків мільйонів китайців.

    Потім виникла кривава внутрішньопартійна боротьба. Нове покоління китайців, вихованих у дусі атеїзму і вирощених у партійній культурі, уже виросли і стали дорослими. Завдяки цьому злий дух комунізму розпочав ще божевільніші вбивства і руйнування, щоб знищити традиційну китайську культуру, яка формувалася впродовж кількох тисяч років.

    Штучно створений компартією голодомор у Китаї

    У 1959–1962 роках у Китаї стався голодомор, що за масштабами не мав прецеденту у світі. Щоб обдурити світ, КПК стверджує, що він був викликаний природними причинами. Насправді 1958 року КПК активно почала створювати народні комуни і проводила політику «Великого стрибка». Унаслідок цього було вичерпано не лише всі запаси зерна, а й знищено китайське сільськогосподарське виробництво. До того ж посадовців усіх рівнів, від провінційного до сільського, змушували давати неправдиві звіти про врожай зерна і стягувати надвеликі податки відповідно до вигаданих цифр про врожай. Це призвело до того, що, навіть віддавши владі всі свої особисті продовольчі пайки, посівне і фуражне зерно, селяни так і не могли досягти цифр, указаних у неправдивій статистиці.

    Органи КПК усіх рівнів відправляли до сіл спеціальні загони, які піддавали тортурам і допитам селян, які вмирали від голоду. Вони примушували їх віддати останні залишки продовольства. Наслідуючи приклад репресій, які проводили радянські комуністи, КПК відрізала селянам шлях до міст та інших регіонів, де можна було б знайти їжу. І це спричинило масову загибель цілих сімей і навіть сіл. Неодноразово виникало людоїдство, на узбіччях доріг усюди лежали трупи людей, які померли від голоду. Це було справді страхітливе видовище. Коли селяни, щоб урятувати своє життя, йшли захоплювати продовольство, їх жорстоко вбивали.

    Віддане владі зерно пішло на масову закупівлю зброї в СРСР, а також для експорту за кордон в обмін на золото і погашення боргів. Загибель стількох людей компартію зовсім не хвилювала. Лише за три роки голодомор знищив десятки мільйонів китайців.

    Убивства людей і знищення традиційної культури під час «Культурної революції»

    16 травня 1966 року було опубліковано «Інформаційне повідомлення ЦК КПК», де йшлося, що КПК починає «Велику культурну революцію». У серпні пекінські хунвейбіни, серед яких було чимало дітей партійної еліти, стали вчиняти в Пекіні масштабні грабежі, побиття і вбивства. До кінця місяця в усіх районах Пекіна було вбито тисячі людей. Ці дії згодом дістали назву «Кривавий серпень».

    Наведемо один лише приклад бійні в пекінському повіті Дасін. З 27 серпня по 1 вересня 1966 року в 48 великих виробничих бригадах 13 народних комун (виробнича й адміністративна одиниця КНР — прим. пер.) повіту Дасін у різний час було вбито 325 людей. Серед них найстаршому було 80 років, наймолодшому — лише 38 днів. В одному випадку було вбито 22 людини. Хунвейбіни застосовували такі способи вбивства: побиття палицями, удари різаком для соломи та задушення мотузками. Немовлят убивали, розриваючи навпіл, наступивши на одну ногу і потягнувши за другу.

    Злий дух комунізму змушував людей вірити, що скоєння вбивств і побиття необхідні, що треба позбутися властивої їм доброти, до ворогів треба ставитися нещадно і жорстоко. Це було частиною партійної культури, і таких прикладів дуже багато. Кожний злочин КПК робив внесок у створення партійної культури, за допомогою якої знищували традиційну культуру і моральність людей. Під дією отрути партійної культури багато людей перетворилися на солдатів злого духу комунізму і знаряддя вбивств.

    Коли люди бачать, якими жорстокими й кровожерними є комуністичні тоталітарні режими, вони не можуть зрозуміти, як можна настільки втратити людське обличчя та опуститися до такого нелюдяного варварства. Причина в тому, що вони були одержимими гнилою нечистю та виродженими духами, якими керувала примара комунізму.

    Загиблих неприродною смертю за весь період «Культурної революції» важко підрахувати. За оцінками більшості дослідників, ця цифра становить понад 2 мільйони людей. Авторитетний американський дослідник масових убивств на планеті професор Рудольф Руммель у книзі «Криваве століття Китаю» (China’s Bloody Century: Genocide and Mass Murder Since 1900, Transaction Publishers, 1991) зазначив, що кількість загиблих під час «Культурної революції» становила близько 7,73 мільйона людей.

    Доцент Шаньдунського університету Дун Баосюнь і заступник очільника Дослідного бюро історії партії в провінції Шаньдун Дін Лунцзя спільно написали книгу «Реабілітація після несправедливості — перегляд зфальшованих справ і виголошення справедливого вироку». 1997 року її опублікувало видавництво «Женьмінь чубаньше» в китайській провінції Аньхой. У книзі наводиться цитата колишнього віце-голови ЦК КПК Є Цзяньїна з його промови на церемонії закриття робочої конференції ЦК 13 грудня 1978 року: «ЦК за 2 роки 7 місяців провів усебічне дослідження. У „Великій культурній революції“ загинуло 20 млн людей, зазнали політичного переслідування понад 100 млн людей, що становить 1/9 всього населення країни, і було змарновано 800 млрд юанів».

    Згідно із записами в «Зібранні обраних творів Ден Сяопіна», з 21 по 23 серпня 1980 року Ден двічі давав інтерв’ю італійській журналістці Оріані Фаллачі в Будинку народних зібрань (будівля китайського парламенту — прим. пер.). Фаллачі запитала Ден Сяопіна: «Скільки ж, зрештою, загинуло людей у «Великій культурній революції»? Ден відповів: «Скільки людей насправді загинуло у „Великій культурній революції“? Це воістину астрономічна цифра, яку ніколи неможливо буде підрахувати».

    Ден Сяопін навів типовий приклад засудження невинного: Кан Шен, голова таємної поліції комуністичної партії, звинуватив провінційного секретаря партії Чжао Цзяньміня з провінції Юньнань у державній зраді та в тому, що той був агентом Гоміньдану. Кан Шен наказав міністрові громадської безпеки Сє Фучжи заарештувати Чжао Цзяньміня й ув’язнити його. Судова справа одного лише Чжао Цзяньміня загалом зачепила понад 1,38 мільйона людей, унаслідок чого було забито до смерті понад 17 тисяч людей, а 60 тисяч осіб — покалічено. В одному лише районі міського округу Куньмін було забито до смерті 1493 і покалічено 9661 людину.

    Безпрецедентне зло: переслідування Фалуньгун

    Кілька десятиліть убивств, насильницького промивання мізків, насадження партійної культури та освіти, які проводила КПК, привели до того, що моральність людей, що не вірять у Бога, опустилася далеко за найнижчу межу, яку встановив людям Бог. Навіть ті люди, які все ще вірять у Бога, уже не знають, що таке справжня віра. Вони потрапили в пастку неправдивих релігійних організацій, створених і контрольованих компартією. Якщо так триватиме і далі, на людство чекатиме велике лихо, що знищить людей, як пророкували у священних текстах різних давніх цивілізацій.

    Щоб підвищити рівень моральності суспільства і врятувати людей, навесні 1992 року Вчитель Лі Хунчжи поширив духовну практику Фалуньгун (Фалунь Дафа), яка базується на вірі в принципи «Істина-Доброта-Терпіння».

    Усього за кілька років практика Фалуньгун, яка до того ж має великий оздоровчий ефект, широко розповсюдилася в Китаї і в усьому світі. І прихильники цього вчення, і їхні родичі на собі пережили чудеса зцілення і стали більш добрими людьми. Понад 100 мільйонів послідовників Фалуньгун у всьому світі вплинули на моральний рівень суспільства, і воно знову стало знаходити свої моральні орієнтири.

    Кінцева мета лихої примари комунізму полягає в тому, щоб через знищення культури та псування моралі перешкодити людям отримати порятунок від Творця. Тому зла примара відразу сприйняла Фалуньгун як свого найголовнішого ворога.

    У липні 1999 року тодішній лідер КПК Цзян Цземінь самовільно ухвалив рішення розв’язати масштабні репресії проти Фалуньгун. У процесі цієї жорстокої кампанії, що охопила всі куточки Китаю, КПК застосувала найлихіші методи зі свого арсеналу, якими можна було б виконати директиву Цзяна Цземіня: «Зганьбити їхню [прихильників Фалуньгун] репутацію, розорити їх фінансово і знищити їх фізично».

    Масштабна пропаганда компартії, наповнена наклепом і ненавистю до Фалуньгун, змусила китайців схвалити ці репресії та відкинути принципи «Істини-Доброти-Терпіння» (основне кредо вчення Фалуньгун), зробивши вибір на користь брехні, зла і боротьби.

    Лиха примара привела суспільство до ще глибшого падіння моральності людей. Вона змусила їх, відкинувши Фалуньгун, зрадити Бога. Дуже багато китайців через тривале перебування в середовищі тиску, брехні й промивання мізків, стали байдужими до терору. Вони вдають, що не помічають жодних репресій, і навіть, усупереч своїй совісті, беруть у них участь, не підозрюючи, що в такий спосіб їх ведуть до загибелі.

    Лиха примара комунізму не обмежилася лише Китаєм. За допомогою економічних важелів вона змусила замовкнути країни вільного світу, щоб вони не могли вплинути на репресивну політику КПК щодо Фалуньгун, щоб вони закривали очі на це нелюдяне переслідування, дозволяючи КПК вчиняти ще жорстокіше і свавільніше.

    Застосовуючи весь накопичений у Китаї і за кордоном арсенал репресивних засобів, цього разу КПК перевершила жорстокістю всіх своїх попередників. Вона почала силоміць використовувати послідовників Фалуньгун як живих донорів органів, убиваючи їх, коли знадобиться, і продаючи їхні органи за десятки і сотні тисяч доларів.

    7 липня 2006 року канадський адвокат-правозахисник Девід Мейтас і колишній член парламенту Канади Девід Кілгур опублікували свій перший звіт під назвою «Криваві жнива: послідовників Фалуньгун убивають для отримання органів». У цьому документі наводяться численні докази, що підтверджують факт того, що вирізання органів у живих послідовників Фалуньгун у Китаї справді існує. Автори звіту назвали це «небаченим досі злом на Землі».

    Через 10 років, у червні 2016 року було опубліковано доповнений звіт під назвою «Криваве вирізання органів. Бійня», у якому на 680 сторінках з використанням близько 2400 посилань аналізуються факти того, що злочини КПК з вирізання органів тривають і досі, і те, яких великих масштабів вони досягли.

    13 червня 2016 року нижня палата парламенту США одноголосно (шляхом опитування присутніх voice vote) ухвалила Резолюцію №343, у якій висувається вимога до КПК негайно припинити вирізання органів у послідовників Фалуньгун та інших в’язнів сумління.

    Величезні прибутки, які приносить ця чорна трансплантологія, не лише допомагають КПК підтримувати репресії. Це також привело до Китаю велику кількість людей з усього світу, яким потрібна операція з пересадки органів. Іноземці за гроші купують органи послідовників Фалуньгун, що робить їх співучасниками злочинів. Вони фактично допомагають компартії вбивати людей. Саме це і треба лихій примарі, щоб ще більше наблизитися до своєї кінцевої мети — знищення людства.

    З моменту захоплення влади КПК ніколи не послабляла переслідування вірян. Ми детально розповімо про це в частині 6 цієї книги.

    4. Червоний комуністичний терор на експорт

    У «Чорній книзі комунізму» в розділі «Злочини, терор, репресії» наводиться приблизна статистика кількості людей, убитих комуністичними режимами в різних країнах:

    — СРСР: 20 мільйонів убитих;

    — Китай: 65 мільйонів убитих;

    — В’єтнам: 1 мільйон убитих;

    — Північна Корея: 2 мільйони вбитих;

    — Камбоджа: 2 мільйони вбитих;

    — Східна Європа: 1 мільйон убитих;

    — Латинська Америка: 150 тисяч убитих;

    — Африка: 1,7 мільйона вбитих;

    — Афганістан: 1,5 мільйона вбитих;

    — міжнародний комуністичний рух і партії комуністів, що не перебувають при владі: 10 тисяч убитих. [8]

    Загальна кількість убитих, за даними авторів книги, становить 94 мільйони.

    За оцінками дослідників, у Камбоджі в період з 1975 по 1979 роки режим червоних кхмерів, який перебував під безпосереднім контролем КПК, знищив від 1,4 до 2,3 мільйона людей. Це при тому, що загальне населення цієї країни на той час становило трохи більше 7 мільйонів людей. Комуністичний режим Камбоджі влаштував найбільш екстремальний терор серед аналогічних режимів, знищивши майже третину населення своєї країни.

    У Північній Кореї в період з 1948 по 1987 роки комуністичний режим шляхом примусової праці в таборах і розстрілів знищив понад мільйон жителів країни. У 90-х роках від голоду померли від 240 до 420 тисяч осіб. У період з 1993 по 2008 роки в Північній Кореї неприродною смертю померли від 600 до 850 тисяч людей. Прийшовши до влади, Кім Чен Ин також розпочав своє правління з масштабних убивств, включаючи вбивства високопосадовців і їхніх родичів. До того ж він погрожував світу ядерною війною.

    Лише за сто років після створення першого комуністичного уряду в Росії лиха примара комунізму знищила в підконтрольних їй країнах більше людей, ніж загинуло у двох світових війнах. Історія комунізму — це історія вбивств. Кожна сторінка цієї історії просочена кров’ю його жертв.

    Посилання:

    [1] “Remembering The Victims Of Communism.” https://www.congress.gov/congressional-record/2017/11/13/extensions-of-remarks-section/article/E1557-2

    [2] Stéphane Courtois, ed., The Black Book of Communism: Crimes, Terror, Repression,trans. Jonathan Murphy (Cambridge: Harvard University Press, 1999), 4.

    [3] “Revolutionaer Seiner Majestät” (德皇陛下的革命), http://www.spiegel.de/spiegel/print/d-54230885.html.

    [4] Winston S. Churchill, The World Crisis, Volume 5.

    [5] Robert Service, Lenin: A Biography (London: Macmillan, 2000), 365.

    [6] Aleksandr Solzhenitsyn, The Gulag Archipelago: 1918-1956.

    [7] 中国社科院译《雅科夫列夫访谈录(1992—2005)》。

    [8] Stéphane Courtois, ed., The Black Book of Communism: Crimes, Terror, Repression,trans. Jonathan Murphy (Cambridge: Harvard University Press, 1999), 4.

    Попередня | Перейти до змісту | Наступна

    Джерело: EpochTimes

  • Перетворіть спальню на вітальню одним натисканням кнопки — Ori Closet

    Стартап зі США Оri розробив роботизований інтер’єр, який чудово підходить для маленьких квартир. За бажанням спальня перебудовується у вітальню, розширюючи життєвий простір і надаючи користувачам більше місця для життя, роботи і розваг.

    Дослідження показали, що в усьому світі люди почали віддавати перевагу невеликим житловим приміщенням. Наприклад, за останні 10 років у США середня площа квартир скоротилася приблизно на 10%. У зв’язку з урбанізацією продовжує зростати потреба в ефективному використанні невеликих площ. Тому і з’являються інновації, які допомагають ефективніше використовувати обмежений життєвий простір.

    Розробники з Массачусетського технологічного інституту (MIT) використовують робототехніку, щоб зробити невеликі кімнати зручнішими для життя. Для проекту CityHome компанії Ori вони створили гардероб, що може перебудовуватися. За його допомогою квартира площею 18,6 м2 може «розширюватися», збільшуючи корисну площу.

    «Ми створили революційно нову концепцію для житлового простору невеликого розміру: роботизовану меблеву систему, яка перетворюється на спальню, офіс/гардеробну або вітальню за допомогою натискання кнопки або голосової команди в додатку. Це дозволить людям використовувати одну кімнату декількома способами, просто переміщуючи меблі», — говорять розробники.

    Провідний дослідник CityHome Хасье Ларреа заснував компанію Ori для комерційного просування розробленої ними технології. На даний момент вони представляють три види автоматизованих меблів.

    Перша шафа — Ori Pocket Closet — являє собою місце для зберігання одягу, взуття та аксесуарів. У закритому стані шафа також може перетворитися на стіл, мультимедійну консоль або книжкову полицю.

    Друга шафа — Ori Studio Suite. За бажанням власника вона перетворює однокімнатну квартиру на спальню, кабінет, повнорозмірну вітальню або гардеробну. Ori Studio Suite вже була встановлена в більш ніж 20 будинках по всій території США.

    Третя інновація — Ori Cloud Bed — ліжко, яке опускається та піднімається, перетворюючись на вбудовану підвісну стелю. Коли ліжко вгорі, на його місці можуть знаходитися диван і журнальний столик.

    Система перебудови меблів працює за допомогою голосової активації через Google Assistant або Amazon Alexa, а також за допомогою програми Ori або вбудованого елемента управління. У неї також є ручне управління (на випадок відключення електроенергії).

    Читайте далі:

    Американець оселився в найменшому будинку зі сміттєвого баку

    Старі дитячі іграшки перетворюються на нові меблі: ідея бельгійської компанії ecoBirdy

    Чи безпечний клімат у будинку? Про це розкажуть сенсори Whare Hauora

  • Превратите спальню в гостиную одним нажатием кнопки — Ori Closet

    Стартап из США Оri разработал роботизированный интерьер, который отлично подходит для маленьких квартир. По желанию спальня перестраивается в гостиную, расширяя жизненное пространство и предоставляя пользователям больше места для жизни, работы и развлечений.

    Исследования показали, что во всём мире люди стали отдавать предпочтение небольшим жилищам. Например, за последние 10 лет в США средняя площадь квартир сократилась примерно на 10%. В связи с урбанизацией продолжает расти потребность в эффективном использовании небольших площадей. Поэтому и появляются инновации, которые помогают эффективнее использовать ограниченное жизненное пространство.

    Разработчики из Массачусетского технологического института (MIT) используют робототехнику, чтобы сделать небольшие комнаты более удобными для жизни. Для проекта CityHome компании Ori они создали перестраиваемый гардероб. С его помощью квартира площадью 18,6 м2 может «расширяться», увеличивая полезную площадь.

    «Мы создали революционно новую концепцию для жилого пространства небольшого размера: роботизированную мебельную систему, которая превращается в спальню, офис/гардеробную или гостиную с помощью нажатия кнопки или голосовой команды в приложении. Это позволит людям использовать одну комнату несколькими способами, просто перемещая мебель», — говорят разработчики.

    Ведущий исследователь CityHome Хасье Ларреа основал компанию Ori для коммерческого продвижения разработанной ими технологии. На данный момент они представляют три вида автоматизированной мебели.

    Первый шкаф — Ori Pocket Closet — представляет собой место для хранения одежды, обуви и аксессуаров. В закрытом состоянии шкаф также может превратиться в стол, мультимедийную консоль или книжную полку.

    Второй шкаф — Ori Studio Suite. По желанию владельца он превращает однокомнатную квартиру в спальню, кабинет, полноразмерную гостиную или гардеробную. Ori Studio Suite уже был установлен в более чем 20 домах по всей территории США.

    Третья инновация — Ori Cloud Bed — кровать, которая опускается и поднимается, превращаясь во встроенный подвесной потолок. Когда кровать вверху, на её месте могут находиться диван и журнальный столик.

    Система перестройки мебели работает с помощью голосовой активации через Google Assistant или Amazon Alexa, а также с помощью приложения Ori или встроенного элемента управления. У неё также есть ручное управление (на случай отключения электроэнергии).

    Читайте далее:

    Американец поселился в самом маленьком доме в мире

    Старые детские игрушки превращаются в новую мебель: идея бельгийской компании ecoBirdy

    Безопасен ли климат в доме? Об этом расскажут сенсоры Whare Hauora

  • Як вдома зупинити поширення грипу? Натуральні засоби

    У сезон грипу саме час згадати про безпечні способи і натуральні засоби, які допоможуть зупинити поширення вірусу в будинку і не допустити зараження домочадців. Якщо ви зробили все можливе, щоб уникнути зараження грипом на роботі, вдома також не варто знижувати пильність. Часто трапляється, що хтось із сім’ї раптово захворює без явного прояву симптомів, і вірус починає швидко поширюватися.

    Використання антибактеріальних мил, серветок та інших подібних засобів не ефективне і навіть може призвести до протилежного результату. Фактично, протимікробні серветки не можуть повністю знищити бактерії, і вже після першого протирання на поверхні знову з’являються патогени.

    Що стосується побутових мийних засобів — вони не лише дорогі, але й більшість із них містить близько 60 потенційно небезпечних хімічних речовин, здатних викликати астму, рак, репродуктивні порушення і порушення в роботі гормональної системи.

    Існує й альтернатива — декілька безпечних прийомів із використанням натуральних засобів:

    1. Обробка поверхонь, до яких часто торкаються

    На твердих поверхнях вірус грипу може існувати до 8 годин, тому багато людей заражаються, торкаючись, наприклад, до дверних ручок, перемикачів світла, кранів і стільниць. Регулярно обробляйте їх розчином із розпилювальної пляшки. Змішайте 1 ст.л. оцту з 450 мл води. Після розпилення протріть, використовуючи одноразові паперові рушники. Не використовуйте губку: вона буде переносити мікроби з одного місця на інше.

    2. Очищення кухонних дощок

    Дерев’яні або пластикові дошки для нарізання — це розсадник мікробів. На них можуть жити не тільки харчові патогени, але й віруси грипу.

    Пластикові дошки можна мити в посудомийній машині. А для очищення дерев’яної дошки використовуйте потужний натуральний засіб: занурте половину лимона у харчову соду і протріть ним поверхні. Після цього розпиліть на дошку розчин оцту із водою та висушіть паперовим рушником.

    3. Дезінфекція меблів

    Дерев’яні меблі можна очистити, використовуючи розчин із двох стаканів оливкової олії та соку одного лимона. Змішайте їх у розпилювальної пляшці і нанесіть. Витріть м’якою тканиною.

    Щоб очистити плінтуси та стіни, розчиніть ½ склянки бури у 3,7 л гарячої води та протріть їх цим розчином.

    4. Миття посуду

    Якщо у вашій раковині накопичилося багато посуду, обов’язково завантажте його в посудомийну машину і промийте у режимі дуже гарячої води. Це допоможе усунути мікроби. Якщо у вас немає машини, мийте посуд, використовуючи найгарячішу воду, яку можете витерпіти.

    5. Дезінфекція девайсів

    Стільникові телефони та пульти дистанційного управління — одні з найнебезпечніших речей в будинку, враховуючи кількість мікробів на їхній поверхні. Для їхнього очищення зробіть дезінфікуючі серветки, використовуючи оцет у поєднанні з іншими натуральними інгредієнтами.

    Для цього знадобиться:

    • 1 стакан води;
    • 1/4 склянки оцту;
    • по 8 крапель ефірних олій чайного дерева, евкаліпта і лимона;
    • порожній контейнер;
    • 15–20 квадратів тканини, наприклад, зі старої футболки.

    Складіть шматки тканини в порожній контейнер. У окремій ємності змішайте воду, оцет і ефірні олії. Добре перемішайте. Налийте суміш поверх тканини в контейнер, щоб вона увібрала розчин. Через декілька хвилин серветки можна використовувати.

    6. Прання постільної білизни

    Під час хвороби людина проводить багато часу в ліжку, а це значить, що постіль потрібно прати часто і в максимально гарячій воді.

    7. Прибирання туалету та ванної

    Для дезінфекції туалету змішайте 2 ч.л. олії чайного дерева із 2 склянками води в пульверизаторі. Цю ж суміш можна використовувати для очищення душа та ванної.

    8. Прибирання столу

    На письмовому столі може бути у 400 разів більше бактерій, ніж на сидінні унітазу. Регулярно протирайте поверхню столу сумішшю оцту і води.

    9. Дезінфекція дитячої кімнати

    Якщо дитина захворіла, обов’язково здійсніть прибирання кімнати із застосуванням засобів, про які говорилося вище. Окрім того, усі предмети (іграшки в тому числі) обробіть сумішшю оцту з водою або домашніми серветками для дезінфекції. М’які іграшки краще випрати у машині та висушити на повітрі.

    10. Зволоження повітря

    Джеффрі Шаман із Колумбійського університету та його колеги, порівнявши 30-річні спостереження з медичними документами, виявили, що епідемії грипу майже завжди супроводжуються падінням вологості повітря. Кожного разу, як ви чхаєте або кашляєте, частинки з дихальних шляхів потрапляють у повітря. У вологому повітрі вони осідають, проте у сухому поділяються на більш дрібні та зависають у ньому на години або дні. Це означає, що взимку ми практично дихаємо сумішшю з мертвих клітин, слизу та вірусів усіх, хто був у приміщенні останнім часом. Тому в боротьбі з вірусами грипу допоможе зволожувач повітря.

    Читайте далі:

    Шлунковий грип і норовірусна інфекція: як запобігти і як лікувати

    Ефірна олія евкаліпта для лікування та її інші застосування

    Застуда чи грип? Як відрізнити та як лікувати