Білоруська армія розпочала перевірку озброєння та матеріально-технічних засобів на предмет їхньої боєготовності, повідомило в понеділок Міністерство оборони.
У заяві йдеться, що армія проводить перевірки обладнання, яке перебуває на тривалому зберіганні, повідомляє Reuters.
“Під час інспекції буде визначено стан обладнання та його готовність до виконання поставлених завдань”, — йдеться у повідомленні міністерства.
Ця заява була зроблена після того, як українські війська в неділю збудували нову лінію оборони вздовж раніше не укріпленого північного кордону країни з Білоруссю на тлі ознак нападу.
Російські війська вдерлися в Україну через кордон із Білоруссю 24 лютого, коли вони спробували захопити столицю Київ.
10 травня Віктор Гулевич, начальник Генерального штабу Збройних сил Білорусі, оголосив про розгортання спеціальних сил та техніки у відповідь на те, що він назвав “південною загрозою” з боку України та НАТО. З початку травня Білорусь проводить військові навчання на своєму кордоні з Україною.
Білоруський президент Олександр Лукашенко був найближчим союзником Росії під час вторгнення Путіна до України. У вівторок Лукашенко закликав очолюваний Росією військовий альянс, Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ), який зібрався в Москві, зберігати єдність по Україні та звинуватив Захід у затягуванні конфлікту.
Министр обороны США Ллойд Остин сообщил журналистам, что около 50 руководителей оборонных ведомств со всего мира встретились в понедельник и договорились отправить Украине более современное оружие, в том числе пусковую установку Harpoon и ракеты для защиты ее побережья.
А генерал Марк Милли, председатель Объединенного комитета начальников штабов США, сказал, что сейчас ведется «низкоуровневое» обсуждение того, как США, возможно, придется скорректировать подготовку украинских войск и следует ли разместить часть американских войск в Украине.
Выступая перед журналистами Пентагона, Остин отказался сообщить, отправят ли Соединенные Штаты Украине высокотехнологичные мобильные ракетные установки, о которых она просила. Однако Остин сообщил, что в понедельник около 20 стран объявили о том, что они направят новые пакеты помощи в сфере безопасности Украине, поскольку ее война с Россией достигла трехмесячной отметки.
В частности, он сообщил, что Дания согласилась направить в Украину пусковую установку Harpoon и ракеты для помощи Украине в защите своего побережья. У России есть корабли в Черном море, и она использовала их для запуска крылатых ракет по Украине. Российские суда также остановили заход всех коммерческих судов в порты Украины.
«Мы получили более четкое общее представление о приоритетных требованиях Украины и ситуации на поле боя», — сказал Остин журналистам в конце виртуальной встречи с руководителями оборонных ведомств. «Многие страны жертвуют критически необходимые артиллерийские боеприпасы, системы береговой обороны, танки и другую бронетехнику. Другие страны взяли на себя новые обязательства по обучению».
США и другие страны тренируют украинские силы в соседних европейских странах.
Остин добавил, что Чехия недавно передала боевые вертолеты, танки и ракеты, а Италия, Греция, Норвегия и Польша в понедельник объявили о новых пожертвованиях артиллерийских систем и боеприпасов.
«Характер боевых действий, как вы уже неоднократно слышали от нас, на этом этапе… на самом деле определяется артиллерией, — сказал Остин. «И мы видели серьезные перестрелки артиллерии за последние несколько недель».
Остин сказал, что во время виртуальной встречи официальные лица Украины четко обозначили свои потребности в безопасности. И он сказал, что они согласуются с тем, что было выявлено в последние недели — артиллерийскими и ракетными системами большой дальности, бронетранспортерами и беспилотниками.
Милли представил самую подробную на сегодняшний день информацию об увеличении присутствия США в Европе после вторжения России в конце февраля. Осенью прошлого года в регионе находилось около 78 000 американских военнослужащих, а сейчас их число возросло до 102 000 — включая 24 надводных корабля, четыре подводные лодки, 12 эскадрилий истребителей, два подразделения боевой авиации и шесть бригадных боевых групп сухопутных войск вместе с командирами дивизий и корпусов.
Міністр оборони США Ллойд Остін повідомив журналістам, що близько 50 керівників оборонних відомств з усього світу зустрілися у понеділок і домовилися відправити Україні більш сучасну зброю, зокрема пускову установку Harpoon та ракети для захисту її узбережжя.
А генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США, сказав, що зараз ведеться «низькорівневе» обговорення того, як США, можливо, доведеться скоригувати підготовку українських військ та чи слід розмістити частину американських військ в Україні.
Виступаючи перед журналістами Пентагону, Остін відмовився повідомити, чи надішлють Сполучені Штати Україні високотехнологічні мобільні ракетні установки, про які вона просила. Проте Остін повідомив, що у понеділок близько 20 країн оголосили про те, що вони надішлють нові пакети допомоги у сфері безпеки Україні, оскільки її війна з Росією досягла тримісячної позначки.
Зокрема, він повідомив, що Данія погодилася направити в Україну пускову установку Harpoon та ракети для допомоги Україні у захисті свого узбережжя. Росія має кораблі в Чорному морі, і вона використовувала їх для запуску крилатих ракет по Україні. Російські судна також зупинили захід усіх комерційних суден у порти України.
“Ми отримали більш чітке загальне уявлення про пріоритетні вимоги України та ситуацію на полі бою”, — сказав Остін журналістам наприкінці віртуальної зустрічі з керівниками оборонних відомств. «Багато країн жертвують критично необхідні артилерійські боєприпаси, системи берегової оборони, танки та іншу бронетехніку. Інші країни взяли на себе нові зобов’язання щодо навчання».
США та інші країни тренують українські сили у сусідніх європейських країнах.
Остін додав, що Чехія нещодавно передала бойові вертольоти, танки та ракети, а Італія, Греція, Норвегія та Польща в понеділок оголосили про нові пожертвування артилерійських систем та боєприпасів.
«Характер бойових дій, як ви вже неодноразово чули від нас, на цьому етапі… насправді визначається артилерією, — сказав Остін. “І ми бачили серйозні перестрілки артилерії за останні кілька тижнів”.
Остін сказав, що під час віртуальної зустрічі офіційні особи України чітко окреслили свої потреби у безпеці. І він сказав, що вони узгоджуються з тим, що було виявлено останніми тижнями — артилерійськими та ракетними системами великої дальності, бронетранспортерами та безпілотниками.
Міллі представив найдокладнішу на сьогодні інформацію про збільшення присутності США в Європі після вторгнення Росії наприкінці лютого. Восени минулого року в регіоні знаходилося близько 78 000 американських військовослужбовців, а зараз їх кількість зросла до 102 000 — включаючи 24 надводні кораблі, чотири підводні човни, 12 ескадрилій винищувачів, два підрозділи бойової авіації та шість бригадних бойових груп сухопутних військ разом із командирами дивізій та корпусів.
Министр иностранных дел России заявил в понедельник, что Москва рассмотрит предложения Запада о восстановлении связей и определит, нужно ли это, но сосредоточится на развитии отношений с Китаем.
Сергей Лавров в ходе сессии вопросов и ответов на мероприятии в Москве сказал, что западные страны поддерживают “русофобию” с тех пор, как Россия начала свое вторжение в Украину, которое Москва назвала “специальной военной операцией”.
По его словам, Россия работает над замещением товаров, импортируемых из западных стран, и в будущем будет полагаться только на “надежные” страны, не зависящие от Запада.
“Если они (Запад) захотят что-то предложить в плане возобновления отношений, то мы серьезно подумаем, нужно нам это или нет”, — сказал Лавров, согласно стенограмме на сайте министерства иностранных дел.
“Мы должны перестать зависеть от поставок абсолютно всего с Запада для обеспечения развития критически важных секторов безопасности, экономики, социальной сферы нашей страны”, — сказал он.
Лавров сказал, что сейчас целью Москвы является дальнейшее развитие связей с Китаем.
Сейчас, когда Запад занял “позицию диктатора”, наши экономические связи с Китаем будут развиваться еще быстрее”, — сказал Лавров.
Лавров сказал, что Россия будет рассчитывать “только на себя и на страны, которые доказали свою надежность и не “пляшут под чужую дудку”. Если западные страны передумают и предложат какую-то форму сотрудничества, тогда мы сможем принять решение”.
Міністр закордонних справ Росії заявив у понеділок, що Москва розгляне пропозиції Заходу щодо відновлення зв’язків і визначить, чи це потрібно, але зосередиться на розвитку відносин з Китаєм.
Сергій Лавров у ході сесії питань та відповідей на заході у Москві сказав, що західні країни підтримують “русофобію” з того часу, як Росія почала своє вторгнення в Україну, яке Москва назвала “спеціальною військовою операцією”.
За його словами, Росія працює над заміщенням товарів, що імпортуються із західних країн, і в майбутньому покладатиметься тільки на “надійні” країни, що не залежать від Заходу.
“Якщо вони (Захід) захочуть щось запропонувати щодо відновлення відносин, то ми серйозно подумаємо, потрібно нам це чи ні”, — сказав Лавров, згідно зі стенограмою на сайті міністерства закордонних справ.
“Ми повинні перестати залежати від постачання абсолютно всього із Заходу для забезпечення розвитку критично важливих секторів безпеки, економіки, соціальної сфери нашої країни”, — сказав він.
Лавров сказав, що наразі метою Москви є подальший розвиток зв’язків із Китаєм.
“Зараз, коли Захід зайняв “позицію диктатора”, наші економічні зв’язки з Китаєм розвиватимуться ще швидше”, — сказав Лавров.
Лавров сказав, що Росія розраховуватиме “тільки на себе і на країни, які довели свою надійність і не “танцюють під чужу дудку”. Якщо західні країни передумають і запропонують якусь форму співпраці, тоді ми зможемо ухвалити рішення”.
Российская экономика “сопротивляется воздействию санкций”, заявил в понедельник президент Путин, несмотря на мрачные экономические прогнозы после введения Западом жестких санкций против России в ответ на захватническую войну Кремля в Украине.
“Несмотря на все трудности, российская экономика выдерживает воздействие санкций и держится неплохо. Это соответствует всем основным макроэкономическим показателям. Да, это нелегко. Все происходящее требует особого внимания со стороны экономического блока правительства. В целом эти усилия дают положительный эффект”, — сказал Путин на встрече с президентом Беларуси Александром Лукашенко в черноморском курортном городе Сочи.
Центральный банк России в конце апреля заявил, что ожидает сокращения российской экономики на 8-10% в 2022 году, ссылаясь на замедление экономической активности в марте после введения международных санкций против России. Ранее в том же месяце Всемирный банк предсказал, что ВВП России сократится на 11,2% в 2022 году.
Російська економіка “чинить опір впливу санкцій”, заявив у понеділок президент Путін, попри похмурі економічні прогнози після введення Заходом жорстких санкцій проти Росії у відповідь на загарбницьку війну Кремля в Україні.
“Попри всі труднощі, російська економіка витримує вплив санкцій і тримається непогано. Це відповідає всім основним макроекономічним показникам. Так, це нелегко. Все, що відбувається, потребує особливої уваги з боку економічного блоку уряду. Загалом ці зусилля дають позитивний ефект”, — сказав Путін на зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком у чорноморському курортному місті Сочі.
Центральний банк Росії наприкінці квітня заявив, що очікує скорочення російської економіки на 8-10% у 2022 році, посилаючись на уповільнення економічної активності у березні після запровадження міжнародних санкцій проти Росії. Раніше того ж місяця Світовий банк передбачив, що ВВП Росії скоротиться на 11,2% у 2022 році.
Согласно новому отчету экологической организации WWF, сельское хозяйство ЕС вносит лишь ограниченный вклад в глобальное снабжение продовольствием. По мнению экологов, ЕС в основном экспортирует качественные продукты питания, а импортирует дешевые.
«В настоящее время мы являемся дорогим супермаркетом, а не житницей мира», — критикует эксперт WWF по продовольствию Таня Дрегер. Одной из причин этого является то, что ЕС в основном экспортирует высококачественные продукты питания, такие как шоколад или мясо, а импортирует дешевые продукты, такие как какао или корм для животных. «Во многих странах мира людям нужно зерно, а не солонина и шардоне», — говорит Дрегер.
В докладе, опубликованном под названием «Европа ест мир», подчеркивается, что страны ЕС импортируют больше калорий и белка, в том числе в виде корма для животных, чем продают в другие регионы. Они забирают 11 процентов калорий и 26 процентов белков с других рынков.
Экологи требуют существенного переосмысления сельского хозяйства ЕС. Только более устойчивая продовольственная система сможет гарантировать продовольственную безопасность в стране и за рубежом в будущем. В настоящее время, например, не менее половины зернового производства ЕС попадает в корыто в качестве корма. «ЕС должен производить и потреблять по-другому. Например, поголовье скота должно сократиться, а доля земель, используемых для выращивания зерновых, бобовых, овощей и фруктов для потребления человеком, должна увеличиться», — настаивает Дрегер.
В докладе критике подверглись также и пищевые отходы на фермах. По оценкам, во всем мире 1,2 миллиарда тонн продовольствия, предназначенного для людей, теряется во время или вскоре после сбора урожая. Это около 15 процентов от общего объема производства продовольствия. Причинами могут быть региональное перепроизводство, экстремальные погодные условия или розничный спрос.
Згідно з новим звітом екологічної організації WWF, сільське господарство ЄС робить лише обмежений внесок у глобальне постачання продовольства. На думку екологів, ЄС здебільшого експортує якісні харчові продукти, а імпортує дешеві.
«Нині ми є дорогим супермаркетом, а не житницею світу», — критикує експерт WWF із продовольства Таня Дрегер. Однією з причин цього є те, що ЄС експортує високоякісні харчові продукти, такі як шоколад або м’ясо, а імпортує дешеві продукти, такі як какао або корм для тварин. «У багатьох країнах світу людям потрібне зерно, а не солонина та шардоне», — каже Дрегер.
У доповіді, опублікованій під назвою «Європа їсть світ», наголошується, що країни ЄС імпортують більше калорій та білка, у тому числі у вигляді корму для тварин, ніж продають до інших регіонів. Вони забирають 11 відсотків калорій та 26 відсотків білків з інших ринків.
Екологи вимагають суттєвого переосмислення сільського господарства ЄС. Тільки стійкіша продовольча система зможе гарантувати продовольчу безпеку в країні та за кордоном у майбутньому. Зараз, наприклад, не менше половини зернового виробництва ЄС потрапляє в корито як корм. «ЄС має виробляти та споживати по-іншому. Наприклад, поголів’я худоби має скоротитися, а частка земель, які використовуються для вирощування зернових, бобових, овочів та фруктів для споживання людиною, має збільшитись», — наполягає Дрегер.
У доповіді критикують також і харчові відходи на фермах. За оцінками, у всьому світі 1,2 мільярда тонн продовольства, призначеного для людей, втрачається під час або невдовзі після збирання врожаю. Це близько 15 відсотків загального обсягу виробництва продовольства. Причинами можуть бути регіональне надвиробництво, екстремальні погодні умови або роздрібний попит.
Верховный комиссар ООН по правам человека начала визит в Китай в понедельник, сосредоточив внимание на обращении с мусульманскими меньшинствами в Синьцзяне на фоне опасений, что Пекин ограничивает их свободу передвижения.
После нескольких лет жестких переговоров с китайскими властями 70-летняя Мишель Бачелет, бывший президент Чили, должна остаться в стране на шесть дней, до субботы.
В понедельник она провела видеоконференцию с главами делегаций около 70 иностранных посольств в Китае, сообщили AFP дипломатические источники.
Согласно этим источникам, Мишель Бачелет заверила дипломатов, что договорилась о доступе в центры содержания под стражей и может поговорить с местными правозащитниками.
С 2018 года ООН добивается от Пекина получения «свободного и полноценного доступа» в Синьцзян (северо-запад Китая).
Этот регион уже давно страдает от нападений, в которых власти обвиняют сепаратистов и уйгурских исламистов. В течение нескольких лет он был объектом жесткой политики слежки, проводимой во имя борьбы с терроризмом.
Исследования показывают, что в Китае интернировано по меньшей мере миллион уйгуров и представителей других мусульманских меньшинств. Они заключены в лагеря перевоспитания, где подвергаются принудительному труду. Пекин отвергает эти обвинения.
Визит г-жи Бачелет является первым визитом Верховного комиссара по правам человека в Китай с 2005 года.
Она должна отправиться, в частности, в Урумчи, столицу Синьцзяна, а также в Кашгар, город на юге региона, где уйгурское население особенно велико.
Мишель Бачелет встретится с «рядом высокопоставленных чиновников на национальном и местном уровнях», «организациями гражданского общества, представителями делового мира и учеными», сообщили в ее офисе.
Из-за эпидемии визит пройдет в «закрытом режиме», т.е. в санитарном пузыре, сообщил прессе в понедельник Ван Вэньбинь, пресс-секретарь китайской дипломатии.
По той же причине Верховная комиссия ООН и Китай «после обсуждения решили» не включать журналистов в состав делегации, сказал он.
Многие опасаются, что Китай использует этот визит, чтобы снять с себя обвинения, под которыми находится.
Базирующаяся в Вашингтоне неправительственная организация «Китайские правозащитники» (НПО) заявила в понедельник, что визит будет «тщательно спланирован» Пекином.
«Мы опасаемся (…), что у вас не будет свободного доступа к жертвам, свидетелям, независимым членам гражданского общества» и что «ваши взгляды будут искажены китайским правительством», заявила НПО.
Соединенные Штаты, которые обвиняют Китай в «геноциде» и критикуют г-жу Бачелет за ее «упорное молчание» перед лицом «зверств», заявили, что они «обеспокоены» визитом.
«Мы не ожидаем, что Китайская Народная Республика гарантирует доступ, необходимый для проведения полной и откровенной оценки ситуации с правами человека в Синьцзяне», — заявил Вашингтон на прошлой неделе.
Уйгуры, преимущественно мусульмане, являются основной этнической группой в Синьцзяне с населением 26 миллионов человек.
Западные исследования, основанные на интерпретации официальных документов, показаниях предполагаемых жертв и статистических экстраполяциях, обвиняют Пекин в интернировании не менее миллиона человек в «лагеря», в проведении «принудительной» стерилизации или даже в применении «принудительного труда».
Китай представляет лагеря как «центры профессионального обучения», предназначенные для борьбы с религиозным экстремизмом и обучения жителей ремеслу с целью обеспечения социальной стабильности.
Пекин заявляет, что не навязывает никакой стерилизации, а лишь применяет действующую по всей стране политику контроля над рождаемостью, которая ранее мало практиковалась в регионе.
По мнению ученых и проживающих за границей уйгуров, власти Синьцзяна, похоже, отказались от жестких репрессий, чтобы сосредоточиться на экономическом развитии.
«Сейчас не так много видимых свидетельств репрессий», — сказал AFP Питер Ирвин из Uyghur Human Rights Project.
По данным правозащитных ассоциаций, страх репрессий также может помешать уйгурам свободно общаться с командой ООН.
