Blog

Китайський суп: готуємо вдома

Святковий обід у Піднебесній включає як мінімум три види китайського супу, наприклад, суп з плавників акули, суп з ластівкового гнізда і між стравами — суп з гірчичною зеленню. На вишуканих обідах подають суп і під час великої перерви між стравами для нейтралізації смаку попередньої серії страв і «очищення піднебіння», що дозволяє повною мірою насолодитися новими стравами.

Але яким би не був китайський суп, вишуканим банкетним або простим повсякденним, його основу завжди повинен становити добрий бульйон. Такий бульйон повинен під час довгого помірного варіння витягти весь природний букет і солодкість із кісток і м’яса. Крім того, він повинен бути нейтральним — щоб приправи і спеції, які будуть введені потім, могли безперешкодно розкрити свій аромат. Зважаючи на це, кухарі в Китаї для варіння бульйону використовують тільки курятину або свинину, але ніколи — яловичину, оскільки їй характерний більш виражений смак.

Китайський суп буває легким (або швидким) і щільним (або «цілющим»).

У багатьох супах тривалого варіння використовуються сушені продукти. Це одна з особливостей китайської кухні. Століття тому китайці опанували науку збереження харчових продуктів за допомогою заквашування та висушування під вітром і на сонці. Такі продукти, як корінь лотоса, китайський мангольд, ріпа, гриби, гірка диня, морські водорості і т.п., висушуються, навіть якщо вони вживаються в їжу і свіжими. Висушені морепродукти, такі як плавники акули, каракатиці, кальмари, устриці та гребінці, використовувати в китайському супі краще, оскільки сушені продукти змінюють смакові якості супу, роблячи його більш насиченим. Тривале варіння на повільному вогні надає китайському супу особливий смак.

У звичайний день вдома подають якийсь один вид супу. Зазвичай достатньо густий, з шматочками курки, м’яса, сушених грибів, кореня лотоса і з різними іншими овочами, щоб китайський суп вийшов ситний. Кожному гостю надається право налити собі стільки супу, скільки він забажає, тому супи зазвичай подають у великій супниці. Їдять супи з піал, використовуючи невелику фарфорову або металеву ложку-черпачок діаметром близько 15 см. Як правило, суп є останньою стравою обіду.

Готуємо китайський суп вдома

Рецепт № 1. Китайський суп

Варена куряча грудка — 200 г
Соєвий соус — 2 ст.ложки
Рисове вино або сухий херес — 4 ст.ложки
Мелений білий перець
Часник — 10 зубчиків
Шпинат — 100 г
Лимонний сік — 4 ст.ложки
Бульйон курячий — 1,5 л
Рисова локшина — 60 г
Порізана кінза — 1 ст.ложка

Щоб приготувати китайський суп, спершу наріжте м’ясо вузькими смужками. Херес з’єднайте з соєвим соусом, посипте перцем і вилийте на м’ясо.

Доведіть бульйон до кипіння, почистіть часник і опустіть в бульйон. Зменшіть вогонь. Нехай часник вариться близько 10 хвилин, потім вийміть його.

Переберіть шпинат, помийте і наріжте. Введіть його в бульйон і варіть близько 3 хвилин. Вичавіть в суп лимонного соку, куряче м’ясо з маринадом, локшину і варіть протягом хвилини.

Китайський суп готовий. Подаючи до столу, для краси посипте його нарізаною кінзою.

Рецепт № 2. Китайський суп

вода — 2 л
куряча грудка — 2 шт
морква — 1 шт
консервовані паростки бамбука — 150–200 г
сушені гриби шиітаке — 80 г
цукор — 1 ст. ложка
світлий соєвий соус — 4–5 ст. ложок
чорний перець горошком, свіжий перець чилі, соус, зелень кінзи — за смаком

Курячі грудки помийте, залийте водою і поставте на середній вогонь. Додайте цілу очищену моркву, трохи горошин чорного перцю і солі за смаком. Варіть близько години.

Тим часом замочіть сушені гриби в теплій воді протягом 40 хвилин, потім вийміть їх і наріжте скибочками.

Моркву і курячі грудки вийміть з бульйону, наріжте маленькими шматочками і складіть в миску. Додайте консервовані паростки бамбука і скибочки грибів. Влийте соєвий соус, введіть цукор і сіль. Все перемішайте і залиште на годину для маринування.

Далі викладіть маринад у каструлю з киплячим бульйоном, нагрійте до кипіння і варіть близько 5 хвилин. Готовий китайський суп розлийте по тарілках. За бажанням прикрасьте зеленню кінзи і дрібно нарізаним перчиком чилі.

Рецепт № 3. Китайський кисло-гострий суп з локшиною

Бульйон — 3 л
Гриби шиітаке — 10 шт
Перець чилі — 1 шт
Корінь імбиру — 50 г
Лимон — 1 шт
Локшина рисова — 50 г
Рисове борошно або картопляний крохмаль — 4 ст.ложки
Яйця — 2 шт
Тофу (соєвий сир) — 100 г
Помідори — 2 шт
Соєвий соус — за смаком

Спосіб приготування:

Гриби замочіть у воді десь на годину для збільшення в об’ємі.

Потім обсушіть гриби і наріжте смужками.

Подрібніть корінь імбиру і разом із перцем чилі і грибами опустіть в каструлю з бульйоном. Поставте каструлю на вогонь і варіть протягом півгодини. Після цього влийте сік лимона і вийміть з супу перець. Опустіть в суп локшину.

Потім влийте в борошно трохи води, перемішайте до консистенції сметани і вилийте в каструлю.

Збийте яйця міксером і тонкою цівкою введіть в суп. Проваріть близько 5 хвилин.

Наріжте тим часом помідори, тофу і додайте в суп. Готуйте ще 2–3 хвилини. Після виключення вогню бажано дати китайському супу настоятися.

Рецепт № 4. Китайський суп курячий

Морква — 2 шт
Цибулина —1 шт
Цибуля-порей — 1 шт
Часник — 1 зубчик
Капуста — 1 чашка, порізана тонкою соломкою
Бульйон курячий
Чорні китайські гриби (можна білі)
Спагеті сушені
Соєвий соус

Поріжте грудки, посоліть і поперчіть. У моркві зробіть виїмки і поріжте на кружечки, щоб зробити «квіточки». Цибулю наріжте соломкою. В олії стушкуйте моркву, цибулю та подрібнений часник протягом двох хвилин. Потім покладіть капусту і курку, налийте необхідну вам кількість бульйону (в залежності від бажаної густоти китайського супу) і тушкуйте ще протягом 15 хвилин.

Замочіть гриби і спагеті приблизно на 20 хвилин, а потім варіть в супі 5 хвилин. В кінці приготування за смаком додайте солі і трохи цукру.

Намагайтеся не переварити суп.

Смачного!

26 February 2023
Суші по-каліфорнійськи
У Манхеттені — більше 25 000 ресторанів, які пропонують широкий вибір страв для жителів та гостей Нью-Йорка: на будь-який смак і за різними цінами. Ресторани суші — популярний вибір серед приїжджих із країн Східної Європи. На їхній превеликий подив, перше, що кидається в очі, коли вони відкривають меню, — це перелік різних захворювань, пов’язаних із вживанням у їжу сирої риби, м’яса та яєць.

Із 2016 року влада Нью-Йорка зобов’язала ресторани, які подають сирі м’ясо або рибу, попереджати відвідувачів, до того ж у письмовій формі, про ризики для здоров’я. Недотримання цієї вимоги може обернутися штрафом у розмірі до 2000 доларів за кожне порушення. Список захворювань настільки детальний, що у декого після прочитання відпадає бажання замовляти суші або сашимі. Можливо, це одна із причин такої широкої популярності страви, яка називається «суші по-каліфорнійськи». Замість сирої риби і сирих морепродуктів у ній використовують або приготоване м’ясо крабів, або замінник, відомий у нас як крабові палички. Виходить дуже смачна, ситна й легка страва, якою особливо приємно ласувати в літню пору.

Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі покроковий рецепт суші по-каліфорнійськи. Приготувати їх нескладно, до того ж зроблені своїми руками суші коштують дешевше, ніж куплені у супермаркеті або ресторані. А ще ви зможете бути впевнені, що у цих свіжоприготованих суші немає небажаних і шкідливих інгредієнтів.

Вам знадобиться:
- 2 стакани короткозерного рису (часто продається під назвою «японський рис»);
- 2 стакани фільтрованої води;
- 1 лист комбу (водорость, продається в більшості супермаркетів у сушеному вигляді), розміром приблизно 5×8 см;
- 2 ст. л. оцту (краще за все рисового);
- 1 ч. л. цукру;
- ½ ч. л. солі;
- 1 огірок;
- 1 авокадо;
- 6 крабових паличок;
- 3 листа норі (водорость, продається в більшості супермаркетів у сушеному вигляді);
- 6 ч. л. смаженого насіння кунжуту.
Приготування:

1. Спочатку приготуємо рис для суші. Промийте рис як мінімум 10 разів під холодною водою — доки вода не стане прозорою. Це потрібно для видалення крохмалю з поверхні рису, щоб рис не був надмірно липким. Потім у невелику каструлю висипаємо промитий рис і додаємо 2 стакани фільтрованої води.

Додаємо в каструлю з рисом лист комбу, попередньо акуратно протерши його вологим кухонним рушником. Варимо рис до готовності.

2. Поки рис готується, очищаємо огірок від шкірки. Потім вимірюємо довжину листа водоростей норі та відрізаємо кінчики огірка, що не поміщаються. Розрізаємо його вздовж на 6 частин, видаляємо насіння.

Тепер розрізаємо авокадо навпіл. Виймаємо кісточку і розрізаємо кожну частину ще раз навпіл. Знімаємо шкірку. Нарізаємо кожну частину на дольки, приблизно 8 мм шириною. Вичавлюємо на них лимонний сік, щоб запобігти потемнінню.

Розрізаємо крабові палички уздовж навпіл.

Розрізаємо (ножицями) 3 листа норі уздовж навпіл.

3. Тепер готуємо оцтовий соус для рису. У маленькій каструлі змішуємо 2 ст. л. рисового оцту з 1 ч. л. цукру і ½ ч. л. солі. Варимо до повного розчинення цукру та солі, але не доводимо до кипіння. Ви також можете просто нагріти всі ці інгредієнти в мікрохвильовій печі (30 секунд).

4. Тепер наш рис готовий, виймаємо і видаляємо комбу. Викладаємо рис на велику тарілку, найкраще плоску. Традиційно японці використовують дерев’яну лопатку для змішування, але пластикова теж підійде. “Зрошуємо” рис оцтовим соусом — спочатку на лопатку, потім із лопатки на рис, щоб вийшло рівномірно. Немов “нарізаємо” рис лопаткою і дуже обережно перемішуємо, аби він не перетворився на пюре.

Накрийте рис чистим кухонним рушником і дайте охолонути до кімнатної температури.

5. Найкраще для загортання суші використовувати бамбуковий килимок. Його можна обернути пакетом, щоб рис не прилипав. Покладіть 1 лист норі блискучою стороною вниз на бамбуковий килимок. Трохи змочіть кінчики пальців водою та рівномірно розподіліть близько 1 стакану рису на лист норі. Посипте рис насінням кунжуту. Переверніть лист норі стороною з рисом вниз.

Розміщуємо на аркуші норі авокадо, 2 скибочки крабових паличок і по центру 1 шматочок огірка. Беремо край килимка, найближчий до вас, і звертаємо за його допомогою наш майбутній суші рол у щільний циліндр.

6. Розрізаємо отриманий рол на 8 частин.

Повторюємо із рештою інгредієнтів.

Суші по-каліфорнійськи готові! Смачного!

Дивіться далі:

Смачний низькокалорійний яєчний суп по-китайськи

Рецепт «чарівної» локшини по-японськи для тих, хто стежить за своєю фігурою

Рецепти найкращих ресторанів Нью-Йорка: жар індійських спецій та аромат баранини
26 February 2023
Британський яблучний пиріг Крамбл на сковороді
Яблучний крамбл (від англ. crumble, що означає “крихта”, “кришити”) не потрібно випікати — його можна приготувати просто на сковороді. Усі інгредієнти — прості, недорогі, їх можна знайти в будь-якому супермаркеті, і навіть яєць у тісто додавати не потрібно. Пиріг виходить дуже смачний і ви напевне захочете радувати ним ваших домочадців щотижня.

Цей рецепт потрапив мені до рук 15 років тому, ще у студентські роки, проведені в Лондоні, де яблучний крамбл часто подають на вечерю. Фруктовий пиріг-крамбл дістав популярність у Великобританії під час Другої світової війни і став економічною альтернативою класичним пирогам. Загальна нестача продовольства спонукала господинь вносити зміни до звичних рецептів, а у цьому випадку — використовувати для приготування крихти тіста.

Вам знадобиться:
- 5 яблук;
- 100 г масла;
- ½ склянки борошна;
- ½ склянки вівсяних пластівців;
- ½–⅔ склянки цукру (за смаком);
- близько 2 ст. л. лимонної цедри;
- дрібка солі;
- 2 ст. л. меду (за бажанням);
- 1 ч. л. кориці (за бажанням);
- цукрова пудра для прикраси (за бажанням).
Приготування:
1. У невеликій мисці змішайте борошно, вівсяні пластівці, лимонну цедру й дрібку солі. Додайте близько 70 г нарізаного кубиками масла та змішайте пальцями до появи великих крихт.
2. Додайте цукор, знову перемішайте і поставте в морозилку на 20 хв.
3. Очистіть яблука від серцевини і наріжте скибками (або кубиками).
4. Поставте сковороду на середній вогонь і покладіть на неї залишки масла. Пересипте у сковороду яблука і готуйте близько 10 хвилин, періодично помішуючи. Накрийте кришкою та готуйте ще 5–8 хвилин (залежно від товщини кубиків/скибок яблука). Додайте мед і корицю, готуйте ще 3–4 хвилини. Коли шматочки яблука почнуть карамелізуватися, зніміть сковороду з плити.
5. Викладіть готову яблучну начинку в тарілку 5 см завглибшки або у форму для пирога та відставте.
6. Протріть сковороду чистим кухонним (паперовим) рушником і поставте на середній вогонь.
7. Викладіть тісто на сковороду й обсмажуйте протягом 5 хвилин. Перемішайте та смажте ще 3–4 хвилини до золотистого кольору.
8. Додайте крихту поверх яблучної начинки.
Британський яблучний пиріг-крамбл готовий, смачного!

Порада. Якщо ви поставите залишки пирога в холодильник на ніч, він трохи затвердіє. Можна підігріти його в духовці для отримання м’якої текстури або подавати холодним (пиріг-крабмл буде тримати свою форму так само добре, як і пиріг з яблуками, запечений у духовці).

Такий рецепт яблучного пирога-крамбла безумовно порадує ваших рідних та близьких!

Читайте далі:

Смачна «Риба по-кантонськи» на пару та історія шеф-повара, який був змушений оголосити голодування

Рецепт німецького пирога Напкухен

Рецепт чизкейку

Корисні цукерки з яблук — готуємо за 10 хвилин
25 February 2023
Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

Китайська кухня дуже своєрідна й екзотична в порівнянні з європейською. А все тому, що в давні часи до приготування їжі в Китаї ставилися по-філософськи, як до якогось естетичного ритуалу. Проте, традиційна народна китайська їжа дуже проста ― рис, локшина, бобові, овочі і т. ін. М’ясні страви в Китаї не користуються особливою популярністю. Однак, банкетна їжа разюче відрізняється від повсякденної. Качка по-пекінськи чи Бей Джин Хао ― одна з найулюблених китайських святкових страв.

Отже, Бей Джин Хао можна приготувати двома способами: смажити тушку в підвішеному стані над вогнищем або ж у закритій печі.

Так чи інакше, для приготування цієї страви в домашніх умовах нам знадобляться такі інгредієнти:

Тушка качки (2―3 кг);

Херес 1 ст. ложка;

Мед 4 ст. ложки;

Соєвий соус 5 ст. ложок;

Імбирний порошок 1 ст. ложка;

Кунжутне масло 1 ст. ложка;

Перець мелений 1 ст. ложка;

Вода 1 склянка;

Харчовий барвник червоного кольору (за бажанням);

Сіль.

Качку по-пекінськи подають на стіл із мандариновими коржиками, але їх можна замінити млинцями, для приготування яких нам знадобиться:

Пшеничне борошно 500 г;

Окріп 1 склянка;

Яйце 1 шт.;

Молоко 2/3 склянки;

Масло рослинне 2 ст. ложки;

Зелена цибуля.

Качка по-пекінськи готується таким чином: тушку слід промити, видалити з неї волосяний покрив (якщо треба), потім просушити, обрізати кінчики крил. Зрізати з качки зайвий жир, обдати її окропом. Потім натираємо тушку хересом зовні і всередині, залишаємо її за кімнатної температури хвилин на 10. Натираємо качку сіллю і в такому стані кладемо у холодильник на 12 годин. Бажано, щоб качка «стояла» на великій тарелі або в каструлі. Для цього можна скористатися склянкою, яку ми поміщаємо в тушку. Періодично з тарелі потрібно видаляти рідину, що натекла.

Дістаємо качку, рівномірно змащуємо її медом і знову ставимо в холодне місце на такий же час (12 годин). Як мине цей час готуємо піч: заливаємо в деко воду, нагріваємо духовку до 190 ˚С. Качку кладемо грудкою догори на решітку для гриля, під якою ставимо деко з водою. Покриваємо всю цю конструкцію шаром фольги. Запікаємо качку по-пекінськи протягом години. У цей час готуємо соус: змішуємо імбир, кунжутне масло, перець і соєвий соус до стану густої маси. Витягуємо качку і за допомогою пензлика змащуємо її щойно приготованим соусом. Деко з водою ми прибираємо, а качку на решітці знову поміщаємо в піч, встановивши попередньо температуру в ній 260˚С. Стежимо, щоб птах не підгорів. Чекаємо приблизно 25 хвилин.

Третій раз змащуємо качку сумішшю меду і соєвого соусу і знову ставимо в піч, в режимі «гриль» готуємо 5 ― 10 хвилин. За цей час наша качка по-пекінськи підрум’яниться і отримає хрустку скоринку. Дістаємо готову качку, даємо їй трохи охолонути, видаляємо кістки і ріжемо птицю на тонкі шматочки. Важливо, щоб скоринка залишалася на кожному з них.

Сама качка по-пекінськи вже готова, а ми в цей час беремося за приготування доповнення до неї ― млинців. Змішуємо борошно і воду, додаємо збите яйце. Вливаємо молоко, потім масло. Кидаємо туди ж подрібнений зелений лук. І ретельно перемішуємо. Випікаємо тонкі млинці на тефлоновій пательні, не змащуючи її олією!

Качку по-пекінськи подаємо на стіл із млинцями, соєвим соусом, зеленою цибулею та цибулею-пореєм. Незважаючи на те, що для приготування цієї страви доведеться виділити так багато часу, в цілому, рецепт простий. Тому наступного разу здивуєте своїх гостей справжнім делікатесом китайської кухні.

22 February 2023
Что такое лонгрид и зачем он нужен на сайте
«Читать длинные тексты в интернете скучно и не интересно…», – сказала я себе, а через некоторое время случайно утонула в захватывающей статье, и вынырнула из нее в 3 часа ночи. Знакомство с лонгридами с ног на голову перевернуло весь мой багаж знаний все мои представления о длинных постах и текстах, наглядно продемонстрировав то, что данный вид интернет-постинга способен не только заинтересовать уже существующую аудиторию, но и привлечь массовый поток новых читателей. Итак, а теперь по порядку: что же такое лонгрид…

Для тех из нас, кто владеет английским языком хотя бы на базовом уровне, не составит труда быстренько сообразить, что в переводе с этого языка термин «long read» переводится как «долгое чтение». И с этим трудно не согласиться, избегайте такой воды ведь одна из особенностей данных текстов состоит в не малых их размерах: объем статьи начинается от 1200 слов или восьми тысяч знаков! Но не буквами едиными славится лонгрид. Весь секрет успеха – в уникальной подаче.

Из чего состоит лонгрид

Конечно же одной захватывающей историей в интернете сложно заинтересовать посетителя сайта настолько, чтобы он захотел прочитать весь текст до конца. Поэтому лонгрид наполнен вспомогательными маркерами, которые не только рассказывают, а переносят читателя в глубину текста коряво, позволяя прочувствовать, увидеть и услышать все детали повествования. Такими элементами могут быть:
- видеоматериалы;
- аудиозаписи;
- иллюстрации;
- презентации;
- инфографика и др.
Но это не просто дополнительные материалы, это равноправные партнеры текста, каждый из которых занимает свое особое место и выполняет определенную функцию. Благодаря этой взаимосвязи и рождается потрясающий эффект, способный привлекать пользователей со скоростью света. Не верите? Спросите Дрю Филпа, чья история «Why I Bought A House In Detroit For $500» набрала более 2 млн. просмотров и все еще продолжает привлекать новых читателей.

Нужен ли лонгрид на сайте

Безусловно появление лонгрида на интернет-ресурсе способно оживить его и предложить целевой аудитории новый вариант подачи материала или презентации продукта. Это позволяет забыть о лимите объема, когда текст написан настолько сжато, что читатель даже не успевает уловить основную идею послания.

Помните основное правило хорошего писателя? Не рассказывай, а показывай! Так вот лонгрид – это прекрасная возможность передать все так, будто бы читатель сам является частью всей этой истории. А это, в свою очередь, будет привлекать все новых и новых пользователей, предоставляя сайту долгосрочную перспективу развития.

По материалам: https://wordfactory.ua/
10 October 2018
Главные обувные тренды нового сезона
Современные обувные тренды – это смесь классики, иронии и авангарда. Дизайнеры постоянно создают необычные модели в стиле изделий из будущего. Они соединяются классические формы с грубыми спортивными, изысканные украшения с простыми материалами.

Но самые стойкие тренды все же больше апеллируют к классическому стилю. Новые коллекции обуви для женщин можно смотреть тут. Но на какие детали стоит обратить внимание?

Прозрачный пластиковый мир будущего

Многие современные кутюрье черпают вдохновение в фантастических романах и рассказах. Это можно заметить по их коллекциям, в которых появляются модели «из будущего». Ярким примером стал тренд на прозрачность, который полонил все модные подиумы. Практически во всех коллекциях знаменитых модных домов есть полностью прозрачная обувь или же изделия с прозрачными деталями.

Прозрачность проявляется в таких моментах:
- Пластиковая основа обуви. Верхняя часть сапог, туфель, вед или ботинок может быть создана из плотного винила. Обычно он имеет легкий оттенок, но есть и полностью прозрачные варианты. Вместо шнурков используют атласные ленты яркого цвета или льняные веревки, которые обозначают изгибы ноги.
- Прозрачный каблук. Для каблуков используют разный материал. Это может быть тот же пластик или даже оргстекло. Главное – массивная, но простая форма, удобство и модный оттенок.
С прозрачной обувью носят яркие носки и чулки в сетку. В первом случае стоит подбирать модели из плотной ткани, которая бы стала ярким контрастом к легкому и воздушному материалу обуви. Во втором важно подобрать правильный размер сетки, иначе получится вульгарный образ.

Футуристичные кроссовки и uglyshoes

Такую обувь, как uglyshoes, можно увидеть на моделях и селебретиз. Некоторая издевка над миром моды, ироничное изделие быстро поглотилось современными дизайнерами. Они сделали из него тренд, который будет актуальным еще долго. Массивные бесформенные кроссовки подходят не всем. Они отлично смотрятся на высоких девушках. Особенно в соединении с платьями с легкой асимметричностью в крое.

Особенный каблук

Как уже говорилось, прозрачный каблук – это «новый черный». Он становится очень популярным. Если раньше такие детали были только на туфлях, то теперь они красуются на ботинках, ботильонах и сапогах. Изделия из оргстекла могут быть полностью прозрачными или с легким розовым, голубым и сиреневым оттенком. Также каблук может быть не полностью прозрачным, а только с небольшими вставками.

Большой популярностью пользуются каблуки-льдинки. Они имеют синеватый или голубоватый оттенок. Форма – квадратная или прямоугольная. Но бывают и ломаные варианты из треугольных частиц, будто высеченных из настоящего льда.

Второй трендовый вариант каблука – архитектурный. Его создают из современных материалов – металла, пластика, стекла. Главное украшение таких каблуков – зеркальные блестящие вставки, разноцветные детали, металлические заклепки и проч. Иногда внутри есть прозрачные вставки, с цветками или жемчужинами внутри. В общем, выбор огромен. И все модели напоминают обувь из будущего.

Ретро-броши на туфлях

Броши на обуви – отличный тренд, который возвращает моду в эпоху начала прошлого века. Такие детали могут иметь разную форму и размер. Аккуратные круглые броши с жемчугом, цветами, камнями крепят к носкам туфель. Более массивные футуристичные варианты могут оказаться прямо на каблуке.

Броши носят не только на туфлях. Ими могут украсить голенище сапог или ботинок. Также возвращаются в моду броши с пряжками или цепями.

Главное правило в использовании таких аксессуаров – комбинировать их с не слишком яркой обувью. Также не стоит крепить крупные броши на тонкие изысканные лодочки или возле шпильки.

*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.
10 October 2018
Найцікавіші види громадського транспорту у світі

Види громадського транспорту багатьох міст світу дуже схожі. У великих мегаполісах, як правило, є метро, автобуси і трамваї. Однак деякі міста можуть похвалитися досить незвичайним і вельми зручним транспортом.

Норрі — бамбуковий поїзд у Камбоджі

Ці камбоджійські «поїзди» їздять залізничними коліями, але не схожі на усі інші пасажирські поїзди. Більшість із них — бамбукові платформи з колесами від поїзда, для пересування яких потрібно просто відштовхуватися палицею від землі. Сьогодні до Норрі також прикріплюють двигуни від мотоциклів або тракторів і приводні ремені, підключені до осей.

Норрі або «бамбуковий поїзд» набули особливої популярності у місцевих жителів з огляду на те, що звичайне залізничне сполучення працює нерегулярно, до того ж раніше поїзди зазнавали нападів озброєних повстанців.

Монте-тобогган у Мадейрі

Мадейра — це португальський архіпелаг біля берегів Західної Африки. Його історичне місто Монте розташоване на висоті 1000 м над рівнем моря. На Мадейрі є повітряні трамваї та канатні дороги, але більше ста років місцеві жителі Монте (а тепер і туристи) використовують чудернацький вид транспорту для поїздки схилом до столиці провінції: плетені кошики на санях. У кожних санях є два водія, які використовують свою вагу та гумові чоботи для рульового управління і гальмування.

Монорельсова дорога Чіба

Монорельс Chiba Urban схожий на транспорт із якогось науково-фантастичного фільму. Верх вагонів кріпиться до доріжки монорельсу, тому поїзд немов зависає у повітрі. Це найдовший у світі монорельс (загальною протяжністю 14 км). На його маршруті є 2 лінії та 18 зупинок, і щодня він обслуговує близько 50 тис. пасажирів.

Вуппертальська підвісна залізна дорога

Це ще один «перевернутий» поїзд. Він проходить над річкою Вуппер, притоком Рейну, а також над проїзною частиною. Маршрут довжиною 13 км налічує 20 станцій, а поїздка займає близько 30 хвилин.

Вупперталь може здатися футуристичним транспортом, але насправді йому трохи більше ста років. Його дивний дизайн приваблює туристів, але багато його користувачів є місцевими жителями. Нещодавно вік цієї підвісної конструкції викликав занепокоєння серед експертів, і це призвело до великого проекту модернізації, що відбувся у 2012—2013 роках. А вагони було оновлено у 2015—2016 роках.

Гонконзькі вуличні ескалатори

Гонконг є доказом того, що ескалатори призначені не лише для торгових центрів. Його вулична ескалаторна система проходить одним із найкрутіших пагорбів острова. Рухомі сходи піднімаються на висоту приблизно 152 м, а їхня довжина — 790 м. Це найдовша зовнішня ескалаторна система у світі. Щодня нею користуються близько 80 тис. чоловік.

Повітряні трамваї в Колумбії

Повітряні трамваї використовуються в гірських курортних зонах, на лижних схилах і навіть у тематичних парках. Однак їх рідко застосовують для масових перевезень людей. Виняток становлять Центральна і Південна Америки. Перша подібна транспортна система, що працює за фіксованим графіком, була створена в місті Медельїн у Колумбії. Вона надзвичайно популярна серед жителів густонаселених схилів гір.

O-Bahn Busway в Аделаїді

Така машина нагадує щось середнє між поїздом і автобусом. O-Bahn — це 11-кілометрова траса для «керованого автобуса» із трьома розв’язками в Південній Австралії. У ній використовуються лише спеціальні машини, у яких перед звичайними колесами розміщені спеціальні для керування. Як тільки машини залишають трасу, вони стають міськими автобусами, які можуть їхати і звичайною дорогою.

Підземний фунікулер Кармеліт

Фунікулери популярні у районах із великими перепадами висот. У ізраїльському місті Хайфа фунікулер під назвою Кармеліт піднімається на 270 м над горою Кармель. Його особливість у тому, що його маршрут проходить під землею. Відносно невелика довжина маршруту (1,8 км) і мала кількість станцій (шість) роблять його однією з найскромніших у світі ліній метро. Він приносить користь як туристам, так і місцевим жителям, дозволяючи уникати важкого підйому на крутій місцевості.

Транспортна система університету Західної Виргінії в Моргантауні

Ця система була побудована для зв’язку декількох віддалених один від одного університетських кампусів. Її можна вважати першою системою з персональним автоматичним транспортом.

6-кілометрова Morgantown PRT є дорогою з контактною рейкою, якою рухаються «вагони», що можуть вмістити декілька людей. Дорога працює протягом тижня, а також іноді у вихідні дні під час футбольних матчів та інших спортивних заходів.

Terra Bus у Канаді

Снігові автобуси — це спеціалізовані машини, які перевозять пасажирів льодом і снігом у місцевості без мощених доріг. В основному такий транспорт використовують у Канаді на Льодовиковому полі провінцій Британської Колумбії та Альберта для перевезень пасажирів (до 56 осіб за раз) у такі важкодоступні місця, як льодовик Атабаска. Водії підтримують низький тиск у шинах, щоб забезпечити гарне зчеплення зі слизькою поверхнею дороги. Terra Bus виглядають як потужні машини, але вони досить повільні — зазвичай швидкість не перевищує 16—40 км/год.

Читайте далі:
У Канаді з’явиться найшвидший електротранспорт, який в майбутньому, можливо, зможе літати
У Данії літніх людей безкоштовно катають на велорикшах — рух «Велоспорт без віку»

10 October 2018
Самые интересные виды общественного транспорта в мире

Виды общественного транспорта многих городов мира очень похожи. В крупных мегаполисах, как правило, есть метро, автобусы и трамваи. Однако некоторые города могут похвастаться довольно необычным и весьма удобным транспортом.

Норри — бамбуковый поезд в Камбодже

Эти камбоджийские «поезда» ездят по железнодорожным путям, но не похожи ни на какие другие пассажирские поезда в мире. Большинство из них — бамбуковые платформы с колёсами от поезда, для передвижения которых нужно просто отталкиваться палкой от земли. Сегодня к норри также прикрепляют двигатели от мотоциклов или тракторов и приводные ремни, подключённые к осям.

Норри, прозванные «бамбуковым поездом», приобрели особую популярность у местных жителей в виду того, что обычное железнодорожное сообщение работает нерегулярно, к тому же ранее поезда подвергались нападениям вооруженных повстанцев.

Монте-тобогган в Мадейре

Мадейра — это португальский архипелаг у берегов Западной Африки. Его исторический город Монте расположен на высоте 1000 м над уровнем моря. На Мадейре есть воздушные трамваи и канатные дороги, однако более ста лет местные жители Монте (а теперь и туристы) используют причудливый вид транспорта для поездки по склону в столицу провинции: плетёные корзины на санях. В каждых санях есть два водителя, которые используют свой вес и резиновые сапоги для рулевого управления и торможения.

Городская монорельсовая дорога Чиба

Монорельс Chiba Urban похож на транспорт из какого-то научно-фантастического фильма. Верх вагонов крепится к дорожке монорельса, потому поезд словно зависает в воздухе. Это самый длинный в мире монорельс (общей протяжённостью 14 км). На его маршруте есть 2 линии и 18 остановок, и ежедневно он обслуживает около 50 тыс. пассажиров.

Вуппертальская подвесная железная дорога

Это ещё один «перевёрнутый» поезд. Он проходит над рекой Вуппер, притоком Рейна, а также над проезжей частью. Маршрут длиной 13 км насчитывает 20 станций, а поездка по линии занимает около 30 минут.

Вупперталь может показаться футуристическим транспортом, но на самом деле ему чуть более ста лет. Его странный дизайн привлекает туристов, но многие из тех, кто ездит на железной дороге, являются местными жителями. Недавно возраст этой подвесной конструкции вызвал обеспокоенность среди экспертов, и это привело к крупному проекту модернизации, состоявшемуся в 2012—2013 годах. Сами поезда были обновлены в 2015—2016 годах.

Гонконгские уличные эскалаторы

Гонконг является доказательством тому, что эскалаторы предназначены не только для торговых центров. Его уличная эскалаторная система проходит по одним из самых крутых холмов острова. Движущаяся лестница поднимается на высоту примерно 152 м, а её длина — 790 м. Это самая длинная наружная эскалаторная система в мире. Ежедневно ею пользуются около 80 тыс. человек.

Воздушные трамваи в Колумбии

Воздушные трамваи используются в горных курортных зонах, на лыжных склонах и даже в тематических парках. Однако их редко применяют для массовых перевозок людей. Исключение составляют Центральная и Южная Америки. Первая подобная транспортная система, работающая по фиксированному графику, была создана в городе Медельин в Колумбии. Она чрезвычайно популярна среди жителей густонаселённых склонов гор.

O-Bahn Busway в Аделаиде

Такая машина напоминает нечто среднее между поездом и автобусом. O-Bahn — это 11-километровая трасса для «управляемого автобуса» с тремя развязками в Южной Австралии. В ней используются только специальные машины, у которых перед обычными колёсами размещены специальные направляющие. Как только они покидают трассу, то становятся городскими автобусами, которые могут ехать и по обычной дороге.

Подземный фуникулёр Кармелит

Фуникулёры популярны в районах с большими перепадами высот. В израильском городе Хайфа фуникулёр под названием Кармелит поднимается на 270 м над горой Кармель. Его особенность в том, что его маршрут проходит под землёй. Относительно небольшая длина маршрута (1,8 км) и малое количество станций (шесть) делают его одним из самых скромных в мире линий метро. Он приносит пользу как туристам, так и местным жителям, позволяя избегать тяжёлого подъёма по крутой местности.

Транспортная система университета Западной Виргинии в Моргантауне

Эта система была построена для связи нескольких отдалённых друг от друга университетских кампусов. Её можно считать первой системой с персональным автоматическим транспортом.

6-километровая Morgantown PRT представляет собой дорогу с контактным рельсом, по которой движутся «вагоны», вмещающие несколько человек. Дорога работает в течение недели, а также иногда в выходные дни во время футбольных матчей и других спортивных мероприятий.

Terra Bus в Канаде

Снежные автобусы — это специализированные машины, которые перевозят пассажиров по льду и снегу в местах без мощёных дорог. В основном такой транспорт используют в Канаде на Ледниковом поле провинций Британской Колумбии и Альберта для перевозок пассажиров (до 56 человек за раз) в такие труднодоступные места, как ледник Атабаска. Водители поддерживают низкое давление в шинах, чтобы обеспечить хорошее сцепление со скользкой поверхностью дороги. Terra Bus выглядят мощными машинами, но они довольно медленные — обычно скорость не превышает 16—40 км/ч.

Читайте далее:

В Канаде появится самый быстрый электротранспорт, который в будущем, возможно, сможет летать

В Дании пожилых людей бесплатно катают на велорикшах — движение «Велоспорт без возраста»

10 October 2018
Гарбузовий пиріг на Хеллоуїн (рецепт)
Святкування Хеллоуїну зазвичай асоціюється з Америкою, можливо, завдяки великій кількості знятих у Голлівуді «страшилок», які заповнюють наші телеекрани протягом останнього тижня жовтня. Дійсно, у Сполучених Штатах це свято нині популярне (чверть усіх цукерок, які продаються щорічно, купується саме на Хеллоуїн).

Однак спершу Хеллоуїн (коріння якого сягають древніх кельтів Ірландії та Шотландії) довго не міг прижитися в Америці серед переселенців, чимало з яких було глибоко віруючими людьми. У середині XIX століття на території Північної Америки відбувалися щорічні осінні торжества та фестивалі, але Хеллоуїн усе ще не був повсюдним явищем. Діти й дорослі відзначали успішний збір врожаю іграми та святковими (а зовсім не кривавими або гротескними) костюмами, а також стравами з гарбузів та яблук. Солодкий пиріг із начинкою на основі гарбуза — досі звична страва на столах американців, особливо у період від осені до ранньої зими.

Осінь — сезон гарбуза, багатого клітковиною плода. У цей час ціни на нього невисокі, а приготувати з гарбуза можна багато різних страв. Пропонуємо рецепт одного з найпопулярніших гарбузових пирогів. Він відрізняється тонким пісочним коржем, щедрою начинкою з гарбузового пюре і незакритим верхом. Такий пиріг подають майже в кожній кав’ярні, ресторані, пекарні-кулінарії та навіть придорожній таверні, як у великих містах, так і в маленьких селищах по всій Америці.

Приготування тіста
- 1,5 стакана борошна;
- 1,5 ч. л. цукру;
- ½ ч. л. солі;
- 10 ст. л. вершкового масла (холодного) нарізаного кубиками (сторона — 1 см);
- 4 ст. л. крижаної води.
Змішайте борошно, цукор і сіль. Додайте кубики масла та змішуйте (можна за допомогою кухонного комбайна), поки найбільші шматочки масла стануть не більші за горошини. Додайте крижану воду і злегка перемішайте (до появи вологих згустків тіста). Якщо маса надто суха, для того щоб сформувалися такі згустки, додайте ще 1—2 чайні ложки крижаної води.

Перенесіть тісто на робочу поверхню та місіть приблизно хвилину, щоб зібрати всі грудки разом. Трохи примніть тісто руками, щоб вийшов товстий корж, загорніть у харчову плівку та приберіть у холодильник (на період від 1 години до 2 днів).

Приготування начинки
- 700—750 г сирого, неочищеного гарбуза;
- 350 мл топленого молока;
- 2 яйця;
- ¾ стакана коричневого цукру;
- ½ ч. л. порошку кориці;
- ½ ч. л. дрібно натертого свіжого імбиру;
- ½ ч. л. натертого мускатного горіха;
- ⅓ ч. л. солі.
Із 700 г сирого неочищеного гарбуза вийде приблизно 2 стакана гарбузового пюре — рівно стільки, скільки потрібно для пирога.

Розріжте гарбуз навпіл та видаліть насіння. Наріжте гарбуз кубиками, покладіть у невелику каструлю та залийте водою (щоб вона покрила гарбуз). На середньому вогні доведіть до кипіння. Зменшіть вогонь до мінімуму, накрийте каструлю кришкою і тушкуйте до готовності приблизно 25—30 хвилин. Злийте воду, охолодіть гарбуз і видаліть шкірку. Розімніть гарбуз у пюре за допомогою виделки або блендера.

Приготування гарбузового пирога

Розігрійте духовку до 200 °C.

Злегка присипте поверхню для розкочування коржа борошном і розкачайте корж приблизно 0.5 см завтовшки. Помістіть форму для випікання пирога на розкатаному тесті, дном догори. Відступаючи 3—3.5 см від краю форми, зріжте надлишки тіста гострим ножем. Змастіть форму маслом і за допомогою качалки перенесіть тісто у форму. Трохи притисніть тісто до дна та країв форми.

У великій ємності міксером збийте гарбузове пюре з топленим молоком, яйцями, цукром, корицею, імбиром, мускатним горіхом та сіллю. Залийте масу в підготовлену форму з тістом.

Випікайте 40 хвилин або поки вилка, вставлена за 3 см від краю коржа, не буде виходити чистою.

Смачного!

Читайте далі:

Британський яблучний пиріг на сковороді

Шматочок торта, за яким варто з’їздити до Нью-Йорка (бабусин яблучний пиріг)

Святковий пиріг із дріжджового тіста — рецепти із різним начинням
10 October 2018
Тыквенный пирог на Хэллоуин (рецепт)
Празднование Хэллоуина обычно ассоциируется с Америкой, возможно, благодаря большому количеству снятых в Голливуде «ужастиков», которые заполняют наши телеэкраны в последнюю неделю октября. Действительно, в Соединенных Штатах этот праздник ныне популярен (четверть всех конфет, продаваемых ежегодно, приобретается именно на Хэллоуин).

Однако поначалу Хэллоуин (корни которого восходят к древним кельтам Ирландии и Шотландии) не мог долго прижиться в Америке среди переселенцев, многие из которых были глубоко верующими людьми. В середине XIX века на территории Северной Америки проходили ежегодные осенние торжества и фестивали, но Хэллоуин всё ещё не был повсеместным явлением. Дети и взрослые отмечали успешный сбор урожая играми и праздничными (а вовсе не кровавыми или гротескными) костюмами, а также блюдами из тыквы и яблок. Сладкий пирог с начинкой на основе тыквы — до сих пор частое блюдо на столах американцев, особенно в период с осени до ранней зимы.

Осень — сезон тыквы, богатой клетчаткой плода. В это время цены на неё невысокие, а приготовить из тыквы можно много разных блюд. Предлагаем рецепт одного из самых популярных тыквенных пирогов. Он отличается тонким песочным коржом, щедрой начинкой из тыквенного пюре и незакрытым верхом. Такой пирог подают почти в каждой кофейне, ресторане, пекарне-кулинарии, и даже придорожной таверне, как в больших городах, так и в маленьких деревнях по всей Америке.

Приготовление теста
- 1,5 стакана муки;
- 1,5 ч. л. сахара;
- ½ ч. л. соли;
- 10 ст. л. сливочного масла (холодного) нарезанного кубиками (сторона — 1 см);
- 4 ст. л. ледяной воды.
Смешайте муку, сахар и соль. Добавьте кубики масла и смешивайте (можно с помощью кухонного комбайна) до тех пор, пока самые крупные кусочки масла станут не крупнее горошка. Добавьте ледяную воду и слегка перемешайте (до появления влажных сгустков теста). Если масса слишком сухая, для того чтобы сформировались такие сгустки, добавьте ещё 1—2 чайные ложки ледяной воды.

Перенесите тесто на рабочую поверхность и месите приблизительно минуту, чтобы собрать все комки вместе. Немного примните тесто руками, чтобы получилась толстая лепёшка, заверните в пищевую пленку и уберите в холодильник (на период от 1 часа до 2 дней).

Приготовление начинки
- 700—750 г сырой, неочищенной тыквы;
- 350 мл топлёного молока;
- 2 яйца;
- ¾ стакана коричневого сахара;
- ½ ч. л. порошка корицы;
- ½ ч. л. мелко натёртого свежего имбиря;
- ½ ч. л. натёртого мускатного ореха;
- ⅓ ч. л. соли.
Из 700 г сырой неочищенной тыквы получится приблизительно 2 стакана тыквенного пюре — ровно столько, сколько нужно для пирога.

Разрежьте тыкву пополам и удалите семена. Нарежьте тыкву кубиками, положите в небольшую кастрюлю и залейте водой (чтобы она покрыла тыкву). На среднем огне доведите до кипения. Уменьшите огонь до минимума, накройте кастрюлю крышкой и тушите до готовности приблизительно 25—30 минут. Слейте воду, охладите тыкву и удалите кожуру. Разомните тыкву в пюре с помощью вилки или блендера.

Приготовление тыквенного пирога

Разогрейте духовку до 200 °C.

Слегка присыпьте поверхность для раскатывания коржа мукой и раскатайте корж приблизительно 0.5 см толщиной. Разместите форму для выпекания пирога на раскатанном тесте, дном вверх. Отступая 3—3.5 см от края формы, срежьте излишки теста острым ножом. Смажьте форму маслом и при помощи скалки перенесите тесто в форму. Немного прижмите тесто ко дну и краям формы.

В большой ёмкости миксером взбейте тыквенное пюре с топлёным молоком, яйцами, сахаром, корицей, имбирём, мускатным орехом и солью. Залейте массу в подготовленную форму с тестом.

Выпекайте 40 минут или до тех пор, пока вилка, вставленная в 3-х см от края коржа, не будет выходить чистой.

Приятного аппетита!

Читайте далее:

Британский яблочный пирог на сковороде

Кусочек торта, за которым стоит съездить в Нью-Йорк (бабушкин яблочный пирог)

Праздничный пирог из дрожжевого теста — рецепты с разными начинками
10 October 2018