Blog

Росія може припинити постачання газу до Фінляндії вже цього тижня, заявив у середу фінський державний постачальник енергоресурсів Gasum. Ця заява була зроблена після того, як Фінляндія офіційно подала заявку на вступ до НАТО.

У своїй заяві компанія Gasum повідомила, що не отримувала жодної інформації з цього приводу від російського “Газпром експорту” або російського оператора з транспортування газу, проте вона готується до сценарію, при якому Москва скоротить постачання газу до кінця п’ятниці або в суботу.

Газпром не відповів на прохання про коментар.

“Gasum продовжить готуватися до цієї ситуації разом зі своїми клієнтами та національними органами, відповідальними за аварійне постачання”, — йдеться у повідомленні.

За даними інформаційного агентства “Інтерфакс”, у період з 1 січня до 16 березня експорт російського газу до Фінляндії становив у середньому близько 3,2 млн кубометрів на добу.

Минулого тижня президент Фінляндії Саулі Нііністе і прем’єр-міністр Санна Марін заявили, що Фінляндія “без зволікання” подасть заявку на вступ до західного оборонного альянсу НАТО, що спонукало Росію оголосити про те, що буде реакція у відповідь.

На додаток, президент Росії Путін раніше вимагав від країн, які він називає “недружніми”, платити за газ у рублях або припинити їм постачання. У квітні Москва призупинила постачання до Болгарії та Польщі, після того, як вони відмовилися від цих вимог.

Європейська комісія заявила, що країни не повинні платити в рублях, і що виконання вимог Росії може порушити санкції Європейського Союзу проти Москви у зв’язку з її діями в Україні.

Раніше компанія Gasum заявляла, що не прийме вимоги “Газпром експорту” платити в рублях і що у зв’язку з цим зростає ризик припинення постачання російського газу до Фінляндії.

Минулої п’ятниці комітет з готовності до надзвичайних ситуацій Фінляндії заявив, що готовий впоратися із ситуацією, якщо Росія припинить постачання газу.

Фінляндія імпортує основну частину природного газу із сусідньої Росії, але на природний газ припадає лише близько 5% її річного енергоспоживання.

С конца апреля премьер-министр Китая Ли Кэцян на разных собраниях трижды упомянул о проблеме занятости в стране. Уровень безработицы в Китае за март стал самым высоким за последние два года.

Как сообщила гонконгская газета Ming Pao, 27 апреля и 11 мая во время исполнительных встреч Госсовета КНР Ли Кэцян подчеркнул важность «усиления политики стабилизации рабочих мест и содействия занятости», а также потребовал, чтобы «фискальная и денежно-кредитная политика была ориентирована на обеспечение занятости». 7 мая во время всекитайской видео конференции, посвящённой проблеме безработицы, Ли Кэцян заявил, что «текущая ситуация с занятостью сложна и серьёзна».

Ситуация с занятостью в КНР продолжает ухудшаться. Одна из причин заключается в том, что эпидемия COVID-19 и российско-украинская война усилили давление на экономику Китая. Вторая причина ― это количество выпускников колледжей и университетов в Китае в 2022 году, которое, как ожидается, составит 10,76 млн, и впервые превысит отметку в 10 тысяч (годовое увеличение составит 1,67 млн человек).

Заместитель руководителя управления Министерства образования, заведующего студентами ВУЗов, У Айхуа признал, что выпускники китайских колледжей и университетов в этом году могут столкнуться с многочисленными трудностями при трудоустройстве, причём трудностей будет больше, чем у выпускников в 2020 году.

Согласно официальным данным Пекина, уровень безработицы в КНР в марте вырос до 5,8 %, что является самым высоким показателем с мая 2020 года. Однако многие наблюдатели считают, что реальные цифры гораздо выше.

Раньше Ли Кэцян говорил, что во всей стране 200 миллионов человек имеют «гибкую занятость». «Гибкая занятость» — это новый термин, придуманный компартией Китая, который относится к людям, не имеющим постоянной работы.

Хотя китайский премьер бьёт тревогу по поводу растущей в стране безработицы, используя резкие формулировки, при этом он пока ни разу не упомянул о политике «нулевой терпимости», которую проводит Си Цзиньпин в отношении вируса COVID-19 и её ярко выраженного негативного влияния на экономику страны.

В то время как большинство стран постепенно возвращаются к нормальной жизни, власти КНР продолжают вводить локдауны, закрывая на карантин целые мегаполисы и жёстко подавляя любую критику свей политики внутри страны.

Так, 5 мая на заседании Постоянного комитета Политбюро Си Цзиньпин подчеркнул, что необходимо неуклонно придерживаться политики «нулевой терпимости» и «решительно бороться со всеми речами и поступками, искажающими, ставящими под сомнение и отрицающими политический курс против эпидемии в Китае».

Разногласия между Си Цзиньпином и Ли Кэцяном давно уже привлекают внимание наблюдателей.

Как сообщило издание Bloomberg, старший аналитик американского исследовательского института Rhodium Group Джордан Шнайдер рассказал, что Ли Кэцян «представляет технократов в системе управления», что он сильно разочарован в политике «нулевой терпимости», и призывает «учитывать экономические аспекты и вопросы здравоохранения».

Эксперт по вопросам Китая Хэн Хэ считает, что Си Цзиньпин так сильно защищает свою политику в отношении COVID-19 из-за ожесточённой борьбы в верхушке компартии, где далеко не все согласны с её целесообразностью.

По материалам Epoch Times

З кінця квітня прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян на різних зборах тричі згадав проблему зайнятості в країні. Рівень безробіття в Китаї за березень став найвищим за останні два роки.

Як повідомила гонконзька газета Ming Pao, 27 квітня і 11 травня під час виконавчих зустрічей Держради КНР Лі Кецян наголосив на важливості «посилення політики стабілізації робочих місць та сприяння зайнятості», а також зажадав, щоб «фіскальна та грошово-кредитна політика була орієнтована на забезпечення зайнятості ». 7 травня під час всекитайської відео конференції, присвяченої проблемі безробіття, Лі Кецян заявив, що «поточна ситуація із зайнятістю складна та серйозна».

Ситуація із зайнятістю у КНР продовжує погіршуватися. Одна з причин у тому, що епідемія COVID-19 та російсько-українська війна посилили тиск на економіку Китаю. Друга причина — це кількість випускників коледжів та університетів у Китаї в 2022 році, яка, як очікується, складе 10,76 млн, і вперше перевищить позначку в 10 тисяч (річне збільшення становитиме 1,67 млн ​​осіб).

Заступник керівника управління Міністерства освіти, завідувача студентів ВНЗ, У Айхуа визнав, що випускники китайських коледжів та університетів цього року можуть зіткнутися з численними труднощами при працевлаштуванні, причому труднощів буде більше, ніж у випускників у 2020 році.

Згідно з офіційними даними Пекіна, рівень безробіття в КНР у березні зріс до 5,8%, що є найвищим показником із травня 2020 року. Однак багато спостерігачів вважають, що реальні цифри набагато вищі.

Раніше Лі Кецян говорив, що в усій країні 200 мільйонів людей мають «гнучку зайнятість». “Гнучка зайнятість” — це новий термін, придуманий компартією Китаю, який відноситься до людей, які не мають постійної роботи.

Хоча китайський прем’єр б’є тривогу з приводу зростання безробіття в країні, використовуючи різкі формулювання, при цьому він поки жодного разу не згадав про політику «нульової терпимості», яку проводить Сі Цзіньпін щодо вірусу COVID-19 та її яскраво вираженого негативного впливу на економіку країни.

У той час як більшість країн поступово повертаються до нормального життя, влада КНР продовжує вводити локдауни, закриваючи на карантин цілі мегаполіси і жорстко придушуючи будь-яку критику своєї політики всередині країни.

Так, 5 травня на засіданні Постійного комітету Політбюро Сі Цзіньпін наголосив, що необхідно неухильно дотримуватися політики «нульової терпимості» і «рішуче боротися з усіма промовами та вчинками, що спотворюють, що ставлять під сумнів і заперечують політичний курс проти епідемії в Китаї».

Розбіжності між Сі Цзіньпіном та Лі Кецяном давно вже привертають увагу спостерігачів.

Як повідомило видання Bloomberg, старший аналітик американського дослідницького інституту Rhodium Group Джордан Шнайдер розповів, що Лі Кецян “представляє технократів у системі управління”, що він сильно розчарований у політиці “нульової терпимості”, і закликає “враховувати економічні аспекти та питання охорони здоров’я”.

Експерт з питань Китаю Хен Хе вважає, що Сі Цзіньпін так сильно захищає свою політику щодо COVID-19 через запеклу боротьбу у верхівці компартії, де далеко не всі згодні з її доцільністю.

За матеріалами Epoch Times

===

Американские военные получают все больше и больше сообщений о неопознанных летающих объектах. Нет никаких доказательств их внеземного происхождения, но во многих случаях нет и объяснений.

Многочисленные наблюдения НЛО в последние несколько лет продолжают озадачивать американских военных.

Об этом стало известно на первом за более чем 50 лет слушании в Палате представителей Конгресса США, посвященном «неопознанным воздушным явлениям» (НВЯ) — термину, используемому американскими военными для описания НЛО. Помощник директора военно-морской разведки США  Скотт Брэй заявил, что целевая группа его ведомства не располагает доказательствами того, что среди необъяснимых небесных объектов есть объекты внеземного происхождения.

Председатель подкомитета Палаты представителей по контрразведке Андре Карсон сказал: «Неопознанные воздушные явления необъяснимы, это правда. Но они реальны. Их нужно расследовать». Представитель подкомитета Питер Уэлч отметил: «Никто не знает, существует ли инопланетная жизнь. Это большая Вселенная. И было бы довольно самонадеянно делать однозначный вывод». Старший сотрудник Пентагона Рональд Моултри, который на слушаниях выступил как поклонник научной фантастики, сказал: «Мы открыты для любых гипотез и выводов, с которыми мы можем столкнуться».

Скотт Брэй отметил, что с начала 2000-х годов наблюдается все большее количество несанкционированных или неопознанных объектов. Он сказал, что увеличение количества сообщений также связано с такими факторами, как усовершенствованные датчики или более новые летательные системы, такие как беспилотники. Но это также результат усилий военных по фиксации сообщений о НЛО. «Посыл теперь ясен: если вы что-то видите, вы должны сообщить об этом».

В июне прошлого года разведывательные службы США представили отчет по НВЯ. Это показало, что не существует объяснений примерно 140 небесным явлениям последних двух десятилетий. Брэй сказал, что с момента публикации отчета количество зарегистрированных наблюдений увеличилось примерно до 400.

Брэй показал на слушаниях два видеоролика. В одном из них, по его словам, показан «сферический объект», пролетающий мимо кабины истребителя. «У меня нет объяснения, что это за объект». По его словам, на второй видеозаписи виден треугольный парящий объект, наблюдаемый через приборы ночного видения. Несколько лет спустя аналогичные наблюдения были сделаны военно-морскими силами, сказал он. Брэй назвал эти объекты «беспилотными воздушными системами».

Отвечая на вопрос, Брэй сказал, что до сих пор не было столкновений американских истребителей с неопознанными объектами. «Однако было, по меньшей мере, 11 почти произошедших столкновений. Никакой связи с объектами не было. Американские войска в любом случае не открывали огонь по НВЯ. Далее представитель военно-морской разведки сказал, что наблюдения проводят не только США. Китай создал свою целевую группу. Совершенно ясно, что ряд стран наблюдает в воздушном пространстве то, что они не могут идентифицировать».

Только часть слушаний была открыта для публики. Несколько вопросов членов парламента к Брэю и Моултри должны были обсуждаться после этого за закрытыми дверями.

По материалам Epoch Times Europe GmbH

Американські військові отримують дедалі більше повідомлень про непізнані летючі об’єкти. Немає жодних доказів їхнього позаземного походження, але в багатьох випадках немає і пояснень. Численні спостереження НЛО останні кілька років продовжують спантеличувати американських військових.

Про це стало відомо на першому за більш ніж 50-річному слуханні в Палаті представників Конгресу США, присвяченому «непізнаним повітряним явищам» (НПЯ) — терміну, що використовується американськими військовими для опису НЛО. Помічник директора військово-морської розвідки США Скотт Брей заявив, що цільова група його відомства не має доказів того, що серед незрозумілих небесних об’єктів є об’єкти позаземного походження.

Голова підкомітету Палати представників із контррозвідки Андре Карсон сказав: «Невідомі повітряні явища незрозумілі, це правда. Але вони є реальними. Їх слід розслідувати». Представник підкомітету Пітер Уелч зазначив: «Ніхто не знає, чи існує інопланетне життя. Це великий Всесвіт. І було б досить самовпевнено робити однозначний висновок». Старший співробітник Пентагону Рональд Моултрі, який на слуханнях виступив як шанувальник наукової фантастики, сказав: «Ми відкриті для будь-яких гіпотез та висновків, з якими ми можемо зіткнутися».

Скотт Брей зазначив, що з початку 2000-х років спостерігається дедалі більша кількість несанкціонованих чи непізнаних об’єктів. Він сказав, що збільшення кількості повідомлень також пов’язане з такими факторами, як удосконалені датчики або нові літальні системи, такі як безпілотники. Але це також результат зусиль військових щодо фіксації повідомлень про НЛО. «Послання тепер зрозуміле: якщо ви щось бачите, ви повинні повідомити про це».

У червні минулого року розвідувальні служби США подали звіт про НПЯ. Це показало, що немає пояснень приблизно 140 небесним явищам останніх двох десятиліть. Брей сказав, що з моменту опублікування звіту кількість зареєстрованих спостережень збільшилася приблизно до 400.

Брей показав на слуханнях два відеоролики. В одному з них, за його словами, показаний «сферичний об’єкт», що пролітає повз кабіну винищувача. «У мене немає пояснення, що це за об’єкт». За його словами, на другому відеозаписі видно трикутний об’єкт, що спостерігається через прилади нічного бачення. Через кілька років аналогічні спостереження були зроблені військово-морськими силами, сказав він. Брей назвав ці об’єкти «безпілотними повітряними системами».

Відповідаючи на запитання, Брей сказав, що досі не було зіткнень американських винищувачів із невідомими об’єктами. «Однак було, щонайменше, 11 зіткнень, що майже відбулися. Жодного зв’язку з об’єктами не було. Американські війська в жодному разі не відкривали вогонь по НПЯ. Далі представник військово-морської розвідки сказав, що спостереження проводять не лише США. Китай створив свою цільову групу. Цілком зрозуміло, що низка країн спостерігає у повітряному просторі те, що вони не можуть ідентифікувати».

Лише частина слухань було відкрито для публіки. Декілька питань членів парламенту до Брея і Моултрі мали обговорюватися після цього за зачиненими дверима.

За матеріалами Epoch Times Europe GmbH

Еврокомиссия оценивает ущерб от войны в Украине на сегодняшний день в «сотни миллиардов евро» и считает необходимым, чтобы Европейский Союз взял на себя «большую часть» затрат на восстановление. Поэтому в первоначальном плане Комиссия предлагает государствам создать специальный фонд или впоследствии увеличить финансовые рамки на период до 2027 года, сообщает Frankfurter Allgemeine Zeitung. Затем страны могли бы поддержать финансирование своими собственными дополнительными взносами, или Комиссия могла бы взять на себя дальнейшие совместные расходы в соответствии с планом, который должен быть принят в эту среду.

В восьмистраничном документе, который должен структурировать дальнейшие обсуждения глав государств и правительств, говорится: «Однако, учитывая масштабы кредитов, которые, вероятно, потребуются, Комиссия также может быть уполномочена привлекать финансирование для займов от имени ЕС на рынке капитала».

В принципе, Комиссия не может финансировать расходы за счет долга, а только за счет взносов государств или других поступлений. С начала войны Европейский Союз потратил 4,1 миллиарда евро. Однако будущие финансовые потребности, по оценкам Комиссии, гораздо выше. В документе отмечается, что уже к концу июня стране не хватит и 14,3 млрд. евро на текущие расходы.

В среднесрочной и долгосрочной перспективе прогнозируются гораздо более высокие затраты. «Предполагаемый общий ущерб уже составляет несколько сотен миллиардов евро, из которых 100 миллиардов приходится только на физическую инфраструктуру», — говорится в сообщении, направленном другим институтам ЕС.

Поэтому стране необходимы как гранты, так и долгосрочные кредиты под выгодные процентные ставки. «Учитывая масштабы нанесенного войной ущерба, ожидается значительная потребность в финансировании реконструкции», — говорится далее; восстановление Украины может растянуться на «более чем десятилетие».

Єврокомісія оцінює збитки від війни в Україні на сьогодні у «сотні мільярдів євро» і вважає за необхідне, щоб Європейський Союз взяв на себе «велику частину» витрат на відновлення. Тому в першому плані Комісія пропонує державам створити спеціальний фонд або згодом збільшити фінансові рамки на період до 2027 року, повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung. Потім країни могли б підтримати фінансування своїми власними додатковими внесками, або Комісія могла б взяти на себе подальші спільні витрати відповідно до плану, який має бути ухвалено цієї середи.

У восьмисторінковому документі, який має структурувати подальші обговорення глав держав та урядів, йдеться: «Однак, враховуючи масштаби кредитів, які, ймовірно, будуть потрібні, Комісія також може бути уповноважена залучати фінансування для позик від імені ЄС на ринку капіталу».

У принципі Комісія не може фінансувати витрати за рахунок боргу, а лише за рахунок внесків держав або інших надходжень. З початку війни Європейський Союз витратив 4,1 мільярда євро. Проте майбутні фінансові потреби, за оцінками Комісії, набагато вищі. У документі наголошується, що вже до кінця червня країні не вистачить і 14,3 млрд євро на поточні витрати.

У середньостроковій та довгостроковій перспективі прогнозуються набагато вищі витрати. «Очікувана загальна шкода вже становить кілька сотень мільярдів євро, з яких 100 мільярдів припадає лише на фізичну інфраструктуру», — йдеться у повідомленні, спрямованому іншим інститутам ЄС.

Тому країні необхідні як гранти, так і довгострокові кредити під вигідні відсоткові ставки. «З огляду на масштаби завданих війною збитків очікується значна потреба у фінансуванні реконструкції», — йдеться далі; відновлення України може розтягнутися на «більше ніж десятиліття».

Европейский Союз в среду обнародовал план устранения зависимости от российского газа, нефти и угля к 2027 г. План предусматривает меры по увеличению использования возобновляемых источников энергии, экономии энергии и увеличению импорта нероссийского ископаемого топлива, сообщает Reuters.

Газ обогревает дома, производит электроэнергию и обеспечивает функционирование предприятий по всей Европе. ЕС постепенно отказывается от ископаемого топлива, вызывающего изменение климата, но пока Россия обеспечивает 40% импорта газа и 27% импорта нефти — это всё ещё фактор сильной зависимости. После того, как Москва вторглась в Украину, ЕС принял решение избавиться от такого фактора.

Вот основные меры:

Возобновляемая энергия, энергосбережение

Чтобы ускорить «зеленый» переход, Европейская комиссия предложила, чтобы к 2030 году 45% энергии приходилось на возобновляемые источники (предыдущая цель — 40%). В 2020 году ЕС достиг 22% валового конечного потребления энергии из возобновляемых источников, таких как ветер, солнце и биомасса.

При более высокой цели к 2030 году мощность возобновляемых источников энергии в ЕС удвоится до 1236 гигаватт (ГВт), что сделает солнечную энергию крупнейшим источником электроэнергии в Союзе. Для достижения этой цели Брюссель предложил закон, позволяющий выдавать годовые разрешения по упрощенной процедуре для определенных ветровых и солнечных проектов, чтобы разблокировать многолетние задержки, с которыми сталкиваются инновации.

Кроме того, согласно предложениям, страны должны будут устанавливать солнечные батареи на коммерческих и общественных зданиях, начиная с 2025 года, а на новых жилых домах — начиная с 2029 года, заявила президент Еврокомиссии Урсула фон дер Ляйен.

Комиссия также предложила более высокую, юридически обязательную цель по сокращению потребления энергии на 13% к 2030 году по сравнению с прогнозируемым потреблением (текущая цель — 9%). ЕС ведет переговоры о законах, позволяющих быстрее модернизировать здания для снижения их энергопотребления. Также было заявлено, что добровольные действия, такие как сокращение использования отопления и кондиционирования воздуха, могут снизить спрос на газ еще на 5%.

Новые источники поставки газа, инфраструктура

Комиссия заявила, что 155 миллиардов кубометров газа, которые Европа получает из России, будут в значительной степени заменены возобновляемой и низкоуглеродной энергией, а также решениями по энергосбережению. В краткосрочной перспективе странам потребуется больше нероссийского ископаемого топлива.

Для отказа от российского газа потребуется около 12 новых проектов по развитию инфраструктуры газоснабжения и сжиженного природного газа, особенно в центральных и восточных странах ЕС, которые зависят от российских трубопроводов. В ближайшие годы эти проекты должны иметь возможность работать на возобновляемом водороде, чтобы не подрывать климатические цели, заявила комиссия.

За покупку газа отвечают отдельные компании, а не ЕС. Но Брюссель запускает программу, которая позволит странам покупать его совместно. Эксперты говорят, что запуск схемы будет сложным и может помочь в среднесрочной перспективе, но не в случае краткосрочного энергетического кризиса.

Обеспокоенность по поводу поставок газа из России уже привела к гонке между отдельными компаниями за обеспечение поставок. Европейские компании предложили рекордными темпами пополнить запасы газа после зимы, несмотря на очень высокие цены.

ЕС также будет работать над планом действий в чрезвычайных ситуациях по сокращению непрофильных отраслей промышленности Европы, если Россия внезапно прекратит поставки газа. В прошлом месяце Москва прекратила поставки в Польшу и Болгарию после того, как они отказались платить за газ в рублях.

Финансирование

В совокупности планы ЕС потребуют 210 млрд евро инвестиций к 2027 году и 300 млрд евро к 2030 году. В том числе 10 млрд евро на газовую инфраструктуру и 2 млрд евро на проекты по импорту нероссийской нефти, а остальные средства — на чистую энергетику.

Эти инвестиции включают 86 миллиардов евро на возобновляемые источники энергии и 27 миллиардов евро на водородную инфраструктуру, 29 миллиардов евро на электрические сети и 56 миллиардов евро на энергосбережение и тепловые насосы.

Деньги поступят из фонда восстановления ЕС после COVID-19, который содержит 225 миллиардов евро в виде неизрасходованных кредитов. Комиссия призвала страны ЕС пересмотреть свои планы расходов на финансирование фонда. Дополнительные квоты из резерва будут проданы на углеродном рынке, чтобы выручить 20 миллионов долларов.

Європейський Союз у середу оприлюднив план усунення залежності від російського газу, нафти та вугілля до 2027 р. План передбачає заходи щодо збільшення використання відновлюваних джерел енергії, економії енергії та збільшення імпорту неросійського викопного палива, повідомляє Reuters.

Газ обігріває будинки, виробляє електроенергію та забезпечує функціонування підприємств по всій Європі. ЄС поступово відмовляється від викопного палива, що викликає зміну клімату, але поки що Росія забезпечує 40% імпорту газу та 27% імпорту нафти — це все ще фактор сильної залежності. Після того, як Москва вдерлася в Україну, ЄС вирішив позбутися цього фактору.

Ось основні заходи:

Відновлювана енергія, енергоощадження

Щоб прискорити «зелений» перехід, Європейська комісія запропонувала, щоб до 2030 року 45% енергії припадало на відновлювані джерела (попередня мета — 40%). У 2020 році ЄС досяг 22% валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел, таких як вітер, сонце та біомаса.

За найвищої мети до 2030 року потужність відновлюваних джерел енергії в ЄС подвоїться до 1236 гігаватів (ГВт), що зробить сонячну енергію найбільшим джерелом електроенергії в Союзі. Для досягнення цієї мети Брюссель запропонував закон, що дає змогу видавати річні дозволи за спрощеною процедурою для певних вітрових та сонячних проєктів, щоб розблокувати багаторічні затримки, з якими стикаються інновації.

Крім того, згідно з пропозиціями країни повинні будуть встановлювати сонячні батареї на комерційних і громадських будівлях, починаючи з 2025 року, а на нових житлових будинках — починаючи з 2029 року, заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Комісія також запропонувала вищу, юридично обов’язкову мету скорочення споживання енергії на 13% до 2030 року, проти прогнозованого споживання (поточна мета — 9%). ЄС веде переговори про закони, які дають змогу швидше модернізувати будівлі для зниження їх енергоспоживання. Також було заявлено, що добровільні дії, такі як скорочення використання опалення та кондиціювання повітря можуть знизити попит на газ ще на 5%.

Нові джерела постачання газу, інфраструктура

Комісія заявила, що 155 мільярдів кубометрів газу, які Європа отримує з Росії, будуть значною мірою замінені відновлюваною та низьковуглецевою енергією, а також рішеннями щодо енергоощадження. У короткостроковій перспективі країнам потрібно більше неросійського викопного палива.

Для відмови від російського газу потрібно близько 12 нових проєктів щодо розвитку інфраструктури газопостачання та зрідженого природного газу, особливо в центральних та східних країнах ЄС, які залежать від російських трубопроводів. Найближчими роками ці проєкти повинні мати можливість працювати на відновлюваному водні, щоб не підривати кліматичні цілі, заявила комісія.

За купівлю газу відповідають окремі компанії, не ЄС. Але Брюссель запускає програму, яка дозволить країнам купувати його спільно. Експерти кажуть, що запуск схеми буде складним і може допомогти у середньостроковій перспективі, але не у разі короткострокової енергетичної кризи.

Занепокоєння щодо постачання газу з Росії вже призвело до перегонів між окремими компаніями за забезпечення постачання. Європейські компанії запропонували рекордними темпами поповнити запаси газу після зими, попри дуже високі ціни.

ЄС також працюватиме над планом дій у надзвичайних ситуаціях щодо скорочення непрофільних галузей промисловості Європи, якщо Росія раптово припинить постачання газу. Минулого місяця Москва припинила постачання до Польщі та Болгарії після того, як вони відмовилися платити за газ у рублях.

Фінансування

У сукупності плани ЄС вимагатимуть 210 млрд євро інвестицій до 2027 року та 300 млрд євро до 2030 року. У тому числі 10 млрд євро на газову інфраструктуру і 2 млрд євро на проєкти з імпорту неросійської нафти, а решта коштів — на чисту енергетику.

Ці інвестиції включають 86 мільярдів євро на відновлювані джерела енергії та 27 мільярдів євро на водневу інфраструктуру, 29 мільярдів євро на електричні мережі та 56 мільярдів євро на енергоощадження та теплові помпи.

Гроші надійдуть із фонду відновлення ЄС після COVID-19, який містить 225 мільярдів євро у вигляді невитрачених кредитів. Комісія закликала країни ЄС переглянути свої плани видатків на фінансування фонду. Додаткові квоти з резерву будуть продані на вуглецевому ринку, щоб отримати 20 мільйонів доларів.

Через шість років після ухвалення “закону про декомунізацію” в Україні остаточно заборонено Комуністичну партію.

“Закон про декомунізацію” (від 09.04.2015 № 317-VIII) було прийнято Верховною Радою ще у 2015 році, однак їм передбачалося засудження комуністичного режиму та заборона пропаганди його символіки, але питання про заборону Комуністичної партії України мав вирішити суд.

Міністерство юстиції України подало позов щодо заборони Комуністичної партії України у 2014 році, і з того часу судовий розгляд триває.

Через рік, 16 грудня 2015 року, Окружний адміністративний суд Києва скасував Комуністичну партію, але рішення було оскаржено і не набуло чинності.

Весь цей час, попри те, що Комуністична партія України не могла виставляти свою кандидатуру на виборах, вона продовжувала існувати та отримувати внески від своїх членів.

І ось тепер, понад шість років по тому, Адміністративний апеляційний суд залишив у силі рішення підпорядкованого суду і ухвалив заборонити Комуністичну партію.