Blog

Україна прагне нового раунду мирних переговорів із Росією. Президент Білорусі Лукашенко прагне взяти в них участь та домогтися миру.

Президент Білорусі Лукашенко закликав до участі у переговорах щодо припинення бойових дій у сусідній Україні. «Ми розглядаємо це як війну, яка відбувається прямо у нас на порозі й дуже серйозно впливає на ситуацію у нашій країні. Тому за спиною Білорусі не має бути окремих домовленостей», — заявив він у четвер.

Російська влада називає конфлікт у сусідній країні «спеціальною військовою операцією» і наполягає на тому, щоб ЗМІ використовували цей ярлик. Використання таких слів, як «війна» або «вторгнення», може розглядатися як «дезінформація» про російські збройні сили та каратися суворим покаранням.

На відкритій зустрічі із представниками силових структур у четвер Лукашенко неодноразово використав слово «війна».

Украина настроена на новый раунд мирных переговоров с Россией. Президент Беларуси Лукашенко стремится принять в них участие и добиться мира.

Президент Беларуси Александр Лукашенко призвал к участию в переговорах по прекращению боевых действий в соседней Украине. «Мы рассматриваем это как войну, происходящую прямо у нас на пороге и очень серьезно влияющую на ситуацию в нашей стране. Поэтому за спиной Беларуси не должно быть отдельных договоренностей», — заявил он в четверг.

Российские власти называют конфликт в соседней стране «специальной военной операцией» и настаивают на том, чтобы СМИ использовали этот ярлык. Использование таких слов, как «война» или «вторжение», может рассматриваться как «дезинформация» о российских вооруженных силах и караться суровым наказанием.

На открытой встрече с представителями силовых структур в четверг Лукашенко неоднократно использовал слово «война».

Сенат США в среду проголосовал за возобновление программы ленд-лиза, которая не использовалась со времен Второй мировой войны, чтобы позволить США отправить оружие в Украину.

Законопроект, известный как Закон о ленд-лизе в защиту демократии в Украине, был единогласно одобрен верхней палатой Конгресса поздно вечером 6 апреля, чтобы предоставить расширенные полномочия федеральному правительству по заключению соглашений с правительством Украины о предоставлении или аренде оборудования и оружия в условиях конфликта с Россией. Сенатор Джон Корнин (республиканец от штата Техас) выступил спонсором этой меры.

В последний раз этот закон использовался во время Второй мировой войны, когда США оказывали помощь союзным странам против нацистской Германии, а именно Великобритании и Советскому Союзу.

Теперь законопроект должен быть одобрен в Палате представителей и подписан президентом Джо Байденом. Однако неясно, когда Палата представителей рассмотрит законопроект, поскольку обе палаты Конгресса покидают Вашингтон в четверг на запланированный перерыв.

Конгресс США уже одобрил гуманитарную и военную помощь Украине на сумму около $ 14 млрд, а НАТО предоставило стране оружие, технику и разведданные после начала войны 24 февраля. Если закон о ленд-лизе будет принят Палатой представителей, в страну может поступить еще больше американской военной помощи.

Пока что НАТО и США предоставили Украине противотанковые ракеты Javelin, а Пентагон на прошлой неделе подтвердил, что направил в Киев беспилотники-камикадзе Switchblade. Президент Джо Байден несколько раз заявлял, что США не будут направлять войска в Украину, заявив, что это приведет к эскалации конфликта с Россией.

«По мере того, как разворачивается война в Украине, быстрая доставка военной помощи имеет решающее значение для способности Украины защищать себя», — сказала сенатор-демократ Жанна Шахин, еще один спонсор этой меры.

Этот шаг также публично поддержал лидер большинства в Сенате — демократ Чак Шумер, который заявил другим законодателям, что российское правительство «виновно» в убийстве мирных жителей из-за «их религии, расы или национальности».

Министр иностранных дел Украины Дмитрий Кулеба в четверг написал в Twitter, что приветствует одобрение законопроекта Сенатом и призвал Палату представителей принять соответствующие меры.

«Благодарен Сенату США за принятие Закона о ленд-лизе в защиту демократии в Украине. Важный первый шаг к программе ленд-лиза для ускорения доставки военной техники в Украину. С нетерпением жду его скорейшего прохождения в Палате представителей и подписания президентом США», — сказал Кулеба.

По материалам The Epoch Times USA

Сенат США у середу проголосував за поновлення програми ленд-лізу, яка не використовувалася з часів Другої світової війни, щоб дозволити США відправити зброю в Україну.

Законопроєкт, відомий як Закон про ленд-ліз на захист демократії в Україні, був одноголосно схвалений верхньою палатою Конгресу пізно ввечері 6 квітня, щоб надати розширені повноваження федеральному уряду щодо укладання угод з урядом України щодо надання або оренди обладнання та зброї в умовах конфлікту з Росією. Сенатор Джон Корнін (республіканець від штату Техас) виступив спонсором цього заходу.

Востаннє цей закон використовувався під час Другої світової війни, коли США надавали допомогу союзним країнам проти нацистської Німеччини, а саме Великобританії та Радянському Союзу.

Тепер законопроєкт має бути схвалений у Палаті представників та підписаний президентом Джо Байденом. Однак невідомо, коли Палата представників розгляне законопроєкт, оскільки обидві палати Конгресу залишають Вашингтон у четвер на заплановану перерву.

Конгрес США вже схвалив гуманітарну та військову допомогу Україні на суму близько $14 млрд, а НАТО надало країні зброю, техніку та розвіддані після початку війни 24 лютого. Якщо закон про ленд-ліз буде ухвалено Палатою представників, в країну може надійти ще більше американської військової допомоги.

Поки що НАТО та США надали Україні протитанкові ракети Javelin, а Пентагон минулого тижня підтвердив, що направив до Києва безпілотники-камікадзе Switchblade. Президент Джо Байден кілька разів заявляв, що США не спрямовуватимуть війська в Україну, заявивши, що це призведе до ескалації конфлікту з Росією.

«У міру того, як розгортається війна в Україні, швидке постачання військової допомоги має вирішальне значення для здатності України захищати себе», — сказала сенатор-демократ Жанна Шахін, ще один спонсор цього заходу.

Цей крок також публічно підтримав лідер більшості в Сенаті — демократ Чак Шумер, який заявив іншим законодавцям, що російський уряд «винний» у вбивстві мирних жителів через «їхню релігію, расу або національніст».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у четвер написав у Twitter, що вітає схвалення законопроєкту Сенатом і закликав Палату представників вжити відповідних заходів.

«Вдячний Сенату США за ухвалення Закону про ленд-ліз на захист демократії в Україні. Важливим є перший крок до програми ленд-лізу для прискорення постачання військової техніки в Україну. З нетерпінням чекаю на його якнайшвидше проходження в Палаті представників і підписання президентом США», — сказав Кулеба.

За матеріалами The Epoch Times USA

Генеральная Ассамблея ООН приостановила членство России в Совете ООН по правам человека из-за войны в Украине. На голосовании в Нью-Йорке в четверг 93 государства-члена ООН проголосовали за приостановление членства России в органе ООН. 24 государства проголосовали против и 58 государств воздержались. Требовалось большинство в две трети поданных голосов.

США и многие другие страны призвали приостановить членство России в Совете по правам человека, из-за заявлений о зверствах в киевском пригороде Буча. Россия отрицает эти обвинения.

В Совет по правам человека, который был основан в 2006 году и базируется в Женеве, входят 47 государств. Они избираются Генеральной Ассамблеей на трехлетний срок. Нынешнее членство России фактически продлится до 2023 года.

Генеральна Асамблея ООН призупинила членство Росії у Раді ООН з прав людини через війну в Україні. На голосуванні в Нью-Йорку у четвер, 93 держави-члени ООН проголосували за призупинення членства Росії в органі ООН. 24 держави проголосували проти та 58 держав утрималися. Потрібна була більшість у дві третини поданих голосів.

США та багато інших країн закликали призупинити членство Росії в Раді з прав людини, через заяви про звірства в київському передмісті Буча. Росія заперечує ці звинувачення.

До Ради з прав людини, яка була заснована у 2006 році і базується в Женеві, входять 47 держав. Вони обираються Генеральною Асамблеєю на трирічний термін. Нинішнє членство Росії фактично триватиме до 2023 року.

Министр иностранных дел Украины Дмитрий Кулеба призвал Запад предоставить больше оружия для борьбы Украины с российскими оккупационными силами. НАТО обещает предоставить более тяжелое вооружение, а Чехия стала первой союзной страной, поставившей Киеву танки.

«Моя повестка дня очень проста. В ней всего три пункта. Это оружие, оружие и оружие», — сказал Кулеба. «Чем больше оружия мы получим, и чем быстрее оно поступит в Украину, тем больше человеческих жизней будет спасено».

Генеральный секретарь НАТО Йенс Столтенберг, выступивший 7 апреля перед журналистами в Брюсселе вместе с Кулебой, сказал, что НАТО уже много лет оказывает поддержку Украине и что министры иностранных дел альянса обсудят предоставление Киеву того, что больше всего необходимо для продолжения сопротивления российским войскам.

«Сейчас союзники предоставляют вам оборудование, чтобы вы могли отстаивать свое право на самооборону», — сказал Столтенберг. «На нашей встрече с министрами иностранных дел стран НАТО, я уверен, мы рассмотрим вопрос о необходимости предоставления большего количества систем ПВО, противотанкового оружия, более легкого, а также более тяжелого вооружения».

Это произошло после того, как Чешская Республика, союзник по НАТО, стала первой страной, предоставившей танки Украине, сигнализируя об изменении типов вооружений, которые альянс готов поставлять Киеву, поскольку украинские военные сражаются с более оснащенной российской армией.

Посольство Чехии в Великобритании в своем заявлении в Twitter сообщило, что это первый случай, когда иностранное государство поставляет танки в Украину.

«Гораздо больше, в несколько раз больше, можно сделать, если мы объединим усилия с другими союзниками», — сказал заместитель министра обороны Чехии Томаш Копечный в интервью изданию The Wall Street Journal.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав Захід надати більше зброї для боротьби України з російськими окупаційними силами. НАТО обіцяє надати важче озброєння, а Чехія стала першою союзною країною, яка поставила Києву танки.

«Мій порядок денний дуже простий. У ньому лише три пункти. Це зброя, зброя та зброя», — сказав Кулеба. «Чим більше зброї ми отримаємо, і чим швидше вона надійде в Україну, тим більше людських життів буде врятовано».

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який виступив 7 квітня перед журналістами в Брюсселі разом із Кулебою, сказав, що НАТО вже багато років надає підтримку Україні і що міністри закордонних справ альянсу обговорять надання Києву того, що найбільше необхідно для продовження опору російським військам.

«Зараз союзники надають вам обладнання, щоб ви могли відстоювати своє право на самооборону», — сказав Столтенберг. «На нашій зустрічі з міністрами закордонних справ країн НАТО, я впевнений, ми розглянемо питання необхідності надання більшої кількості систем ППО, протитанкової зброї, легшого, а також більш важкого озброєння».

Це сталося після того, як Чеська Республіка, союзник по НАТО, стала першою країною, яка надала танки Україні, сигналізуючи про зміну типів озброєнь, які альянс готовий постачати Києву, оскільки українські військові борються з більш оснащеною російською армією.

Посольство Чехії у Великій Британії у своїй заяві у Twitter повідомило, що це перший випадок, коли іноземна держава постачає танки в Україну.

«Набагато більше, у кілька разів більше, можна зробити, якщо ми об’єднаємо зусилля з іншими союзниками», — сказав заступник міністра оборони Чехії Томаш Копічний в інтерв’ю виданню The Wall Street Journal.

Страны ЕС, включая Германию, пообещали предоставить Украине оружие и другие формы поддержки.

Канцлер Германии Олаф Шольц в среду выступил в немецком Бундестаге, заявив, что «нашей целью должно оставаться, чтобы Россия не выиграла эту войну».

Что касается поставок оружия для Украины, Шольц сказал законодателям, что «все, что имеет смысл и может быстро начать действовать, будет поставлено».

Шольц также подтвердил планы Германии отказаться от российского топлива, к чему стремится весь Евросоюз в ответ на вторжение России в Украину.

В четверг британская разведка сообщила, что Россия наносит удары по объектам инфраструктуры, чтобы измотать правительство и армию Украины, готовясь к новому наступлению на востоке страны.

Даже по мере того, как российские вооруженные силы проводят наступательные операции на востоке Украины, перегруппировывают и переориентируют свои военные и тыловые возможности, «российская армия, вероятно, будет продолжать сталкиваться с проблемами морального духа и нехваткой припасов и личного состава».

По материалам The Epoch Times USA

Країни ЄС, включно з Німеччиною, пообіцяли надати Україні зброю та інші форми підтримки.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц у середу виступив у німецькому Бундестазі, заявивши, що «нашою метою має залишатися, щоб Росія не виграла цю війну».

Щодо постачання зброї для України, Шольц сказав законодавцям, що «все, що має сенс і може швидко почати діяти, буде поставлене».

Шольц також підтвердив плани Німеччини відмовитися від російського палива, чого прагне весь Євросоюз у відповідь на вторгнення Росії в Україну.

У четвер британська розвідка повідомила, що Росія завдає ударів по об’єктах інфраструктури, щоб виснажити уряд та армію України, готуючись до нового наступу на сході країни.

Навіть у міру того, як російські збройні сили проводять наступальні операції на сході України, перегруповують та переорієнтують свої військові та тилові можливості, «російська армія, ймовірно, продовжуватиме стикатися з проблемами морального духу та нестачею припасів та особового складу».

За матеріалами The Epoch Times USA