Blog

Після першого етапу вторгнення в Україну Росія може зіткнутися з новою перешкодою: є припущення, що у Путіна закінчуються ракети. Глава збройних сил Великобританії заявив, що кремлівський вождь може зіткнутися з дефіцитом зброї через недооцінку стійкості України, повідомляє mirror.co.uk.

Адмірал сер Ентоні Радакін сказав, що, на його думку, Росія втягнула себе у «війну за матеріально-технічне забезпечення», тому що з початку вторгнення 24 лютого ракет та іншої зброї було використано значно більше, ніж передбачало путінське військове командування.

Говорячи про російського президента під час інтерв’ю TalkTV, сер Радакін сказав: «У Путіна потенційно є проблема, тому що темпи витрат зброї та жорсткість бойових дій абсолютно відрізняються від того, на що він розраховував 24 лютого. Я думаю, що зараз триває більше видів воєнних дій. В Україні триває тактична, географічна війна. Йде логістична війна через те, як зберегти цей рівень витрат зброї».

Сер Радакін, який є начальником штабу оборони Великобританії, також заявив, що Росія втратила чверть своїх сил в Україні та зазнає труднощів на ключовому полі бою у східному регіоні України — на Донбасі.

«Ми говоримо про серйозний вплив на їхні збройні сили, 25% їхніх сил фактично стерті з лиця землі — або внаслідок вбивства військовослужбовців, або внаслідок пошкодження їх тактичних батальйонів», — сказав британський військовий чиновник.

Сер Радакін продовжив: «Ви також щодня бачите, як Росія намагається досягти прогресу, намагається скоординувати свої військово-повітряні сили з сухопутними військами й намагається досягти прогресу в тому, що ми називаємо сучасною кампанією».

Адмірал також сказав, що Путін перебуває під «неймовірним тиском» у політичному та військовому плані, оскільки не може здобути перемогу на Донбасі, додавши, що це буде «важка боротьба».

За матеріалами The Epoch Times România

Высокопоставленный российский законодатель в субботу обвинил Вашингтон в координации военных операций в Украине, что, по его словам, равносильно прямому участию США в военных действиях против России.

«Вашингтон, по сути, координирует и разрабатывает военные операции, тем самым непосредственно участвуя в военных действиях против нашей страны», — написал Вячеслав Володин в своем Telegram-канале.

Вашингтон и европейские члены трансатлантического альянса НАТО поставляют в Украину тяжелое вооружение, чтобы помочь в противостоянии российскому вторжению, которое привело к оккупации восточной и южной частей Украины.

Однако США и их союзники по НАТО неоднократно заявляли, что сами не будут принимать непосредственное участие в боевых действиях, чтобы не стать стороной конфликта.

Американские официальные лица заявили, что Соединенные Штаты предоставили Украине разведывательные данные, чтобы помочь противостоять российскому наступлению, но отрицают, что эти данные включают в себя точную информацию для уничтожения целей.

По материалам The Epoch Times USA

Високопоставлений російський законодавець у суботу звинуватив Вашингтон у координації військових операцій в Україні, що, за його словами, рівносильне прямій участі США у військових діях проти Росії.

«Вашингтон, по суті, координує та розробляє військові операції, тим самим безпосередньо беручи участь у військових діях проти нашої країни», — написав В’ячеслав Володін у своєму Telegram-каналі.

Вашингтон та європейські члени трансатлантичного альянсу НАТО постачають в Україну важке озброєння, щоб допомогти у протистоянні російському вторгненню, яке призвело до окупації східної та південної частин України.

Проте США та їхні союзники по НАТО неодноразово заявляли, що самі не братимуть безпосередньої участі у бойових діях, щоб не стати стороною конфлікту.

Американські офіційні особи заявили, що Сполучені Штати надали Україні розвідувальні дані, щоб допомогти протистояти російському наступу, але заперечують, що ці дані включають точну інформацію для знищення цілей.

За матеріалами The Epoch Times USA

Пресс-секретарь Кремля Дмитрий Песков заявил в пятницу, что из Польши исходит враждебная риторика и что Варшава может быть “источником угрозы” для России, сообщает Reuters.

Польша возглавила призывы к более жестким санкциям в отношении ЕС и к западным альянсам НАТО для вооружения Украины, поскольку страна под руководством Владимира Зеленского пытается противостоять российским войскам, которые хлынули на ее восток.

Министр окружающей среды и климата Польши Анна Москва заявила в понедельник, что “Польша гордится тем, что попала в список недружественных стран Путина”.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив у п’ятницю, що з Польщі виходить ворожа риторика і що Варшава може бути джерелом загрози для Росії, повідомляє Reuters.

Польща очолила заклики до жорсткіших санкцій щодо ЄС та західних альянсів НАТО для озброєння України, яка намагається протистояти російським військам.

Міністр навколишнього середовища та клімату Польщі Анна Москва заявила у понеділок, що “Польща пишається тим, що потрапила до списку недружніх до Путіна країн”.

Россия не так могущественна, как Соединенные Штаты, за исключением ядерного оружия.

Россия не является главной угрозой для США — этой угрозой является Китай.

Еще в 1985 году, во время своего визита в Париж, Михаил Горбачев сказал президенту Франции Франсуа Миттерану, что Советский Союз не был достаточно мощным. На самом деле, сказал Горбачев своему французскому коллеге, Россия — это банановая республика с ядерным оружием.

Несомненно, для Миттерана это стало неожиданностью. Французы только что выгнали более 100 советских шпионов, в основном за технологический шпионаж. Кроме того, Франция заручилась помощью секретного агента в Москве Владимира Ветрова (известного в кругах сотрудников спецслужб под псевдонимом Farewell (Прощай), который передал ему массу информации о советском списке заказов на западные, особенно американские, технологии.  Если Россия нуждалась в американских технологиях, то напрашивался очевидный вывод: военное строительство России было слабым, поскольку Советский Союз имел низко-технологичную промышленную базу.

Американский ответ заключался в том, чтобы еще больше затянуть гайки на советском промышленном шпионаже. Это позволило Соединенным Штатам использовать свое качественное преимущество, по сути, фактор превосходства в силе, против массы бронетехники и орудий, собранных Россией.

Единственным сектором, где советская промышленность добилась успеха, в основном благодаря достаточным инвестициям, была ракетная промышленность, и особенно баллистические ракеты дальнего радиуса действия с ядерными боеголовками. В этой области русские преуспели, и они по-прежнему преуспевают почти 40 лет спустя.

Показательно, что даже сегодня Россия сталкивается с серьезными технологическими недостатками в своих вооруженных силах. Подумайте о том, что российские танки были уничтожены в Украине в основном переносными противотанковыми средствами. Почему? Потому что русские не оснастили свои танки системами активной защиты. Можно только догадываться, почему это так: либо российская система активной защиты под названием “Арена М” на самом деле не работает, либо россиянам необходимо импортировать технологии для этой системы, а это означает, что они не могут себе этого позволить.

Следует помнить, что именно Советский Союз был одним из первых создателей противотанкового оружия с проводным наведением. В 1973 году израильские танки и бронемашины были уничтожены ракетами AT-3 Sagger египетских солдат. В боях на Синае Израиль потерял от 50 до 150 танков (в основном американские М-48, М-60, британские “Центурионы” и российские Т-55, захваченные Израилем в 1967 году и модернизированные). В последние годы Россия усовершенствовала свое противотанковое оружие; новейшее, 9К135 “Корнет”, — это оружие с большей дальностью стрельбы и тандемной боеголовкой. Тандемные боеголовки были разработаны для поражения современных танков, оснащенных реактивной броней. Тандемная боеголовка взрывает реактивную броню, а вторая ступень боеголовки пробивает броню танка. Из нескольких примеров в Ираке мы знаем, что “Корнет” может уничтожить лучший американский танк M1 Abrams.

Если Россия была ведущим разработчиком противотанковых ракет с проводным наведением, успешно применяя их против своих египетских и сирийских противников, и с тех пор разработала более совершенные версии этих ракетных средств уничтожения танков, то из этого следует, что тактически российская армия должна была быть готова к применению такого оружия. Тем не менее, очевидно, что Россия не была готова.

То же самое относится и к российским самолетам, по крайней мере, к старым моделям, которые использовались в ходе боевых действий в Украине. На этих самолетах отсутствуют системы целенаведения, а их защита от инфракрасных и радиолокационных ракет сильно устарела. Именно поэтому потери российских самолетов, особенно Су-25, в украинской войне были столь велики. Удивительно, что российские системы не идут в ногу со временем. Ожидаемый сценарий — вывести из строя авиацию и ПВО противника, а затем использовать свои истребители-бомбардировщики для атаки войск противника — то, что, несомненно, известно российским военным специалистам, так и не реализовался в Украине. Россияне добились некоторого успеха против мобильных средств ПВО Украины и против украинских самолетов (все из которых также являются российскими), но недостаточного, учитывая потери России. И снова кажется, что российское оборудование не соответствует требованиям; отсутствие подходящих систем самообороны для российских самолетов и отсутствие достаточно точного дальнобойного управляемого оружия для атаки войск противника.

Для Соединенных Штатов и их союзников по НАТО это означает, что обычные силы России гораздо менее страшны в плане поражения сил НАТО, чем предполагалось. Это не означает, что, если война выйдет за пределы Украины, Россия окажется беспомощной против НАТО или проиграет войну. Возможно, Россия не сможет победить в общепринятом смысле этого слова, но она вполне способна нанести очень большой ущерб европейским городам. В отличие от активных военных операций, города, склады, железнодорожные линии, узлы связи и аэропорты являются ” легкой добычей”. Разрушения в Украине являются мрачным свидетельством того, какие разрушения может причинить Россия.

Министр обороны США Ллойд Остин говорит, что цель США и НАТО — ослабить Россию. Но ослабление, которое он пропагандирует в войне в Украине, не затронет ракетный потенциал России дальнего радиуса действия и не изменит ядерный потенциал России. Хуже того, если российские силы “проиграют” в обычном смысле этого слова, не исключено появление неконвенционального оружия. Фактически, американская разведка говорит Белому дому об этой опасности, но ни Белый дом, ни Пентагон не слушают или, если на то пошло, не хотят слушать.

Хуже всего то, что война в Европе не отвечает чьим-либо интересам, особенно НАТО. НАТО может воевать, но если конечным результатом будут массовые разрушения, НАТО потеряет свой авторитет, потому что не сможет защитить гражданское население Европы или спасти промышленную инфраструктуру Европы. Все это — еще один способ сказать, что сила НАТО — это сдерживание, а не наступление.

Одна из совершенно странных установок американской администрации — избегать переговоров с Россией и стремиться отрезать ее от себя дипломатически и политически, хотя ни США, ни НАТО не являются сторонами в украинском противостоянии. Но эта иллюзия начинает рассеиваться в глазах России и даже среди членов НАТО. Таким образом, Вашингтон и его европейские союзники вот-вот перейдут некий предел Рубикона и столкнутся с расширенной войной и значительными разрушениями.

НАТО — это альянс для защиты членов НАТО от нападения; он никогда не предназначался для защиты других от нападения. Расширение НАТО на территорию Украины, не являющейся членом НАТО, является новаторским и очень рискованным. За пределами Европы НАТО не играет никакой роли в Азии. Здесь Соединенные Штаты являются главным гарантом региональной стабильности, но роль США сейчас оспаривается Китаем, страной, которая выглядит более технологически развитой, чем Россия. В отличие от России, Китай обладает значительной высокотехнологичной промышленной инфраструктурой, изначально созданной Соединенными Штатами, Японией, Кореей и даже Тайванем.  Таким образом, в отличие от России, у которой нет технологий и, вероятно, нет инвестиционных долларов, у Китая есть и то, и другое, и Китай становится все более агрессивным и экспансионистским.

Если бы политика США была здравомыслящей, она стремилась бы к дипломатическому разрешению конфликта в Украине и в России и нашла бы пути, как просили россияне еще до вторжения российской армии в Украину, для решения хотя бы части украинской проблемы (восточная часть Украины — Донбасс), а также для новых мер безопасности (несомненно, включая ядерные силы) в Восточной Европе.

Тот факт, что Вашингтон упорно стремится одержать определенную победу над Россией, вполне может оказаться в лучшем случае пирровой победой.

Мнения, выраженные в этой статье, являются мнением автора и не обязательно отражают точку зрения The Epoch Times.

Доктор Стивен Брайен считается идейным лидером в области политики технологической безопасности, дважды награжден высшей гражданской наградой Министерства обороны — медалью “За выдающуюся государственную службу”. Старший научный сотрудник Центра политики безопасности, его последняя книга — “Технологическая безопасность и национальная мощь: Победители и проигравшие”.

По материалам The Epoch Times USA

Росія не така могутня, як Сполучені Штати, за винятком ядерної зброї.

Росія не є головною загрозою для США — цією загрозою є Китай.

Ще 1985 року, під час свого візиту до Парижа, Михайло Горбачов сказав президентові Франції Франсуа Міттерану, що Радянський Союз не був досить потужним. Насправді, сказав Горбачов своєму французькому колезі, Росія — це бананова республіка з ядерною зброєю.

Безперечно, для Міттерана це стало несподіванкою. Французи щойно вигнали понад 100 радянських шпигунів, переважно через технологічне шпигунство. Крім того, Франція заручилася допомогою секретного агента в Москві Володимира Вєтрова (відомого в колах співробітників спецслужб під псевдонімом Farewell (Прощай), який передав йому масу інформації про радянський список замовлень на західні, особливо американські технології. Якщо Росія потребувала американських технологій, то напрошувався очевидний висновок: військове будівництво Росії було слабким, оскільки Радянський Союз мав низькотехнологічну промислову базу.

Американська відповідь полягала в тому, щоби ще більше затягнути гайки на радянському промисловому шпигунстві. Це дозволило Сполученим Штатам використовувати свою якісну перевагу, по суті, фактор переваги в силі проти маси бронетехніки та знарядь, зібраних Росією.

Єдиним сектором, де радянська промисловість досягла успіху, переважно завдяки достатнім інвестиціям, була ракетна промисловість, й особливо балістичні ракети далекого радіусу дії з ядерними боєголовками. У цій області росіяни процвітали, і вони, як і раніше, процвітають майже через 40 років.

Показово, що навіть сьогодні Росія стикається із серйозними технологічними вадами у своїх збройних силах. Подумайте про те, що російські танки були знищені в Україні переважно переносними протитанковими засобами. Чому? Тому що росіяни не оснастили свої танки системами активного захисту. Можна тільки здогадуватись, чому це так: або російська система активного захисту під назвою «Арена М» насправді не працює, або росіянам необхідно імпортувати технології для цієї системи, а це означає, що вони не можуть собі цього дозволити.

Слід пам’ятати, що саме Радянський Союз був одним із перших творців протитанкової зброї з дротовим наведенням. У 1973 році ізраїльські танки та бронемашини були знищені ракетами AT-3 Sagger єгипетських солдатів. У боях на Синаї Ізраїль втратив від 50 до 150 танків (переважно американські М-48, М-60, британські «Центуріони» та російські Т-55, захоплені Ізраїлем у 1967 році та модернізовані). В останні роки Росія вдосконалила свою протитанкову зброю; найновіший, 9К135 «Корнет», — це зброя з більшою дальністю стрільби та тандемною боєголовкою. Тандемні боєголовки було розроблено для поразки сучасних танків, оснащених реактивною бронею. Тандемна боєголовка підриває реактивну броню, а другий ступінь боєголовки пробиває броню танка. З кількох прикладів в Іраку ми знаємо, що «Корнет» може знищити найкращий американський танк M1 Abrams.

Якщо Росія була провідним розробником протитанкових ракет із дротовим наведенням, успішно застосовуючи їх проти своїх єгипетських і сирійських противників, і відтоді розробила досконаліші версії цих ракетних засобів знищення танків, то з цього випливає, що тактично російська армія мала бути готова до застосування такої зброї. Проте очевидно, що Росія не була готова.

Те саме стосується й російських літаків, принаймні, старих моделей, які використовувалися під час бойових дій в Україні. На цих літаках відсутні системи теленаведення, а їх захист від інфрачервоних і радіолокаційних ракет сильно застарів. Саме тому втрати російських літаків, особливо Су-25, в українській війні були такі великі. Дивно, що російські системи не йдуть у ногу з часом. Очікуваний сценарій — вивести з ладу авіацію та ППО противника, а потім використати свої винищувачі-бомбардувальники для атаки військ противника — те, що, безперечно, відомо російським військовим фахівцям, так і не реалізувався в Україні. Росіяни досягли деякого успіху проти мобільних засобів ППО України та проти українських літаків (усі з яких також є російськими), але недостатнього з огляду на втрати Росії. І знову здається, що російське обладнання не відповідає вимогам; відсутність відповідних систем самооборони для російських літаків та брак досить точної далекобійної керованої зброї для атаки військ противника.

Для Сполучених Штатів та їхніх союзників з НАТО це означає, що звичайні сили Росії набагато менш страшні щодо поразки сил НАТО, ніж передбачалося. Це не означає, що якщо війна вийде за межі України, Росія виявиться безпорадною проти НАТО чи програє війну. Можливо, Росія не зможе перемогти в загальноприйнятому значенні цього слова, але вона цілком здатна завдати великої шкоди європейським містам. На відміну від активних військових операцій, міста, склади, залізничні лінії, вузли зв’язку та аеропорти є «легкою здобиччю». Руйнування в Україні є похмурим свідченням того, якої шкоди може завдати Росія.

Міністр оборони США Ллойд Остін каже, що мета США та НАТО — послабити Росію. Але ослаблення, яке він пропагує у війні в Україні, не торкнеться ракетного потенціалу Росії далекого радіусу дії й не змінить ядерний потенціал Росії. Гірше того, якщо російські сили «програють» у звичному значенні цього слова, не виключена поява неконвенційної зброї. Фактично американська розвідка говорить Білому дому про цю небезпеку, але ні Білий дім, ні Пентагон не слухають або, якщо на те пішло, не хочуть слухати.

Найгірше те, що війна в Європі не відповідає чиїмось інтересам, особливо НАТО. НАТО може воювати, але якщо кінцевим результатом будуть масові руйнування, НАТО втратить свій авторитет, тому що не зможе захистити громадянське населення Європи або врятувати промислову інфраструктуру Європи. Усе це — ще один спосіб сказати, що сила НАТО — це стримування, а не наступ.

Одна з незрозумілих тактик американської адміністрації — уникати переговорів із Росією і прагнути відрізати її від себе дипломатично та політично, хоча ні США, ні НАТО не є сторонами в українському протистоянні. Але ця ілюзія починає розсіюватися в очах Росії й серед членів НАТО. Отже, Вашингтон та його європейські союзники ось-ось перейдуть якусь межу Рубікона й зіткнуться з розширеною війною та чималими руйнуваннями.

НАТО є альянсом для захисту членів НАТО від нападу; він ніколи не призначався для захисту інших від нападу. Розширення НАТО на територію України, яка не є членом НАТО, є новаторським та дуже ризикованим. За межами Європи НАТО не відіграє жодної ролі в Азії. Тут Сполучені Штати є головним гарантом регіональної стабільності, але роль США зараз заперечується Китаєм, країною, яка виглядає більш технологічно розвиненою, ніж Росія. На відміну від Росії, Китай має неабияку високотехнологічну промислову інфраструктуру, початково створеною Сполученими Штатами, Японією, Кореєю й навіть Тайванем. Отже, на відміну від Росії, яка не має технологій і, ймовірно, не має інвестиційних доларів, у Китаю є й те, й інше, і Китай стає дедалі агресивнішим і експансіоністським.

Якби політика США була розсудливою, вона прагнула б до дипломатичного вирішення конфлікту в Україні та Росії та знайшла б шляхи, як просили росіяни ще до вторгнення російської армії в Україну, для вирішення хоча б частини української проблеми (східна частина України — Донбас), а також для нових заходів безпеки (безперечно, включно з ядерними силами) у Східній Європі.

Той факт, що Вашингтон наполегливо прагне здобути певну перемогу над Росією, цілком може виявитися в кращому разі пірровою перемогою.

Думки, висловлені в цій статті, є думкою автора і не обов’язково відображають думку The Epoch Times.

Доктор Стівен Браєн вважається ідейним лідером у галузі політики технологічної безпеки, двічі нагороджений найвищою громадянською нагородою Міністерства оборони — медаллю “За визначну державну службу”. Старший науковий співробітник Центру безпекової політики, його остання книга — “Технологічна безпека та національна влада: переможці та переможені”.

За матеріалами The Epoch Times USA

Возможный приказ Владимира Путина нанести ядерный удар по Украине или Западу не будет услышан его высшим командованием, прогнозирует эксперт. Он считает, что путинские офицеры не хотят рисковать тем, что предстанут перед судом, современным эквивалентом Нюрнбергского процесса, за то, что спровоцировали Армагеддон, если Путина не будет поблизости, чтобы защитить их.

Многие высокопоставленные военные и силовики, а также люди, близкие к президенту, считают, что Путин умирает или серьезно болен, сказал Христо Грозев, ведущий болгарский журналист-расследователь, который связан с исследовательской группой Bellingcat.

Кроме того, высшие должностные лица не стали бы подчиняться приказам Путина убивать оппозиционные силы, сказал Грозев.

На вопрос в интервью Дмитрию Гордону, болен ли Путин или мы просто так хотим, Грозев ответил: «Я не могу говорить без точной информации, но мы знаем, что об этом говорят олигархи из его ближайшего окружения. Мы также знаем, что Лубянка [Спецслужба ФСБ] около месяца назад направила письмо всем руководителям ФСБ в регионах. В нем говорилось: «Если вы услышите, что у него очень серьезное заболевание, мы призываем вас не обращать на это внимания». Поэтому все думали, что все как раз наоборот».

«Поэтому я не думаю, что это имеет такое большое значение, если он умирает или серьезно болен, важно то, что люди вокруг него верят в это».

«Это меняет формулу, это фактор, который решает, насколько лояльными должны быть люди по отношению к нему».

«Я думаю, что этот фактор — тот факт, что близкие ему люди считают, что у него не все в порядке со здоровьем — снижает риск того, что они выполнят его приказ убивать врагов, как это было в прошлом».

«По той же причине маловероятно, что кто-то нажмет ядерную кнопку, понимая, что если Путина не станет через три-шесть месяцев, то некому будет защитить их от Нюрнбергского процесса».

По материалам The Epoch Times România

Можливий наказ Путіна завдати ядерного удару по Україні чи Заходу не буде почутий його вищим командуванням, прогнозує експерт. Він вважає, що путінські офіцери не хочуть ризикувати тим, що будуть перед судом, сучасним еквівалентом Нюрнберзького процесу, за те, що спровокували Армагеддон, якщо Путіна не буде поблизу, щоб захистити їх.

Багато високопоставлених військових і силовиків, а також людей, близьких до президента, вважають, що Путін помирає або серйозно хворий, сказав Христо Грозєв, провідний болгарський журналіст-розслідувач, який пов’язаний з дослідницькою групою Bellingcat.

Крім того, вищі посадовці не підкорялися б наказам Путіна вбивати опозиційні сили, сказав Грозєв.

На запитання в інтерв’ю Дмитру Гордону, чи хворий Путін, чи ми просто так хочемо, Грозєв відповів: «Я не можу говорити без точної інформації, але ми знаємо, що про це говорять олігархи з його найближчого оточення. Ми також знаємо, що Луб’янка [Спецслужба ФСБ] близько місяця тому надіслала листа всім керівникам ФСБ у регіонах. У ньому йшлося: «Якщо ви почуєте, що він має дуже серйозне захворювання, ми закликаємо вас не звертати на це уваги». Тому всі думали, що все навпаки».

«Тому я не думаю, що це має таке велике значення, якщо він помирає або серйозно хворий, важливим є те, що люди навколо нього вірять у це».

«Це змінює формулу, це фактор, який вирішує, наскільки лояльними мають бути люди щодо нього».

«Я думаю, що цей фактор — той факт, що близькі йому люди вважають, що у нього не все гаразд зі здоров’ям — знижує ризик того, що вони виконають його наказ убивати ворогів, як це було в минулому».

«З тієї ж причини малоймовірно, що хтось натисне ядерну кнопку, розуміючи, що якщо Путіна не стане через три-шість місяців, то не буде кому захистити їх від Нюрнберзького процесу».

За матеріалами The Epoch Times România

Число беженцев, прибывших в Великобританию по визовым схемам Украины, выросло более чем на 10 000 человек всего за одну неделю.

По данным правительства, опубликованным в пятницу, по состоянию на вторник в Великобританию по визовым схемам Украины прибыло около 37 400 человек. По состоянию на 25 апреля прибывших насчитывалось 27 100 человек.

Последние прибытия включают 19 500 человек по спонсорской программе «Дома для Украины» — рост на три четверти по сравнению с 11 100 на прошлой неделе.

17 900 человек прибыли по семейной схеме, по сравнению с 16 000 человек по состоянию на 25 апреля.

В частности, схема «Дома для Украины» подверглась широкой критике в связи с тем, что беженцам требуется много времени для получения виз и приезда в Великобританию.

Последние данные показывают, что число людей, получивших визы и прибывших в Великобританию, растет, но большинство — примерно шесть из десяти — еще не прибыли.

Информационное агентство PA сообщило о многочисленных случаях, когда семьи не могут приехать в Великобританию, потому что не все члены семьи получили визы или письма с разрешением на выезд.

Правительственные чиновники считают, что некоторые люди подали заявление на получение визы, чтобы иметь возможность приехать в Великобританию, но остаются в Украине, чтобы быстрее вернуться домой, или уже передумали.

Ранее на этой неделе премьер-министр Борис Джонсон признал, что Великобритания могла бы быстрее отреагировать на помощь украинским беженцам, но сказал в программе ITV «Доброе утро, Британия», что сейчас в Великобританию прибывает «большое количество» беженцев.

Также на этой неделе группа потенциальных хозяев пригрозила правительству судебным иском от имени сотен беженцев, которые с марта ждут получения виз.

Согласно последним данным, 33 процента людей, получивших визы по программе «Дом для Украины», приехали в Великобританию, по сравнению с примерно одной пятой на прошлой неделе.

49,3 процента тех, кто получил визы по семейной схеме, уже прибыли, по сравнению с 45,8 процента.

К четвергу было подано около 125 100 заявлений на получение виз, а выдано 95 500.

В их число входят 44 200 заявлений по семейной схеме, из которых было выдано 36 300 виз, и 80 900 заявлений по спонсорской схеме, из которых было выдано 59 100 виз.

Согласно данным, более трех четвертей заявлений на получение виз по обеим схемам были удовлетворены.

Это включает 82,1 процента заявлений по семейной схеме и 73 процента заявлений по схеме «Дом для Украины».

По материалам The Epoch Times USA