Уганда в четверг обвинила 15 человек в преступлениях, включая терроризм и пособничество терроризму, связанных с их предполагаемой ролью во взрывах в столице страны и в других местах в октябре и ноябре, в результате которых погибли, по меньшей мере, девять человек.
Рано утром 16 ноября террорист-смертник взорвал себя у входа в полицейский участок в центре Кампалы. Три минуты спустя два других террориста-смертника взорвались на дороге, ведущей к парламенту.
В результате этих взрывов погибли, по меньшей мере, семь человек, включая террористов, и десятки получили ранения.
Два человека погибли в результате ещё двух взрывов в октябре: один в ресторане, а другой в автобусе.
Террористическая группировка ИГИЛ, которая находится в союзе с повстанческими Союзными демократическими силами (АДС), взяла на себя ответственность за теракт 16 ноября и атаку в ресторане.
Первоначально группа из Уганды, АДС действовала в густых лесах на востоке Демократической Республики Конго на границе с Угандой более трех десятилетий. В 2014 году группировка начала массово убивать мирных жителей.
Нападения в октябре и ноябре побудили правительство направить угандийских военных в восточную часть Конго в конце ноября для борьбы с террористами ИГИЛ.
Подозреваемые были заключены под стражу до 13 января, когда они снова предстанут перед судом.
Россия заявляет, что прекратила военные маневры у границы с Украиной. Более 10 000 солдат вернулись на свои базы, сообщило в субботу Министерство обороны в Москве. Соответственно, «боевые учения» проходили на различных военных базах в российских регионах Волгограде, Ростове и Краснодаре, а также на аннексированном Крымском полуострове, которые находятся в непосредственной близости от Украины.
По данным ведомства, маневры проводились и в районах, удаленных от украинской границы. Были упомянуты также российские регионы Ставрополь, Астрахань и Северный Кавказ, а также Армения и сепаратистские грузинские регионы Южная Осетия и Абхазия.
Военные не предоставили никакой информации о том, на какие базы вернулись солдаты. В целях обеспечения высокого уровня боевой готовности в праздничные дни «на военных базах Южного военного округа» к базам были выделены дополнительные подразделения «в целях подготовки к возможным чрезвычайным ситуациям», — добавили в ведомстве.
С середины ноября Киев и западные правительства обвиняют Россию в том, что она направила десятки тысяч солдат на границу с Украиной. Были опасения, что российская армия может вторгнуться в соседнюю страну. Москва отрицала какие-либо планы нападения.
Хорватия хочет заманить эмигрантов на родину с помощью страховых взносов. Представленная в четверг программа ориентирована на хорватов, эмигрировавших в другие страны ЕС. Под девизом «Я выбираю Хорватию» участники должны получить до 26 000 евро, когда они вернутся в Хорватию из других стран ЕС и создадут компанию.
По официальным данным, с момента вступления в ЕС в 2013 году страну покинули более 230 тысяч хорватов. Большинство из них отправились в другие страны ЕС, такие как Германия, Австрия или Ирландия, в надежде на лучшую жизнь. Теперь правительство надеется вернуть от 4000 до 4500 из них в Хорватию в рамках программы, которая стартует 1 января.
Премьер-министр Андрей Пленкович обосновал программу сокращением населения. Демографическое возрождение важно ещё и потому, что население Хорватии также сильно стареет.
Десять лет назад в Хорватии проживало около 4,2 миллиона жителей. Результаты новой переписи должны быть представлены в начале следующего года. Эксперты ожидают, что тогда будет зафиксировано сокращение численности населения почти на десять процентов.
Новая программа также призвана мотивировать людей, переехавших из сельской местности в города Хорватии, вернуться в малонаселенные районы. Они должны получать такие же премии, как и вернувшиеся эмигранты.
Москва и Берлин договорились о встрече «в начале января» в рамках усилий по смягчению кризиса между Россией и Западом из-за Украины, сообщил AFP в субботу источник в правительстве Германии.
Встреча состоится между дипломатическим советниками канцлера Германии Олафом Шольцем, Йенсом Плётнером и посланником Кремля по мирным переговорам в Украине Дмитрием Козаком.
Согласно немецкому источнику, принцип этой встречи был подтвержден во время телефонного разговора в четверг между господином Шольцем и главой российского государства Владимиром Путиным.
Последний ещё раз настаивал на необходимости «деэскалации» в регионе и «реактивации» Нормандского формата, который объединяет Германию, Францию, Украину и Россию в попытке достичь прочного мира между этими двумя странами.
Нормандский формат, запущенный в начале украинского конфликта в 2014 году, зашёл в тупик.
В СМИ много спекуляций о том, «вторгнется ли Россия в Украину». Давайте проясним это: Россия *уже* вторглась в Украину. В течение 7 лет Россия оккупировала Крым, Донецкую и Луганскую области — 7% суверенной страны в Европе в 21 веке.
Lots of media speculation about “whether Russia will invade #Ukraine”. Let’s be very clear on this: Russia has *already* invaded Ukraine. For 7 years, Russia has occupied the Crimea, Donetsk and Luhansk oblasts – 7% of a sovereign country, in Europe, in the 21st century. pic.twitter.com/qIu9YZLGM3
Однако европейцы опасаются постоянно, что постоянно остануться в стороне от кризиса вокруг Украины, в то время как Москва и Вашингтон готовятся к прямым переговорам по этому вопросу.
США заявили, что готовы к «дипломатическому диалогу» с Россией в начале января.
Более месяца Запад обвиняет Россию в том, что она сосредоточила около 100 000 солдат на границе с Украиной с целью военного вмешательства, и многократно предупреждает Кремль, который отрицает какие-либо воинственные намерения.
Россия потребовала от Запада «гарантий безопасности», в том числе запрета на расширение военного альянса НАТО, в частности, в Украине.
Уганда в четвер звинуватила 15 людей у злочинах, включаючи тероризм та допомогу тероризму, пов’язаних з їхньою ймовірною роллю у вибухах у столиці країни та інших місцях у жовтні та листопаді, внаслідок яких загинули щонайменше дев’ятеро людей.
Рано-вранці 16 листопада терорист-смертник підірвав себе біля входу в поліцейську дільницю в центрі Кампали. Через три хвилини два інших терориста-смертника підірвали себе на дорозі, що веде до парламенту.
Внаслідок цих вибухів загинули щонайменше семеро людей, включаючи терористів, і десятки отримали поранення.
Двоє людей загинули внаслідок ще двох вибухів у жовтні: один у ресторані, а інший в автобусі.
Терористичне угруповання ІДІЛ, яке перебуває в союзі з повстанськими Союзними демократичними силами (АДС), взяло на себе відповідальність за теракт 16 листопада та атаку в ресторані.
Спочатку група з Уганди, АДС діяла в густих лісах Сході Демократичної Республіки Конго на кордоні з Угандою понад три десятиліття. У 2014 році угруповання почало масово вбивати мирних жителів.
Напади у жовтні та листопаді спонукали владу направити угандійських військових до східної частини Конго наприкінці листопада для боротьби з терористами ІДІЛ.
Підозрювані були взяті під варту до 13 січня, коли вони знову постануть перед судом.
Хорватія хоче заманити емігрантів на батьківщину за допомогою страхових внесків. Представлена у четвер програма орієнтована на хорватів, які емігрували до інших країн ЄС. Під девізом «Я вибираю Хорватію» учасники мають отримати до 26 000 євро, коли вони повернуться до Хорватії з інших країн ЄС та створять компанію.
За офіційними даними, з моменту вступу до ЄС у 2013 році країну залишили понад 230 тисяч хорватів. Більшість із них вирушили до інших країн ЄС, таких як Німеччина, Австрія чи Ірландія, сподіваючись на краще життя. Тепер уряд сподівається повернути від 4000 до 4500 із них до Хорватії в рамках програми, яка стартує 1 січня.
Прем’єр-міністр Андрій Пленкович обґрунтував програму скороченням населення. Демографічне відродження важливе ще й тому, що населення Хорватії також дуже старіє.
Десять років тому у Хорватії проживало близько 4,2 мільйона жителів. Результати нового перепису мають бути представлені на початку наступного року. Експерти очікують, що тоді буде зафіксовано скорочення чисельності населення майже на десять відсотків.
Нова програма також покликана мотивувати людей, які переїхали із сільської місцевості до міст Хорватії, повернутися до малонаселених районів. Вони повинні отримувати такі самі премії, як і емігранти, які повернуться.
Москва і Берлін домовилися про зустріч «на початку січня» в рамках зусиль пом’якшення кризи між Росією та Заходом через Україну, повідомило AFP у суботу джерело в уряді Німеччини.
Зустріч відбудеться між дипломатичним радником канцлера Німеччини Олафом Шольцем, Йєнсом Плетнером та посланцем Кремля з мирних переговорів в Україні Дмитром Козаком.
Згідно з німецьким джерелом, принцип цієї зустрічі був підтверджений під час телефонної розмови у четвер між паном Шольцем та главою російської держави Володимиром Путіним.
Останній ще раз наполягав на необхідності «деескалації» в регіоні та «реактивації» Нормандського формату, який об’єднує Німеччину, Францію, Україну та Росію, намагаючись досягти міцного миру між цими двома країнами.
Нормандський формат, запущений на початку українського конфлікту у 2014 році, зайшов у глухий кут.
У ЗМІ багато спекуляцій про те, «чи вторгнеться Росія до України». Прояснімо це: Росія вже вторглася в Україну. Протягом 7 років Росія окупувала Крим, Донецьку та Луганську області – 7% суверенної країни в Європі у 21 столітті.
Lots of media speculation about “whether Russia will invade #Ukraine”. Let’s be very clear on this: Russia has *already* invaded Ukraine. For 7 years, Russia has occupied the Crimea, Donetsk and Luhansk oblasts – 7% of a sovereign country, in Europe, in the 21st century. pic.twitter.com/qIu9YZLGM3
Проте європейці побоюються постійно, що постійно залишатись осторонь кризи навколо України, у той час, як Москва та Вашингтон готуються до прямих переговорів з цього питання.
США заявили, що готові до «дипломатичного діалогу» із Росією на початку січня.
Понад місяць Захід звинувачує Росію в тому, що вона зосередила близько 100 000 солдатів на кордоні з Україною з метою військового втручання, і багато разів попереджає Кремль, який заперечує будь-які войовничі наміри.
Росія зажадала від Заходу «гарантій безпеки», зокрема заборони розширення військового альянсу НАТО, зокрема, в Україні.
Росія заявляє, що припинила військові маневри на кордоні з Україною. Понад 10 тисяч солдатів повернулися на свої бази, повідомило в суботу Міністерство оборони в Москві. Відповідно, «бойові навчання» проходили на різних військових базах у російських регіонах Волгограді, Ростові та Краснодарі, а також на анексованому Кримському півострові, які знаходяться поблизу України.
За даними відомства, маневри проводились і в районах, віддалених від українського кордону. Були згадані також російські регіони Ставрополь, Астрахань та Північний Кавказ, а також Вірменія та сепаратистські грузинські регіони Південна Осетія та Абхазія.
Військові не надали жодної інформації, на які бази повернулися солдати. З метою забезпечення високого рівня бойової готовності у святкові дні «на військових базах Південного військового округу» до баз було виділено додаткові підрозділи «з метою підготовки до можливих надзвичайних ситуацій», — додали у відомстві.
З середини листопада Київ та західні уряди звинувачують Росію у тому, що вона направила десятки тисяч солдатів на кордон з Україною. Були побоювання, що російська армія може вдертися до сусідньої країни. Москва заперечувала будь-які плани нападу.
Китаю вдалося технологічно оснастити свої збройні сили, Народно-визвольну армію (НВАК), через крадіжку американських технологій, доступ до ринків капіталу США і залучення американських інвесторів.
Військові відомства США дуже стурбовані недавніми випробуваннями гіперзвукових ракет, проведеними НВАК. Вартість однієї ракети понад $105 млн. Це передова зброя, від якої надзвичайно складно захищатись. Супутники, магнітні рейкові гармати, ядерна та гіперзвукова зброя Пекіна — це дуже дорогий високотехнологічний арсенал. Уряд виділяє на дослідження та розробки $252 млрд, що становить 41% оборонного бюджету Китаю.
Частина витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи НВАК покривається шляхом крадіжок американських технологій. Інша частина технологій закуповується в американських розробників на кошти американських інвесторів. Наприклад, Китайський центр аеродинамічних досліджень та розробок (CARDC), що займається гіперзвуковими випробуваннями, оснащений суперкомп’ютерами з високотехнологічними американськими чіпами.
Розміщуючись на біржах США та отримуючи доступ до американських ринків капіталу, компартія Китаю (КПК) фінансує свої проєкти розвитку коштом американських інвесторів, запускаючи руки в їхні глибокі кишені. В цей час на трьох найбільших біржах США зареєстровано 248 китайських компанії, загальна ринкова вартість яких становить $2,1 трлн. Вісім із них є державними підприємствами. Більшість цих фірм частково монополізовані державою чи є власністю державних підприємств. Близько половини з них — це підставні компанії Кайманових островів зі змінною часткою участі на біржах США (), тому їхні справжні власники невідомі. Інші фірми, такі як Weibo, не належать державі, але діють за вказівками КПК у здійсненні операцій, включаючи шпигунство.
Адміністрація Байдена оголосила, що збереже запроваджену Трампом заборону на інвестиції зі США у фірми, що мають зв’язки з китайськими військовими. Згідно з цими правилами, американським компаніям та громадянам забороняється купувати або продавати акції китайських компаній з обмеженою участю (ЗАТ), у тому числі провідних виробників мікросхем, нафтовидобувних та технологічних компаній.
Особливою загрозою стали технологічні компанії, оскільки сприяють розвитку Китаю своїми квантовими обчисленнями та ресурсами.
Відповідно до правил, запроваджених у травні 2021 року Комісією з цінних паперів і бірж США (SEC), китайські компанії, які бажають зареєструватися на американських біржах, тепер повинні розкривати інформацію про те, є вони пекінськими або підконтрольними Пекіну. Ці нові правила поширюються на китайські компанії, що котируються у Сполучених Штатах у рамках платформи VIE, яку часто використовують технологічні фірми. Перебуваючи у рамках китайського законодавства, технологічні компанії КНР не можуть володіти іноземною власністю, тому змушені засновувати підставні компанії на Кайманових островах, після чого вони можуть котуватися на біржах США. Згідно з новими правилами SEC, тепер із котирувань буде виключено понад 200 підставних фірм.
У «чорний список» США додані китайські компанії та підприємства, що займаються квантовими обчисленнями, а також мікросхеми пам’яті та навігаційні чіпи. Список американських організацій рясніє назвами китайських компаній, більшість з яких є державними. Вашингтон хоче заблокувати їм шляхи отримання інтелектуальної власності (ІВ) та оборонних технологій США. Адміністрація Трампа внесла до «чорного списку» безліч китайських фірм, а адміністрація Байдена додала ще десятки.
Поряд із прямою загрозою фінансування китайських компаній, які збільшують військовий потенціал воюючої держави, законодавство Китаю фактично перетворює кожну компанію та громадянина на агента. Відповідно до китайських законів про національну безпеку, розвідку та кібербезпеку громадяни та організації зобов’язані допомагати КПК у зборі розвідувальних даних. Це включає в себе і крадіжку IP-адрес.
Однією з основних причин торгової війни США з Китаєм є крадіжка інтелектуальної власності китайською стороною. Згідно з опитуванням CNBC Global CFO Council, майже третина північноамериканських компаній заявила, що Китай крав у них інтелектуальну власність останні десять років. Станом на 2020 рік ФБР відкрила понад 1000 справ, що стосуються крадіжок інтелектуальної власності організаціями, пов’язаними з КПК. Співробітник служби національної безпеки США Вільям Еваніна оцінив обсяг розкрадань Китаєм у $500 млрд на рік. Міністерство юстиції США заявило, що приблизно у 80% випадках розслідування, пов’язаних із промисловим шпигунством, головним винуватцем виявився китайський режим.
Легальне та нелегальне придбання американських технологій у поєднанні з державними субсидіями сприяє технологічному прогресу Китаю, у тому числі в галузі сучасного озброєння. З економічної точки зору, крадіжка технологій позбавляє Китай необхідності платити сотні мільйонів доларів на дослідження та розробки. Це дає можливість китайським компаніям випереджати американських конкурентів. З погляду оборони, крадіжка Китаєм американських технологій означає, що у разі війни військові США зіткнуться з власною зброєю, і НВАК знатиме можливості та вразливість американської техніки та захисних систем.
У США діє експортний контроль, що запобігає продажу певних технологій та обладнання іноземним організаціям. Заборона експорту американських товарів у Китай включає «товари американського походження», чиї деталі можуть бути використані у військовій техніці.
Проте американські компанії можуть обійти ці правила, безпосередньо інвестуючи у ці технології в самому Китаї. За словами представників торгівлі США, Вашингтон, швидше за все, не буде дедалі суворіше ставитися або посилювати контроль над інвестиціями зі США.
Поряд з інвестиціями в оборонні технології, Пекін прагне контролювати й сировину, яка є критично важливою для оборони. Адміністрація Байдена попередила, що Китай намагається контролювати світові ринки кобальту, позбавляючи США та інші країни ключового елемента, необхідного для випуску електричної зброї та транспортних засобів.
Син президента Джо Байдена, Хантер Байден, добре посприяв КПК у купівлі кобальту на суму $3,8 млрд. Його компанія BHR, офіційно названа Bohai Harvest RST (Шанхай) Equity Investment Fund Management Company («Компанія з управління інвестиційним фондом акціонерного капіталу») у партнерстві з китайськими державними фірмами закупила кобальт у Демократичній Республіці Конго. «Бохай» також допоміг китайському оборонному конгломерату придбати американського виробника автозапчастин.
Американські законодавці працюють над тим, щоб обмежити потік технологій та грошей у китайську компартію. Але кожен закон — це лише пластир для вирішення дуже великої проблеми.
Робота та співробітництво з союзниками США щодо спільної програми реорганізації вітчизняного виробництва, обмеження інвестицій до Китаю, а також обмеження доступу Пекіна на західні ринки капіталу, позбавить китайський режим можливості красти або купувати технології у Заходу, а також обмежить його здатність інвестувати у дослідження та розробки. Крім того, це стимулюватиме США та західні країни виводити ланцюжки постачання з Китаю та розширювати власну виробничу базу.
Погляди, висловлені в цій статті, є думкою автора і не обов’язково відображають думку The Epoch Times.
Пользовательница TikTok и фермер, известная под ником komainna, показала подписчикам трогательный ролик с гусем Молли, который заплакал из-за разлуки с близкой подругой — гусыней Долли. Хозяйке пришлось на время изолировать питомца в отдельном вольере, чтобы он смог восстановиться после травмы лапки.
Komainna как могла старалась утешить пернатого, но он все равно был очень расстроен. К счастью, печалиться ему оставалось недолго: всего через пару дней он воссоединился с Долли, которая была очень рада встрече.
